31 липня 2011 р.

Що відбувається з географією?

Істина - дочка часу, а не Авторитета.
Френсіс Бекон

Проблема. На протязі довгого часу всім здавалося, що географія є системою знань загального користування, квазі-науковою дисципліною, яка має за мету наповнення довідників конкретними фактами про розташування різноманітних об’єктів, які начебто важливо знати. Але таких фактів надто багато, а самі по собі вони не носять географічного характеру. Отже, якщо подивитися на географію (як науковий напрямок) зі сторони, не важко помітити, що вона перетерплює кризу. Це проявляється, перш за все, у втраті того головного стрижню, який утримує наукову дисципліну у певних, більш-менш чітких межах. Спостерігається якесь оторопіння перед неочікуваною складністю, яка, на диво, не зменшується при збільшенні зусиль дослідників, а, навпаки, збільшується, горизонт пізнання віддаляється і стає все менш диференційованим і зрозумілим. Виходить так, що географ має перетнути дві межі (в дусі Джорджа Спенсера Брауна), перша з який пов’язана з відчуттям географії (а йдеться саме про відчуття, а не якесь логічне обґрунтування), друга – з потраплянням в область теоретичної географії, якщо про таку можна говорити. Як виявляється, географи були не готові до такого ходу подій. Спробуємо розібратися у тому, що сталося, про яку складність взагалі йдеться.

28 липня 2011 р.

Применение ГИС-технологий в исследованиях структуры дневной поверхности (на примере долины р. Волчья)




Рисунок 1 -  Дифференциация поверхности склона на дивергентные и 
конвергентные участки (правый берег долины р. Волчья)


Шевченко М.В. Применение ГИС-технологий в исследованиях структуры дневной поверхности (на примере долины р. Волчья) // Материалы Второй международной научно-практической конференции "Географические проблемы сбалансированного развития староосвоенных регионов"    - Брянск, "Издательство Курсив", 2010 г. - С.263-267.

27 липня 2011 р.

Где начинается и где заканчивается география?


Введение. География как дисциплина, связанная с описанием природы земной поверхности, подошла к началу ХХІ-го столетия в несколько растерявшемся состоянии. Сегодня она состоит из огромного количества направлений, исследующих множество разнообразных процессов, которые, однако, не имеют отношения к географии. Эти псевдогеографии размывают географию. Но, как это ни странно, нет ни общей, ни теоретической географии, что уж никак не свидетельствует о её развитости. Возникает вопрос: почему одно из наиболее древних научных направлений с, казалось бы, ясным и хорошо выраженным полем исследования, на сегодня выглядит так, будто оно только начинает свой путь? И этот вопрос совсем не надуманный, он требует анализа, так сказать, изнутри. Есть все основания предполагать, что сегодня география оказалась в точке бифуркации. Наблюдается переход от традиционной описательной географии, пусть даже с некоторыми элементами теоретизирования и моделирования, к новой географии сложного Геомира (Geography of complexity Geoworld). Этой публикацией я хочу начать дискуссию по поставленному вопросу.