24 березня 2015 р.

ЩО ДО НАШОГО БЕРЕГА ПЛИВЕ – ЯК НЕ ЛАЙНО, ТАК ТРІСКА! ХТО І ЯК СТАЄ ДОКТОРОМ НАУК В УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОГРАФІЇ, ЧИ Є МЕЖА НАГЛОСТІ?

ЗА ЯКІ ДОСЯГНЕННЯ ОТРИМАЛА ОРДЕН КНЯГИНІ ОЛЬГИ КОРУПЦІОНЕРША НЄМЕЦЬ ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
  
Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий консультант:
Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АПН України завідувач кафедри економічної та соціальної географії

Офіційні опоненти:
Шаблій Олег Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова

Балабанов Геннадій Васильович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму і країнознавства, Київський міжнародний університет,

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ методології сталого розвитку та екологічної безпеки

Захист відбувся 25 травня 2004 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка

Відгук
про автореферат дисертації
Нємець Людмили Миколаївни
«Соціально–географічні основи стратегії переходу
України на модель стійкого розвитку»
Представленої на здобуття ступеня доктора
Географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Мабуть, це треба було зробити давно, бо історія з «захистом» «докторської» Нємець Л.М. протягом багатьох років була таємницею для багатьох. Але нинішній мій виступ стимульований фактом отримання Л.М. Нємець ордена княгині Ольги. Відразу зазначу, що багатьом не вдалося потрапити на попереднє слухання цієї роботи у Харкові – цей факт ретельно утаємничувався, хоча на цю подію прибув пан Олійник Я.Б. Тепер я бачу, що він виступав в якості наукового консультанта. Ніхто з нас не отримав і автореферат (про сам захист ніхто не знав). Захист пройшов у 2004 році у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Я скористався електронною версією автореферату, а потім взяв друкований варіант, щоб подивитися рисунки.
Вважаю, що я маю вагомі підстави дати оцінку цієї дисертації, бо вже на час її захисту мав серйозні публікації за тематикою, пов’язаною з взаємодією природи і суспільства.
Отже, стосовно назви:
Питання 1: Мадам, як щось може переходити на модель того чи іншого розвитку, що для Вас є моделлю?
Мій коментар: ?????????????????
Загальна характеристика роботи 
Актуальність теми. Є питання.
Питання 2: Мадам Нємець, що означає вираз «недосконалі ментальні настанови», що означає тут слово «настанови»?
Мій коментар: Я дійсно не розумію, що це таке, тобто як настанови можуть бути ментальними, та ще й недосконалими. І, взагалі, про які настанови йдеться?
Читаємо: «Враховуючи, що завдання з трансформації менталітету соціуму має багато просторово – часових аспектів, які коректно описуються з позицій географічного підходу, важливо, щоб координуючу роль у цьому складному процесі відігравала соціальна географія, яка вивчає не тільки природні, а й соціальні системи.» (с. 1).
Питання 3: Мадам, чиє це «завдання з трансформації менталітету соціуму»?
Мій коментар: Думаю – Л.М. Нємець.
Питання 4: Мадам, Ви пишете, що «…завдання з трансформації менталітету соціуму має багато просторово – часових аспектів, які коректно описуються з позицій географічного підходу …», отже
а) Чи можете Ви перелічити якусь частину з багатьох просторово-часових аспектів?
б) Яке відношення до «трансформації менталітету соціуму» має географія, яка вже точно не займається не тільки менталітетом але й його трансформацією?
в) Що Ви розумієте під географічним підходом?
Мій коментар: Дисертантка намагалася привнести в текст автореферату максимум наукоподібності, але їй явно бракувало освіченості. Простір і час – це параметри, що використовуються для відображення даних, в тому числі в географії, а не аспекти, а географія не є підходом, вона має свою область дослідження, що дисертантка не розуміла. Ми не кажемо «біологічний», «хімічний», «фізичний» тощо підхід, це – ознака безграмотності.
Читаємо: «об'єктивна необхідність подальшого поглиблення соціально – географічних досліджень особливостей розвитку соціогеопроцесу в ринковому середовищі обумовили вибір теми» (с. 1).
Питання 5: Мадам, що означає «об'єктивна необхідність», чи може вона бути необ’єктивною?
Мій коментар: Якщо Мадам так пише, то може.
Питання 6: Мадам, що це за гібрид – «соціогеопроцес»?
Мій коментар: Це термін, який призначений для того, щоб зробити вигляд, що Мадам – науковець. Геопроцес – термін відомий, свого часу А. Григор’єв ввів фізико-географічний та економіко-географічний процес, я писав виключно про геопроцес (1989, 1997 і т.д.), бо йдеться про зміну географічного середовища, а соціогеопроцес – це суміш вина з водою.
Питання 7: Мадам, а що Ви взагалі розумієте під стійким розвитком?
Мій коментар: Я вже у ті роки писав, що розвиток не може бути стійким, бо він неможливий без складних режимів зниження рівню організації і проходження через точки біфуркації. Але Мадам цього не розуміла.
Питання 8: Мадам, чим Ваша геоекологічна криза відрізняється від екологічної?
Мій коментар: Це дуже просто – приставкою «гео-»!
Я не буду вже ставити питання по цій частини, зауважу тільки, що я так і не зрозумів, що збирається досліджувати дисертантка. Написане дисертанткою – це загальні фрази. Тема вже на той час була доволі сильно зайорзана.
Об’єкт дослідження: соціально – географічний процес у соціогеосистемах різних ієрархічних рівнів, зокрема, таких, що знаходяться в стані глобальної соціально - геоеко­логічної кризи й потребують переходу на модель стійкого розвитку.
Питання 9: Мадам, Ваші соціогеосистеми – це реально існуючі утворення, чи образи, модельні уявлення?
Питання 10: Мадам, що Ви називаєте процесом?
Мій коментар: Я дійсно не розумію таке формулювання об’єкту. Дисертантка взялася дослідити особливі геосистеми і особливий процес, хоча про процес можна говорити тоді, коли йдеться про перехід утворення з одного стану в інший, а у певному стані система функціонує, що не є процесом. Так що «досліджувала» дисертантка?
Маю також додати, що поняття про геосистему охоплює всі складові, в тому числі – соціум, тобто в терміні «соціогеосистема» не було (і немає на сьогодні) ніякої потреби. Для того, щоб позначити різницю у структурі геосистем абіотичних та таких, що містять біоту та антропоту, у 90-х роках мною були введені терміни «біотизована» та «антропізована» геосистеми, що значно краще відображає ситуацію. 
Предмет дослідження: методологічні, методичні та прикладні основи просторово – часових закономірностей і аспектів соціогеопроцесу, які забезпечують формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму та перехід соціально – географічних систем на модель стійкого розвитку.
Питання 11: Мадам, як можуть предметом дослідження бути методологічні, методичні та прикладні основи, та ще й просторово-часових закономірностей?
Мій коментар: Ця каша просто вражає. Суцільна наукоподібна демагогія. Перепрошую, тут немає формулювання предмету дослідження, тоді як проходив захист?
Мета дослідження: теоретико-методологічне обґрунтування соціальної географії як науки, що здатна інтегрувати дослідження й управляти розвитком соціогеопроцесу при переході до стійкого розвитку.
Мій коментар: Перепрошую, це ЖАХ! Як метою дослідження може бути «теоретико-методологічне обґрунтування соціальної географії як науки»? Мета дослідження має полягати у розкритті якогось явища, у поясненні його природи, а тут – локшина на вуха! І це було захищено?!?
Завдання дослідження (всього 13 завдань – дуже багато):
. з’ясування з позицій соціальної географії особливостей соціально – екологічної кризи сучасної цивілізації як відображення протиріч між живою та неживою природою, у біосфері в цілому, а також між соціумом і навколишнім природним середовищем;
Мій коментар: з’ясування особливостей чогось не може бути науковою задачею, особливо, якщо це стосується давно відомих речей;
. розробка соціально – географічного аспекту сутності концепції стійкого розвитку та її ролі при виході сучасного соціуму із глобальної соціально – геоекологічної кризи;
Питання 12: Мадам, невже сутність чогось розробляється? 
Мій коментар: Тільки почитайте, як вправно-науко-подібно сплетено!
. розкриття соціально – географічної сутності поняття "стійкий розвиток" і його визначення з позицій соціальної географії;
Питання 13: Мадам, а коли почнуться завдання, пов’язані саме з науковим дослідженням?
Мій коментар: На рік захисту Мадам поняття «стійкий розвиток» було обсмоктане з усіх кінців і його сутність була зрозумілою всім.
. поглиблення використання системного підходу в соціально - географічних дослідженнях – обґрунтування, визначення та поглиблення понять „соціально - географічний процес”, "соціально – географічна система" для розширення об’єктно - предметної області та вдосконалення понятійного апарату соціальної географії;
Питання 14: Мадам, так що ви робили під час свого «дослідження» - поглиблювали використання системного підходу, який Ви ніколи не розуміли?
Мій коментар: Тепер ви розумієте, з якою пройдою ми маємо справу?
. розкриття соціально – географічної сутності менталітету як морально – духовної основи й керуючого елементу при переході соціуму до стійкого розвитку;
Питання 15: Мадам, які сутності менталітету Ви ще можете назвати?
Мій коментар: І це «захищалося» у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка? Який жах!
. обґрунтування визначення поняття "менталітет" із позицій соціальної географії;
Питання 16: Мадам, так чому присвячена Ваша «докторська» (ледве не написав «ковбаса») дисертація?
Мій коментар: Тому, як з мінімальними витратами праці отримати диплом доктора наук.
. обґрунтування та формулювання завдань нових функцій соціальної географії стосовно нового соціального запиту й розширення предмету її дослідження, зокрема, для управління формуванням ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму;
Питання 17: Мадам, невже завданням наукового дослідження може бути «обґрунтування та формулювання завдань …»?
Мій коментар: Тепер зрозуміло, чому пан Олійник Я.Б. так ховав цей «захист» - отримав кругленьку суму, а протягнути роботу було треба. Предмет дослідження не розширюється, він міняється. Географія не займається питаннями формування менталітету, у неї інша область дослідження!
. дослідження процесу природокористування з позицій теорії актогенезу й соціальної географії;
Мій коментар: Задачею дисертаційної роботи не може бути «дослідження», яке не має меж. Що стосується актогенезу (йдеться про зв’язок складності психічних актів і дій зі збільшенням інформації внаслідок її обробки людським мозком, хоча обробляються сигнали, повідомлення, факти, а не інформація), це окремий напрямок, який вимагає серйозних досліджень, які навряд чи могла провести дисертантка. І до географії це питання ніякого відношення не має.
. розробка концепції управління соціогеопроцесом;
Мій коментар: Будь-який природний процес (а таким є і геопроцес) не підлягає управлінню – він відбувається у режимі самоорганізації.
 . соціально – географічний аналіз парадигм освіти в галузі навколишнього природного середовища при формуванні менталітету соціуму;
Питання 18: Мадам, а до чого тут освіта?
Мій коментар: Кандидатська дисертація Мадам також була пов’язана з освітою. Нажаль, у 1995 році я був причетний до її захисту, як редактор роботи та опонент. Тоді я зміг переконати спеціалізовану раду, що робота має географічний аспект. Не знімаю з себе відповідальності за це.
. виявлення часово - просторових закономірностей соціогеопроцесу в Україні на основі багатовимірної факторної моделі;
Питання 19: Які закономірності, крім просторово-часових, Ви можете назвати?
Мій коментар: Це приклад наукоподібної демагогії.
. визначення перспективних напрямків переходу України на модель стійкого розвитку.
Питання 20: Визначення перспективних напрямків потребує розробки відповідної моделі України, як об’єкту, чи створили Ви таку модель?
Мій коментар: Це – пусті слова, Україна, як і будь-яка інша країна, є вкрай складним утворенням, що зумовлює неможливість створення її повноцінної моделі.
Ми бачимо, що на момент подачі у цій роботі були відсутні реально-наукові задачі. Робота мала включати опис України, як об’єкту дослідження, створення її моделі з подальшим її аналізом в плані варіантів розвитку. Цього немає, є звичайна балаканина
Методи дослідження.
Читаємо: «Методологічною основою дисертаційної роботи стали основні положення сучасної суспільної географії щодо вивчення часово – просторових аспектів взаємовпливу суспільства та природи, соціально – географічного регіонального розвитку…» (с. 2).
Мій коментар: Немає сенсу ставити тут питання, дисертантка в принципі не розуміла, що таке «методологія». Методологія має бути міждисциплінарною, а не спиратися на «основні положення сучасної суспільної географії», яка сама ще потребує доведення доцільності виділення, як окремого напрямку. Стосовно «часово–просторових аспектів взаємовпливу суспільства та природи» можна висловити здивування, бо і час, і простір є найбільш поширеними параметрами при розгляді явищ самої різної природи, важко зрозуміти, що могла додати тут дисертантка. До речі, сама ця проблематика «взаємовпливу суспільства та природи» на той час вже кілька десятків років інтенсивно обговорювалась на значно більш високих рівнях. Ще більш дивним виглядає твердження стосовно праць вчених, як методологічної основи.
Читаємо: «В процесі роботи використовувались такі наукові методи – індексний, діалектичний, системно – структурний, системно – функціональний, монографічний, статистичний, соціально - географічного районування, регіонального аналізу, картографічний, класифікації, історичний, порівняльний, математичного моделювання.» (с. 3).
Питання 21: Мадам, що таке «монографічний метод дослідження»?
Мій коментар: Я не буду далі ставити Мадам питання, бо один тільки цей текст мав поставити крапку у просуванні дисертації до захисту. «Індексування» – це спосіб оцінки, «діалектичний» (діалектика – наука про найбільш загальні закони розвитку) - це філософська основа, а не метод, «системно–структурний, системно–функціональний» об’єднуються в просто системний підхід, «районування» та «класифікація» є не методами дослідження, а формами упорядкування даних, «історичний» не є методом, це форма впорядкування матеріалу, «математичне моделювання» - це не метод, а форма відображення об’єкту за допомогою мови математики.
Наукова новизна (всього дванадцять пунктів!):
- з'ясовано на основі аналізу з позицій соціальної географії особливостей глобальної соціально - геоекологічної кризи, що протиріччя між соціальними й природними складовими соціогеосистем носять антагоністичний характер і обумовлені антропоцентричним підходом у природокористуванні;
Мій коментар: Факт з’ясування чогось не є науковою новизною, тим більше, що йдеться про суб’єктивний рівень. Це – не новизна.
- доведено на основі соціально – географічного аналізу концепції стійкого розвитку, що стратегія стійкого розвитку на сучасному етапі є єдиним шляхом виходу людства із стану глобальної соціально - геоекологічної кризи;
Питання 22: Мадам, у чому суть Вашого «соціально–географічного аналізу», тим більше, що він відсутній серед методів дослідження?
Мій коментар: Факт доведення чогось встановлює не дисертант, а члени ради та опоненти. Вираз «соціально-географічний аналіз» свідчить про безграмотність дисертантки – не може бути аналізу географічного, біологічного тощо, аналіз є аналіз – розкладання об’єкту на складові, слід говорити про аналіз географічних, біологічних, хімічних тощо даних.
- обґрунтовано сутність поняття „стійкий розвиток” з позицій соціальної географії як одного із можливих станів соціально – географічного процесу, а саме його поступального розвитку в заданих параметрах, що дозволить уникнути катастрофічних й небезпечних явищ в соціогеосистемах при управлінні їх соціальними складовими на основі ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму для забезпечення гармонійного та оптимального розвитку соціальних й природних підсистем з метою збереження життєдіяльності нинішнього й майбутніх поколінь при переході в подальшому до стану ноосфери;
Питання 23: Мадам, які стани «соціально–географічного процесу» Ви можете назвати?
Мій коментар: Тексти на кшталт цього завдання просто вражають – чудовий приклад демагогії і профанації.
- поглиблено теоретико – методологічні основи системного підходу в соціально - географічних дослідженнях, уточнено об’єкт соціальної географії, вперше визначено поняття „соціально – географічний процес” як послідовну закономірну зміну ситуацій у розвитку різних соціумів в історичному й географічному контексті або зміну соціальних складових соціогеосистем у просторово – часовому географічному континуумі; уточнено поняття "соціально – географічна система", як гетерогенну систему, що містить неоднакові за рівнем узагальнення та ієрархії соціальні елементи або підсистеми, а також техногенні, абіотичні та біогенні елементи (підсистеми), що взаємодіють через потоки речовини, енергії та інформації в географічному просторово – часовому континуумі;
Мій коментар: Поглиблення чогось не є науковою новизною. Я бачу тут загальні слова – приклад демагогії та профанації, за чим – пустота.
- розширено предметну область дослідження соціальної географії – запропоновано як предмет її дослідження розглядати різні аспекти соціально – географічного процесу, в тому числі й формування менталітету та функціонування системи соціально – географічного моніторингу;
Мій коментар: Розширення чогось не є науковою новизною, розширюють ті, що формують собі місце під науковим сонцем.
- визначено, що формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму необхідне при переході до природоцентричного підходу в природокористуванні й розв’язанні протиріч між соціальними та природними складовими соціогеосистем;
Мій коментар: Перепрошую, це – наукоподібна демагогія, а не конкретний результат, отриманий під час дослідження!
- розкрито й обґрунтовано соціально – географічну сутність менталітету як морально – духовної основи й керуючого елементу при переході соціуму до стійкого розвитку, вперше дається соціально – географічне тлумачення поняття "менталітет" як критеріальної основи особистісної та суспільної свідомості, яка формується в певному часово – просторовому континуумі і є складовим елементом соціогеопроцесу, основою управління природокористуванням й ноосферним розвитком цивілізації;
Мій коментар: Ніякої соціально-географічної суті менталітету немає, суть менталітету давно відома.
- обґрунтовано нові функції соціальної географії – ноосферно - світоглядну й менталітетоформуючу для методологічного забезпечення формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму;
Мій коментар: Факт обґрунтування встановлюється не дисертантом! Обґрунтування чогось, якщо це має місце, не є науковою новизною, такою є ідея як наслідок інтуїції. Я знову бачу звичайну демагогію!
- виконано соціально – географічний аналіз процесу природокористування з позицій теорії актогенезу й соціальної географії: встановлено просторово - ієрархічні особливості формування системи потреб, визначено зміст і сутність основних стадій актогенезу, сформульовано принцип несуперечності цілей, обґрунтовано соціально - географічну інтерпретацію поняття “при­­ро­­докористування” як взаємодії соціуму й природи, яка є визначальною в розвитку глобальної соціогеосистеми;
Мій коментар: Факт виконання аналізу (якщо він має місце) не є науковою новизною!
- розроблено соціально – географічну концептуальну основу конструктивної схеми управління соціально – географічним процесом на основі ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму;
Мій коментар: Розробка схем не є науковою новизною, про що б не йшлося.
- показано, що парадигми освіти в галузі навколишнього природного середовища відображають принципи природокористування та соціальний запит на зміну ментальних настанов соціуму;
Мій коментар: А в чому тут полягає наукова новизна? І до чого тут географія? Якщо йдеться про зміни у ментальності соціуму, це – соціологія.
- виявлено часово - просторові закономірності соціально – географічного процесу в Україні на основі багатовимірної факторної моделі, показано, що просторова організація соціально – географічного процесу відзначається неоднорідністю, у стані й динаміці соціально – економічного розвитку регіонів є суттєві відмінності;
Питання 24: Мадам, невже Україна настільки замкнена, що можна говорити про соціально-географічний процес в окремо взятій країні?
Мій коментар: Ні, як не можна говорити про стійкий розвиток окремо взятої країни, регіону, міста, селища, села … , як не можна було говорити про побудову комунізму в окремо взятій країні. Це є свідченням того, що дисертантка взагалі не розуміє, що таке геопроцес, і використовує термінологію чисто формально. Геопроцес є глобальним і має відношення до становлення географічної організації середовища.
- визначено перспективні напрямки переходу України на модель стійкого розвитку, які передбачають вирівнювання стану й темпів соціально – економічного розвитку регіонів, створення умов і механізмів формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму тощо.
Мій коментар: А де тут наукова новизна? Її немає.
Я не буду коментувати «Практичне значення», бо це – надумані речі.
Основний зміст роботи
Розділ 1 «Теоретичні основи стратегії стійкого розвитку».
Мій коментар: Те, що я бачу – давно відомі речі, написані з додаванням термінології так званої соціальної географії.
Читаємо: «З позицій соціальної географії вперше природокористування визначається як процес взаємодії соціуму та природного середовища, який управляється менталітетом соціуму та в залежності від його орієнтації може носити антропоцентричний або природоцентричний (ноосферний) характер.» (с. 6).
Мій коментар: Мадам, невже вперше? А Тейяр де Шарден, а В.І. Вернадський? Не кажучи вже про велику групу дослідників більш пізнього періоду, в тому числі Д. Зренфельда, роботи Римського клубу, М.М. Мойсеєва, Б. Небела … таких дуже багато! Мадам пише так, наче вона нічого про це не знає.
Питання 25: Мадам, що таке «соціогенні потреби»?
Мій коментар: Це те саме, що й соціальні потреби, тільки більш «науково».
Читаємо далі: «Їй властиві такі закономірності:
1. Зі зниженням рівня узагальненості потреб відбувається їх конкретизація.
2. Між різними рівнями узагальненості потреб існують протиріччя.
3. Зі зниженням рівня узагальненості потреб зменшується їх зміст та збільшується кількість обмежень, які вносяться глобальними (більш загальними) рівнями.» (с. 6).
Мій коментар: По пункту 1. - але це стосується всього і давно всім відомо;
По пункту 2. –
Питання 26: Мадам, про що взагалі йдеться?
Мій коментар: Всі потреби конкурують між собою з причини обмеженості ресурсів!
По пункту 3. –
Питання 27: Мадам, як «зміст» може збільшуватись чи зменшуватись, він, що, визначається кількісно?
Мій коментар: Мені цікаво, скільки тчлени спеціалізованої ради мали випити коньяку до початку «захисту», щоб спокійно це сприймати? Але пройшло.
У доволі демагогічному тексті я знайшов визначення принципу несупротивності: «будь - яка система цілей є ефективною і такою, що реалізується, якщо в ній відсутні від’ємні проекції векторів цілей на траєкторію руху соціогеосистеми, для якої дана система цілей є актуальною.» (с. 7).
Питання 28: Мадам, а може «несуперечливості»? 
Мій коментар: Саме так, але стосовно векторів цілей, то що тут нового – це давно відоме: йдеться про кореляцію та узгодження цілей. Але цей принцип не стосується виявлення протиріч, він тільки засвідчує їх наявність. Подальший текст – це загальновідомі речі, але
Питання 29: Мадам, що таке «національний рівень» і чим він відрізняється від державного?
Мій коментар: Дисертантка плутає: державний рівень дійсно існує, а на так званому «національному» рівні мають місце зовсім інші питання, бо цей рівень не є державним, але у нас звикли ставитись до термінів цілком формально.
Подальший текст є викладенням відомих положень стосовно ієрархії цілей і нічого нового в собі не містить. У мене виникає тільки питання
Питання 30: Мадам, з якого підручника чи посібника це знято?
Читаємо: «Глобалізація - основна ознака сучасної соціально – геоекологічної кризи і має декілька аспектів, в тому числі інформаційно – технологічний, економічний, соціальний, політичний, демографічний й екологічний.» (с. 8).
Питання 31: Мадам, на яких підставах Ви заявляєте, що «Глобалізація - основна ознака сучасної соціально – геоекологічної кризи»?
Мій коментар: Це не відповідає дійсності, дисертантка не розуміє суті глобалізації. Цей процес мав місце завжди. Утворення імперій, починаючи з античних часів, колонізація, формування коаліцій тощо – все це глобалізація, яка, однак, не протікала без проблем. Йдеться про формування єдиного соціально-економічного організму планетарного рівня. Цей процес ламає «залізні завіси» та надмірну автономію держав та регіонів. Суть процесу (коротко) полягає у розповсюдженні більш ефективних правил гри у соціально-екнономічній сфері. Цьому процесу протистоїть автономізація, здебільшого пов’язана з інтересами правлячих еліт окремих держав (що ми спостерігали і в Європі під час виникнення Євросоюзу). Подивиться, що далі пише дисертантка: «Вона позитивно впливає на відносно невелике коло розвинених держав, які мають найсучасніші технології і розвинену економіку. Країни, що відстають в економічному розвитку, відчувають лише негативні наслідки глобалізації, тому втрачають конкурентноздатність і самостійність на міжнародному ринку.» (с. 8).
Питання 32: Мадам, як можна говорити про конкурентоспроможність держав, що відстають в економічному розвитку?
Мій коментар: Ці країни не будуть конкурентоспроможними у будь-якому разі, бо вони базуються на неефективних правилах гри (в тому числі – корупції, як це сталося в Україні).
Читаємо: «Єдиним виходом людства із глобальної кризи є перехід глобальної соціогеосистеми на стратегію стійкого розвитку, що є першим кроком сучасної цивілізації до стану ноосфери. Цьому сприятимуть вперше сформульовані соціально – географічні умови ноосферного розвитку:
- відносне вирівнювання соціально - економічного стану всіх країн світу, без чого єдині глобальні дії будуть неефективними;
Питання 33: Мадам, Ви що, не розумієте, що умови не можуть бути соціально-географічними чи пов’язаними з якимись іншими предметами?
- ліквідація антагоністичних суперечностей різного характеру між соціумами та всередині них;
Мій коментар: можна ліквідувати течу у крантику, а не антагоністичні суперечності, які, до речі, зумовлюють рух вперед!
- вироблення єдиного підходу до формування  ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму;
Питання 34: Мадам, а цей єдиний підхід буде пов'язаний з Вашим ім’ям?
Мій коментар: Мадам просто не розуміє те, про що пише. Ніякого підходу формувати не треба – він сформується сам собою.
- перехід систем освіти всіх країн на новітні технології, які мають забезпечити максимально швидку зміну ментальних настанов соціуму;
Мій коментар: А це вже просто фігня. Мадам, настанови є на кафедрі, якою Ви крутите.
- розробка концепцій та формування засад нової системи освіти для стійкого розвитку;
Мій коментар: Це загальні слова.
- формування єдиного світового освітнього простору для досягнення інваріантних цілей освіти;
Питання 35: Мадам, Ви можете назвати «інваріантні цілі освіти»?
Мій коментар: Ціль освіти давно всім відома, а що таке інваріантні цілі – це не для всякого розуму.
- розробка ноосферних принципів природокористування, основаних на єдиному інтегральному менталітеті соціуму.» (с. 8).
Мій коментар: Про формування ноосфери вчені пишуть вже кілька десятків років (якщо не віків), а Мадам вирішила написати про це докторську дисертацію. Стосовно першого кроку – Мадам загнула, бо перші кроки були зроблені ще тоді, коли почалося виготовлення знарядь праці і проявився феномен комунікації (ноосфера неможлива без комунікації). Що стосується так званих «ноосферних принципів природокористування», є достатньо багато робіт, в яких обговорюється це питання. Саме тому свого часу мною було введено уявлення про людину майбутнього – Homo sapiens didvinus, та розроблена концепція країни/держави «Біосфера», на що дисертантка не вважала за потрібне послатися. Дивно для того, хто претендує на рівень доктора наук.
Розділ 2 «Роль і місце соціальної географії у реалізації стратегії стійкого розвитку».
Питання 36: Мадам, так у Вас об’єктом дослідження є соціальна географія, чи перехід України до моделі стійкого розвитку?
Мій коментар: У Мадам об’єктом дослідження є все, про що вона пише!
Питання 37: Мадам, чим назва «соціальна географія» чи «суспільна географія» краще за назву «антропогеографія»?
Мій коментар: Все розвивається, в тому числі і назви дисциплін! Насправді, у такій назві немає потреби, антропогеографія вміщує все, що пов’язане з соціумом, ця назва є більш давньою і вдалою.
Питання 38: Мадам, як слід розуміти Ваш «процес у системі»?
Мій коментар: Це слід розуміти так: Мадам не розуміє, ні що таке процес, ні що таке система. Система функціонує, а процес – це рух через різність (Теодор Шанін), тобто якщо йдеться про процес, то це рух від однієї системи до іншої і так далі. Але питання не в цьому: цілий розділ присвячений балаканині про соціальну географію, наче саме Мадам є її засновницею. Це важко зрозуміти.
Читаємо: «автором пропонується визначення однієї із складових узагальненого об’єкту соціальної географії – соціогеосистеми як гетерогенної системи, яка містить різні за рівнем узагальнення та ієрархії соціальні елементи або підсистеми, а також техногенні, абіотичні та біогенні елементи (підсистеми), що зна­ходяться у взаємодії між собою через потоки речовини, енергії та інформації в географічному просторово – часовому континуумі.» (с. 9).
Питання 39: Мадам, якщо йдеться про одну зі складових, які інші складові Ви можете назвати?
Мій коментар: Мадам просто не розуміє, про що пише.
Питання 40: Мадам, які різного рівню узагальнення може містити система?
Мій коментар: Мадам у цьому визначенні продемонструвала повну безграмотність стосовно розуміння об’єкту географії. Об’єктом географії є географічно організовані утворення, в цілому - середовище. Дивує, що до об’єкту так званої соціальної географії потрапили абіотичні та біогенні елементи, тоді
Питання 41: Мадам, чим Ваша соціальна географія відрізняється від просто географії?
Мій коментар: Особливою назвою!
Питання 42: Мадам, а причому тут соціоекосистема?
Мій коментар: Так треба ж показати свою єрундицію!
Я не буду далі коментувати цю маячню, зупинюсь на наступному: «Пропоноване поняття „соціогеосистема” відображає комплексний географічний підхід і вказує на відсутність в об’єкті досліджень соціальної географії дискримінуючих відношень між елементами типу „господар” (головний) – „довкілля” (підлеглий, підкорений). Головна відмінність цього визначення полягає ще й в тому, що соціогеосистема в соціальній географії розглядається як ландшафтне середовище формування й розвитку властивостей соціуму, його менталітету, відношення до інших соціальних підсистем і природного середовища під впливом різноманітних факторів, що мають просторово – часовий географічний вимір і в свою чергу залежать від соціуму.» (с. 9).
Питання 43: Мадам, звідкіля взялися «господар» (головний) та «довкілля» (підлеглий)?
Мій коментар: Мадам своїми словами написала те, про що прочитала у інших авторів. Ніяка система не описується в термінах «господар» і «підлеглий»!
Питання 44: Мадам, у Вашому визначенні Ваше «ландшафтне середовище» існує окремо від соціуму?
Мій коментар: Невже вся ця маячня могла пройти захист, тоді що це був за захист?
Питання 45: Мадам, у Ваших визначеннях соціально-географічного процесу йдеться про розвиток соціуму, так як це стосується географії?
Мій коментар: Ніяк! Це звичайна балаканина з використанням наукових термінів.
Питання 46: Мадам, а де Ви викопали «просторово-часовий географічний континуум»?
Мій коментар: Так це ж і є внесок Мадам в науку!
Читаємо: «Із визначення об’єкту соціальної географії випливає, що вона має у дослідженнях соціогеосистем власну предметну область, яка за традиційними уявленнями чітко виділяється і містить:
а) аналіз просторових аспектів соціальних процесів у географічному просторі;
б) просторовий аналіз і пояснення поведінки соціуму.
В умовах формування нового глобального соціального запиту на формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму постає необхідність в розширенні предмету дослідження соціальної географії та внесенні до нього таких положень:
1) дослідження менталітету соціуму як форми суспільної свідомості, що формується в конкретному географічному просторі та впливає на еволюцію соціуму й навколишнього природного середовища;
2) вироблення стратегії, цілей, ідеології управління формуванням ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму із урахуванням природно - географі­чних і регіонально - територіальних факторів;
3) моніторинг соціальних й соціально - географічних процесів, які обумовлюють принципи взаємодії соціуму з навколишнім природним середовищем.»
Питання 47: Мадам, якщо йдеться про соціальні процеси, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого! Причому подивіться: пункт а) «аналіз просторових аспектів», пункт б) «просторовий аналіз і пояснення поведінки соціуму» (с. 10). Стосовно менталітету соціуму я вже ставив питання вище.
Далі Мадам розписує функції соціальної географії:
1. Теоретико–пізнавальна;
2. Інформаційна;
3. Прогностична;
4. Функція соціального проектування і конструювання
Питання 48: Мадам, Ви не плутаєте географію з соціологією?
Мій коментар: Їй це зробити неважко, бо вона не розуміє ні того, ні іншого.
5. Управлінська
Питання 49: Мадам, невже географія стала управлінською дисципліною?
Мій коментар: Мадам не розуміє, що управління складними системами неможливе.
Читаємо: «Виходячи із сказаного, слід вважати головною ціллю соціальної географії на сучасному етапі формування єдиного інтегрального менталітету глобального соціуму на основі загальноцивілізаційних цінностей із урахуванням розуміння та прийнятності самоцінності всіх етносів і культур.» (с. 10).
Питання 50: Мадам, чи не плутаєте Ви цілі географії та соціології?
Мій коментар: Мадам просто вигадує, бо писати їй немає, про що.
Що стосується «єдиного інтегрального менталітету глобального соціуму», це схоже на «єдиний менталітет всебічно розвинених радянських людей, керованих КПСС».
Читаємо: «При переході до стратегії стійкого розвитку доцільно також розширити завдання соціальної географії й увести додатково менталітетоформуючу та ноосферно – світоглядну функції, виходячи з теорії актогенезу.» (с. 11, електронна версія).
Мій коментар: Свого часу (70-ті роки), у кінотеатрах пройшов фільм «Спогад про майбутнє» (Японія), ця розробка мені нагадує цей фільм. Тут навіть питання не можна задати, бо йдеться про звичайне словоблуддя. Подивіться на стиль тексту: «У наш час соціум усвідомив потребу у опрацюванні глобальної стратегії природокористування. Як один із варіантів розглядається стійкий розвиток. Перехід до реалізації цієї стратегії вимагає корінної зміни інтегрального менталітету соціуму, а для цього необхідно подолати інерцію технократичного мислення та стереотипу „підкорювача природи”.» (с. 11). Це ж стиль популярної літератури, який не має нічого спільного зі стилем наукових текстів. Ось ще приклад: «Для досягнення поставленої цілі треба створити таку виконавчу систему, яка б працювала за оптимальною програмою, а обґрунтувати таку програму може лише та наука, яка спроможна комплексно поєднати у предметі аналізу рівномірно соціальні і природні об’єкти. Із усіх суспільних і природничих наук цим питанням найбільше володіє соціальна географія, яка в тісному зв’язку із соціологією, економікою, екологією, фізичною географією та іншими науками може спроектувати програму дій і сконструювати відповідну виконавчу систему. Виходячи із сказаного, слід вважати головною ціллю соціальної географії на сучасному етапі формування єдиного інтегрального менталітету глобального соціуму на основі загальноцивілізаційних цінностей із урахуванням розуміння та прийнятності самоцінності всіх етносів і культур.» (с. 11 - 12). Йдеться про штучне виокремлення напрямку «соціальна географія» з дивною ціллю  у вигляді «формування єдиного інтегрального менталітету глобального соціуму»! Як могла така маячня пройти захист? Я читаю сторінку за сторінкою, і бачу ті ж самі слова, за якими – звичайна демагогія на основі торгашеського бажання виставити свій протухлий товар.
Тут з’являється рис. 1. – Схематична модель реалізації функцій соціальної системи. Прийшлося взяти друкований варіант автореферату. Ніякої моделі реалізації функцій я не бачу, я бачу впорядковані слова і висловлювання, «порядок» яких неможна зрозуміти – це спроба об’єднати у схему речі, які не поєднуються, бо вони мають відношення до різних аспектів.
Перепрошую, далі йде балаканина про фазовий простір, траєкторії руху, атрактори і т. і., яких в роботі просто немає, але є натяк на єрундицію.
Читаємо: «Усе сказане дозволяє інтерпретувати поняття „стійкий розвиток” із позицій соціальної географії, як один із можливих станів соціально - географічного процесу, а саме - поступальний розвиток соціально - географічного процесу в заданих параметрах, що виключає можливість катастрофічних і небезпечних явищ у соціогеосистемах при управлінні їх соціальними складовими на основі ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму для забезпечення гармонійного та оптимального розвитку соціальних й природних підсистем з метою збереження умов життєдіяльності нинішнього і майбутніх поколінь і переходу в подальшому до стану ноосфери.» (с. 13).
Питання 51: Мадам, з яких це пір процес почав характеризуватися станом?
Мій коментар: Початок ми бачимо в «дисертації» Л.М. Нємець.
Питання 52: Мадам, про які «задані параметри» йдеться?
Мій коментар: Це параметри, які задані, невже не ясно!
Читаємо: «Математична модель соціально – географічного процесу в багатовимірному факторному просторі дозволяє вирішувати різні типи задач, які виникають у соціально – географічних дослідженнях. Все це детально розглядається у монографії автора (Л.М. Нємець, 2003).» (с. 13).
Питання 53: Мадам, як Вам, людині, яка абсолютна позбавлена знання математики, вдалося створити математичну модель соціально-географічного процесу – надзвичайно складного явища, якщо вважати такий існуючим?
Мій коментар: Мадам консультувалася з Анрі Пуанкаре.
Подальший текст автореферату не підлягає аналізу – це суцільний трьоп.
Рис. 2. – Концептуальна схема конструктивного управління соціально-географічним процесом.
Мій коментар: Ніякої схеми управління я не бачу, є щось, подібне до чинників та складових, що впливають та входять до складу управління. Схеми управління так не робляться!
Розділ 2 «Формування інтегрального менталітету соціуму як реалізація ноосферно – світоглядної функції соціальної географії» - «присвячений проблемі формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму.» (с. 14).
Питання 54: Мадам, а коли почнеться географія?
Мій коментар: Географія – це задача майбутнього!
Я читаю текст третьої глави і не бачу відмінностей від попередніх – змінився тільки акцент. Йде переливання з пустого у порожнє.
Ще раз: як така «дисертація» могла пройти захист?
Рис. 3 – Рівні освіти в галузі навколишнього середовища.
Мій коментар: Йдеться про ноосферний, для стійкого розвитку, енвайронментальний, екологічний, природоохоронний «рівні». Я подивився на цю схему і подумав: слава Богу, що все це стосується рівнів «освічності» тільки Мадам Нємець!   
Рис. 4. Схема формування ноосферного менталітету.
Мій коментар: Просто дивно, як Мадам спромоглася всунути у схему всі свої убогі уявлення про «ноосферний менталітет»!
Питання 55: Мадам, коли почнеться географія і наукове дослідження?
Мій коментар: Про це пізно говорити, «дисертація» вже «захищена»!
Подивіться на рівень обґрунтування: «Таким чином, ноосферний принцип природокористування, ноосферна парадигма і ноосферний рівень освіти в галузі навколишнього середовища є необхідними й важливими складовими соціально – географічного процесу при реалізації концепції стійкого розвитку й переході до стану ноосфери. При цьому система освіти відіграє важливу роль, бо всі зміни в морально - духовній сфері людини й соціуму починаються з освіти і формування особистості.» (с. 15 електронної версії).
Ось це докторська!!!
Розділ 4 «Реалізація теоретико – пізнавальної та ноосферно - світоглядної функцій соціальної географії» - «розглядаються соціально – географічні умови освіти для стійкого розвитку, теоретичне обгрунтування реалізації теоретико - пізнавальної та ноосферно – світоглядної функцій соціальної географії, особистісно - орієнтована модель освіти в галузі навколишнього середовища й умови її реалізації, досвід реалізації теоретико – пізнавальної та ноосферно - світоглядної функцій соціальної географії в навчальних закладах різного рівня.» (с. 15 - 16).
Мій коментар: Тепер ви розумієте, з якою пройдою ми маємо справу?
Знову все зведено то системи освіти. Перепрошую, тут немає, про що питати, бо це – суцільний трьоп!
Розділ 5 «Теоретичні передумови управління соціально – географічним процесом як основа переходу до стійкого розвитку» присвячений аналізу соціально-географічного процесу в Україні.
Питання 56: Мадам, а чи можливий соціально-географічний процес у окремо взятій родині, наприклад, родині Нємець Л.М. та К.А.?
Мій коментар: Ну, це рівень кандидатської.
Читаємо: «У роботі виділяються такі групи чинників формування менталітету: природно – географічні, геополітичні, історико – культурологічні, релігійні, ідеологічні, соціальні. Серед них найбільш впливовим є природно – географічний фактор.» (с. 16 електронної версії).
Питання 57: Мадам, так може вся географія – це формування менталітету?
Мій коментар: Дисертантка демонструє рівень географічної освіти, нижче плінтуса, та й що можна було очікувати від Мадам, яка на заочному відділенні ледве витягувала на трійки! А тепер ця пігалиця має дипломом доктора наук на руках завдяки «видатному географу» пану Олійнику Я.Б. та трьох опонентів, є завідувачкою кафедри з легкої руки ректора університету пана В.С. Бакірова.
Читаємо: «Для детального розгляду соціогеопроцесу побудовано математичну модель, яка враховує близько 100 офіційних статистичних показників за трьома складовими: соціального та економічного розвитку, екологічного стану 25 областей України …» (с. 16 – 17 електронної версії).
Питання 58: Мадам, так де сама модель?
Мій коментар: Ця модель – державна таємниця.
Далі йде серія рисунків із супроводом:
Рис. 5. Графік сумарного рейтингу регіонів за загальним розвитком.
Питання 59: Мадам, яке відношення це має до стійкого розвитку?
Мій коментар: Ніякого, але не можна же пускати дисертацію без графіків!
Рис. 6. Математична модель соціально-географічного процесу у 1995 році.
Мій коментар: Гарна картинка! Не видно тільки самої моделі. Дивує й те, що, будьте уважні, йдеться про «Математична модель … процесу у 1995 році»: ви все зрозуміли?
Рис. Асоціативне групування регіонів за економічним розвитком у 2002 р.
Питання 60: Мадам, а це теж має відношення до стратегії стійкого розвитку?
Мій коментар: Ні, не має, але треба було показати володіння програмою «Статистика»!
Рис. 8. Динаміка розвитку м. Києва.
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка кидала у текст все, що попало.
Рис. 9. Графік розподілу регіонів за критерієм просунутості у розвитку в 1990 році.
Рис. 10. Графік розподілу регіонів за критерієм просунутості у розвитку в 2002 році.
Питання 61: Мадам, а що це за «просунутість регіонів», куди вони сунуть?
Мій коментар: Вчиться писати докторські!
Висновки
Зверніть увагу: «У дисертації теоретично обґрунтовано уточнення об’єкту соціальної географії й розширення предмету її вивчення, що дає підстави стверджувати про зростання ролі і значення цієї науки для суспільства в процесі переходу соціогеосистем різних рівнів до стійкого розвитку.» (с. ).
Питання 62: Мадам, а що означає – «теоретично обґрунтовано уточнення»?
Мій коментар: І це при повній відсутності слідів теорії! Але справа не в тому. Мадам не знає, що теорія нічого не обґрунтовує, це теорію треба обґрунтовувати, але це вже – не рівень Мадам!
1. «Об’єктом соціальної географії є соціально – географічний процес у соціогеосистемах, а предметом – його просторово – часові закономірності. …».
Мій коментар: Який же це висновок – це констатація, до того ж того, що не було обґрунтовано в дисертації – звичайна декларація.
2. «Виходячи із соціального замовлення, нових завдань соціальної географії й нового уявлення про предмет її досліджень, у роботі пропонується менталітетоформуюча і ноосферно – світоглядна функції, які мають забезпечити перехід до ноосферного принципу природокористування через формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму.».
Мій коментар: З яких це пір пропозиції отримали статус наукових висновків?
3. «Сучасна глобальна соціально – геоекологічна криза - прояв протиріч між живою та неживою природою, загальних протиріч біосфери та суперечностей між соціумом і навколишнім природним середовищем. Протиріччя між суспільством і природою носять антагоністичний характер і обумовлені антропоцентричною орієнтацією соціуму в природокористуванні; природоцентричний підхід до взаємодії з природним середовищем має зняти цей антагонізм.».
Мій коментар: Як Ви думаєте, з якого учбового посібника це скатано?
4. «Стратегія стійкого розвитку - єдина реальна можливість подолання глобальної соціально – геоекологічної кризи та негативних наслідків глобалізації.».
Мій коментар: Глибину науковості цього «висновку» просто неможливо виміряти – вона безкінечна.
5. «З позиції соціальної географії стійкий розвиток - поступальний розвиток соціально – географічного процесу в заданих параметрах, що виключають можливість виникнення катастрофічних й небезпечних явищ в соціально – географічних системах при управлінні їх соціальними складовими на основі ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму для забезпечення гармонійного та оптимального розвитку соціальних і природних підсистем з метою збереження умов життєдіяльності нинішнього й майбутніх поколінь при переході в подальшому до стану ноосфери.».
Мій коментар: Це не може не дивувати. Навіть якщо припустити адекватність та коректність написаного, то визначення понять ніколи не вважалося науковим висновком.
6. «Загальні соціально – географічні умови переходу до стійкого розвитку відображають соціально – географічний аспект концепції стійкого розвитку, …».
Мій коментар: Мені дуже цікаво дізнатися, невже члени спеціалізованої ради і опоненти сприймали це, як наукові висновки?
7. «Соціально – географічна сутність та інтерпретація менталітету полягає в тому, що він є найважливішим елементом соціально – географічного процесу і вперше в науці дається його визначення з позицій соціальної географії: …».
Мій коментар: Тепер все стало зрозумілим: дисертація була присвячена менталітету! 
8. «Головна умова переходу до стійкого розвитку – це формування ноосферно орієнтованого інтегрального менталітету соціуму, що дозволить змінити антропоцентричний підхід в природокористуванні на природоцентричний. …».
Мій коментар: Перепрошую, це ж припущення, яке виставляється, як науковий висновок при відсутності наукового дослідження!
9. «Системі соціогенних потреб соціуму властиві такі закономірності:
а) із зниженням рівня узагальненості потреб відбувається їх конкретизація;
б) між рівнями узагальненості потреб існують протиріччя; …» і т д.
Мій коментар: Але ж це давно відомо і стосується не тільки соціальних потреб!
10.  «Конструктивна схема управління соціально – географічним процесом опирається на такі положення: …».
Мій коментар: Ні, Людмила Миколаївна, ваша конструктивна схема просування до отримання диплома доктора наук спиралася на гроші!
11.  «Регіони України суттєво відрізняються між собою за темпами й рівнями розвитку. Така неоднорідність зростає у часі через підвищення темпів розвитку лідируючих регіонів.».
Мій коментар: Зненацька з’явилися регіони, про які в дисертації майже не йдеться – тільки як про адміністративні одиниці. Причому дисертантка пише всім відомий факт.
12.  «Основні напрямки переходу України до стійкого розвитку передбачають: …».
Мій коментар: А де тут висновок? Його немає.
Висновок по автореферату дисертації:
Ось як треба жити! Повний нуль подає до захисту убогу профанацію і стає доктором наук. В роботі немає нічого, що хоча б віддалено нагадувало наукове дослідження, тобто ніяких підстав приймати її до захисту не було. Більше того, текст демонструє повну відсутність зв’язку роботи з географією, не рятують і спеціально призначені для окозамилювання терміни на кшталт «соціальна географія», «соціогеосистема», «географічна оболонка» тощо. Робота залишає враження такого собі рекламного проспекту, що має за мету розкручування такої собі соціальної географії (своєрідний маркетинг), причому ніякого обґрунтування потреби у цьому напрямку я так і не бачу. Суцільні декларації з профаністичним ухилом. Мені важко зрозуміти тих, хто був причетний до «захисту» цієї «докторської». Шановне панство, вам не соромно за це?

24.03.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

6 коментарів:

  1. Наведу цікаву статтю, як окозамилювання подібне до дисертації Нємець, в інших галузях науки сприймають європейці -

    Что европейцев шокирует в украинском бизнесе и науке

    http://hvylya.net/analytics/society/chto-evropeytsev-shokiruet-v-ukrainskom-biznese-i-nauke.html

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов30 березня 2015 р. о 16:31

    Так, все вірно. Нажаль, це те, що характеризує всі сфери життя українців - видимість і жадоба до грошей. Ситуація є просто жахливою. Наука і освіта перетворилися на показуху. А тепер познімають пенсії старим і, відповідно, найбільш кваліфікованим професорам, і вони підуть з університетів і НДІ. Європа цінує розум, а у нас цінують вушлість, там - спеціалісти і конкуренція за них, тут - пройди, які заповнили всі посади. Ситуація в Україні дійсно жахлива, квітне паханство і корупція. Що стосується географії, тут ми наштовхнулися на дії абсолютно безсоромних дільців від науки, причому найбільша їх концентрація спостерігається у Києві. І це має своє пояснення: "найрозумніші" є тільки у столиці. Ось ми і маємо дивну "спеціалізовану вчену раду", що діє за принципом: А ВАСЬКА СЛУХАЄ, ДА ЇСТЬ ... . І коли вони вже нажруться?

    ВідповістиВидалити
  3. Эта сволочь продает дипломы, места в аспирантуре, должности.
    талантливые ребята, которые не могут заплатить Немец, выметаются с факультета.
    остается крысятник из псевдоучёных, с темами диссеров уровня курсовой-дипломной, половина под копирку.
    Какой орден?? Господи... по ней тюрьма плачет, финиш.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олекса Ковальов7 грудня 2015 р. о 18:24

      Пане Аноніме, знову звертаємо увагу на те, що бажано писати відкрито, але у даному випадку цей варіант можна зрозуміти. Якщо йдеться про цю пройду - Л.М. Нємець, як і її чоловіка - К.А. Нємеця, тут варіант один: ними давно мала зайнятися прокуратура, але Ви же знаєте, що прокуратури, як такої, у нас немає. Л.М. Нємець - це срам української географії і науки взагалі. Але акцент слід зробити на іншому: тільки при В.С. Бакірові ці жахливі пройди могли отримати настільки гарні умови для просування. Свого часу, коли я потрапив у 2003 році до Бакірова з питанням, що стосовно мене на факультеті мають місце виражені репресії з боку К.А. Нємеця, він мені заявив: не можна же займатися всім! Але він знайшов час і можливості посадити Л.М. Нємець у крісло завідуючої кафедри при тому, що К.А. Нємець на той час був деканом, він займався і питанням влаштування життєвого шляху їх синка ... А тепер він ще й орденом її забезпечив - так прикривають своїх. До речі, коли мене позбавляли учбового навантаження (як некомпетентного), я вже мав європейський рейтинг (хоча це було ще з середини 90-х років), але університетські чинушки на це не зважили, їх цікавили такі, як подружжя Нємець, подружжя Некос, майже подружжя Левицький-Пересадько, видатний плагіатор Черваньов та інші профанатори. Ось чому сьогодні геофак (в першу чергу - географічне відділення) існує тільки на папері. Головним винуватцем того, що сталося є

      пан В.С. Бакіров - видатний просуванець, який сам придбав собі серйозні наукові звання, не маючи серйозних наукових ідей.

      Що означає бути академіком? Це означає, що треба мати наукові ідеї, які виходять на світовий рівень, Бакіров дуже далекий від цього. В той же час є ті, хто на вищому рівні видавав ці звання псевдонауковцям а ля Бакіров.
      Немає нічого дивного у тому, що здібні студенти, які не можуть, краще, не хочуть платити, не мають перспектив. Весь університет вже перетворився на суцільне болото, в якому головні персоналії ловлять свою рибку.

      Видалити
  4. Одно непонятно, почему Вы, не объединили свои усилия с физ.географами и геоэкологами (на тот момент), чтобы всем вместе выпереть эту парочку (Немцев) с университета?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олекса Ковальов10 грудня 2015 р. о 19:08

      Маю відповісти пану Аноніму на його репліку - "Одно непонятно, почему Вы, не объединили свои усилия с физ.географами и геоэкологами (на тот момент), чтобы всем вместе выпереть эту парочку (Немцев) с университета?"
      Це не так. Здається, у 2000-му році Некос (до речі, у 1995 році саме він був ініціатором зробити Нємеця деканом) поставив питання про імпічмент, Це було підтримано кафедрою географічного моніторингу, на якій я тоді знаходився. Але пан Бакіров все так обіграв, що Нємець залишився деканом. Я вже неодноразово писав, що К.А. Нємець був одним з найкращих комбайнерів під час вступних екзаменів, отже, Бакіров ніяк не хотів втратити такого хабарника. Я особисто бачив список тих, кому слід було поставити "відмінно", який Нємець дав пану Кострікову, який був членом приймальної комісії. Але від мене взагалі мало що залежало. Я не був членом факультетської ради, знаходився під тиском Левицького, Черваньова та Нємеця, а пізніше - всього складу адміністративного апарату університету. Тому я заявляю, що головним винуватцем у історії знищення геофаку є саме пан В.С. Бакіров - справжній самодур, просуванець та вкрай заносчивий ONE. Він прибрав з університету багатьох серйозних фахівців, а деканами факультетів на сьогодні є колишні комсомольські просуванці - Посохов, Гірка, Калугін - всі відрізняються низьким рівнем культури, підлабузники і авторитарщики. А стосовно нинішнього декана геофака - Пересадько - можна сказати тільки одне: це просто жах. Дама дозволяє собі в кабінеті розмовляти матом на повний голос. Отже, підбір кадрів просто чудовий.

      Видалити