29 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ВЛАДА ЗАКОНУ ПРОТИ ВЛАДИ КРІСЛА

Ми знову акцентуємо увагу на вкрай важливому, з нашої точки зору, питанні: що таке Влада, як вона проявляється у різних соціально-політичних контекстах? Це пов’язано з тим, що різні політичні партії намагаються прийти до Влади, що робить їх схожими. Отже...

27 грудня 2013 р.

Загальна географія: чи є область дослідження географії емердженцією?

"If the human [soul] is anything, it must be of unimaginable complexity and diversity [...]. I can only gaze with wonder and awe at the depth and heights of our psychic nature. Its non-spatial universe conceals an untold abundance of images which have accumulated over millions of years of living development and become fixed in the organism. My consciousness is like an eye that penetrates to the most distant spaces, yet it is the psychic non-ego that fills them with nonspatial images. And these images are not pale shadows, but tremendously powerful psychic factors… Beside this picture I would like to place the spectacle of the starry heavens at night, for the only equivalent of the universe within is the universe without; and just as I reach this world through the medium of the body, so I reach that world through the medium of the psyche."
                                                        C.G. Jung. Freud and Psychoanalysis, CW 4, p. 331[1]

Ideas thus made up of several simple ones put together, I call Complex;   such as are Beauty, Gratitude, a Man, an Army, the Universe.
   John Locke, An Essay Concerning Human Understanding

#євромайдан


ХАРКІВ - ЖОВТО-БЛАКИТНЕ МІСТО, ЯКЕ ПІДТРИМУЄ ВСІ ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ В УКРАЇНІ!
ХАРКІВ - МІСТО ТРУДІВНИКІВ, ВЧЕНИХ, СТУДЕНТІВ, МІСТО, ЯКЕ ДИВИТЬСЯ У МАЙБУТНЄ!
ХАРКІВ - ЦЕ МІСТО, У ЯКОМУ НАРОДЖУВАЛАСЬ, НАРОДЖУЄТЬСЯ І БУДЕ НАРОДЖУВАТИСЬ НОВА ДУМКА!

СЛАВА УКРАЇНІ!     СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ ХАРКОВУ!

26 грудня 2013 р.

Чи є межа безсоромності? (до питання „захистів” псевдо-дисертацій)

Ми продовжуємо публікацію відгуків про автореферати «дисертацій» і сподіваємось, що це вплине на дисертантів, їх наукових керівників та членів спеціалізованих рад. Ми також чекаємо реакції з боку міністерства освіти та науки України та ставимо питання перед міністром освіти та науки паном Табачником Д.В.: шановний Дмитро Володимирович, коли припиниться цей потік псевдо-дисертацій, принаймні, в географії, хоча таке має місце і в інших галузях науки. Що Ви робите за для того, щоб в Україні була зупинена корупція у сфері захистів дисертацій?

Відгук про автореферат дисертації Іщука Андрія Васильовича «Загальногеографічні карти західноукраїнських земель періоду 1919 – 1939 років»

Наведемо ще один приклад псевдо-дисертації - Іщук Андрій Васильович: «Загальногеографічні карти західноукраїнських земель періоду 1919 – 1939 років». Серед псевдо-дисертацій ця розробка може претендувати на одне з перших місць по номінації: навішування локшини на вуха. Поздоровляємо Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, який виборов перше місце з виготовлення псевдо-дисертацій у 2013 році!

25 грудня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Думітраша Доріна Георгійовича на тему «Еколого-демографічна оцінка українсько-румунського прикордоння (на прикладі Чернівецької області)»

Шановні писарі кандидатських дисертацій продовжують дивувати нас своїми дивними темами псевдо-географічних псевдо-дисертацій. Черговий екземпляр – Думітраш Дорін Георгійович: «Еколого-демографічна оцінка українсько-румунського прикордоння (на прикладі Чернівецької області)». Автореферат дисертації, яка захищалася 4 листопада 2013 року, у ЦНБ Каразінського університету став доступним тільки 23 грудня цього року.
Науковий керівник: Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, професор, зав. кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
Офіційні опоненти:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор географічних наук, професор, зав. кафедри економічної та соціальної географії Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. Іллі Мечникова;
Доктор географічних наук, професор, зав. кафедри географії України та туризму Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради  К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

24 грудня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Руденка Степана Валерійовича «Територіально-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України: суспільно-географічне дослідження»

Ще один дисертаційний шедевр, написаний під керівництвом доктора економічних наук і таке інше пана Я.Б. Олійника. Йдеться про дисертацію Руденка Степана Валерійовича «Територіально-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України: суспільно-географічне дослідження». До речі, ця тема певною мірою корелює з темою докторської дисертації пана О.Є Афанасьєва, у якій також був застосований такий трюк – розгляд старої  - природоохоронної - тематики з «нової» позиції – з точки зору соціально-економічної географії. Автореферат став доступним у ЦНБ Каразінського університету тільки 23.12.2013 року, що стало вже традиційним. Безпосередньо у даній роботі насторожує факт, що одним з опонентів є К.А. Нємець – гідрогеолог за освітою, який дивним чином став доктором географічних наук саме у раді очолюваній паном Я.Б. Олійником, який, відповідно, є його боржником.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, зав. кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти:
Доктор географічних наук, професор Нємець Костянтин Аркадійович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
Кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Мозговий Артем Анатолійович, Інститут географії НАН України. 

Відгук про автореферат дисертації Осипчук Ірини Олегівни на тему «Територіальна організація торговельного обслуговування населення Рівненської області»

Ми маємо черговий приклад псевдо-географічної псевдо-дисертації Осипчук Ірини Олегівни «Територіальна організація торгівельного обслуговування населення Рівненської області». Автореферат дисертації став доступним у ЦНБ Каразінського університету тільки 23 грудня 2013 року, тобто через три місяці після захисту (25 вересня 2013 року)
Науковий керівник: К.Г.Н., доцент кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Дорошенко Віктор Іванович.
Офіційні опоненти: Немець Л.М., Маруняк Є.О.
Ми вже попереджали, що присутність серед опонентів прізвища Нємець відразу ставить під сумнів чистоту захисту.
Захист проходив на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

23 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ?

Несподівано ми опинилися у ситуації, яку майбутні історики будуть розглядати як історичну - таку, яка призвела до серйозних змін в організації суспільства. Те, що сьогоднішній Майдан хоче поховати назавжди, можна передати фразою, яка прозвучала на телеекрані з вуст однієї літньої жінки (дійсно простої жінки з минулого):

СПАСИБО ПРАВИТЕЛЯМ, ВСЁ НАМ ХВАТАЕТ!

Ось так звикли дякувати Владі обивателі різних мастей – ті, хто скаржиться у ганчірку, висловлюючи незадоволення Владою, але коли їм пропонують сказати це в голос, вони вам кажуть: СПАСИБО ПРАВИТЕЛЯМ!


19 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ГОЛОВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВЖЕ ДОСЯГНУТИЙ, ЙДЕМО ДАЛІ

Ми продовжуємо стежити за розвитком подій, пов’язаних з Євромайданом у Києві та інших містах України, намагаємось осягнути те, що відбувається і спробувати зробити висновки. Чим є Євромайдан? Він, перш за все, демонструє, що в Україні, не дивлячись на панування «державних діячів» з далекими від сучасних поглядами на форми керування та вирішення соціальних конфліктів, в глибинах українського суспільства визріло Громадянське суспільство як самостійний суб’єкт, з чим Влада вже не може не рахуватися. Для нас надзвичайно важливим є те, що цей прояв ніким не був спланований і підготовлений, він стався абсолютно спонтанно у вигляді мирної демонстрації молодих людей: ЙДЕ НОВЕ ПОКОЛІННЯ, яке вже не буде беззаперечно сприймати те, що доводять до вух офіційні мас-медіа, функція яких – підтримання авторитету Президента та його оточення!  Тепер треба закріпити досягнуте без залучення і допомоги з боку «політичних» партій, бо в Україні таких немає – насправді вони представляють інтереси різних бізнесових груп (всеукраїнське об’єднання «Свобода» партією не є). Як це зробити, бо Громадянське суспільство не має своїх постійно діючих органів, а ліквідувати весь адміністративно-бюрократичний апарат означає ввести країну у хаос? Спробуємо висловити деякі думки з цього приводу.

17 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ПРОДОВЖЕННЯ ПРОТИСТОЯННЯ:

Як ми і припускали, хвиля, утворена Євро-майданом, не дивлячись на брехню у керованих російських мас-медіа, пішла російськими просторами, зачепивши найбільш гідну частину російського суспільства. Ми пропонуємо виступ в Інтернеті відомого економіста Андрія Іларіонова „Преодоление тектонического разлома в Украине”, в якому підтримується наша думка стосовно прояву громадянського суспільства в Україні, яке, ми надіємось, з часом знайде нові форми суспільної організації. А росіян і представників інших народів ми запрошуємо приєднатися до цього руху – пошуку такого варіанту суспільства, в якому людська гідність є найбільшою цінністю.

11 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ЯКІ СПРАВЖНІ ПРИЧИНИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ?

У харківській газеті «ВЕСТИ» за 11 грудня цього року вийшла стаття з цікавими даними, що відображають співвідношення позицій громадян України стосовно приєднання до ЄС чи ТС. Кореспондент газети Катерина Стулень супроводжує ці дані статтею «Українці розділилися у відношенні до майдану». Ми наводимо цю статтю, але слідом даємо невеличкий коментар стосовно цих подій.


10 грудня 2013 р.

#євромайдан

Оцінка ситуації, у якій опинилася Україна, як такої, що відповідає уявленню про "точку" біфуркації, є дуже цікавою для нас як вчених. Не так часто можна бути свідком і, водночас, спостерігачем біфуркаційної ситуації. Цікаво, як невизначеність згодом перетвориться у щось нове, яке раніше не можна було передбачити. Ми можемо стати свідками прояву нової форми організації суспільства, яка не потребує для свого відображення звернення до слова "ВЛАДА". Чому це неможливо передбачити? Тому, що нове виникає на рівні локальних взаємодій. Тут має значення все. Навіть така подія, як зміна орієнтації якогось одного рядового міліціонера після отримання букетика квітів від дівчинки може  змінити вектор подій на глобальному рівні.
Отже, вірною є думка, що Україна може стати джерелом хвилі перетворень, яка може зачепити і Росію (там вже дуже хвилюються), і інші колишні республіки СРСР чи навіть вийти за межі цієї території. Нарешті Київ можна сприймати як столицю, бо в іншому контексті це місто виглядало як таке, що паразитує на тілі всієї країни.

                        СЛАВА УКРАЇНІ !             ГЕРОЯМ СЛАВА !

5 грудня 2013 р.

ЗАХИСТИ ДИСЕРТАЦІЙ ЗА НАПРЯМКОМ «ГЕОГРАФІЯ» В УКРАЇНІ: ЧИ Є МЕЖА БЕЗГРАМОТНОСТІ І БЕЗСОРОМНОСТІ?

Наведу чергові приклади кандидатських «дисертацій», які ганьблять українську науку і свідчать про катастрофічну безграмотність авторів та їх наукових керівників. Складається враження, що «дисертанти» змагаються між собою за першість у номінації: хто напише найгіршу дисертацію і зможе її просунути через спеціалізовану вчену раду. На цей раз це Михайленко Тетяна Ігорівна та Савченко Ірина Анатоліївна. Побажаємо їм обом успіху!

2 грудня 2013 р.

Сообщество "Azıxantrop": публикация книги о Геноциде азербайджанцев в 1918 году.

Наши партнёры из Азербайджана - сообщество "Azıxantrop" - опубликовали свою первую книгу - Генрих Томсон "Бакинские воспоминания 1914-1921 года".

Издание книги финансировано Государственным Советом поддержки неправительственных организаций при Президенте Азербайджанской Республики. Публикация создана по проекту Общественного объединения исторических исследований "Azıxantrop" ("Проект по публикации книги о 31 марта - Геноцида азербайджанцев -  с целью  доведения данного исторического факта до мировой  общественности").

Генрих Томсон - свидетель геноцида азербайджанцев в Баку. Он писал: "Когда выстрелы затихли, на следующий день открылась ужасная картина. Повсюду на тротуарах были лужи и пятна крови. Погибших везли на телегах (подводах) к полицейским участкам. При перевозке трупов то голова, то голые ноги свисали с краёв телеги. Говорили, что в этой крововой бойне погибло около десяти тысяч азербайджанцев. Власть теперь была на стороне армян и коммунистов".

Каждый год, 31 марта, в Азербайджане проводят День памяти жертв Геноцида 1918 года.

Публикация распространяется бесплатно.


30 листопада 2013 р.

Ганьба українській міліції!


Вільна Географічна Спільнота виступає проти насильницьких дій міліції й Беркуту в Києві. Нам дуже прикро, що влада пішла на такий крок задля розгону демонстрацій. Ганьба!

19 листопада 2013 р.

Огляд автореферату дисертації Руднєвої М.Г. «Географія виноробних кластерів світу».

Огляд автореферату дисертації Руднєвої М.Г. «Географія виноробних кластерів світу». Науковий керівник: доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Сухий Петро Олексійович, Кандидат географічних наук Маруняк Євгенія Олександрівна.
Захист відбувся 1 жовтня 2013 року на засіданні вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Мені важко зрозуміти тих докторів географічних наук, професорів географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, які не можуть зрозуміти, що географія не зводиться до просторового аспекту, що не можна під виглядом географічної дисертації продукувати все, що завгодно – виноробні кластери, екологічні оцінки стану, етно-політичні питання, аваіатранспортно-географічні процеси тощо. Це руйнує цілісність географії.

12 листопада 2013 р.

Загальна географія: організація versus простору

…the Self is a dynamic semiotic system in constant evolutive tension, rather than a system in equilibrium adapting to the environmental changing conditions.
                                Luca Tateo, Giuseppina Marsico

Because geography, the world subject, tries to keep things whole, the human, people and environments, the economic and the social, time and distance ... and so on.
                                     The Geographical Association

Вступ. Ми продовжуємо наші розмірковування стосовно сутності географії, області її дослідження, географічної одиниці як організаційної єдності та її входження у глобальну географічну цілісність. Користуючись словом «географія», ми виходимо з того, що діємо у середовищі, яке організоване згідно з виділеними нами науковими та практичними напрямками.

6 листопада 2013 р.

Конструктивно-маячневий аналіз теоретичних концептів становлення новітньої української географії (по сторінках автореферату докторської Штойка Павла Івановича, Львівський національний університет ім. Івана Франка)

У читачів може скластися враження, що Олекса Ковальов – людина, яка бачить тільки негативне. Насправді, я, маючи певні часові обмеження, відбираю ті автореферати дисертацій, назва яких викликає сумнів стосовно їх приналежності до географії. Такою є і ця дисертація.

Відгук
про автореферат дисертації
Штойка Павла Івановича
«Теоретичні концепти становлення
новітньої української географії»
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

1 листопада 2013 р.

Не будь-яка відьма, а Конотопська

Ні, друзі, добре, що залишили на сайті цю маячню. Нехай всі читають – і в Росії, і в Азербайджані, і у Польщі (там теж знають і українську, і російську, і зможуть написати без грубих помилок), які в Україні вчені і як вони ведуть дискусії. Я вже не буду цитувати ці «висловлювання» і коментувати їх (там справді клініка), важливіше показати причини того, що сталося з географією (і іншими науковими напрямками) в Україні, бо, ви же розумієте, нічого подібного в інших країнах статися не могло. Не має значення, хто це написав, можливо, писали різні дописувачі, головне те, що вони, наче близнюки, схожі. А проблема ось у чому.

Чому видалені коментарі Конотопської Відьми?

Наші принципи - чесність, відкритість та взаємоповага.

Чому видалені коментарі? Коментарі Відьми – анонімні, несуть наклепницьку інформацію, яка не відповідає дійсності, та містять погрози. Тому, як і неодноразово попереджалось, дані коментарі були видалені, також подібні коментарі будуть видалені у майбутньому.
Наша мета - вести справжню наукову дискусію, а не анонімну «бредо-суперечку».
Запрошуємо всіх до наукової дискусії. Відьмо, напишіть коментар під справжнім ім’ям з обґрунтованою та цензурною (у загальновживаному розумінні) позицією і він буде розміщений.
Ще раз повторю, такі коментарі - це не наш шлях і вони будуть видалені, наше завдання - будувати нову наукову культуру, засновану на відкритості, чесності та взаємоповазі, а не на анонімності, брехні та погрозах (як у Відьми), тому ми проти таких коментарів.

Комментарии Конотопской Ведьмы. Оригинал.

Просим ознакомится читателей нашего сайта с комментариями одной из великих учёных, корифеев географической (и экологической) науки. Мы вроде бы как и не знаем, кто скрывается под ником Конотопской Ведьмы, но Всевидящее Око Анонима знает ;-). Опубликовать на месте, где они были опубликованы, мы не можем, иначе это означало бы, что для Спільноти приемлем такой тон дискуссии спора. С другой стороны Спільнота исповедует принципы свободы информации, а, следовательно, мы могли быть обвинёнными в двойных стандартах, если бы не опубликовали этот докторский бред.

31 жовтня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Брика Степана Дмитровича «Давні німецькі поселення на території Західної України: ретроспективно-географічний аналіз»

Цей мій виступ пов'язаний з дивною подією. На днях до ЦНБ Каразінського університету надійшов автореферат кандидатської дисертації Брика Степана Дмитровича, захист якої, згідно з авторефератом, вже відбувся 12 листопада 2012 року. Науковий керівник – доктор географічних наук, професор Круль Володимир Петрович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Такого ще не було, якщо, зрозуміло, це не помилка: автореферат надійшов із запізненням на цілий рік. Захист відбувався у спеціалізованій вченій раді К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича. Але я вирішив все одно написати цей відгук, бо ця «дисертація» - ще один виклик українським географам. Ставиться питання: якого ґатунку «спеціалістів» випускають українські професори.

30 жовтня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Шовкун Тетяни Миколаївни «Медико-географічний аналіз захворюваності населення (на прикладі Чернігівської області)»

Відгук
про автореферат дисертації
Шовкун Тетяни Миколаївни
«Медико-географічний аналіз захворюваності
населення (на прикладі Чернігівської області)»
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.01 – конструктивна
географія і раціональне використання
природних ресурсів

29 жовтня 2013 р.

Чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій (відгуки на автореферати дисертацій О.М. Федюка та А.В. Білоус, які мають захищатися 30 жовтня)

У цьому виступі я даю два відгуки на автореферати дисертацій О.М. Федюка та А.В. Білоус, які мають захищатися 30 жовтня у спеціалізованій раді Д.26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Це чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій. Подібні «дисертації» руйнують географію як цілісний науковий напрямок. Нажаль, захисти таких робіт відбуваються у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, який претендує на статус провідного вузу України. Складається враження, що саме географічний факультет Київського національного університету вийшов вперед з виробництва дисертаційної туфти. Так тримати, пани лідери української географії!

22 жовтня 2013 р.

Гуманістичне ландшафтне поле і його інтегративний зміст (кандидатська дисертація Ольги Ярославівни Магир), або: Як можна зробити вигляд наукового дослідження, не провівши його

Відгук
про автореферат дисертації Магир О.Я.
«Інтегративний зміст гуманістичного ландшафтного поля
Волинської області як складової євро-регіону «Буг»»
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук


На протязі багатьох десятиліть фізична географія розглядалася як дисципліна, що вивчає природне оточення у межах нашої планети. У 2001 році я запропонував розглядати фізичну географію як дисципліну, що акцентує дослідження свого об’єкту з позиції фізики (до речі, саме з цього вона і починалася у ХІХ столітті). Тепер переді мною автореферат дисертації Магир О.Я., одна тільки назва якої примушує читати її неодноразово, щоб зрозуміти, що хотіла сказати авторка. Особливо насторожують слова «гуманістичне ландшафтне поле». Я багато років займався феноменом ландшафту, але не можу зрозуміти, про що йдеться. При цьому об’єктом дослідження авторка визначає ландшафти Волинської області (як природно-антропічна цілісність), а не ландшафтне поле.

16 жовтня 2013 р.

Жахлива ситуація з захистами дисертацій в Україні

Зайшовши у черговий раз до ЦНБ Каразінського університету, я побачив кілька авторефератів, серед яких були автореферат докторської Ю.О. Кисельова (захист 24 травня 2013 року), автореферат докторської О.Є. Афанасьєва (захист 27 травня 2013 року), автореферат кандидатської Т.К. Костюкєвич (захист 20 червня 2013 року), ряд інших авторефератів. Тут же ще кілька авторефератів дисертацій, захисти яких призначені на 26 – 27 червня і 4 липня, в тому числі автореферат докторської Паньківа З.П – ще одна дисертація, про яку слід було написати. Мене це вразило. Там, де автореферати дисертацій мають з’являтися за місяць до захисту, вони несподівано виникають через 3 – 4 місяці після захистів.

14 жовтня 2013 р.

ОБЩАЯ ГЕОГРАФИЯ: ГЕО-ПАТТЕРН

Феноменальный мир является продуктом синтетической деятельности нашего рассудка.
Эммануил Кант

Принято, конечно, природу или вообще явление считать объективными, для всех одинаково существующими, но этот объективный мир явлений возник для простого практического экономического нашего условия между нашими деловыми отношениями.
                                                  Казимир Малевич

в какой бы сфере … деятельность ни протекала, адекватные представления о предмете действия должны формироваться не путем выбора единственно правильной точки зрения, а путем синтеза предметных позиций.
                                                                В.П. Зинченко

Введение. География сегодня – это проблемная дисциплина. И связано это с тем, что географы никак не могут прийти к заключению относительно области её исследования. «Прийти к заключению» здесь означает составить «портрет лица» данной дисциплины на основе туманных образов, намёков, доведя его до совершенства, а также выявить особые – географические – элементы (геоклетки) и их сочетания. «Географические» здесь означает не пресловутые геомассы, составляющие геокомплекс (или ещё хуже - ландшафт), не локусы и территории, которые «объективно существуют»[1], а нечто, связанное с особой организацией. Это особенно важно в связи с задачей выхода на режим согласованного развития/функционирования, которая может быть решена, если природа поддерживает такое движение. Вопрос в том, что общество – это не нечто, привнесенное извне, оно само является результатом сложного развития планетарной среды и, соответственно, её частью. Важно понимать, что всё, вновь возникающее и активно распространяющееся создаёт напряжения в среде, требующие трансформации тех структур, которые уже существуют. Это заметно благодаря проявлению так называемых экологических проблем, проблем технологического и культурологического характера. В процессе становления происходит притирка новых и существующих образований друг к другу. Следовательно, необходимо подходить к этому образованию не как к совокупности отдельно существующих составляющих, а как к целостности, в самоорганизации которой мы принимаем участие, при этом оставляя во внимании вопрос, в какой степени они целостны. Единственной дисциплиной, которая на сегодня способна и должна охватить все стороны такого сложного движения планетарной среды, является география.  

12 жовтня 2013 р.

Проблемные вопросы теории культурного ландшафта Ю.Г. Тютюнника или «игра в бисер» Германа Гессе

В отличие от Ю.Г. Тютюнника, я не могу рассчитывать на публикацию в журнале «Известия РАН, серия георафическая», хотя именно такие журналы должны поддерживать дискуссию. Поэтому я писал эту статью в, так сказать, свободном стиле.
 Олекса Ковалёв

10 жовтня 2013 р.

Семинар "Тематические юбиквитные атласы"

19 октября 2013г. в Донецком институте туристического бизнеса (ДИТБ) состоится однодневный семинар (в формате совещания, workshop) "Тематические юбиквитные атласы".
Среди тем семинара:
  • роль и место юбиквитных атласов (Ю-атласы/U-atlases) в информационном обществе;
  • атласы на мобильных устройствах в туристско-рекреационной сфере и в учебном процессе (с демонстрацией не смартфонах и планшетах);
  • юбиквитные атласы индивидуального профиля (для поддержки принятия решений, менеджеров, экспертов и т.д.);
  • обсуждение перспективных международных проектов юбиквитных атласов.

Желающим принять участие в работе семинара просьба направить запрос в оргкомитет семинара. Рабочая программа семинара будет разослана зарегистрировавшимся участникам позднее.
Организаторы семинара: Игорь Семичастный (Украина, ДИТБ), Евгений Ерёмченко (Россия, группа "Неогеография") и Александр Володченко (Германия, Дрезденский технический университет).

9 жовтня 2013 р.

Авіатранспортно-географічний процес - окозамилювально-географічний процес – профанаційно-географічний процес: рух у нікуди!

Про дисертацію Борисюк О.А. «Регіональні авіатранспортні системи України»

Я у черговий раз був вражений, побачивши у ЦНБ Каразінського університету новий автореферат дисертації, поданої на здобуття наукового ступеню кандидата географічних наук. Ця дисертація написана Борисюк Оксаною Анатоліївною. Захист, згідно з авторефератом, вже відбувся 27 травня 2013 року, але автореферат у ЦНБ з’явився, не повірите, на початку жовтня, тобто через чотири місяці після захисту у спеціалізованій раді Д 26.001.07 (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Не зважаючи на це, я вирішив подивитися цей автореферат і висловитись з приводу тієї «географії», яка у ньому міститься.

6 жовтня 2013 р.

Научные журналы как мусор современности

Сотрудник Гарвардского университета журналист Джон Боханон (John Bohannon) обнаружил, что более половины всех англоязычных научных журналов с открытым доступом готовы публиковать совершенно неприемлемые с точки зрения научной методологии работы. Его расследование появилось в Science. Боханон разослал в 304 журнала варианты статьи, в которой были преднамеренно сделаны грубые методологические ошибки.

В манускрипте говорилось об обнаружении влияния некого выделенного из лишайника вещества на рост раковых клеток. Все варианты статьи были совершенно одинаковы за исключением названия вещества, вида лишайника, названия линии раковых клеток и имени виртуального автора. В статье было несколько важных методических ошибок, наличие которых делало ее выводы совершенно необоснованными. Например, утверждалось, что вещество останавливает рост раковых клеток дозозависимым образом, при этом сами данные этому противоречили: при повышении концентрации скорость роста клеток никак не изменялась.

Работа не содержала описания необходимых контрольных экспериментов, а в выводах предлагалось сразу же использовать исследуемое вещество в качестве лекарства без проведения клинических тестов. Из 255 журналов, которые успели принять решение о публикации на момент выхода расследования, 157 изданий работу приняли и только 98 от нее отказались. Около 60 процентов журналов, по словам журналиста, вообще не проводило рецензирование статьи (что скорее говорит в пользу журнала в случае отказа). Однако, даже когда у редакторов возникали к работе вопросы, они касались прежде всего форматирования. В 70 процентах случаев такие работы все равно принимались к печати. Вопросы по научному содержанию у редакторов возникли только в 34 из 304 случаев.

Боханон обнаружил, что большинство попавших в расследование журналов намеренно вводят читателей в заблуждение о своей географической принадлежности. Например, American Journal of Polymer Science и European Journal of Chemistry (оба они приняли статью) по адресам и банковским реквизитам оказались пакистанским и турецким изданием соответственно. Большинство изданий оказалось родом из Азии: около трети базировались в Индии, многие другие — в Китае.

Следует отметить, что хотя журналист проверял издания по общему открытому реестру (Directory of Open Access Journals), он не пытался сделать свою выборку репрезентативной. Кроме того, Боханон не отправлял свою работу в традиционные «закрытые» журналы, одним из которых является и Science, где появилось расследование.

Подобный эксперимент с одним из российских журналов из списка ВАК в 2008 году провел биоинформатик Михаил Гельфанд и его коллеги по газете «Троицкий вариант». Он отправил сгенерированную программой статью «Корчеватель: алгоритм типичной унификации точек доступа и избыточности» и ее приняли к публикации. Впоследствии журнал из ваковского списка исключили, а требования к таким изданиям были ужесточены. Открытые научные журналы взимают плату за статьи не с читателей, а с авторов, поэтому требования тщательного рецензирования могут вступать в противоречие с финансовыми интересами издания. Тем не менее, многим открытым журналам, например, PLoS ONE, уже удалось заработать значительный вес в научной среде. Саму идею открытости результатов исследований, большинство которых проводится за бюджетный счет, поддерживают многие правительства. Недавно общее число открытых научных статей (совокупно из открытых и закрытых журналов) в мире поравнялось с числом публикаций, доступных только по подписке.

Половину открытых научных журналов назвали «мусором»


Сотрудник Гарвардского университета журналист Джон Боханон (John Bohannon) обнаружил, что более половины всех англоязычных научных журналов с открытым доступом готовы публиковать совершенно неприемлемые с точки зрения научной методологии работы. Его расследование появилось в Science. Боханон разослал в 304 журнала варианты статьи, в которой были преднамеренно сделаны грубые методологические ошибки.

17 вересня 2013 р.

Теорія малого льодовикового періоду: свідчення російських вчених.


Російські вчені спростовують тези про глобальне потепління і пророкують настання в найближчі роки глобального похолодання. Начальник лабораторії "Газпром ВНДІГАЗ" Володимир Башкін і Рауф Галіулін із Інституту фундаментальних проблем біології РАН на сторінках наукового журналу "Газова промисловість" відкидають вплив антропогенних факторів на світовий клімат, зводячи все до багаторічних циклів сонячної активності. 

16 вересня 2013 р.

10 вересня 2013 р.

«Географические» измерения: виды, шкалы, параметры. (Обзор статьи П.Я. Бакланова, опубликованной в Украинском географическом журнале)

Из ряда статей, содержащихся в Украинском географическом журнале №2 за 2013 год, я выбрал статью П.Я. Бакланова «Географические измерения: виды, шкалы, параметры» (с. 17 - 22), так как она касается общих вопросов географии, над которыми я сейчас работаю. Статья подготовлена в рамках Программы Президиума РАН № 31. Поскольку она опубликована на русском языке, я буду писать тоже на русском.

4 вересня 2013 р.

Ельбрусіада 2013: фотографії сходження на Ельбрус (за версією Андрія Комарова).

Представлені фотографії Андрія Комарова, одного з учасників Ельбрусіади-2013.

Для перегляду потрібно клікнути заголовок цього повідомлення.

Ельбрусіада 2013: фотографії сходження на Ельбрус (за версією Павла Федосенко).

Представлені фотографії Павла Федосенко, одного з учасників Ельбрусіади-2013, коресподента харківської газети "Вести".

Для перегляду потрібно клікнути заголовок цього повідомлення.

31 серпня 2013 р.

Общая география: геосреда как процесс

Irreducibility and complementarity are not properties of reality but of our symbolic descriptions of reality.
Howard H. Pattee
The term ‘material thinking’ is difficult and exciting for me – both in how it might be used and, in how it may mean.
    T.E. Rosenberg

Ведение. Мы продолжаем разговор об общей географии. На протяжении длительного времени в географии господствовали деконтекстуализация, дифференциация и фрагментация как следствие структуралистического подхода к природе вместо видения её как процесса. В результате было акцентировано внимание на пространстве, которое, как предполагалось, существует само по себе (как объективная реальность), на самом же деле конструируется благодаря улавливанию отношений одновременно сосуществующих вещей. Так в географии появились псевдо-фации, псевдо-урочища, псевдо-местности (с явным искажением исходных смыслов этих терминов) и другие структурные составляющие, которые догматически уверенно выделялись в природной среде, и которые можно было считать продуктами некоего процесса (ведь структура является следствием действий). Появился даже термин «пространственный процесс» и «географически распределённые явления» (что не может не удивлять)[1]. Эта позиция была вызвана необходимостью обоснования господства человека над Природой, её трансформации в хозяйственных целях, требовавших чёткого разделения среды на функционально стабильные фрагменты – своего рода раскладывание по полочкам. При этом забыли о том, что Природа функционирует согласно иным принципам, что выявляемая в ней структура является только тенью динамической организации и переорганизации, а наличие жёсткой, устойчивой структуры есть свидетельство приближения кризиса: здесь всё подвижно и всё сложно. Ошибочность подхода была установлена, когда столкнулись с последствиями хозяйственной деятельности и невозможностью восстановления природной среды (например, невозможностью восстановить/вырастить степь): имеет место некий естественный алгоритм, который не может быть логически вскрыт. Это ставит вопрос о переносе акцента внимания на геосреду как процесс. Я неоднократно ставил вопрос о том, что ведущей проблемой географии является представление геопроцесса как трансформации геосреды, направленной к формированию геотела путём движения через ряд последовательных состояний. Итак, Природа сама выбирает свой путь, восстановить который путём ретроспекции нет возможности. Нет возможности и предсказать его. Причина – в сложности. Нам придётся ещё много раз возвращаться к этому вопросу.

26 серпня 2013 р.

Ельбрусіада 2013: Сходження на Ельбрус

Частина 1. На Кавказ. Похід


У цьому році я вирішив прийняти участь у сходженні на Ельбрус. В період з 1946 по 1948 роки мої батьки – Павло Васильович Ковальов і Людмила Семенівна Ковальова (Дмитренко) двічі піднімалися на цю вершину.
Спочатку цей захід харківський альпклуб збирався присвятити 80-річчю звільнення Харкова, але, нажаль, сталася жахлива подія: троє харківських альпіністів разом з сьома альпіністами з інших міст і країн були розстріляні у горах Пакистану під горою Нанга Парбат. Це Ігор Свергун, Бадаві Кашаєв та Дмитро Коняєв. Ігор Свергун був одним з організаторів сходження на Ельбрус. У таких умовах весь тягар організації заходу взяв на себе видатний Сергій Бершов. Пройти маршрут разом і під керівництвом Сергія Ігоревича – мрія багатьох альпіністів. І хоча мій вік вже не дозволяє мріяти про серйозні досягнення в альпінізмі, мені теж хотілося перейняти хоча б частину його досвіду, тим більше, що мої сходження у більш молоді роки обмежувалися висоти до 4300 м. Але цей район Кавказу цікавив мене ще й з професійної точки зору, бо я у цій його частині ніколи не був.
  

Рис. 1. Гори і люди: вони схожі. Два чистих яскравих явища природи – величний двоголовий гігант Ельбрус, одягнений у білу сорочку, та видатний альпініст сучасності Сергій Бершов, також у білій сорочці: вони – друзі, чекають на чергову зустріч.

25 серпня 2013 р.

Реакція на коментар Юрія Мельника по допису: "Холістичний погляд на Геосвіт"

З коментарем Юрія Мельника по допису: "Холістичний погляд на Геосвіт" можна ознайомитись тут

Я хочу зупинити цей словопляс у виконанні пана студента (хоча складається враження, що хтось прикривається його ім’ям). Питання у тому, що вести дискусію і робити критичні зауваження має моральне право тільки той, хто створив щось своє, а не якийсь обчитаний студент, що дозволяє собі запросто оцінювати і порівнювати роботи дорослих. Але цей товариш дозволив собі висловлювання, які може дозволити собі визнаний фахівець (зверніть увагу на стиль):
«Я уважно прочитав дану статтю і зробив висновок, що автор має на увазі ландшафтну парадигму (котра якраз і є не схожою на системну, а більш глибокою, в якій властивості об’єкта репрезентує будь-яка найменша ознака) і говорить про ландшафтну цілісність (холізм) або когнітосферу (ноосферу) в умовах ландшафтної оболонки (Геосвіту), незрозуміло тільки, чому тут варто вживати такі терміни, якщо подібні визначення уже встановлено у вітчизняній науці, а сучасне українське ландшафтознавство і так рухається у подібному руслі.»

19 серпня 2013 р.

Реакція на обговорення допису: "Треба бути обережними зі студентами, дивіться, щоб вони не перетворили вас на віслюків (з приводу коментарів Юрія Мельника)"

З обговорення  допису  "Треба бути обережними зі студентами, дивіться, щоб вони не перетворили вас на віслюків (з приводу коментарів Юрія Мельника)"  можна ознайомитись тут

Микола, дякую Вам за змістовні відповіді «Юрію», хоча жаль витрачати час на підготовку відповідей. Ім’я я написав у лапках, бо впевнений, що студент до цього тексту відношення не має. Важко уявити собі студента педагогічного університету 2-го чи 3-го курсу, що настільки обчитаний і так безцеремонно дозволяє собі вести «дискусію». Тому я не буду писати далі його ім’я. Знаєте, коли я прочитав його останні коментарі, мені на згадку прийшов анекдот про одного пасажира електрички. Суть його у наступному.
Заходить у вагон один худенький слабенький (далі - Дохлик) та звертається до пасажирів:
-         А ну, хто проти мене?
Всі здивовано подивилися на нього, а один здоровань каже:
-         Ну, я!
Дохлик йому:
-         А ну, йди сюди!
Здоровань підходить, а Дохлик питає:
-         Як тебе звуть?
Здоровань:
-         Ну, Вася.
Тоді Дохлик кидає у вагон:
-         Так, хто проти мене з Васею?

3 серпня 2013 р.

Треба бути обережними зі студентами, дивіться, щоб вони не перетворили вас на віслюків (з приводу коментарів Юрія Мельника)

Пане Мельник, це моя остання відповідь Вам, бо одна справа вести дискусію зі студентом, який прагне краще зрозуміти ту область дослідження, з якою він хоче мати справу як вчений, інша – вести спілкування з невихованим молодиком, що вже на студентській лаві бачить себе майстром, хоча сипить застарілими догмами. Вам дуже добре пояснили, що ми займаємось пошуком моделей, які можна було б вважати найбільш близькими до того, що ми розглядаємо як географічне середовище з його динамікою, функціонуванням і різними формами організації – абіотичної, біотизованої та антропізованої. Тут немає місця догмам. Ми виходимо з того, що географія має справу з найскладнішим явищем Природи. А Ви нам пишете про якісь «таксони географічного поділу» (я, наприклад, не можу зрозуміти, що таке «географічний поділ»), чи про те, що «географічне положення обумовлене географічною зональністю, секторністю, інтразональністю та ярусністю, всі ці фактори накладаються сіткою на земну поверхню створюючи різноманіття особливостей атмосфери, природних вод, біоти і ґрунтів - і ці особливості треба вивчати саме з ТАКОГО географічного розмежування», не кажучи вже про якесь «абстрактно просторове розміщення». А Ви знаєте, що поясність, зональність, секторність, ярусність і т. і. є не географічними, а природними? Вам, що, про це не говорили? І ці явища вивчаються спеціалістами різних напрямків, в тому числі біологами і ґрунтознавцями. Так які ж вони географічні? Інша справа, що географи тут теж мають свій інтерес: йдеться про ті геокомплекси (геокомплекс розгядається як організація активних поверхонь), геосистемні режими чи, якщо вдається обґрунтовано  виділити, геохолони. Ви не можете зрозуміти, що в природі ніяких географічних явищ немає, що це ми виділяємо серед різноманітних явищ такі, які, з нашої точки зору (для цього необхідно встановити відповідні критерії), є географічними. І мене дивує, що Ви ще й робити з цього обґрунтування диференціації географії. Географія – це цілісна дисципліна, а її поділ на різні галузі є доволі умовним і навіть штучним.

27 липня 2013 р.

Four Fundamental Methodological Problems of Landscape Geography

Стаття знаходиться у pdf-файлі, розташованому за посиланням у заголовку.

Katarzyna Ostaszewska. Four Fundamental Methodological Problems of Landscape Geography. Fundamental methodological problems of geography as a science have been identified by Chojnicki (1999) in the following list: goal of research, separate character of research, expected results, and form of scientific explanation. This article presents methodological standpoints taken be landscape geographers towards the above problems, which proved to be as diverse as in the case of the human geography. The article highlights negative consequences of such state of affairs.


Katarzyna Ostaszewska. Чотири фундаментальні методологічні завдання ландшафтної географії. Основні методологічні завдання географії як науки були визначені Chojnicki (1999) у наступному порядку: мета дослідження, характер окремих досліджень, очікувані результати, і форма наукового пояснення. У даній статті представлені прийняті ландшафтоведами методологічні точки зору на вищевказані завдання, які виявилися настільки ж суперечливі, як і в соціальній географії. У статті висвітлюються негативні сторони цієї непростої ситуації.

19 липня 2013 р.

Відгук про дискусію на 5-му каналі від 17.07.2013 року

Вчора, під час дискусії на п’ятому каналі відбулася дискусія між представником партії регіонів нардепом Миколою Левченко та представником ВО „Свобода” Юрієм Михальчишиним. Я був вражений тим, що дозволив собі сказати пан Левченко. Йшлося про загрозу фашизму, пов’язану з ВО „Свобода”, про те, що Україна повинна мати федеральний устрій, щоб ті - з заходу України - не лізли на схід і південь зі своєю українською мовою: на сході і півдні України має бути російська мова! І це говорив той, хто носить українське прізвище. Дивно, яка ненависть до всього українського живе у свідомості цього громадянина України крім, зрозуміло, сала, хліба, фінансових надходжень від шахт і металургії і місця у Верховній Раді.
Я також був вражений тією відповіддю, яку дав пан Михальчишин. На відміну від пана Левченка, він продемонстрував надзвичайну обізнаність, витримку і політичну грамотність. Я чув справжнього, розумного політика і державного діяча. Він мав виражену перевагу перед своїм опонентом, з чим його і вітаю!
Я живу у східній частині України. Я чую, якою мовою розмовляють сільські люди – це, здебільшого, нехай не зовсім чиста, але українська мова. І мені незрозуміло, хто дав право пану Левченко робити подібні заяви від жителів сходу і півдня України. Між нами немає внутрішніх кордонів культурного чи мовного плану, немає і природних кордонів (навіть у минулі віки Дніпро не був перепоною для українців лівого і правого берегів). Сьогодні, наприклад, у Харкові я все частіше чую українську мову. І це радує.
У нас у всіх одна ненька – Україна, яку нікому не дозволено ділити, виходячи зі своєї неспроможності вивчити українську мову.