Відгук про автореферат дисертації Бричук Марії Степанівни «Конструктивно-географічні засади екологічного управління у великому місті (на прикладі Києва)»

Автор: Бричук Марія Степанівна

Тема: Конструктивно-географічні засади екологічного управління у великому місті (на прикладі Києва).

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів.

Місце виконання роботи: кафедра географії України, географічний факультет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник: Дмитрук Олександр Юрійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Сивак Оксана Олегівна, кандидат географічних наук, вчений секретар, Український державний НДІ проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, м. Київ.

Захист планується на 27 квітня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. 

Відгук

про автореферат дисертації

Бричук Марії Степанівни

«Конструктивно-географічні засади

екологічного управління у великому місті

(на прикладі Києва)»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і раціональне

Використання природних ресурсів.

Дуже цікавий напрям дослідження – географічні засади екологічного управління у великому місті. Ось і перші запитання:

Питання 1: Пані Марійко, як це може бути: географія – це один науковий напрям, екологія – це інший (розділ біології), а управління – третій, як Ви собі уявляєте географічні засади екологічного управління?

Питання 2: Панночко, чи не заплутались Ви разом зі своїм науковим керівником: якщо Ви пишете про екологічне управління, то чи можна говорити про біологічне, соціологічне, географічне, геологічне, фізичне, астрономічне, хімічне, лінгвістичне тощо управління?

Мій коментар: Ось тільки по назві ми маємо два критичних питання, які відразу ставлять під сумнів компетентність тих, хто має відношення до цієї дисертації! Як можна написати серйозну дисертацію, маючи не-компетентно сформульовану назву? Якщо робота географічна, то причому тут екологія? Якщо йдеться про управління, то це окремий науковий напрям, який має ряд теорій і практик, а все інше – це особливості тих об’єктів, якими намагаються керувати. Не може бути й мови про екологічне управління, у якому географія присутня у вигляді засад. Ми можемо говорити про певні проблеми екологічного плану, про деякі особливості керування (якщо таке можливе) складними утвореннями, які ми розглядаємо, як географічні (це ще треба серйозно обґрунтувати), але географічні засади екологічного управління – це, перепрошую, маячня.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. «Інтенсивний розвиток урбанізації та урбанізаційного природокористування … вимагає зміни принципів, механізмів та методів управління територією великого міста» (с. 1). Це перше речення – просто чудове.

Питання 3: Панночко, у якому сенсі Ви використовуєте вислів «розвиток урбанізації»?

Мій коментар: Урбанізація – це процес, процес не розвивається, він протікає, процес – це рух через різність (Теодор Шанін).

Питання 4: Пані Марійко, якщо на певній території не було лісу, а потім він з’явився, то чи можна говорити про біогеоценоз лісу, що природо-користується?

Мій коментар: Просто дивно, як деякі професори, а за ними – їх аспіранти користуються стандартними термінами, наприклад, «природокористування», не замислюючись над їх змістом. Людина – природна істота, люди формують поселення, які також є природними феноменами, то про яке природокористування йдеться?  

Питання 5: Пані, що таке «територія» і чи можна управляти територією?

Мій коментар: Територія – це ділянка, що характеризується площею і формою. Об’єкт, розташований на земній поверхні, характеризується територією. Так, місто займає певну територію. Отже, йдеться про керування динамікою міста, але точно не територією, люди не розуміють, що пишуть. А ми читаємо в авторефераті про територіальне управління.

Далі пані пише про необхідність врахування природно-ресурсного потенціалу …

Питання 6: Пані, в природі немає ресурсів – поняття ресурсу є чисто економічним, хоча останнім часом воно стало і політичним (адмін-ресурс), так про який природно-ресурсний потенціал йдеться і як він вимірюється (бо потенціали мають свої одиниці вимірювання)?

Далі пані використовує вираз «сталий розвиток міста» …

Питання 7: Пані, як Ви уявляєте розвиток як такий, і що може означати «сталий розвиток» будь чого?

Мій коментар: Пані не розуміє, що таке розвиток, вона використовує цей термін доволі формально. Розвиток – це позитивна зміна рівню організації чогось, що припускає зміну режимів, в тому числі – тимчасові зменшення рівню організації і вибір (саме так!) варіанту подальшого руху, тобто проходження через точки біфуркації. А це виключає сталість. Сталість і розвиток несумісні.

Гіпотеза дослідження: застосування конструктивно-географічного підходу дозволить врахувати ландшафтно-архітектурну структуру та геоекологічні умови великого міста, виокремити нові організаційно-управлінські зони, які дозволять оптимізувати процес управління містом та є екологічним управлінням. (с. 1).

Нічого собі!

Питання 8: Пані, у чому суть Вашого конструктивно-географічного підходу?

Мій коментар: Дисертантка разом зі своїм керівником (ледве не написав - науковим) не розуміє, що наукові напрямки – це не підходи, вони різняться своїми областями дослідження, які виділяються завдяки виробленим критеріям.

Питання 9: Пані, що таке «ландшафт» і «архітектура» та чи можна говорити про ландшафтно-архітектурну структуру міста?

Мій коментар: Я розумію, що пані не в курсі тієї полеміки, яка має місце в ландшафтознавстві, але як би ми не розглядали ландшафт, він завжди є цілісністю. Цілісністю є і архітектура (обидва терміни близькі за смислом). Архітектура – це організація життєвого середовища, ландшафт також можна визначати таким чином, але ні ландшафт, ні архітектура не мають структури, структуру має щось інше … - організація є організація, це  - патерн.

Питання 10: Пані, що а має структуру?

Об’єкт дослідження: урбанізована територія (територія міста Києва).

Питання 11: Пані, так це ж об’єкт дисципліни під назвою «урбаністика», причому тут географія?

Мій коментар: Бачите, що робиться!

Предмет дослідження: особливості геопросторової диференціації території великого міста та специфіка запровадження територіального екоуправління  в місті Києві.

Питання 12: Пані, Ви хоча б уявляєте собі, що Ви написали? … «геопросторова диференціація території»:

а) Пані, як можна розуміти геопросторову диференціацію і Ви особисто є Марія Бринчук, чи Маріє-Бринчуко-простір?

Мій коментар: Припустимо, що це не пресловутий геопростір (не кажуть же про біопростір, астропростір, місто-простір тощо), а просто простір, то що таке «просторова диференціація»? Можна говорити тільки про диференціацію певного середовища, що, до речі, і дозволяє сформувати образ простору, але не навпаки – про диференціацію простору. Дисертантка (насправді, її науковий керівник) не розуміє, що таке простір. Простір – це абстракція, образ, який виникає внаслідок наявності розбіжностей у середовищі, які ми спроможні сприйняти, в іншому випадку ні про який простір ми говорити не змогли б. Дівчинко, Ви не читали серйозних авторів, а треба було, бо цього вимагає висока наукова кваліфікація!

б) Пані, територія є характеристикою ділянки, яку щось займає, то як можна говорити про «диференціацію території»?

Мій коментар: Дисертантка не розуміє, що територія – це не фізичний об’єкт, який можна диференціювати, це всього тільки характеристика ділянки, яку цей об’єкт займає. Коли Марійка стоїть, лежить чи сидить, вона займає різні території, бо це – проекція її тіла на поверхню, що під нею, вона не піддається диференціації. Треба було проконсультуватися з серйозними фахівцями!

Мета дослідження: на основі конструктивно-географічного підходу до організації системи територіального управління великим містом розробити методику запровадження екологічного управління у великому місті, яка враховує ландшафтно-архітектурну структуру та геоекологічні умови міста і відповідає міжнародним екологічним стандартам. 

Питання 13: Пані, так Ви досліджуєте місто, чи систему територіального управління?

Мій коментар: Має місце повна невідповідність об’єкту дослідження – «урбанізована територія», та мети – «організація системи територіального управління» чи «екологічне управління».

Я вже задавав питання стосовно «конструктивно-географічного підходу», що демонструє нерозуміння дисертанткою суті питання.

Питання 14: Пані, що ви розумієте під територіальним управлінням і які ще варіанти управління Ви можете назвати?

Мій коментар: Думаю, дисертантка користується термінами чисто формально, як штампами, не замислюючись над їх змістом.

Питання 15: Пані, чи може завданням кандидатської дисертації (а це – вирішення наукової проблеми) бути розробка «методики запровадження екологічного управління»?

Мій коментар: Однозначно ні! Дивно, що цього не розуміє науковий керівник пан професор (а може вже академік?) О.Ю. Дмитрук. Метою наукового дослідження не може бути розробка методики.

Завдання дослідження (їх шість):

. проаналізувати основні підходи до вивчення міста, урбогеосистеми, ландшафтно-архітектурної системи та провести аналіз концепцій  та підходів до екоуправління та «екологічного менеджменту» в містах;

Мій коментар: Просто дивно, завдання мають стосуватися дослідження об’єкту в аспекті предмету, а тут ставиться питання про аналіз підходів до вивчення міста. Але що це дає для розуміння самого міста? Це не завдання наукового дослідження!

. розробити концептуальну схему запровадження екоуправління …;

Мій коментар: А це що за фігня? Яке відношення це має до міста, як об’єкта дослідження? Ніякого!

. провести аналіз ландшафтно-архітектурної, ландшафтно-функціональної структури території великого міста та виявити основні … геоекологічні проблеми …;

Мій коментар: Так, це може бути завданням при умові, якщо автор дасть чітке визначення того, що вона називає «ландшафтно-архітектурною» та «ландшафтно-функціональною» структурами. У мене є сумнів, що це в дисертації є.

. провести організаційно-екоуправлінське зонування території …;

         Мій коментар: Я думаю, що слід було дати інше завдання, наприклад: провести абракадаброве зонування міста Києва, - було б цікавіше

. обґрунтувати концептуальну модель інформаційно-геоекологічної стратегії екоуправління … .

Мій коментар: Тут шановний пан Дмитрук перевершив самого себе. Я пишу саме «пан Дмитрук», бо у жодній аспірантській головці, тим більше – дівочій - не могло б народитися таке мастите словоблуддя! Ось як у нас київські професори вміють науково-абракадаброво заплітати мозки! Олександре Юрієвичу, поздоровляю з успіхом, Ви виходите на перше місце у створенні наукоподібної абракадабрової термінології!

Методологія та методи дослідження: «… дослідження базується на методології конструктивної географії, ландшафтознавства, ландшафтної екології, основних положеннях теоретичного управління та менеджменту з використанням методів: первинного збору та обробки інформації, теоретичного узагальнення та систематизації фактів, системного аналізу …, історико-географічного, ретроспективного, та аналітико-картографічного …, порівняльно-географічного, аналогії, узагальнення, картографування, комп’ютерного моделювання, …, ландшафтно-функціональному аналізі … та проведенні організаційно-екоуправлінського зонування» (с. 2).

Мій коментар: Я не пошкодував часу, щоб відтворити цей фрагмент, бо він наочно свідчить про некомпетентність дисертантки, а ще більше – її «наукового» (тепер вже точно в лапках) керівника. Те, що ми бачимо – це купа наукоподібних фраз, що вимагає поставити купу запитань, хоча я маю обмежитись кількома:

Питання 16: Пані, чим відрізняється конструктивна географія від просто географії?

Мій коментар: Вона відрізняється впровадженням конструктивного підходу при можливості його використання, а це – специфічне бачення об’єкту дослідження, що у кандидатській дисертації навряд чи можна реалізувати, бо це вимагає дуже серйозної підготовки і наявності теорії, що дозволяє конструювати об’єкт дослідження.

Питання 17: Пані, чи можете Ви назвати головні відмінності методології ландшафтознавства та ландшафтної екології?

Мій коментар: Сумніваюсь, що дисертантка взагалі розуміє, що таке ландшафтознавство, яке не є складовою географії. Ще гостріше стоїть питання стосовно так званої «ландшафтної екології», яка не має відношення до географії – це розділ екології. Складається враження, що дисертантка намагалася накидати у текст максимум наукоподібних фраз, не віддаючи собі звіт стосовно їх значення.

Питання 18: Пані, що таке «теоретичне управління»?

Мій коментар: Це просто свідчення безграмотності!

Питання 19: Пані, у чому різниця між поняттями «управління» та «менеджмент»?

Мій коментар: Походженням при однаковому значенні. Отже, йдеться просто про нагромадження термінів, що має за мету демонстрацію термінологічної (не більше того) обізнаності дисертантки.

Питання 20: Пані, що таке «інформація»?

Мій коментар: Пані не розрізнює такі поняття, як «інформація», з одного боку, та «дані», «факти», «повідомлення» з іншого, а жаль. Збирають не інформацію, а саме дані, факти, а інформація – це наслідок їх інтерпретації. Більше того, збір і обробка – це етапи роботи.

Питання 21: Пані, про який «метод теоретичного узагальнення» йдеться?

Мій коментар: Пані не в курсі, що теоретичного узагальнення не може бути, сама теорія вже є узагальненням людського досвіду. А у її основі лежить ідея, за якою немає методу, а є інтуїція. Що стосується систематизації фактів, це є всього тільки спосіб впорядкування даних. Так званий «системний аналіз» - це загальний підхід, а не метод.

Питання 21: Пані, у чому різниця між історичним та ретроспективним методами і що може означати «історико-географічний метод»?

Мій коментар: В принципі, ні в чому – і там, і там – погляд в-зад!

Є ще кілька питань, але обмежусь:

Питання 22: Пані, у чому суть Вашого ландшафтно-функціонального аналізу і чи може такий аналіз існувати взагалі, тобто ландшафт у Вас – це якесь фізичне утворення, яке функціонує на кшталт машини?

Мій коментар: Таке враження, що дівчина була відірвана від наукового життя і працювала у замкненій атмосфері. Я розумію, що можна по-різному трактувати термін «ландшафт», хоча, якщо користуєшся цим терміном загального вжитку, слід серйозно проробляти різні позиції і обґрунтовувати свою. Тут не зрозуміло, в якому плані використовується термін «функціональний», та ще й аналіз.

Питання 23: Пані, що означає Ваше «організаційно-екоуправлінське зонування» і до чого тут екологія?

Мій коментар: У середовищі українських «географів» вважається нормою змішування наукових напрямків. По-перше, ніякого екоуправління бути не може, можна говорити тільки про екологічно-орієнтоване управління. По-друге, мені важко уявити собі, що у кандидатській дисертації молода дівчина (а я впевнений, що вона не тільки молода, а ще й симпатична) змогла розв’язати надскладну проблему управління надскладним об’єктом. Тоді що тут роблять всі ці слова?

Наукова новизна: вперше:

. розроблена концептуальна модель запровадження екоуправління у великому місті на основі ландшафтно-архітектурного підходу;

Мій коментар: Розробка концептуальної моделі не є науковою новизною!

. здійснено організаційно-екоуправлінське зонування ландшафтно-архітектурних систем м. Києва;

Мій коментар: Здійснення будь-якого зонування не є науковою новизною!

. побудовані оригінальні картографічні моделі території міста Києва;

Мій коментар: Побудова картографічних моделей не є науковою новизною – це тільки форма відображення наших уявлень про об’єкт дослідження!

. обґрунтована концептуальна модель інформаційно-геоекологічної стратегії екоуправління в місті Києві.

Питання 24: Панночко, Ви можете навигадувати які завгодно «концептуальні моделі», але де тут географія?

Мій коментар: Географія, бідняга, наказала довго жити.

Отже, жодного пункту наукової новизни! Як спеціалізована рада Д 26.001.07 могла прийняти до захисту таку дисертацію?

Я не буду вже коментувати пункт «Теоретичне та практичне значення …», бо там все надумано. Дисертантка навіть не уявляє собі всю складність проблеми керування розвитком великого міста. Не слід забувати, що, крім екологічних питань, у місті має місце купа інших проблем – економічних, соціальних, культурологічних, санітарних, освітніх, розважальних тощо, які не можна не враховувати, але це робить задачу вкрай складною і ніякі концептуальні схеми на рівні кандидатської не можуть просунути це питання вперед.

Основний зміст роботи

Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи екологічного управління у великому місті» - даються визначення головних понять.

Дуже цікаво: «Узагальнюючи сучасні підходи до розуміння та визначення міста, відзначимо, що всі вони розглядають місто як об’єкт вирішення різних проблем» (с. 4).

Питання 25: Пані, що може означати Ваша фраза: «об’єкт вирішення різних проблем», тобто як об’єкт може бути тим, що вирішує проблеми, і чи можете Ви назвати інші об’єкти, які не є такими, тобто не є об’єктами вирішення різних проблем? Чи йдеться про об’єкт, який дозволяє вирішити проблеми аспірантів?

Мій коментар: Ви розумієте, яка родзинкова маячня! Я сиджу і не можу вловити смисл написаного.  Може я дійсно повний дурко?

Об’єкт є об’єкт, він виділяється нами у середовищі за для дослідження і, якщо утворення, що його підстилає, є складним, об’єкт (а це - модель) може сильно відрізнятися від утворення, що лежить в його основі!

Перепрошую, подальший текст – це балаканина з опорою на погляди О.Ю. Дмитрука, який, виявляється, ще 1993 році заклав основи сучасного розуміння міста – скільки хлопчику тоді рочків було?

Читаємо: «Поняття управління має багато різних аспектів в залежності від цілей дослідження. Управління з соціально-економічної точки зору розглядається як процес впливу на об’єкт з метою його функціонування та розвитку для поставленої мети.» (с. 4).

Питання 26: Пані, а яке відношення до питання мають цілі дослідження?

Мій коментар: Дисертантка все переплутала – навпаки, дослідження об’єкту здійснюється задля пошуку варіантів управління ним! Не зрозуміло, чому зненацька з’явилася соціально-економічна точка зору. Далі весь абзац – звичайна демагогія.

Питання 27: Пані, що може означати ваша фраза: «… міста як територіально цілісного утворення …» і чи можете Ви навести приклади утворень, що не є територіально цілісними?

Мій коментар: Саме у цьому проявляється чисто формальне використання дисертанткою терміну «територія».

Питання 28: Пані, а де Ви взяли, щоб місто розглядалося як сукупність розрізнених територій?

Мій коментар: Думаю, пані вигадала це. Я не знаю, щоб хтось розглядав місто у такому варіанті – як окремі території різного призначення. Ось цей текст – це просто якась маячня!

Читаємо: «Поєднати природну, ландшафтно-архітектурну, управлінську структури та містобудівну документацію можливо завдяки запровадженню системи екологічного управління» (с. 5).

Питання 29: Пані, а як Ви збираєтесь поєднувати природну … та управлінську структури, та ще й з містобудівною документацією?

Мій коментар: Це називається так – в городі бузина, а у Києві – дядько!

Питання 30: Пані, так Ви географ, чи еколог і коли почнеться географія?

Мій коментар: Це ж різні напрямки!

Читаємо: «Саме екологічне управління … є найбільш екологічно спрямованим, оскільки при цьому територія розглядається не лише з точки зору природокористування, але звертається увага і на розвиток екологічних, соціальних, економічних та інформаційних відносин у місті, …» (с. 5).

Питання 31: Пані, до чого зводяться Ваші інформаційні відносини?

Мій коментар: Невже не зрозуміло, бовдур, до інформаційних відносин! Насправді, мені вже не по собі. Як таке можна було прийняти до захисту?

Я дійсно не можу зрозуміти, до якої категорії можна віднести цей текст (йдеться про весь абзац). Це схоже на якійсь посібник дуже загального плану, написаний у демагогічному стилі. Ні про яку географію не йдеться, тут її просто немає. І за допомогою цього тексту дисертантка намагається переконати науковців у тому, що вона розробили якійсь інтегральний варіант управління, який вона називає чомусь екоуправлінням. Дається і рис. 1 (с. 6) – система екоуправління ЛАС міста. Вона пише: «Управління розглядається як процес, тобто як сукупність безперервних взаємопов’язаних дій …» (с. 6).

Питання 32: Пані, чому присвячена Ваша дисертація – управлінню?

Мій коментар: Сукупністю безперервних взаємопов’язаних дій є і функціонування. Знаєте, я не хочу витрачати час на аналіз рис. 1 – це така собі маячня. Цей текст з натяжкою можна назвати таким, що має відношення до урбаністики, хоча до справжньої урбаністики це доволі далеко, але тут немає слідів географії, ось що головне. Якісь туманні розмови про екологію і екологічне управління, якого, насправді, тут немає, бо дисертантка не розуміє суті екології.

Розділ 2 «Методика запровадження системи екологічного управління у великому місті» - «запропоновано концепцію запровадження системи екоуправління …» (с. 7).

Мій коментар: Просто дивно, об’єкт дослідження – урбанізована територія. Це не обговорюється ні в першому, ні в другому розділах роботи. Так може його взагалі немає?

Далі я читаю сторінку за сторінкою і не можу зрозуміти: що це таке? Це точно не текст автореферату дисертації. Це схоже на поганенький посібник з якогось там управління, суть якого не є зрозумілою. Я не бачу жодного результату дослідження та його обговорення. Абсолютно пустий розділ!!! Як таку роботу могли прийняти до захисту?!?

Розділ 3 «Організація екологічного управління в м. Києві» - (представлені практичні результати …) (с. 10).

Виявляється, що таким результатом є … зонування території м. Києва. Йде суцільний декларативний текст, з якого абсолютно незрозуміло, що конкретно зроблено! Ті ж самі фрази, що і в перших двох розділах.

Ні, нарешті – опис природних умов на рівні курсової роботи. Далі йдуть дані стосовно екологічних проблем – де що і як піддається забрудненню – рівень курсової роботи. Потім з’являються дані стосовно етапів поділу міста на частини по віках – а це до чого??? Приємно бачити, що у 1902 році у Києві було 8 поліцейських дільниць!!! Ось це наука!!! Ось це географія!!!

Шановні члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07, скажіть будь ласка, на чому ви спеціалізуєтесь – на поліцейських дільницях?

Я продовжую читати текст, який мене просто вражає своєю безглуздістю.

Нарешті на стор. 14 маємо схему організаційно-екоуправлінських зон м. Києва, вона намальована різними фарбами, що мене приваблює, бо я – язичник, якого тягне до яскравих фарб і звуків барабанів. Виявляється, це  - ЛАКи, тобто це не фарби, за фарбами – ЛАКи. Тому переходжу до висновків.

Висновки (всього шість):

«В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми …».

Мій коментар: Ніякого узагальнення я не побачив, але є спроба вирішення однієї проблеми: як отримати диплом кандидата географічних наук при відсутності дослідження та його результатів. Я не буду друкувати висновки, дам короткі коментарі.

1. Це не є висновком, це – декларація.

2. Факт обґрунтування чогось визначає не дисертант, що стосується обґрунтування концептуальної моделі – воно відсутнє.

3. Апробація не має відношення до результатів дослідження.

4. Ретроспективний «аналіз» (пишу так, бо йдеться тільки про якісь дивні дані, розписані по віках) не дав жодного нового факту.

5. Зонування не є науковим висновком – це звичайне впорядкування даних, яке робиться під конкретні задачі.

6. Пропозиції ніколи не розглядалися як наукові висновки.

Висновок по автореферату дисертації:

Чудове окозамилювання. Хочу поздоровити професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з успішним керівництвом розробки для клаповухих.

Зрозуміло, що ні про яку дисертацію не йдеться. Тут немає, що оцінювати, бо повністю відсутні результати дослідження, яке й не було проведене з причини невміння наукового керівника навчити аспірантку такому таїнству. Звичайна демагогія на рівні курсової студентської роботки. Вражає те, що ця псевдо-дисертація була прийнята спеціалізованою вченої радою Д 26.001.07 до розгляду і доведена до остаточного захисту. Ще раз ставлю питання: на чому спеціалізуються члени цієї ради?

Про позитивну оцінку розробки не може бути й мови – це фальсифікація.

31.03.2015 року

Доктор географічних наук                            О.П. Ковальов