17 квітня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Гижко Лілії Володимирівни «Фізико-географічні закономірності формування лиманів «Тузлівської групи на північно-західному узбережжі Чорного моря»

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НАПИСАТИ ДИСЕРТАЦІЮ, НЕДОСТАТНЬО ЗІБРАТИ ПОЛЬОВИЙ МАТЕРІАЛ, СЛІД ВИКОРИСТАТИ СУЧАСНІ МЕТОДИ ЙОГО ОБРОБКИ ЗАДЛЯ ОТРИМАННЯ НЕТРИВІАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Кандидатська дисертація ГИЖКО Лілії Володимирівни 

Місце написання: кафедра фізичної географії та природокористування, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова.
Автор: Гижко Лілія Володимирівна
Тема: Фізико-географічні закономірності формування лиманів «Тузлівської групи» на північно-західному узбережжі Чорного моря.

Науковий керівник: Вихованець Галина Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії та природокористування, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Офіційні опоненти:
Берлінський Микола Анатолійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, старший науковий співробітник, заступник директора Українського наукового центру екології моря, м. Одеса;
Лаврик Олександр Дмитрович, кандидат географічних наук, в/о доцента, кафедра загального землезнавства та геології. Український державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

Захист заплановано 30 квітня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Відгук
Про автореферат дисертації
Гижко Лілії Володимирівни
«Фізико-географічні закономірності
формування лиманів «Тузлівської групи на
північно-західному узбережжі Чорного моря»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – фізична географія, геофізика і
геохімія ландшафтів.

Я не є фахівцем в області лімнології, моря та лиманології, не знаю, наскільки глибоко ці об’єкти були досліджені раніше, тому можу підходити до оцінки цієї роботи тільки з загальних позицій, що і зроблю.
Загальна характеристика роботи
Актуальність роботи. Авторка вказує, що «на початку ХХІ століття суттєво активізувалося освоєння приморських територій та їх ресурсів …» (с. 1), отже:
Питання 1: Шановна Лілія, з чим пов’язана така активізація і у якому плані відбувалося освоєння зазначених територій, та ще й при умові економічної кризи в Україні?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво, бо можливо все зводилося до захоплення прибережних ділянок сильними світу сього, але я впевнений, що про виробничу діяльність не йдеться.
Питання 2: Лілія, Ви пишете про освоєння ресурсів, хоча поняття ресурсу не є фізико-географічним, то що Ви маєте на увазі?
Мій коментар: Дисертантка не знає, що Природа не описується в термінах, подібних терміну «ресурс».
Читаємо: «Лимани «Тузлівської групи» є унікальними …» (с. 1).
Питання 3: Пані, Ви що, не знаєте, що наука не займається унікальними об’єктами, і чи можете Ви навести приклади не унікальних природних?
Мій коментар: Ні, дисертантка не може навести такі приклади, бо таких утворень немає. Вона не знає і те, що наука досліджує регулярності, а не те, що є унікальним.
Читаємо: «Сьогодні в нових соціально-економічних умовах раціональне використання природних ресурсів цих лиманів потребує нової, більш широкої та глибокої наукової інформації, бо старі дані вже не задовольняють нових вимог» (с. 1). 
Питання 4: Пані, Ви пишете дисертацію фізико-географічного спрямування, чи за напрямком «раціональне використання природних ресурсів в нових соціально-економічних умовах»?
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка не дуже добре орієнтується в питанні, що стосується диференціації областей дослідження різних розділів науки і, у першу чергу, географії. Фізична географія не займається питаннями використання пресловутих «природних ресурсів», її задача інша. Саму фізичну географію зазвичай інтерпретують як науку про природні комплекси, але її можна розглядати і як погляд на географічний світ з точки зору фізики (Ковальов, Географічний журнал № 1, 2001 рік).  
Питання 5: Пані, що таке «наукова географічна інформація»?
Мій коментар: Не буває наукової інформації, є дані, що використовуються наукою, не існує географічної інформації, є дані, які ми використовуємо для формування відповідних образів.
Об’єкт дослідженняприродна система «Тузлівських лиманів» на класичному лиманному узбережжі Чорного моря
Питання 6: Пані, Ви пишете «природна система», вважаючи, що системи – це природні об’єкти, чи існують у природі об’єкти, які не є природними системами?
Мій коментар: Це питання досить складне, бо в географії є цілий ряд авторів, які пишуть про природні системи, але в природі немає систем, система – це образ бачення природних об’єктів, не більше. Але мене цікавить ще один момент: дисертантка пише, що досліджені нею лимани знаходяться на класичному лиманному узбережжі, але є унікальними. Тут щось не так.
Предмет дослідження: фізико-географічні закономірності формування, розвитку і будови лиманів … .
Питання 7: Пані, а у чому Ви бачите відмінність саме фізико-географічних закономірностей, які їх критерії?  
Мій коментар: Пташка попалася.
Мета дослідження: встановити фізико-географічні закономірності будови і особливості формування унікальних природних комплексів … .
Мій коментар: Коректність формулювання мети залежить від відповіді на питання, поставлені вище.
Завдання дослідження:
. систематизувати і виконати аналіз змісту та послідовності вивчення лиманів як джерела природних ресурсів …;
Мій коментар: По-перше, систематизація не є завданням наукового дослідження, бо вона забезпечує тільки впорядкування даних, по-друге, я не можу зрозуміти сенс висловлювання «аналіз змісту та послідовності вивчення лиманів», про який зміст йдеться.
. розглянути фізико-географічні умови …;
Питання 8: Пані, метою у Вас є встановлення фізико-географічних закономірностей, а тут Ви пишете про фізико-географічні умови, як це розуміти?
Мій коментар: Пташка попалася.
. виконати кондиційну (в репрезентативному, великому масштабі) лімнологічну зйомку лиманів …;
Мій коментар: Це не є завданням дослідження (навіть якщо йдеться про кондиційну зйомку), це – етап дослідження, пов'язаний зі збором даних, не більше.
. скласти карти основних природних компонентів лиманів …;
Мій коментар: Складання карт не є завданням дослідження, це – всього тільки спосіб візуалізації даних.
Питання 9: Пані, що означає «карта природного комплексу»?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво, бо я ніколи не бачив карту природного комплексу.
. проаналізувати та оцінити природну лиманну систему …;
Мій коментар: Це схоже на завдання, але йдеться, як та к розумію, не про лиманну систему, а про лиманотвірну систему, бо додаються річки та море. Крім того, оцінка не є науковим завданням.
. виділити природні комплекси досліджуваної території, виходячи з генетико-геоморфологічного підходу.
Мій коментар: виділення природних комплексів не є науковим завданням, ця операція (як бачить ці комплекси дослідник) є наслідком обробки отриманих даних і подібна до систематизації, тобто впорядкуванням даних – це нічого не пояснює.
Методи дослідження: йдеться про отримання достовірних матеріалів і висновків.
Питання 10: Пані, невже Вам невідомо, що наука не є достовірною?
Мій коментар: Схоже, пані цього не знає, вона не читає серйозних авторів, наприклад, Р. Фейнмана (Характер физических законов) та інших. Наука не має справу з достовірністю, вона формує моделі, образи, концепції, які конкурують між собою.
До цього додам, що заява авторки про те, що «… отримані дані дозволили вирішити поставлені … завдання і досягти … мети» не є коректною – такий висновок роблять члени ради і опоненти.
Наукова новизна (шість пунктів):
. … встановлено, що на глинистих берегах всіх лиманів розвинений істотний абразійний процес. Це дає змогу стверджувати, що площа акваторії лиманів постійно зростає;
Мій коментар: Невже цей факт можна вважати науковою новизною? Підійшли, подивилися і зробили висновок, більше нічого. Наукова новизна – це дещо інше.
. встановлено, що навіть при низькому положенні рівня в лимані кліфи активно руйнуються. Це пов’язано з обводненням нижньої частини кліфу і порушенням міцнісних характеристик порід …;
Мій коментар: Перепрошую, але це має місце не тільки у даних лиманах, а всюди, де є контакт осадових порід з відповідною структурою та води, тобто це не є новизною.
. встановлено, що відбувається розгортання генерального простягання берегової лінії моря за рахунок відступання північно-східного флангу пересипу …;  
Мій коментар: Перепрошую, це не є науковим висновком, це звичайний факт, який встановлюється емпірично.
. встановлено, що не дивлячись на малі розміри лиманів, в приурізовій зоні розвинені вздовжберегові потоки наносів, що обумовлює переважання акумулятивних форм класу вільних (коси);
Мій коментар: Ні, це знову таки просто емпіричний факт. Ось якби авторка встановила пороги, перетин яких міняє характер режиму переносу і, відповідно, форми акумуляції, це було б науковим результатом.
. на основі виконаної лімнологічної зйомки  в масштабі …, виявлено, що у водній товщі лиманів, …, існує значна і стійка вертикальна і горизонтальна стратифікація температури, солоності, густини, мутності, прозорості води, а вирівнювання стратифікації – процес більш уповільнений
Мій коментар: По-перше, я не думаю, що ці факти не були відомі до досліджень дисертантки (а чим тоді займалися інші дослідники лиманів), по-друге, це знову таки тільки емпіричні факти. Науковим фактом могло б бути співвідношення між різними процесами,які там спостерігаються, у різних умовах.
. виділені природно-територіальні комплекси в межах узбережжя класичного лиманного типу … .
Мій коментар: Я вже писав, що подібні моменти пов’язані виключно з упорядкуванням даних, що зменшує надмірне різноманіття, тобто це не є науковим фактом.
Нажаль, маю констатувати відсутність наукової новизни!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Історія досліджень лиманів …».
Мій коментар: Єдине, що у цьому розділі є корисним для опонента – це визначення лиману. Я порівняв це визначення з визначенням, що дається у виданні «Географічна енциклопедія України», і виявив, що різниця полягає у тому, що у енциклопедичному варіанті лимани формуються внаслідок незначного опускання суходолу, а у дисертантки – при відносному піднятті рівня моря, так у чому полягає новизна визначення? Це називається: що лобом, що по лобу. Деякі додають відсутність впливу приливів. Нажаль, дисертантка не розглянула у цьому розділі питання ні об’єкту, ні предмету дослідження. Розділ пустий.
Розділ 2. «Оцінка фізико-географічних умов на узбережжі …». Дисертантка пише: «… для процесу виникнення лиманів ми віддаємо перевагу провідній рельєфоутворюючій дії розчленування рельєфу, а не тектоніці та здійманню рівня моря» (с. 6).
Питання 11: Пані, чи можете Ви пояснити суть висловлювання «рельєфоутворююча дія розчленування рельєфу»?
Питання 12: Пані, що таке рельєф?
Мій коментар: Перше – це масло масляне. А все пов’язане з нерозумінням дисертантки феномену рельєфу. Рельєф не має фізичної природи, рельєф – це інтегральний образ поверхні, не більше, тому розчленовується не рельєф, а поверхня (у даному випадку – денна поверхня). Пані, Ви не ходите по рельєфу, Ви ходите по поверхні. Треба читати серйозних авторів.
Дисертантка пише, що «всі складові частини фізико-географічних лиманних систем існують в генетичній єдності, причому взаємодія між ними проявляється з різною інтенсивністю …» (с. 6).
Мій коментар: В такому разі слід було в авторефераті показати, на яких підставах робиться такий висновок, тобто показати, як проявляється така єдність, а не просто декларувати.
Читаємо: «Аналіз формування лиманів показав, що вузловим елементом лиманного комплексу є улоговина лиману з його водною масою» (с. 7).
Питання 13: Пані, Ви смієтесь над нами?
Мій коментар: Дивно, що в сучасній дисертації з’являються висловлювання на рівні початкових класів середньої школи на кшталт: дітки, вузловим елементом ванни є ємність, куди наливається вода.
Все, що є далі у розділі, виглядає вкрай тривіально. Пустий розділ.
Розділ 3. «Береги і дно лиманів».
Трохи дивно читати звичайний опис, який стосується будь-якого лиману. Це просто дані, які супроводжуються словом «підтверджено», тобто відомо, але у черговий раз підтверджено.
Читаємо: «Підтверджено, що саме цілий незруйнований пересип забезпечує типово лиманні геохімічні властивості води» (с. 9).
Питання 14: Пані, а може йдеться не про геохімічні властивості води, а про відповідні характеристики води?
Мій коментар: Впевнений, що саме так.
Читаємо: «Підтверджено, що пересипи складені тією часткою осадових порід, що зазнала диференціації в хвильовому полі берегової зони» (с. 9).
Питання 15: Пані, а це що, не було відомо до Вас?
Мій коментар: Було!
Я вже не буду ставити питання стосовно того, про які ландшафти пише дисертантка, бо розумію, що вона має доволі обмежений набір оглянутої літератури з цього питання, але зроблю зауваження:
Зауваження: Пані, ландшафт – це інтегральний образ поверхні, цілісність, і опис характер рослинності, ґрунтів тощо не має до ландшафту ніякого стосунку.
Розділ 4. «Стан водної товщі лиманів». «Автором була застосована комплексна методика фізико-географічної зйомки …» (с. 10).
Питання 16: Пані, а що це за «фізико-географічна зйомка» і чи можлива, наприклад, економічна, політична, сакральна зйомки?
Мій коментар: Це приклад наукової безвідповідальності. Далі те, що я читаю, мене дещо засмучує – що це?
Рис. 3. Приклад розподілу значень температури в поверхневому шарі води … (с. 11).
Мій коментар: Цікавий емпіричний матеріал – коли туди приїду, буду знати, де приємніше купатися, хоча і без цього закономірності розподілу температур у неглибоких озерах достатньо відомі. Якби це були 20 роки минулого століття, це було б сприйнято, як щось цікаве. Все, що є далі – емпіричні дані.
Розділ 5. «Природні комплекси лиманів …». «Найбільш повно і всебічно вивчені континентальні ландшафти» (с. 12).
Питання 17: Пані, про який континент Ви пишете?
Мій коментар: Це приклад неохайного використання термінів, ясно, що йдеться не про континентальні, а про суходільні «ландшафти».
Рис. 4. – Приклад районування … .
Мій коментар: Це нічого не дає для розуміння процесів, які там відбуваються.
Висновки (сім при шести завданнях – один зайвий)
Мій коментар: Знову дивна самооцінка здійсненої роботи «вирішене важливе наукове завдання» (с. 13). Подивимось на висновки.
1) «Зібрана, систематизована і проаналізована наукова інформація …».
Питання 18: Пані, а Ваші «всі п’ять елементів природної системи лиману» - це стандартний набір?
Мій коментар: Який же це науковий висновок? Це звичайна констатація. Дисертантка пише, що вона ледве не перша водночас розглянула «всі п’ять елементів природної системи лиману», але, чому цих елементів тільки п’ять, чому не врахована, наприклад, біота лиману (чи її там немає?). Але більш важливим є те, що ці складові не показані у взаємодії, тобто відсутній природний режим. Відсутня система як така, декларована дисертанткою.
2) «Всі елементи природних систем і системи в цілому … є похідними від генетичної єдності і сукупності впливу навколишніх умов. …».
Питання 18: Пані, а яким чином проявляється ця сама «генетична єдність»?
Мій коментар: Ні, пані пише, що вода в лимані – з моря, річки відносяться до малих і пересихають і т. і., але ж це – дитячий лепет!
3) «У розвитку дна і берегів лиманів виділяються два періоди. …».
Мій коментар: Висновок – з дитячого журналу «Мурзилка». Те, що є далі – всім відомі речі.
4) «Підтверджено, що пересипи розвиваються в умовах гострого дефіциту наносів …».
Мій коментар: Якщо це підтверджено, то не було проблемою, тобто це не є висновком даної роботи. У висновку – звичайні емпіричні дані.
5) «На підстав комплексної фізико-географічної зйомки … виявилося, що … існує значна  і стійка горизонтальна і вертикальна стратифікація температури, солоності, густини …».
Мій коментар: Та ні, це давно відомо.
6) Дається просто фактаж, який до висновків відношення не має!
7) «… вперше виділено морфологічні елементи горизонтального і вертикального закладання». Далі йде розповідь про те, як це виділення відбувалося – дитячий садок, тай годі.
Висновок по автореферату дисертації
Коли я швидко оглянув автореферат і прочитав, що людина займалася дослідженнями протягом восьми років, зібрала матеріали тощо, я подумав: нарешті є щось, близьке до наукового дослідження. Але більш докладне ознайомлення швидко вгамувало мою радість. Так, є польові дослідження, є певні матеріали, але, як виявляється, наукового потенціалу дисертантки вистачило тільки на те, щоб їх візуалізувати і подати у вигляді описів. В роботі немає декларованої системи, а сам рівень не перевищує рівню дипломної роботи. Так, ця робота виглядає трохи краще за ті «дисертації», які мені траплялися раніше, але вона явно не тягне на дійсно наукове дослідження. Нажаль, висновок негативний – робота не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.

13.04.2015 року
Доктор географічних наук                                               О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар