19 липня 2020 р.

УКРАЇНА – МОСКОВІЯ: НАМ СЛІД ПРАЦЮВАТИ НАД ПОВЕРНЕННЯМ ВІДІБРАНОГО, АЛЕ ДЛЯ ЦЬОГО СЛІД ПОПРАЦЮВАТИ!


У світі склалася складна ситуація. У різних країнах відбуваються протестні рухи: люди демонструють, що форма організації суспільства, яка виникла під час становлення капіталізму та індустріалізації – держава - вже не відповідає часу, бо не може адаптуватися до сучасних викликів і гальмує подальший розвиток людства на планеті. Це проглядається як у глобалізації, так і, якби це не здавалося дивним, у посиленні національних рухів та прагненні народів до більшої самостійності у розвитку своїх культур. Стає очевидним, що чисто політичний поділ, як це має місце у випадку Кореї, Китаю, так званої Росії (тут ми маємо надзвичайно складну ситуацію, бо всередині цього світового одоробла закладено дуже багато ліній розлому, в першу чергу, культурних), є це і в Україні (в першу чергу це пов’язане з поширенням чужорідної – росскої - мови). Одним з гострих питань для України є повернення української культури, мови на ті землі, де вони не так давно ще мали місце і були придушені внаслідок агресивної політики московітів. Йдеться про відновлення територіальної цілісності країни-України у межах ареалу історичного поширення української культури, як це показано на карті (рис. 1). Можуть поставити питання стосовно земель донських козаків, центром яких є Новочеркаськ, але за особливостями культури вони значно ближче до України, ніж до Московії, а назва їх столиці однозначно вказує на зв'язок з Черкасами (де свого часу проживали черкеси). Стосовно Кубані взагалі розмов немає, бо це край з кінця ХVIIІ століття був заселений переважно українцями, а українська мова була повсюдною.