24 жовтня 2020 р.

General geography: the integrity of geography and its entities

 Oleksa Kovalyov

 

Wholeness would measure all points as one point - no separation means no measurement.

When there is no measurement, there is the quality of wholeness

                                                                J. Krishnamurti

Introduction

In this short speech, I touch on the important and complex issue of the integrity of the entities studied by geographers and the integrity of geography itself as a scientific branch. What is science in general? This is a special form of human communities, a special approach to vision, reflection of the world, which is based on the mental ordering of the perceived by introducing concepts and relationships between them in order to achieve maximum correlation with observations if unmatched. ​ The task of science is to organize empirical data. An important aspect of science is the formulation of theories that aim to reduce the identified links to a single principle, but no theory, like all of them together, can provide absolute truth (any theory is correct only in a limited context), therefore, their sequence is iterative. Therefore, what we call knowledge is always relative. Each scientific field conducts its own features of research, highlighting its area of ​ ​ interest in the surrounding world, but the main principles remain unchanged. The formation of each scientific discipline includes periods of domination of certain views (schools) based on stereotypes, and periods of significant change, when the foreground is the departure from old stereotypes and the transition to new ones, which takes some time during which new views are approved and are distributed. This is difficult because holders of old stereotypes tend to hold higher positions and have a higher formal rating, which allows them to block the spread of new ideas. Old views become dogmas, their provisions are introduced into regulations as absolute truth, which is very difficult to resist. This is also the case in geography. But it is never possible to stop, because scientific thought is an uninterrupted flow, which can be both calm and turbulent, the jets can diverge and converge - without discussion (​ and based on stereotypes is a sign of limitation​ ). This is especially important for geography, because geographers still have not been able to define clearly the field of study of this scientific discipline. And the problem is the extreme complexity of the issue. This is clear from the statement of P. Bowler: «​ Geography is a classic example of a subject that can disappear as a separate entity, each of its functions siphoned off by a new specialization. Much of what is called 'physical geology' could be dealt with quite happily by geomorphologists, geologists, climatologists and others. The exploration of humankind's relationship to the physical world could be taken up by anthropologists and various branches of the social and economic sciences. In the United States geography has indeed almost disappeared as a distinct academic discipline​ » [Bowler, 1992: 391]. My aim is to show that this is not so, because geography has its original field of study, which cannot be claimed by other scientific fields, which, on the contrary, determines its integrity, because the field of its study is integral. In this regard, the questions posed by R. Inkpen regarding physical geography are interesting (I have my own point of view in this direction, so I remove the word "physical") [Inkpen, 2003: іх]:

2 жовтня 2020 р.

Загальна географія: цілісність географії та цілісність утворень, що вивчаються географами

Олекса Ковальов

Wholeness would measure all points as one point - no separation means no measurement.

When there is no measurement, there is the quality of wholeness

 

    J. Krishnamurti

 Вступ

У цьому короткому виступі я торкаюсь важливого і складного питання цілісності утворень, що вивчаються географами та цілісності самої географії як наукової гілки. Що таке наука взагалі? Це особлива форма діяльності людських спільнот, особливий підхід до бачення, відображення Світу, який базується на ментальному упорядкуванні сприйнятого шляхом введення понять і відносин між ними з метою досягнення максимальної кореляції зі спостереженнями при умові недосяжності повного збігу. Важливою стороною науки є формулювання теорій, які мають за мету звести виявлені зв’язки до єдиного начала, однак ніяка теорія, як і всі вони разом, не можуть забезпечити абсолютну істину (будь-яка теорія є коректною тільки у обмеженому контексті), отже, їх послідовність носить характер ітерацій. Тому те, що ми називаємо знаннями, завжди носить відносний характер. Кожний науковий напрям веде свої особливості дослідження, виділяючи у навколишньому Світі свою область інтересів, але головні принципи залишаються незмінними. Становлення кожної наукової дисципліни включає періоди як панування певних поглядів (шкіл), що базуються на стереотипах, так і періоди суттєвих змін, коли на перший план виходить відхід від старих стереотипів і перехід до нових, що займає певний час, протягом якого нові погляди затверджуються і поширюються. Це складно, бо носії старих стереотипів, зазвичай, займають більш високі посади і мають більш високий формальний рейтинг, що дає їм змогу блокувати поширення нових ідей. Старі погляди стають догмами, їх положення вводять у нормативні документи, як абсолютні істини, протистояти чому дуже важко. У географії таке також має місце. Але ніколи неможна зупинятися, бо наукова думка – це незупинний потік, який може бути і спокійним, і бурхливим, струмені можуть розходитись і сходитись – без дискусії не обійтися. Для географії це особливо важливо, бо географи й досі не змогли чітко визначитися з областю дослідження цієї наукової дисципліни. І проблема полягає у надзвичайній складності цього питання. Це добре видно з висловлювання П. Боулера: «Geography is a classic example of a subject that can disappear as a separate entity, each of its functions siphoned off by a new specialization. Much of what is called 'physical geology' could be dealt with quite happily by geomorphologists, geologists, climatologists and others. The exploration of humankind's relationship to the physical world could be taken up by anthropologists and various branches of the social and economic sciences. In the United States geography has indeed almost disappeared as a distinct academic discipline» [Bowler, 1992: 391]. Моя мета – показати, що це не так, бо географія має свою оригінальну область дослідження, на яку не можуть претендувати інші наукові напрями, яка, навпаки, зумовлює її цілісність, бо цілісною є область її дослідження. У цьому плані цікавими є питання, які ставить Р. Інкпен стосовно фізичної географії (я маю свою точку зору стосовно цього напряму, тому прибираю слово «physical») [Inkpen, 2003: іх]: