29 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: ВІТАЄМО СТВОРЕННЯ МІЖФРАКЦІЙНОГО ОБ’ЄДНАННЯ «КУБАНЬ»: РЕАКЦІЯ НА ЦЮ ПОДІЮ ГАУЛЯЙТЕРА КУБАНІ ПАНА КОНДРАТЬЄВА Є ОГИДНОЮ!


Ні для кого не буде новиною, якщо я напишу, що Україна сьогодні знаходиться у вкрай скрутному становищі, бо сталася анексія Криму, а на Донбасі ведеться необ’явлена Росією війна, внаслідок якої загинуло багато людей і зруйновано багато підприємств. На фоні цих фактів дуже дивно виглядають виступи деяких політиків, які заявляють, що варто скоріше йти на мирну угоду з Росією (капітуляцію!), поки вона не захопила ще більші території, бо воювати з таким геополітичним одороблом/монстром не можна. Нам все частіше натякають на капітуляцію заради «миру», який веде до війни, бо прояв слабкості є підставою для подальшої агресії. Вже дійшло до розведення військ і відвертих скандалів між паном Зеленським та добровольцями, які абсолютно резонно не згодні з діями влади. Стосовно цих подій я висловлюсь на адресу пана Зеленського так:
пане Зеленський, слова «Президент» і «пахан» мають різний сенс і припускають абсолютно різну поведінку!

23 жовтня 2019 р.

Обзор 1 части («Антропоморфность пейзажа») статьи Наталии Халымончик

И СНОВА ЛАНДШАФТ = ПЕЙЗАЖ:
Обзор 1 части («Антропоморфность пейзажа») статьи
Наталии Халымончик «Знаки отсутствия. Попытка
не найти человека в пейзаже»

Я обратил внимание на интересное выступление Н. Халымончик - выпускницы отделения политологии философского факультета МГУ, журналистки, магистранта РАШ, поскольку оно затрагивает сложный вопрос присутствия или отсутствия человека в пейзаже = ландшафте. Мне сложно конкурировать с философами, но тема ландшафта/пейзажа мне близка. В первом разделе «Антропоморфность пейзажа» автор пишет: «Существуют два живописных жанра (разработанных и в фотографии, как наследнице живописи), где отказ от демонстрации человеческого облика предписан каноном: натюрморт и пейзаж.
Но отсутствует ли там человек?»
Моя позиция: Я неоднократно писал, что ни картины художников, ни фотографии не содержат пейзаж = ландшафт, как портреты и фотографии не содержат лиц, все эти изображения отображают структуру соответствующих вещественных поверхностей – дневной поверхности или поверхности лица, которые являются физическими. Собственно пейзаж = ландшафт, как и лицо, есть продукт нашего восприятия, будь то естественные поверхности или их изображения – портрет, пейзажный (как его называют) рисунок или фотография. Причём человек в этом акте выступает не как наблюдатель, в сознании которого возникает фотографическое изображение, а как созидатель, творец. Поэтому ставить вопрос о том, «отсутствует ли там человек?», некорректно. Итак: одно дело – вещественная поверхность с её структурой, другое – сочетание основных особенностей участка этой поверхности - паттерн, который позволяет отнести её к определённой категории явлений. В природе нет пейзажей = ландшафтов, нет и лиц, они формируются в нашем сознании, сохраняясь в виде паттернов, что позволяет распознавать и классифицировать их.

15 жовтня 2019 р.

Географія культури – це наука?


Реферат - Освіта
Дата змінення 3.10.2019

Не можу не виступити в черговий раз на захист географії. На цей раз мені трапився реферат (автор невідомий) на тему «Географія культури як наука». Я неодноразово виступав проти існування подібного роду «географій», вказуючи на те, що породження таких псевдо-напрямів, руйнується географія як дійсно науковий напрям, еродуються її межі. Причому це стосується і такого напряму, як культурологія, яка займається дослідженням культури у її цілісності, різноманітті та поширенні.
Псевдо-географи, не намагаючись чітко визначити область дослідження географії, лізуть в інші наукові області.

13 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: УКРАЇНСЬКА АРМІЯ – ОСНОВА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ!


Підтримуємо заклик каналу «Еспресо» взяти участь у флешмобі до Дня захисника України.
З нагоди свята телеканал "Еспресо" ініціює акцію "Дякую Захисникам України" на підтримку бійців АТО.

8 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: МАЄМО ВЕЛИЧЕЗНУ ЗАГРОЗУ ДЛЯ УКРАЇНИ!


Знову виникла потреба повернутися до проблеми війни, спровокованої Росією, над якою панує дух головного кремлівського примата В. Путіна. Тепер українські владники вирішили піти на поступки Кремлю, погодившись на реалізацію формули Штайнмайєра. Повністю погоджуюсь з тими, хто вважає це помилкою, хоча й кажуть, що це тільки перший невеличкий крок. Припустимо, що Зеленський розраховує якимсь чином схитрувати з приматом Путіним, але з цього нічого не вийде, бо мета головного путіндрила Путіна - поглинути Україну. Що буде після цього, ми знаємо – те, що зробили на Кубані та в інших регіонах щільного проживання українців в Росії: накажуть говорити мовою московитів, всіх перепишуть «русскими» і почнуть винищувати українську культуру, як це мало місце протягом 350-ти років «спільного» існування. Тому українці, в тому числі на вільних від путіндрилів територіях Донбасу, виступили проти втілення в життя незрозумілої формули «мирного» врегулювання, бо це, як стає зрозумілим, дійсно призведе до сприйняття війни між Росією та Україною як внутрішнього конфлікту. Насправді,

2 жовтня 2019 р.

ПИТАННЯ ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ В ПРОГРАМІ «СВОБОДА СЛОВА» САВІКА ШУСТЕРА (від 27.09.2019)


На сьогодні питання ринку землі вийшло на перший план. Владники намагаються у різні способи переконати громадян України у необхідності введення ринку землі, хоча виглядає це аж ніяк не переконливо. Ось і на цей раз в програмі «Свобода слова» Савіка Шустера (будемо вдячні йому за ці програми) зустрілися міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов (разом із заступником) і низка людей, які виступили опонентами, у тому числі жителі Умані, С. Іващук, М. Стрижак, А. Дикун та інші, далеко не останні люди у сфері аграрної справи. Як заявив пан міністр, йдеться не стільки про ринок землі, скільки про «обіг ринку землі» (як уявити цей «обіг ринку», зрозуміти важко), але далі ми чуємо, що Закон має називатися «Про детенізацію ринку землі і відновлення історичної справедливості». Пан міністр заявляє про те, що громади мають нарешті отримати податки з землі (при тому, що земля не є продуктом виробництва!), що громади мають бачити, скільки коштує земля (і це при тому, що земля не може коштувати, бо вона не є продуктом виробництва!) і так далі. Але якщо ввести податок з землі (навіть уявити таке неможливо), люди у різних регіонах опиняться у різних умовах, бо одна справа – чорноземні області, інша – Карпати, Крим, Медогори, Полісся і інші території, де немає таких ґрунтів. Але питання не в цьому. Мене схвилював стиль поведінки пана міністра. Я поцікавився його минулим. Виявилось, що це дуже освічений (виходячи з того, де  він вчився) персонаж. Тільки подивіться: