16 грудня 2011 р.

Landscape As Itself And For Men


Abstract for book of Alexander Kovalyov, "Landscape As Itself And ForMen". Kha008
Two last decades were known for that in Geography and landscape-knowing deep changes were marked, connected with the growth of view instability not only in some separate terms and conceptions, but in general conceptions about structure and function of Geosphere, and also the perception structure that is to depict it. Of course such crisis in science are normal. Moreover they can’t take place, as science is an evolving system with a viscosity. That behaves as a non-liner dissipate system. In landscape knowing during almost the whole XX century a parallel development of two epistem took place, that are connected with two different conceptions. The first one was based on the etymology of the word “Landscape” that appeared in the Renaissance ages and that’s why is more natural, strengthened in its habitual landscape understanding as a picture of locality; the second one that is connected with L.S. Berg’s works and further taken and developed first of all in the ranges of Soviet physical geography and landscape knowing geocomplex. The given work is an attempt to give a systematical description of the first one, in the ranges of which the landscape is looked upon as a daylight surface picture organization. Landscape is introduced as so-called a “face” of the daylight surface – the surface where the geosystem action is reflected.

15 грудня 2011 р.

Земельне питання в Україні (і не тільки)

Я не маю жодного відношення до політики, тому те, що тут написано, не переслідує ніякої політичної мети. Це – думка вченого і громадянина України і Світу, яку я вважаю об’єктивною. Йтиметься про так званий закон «Про ринок землі» і земельну реформу взагалі. Я не збирався нічого писати, бо розраховував на те, що у Верховній Раді знайдеться достатньо відповідальних і розумних людей, яким вистачить волі зупини цей «закон» ще на стадії обговорення, але цього не сталося. Відповідальних і розумних виявилося замало. Більше того, мене вразили висловлювання деяких чиновників, які заявляли, що ті, хто проти переводу сільськогосподарських земель у приватну власність та їх ринок, просто не розуміють… Такі висловлювання я розглядаю як приниження гідності мільйонів незгодних з тим, що Влада намагається зробити із землею (наступними будуть закони „Про ринок повітря”, „Про ринок річок” тощо). Думаю, ті, хто справді розуміє, складають велику небезпеку для чиновників. Думаю, тут мають місце особисті інтереси. Отже, почну з посилання на Брукса Адамса (Уилсон, 1998):

Нова книга про ландшафт як імпульс до плідної дискусії

Рецензія В. Андрійчука на монографію О. Ковальова "Ландшафт сам по себе и для человека".

13 грудня 2011 р.

Холістичний погляд на Геосвіт


There is another world, but it is in this one.
Paul Eluard

Постановка проблеми. На протязі кількох століть геосередовище, яке нас безпосередньо оточує, намагалися описувати з точки зору механіцизму, який вважався ледве не єдиним вірним підходом. Саме це свого часу призвело до появи так званої фізичної географії як такої стандартної форми відображення, основу якого складали тіла та енергетична взаємодія між ними. Зрозуміло, що в його основу було покладено вимірювання різних показників, що, однак, аж ніяк не давало повноцінної картини функціонування цього середовища як саме географічного, а виведення людини з нього, що робило її стороннім спостережником (яким він не є), спочатку призвело до появи антропогеографії, а зрештою, і до таких редукованих напрямків, як економічна та соціальна географії та їх різновидів. Отже, з одного боку заявлялося, що геосередовище є цілісним, розглядали його як єдину географічну оболонку, а з іншого - довільно розділяли його, утворюючи, на підтримку ідеї його диференційованості, різні «географічні» напрямки, що вело до редукції географії, перетворення її на сумативну дисципліну, що, начебто, пов’язана з просторовим аспектом. Саме цей сумативізм, з позиції якого розглядалася цілісність, і привів до протиріччя, яке не можна було вирішити, не змінивши парадигму. Проблема залишається і сьогодні. Нова парадигма має базуватися на уявленні про цілісність геосередовища, якому відповідає образ Геосвіту як найбільш складної частину Світу в цілому. Його особливостями є гетерогенність, неподільність і, в той же час, відносна подільність, мінливість, наявність плинної та нечіткої ієрархічності, до якої краще підходить термін «гетерархія», чи, можливо, «ризома», розмитість структури, життєздатність, емерджентність, складність, багаторівневість тощо. А ще – наявність кількох рівнів організаційної складності, які буквально занурені один у інший, причому утворення більшої складності є більш локалізованими, бо попередні рівні слугують їм умовами існування. Так, після мінерального рівню йде біотизований (біосфера) з кількома внутрішніми підрівнями, далі – антропізований також з кількома підрівнями. На сьогодні географічне середовище вже сприймається не як щось пасивне, що перетворюється із-зовні (перш за все людиною), а як субстанція, що має внутрішній потенціал для становлення все більш складних шарів, а дії людини входять до його складу. Вся ця нероздільна складність певним чином організована у знов-таки тимчасово цілісні утворення, що вимагає розвитку відповідних уявлень, основою яких пропонується вважати парадигму холізму, що базується на уявленні про холархічну архітектуру природи, яка забезпечує континуальність її еволюції. Спробуємо розглянути головні моменти цього підходу.

4 грудня 2011 р.

Слово "Landschaft" и проблема научной терминологии

Version of article: 1.0. Статья находится на стадии доработки, переведено около 50% текста. Все, кому не безразлична географическая наука, могут помочь мне перевести очень сложный немецкий текст. Пишите на e-mail: max.shevchenko@ngc.com.ua, и вам будет выслан оригинал текста. Максим Шевченко.


В географической литературе слово «ландшафт» используется уже более полутора столетий в привычном сегодня значении. Но его значение не всегда было однозначным. Часто существовали разные и порой противоречивые мнения относительно понятия «ландшафт». Было много трудностей в развитии географических представлений о ландшафте, - так само слово играло роль спорного и нередко вводящую в заблуждение понятия. Интересным является соответствие языковой структуры слова «ландшафт» и общенаучного понятия «ландшафт». Для этого стоит кратко рассмотреть происхождение и значение слова, и его использование в различных областях, а также изменение его значения на пред-научном языке.