Відгук про автореферат дисертації Паламарюк Марії Юріївни «Суспільно-географічний аналіз рекреаційно-туристичних ресурсів Буковинських Карпат»

ЯК МІНЯЮТЬ ГЕОГРАФІЮ, ПЕРЕСЛІДУЮЧИ

ВЛАСНУ МЕТУ

«Дисертація» ПАЛАМАРЮК Марії Юріївни

Місце написання: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Автор: Паламарюк Марія Юріївна

Тема: Суспільно-географічний аналіз рекреаційно-туристичних ресурсів Буковинських Карпат.

Науковий керівник: Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Офіційні опоненти:

Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, доцент, професор кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова.

Захист заплановано на 13 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Відгук

про автореферат дисертації

Паламарюк  Марії Юріївни

«Суспільно-географічний аналіз

рекреаційно-туристичних ресурсів

Буковинських Карпат»,

представленої на здобуття наукового

ступеня кандидата географічних наук

за спеціальністю 11.00.02 – економічна

та соціальна географія

Починаючи огляд автореферату, я в першу чергу звертаю увагу на назву дисертації, яка може дати відповідь, у якій мірі ті, хто причетний до неї, є фахівцями у даній області знань. А йдеться про географію. Так зроблю і тут.

Питання 1: Пані Маріє, у чому суть Вашого «суспільно-географічного аналізу»?

Мій коментар: З чого я виходжу? Я виходжу з того, що так звана суспільна географія, як там не крути, є складовою географії (я сам так не вважаю), отже, має існувати і географічний аналіз, а я про такий ніколи не чув. Крім того, наукова розробка не може зводитись тільки до аналізу, її мета – не аналіз, то

Питання 2: Панночко, що є метою наукового дослідження?

Мій коментар: Маю чекати на відповідь, якої не буде.

Питання 3: Пані, на яких підставах Ви розглядаєте в рамках географічного дослідження рекреаційно-туристичні ресурси?

Мій коментар: Тут я бачу принцип: що хочу, то й розглядаю! Але так в науковій сфері не можна, хоча саме цей принцип панує в українській «географії» останніми десятиліттями.

Питання 4: Пані, ресурс – це те, що споживається, що споживається у рекреаційно-туристичних режимах?

Мій коментар: Красота місцевих гір, привабливість буковинців, пісні, обряди, одяг тощо – все це, виявляється, є ресурсом. Зовсім погані справи! Перейдемо до тексту.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. «На початку третього тисячоліття у структурі національного господарства України відбулися кардинальні зміни, внаслідок яких однією з пріоритетних його галузей визнано туризм» (с. 1).

Питання 5: Пані, Ви взагалі розумієте, що таке туризм, тобто на яких підставах Ви розглядаєте туризм як господарську галузь?

Мій коментар: Думаю, пані не розуміє, що таке туризм та рекреація. Пані, туризм – це специфічна форма взаємодії людини і довкілля, яка має за мету як рекреацію, так і розширення контексту, але ні туризм, ні рекреація не мають відношення господарської діяльності. Пані плутає туризм і рекреацію зі сферою їх обслуговування, яка вже пов’язана з господарською діяльністю. Пані підходить до цього питання з точки зору, як на туризмі і рекреації можна заробити, але це не те, що має досліджувати наука.

Питання 6: Пані, Ви в курсі стосовно області дослідження географії?

Мій коментар: Я ставлю це питання тому, що пані все зводить до господарської діяльності, яка не є предметом дослідження географії.

Питання 7: Пані, а що це за «унікальні об’єкти флори і фауни загальнодержавного значення»?

Мій коментар: Пані не в курсі того, що унікальність природних об’єктів не вимірюється місцевим, регіональним чи державним значенням, у голову пані введені інші – державно-економічні – координати, у яких вона намагається висловлювати свої думки. Але це дуже далеко від географії.

Читаємо: «Суспільно-географічні вишукування рекреаційно-туристичних ресурсів (надалі - РТР) зазвичай виконуються в межах адміністративно-територіальних одиниць …» (с. 1).

Мій коментар: Я навіть питання не буду ставити, бо це  - суцільна демагогія! Тут немає нічого, що можна було б пов’язати з наукою. Пані суспільно-географічно вишукує рекреаційно-туристичні ресурси у межах адміністративно-територіальних одиниць, які є штучними утвореннями. Просто біда!

Об’єкт дослідження: рекреаційно-туристичні ресурси Буковинських Карпат.

Питання 8: Пані, у яких координатах можна представити такий об’єкт дослідження?

Мій коментар: Якщо йдеться про класичне наукове дослідження, має існувати система координат.

Предмет дослідження: суспільно-географічні основи рекреаційно-туристичних вишукувань, передумови і чинники розвитку рекреації і туризму та територіальний аналіз РТР БК.

Питання 9: Пані, так у Вас вишукування суспільно-географічні (с. 1) чи рекреаційно-туристичні?

Мій коментар: Розумієте, до чого можна дійти? До рекреаційно-туристичних вишукувань! Тепер географи мають кинути свої справи і розпочати такі вишукування – це ж новий напрямок науки! Просто вражає, чого може досягти думка, якщо вона не обмежується необхідним фаховим рівнем!

Мета: суспільно-географічний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку рекреаційно-туристичних ресурсів Буковинських Карпат.

Питання 9: Пані, з яких це пір стан аналізується?

Мій коментар: Чудовий приклад безграмотності: стан не аналізується, а описується і оцінюється. Але пані та її науковий керівник цього не знають!

Завдання дослідження (всього вісім - забагато):

. дослідити із теоретично-методологічних позицій суспільно-географічні основи рекреаційно-туристичних вишукувань;

Питання 10: Пані, так у Вас об’єктом дослідження є «суспільно-географічні основи рекреаційно-туристичних вишукувань»?

Мій коментар: Начебто ні, нижче написано: «рекреаційно-туристичні ресурси Буковинських Карпат».

Питання 11: Пані, а що це таке – теоретичні позиції?

Мій коментар: Дивно, теорія є наслідком дослідження, а у дисертантки дослідження пропонується вести з теоретичних позицій, дивно, та й годі! Стосовно вишукувань я вже висловився вище – це маячня.

. охарактеризувати передумови та оцінити чинники розвитку рекреації і туризму в БК;

Мій коментар: за не задача, а етап дослідження.

. установити обсяги природних, історико-культурних та інфраструктурних РТР;

Питання 12: Пані, невже вони ще не встановлені, чи може Ви їх перевстановили на основі теоретико-методологічних вишукувань?

Мій коментар: Просто вражає – край давно відомий, як рекреаційно-туристичний, а дисертантка встановлює обсяги.

. здійснити просторовий аналіз поширення природних, історико-культурних та інфраструктурних РТР;

Питання 13: Пані, що таке «простір» і як можна здійснити просторовий аналіз?

Мій коментар: Пані і її науковий керівник не знають, що аналіз має відношення до чогось матеріального, а простір – це абстракція, яка присутня у наших уявленнях як параметр, ми можемо тільки відобразити результати аналізу на координату простору.

. визначити загальну забезпеченість території БК РТР;

Мій коментар: Це не може бути завданням дослідження – це просто оцінка території, причому чисто суб’єктивна.

. виявити просторове поширення осередків розвитку рекреації та туризму в регіоні дослідження;

Питання 14: Пані, крім просторового поширення є ще інші варіанти поширення?

Мій коментар: Думаю, що всі ці осередки розвитку, що існують офіційно, давно відомі, тут нема що визначати. Що стосується просторового поширення, то дисертантка просто не розуміє, що таке простір.

. виділити і обґрунтувати території пріоритетного розвитку рекреації та туризму в БК;

Питання 15: Пані, а як можна «обґрунтувати території пріоритетного розвитку рекреації та туризму», що Ви збираєтесь обґрунтовувати?

Мій коментар: Дитячий садочок, та й годі!

. накреслити заходи щодо подальшого розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в БК.

Мій коментар: Так це ж не завдання дослідження! Ми бачимо, що від цих «завдань» пахне липою.

Методи дослідження: «Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення суспільної географії в галузі рекреаційної географії, географії туризму, курортології … вчення про природно-ресурсний потенціал, географічного краєзнавства та ін.» (с. 2).

Питання 15: Пані, чи можете Ви назвати «фундаментальні положення суспільної географії» взагалі і по названих Вами розділах зокрема?

Мій коментар: Ні, пані не може, бо те, що вона написала – повна маячня!

Наукова новизна (чотири пункти): вперше:

. запропоновані для регіону показники оцінки природних, культурно-історичних та інфраструктурних РТР та проаналізована їх територіальна організація;

Мій коментар: Без подробиць – це не новизна, а звіт про здійснену роботу, новизна не може бути запропонована!

. комплексно досліджена загальна забезпеченість БК природними, культурно-історичними та інфраструктурними РТР;

Мій коментар: Перепрошую, це вже навіть не смішно!

. на основі матричного аналізу рейтингових показників …РТР визначені осередки перспективного розвитку рекреації та туризму в БК;

Питання 16: Пані, невже для цього потрібен матричний аналіз?

Мій коментар: Потрібен, бо він надає дисертації більшої «науковості». Насправді, до наукового висновку це відношення не має.

. встановлені території пріоритетного розвитку … .

Мій коментар: А що тут наукового? Нічого – результат звичайного цільового обстеження.

Нажаль, жодний пункт не є науковою новизною!

Основний зміст роботи

Розділ 1 «Суспільно-географічні основи рекреаційно-туристичних досліджень».

Питання 17: Пані, у чому суть просторової організації?

Мій коментар: Ні в чому, це додає науковості!

Читаємо: «Для розвитку системи географічних наук велике значення має встановлення нових наукових напрямків, одним з яких є рекреаційна географія» (с. 5).

Питання 18: Пані, якщо я напишу наступне: Для розвитку системи географічних наук велике значення має встановлення нових наукових напрямків, одним з яких є … борщеварильна географія, - Ви сприймете це як вислів фахівця географі?

Мій коментар: По-перше, так звана рекреаційна географія існує доволі давно, але ніхто не спромігся обґрунтувати цей напрямок як саме географічний. По-друге, можна вигадати величезну кількість інших «географій», які, звісно, не будуть мати до географії жодного стосунку. По-третє, пані, як і її науковий керівник, не знають, що географія – це єдина наукова дисципліна, а її напрямки є доволі умовними.

Я не буду докладно коментувати подальший текст розділу, бо це – суцільна демагогія. Зупинюсь на наступному: «Специфіка рекреаційних ресурсів полягає у практичній невичерпності їх значної частини при раціональному використанні. Так, клімат, мікрорельєф, сніговий покрив можуть використовуватись доти, доки існує потреба у них» (с. 5).

Питання 19: Пані, що таке клімат і як Ви його використовуєте?

Мій коментар: Пані не знає, що клімат – це багаторічний режим погод, тобто образ, який концентрує в собі наше сприйняття атмосфери. Це не те, чим можна раціонально користуватися. Це аж ніяк не свідчить про достатній фаховий рівень дисертантки (я не кажу вже про рівень наукового керівника).

Питання 20: Пані, що таке рельєф (мікрорельєф) і як Ви його використовуєте?

Мій коментар: Пані не знає, що рельєф – це інтегральний образ негладкої поверхні, що формується у нашій свідомості, це - організація поля висот, тобто це не те, чим можна раціонально користуватися. Але рельєф дозволяє нам орієнтуватися на місцевості.

Читаємо: «Процес виміру ресурсів зводиться до визначення їх просторових та часових параметрів …» (с. 5).

Мій коментар: Пані не знає, що простір і час саме і є параметрами і не містять в собі інших параметрів. Безграмотне висловлювання.

Все, що є далі – балаканина.

Розділ 2 «передумови та чинники розвитку рекреації й туризму …». «Територія БК володіє …» (с. 6).

Мій коментар: Територія не може володіти, вона характеризується …!

Питання 21: Пані, на яких підставах Ви використовуєте термін «ресурс» для опису природних складових?

Мій коментар: Пані не в курсі, що Природа не описується з використанням цього терміну, в Природі немає ресурсів.

Весь подальший текст розділу – курсова робота студента 2 – 3-го курсів.

Розділ 3 «Просторовий аналіз рекреаційно-туристичних ресурсів …».

Питання 22: Пані, що Ви розумієте під територією і територіальним аналізом?

Мій коментар: Пані над цим не замислювалась, вона використовує терміни чисто формально.

Просто величезне досягнення – наводити в дисертації кількість, площу, щільність і т. і. рекреаційних об’єктів – дитячий садочок! А потім ще розвести їх по місцях!

Просто вражає – яка це дисертація? Це – довідник! Не можу зрозуміти, а коли почнеться дослідження?

Розділ 4 «Особливості просторової диференціації території перспективного рекреаційно-туристичного розвитку БК».

У цьому розділі звертає на себе увагу Табл. 1 – «Результати матричного аналізу …» (с. 13). Не можу зрозуміти, що вона дає? І де тут географія? Її немає, як немає і дослідження. Пані не розуміє, що форми туризму змінюються, і те, що ми маємо сьогодні, завтра буде вчорашнім днем.

Висновки (їх вісім).

1. «У дисертації дано нове вирішення наукового завдання – вперше проведені суспільно-географічний аналіз та оцінка РТР БК. …».

Мій коментар: Який же це науковий висновок – це самооцінка зробленого. Дивно виглядає, що наукове завдання, виходить, не нове, а його вирішення – нове. До речі, те, що суспільно-географічний аналіз РТР проведений вперше означає тільки те, що такий «аналіз» нікому не потрібний.

2. «Основними туристичними об’єктами регіону є ландшафти гірських Карпат, печери Довбуш ….».

Мій коментар: Рівень науковості просто вражає! Дитячий садочок!

3.  «У межах БК знаходиться 72 природних РТО. …».

Мій коментар: І це дисертантка збирається захищати???

4. «Для територіального суспільно-географічного аналізу природного рекреаційно-туристичного потенціалу використані такі показники: …».

Мій коментар: Невже члени спеціалізованої ради угледіли тут науковий висновок? Терміново потрібна переатестація!

5. «Для виявлення особливостей загальної забезпеченості РТР були задіяні чотири групи показників …».

Питання 23: Пані, а чому чотири, а не три чи п’ять?

6. «За допомогою рейтингово-матричного аналізу … був проведений рейтинговий аналіз …».

Мій коментар: Ось як треба писати дисертації, і не соромно, пане В.П. Руденко? Ні, не соромно, він навіть не розуміє, про що йдеться.

7. «У межах земель пріоритетного розвитку РТР буде формуватися кластерна (зонально-кущова) форма територіальної організації. …».

Мій коментар: Припустимо, буде, але де тут наука? Її немає.

8. «Запропонована низка заходів …».

Мій коментар: На і що?

Жодного висновку в роботі немає!

Висновок по автореферату

Я так і не зрозумів, це сторінки з журналу «Мурзилка», чи фрагменти курсової студентської роботи. Враження жахливе. І знову виникає питання: як така «дисертація» могла пройти на остаточний захист? Думаю, дуже просто – нікого нічого не цікавить, або рівень членів спеціалізованої ради не надто відрізняється від рівня дисертантки. Зрозуміло, ні про який позитивний висновок не йдеться. Роботи просто немає, те, що є, не можна захищати, бо це просто дані і загальні слова. Ніякого системного підходу в роботі не продемонстровано. Жаль, що українські географи демонструють повну неспроможність подолати свою безвідповідальність.

21.04.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов