24 серпня 2019 р.

Pioneering the science of surprise (публікація присвячена пам’яті Кроуфорда Стенлі Холлінга)


Пішов з життя Кроуфорд Стенлі Холлінг один з засновників концепту Панархії (розуміння того, як природні та соціальні системи трансформуються), resilience science та соціально-екологічного підходу.
Його ідеї неодноразово згадуються в наших публікаціях та багато в чому перегукуються з ідеями учасників спільноти, що викладені на цьому сайті та в монографії Олександра Ковальова, наприклад про геопроцес як послідовне розгортання геосередовище з його поступовою біотизацією та антропізацією, людино-природну органіку тощо. 

19 серпня 2019 р.

ЗЕМЛЯ


ЗЕМЛЯ

Розпочну цей виступ з фрагментів тексту матеріалів ' (вони представляють Київську школу економіки) «Мораторий на продажу земли: сколько платит Украина за неторопливость, Понедельник, 24 июня 2019, 14:20», які «пояснюють» простому люду («безграмотним»), що втрачає Україна, продовжуючи мораторій на продаж землі: 

5 серпня 2019 р.

До питання матеріальності/нематеріальності ландшафту


Ковальов О.

 Any landscape is a condition of the spirit
   Henri Frédéric Amiel

Знайомлячись з новими публікаціями, що стосуються ландшафтної проблематики, та оцінюючи те, що пишуть у дисертаціях, я прийшов до висновку про необхідність ще раз повернутися до обговорення ландшафтної проблематики. В першу чергу це стосується питання матеріальності/нематеріальності ландшафту, бо саме воно є базовим для його визначення. У нагоді стала стаття К. Тейлора «Landscape and Memory: cultural landscapes, intangible values and some thoughts on Asia», яку я знайшов цікавою і яку поклав в основу цього короткого виступу. Тим, хто займається ландшафтною проблематикою, з цією роботою варто познайомитись. І хоча я не можу погодитись з автором стосовно того, що «here is an holistic view of landscape as a way of seeingits morphology resulting from the interplay between cultural values, customs and land-use practices» [Taylor: 1], бо має йтися про ландшафт як холістичне сприйняття фізіографії денної поверхні у межах місцевості, яка формується не тільки людською діяльністю, але й багатьма природними процесами, в тому числі, за участі абіотичних процесів і біоти, але можна погодитись з тим, що європейська людина почала більш чітко відчувати сенс ландшафту саме завдяки перетворенню структури денної поверхні людською діяльністю.Приклад перетвореної людською діяльністю структури поверхні дається на рисунку (з роботи [Gross: 3]): відбувається патернізація структури денної поверхні під дією господарської діяльності.