20 лютого 2017 р.

ХАРКІВ — МАЙДАН: КОЛИШНІЙ ХАРКІВ'ЯНИН, ЖИТЕЛЬ ХАЙФИ ПРО СУЧАСНИЙ ХАРКІВ

Газета “Харьковская неделя” № 6, лютий 2017 року опублікувала цікавий матеріал - погляд колишнього харків'янина, на тепер жителя Хайфи Шимона Бримана на сучасний Харків. Не можна не погодитися з його думкою, у тому числі стосовно будівництва нікому непотрібного залізобетонного одоробла на площі Свободи/Світла. Як бачимо, люди не можуть погодитись з цим варіантом. Ми вважаємо, що площа потребує збільшення функціональності, що вимагає створення особливого архітектурного ансамблю в центральній частині скверу.

14 лютого 2017 р.

УКРАЇНА - МАЙДАН: УКРАЇНА ПОТРЕБУЄ НОВОЇ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ, ЯКА НЕ БАЗУЄТЬСЯ НА ПОНЯТТІ “ВЛАДА”

Події останніх двох десятиліть, які призвели до невідворотності Майдану, вказують на те, що має місце повна невідповідність між старою формою державного устрою, що базується на понятті “влада”, і зростаючою складністю ситуації, у якій сьогодні перебуває не тільки Україна, але й всі країни світу. Ми добре пам'ятаємо, як відбувався розпад СРСР, сьогодні багато інших країн опинилися у стані нестабільності. Маємо цілу купу викликів, на які все важче реагувати однозначно — ісламський радикалізм, запуски балістичних ракет Північною Кореєю, агресивна поведінка Росії, керівництво якої намагається примусити весь світ рухатись у напрямку, визначеному у Кремлі, багато інших негараздів. На цей складний процес накладаються природні фактори на кшталт глобального потепління.

13 лютого 2017 р.

Загальна географія: рух до єдиної географії та її інтегруюча функція

Ковальов О. («Номад»)
But is the world a neat and tidy place, at least always and everywhere? In a connected world, how can we draw such precise boundaries through reality? And where is there scope for change, beyond a dynamic return to equilibrium?
   William L. Bland, Michael M. Bell

The real voyage of discovery consists not in seeking new landscapes but in having new eyes.
   Marcel Proust

Вступ. Вже ні для кого не секрет, що сучасна географія опинилась перед далеко непростим викликом: вона має бути орієнтована не на спрощений та однозначний опис просторового розміщення чи змін будь-чого, як це стало модним робити останнім часом, а на відображення надзвичайно складного, динамічного, мінливого географічно-організованого (що вимагає визначення) середовища, складовою і організуючим початком якого на сьогодні є людські спільноти, у тому числі географи. Причому йдеться не про середовище, що впливає чи може впливати на певні об’єкти, які розглядаються як системи, а про те, з чого може виникати будь що організоване, помітне на фоні менш організованого чи організованого  іншим чином. Нами середовище розглядається як потенційна можливість виникнення та розвитку утворень, характер організації яких заздалегідь невідомий. Географ починає з того, що, опинившись за межами приміщення, зіштовхується з багатьма речами (хоча в природі вони речами не є - це хвилі сигналів, що йдуть від певних доменів оточення та захоплюють наші органи відчуття, які ми диференціюємо, накладаємо на них наші визначення та даємо імена, що вказують на певні смисли), які виглядають дійсно існуючими (поля, ліси, річкові долини, гори, як і птахи, дерева тощо). Такий контакт з оточенням націлює на всеохоплюючий натуралізм. Але далі настає черга серйозного формального дослідження з метою виявлення зв’язків між цими речами й процесами, що ведуть до виникнення складно організованих ансамблів, які діють на кількох масштабних рівнях водночас. Оригінальність бачення кожним дослідником складних ансамблів-утворень ставить серйозне питання стосовно можливих варіантів відображення. «There is an observer in the system; only by knowing the location and activities of the observer can we avoid self-deception and start to make ecology a predictive science» - зауважують Т. Аллен та Т. Гоекстра [Allen, Hoekstra, 2015: 21], обговорюючи проблему масштабу в екології. Без врахування особливостей спостерігача не можна рухатись далі. Отже: 

8 лютого 2017 р.

ХАРКІВ – МАЙДАН: ПЛОЩА СВІТЛА ЗАМІСТЬ ПЛОЩІ СВОБОДИ, І БЕЗ АНГЕЛІВ-ХРАНИТЕЛІВ


Сподіваюсь, харків’яни погодяться зі мною, що назва «площа Свободи» вже не є актуальною для міста, бо не зовсім зрозуміло, свободи від чого і від кого - може тільки від адміністративного тиску, який заважає бути дійсно вільними, у тому числі від пана Кернеса та головного архітектора міста пана Чечельницького.

Електронна петиція «Свободу площади Свободы!