29 лютого 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Кепеняк Надії Миколаївни «Конструктивно-географічне обґрунтування рекреаційного використання території НПП «Сколівські Бескиди»»

ПО СТОРІНКАХ ДИТЯЧОГО ЖУРНАЛУ «МУРЗИЛКА»: НА ЩО У ЛЬВІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТ ім. ІВАНА ФРАНКА ПЕРЕТВОРИЛАСЯ ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ КАДРІВ!
Вважаю, що ця дисертація має бути опублікована в журналі “Мурзилка”

Дисертант: Кепеняк Надія Миколаївна
Тема: Конструктивно-географічне обґрунтування рекреаційного використання території НПП «Сколівські Бескиди».

Місце виконання роботи: кафедра раціонального використання природних ресурсів та охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Науковий керівник: Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;
Божук Тетяна Іванівна, доктор географічних наук, доцент кафедри туризму, Національний університет «Львівська політехніка».

Захист має відбутися 24 березня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

26 лютого 2016 р.

Київський виш видає посвідчення з картою України без Криму




Студентам Національного медичного університету ім. Богомольця видали нові пропуски, де герб вишу зображений на карті України без Криму. Як повідомила Сегодня.ua студентка цього закладу Марина К., такі посвідчення видали напередодні, 25 лютого.

"Посвідчення видали вчора. Коли я опублікувала у себе на "стіні" запис з фото пропусків, то їх тут же почали відкликати. Потім мені сказали, що нібито через мої записи студентам "наддають" у гуртожитку
і попросили видалити. Дуже хотілося б, щоб знайшли тих, хто погодив їх друк. Пропуски видавали в гуртожитку №3 на вул. Полковника Шутова, але, на жаль, у всіх їх позабирали", - розповіла Марина.

Источник: korrespondent.net

23 лютого 2016 р.

Загальна географія: чи є підстави вважати географію унікальною? До питання автономності географії як наукової дисципліни

Ковальов О.

Вступ. Перед географами давно стояло питання своєрідності, самостійності, унікальності географії як наукового напрямку. Що це означає? Для того, щоб бути оригінальною дисципліною, слід мати таку область дослідження, яка виражено відрізняється від областей дослідження інших дисциплін, що вимагає наявності відповідних критеріїв. Довгий час географію намагалися вивести з фізики – матері всіх наук, як її свого часу уявляли (вважалося, що саме фізика дає приклад того, що таке «наукове дослідження», яке має базуватися на відтворюваності експерименту та встановленні фундаментальних законів природи), основу якої складав редукціонізм (повноцінне пояснення може бути досягнуто тільки на рівні складових найнижчого рангу). Так у ХІХ столітті з’явилася фізична географія. У роботі [Ковальов, 2001] показано, що таке «фізична географія» насправді - розгляд області дослідження географії з позиції фізики. З часом географи почали відчувати різницю між фізикою та географією, бо, по-перше, в географії неможливо поставити відтворюваний лабораторний експеримент, по-друге, вона має справу з утвореннями, які не можна розкласти на кінцеві елементи та дослідити їх окремо (вони перестають бути географічними – змінюється патерн). Те саме відбувалося і з рядом інших наукових напрямків – біологією, соціологією тощо. Цікавою є думка А. Кіма стосовно антипатерну (рис. 1), але «антипатерн» («antipattern») – це просто його відсутність, в той час, як цей автор пише про патерни, які ведуть до помилкових рішень (і, відповідно, дій). Тоді слід говорити про «mispattern». Це відбувається постійно: щось виглядає реальним і навіть не замислюються над тим, що це «щось» - всього тільки образи, конструкти, сформовані під дією мислених дутиків – наслідку довільного руху відірваної від практики думки. Це – не рідкість, насправді, ми помиляємось постійно (точніше, наші уяви не є точними): на патерни, що формуються у нашій свідомості, впливають наші інтереси та наша компетентність. Велике значення має і те, наскільки добре виражене те чи інше явище, наскільки різко воно виділяється серед інших.  
ДО ЧОГО МОЖНА ДОВЕСТИ НАУКУ В УКРАЇНІ? ДО ЇЇ ПОВНОЇ ВІДСУТНОСТІ!
ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ НАУКОПОДІБНОСТІ В ОБЛАСТІ ГЕОГРАФІЇ, А МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ МОВЧИТЬ!

Маємо чергову серію «дисертацій», які такими не є, але які цілком влаштовують географічну спільноту України. 

Читайте в рубриці Відгуки й коментарі.

Відгук про автореферат дисертації Харчук Ірини Сергіївни «Опорні розрізи плестоценової лесово-ґрунтової серії заходу України як пам’ятки природи»

Дисертант: Харчук Ірина Сергіївна

Тема: опорні розрізи плейстоценової лесово-ґрунтової серії заходу України як пам’ятки природи.

Місце виконання роботи: кафедра геоморфології і палеогеографії географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Батуцький Андрій Боніфаційович, кандидат геолог-мінералогічних наук, професор кафедри геоморфології палеогеографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:
Сивий Мирослав Якович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії та методики її навчання, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;
Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму та готельного господарства, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

Захист має відбутися 3 березня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівського національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук про автореферат дисертації Сосницької Ярослави Сергіївни «Сучасні трансформаційні процеси сільськогосподарського виробництва (на прикладі Волинської області)»

Дисертант: Сосницька Ярослава Сергіївна
Тема: Сучасні трансформаційні процеси сільськогосподарського виробництва (на прикладі Волинської області)

Місце виконання роботи: кафедра географії географічного факультету Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.

Науковий керівник: Слащук Андрій Миколайович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

Офіційні опоненти:
Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Заячук Мирослав Дмитрович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист має відбутися 29 лютого 2016 року на засіданні спеціалізованої ради К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

Відгук про автореферат дисертації Топорницької Марії Ярославівни «Територіальна організація етнофестивального туризму Львівської області»

Дисертант: Топорницька Марія Ярославівна
Тема: Територіальна організація етнофестивального туризму Львівської області.

Місце виконання роботи: кафедра туризму Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Мальська Марта Пилипівна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Офіційні опоненти:
Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних наук, професор завідувач кафедри завідувач кафедри країнознавства і туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Король Олександр Дмитрович, кандидат географічних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри географії та менеджменту туризму,  Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист має відбутися 29 лютого 2016 року на засіданні спеціалізованої ради К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

Как умирают Карпаты: опубликованы шокирующие снимки

В Карпатах проходит тотальное уничтожение лесов.


17 лютого 2016 р.

Ціна дипломної або чому мало боротись з плагіатом


Єгор Стадний, директор Аналітичного центру CEDOS

Представляючи плани на 2016 рік, керівники Міносвіти повідомили про намір створити репозитарій курсових, дипломних та дисертацій. Метою репозитарію стане боротьба з плагіатом.
Вочевидь передбачається, що буде база та відповідне програмне забезпечення, яке перевірятиме новонаписані роботи на те, чи немає там плагіату.
Є кілька важливих питань, на які потрібно дати відповідь, щоб спробувати зрозуміти, наскільки ефективною може бути ця ідея.
Що таке плагіат?
Більшість розуміє, що плагіатом є використання чиїхось творів або їх фрагментів без належного посилання на автора. Тобто плагіат – це крадіжка, проте вона є лише фасадом.
Чому ця крадіжка така погана в науці чи навчанні?
Тому що це не просто привласнення чужих думок, це спроба видати щось, що вже давно написали, відкрили та дослідили, за щось нове, щойно відкрите. Таким чином плагіат в науці – це скасування самої науки, адже зникає будь-яке відкриття. Плагіат не примножує нових знань про світ, який нас оточує.
Але це лише один із кількох різновидів імітації науки чи навчання. Такою ж імітацією буде дипломна чи дисертація, яка не містить плагіату, бо там належним чином проставлені усі посилання, проте вона не базована на жодному дослідженні, просто належним чином скомпільований реферат з усіма посиланнями та налита водичка для роздуття тексту.
Отже, першочерговою проблемою є імітація, а плагіат є лише однією з її форм.
Якщо бути вже геть точним, плагіат – це бюджетний варіант імітації.

16 лютого 2016 р.

Звернення науковців до Президента Патона Б.Є. та членів Президії Національної академії наук України.

матеріал з http://www.petitions247.net/scienceinukraine

---------------------------------------
Звернення
до Президента Патона Б.Є. та членів Президії Національної академії наук України
Державна підтримка науки – це вимога сьогодення і гарантія успішного розвитку держави, про що свідчить історія таких країн як Японія, Південна Корея, Ізраїль, США, а також наших сусідів – Польщі, Чехії, Словаччини. На жаль, в Україні, яка є космічною державою з розвиненою ядерною енергетикою, наука не є у списку пріоритетів. За умов постійного зменшення фінансування наукової сфери, відбувається маргіналізація науки та професійної дослідницької діяльності. Це свідчить про те, що вище керівництво держави не усвідомлює ролі науки в сучасному світі чим ставить під загрозу майбутнє України.
Нам прикро про це заявляти, але впродовж останнього десятиліття керівництво НАН України - в особі Президента та членів Президії – не змогло донести до керівництва держави важливість науки і було швидше пасивним спостерігачем. Окремі акції з метою впливу на процеси руйнації наукової сфери України відбувалися переважно з ініціативи громадських організацій, таких як профспілки працівників наукових установ, ради молодих вчених та деяких інших, тоді як дії керівництва НАН України зводилися в основному до констатації фактів і окремих несистемних спроб налагодити комунікацію з органами влади і суспільством.

УКРАЇНА - МАЙДАН: яке суспільство ми хочемо створити в Україні?

Те, що зараз відбувається в Україні, нас дуже турбує. Події аж ніяк не відповідають тому, за що повстав Майдан. Замість демократизації, боротьби з корупцією і справжньою децентралізацією, яка необхідна для нормального становлення регіонів, маємо все більшу концентрацію влади у владників різних рівнів, надзвичайно високий рівень корупції, офшори як були, так і продовжують існувати, проголошена куца децентралізація .... Нам просто вішають локшину на вуха і замилюють очі розповідями про світле майбутнє України ..., яке, нажаль, обмежується світлим майбутнім владників та членів їх родин. Так, що далі?
А далі - пустеля, в першу чергу - моральна! 
Йдемо до Європи з голими задами!
Але треба не про це думати, не про безвізовий режим поїздок, слід думати про вихід на європейський рівень культури у всіх сферах життя, і робити це мають всі українці, якщо хочуть, щоб європейці почали сприймати їх, як саме європейців. Для цього потрібно почати змінювати правила гри у суспільстві. Нам слід створити таке суспільство, в якому не може бути місця таким словам, як "начальник" та "підлеглий", "багатий" та "бідний", "головний" та "другорядний", "перші персони" та "дрібні люди", "грамотний" та "безграмотний", "культурний" та "безкультурний" тощо. Нам треба створити суспільство, в якому слово "влада" вживалося тільки у історичному контексті - як це колись було. Нам треб створити суспільство, в якому замість надуманих "законів", над яким "трудяться" парламентарії, діяли б загальнолюдські цінності, бо саме вони є запорукою людської свободи. Нам треба створити суспільство, для якого найбільшою цінністю була б свобода Природи, без якої жодне суспільство само не може бути вільним. Нам треба створити суспільство, в якому б не було місця алчності, нахабству, хамству ...

5 лютого 2016 р.

Україна - Майдан: Київський пацючник розігрався не на жарт!

Нажаль, місяці, що минули, нічого позитивного Україні не принесли. Ми маємо тільки те, що ті, хто вважає себе керівниками держави, "вирішують" проблеми виключно за рахунок трудових верств та пенсіонерів. Те, що сталося останніми днями, просто вражає. Пан Яценюк, якого не можна було підпускати до керівних органів держави, почав відверто шантажувати всю країну. Вискочка намагається у будь-який спосіб залишити свій зад у кріслі, щоб мати платформу для його перенесення у президентське крісло. Вже дійшло до того, що провідні країни світу почали режим ручного керування українськими керівничками. Просто сором! А вони ніяк не можуть зупинитися, бо амбітні і вважають, що саме вони народилися все життя їхати верхом на конях. А може досить? Скільки можна дивитися на наглувате обличчя пана Яценюка!
Виникає питання, хто найбільше сприяє сепаратизму в Україні? Це ті, хто намагається перетворити народ України на ресурс для вирішення своїх власних питань, у тому числі - наживи.
Нас не може не турбувати ситуація в країні. Складається враження, що вся держава існує тільки за для того, щоб у Києві невеличка купка амбіційних воротил гралася у керівництво державою. Досить! Наїлися!

Олекса Ковальов.