29 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ВЛАДА ЗАКОНУ ПРОТИ ВЛАДИ КРІСЛА

Ми знову акцентуємо увагу на вкрай важливому, з нашої точки зору, питанні: що таке Влада, як вона проявляється у різних соціально-політичних контекстах? Це пов’язано з тим, що різні політичні партії намагаються прийти до Влади, що робить їх схожими. Отже...

27 грудня 2013 р.

Загальна географія: чи є область дослідження географії емердженцією?

"If the human [soul] is anything, it must be of unimaginable complexity and diversity [...]. I can only gaze with wonder and awe at the depth and heights of our psychic nature. Its non-spatial universe conceals an untold abundance of images which have accumulated over millions of years of living development and become fixed in the organism. My consciousness is like an eye that penetrates to the most distant spaces, yet it is the psychic non-ego that fills them with nonspatial images. And these images are not pale shadows, but tremendously powerful psychic factors… Beside this picture I would like to place the spectacle of the starry heavens at night, for the only equivalent of the universe within is the universe without; and just as I reach this world through the medium of the body, so I reach that world through the medium of the psyche."
                                                        C.G. Jung. Freud and Psychoanalysis, CW 4, p. 331[1]

Ideas thus made up of several simple ones put together, I call Complex;   such as are Beauty, Gratitude, a Man, an Army, the Universe.
   John Locke, An Essay Concerning Human Understanding

#євромайдан


ХАРКІВ - ЖОВТО-БЛАКИТНЕ МІСТО, ЯКЕ ПІДТРИМУЄ ВСІ ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ В УКРАЇНІ!
ХАРКІВ - МІСТО ТРУДІВНИКІВ, ВЧЕНИХ, СТУДЕНТІВ, МІСТО, ЯКЕ ДИВИТЬСЯ У МАЙБУТНЄ!
ХАРКІВ - ЦЕ МІСТО, У ЯКОМУ НАРОДЖУВАЛАСЬ, НАРОДЖУЄТЬСЯ І БУДЕ НАРОДЖУВАТИСЬ НОВА ДУМКА!

СЛАВА УКРАЇНІ!     СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ ХАРКОВУ!

26 грудня 2013 р.

Чи є межа безсоромності? (до питання „захистів” псевдо-дисертацій)

Ми продовжуємо публікацію відгуків про автореферати «дисертацій» і сподіваємось, що це вплине на дисертантів, їх наукових керівників та членів спеціалізованих рад. Ми також чекаємо реакції з боку міністерства освіти та науки України та ставимо питання перед міністром освіти та науки паном Табачником Д.В.: шановний Дмитро Володимирович, коли припиниться цей потік псевдо-дисертацій, принаймні, в географії, хоча таке має місце і в інших галузях науки. Що Ви робите за для того, щоб в Україні була зупинена корупція у сфері захистів дисертацій?

Відгук про автореферат дисертації Іщука Андрія Васильовича «Загальногеографічні карти західноукраїнських земель періоду 1919 – 1939 років»

Наведемо ще один приклад псевдо-дисертації - Іщук Андрій Васильович: «Загальногеографічні карти західноукраїнських земель періоду 1919 – 1939 років». Серед псевдо-дисертацій ця розробка може претендувати на одне з перших місць по номінації: навішування локшини на вуха. Поздоровляємо Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, який виборов перше місце з виготовлення псевдо-дисертацій у 2013 році!

25 грудня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Думітраша Доріна Георгійовича на тему «Еколого-демографічна оцінка українсько-румунського прикордоння (на прикладі Чернівецької області)»

Шановні писарі кандидатських дисертацій продовжують дивувати нас своїми дивними темами псевдо-географічних псевдо-дисертацій. Черговий екземпляр – Думітраш Дорін Георгійович: «Еколого-демографічна оцінка українсько-румунського прикордоння (на прикладі Чернівецької області)». Автореферат дисертації, яка захищалася 4 листопада 2013 року, у ЦНБ Каразінського університету став доступним тільки 23 грудня цього року.
Науковий керівник: Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, професор, зав. кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
Офіційні опоненти:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор географічних наук, професор, зав. кафедри економічної та соціальної географії Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. Іллі Мечникова;
Доктор географічних наук, професор, зав. кафедри географії України та туризму Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради  К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

24 грудня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Руденка Степана Валерійовича «Територіально-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України: суспільно-географічне дослідження»

Ще один дисертаційний шедевр, написаний під керівництвом доктора економічних наук і таке інше пана Я.Б. Олійника. Йдеться про дисертацію Руденка Степана Валерійовича «Територіально-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України: суспільно-географічне дослідження». До речі, ця тема певною мірою корелює з темою докторської дисертації пана О.Є Афанасьєва, у якій також був застосований такий трюк – розгляд старої  - природоохоронної - тематики з «нової» позиції – з точки зору соціально-економічної географії. Автореферат став доступним у ЦНБ Каразінського університету тільки 23.12.2013 року, що стало вже традиційним. Безпосередньо у даній роботі насторожує факт, що одним з опонентів є К.А. Нємець – гідрогеолог за освітою, який дивним чином став доктором географічних наук саме у раді очолюваній паном Я.Б. Олійником, який, відповідно, є його боржником.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, зав. кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти:
Доктор географічних наук, професор Нємець Костянтин Аркадійович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
Кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Мозговий Артем Анатолійович, Інститут географії НАН України. 

Відгук про автореферат дисертації Осипчук Ірини Олегівни на тему «Територіальна організація торговельного обслуговування населення Рівненської області»

Ми маємо черговий приклад псевдо-географічної псевдо-дисертації Осипчук Ірини Олегівни «Територіальна організація торгівельного обслуговування населення Рівненської області». Автореферат дисертації став доступним у ЦНБ Каразінського університету тільки 23 грудня 2013 року, тобто через три місяці після захисту (25 вересня 2013 року)
Науковий керівник: К.Г.Н., доцент кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Дорошенко Віктор Іванович.
Офіційні опоненти: Немець Л.М., Маруняк Є.О.
Ми вже попереджали, що присутність серед опонентів прізвища Нємець відразу ставить під сумнів чистоту захисту.
Захист проходив на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

23 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ?

Несподівано ми опинилися у ситуації, яку майбутні історики будуть розглядати як історичну - таку, яка призвела до серйозних змін в організації суспільства. Те, що сьогоднішній Майдан хоче поховати назавжди, можна передати фразою, яка прозвучала на телеекрані з вуст однієї літньої жінки (дійсно простої жінки з минулого):

СПАСИБО ПРАВИТЕЛЯМ, ВСЁ НАМ ХВАТАЕТ!

Ось так звикли дякувати Владі обивателі різних мастей – ті, хто скаржиться у ганчірку, висловлюючи незадоволення Владою, але коли їм пропонують сказати це в голос, вони вам кажуть: СПАСИБО ПРАВИТЕЛЯМ!


19 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ГОЛОВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВЖЕ ДОСЯГНУТИЙ, ЙДЕМО ДАЛІ

Ми продовжуємо стежити за розвитком подій, пов’язаних з Євромайданом у Києві та інших містах України, намагаємось осягнути те, що відбувається і спробувати зробити висновки. Чим є Євромайдан? Він, перш за все, демонструє, що в Україні, не дивлячись на панування «державних діячів» з далекими від сучасних поглядами на форми керування та вирішення соціальних конфліктів, в глибинах українського суспільства визріло Громадянське суспільство як самостійний суб’єкт, з чим Влада вже не може не рахуватися. Для нас надзвичайно важливим є те, що цей прояв ніким не був спланований і підготовлений, він стався абсолютно спонтанно у вигляді мирної демонстрації молодих людей: ЙДЕ НОВЕ ПОКОЛІННЯ, яке вже не буде беззаперечно сприймати те, що доводять до вух офіційні мас-медіа, функція яких – підтримання авторитету Президента та його оточення!  Тепер треба закріпити досягнуте без залучення і допомоги з боку «політичних» партій, бо в Україні таких немає – насправді вони представляють інтереси різних бізнесових груп (всеукраїнське об’єднання «Свобода» партією не є). Як це зробити, бо Громадянське суспільство не має своїх постійно діючих органів, а ліквідувати весь адміністративно-бюрократичний апарат означає ввести країну у хаос? Спробуємо висловити деякі думки з цього приводу.

17 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ПРОДОВЖЕННЯ ПРОТИСТОЯННЯ:

Як ми і припускали, хвиля, утворена Євро-майданом, не дивлячись на брехню у керованих російських мас-медіа, пішла російськими просторами, зачепивши найбільш гідну частину російського суспільства. Ми пропонуємо виступ в Інтернеті відомого економіста Андрія Іларіонова „Преодоление тектонического разлома в Украине”, в якому підтримується наша думка стосовно прояву громадянського суспільства в Україні, яке, ми надіємось, з часом знайде нові форми суспільної організації. А росіян і представників інших народів ми запрошуємо приєднатися до цього руху – пошуку такого варіанту суспільства, в якому людська гідність є найбільшою цінністю.

11 грудня 2013 р.

ЄВРОМАЙДАН: ЯКІ СПРАВЖНІ ПРИЧИНИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ?

У харківській газеті «ВЕСТИ» за 11 грудня цього року вийшла стаття з цікавими даними, що відображають співвідношення позицій громадян України стосовно приєднання до ЄС чи ТС. Кореспондент газети Катерина Стулень супроводжує ці дані статтею «Українці розділилися у відношенні до майдану». Ми наводимо цю статтю, але слідом даємо невеличкий коментар стосовно цих подій.


10 грудня 2013 р.

#євромайдан

Оцінка ситуації, у якій опинилася Україна, як такої, що відповідає уявленню про "точку" біфуркації, є дуже цікавою для нас як вчених. Не так часто можна бути свідком і, водночас, спостерігачем біфуркаційної ситуації. Цікаво, як невизначеність згодом перетвориться у щось нове, яке раніше не можна було передбачити. Ми можемо стати свідками прояву нової форми організації суспільства, яка не потребує для свого відображення звернення до слова "ВЛАДА". Чому це неможливо передбачити? Тому, що нове виникає на рівні локальних взаємодій. Тут має значення все. Навіть така подія, як зміна орієнтації якогось одного рядового міліціонера після отримання букетика квітів від дівчинки може  змінити вектор подій на глобальному рівні.
Отже, вірною є думка, що Україна може стати джерелом хвилі перетворень, яка може зачепити і Росію (там вже дуже хвилюються), і інші колишні республіки СРСР чи навіть вийти за межі цієї території. Нарешті Київ можна сприймати як столицю, бо в іншому контексті це місто виглядало як таке, що паразитує на тілі всієї країни.

                        СЛАВА УКРАЇНІ !             ГЕРОЯМ СЛАВА !

5 грудня 2013 р.

ЗАХИСТИ ДИСЕРТАЦІЙ ЗА НАПРЯМКОМ «ГЕОГРАФІЯ» В УКРАЇНІ: ЧИ Є МЕЖА БЕЗГРАМОТНОСТІ І БЕЗСОРОМНОСТІ?

Наведу чергові приклади кандидатських «дисертацій», які ганьблять українську науку і свідчать про катастрофічну безграмотність авторів та їх наукових керівників. Складається враження, що «дисертанти» змагаються між собою за першість у номінації: хто напише найгіршу дисертацію і зможе її просунути через спеціалізовану вчену раду. На цей раз це Михайленко Тетяна Ігорівна та Савченко Ірина Анатоліївна. Побажаємо їм обом успіху!

2 грудня 2013 р.

Сообщество "Azıxantrop": публикация книги о Геноциде азербайджанцев в 1918 году.

Наши партнёры из Азербайджана - сообщество "Azıxantrop" - опубликовали свою первую книгу - Генрих Томсон "Бакинские воспоминания 1914-1921 года".

Издание книги финансировано Государственным Советом поддержки неправительственных организаций при Президенте Азербайджанской Республики. Публикация создана по проекту Общественного объединения исторических исследований "Azıxantrop" ("Проект по публикации книги о 31 марта - Геноцида азербайджанцев -  с целью  доведения данного исторического факта до мировой  общественности").

Генрих Томсон - свидетель геноцида азербайджанцев в Баку. Он писал: "Когда выстрелы затихли, на следующий день открылась ужасная картина. Повсюду на тротуарах были лужи и пятна крови. Погибших везли на телегах (подводах) к полицейским участкам. При перевозке трупов то голова, то голые ноги свисали с краёв телеги. Говорили, что в этой крововой бойне погибло около десяти тысяч азербайджанцев. Власть теперь была на стороне армян и коммунистов".

Каждый год, 31 марта, в Азербайджане проводят День памяти жертв Геноцида 1918 года.

Публикация распространяется бесплатно.


30 листопада 2013 р.

Ганьба українській міліції!


Вільна Географічна Спільнота виступає проти насильницьких дій міліції й Беркуту в Києві. Нам дуже прикро, що влада пішла на такий крок задля розгону демонстрацій. Ганьба!

19 листопада 2013 р.

Огляд автореферату дисертації Руднєвої М.Г. «Географія виноробних кластерів світу».

Огляд автореферату дисертації Руднєвої М.Г. «Географія виноробних кластерів світу». Науковий керівник: доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Сухий Петро Олексійович, Кандидат географічних наук Маруняк Євгенія Олександрівна.
Захист відбувся 1 жовтня 2013 року на засіданні вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Мені важко зрозуміти тих докторів географічних наук, професорів географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, які не можуть зрозуміти, що географія не зводиться до просторового аспекту, що не можна під виглядом географічної дисертації продукувати все, що завгодно – виноробні кластери, екологічні оцінки стану, етно-політичні питання, аваіатранспортно-географічні процеси тощо. Це руйнує цілісність географії.

12 листопада 2013 р.

Загальна географія: організація versus простору

…the Self is a dynamic semiotic system in constant evolutive tension, rather than a system in equilibrium adapting to the environmental changing conditions.
                                Luca Tateo, Giuseppina Marsico

Because geography, the world subject, tries to keep things whole, the human, people and environments, the economic and the social, time and distance ... and so on.
                                     The Geographical Association

Вступ. Ми продовжуємо наші розмірковування стосовно сутності географії, області її дослідження, географічної одиниці як організаційної єдності та її входження у глобальну географічну цілісність. Користуючись словом «географія», ми виходимо з того, що діємо у середовищі, яке організоване згідно з виділеними нами науковими та практичними напрямками.

6 листопада 2013 р.

Конструктивно-маячневий аналіз теоретичних концептів становлення новітньої української географії (по сторінках автореферату докторської Штойка Павла Івановича, Львівський національний університет ім. Івана Франка)

У читачів може скластися враження, що Олекса Ковальов – людина, яка бачить тільки негативне. Насправді, я, маючи певні часові обмеження, відбираю ті автореферати дисертацій, назва яких викликає сумнів стосовно їх приналежності до географії. Такою є і ця дисертація.

Відгук
про автореферат дисертації
Штойка Павла Івановича
«Теоретичні концепти становлення
новітньої української географії»
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

1 листопада 2013 р.

Не будь-яка відьма, а Конотопська

Ні, друзі, добре, що залишили на сайті цю маячню. Нехай всі читають – і в Росії, і в Азербайджані, і у Польщі (там теж знають і українську, і російську, і зможуть написати без грубих помилок), які в Україні вчені і як вони ведуть дискусії. Я вже не буду цитувати ці «висловлювання» і коментувати їх (там справді клініка), важливіше показати причини того, що сталося з географією (і іншими науковими напрямками) в Україні, бо, ви же розумієте, нічого подібного в інших країнах статися не могло. Не має значення, хто це написав, можливо, писали різні дописувачі, головне те, що вони, наче близнюки, схожі. А проблема ось у чому.

Чому видалені коментарі Конотопської Відьми?

Наші принципи - чесність, відкритість та взаємоповага.

Чому видалені коментарі? Коментарі Відьми – анонімні, несуть наклепницьку інформацію, яка не відповідає дійсності, та містять погрози. Тому, як і неодноразово попереджалось, дані коментарі були видалені, також подібні коментарі будуть видалені у майбутньому.
Наша мета - вести справжню наукову дискусію, а не анонімну «бредо-суперечку».
Запрошуємо всіх до наукової дискусії. Відьмо, напишіть коментар під справжнім ім’ям з обґрунтованою та цензурною (у загальновживаному розумінні) позицією і він буде розміщений.
Ще раз повторю, такі коментарі - це не наш шлях і вони будуть видалені, наше завдання - будувати нову наукову культуру, засновану на відкритості, чесності та взаємоповазі, а не на анонімності, брехні та погрозах (як у Відьми), тому ми проти таких коментарів.

Комментарии Конотопской Ведьмы. Оригинал.

Просим ознакомится читателей нашего сайта с комментариями одной из великих учёных, корифеев географической (и экологической) науки. Мы вроде бы как и не знаем, кто скрывается под ником Конотопской Ведьмы, но Всевидящее Око Анонима знает ;-). Опубликовать на месте, где они были опубликованы, мы не можем, иначе это означало бы, что для Спільноти приемлем такой тон дискуссии спора. С другой стороны Спільнота исповедует принципы свободы информации, а, следовательно, мы могли быть обвинёнными в двойных стандартах, если бы не опубликовали этот докторский бред.

31 жовтня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Брика Степана Дмитровича «Давні німецькі поселення на території Західної України: ретроспективно-географічний аналіз»

Цей мій виступ пов'язаний з дивною подією. На днях до ЦНБ Каразінського університету надійшов автореферат кандидатської дисертації Брика Степана Дмитровича, захист якої, згідно з авторефератом, вже відбувся 12 листопада 2012 року. Науковий керівник – доктор географічних наук, професор Круль Володимир Петрович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Такого ще не було, якщо, зрозуміло, це не помилка: автореферат надійшов із запізненням на цілий рік. Захист відбувався у спеціалізованій вченій раді К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича. Але я вирішив все одно написати цей відгук, бо ця «дисертація» - ще один виклик українським географам. Ставиться питання: якого ґатунку «спеціалістів» випускають українські професори.

30 жовтня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Шовкун Тетяни Миколаївни «Медико-географічний аналіз захворюваності населення (на прикладі Чернігівської області)»

Відгук
про автореферат дисертації
Шовкун Тетяни Миколаївни
«Медико-географічний аналіз захворюваності
населення (на прикладі Чернігівської області)»
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.01 – конструктивна
географія і раціональне використання
природних ресурсів

29 жовтня 2013 р.

Чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій (відгуки на автореферати дисертацій О.М. Федюка та А.В. Білоус, які мають захищатися 30 жовтня)

У цьому виступі я даю два відгуки на автореферати дисертацій О.М. Федюка та А.В. Білоус, які мають захищатися 30 жовтня у спеціалізованій раді Д.26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Це чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій. Подібні «дисертації» руйнують географію як цілісний науковий напрямок. Нажаль, захисти таких робіт відбуваються у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, який претендує на статус провідного вузу України. Складається враження, що саме географічний факультет Київського національного університету вийшов вперед з виробництва дисертаційної туфти. Так тримати, пани лідери української географії!

22 жовтня 2013 р.

Гуманістичне ландшафтне поле і його інтегративний зміст (кандидатська дисертація Ольги Ярославівни Магир), або: Як можна зробити вигляд наукового дослідження, не провівши його

Відгук
про автореферат дисертації Магир О.Я.
«Інтегративний зміст гуманістичного ландшафтного поля
Волинської області як складової євро-регіону «Буг»»
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук


На протязі багатьох десятиліть фізична географія розглядалася як дисципліна, що вивчає природне оточення у межах нашої планети. У 2001 році я запропонував розглядати фізичну географію як дисципліну, що акцентує дослідження свого об’єкту з позиції фізики (до речі, саме з цього вона і починалася у ХІХ столітті). Тепер переді мною автореферат дисертації Магир О.Я., одна тільки назва якої примушує читати її неодноразово, щоб зрозуміти, що хотіла сказати авторка. Особливо насторожують слова «гуманістичне ландшафтне поле». Я багато років займався феноменом ландшафту, але не можу зрозуміти, про що йдеться. При цьому об’єктом дослідження авторка визначає ландшафти Волинської області (як природно-антропічна цілісність), а не ландшафтне поле.

16 жовтня 2013 р.

Жахлива ситуація з захистами дисертацій в Україні

Зайшовши у черговий раз до ЦНБ Каразінського університету, я побачив кілька авторефератів, серед яких були автореферат докторської Ю.О. Кисельова (захист 24 травня 2013 року), автореферат докторської О.Є. Афанасьєва (захист 27 травня 2013 року), автореферат кандидатської Т.К. Костюкєвич (захист 20 червня 2013 року), ряд інших авторефератів. Тут же ще кілька авторефератів дисертацій, захисти яких призначені на 26 – 27 червня і 4 липня, в тому числі автореферат докторської Паньківа З.П – ще одна дисертація, про яку слід було написати. Мене це вразило. Там, де автореферати дисертацій мають з’являтися за місяць до захисту, вони несподівано виникають через 3 – 4 місяці після захистів.

14 жовтня 2013 р.

ОБЩАЯ ГЕОГРАФИЯ: ГЕО-ПАТТЕРН

Феноменальный мир является продуктом синтетической деятельности нашего рассудка.
Эммануил Кант

Принято, конечно, природу или вообще явление считать объективными, для всех одинаково существующими, но этот объективный мир явлений возник для простого практического экономического нашего условия между нашими деловыми отношениями.
                                                  Казимир Малевич

в какой бы сфере … деятельность ни протекала, адекватные представления о предмете действия должны формироваться не путем выбора единственно правильной точки зрения, а путем синтеза предметных позиций.
                                                                В.П. Зинченко

Введение. География сегодня – это проблемная дисциплина. И связано это с тем, что географы никак не могут прийти к заключению относительно области её исследования. «Прийти к заключению» здесь означает составить «портрет лица» данной дисциплины на основе туманных образов, намёков, доведя его до совершенства, а также выявить особые – географические – элементы (геоклетки) и их сочетания. «Географические» здесь означает не пресловутые геомассы, составляющие геокомплекс (или ещё хуже - ландшафт), не локусы и территории, которые «объективно существуют»[1], а нечто, связанное с особой организацией. Это особенно важно в связи с задачей выхода на режим согласованного развития/функционирования, которая может быть решена, если природа поддерживает такое движение. Вопрос в том, что общество – это не нечто, привнесенное извне, оно само является результатом сложного развития планетарной среды и, соответственно, её частью. Важно понимать, что всё, вновь возникающее и активно распространяющееся создаёт напряжения в среде, требующие трансформации тех структур, которые уже существуют. Это заметно благодаря проявлению так называемых экологических проблем, проблем технологического и культурологического характера. В процессе становления происходит притирка новых и существующих образований друг к другу. Следовательно, необходимо подходить к этому образованию не как к совокупности отдельно существующих составляющих, а как к целостности, в самоорганизации которой мы принимаем участие, при этом оставляя во внимании вопрос, в какой степени они целостны. Единственной дисциплиной, которая на сегодня способна и должна охватить все стороны такого сложного движения планетарной среды, является география.  

12 жовтня 2013 р.

Проблемные вопросы теории культурного ландшафта Ю.Г. Тютюнника или «игра в бисер» Германа Гессе

В отличие от Ю.Г. Тютюнника, я не могу рассчитывать на публикацию в журнале «Известия РАН, серия георафическая», хотя именно такие журналы должны поддерживать дискуссию. Поэтому я писал эту статью в, так сказать, свободном стиле.
 Олекса Ковалёв

10 жовтня 2013 р.

Семинар "Тематические юбиквитные атласы"

19 октября 2013г. в Донецком институте туристического бизнеса (ДИТБ) состоится однодневный семинар (в формате совещания, workshop) "Тематические юбиквитные атласы".
Среди тем семинара:
  • роль и место юбиквитных атласов (Ю-атласы/U-atlases) в информационном обществе;
  • атласы на мобильных устройствах в туристско-рекреационной сфере и в учебном процессе (с демонстрацией не смартфонах и планшетах);
  • юбиквитные атласы индивидуального профиля (для поддержки принятия решений, менеджеров, экспертов и т.д.);
  • обсуждение перспективных международных проектов юбиквитных атласов.

Желающим принять участие в работе семинара просьба направить запрос в оргкомитет семинара. Рабочая программа семинара будет разослана зарегистрировавшимся участникам позднее.
Организаторы семинара: Игорь Семичастный (Украина, ДИТБ), Евгений Ерёмченко (Россия, группа "Неогеография") и Александр Володченко (Германия, Дрезденский технический университет).

9 жовтня 2013 р.

Авіатранспортно-географічний процес - окозамилювально-географічний процес – профанаційно-географічний процес: рух у нікуди!

Про дисертацію Борисюк О.А. «Регіональні авіатранспортні системи України»

Я у черговий раз був вражений, побачивши у ЦНБ Каразінського університету новий автореферат дисертації, поданої на здобуття наукового ступеню кандидата географічних наук. Ця дисертація написана Борисюк Оксаною Анатоліївною. Захист, згідно з авторефератом, вже відбувся 27 травня 2013 року, але автореферат у ЦНБ з’явився, не повірите, на початку жовтня, тобто через чотири місяці після захисту у спеціалізованій раді Д 26.001.07 (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Не зважаючи на це, я вирішив подивитися цей автореферат і висловитись з приводу тієї «географії», яка у ньому міститься.

6 жовтня 2013 р.

Научные журналы как мусор современности

Сотрудник Гарвардского университета журналист Джон Боханон (John Bohannon) обнаружил, что более половины всех англоязычных научных журналов с открытым доступом готовы публиковать совершенно неприемлемые с точки зрения научной методологии работы. Его расследование появилось в Science. Боханон разослал в 304 журнала варианты статьи, в которой были преднамеренно сделаны грубые методологические ошибки.

В манускрипте говорилось об обнаружении влияния некого выделенного из лишайника вещества на рост раковых клеток. Все варианты статьи были совершенно одинаковы за исключением названия вещества, вида лишайника, названия линии раковых клеток и имени виртуального автора. В статье было несколько важных методических ошибок, наличие которых делало ее выводы совершенно необоснованными. Например, утверждалось, что вещество останавливает рост раковых клеток дозозависимым образом, при этом сами данные этому противоречили: при повышении концентрации скорость роста клеток никак не изменялась.

Работа не содержала описания необходимых контрольных экспериментов, а в выводах предлагалось сразу же использовать исследуемое вещество в качестве лекарства без проведения клинических тестов. Из 255 журналов, которые успели принять решение о публикации на момент выхода расследования, 157 изданий работу приняли и только 98 от нее отказались. Около 60 процентов журналов, по словам журналиста, вообще не проводило рецензирование статьи (что скорее говорит в пользу журнала в случае отказа). Однако, даже когда у редакторов возникали к работе вопросы, они касались прежде всего форматирования. В 70 процентах случаев такие работы все равно принимались к печати. Вопросы по научному содержанию у редакторов возникли только в 34 из 304 случаев.

Боханон обнаружил, что большинство попавших в расследование журналов намеренно вводят читателей в заблуждение о своей географической принадлежности. Например, American Journal of Polymer Science и European Journal of Chemistry (оба они приняли статью) по адресам и банковским реквизитам оказались пакистанским и турецким изданием соответственно. Большинство изданий оказалось родом из Азии: около трети базировались в Индии, многие другие — в Китае.

Следует отметить, что хотя журналист проверял издания по общему открытому реестру (Directory of Open Access Journals), он не пытался сделать свою выборку репрезентативной. Кроме того, Боханон не отправлял свою работу в традиционные «закрытые» журналы, одним из которых является и Science, где появилось расследование.

Подобный эксперимент с одним из российских журналов из списка ВАК в 2008 году провел биоинформатик Михаил Гельфанд и его коллеги по газете «Троицкий вариант». Он отправил сгенерированную программой статью «Корчеватель: алгоритм типичной унификации точек доступа и избыточности» и ее приняли к публикации. Впоследствии журнал из ваковского списка исключили, а требования к таким изданиям были ужесточены. Открытые научные журналы взимают плату за статьи не с читателей, а с авторов, поэтому требования тщательного рецензирования могут вступать в противоречие с финансовыми интересами издания. Тем не менее, многим открытым журналам, например, PLoS ONE, уже удалось заработать значительный вес в научной среде. Саму идею открытости результатов исследований, большинство которых проводится за бюджетный счет, поддерживают многие правительства. Недавно общее число открытых научных статей (совокупно из открытых и закрытых журналов) в мире поравнялось с числом публикаций, доступных только по подписке.

Половину открытых научных журналов назвали «мусором»


Сотрудник Гарвардского университета журналист Джон Боханон (John Bohannon) обнаружил, что более половины всех англоязычных научных журналов с открытым доступом готовы публиковать совершенно неприемлемые с точки зрения научной методологии работы. Его расследование появилось в Science. Боханон разослал в 304 журнала варианты статьи, в которой были преднамеренно сделаны грубые методологические ошибки.

18 вересня 2013 р.

Программно-аппаратные GNSS-средства для создания и актуализации ГИС-проектов

Исследование современных способов сбора геопространственных данных с помощью различных программно-аппаратных средств на базе спутниковых GNSS технологий. Сравнение работы основных групп GNSS измерителей по параметрам точности производительности и удобства использования для задач ГИС съемки. Поиск оптимальных подходов для построения и актуализации локальных ГИС-проектов на основе полевых измерений.
Вступление. Геоинформационные технологии активно интегрируются во многие сферы жизни человека и его хозяйственной деятельности. Одной из актуальных проблем является выбор и оптимальное использование различных программно-аппаратных измерительных средств, предназначенных для сбора и обработки геопространственной информации. Это касается и таких задач как создание и актуализация ГИС для лесных, сельских хозяйств, коммунальных служб и др. Электронные карты с базой атрибутивных данных для таких объектов можно условно назвать локальным ГИС-проектом.

Особенностью работы с такими ГИС является то, что при создании или актуализации всей системы измерительная работа ведётся по отдельным типовым объектам хозяйства относительно небольших размеров (к примеру, квартал лесного хозяйства). Подобная специфика предполагает, что устройства сбора геопространсвенных данных, с одной стороны, должны быть компактными и прочными, с другой стороны — обеспечивать оперативный сбор данных высокой точности. Современные измерительные технологии предлагают широкий спектр способов измерений (традиционные оптико-электронные технологии, лазерные наземные измерения, фотограмметрия, и.т.д.), но наиболее интересными и эффективными для задач локального сбора геоданных являются спутниковые GNSS-технологии и построенные на их базе измерительные GNSS-приемники.

Исходные предпосылки. Данная проблема актуальна в связи повсеместной необходимостью в переоснащении различных хозяйственных структур измерительными средствами и программным обеспечением для ГИС, а также необходимостью оптимального выбора таких средств из многочисленных вариантов разного назначения и разной сложности, доступных на сегодняшний день.

Цели и задачи исследования. В связи с поставленной проблематикой сформулированы следующие задачи исследования:

  1. Рассмотрение функциональных возможностей GNSS-оборудования.
  2. Сравнительная характеристика полученных данных.
  3. Определение оптимального GNSS-оборудования для создания локальных ГИС-проектов.

В качестве конкретной практической задачи для выявления оптимального программно-аппаратного GNSS решения для локальных ГИС-проектов была выбрана задача актуализации картографического материала в лесном хозяйстве, а точнее – создание ГИС-проекта стандартного квартального участка лесхоза с актуальным расположением внутренних выделов и их атрибутов. Рассматриваемый квартальный участок прямоугольной формы общей площадью 26.607 га состоит из восьми выделов различной конфигурации. Схематически расположение выделов заданного квартала показано на рис. 1. Актуализация расположения и формы таких выделов является одной из основных задач в лесном хозяйстве и в свою очередь требует точные координатные измерения и запись атрибутивной информации.


Рис.1. Схема выделов исследуемого квартала лесхоза

Изложение материала. Основной задачей GNSS-измерителей является вычисление с различной точностью текущих неизвестных координат точек и вынос в натуру точек с известными координатами, а также ряд дополнительных приложений (просчет расстояний, вычисление площадей, координатная геометрия, разбивка и др.). Однако измерения для ГИС, помимо необходимости координирования объектов, содержат также ряд дополнительных задач, среди которых в первую очередь – необходимость записи различных атрибутивных данных, привязанных к объектам ГИС. Все спутниковые GNSS-приемники по классу точности и производительности можно условно разделить на две основные группы: навигационные и геодезические. В качестве отдельной подгруппы следует также рассмотреть измерительные GNSS-приемники со встроенной мобильной ГИС, так называемые ГИС-контроллеры.

Для рассматриваемых задач по созданию локальных ГИС-проектов применимы приборы как навигационной, так и геодезической точности (всё зависит от допусков по точности измерений). Помимо точности важным фактором также скорость сбора данных и удобство сведения результатов в требуемый ГИС формат. По этим параметрам и должны выбирать соответствующие оптимальные средства и способы сбора данных для ГИС.

Для решения данной задачи исследовались способы сбора ГИС данных GNSS оборудованием трех типов: а) ручной GPS навигатор, б) высокоточный геодезический GNSS приемник и в) специализированный ГИС-контроллер. Съемочная задача заключалась в координировании точек контуров, объектов на местности (например, квартальные столбы) и формирование полигонов выделов с атрибутивным описанием (номер, площадь, тип насаждений, возраст, и т.д.). Результатом работы должен быть локальный ГИС-проект состоящий из как минимум двух слоев (точечный – результаты измерений, полигональный – построенные картографические модели выделов) в требуемой системе координат (СК-42) с необходимым атрибутивным описанием. В качестве параметров сравнения выбраны следующие показатели: среднее время нахождения на точке и общее время полевых измерений, точность определения координат, способ сбора и добавления в ГИС атрибутивной информации (автоматически в полевых условиях или камерально).

Первый вариант GNSS измерителя (портативный GPS навигатор) представлен GPS навигатором eXplorist 510 фирмы Magellan, которая занимает лидирующие позиции на рынке навигационного оборудования (Рис. 2). Технические характеристики Magellan eXplorist 510 приведены в табл. 1.

Навигаторы фирмы Magellan серии eXplorist оснащены мощными высокочувствительными GPS-антеннами SiRFstarIII с возможностью использования системы EGNOS (общеевропейской геостационарной системы навигационного покрытия), которая аккумулирует информацию от спутников GPS, ГЛОНАСС и Galileo и собственных геостационарных спутников. Совокупность информации транслируется на GPS-приемники для обеспечения высокой точности (до 3 м в благоприятных условиях) и быстрого определения координат (до 15 секунд – холодный старт).

GPS-навигаторы серии eXplorist позволяют определять собственное местоположение, производить расчёты параметров территорий (площадь, периметр и т.д.). Устройства оборудованы цифровой камерой и диктофоном, в которых есть возможность привязки записи к географическим координатам. Защищенность от сложных условий окружающей среды, энергосберегающие технологии и гибкое картографическое обеспечение (использование растровой и векторной картографии) обеспечивают качественное решение большинства повседневных задач лесного хозяйства. Основным недостатком является ограниченная точность определения координат, которая напрямую от внешних условий, и в условиях обильной лесной растительности точность определения координат может снижаться до 8 м.

Выходным форматом данных устройства является *.gpx, который интегрирован в большинство современных ГИС-продуктов, в том числе – одни из самых распространённых QGIS и ArcGIS. Это позволяет в скорые сроки создать слои с точностью геоинформации до 3 м, и тем самым интегрировать полученные полевые данные с существующей ГИС. Экспорт из формата *.gpx в формат *.shp в программе QGIS происходит с помощью стандартных инструментов экспорта, в программе ArcGIS – с помощью модуля “Conversion Tools” в ArcToolBox. Возможно экспортирование точечных объектов, что соответствует путевым точкам в навигаторе, либо в виде линейных объектов – что соответствует трекам в навигаторе. Следующим этапом обработки информации является придание геоданным атрибутивной информации и генерализация данных. Геоданные могут подкрепляться голосовыми заметками оператора и фотографическими снимками с геопривязкой, что позволит дать качественную оценку ситуации на данной территории.

Таким образом, Magellan eXplorist 510 показал себя как надёжный прибор, с которым в краткие сроки можно интегрировать полевые данные с ГИС с добавлением качественных характеристик в виде фото-, видео- и аудиоматериалов, но недостатками являются снижение точности в условиях плотной лесной растительности, что в свою очередь влияет на значительную потерю информации при генерализации.

Вторым вариантом GNSS измерителя (высокоточный геодезический GNSS приемник) представлен двухчастотный (L1+L2) двухсистемный (GPS + GLONASS) приемник GS08plus (Рис. 3) фирмы Leica Geosystems (Швейцария) (рис. 3). Технические характеристики прибора приведены в табл. 1. На сегодняшний день мобильные спутниковые приемники такого класса обеспечивают максимально возможную точность измерения координат (3-5мм) причем за кратчайшее время (в режиме Real Time Kinematic (RTK) для записи точки достаточно 15 – 20 секунд). Тем более что измерительное оборудование швейцарского производителя Leica Geosystems отличается дополнительными возможностями по организации съемочных работ (использование карт-подложек и ряд специализированных прикладных программ), а также имеет гибкую систему импорта/экспорта измерений в ГИС/САПР системы.
Рис. 2. GPS-навигатор Magellan eXplorist 510


Рис. 3. Геодезический GNSS приемник Leica GS08plus

При решении поставленной задачи использовалась стандартная программа «Съемка» для координирования отдельных точек, причем дополнительным преимуществом выступает также возможность работать в нужной системе координат прямо на приборе во время съемки. Во встроенном полевом ПО прибора возможно построение линий и полигонов по съемочным точкам, однако инструменты записи атрибутивной информации ограничены. Тем более что требуемый формат результирующего ГИС-проекта прямо в приборе сделать невозможно, т.к. приборы такого класса не оперируют объектами, слоями и атрибутивными базами данных (активным элементом являются только точки координирования). Но имеется инструментарий импорта результатов измерений в форматы САПР (например *.dxf) и ГИС (*.shp шейп-файл), благодаря которому можно как минимум получить точечный слой локального ГИС-проекта с результатами измерений.

Дальнейшее построение полигонов и добавление атрибутивной информации (собранной с помощью внешних носителей) осуществляется уже в настольной ГИС-системе с импортированным в нее слоем съемочных точек. В результате съемки были получены координаты 77 точек в системе координат СК-42. Дальнейшая доработка ГИС проекта осуществлялась в камеральной программной оболочке ArcGIS, куда был импортирован шейп-файл с измеренными точками. Изображение указанного слоя приведено на рис. 4. Вся дополнительная атрибутивная информация добавлялась на основе данных из дополнительного абриса, который вёлся параллельно с аппаратной съемкой. Результаты измерений и обработки сведены в табл. 2.

Последним вариантом GNSS измерителя, который использовался в исследовании, выступает специализированный ГИС-контроллер, т.е. высокоточный GNSS приемник, обладающий полевым ПО с ГИС-возможностями. Для рассматриваемых задач (сбор данных о пространственном положении объектов и запись атрибутов) оптимально комплексное использование в одном решении различных измерительных методов (спутниковое координирование, лазерная дальномерия, косвенные измерения и т.д). Этим решением и есть программно-аппаратные комплексы (ГИС-контроллеры), состоящие из GNSS приёмников, контроллеров или планшетных ПК с полевой ГИС, лазерных дальномеров и цифровых фотокамер, работающих в единой системе. Одним из таких решений является мультифункциональный ГИС-контроллер Leica Zeno GIS (рис. 5) от швейцарской компании Leica Geosystems.
    Рис. 4. Результаты съемки геодезическим GNSS приемником Leica GS08plus

Рис. 5. Состав комплекса Leica Zeno GIS

Последним вариантом GNSS измерителя, который использовался в исследовании, выступает специализированный ГИС-контроллер, т.е. высокоточный GNSS приемник, обладающий полевым ПО с ГИС-возможностями. Для рассматриваемых задач (сбор данных о пространственном положении объектов и запись атрибутов) оптимально комплексное использование в одном решении различных измерительных методов (спутниковое координирование, лазерная дальномерия, косвенные измерения и т.д). Этим решением и есть программно-аппаратные комплексы (ГИС-контроллеры), состоящие из GNSS приёмников, контроллеров или планшетных ПК с полевой ГИС, лазерных дальномеров и цифровых фотокамер, работающих в единой системе. Одним из таких решений является мультифункциональный ГИС-контроллер Leica Zeno GIS (рис. 5) от швейцарской компании Leica Geosystems.

При решении поставленной задачи (создание локального ГИС-проекта) все требуемые слои в нужной системе координат были созданы прямо на приборе. Также во время съёмки можно создавать и настраивать различные атрибутивные поля, привязанные к точкам и объектам. Благодаря чему нет необходимости вести дополнительный абрис и дополнительные записи. Дополнительным преимуществом выступает также возможность использовать в качестве подложек различные векторные и растровые карты (координатно привязанная скан-копия старой бумажной карты квартала служила ориентиром на местности). Что касается спутниковых измерений координат, то возможности аппаратной части (одночастотный GPS приемник) позволяют фиксировать координаты с точностью до 40 см в дифференциальном режиме. В виду того, что условия леса являются крайне неблагоприятными для спутниковых измерений, то на практике получаемая точность составляла в среднем 60 – 100 см. По времени стояния на точке для достижения указанного уровня достаточно 2 – 3 мин.

При съемке точек программный инструментарий позволяет добавлять все атрибутивные данные и автоматически привязывать цифровые фотографии ключевых объектов, сделанные встроенной в контроллер камерой. Требуемые полигоны, соответствующие выделам в квартале, строятся прямо на приборе в отдельном слое на основе ранее отснятых точек или непосредственно по текущим спутниковым измерениям. И в результате на выходе мы получаем прямо на приборе в полевых условиях уже законченный локальный ГИС проект, состоящий из заданного количества слоев нужного содержания. Причем с нужным набором и форматом атрибутов, которые содержат также и дополнительную информацию (например, цифровые фотографии). Слои хранятся на приборе в папке проекта каждый отдельно в формате *.shp и их передача для сведения в общую ГИС систему и дополнительной обработки не требует никаких конвертаций и осуществляется элементарными приемами.

Изображение полученных с помощью ГИС-контроллера слоев показано на рис. 6, а все результаты измерений и обработки сведены в табл. 2.
    
  Рис. 6. Результаты съемки ГИС-контроллером Leica Zeno
    
    Ниже представлены технические характеристики всех используемых в исследовании технических решений.
    
    Таблица 1. – Результаты полевых GNSS измерений и обработки данных



Таблица 2. – Технические характеристики GNSS приемников




Результаты. Исходя из поставленных задач и полученных результатов измерений, можно сделать следующие выводы. По параметрам простоты использования лучшие показатели у ручного навигатора, однако точности результатов измерений (9м) никоим образом не удовлетворяют требованиям в большинстве рассматриваемых практических задач. Тем более что сбор атрибутов и сведение результатов в нужный формат требует дополнительных технических и программных средств для конвертации обмена данными, что усложняет достижение результата и увеличивает общее время работы над созданием локального ГИС-проекта. Этот же недостаток относится и к классу геодезических GNSS приемников. Однако приборы этого класса имеют максимальную точность в сочетании с высокой скоростью измерений. Это преимущество характеризует такие приборы как лучший универсальный инструмент для координирования. Но все же необходимость в дополнительных средствах и приемах обработки данных для ГИС усложняет использование таких высокоточных спутниковых измерителей для рассматриваемой специфической сферы.

В последнем же случае (ГИС-контроллер) мы имеем измерительное средство, которое само, по сути, является ГИС системой и позволяет осуществлять весь спектр работ и операций, характерных при построении ГИС, прямо в полевых условиях с использованием спутникового позиционирования. Учитывая допустимую точность координирования и полную автоматизацию обмена данными с камеральными ГИС системами, в сочетании с широким спектром дополнительных встроенных инструментов сбора атрибутивных данных, можно сказать, что спутниковые измерительные ГИС-контроллеры на сегодняшний день являются наиболее оптимальным программно-аппаратным решением для создания и актуализации локальных ГИС-проектов.


Список литературы
1. Bonham-Carter G.F. Geographic Information Systems for Geoscientists: Modelling wit GIS. – New York: Elsevier Science, 1994. – 398 p.
2. Jones C. Geographical Information Systems and Computer Cartography. Longman Limited. – 1997. – 319 p.
3. Ефременко П.Е., Горб А.И. Специализированное GNSS-оборудование для сбора ГИС-данных. // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – Львів.: Вид-во Львівської політехніки. – 2011. – Вип. II (22). – C.82-86.
4. Лебедев П.П., Раклов В.П. Теория и методы кадастрового картографирования с применением географических информационных систем (ГИС) // Итоги науч.-исслед. Работы ГУЗ в 1996-2000 гг. – М.: ГУЗ. – 2001. – Т.6. – 128 с.
4. Шевченко М.В. Применение ГИС-технологий в исследованиях структуры дневной поверхности (на примере долины р. Волчья): мат. второй международной науч.-практ. конф. 28-30 окт. 2010 г. / отв. ред. Л.М. Ахромеев. – Брянск: Курсив, 2010. – С. 263-267.

Ефременко П.Е., Шевченко М.В., Горб А.И.
ООО «Навигационно-геодезический центр»