26 грудня 2012 р.

Einige terminologisch-strukturbezogene Aspekte der holonischen Geographie


1. Präambel. Die Darstellung und Beschreibung der Welt wird von verschiedenen Organisationsbzw. Wissensformen realisiert und akkumuliert. Solche Formen sind nicht konstant und entwickeln sich ständig. Zum Beispiel wurde in den 60er -70er Jahre des 20. Jahrhunderts ein holonisches System (Paradigma) entwickelt. Der Begriff Holon wurde von Arthur Koestler (1967) vorgeschlagen.
Holonische Ideen (Ganzes und Teil eines anderen Ganzen) sind auch in anderen Disziplinen, wie der Philosophie, Biologie, Semantik usw. anzutreffen. Die holonische „Konzeption“ bietet auch neue Möglichkeiten für die Strukturierung, Beschreibung und Wahrnehmung der Geowelt.

25 грудня 2012 р.

География: холоническая структура геосреды


Ковалёв А.П. География: холоническая структура геосреды. Обсуждается новое видение структуры геосреды, основанное на холоническом подходе. Высказывается сомнение, что география, во-первых, включает набор квазидисциплин, как это даётся, например, М. Пидвирни, во-вторых, то, что это – наука о пространстве (геопространстве). Показано, что область исследования географии – это геосреда, которая может рассматриваться с позиции разных парадигм. Наиболее адекватной парадигмой является холоническая. Её основу составляет понятие холархии, что предполагает существование холонов разных уровней. География исследует ту часть мировой холархии, которая соответствует геосреде с её гетерогенностью. Делается попытка выделить базовые геохолоны на абиотическом, биотизированном и антропотизированном уровнях.

Ковальов О.П. Географія: холонічна структура геосредовища. Обговорюється нове бачення структури геосредовища, що базується на холоничному підході. Висловлюється сумнів, що географія, по-перше, включає набір квазідисциплін, як це дається, наприклад, М. Підвірни, по-друге, те, що це – наука про простір (геопростір). Показано, що область дослідження географії – це геосередовище, яке може розглядатися з позиції різних парадигм. Найбільш адекватною парадигмою є холонічна. Її основу складає поняття холархії, що передбачає існування холонів різних рівнів. Географія досліджує ту частину світової холархії, яка відповідає геосередовищу з його гетерогенністю. Робиться спроба виділити базові геохолони на абіотичному, біотизованому та антропізованому рівнях.

Kovalyov O. Geography: the holonic structure of geo-medium. The new vision of the geo-medium structure based on holonic approach is discusses. The opinion expressed that, firstly, Geography included the set of quasi-discipline as, for instance, M. Pidwirny presented, secondary, that Geography is the science about space (geo-space). Here shows that the field of geographic research is geo-medium which can be seen from the position of different paradigms, the most appropriate of which is holonic one. It is based on the notion of holarhy that presupposes the existence of holons of different levels. Geography explores those part of universal holarhy, which corresponds to geo-medium holarchy with it heterogeneity. The attempt is made to separate an basic holons on the abiotic, biotized and anthropotized levels.

19 грудня 2012 р.

Атоммаш - Харків


Сьогодні по обласному радію я почув, що знову ставлять питання про продаж „Атоммашу” (заводу „Турбоатом”) ДК „Росатом”. У мене відразу виникла низка запитань і коментарів до них:
1. Чи була це ініціатива колективу цього успішного підприємства? Якщо ні, то на яких підставах ініціюється це питання? „Атоммаш” – одне з найбільш успішним підприємств не тільки Харкова, але й всієї України, то ж навіщо його продавати? Що за цим стоїть, чиї інтереси? Втрачає місто, втрачає Україна і чи виграють робітники! В такому разі, хто матиме від цього зиск?
2. З якою метою „Росатом” хоче придбати „Атоммаш”? Не думаю, що метою є модернізація цього потужного підприємства – це і так весь час здійснюється на „Атоммаші”. Отже, мета, скоріше за все – прибрати конкурента. Це – доволі поширена практика.
3. Що внаслідок продажу „Атоммашу” отримають завод, Харків і що - Україна? Харків не отримає нічого, а Україна - одноразовий внесок у бюджет, який швидко розчиниться… у кишенях чиновників.
4. Які підприємства Харкова ще цікавлять росіян, щоб повністю контролювати виробничу сферу Харкова? Може це „Хартрон”? Чи завод «Комунар», «Фед», пов’язані з космічною сферою, авіаційний, тракторний, КБ ім. Морозова…, щоб прибрати до своїх рук новітні розробки двигунів і танків? Цікаво, чому вони не пропонують придбати завод ім. Шевченка, чи Харківський зоопарк.
5. Ось питання до ініціаторів постановки цього питання: а чи не варто поставити питання про продаж росіянам всього Харкова разом з його напівзруйнованими НІІ (з їх вченими), проектними інститутами, УФТІ (дивним чином ця історична абревіатура перекочувала до Києва)? Бо Харків за радянських часів був третім містом за виробничим і науково-навчальним потенціалом у великій країні, а сьогодні – здається, тільки шостий серед українських регіонів.
6. Цікаво, а чому «Атоммаш» не ставить питання про придбання відповідних підприємств на території Росії?
7. У мене контрпропозиція: давайте продамо росіянам їх Чорноморський флот, щоб вони отримали можливість вивезти його з Криму, а ще краще – айсберг (це ж територія!), встановивши перед цим прапор України.
Отже, тільки запитання. Ось чому у «Зверненні...» я поставив питання про повну відкритість режиму прийняття всіх важливих рішень. Рішення не повинні йти зверху – там немає безкорисних, рішення мають підніматися знизу. Причому для їх відстеження і інтегрування мають бути задіяні відповідні комп’ютерні програми. Так можна взагалі позбутися владних нашарувань у суспільстві.

12 грудня 2012 р.

Звернення до Верховної Ради 7-го скликання


Як громадянин України і Світу, я вважаю за потрібне висловити деякі побажання Верховній раді 7-го скликання. Зазначу, що діяльність Верховної ради попереднього скликання залишила у мене жахливе враження. Отже, висловлю наступні зауваження, акценти і пропозиції:
1. Проблема Влади, її структура. Не можна весь час вести розмову про Владу. Політики всі сили витрачають на боротьбу за Владу, забуваючи про країну і народ. Прагнення Влади – це той біологічний початок, що зберігся у людині. Влада – це завжди насилля, пригноблення, знищення особистості. Не може бути Влади народу – це демагогія, Влада – це завжди Влада над іншими. Єдине, про що можна говорити, так це про Владу над собою. Країні потрібні не владні і лицемірні держиморди, а спеціалісти-менеджери дуже широкого профілю і високої кваліфікації, а це – зовсім інші люди.