Полеміка з Євгеном Іваненко по перших п’яти питаннях його дисертації на тему: «Еколого-географічний підхід до просторової організації природно-заповідного фонду України»

Вітаю, пане Євгене. Отже

До питання 1. Існують, наприклад, і математичний, і історичний підходи. Якщо до розв'язання проблеми потрібні інструменти з різних галузей науки, ми використовуємо комплексні підходи. В даному випадку - еколого-географічний, оскільки нам треба було розглянути проблему з точки зору закономірностей формування екосистем і просторового їх поширення.

Мій коментар. Не існує ні математичного, ні історичного підходів. Математика не є підходом, це певна форма відображення, що здійснюється на основі особливої – математичної – мови, яка вимагає наявності математичного мислення. Формами також є вербальне відображення, фотографування, картографування, ГІС-відображення тощо. Що стосується історичного «підходу», треба розуміти, що таке історія. Це напрям, який розглядає дещо в плані послідовності зміни у ньому процесів, режимів, що визначають його стан, наприклад, послідовність проходження точок біфуркації. Отже, історія не є підходом. Часто плутають історичність зі змінами у часі, але це те, що називається динамікою. Мене дивує Ваша заява: «В даному випадку - еколого-географічний, оскільки нам треба було розглянути проблему з точки зору закономірностей формування екосистем і просторового їх поширення». Екосистеми є поняттям виключно екологічним, а Ваше бачення ролі географії у вигляді «просторового їх поширення» є свідченням Вашого нерозуміння, що таке географія і яку область дослідження вона має. Географія – це не закономірності «просторового поширення» (цікаво, які ще варіанти поширення Ви знаєте?). Отже, не варто змішувати наукові напрями та підходи. Підходи є універсальними, наприклад, системний, холістичний тощо. Підхід – це спосіб бачення того, що Ви досліджуєте. Тому не можна говорити про, наприклад, біологічний підхід в географії чи в соціології, як і про географічний чи соціологічний у біології тощо. Вже дійшло до дивної генної географії!

Підходи до ландшафту, як їх бачить Ричард М’ю

Ковальов О. («Номад»)

Landscape, though, did not provide a banner under which all factions could unite.

      Richard Muir, Approaches to Landscape

A landscape is the visible features of an area of land, its landforms and how they integrate with natural or man-made features.

                New Oxford American Dictionary

Introduction

1 Landscape History and Landscape Heritage

На жаль при написанні своїх монографій на ландшафтну тематику я не знав про існування надзвичайно цікавої книги Ричарда М’ю «Approaches to Landscape», виданої у 1999-му році. Вона включає наступні позиції: «Landscape History and Landscape Heritage», «The Practice of Landscape History», «The Structure and Scenery Approach», «Landscapes of the Mind», «Landscape, Politics and Power», «The Evaluation of Landscape», «Symbolic Landscapes», «The Aesthetic Approach to Landscape», «Landscape and Place». Тому я вирішив зробити невеличкий огляд цієї книги, тим більше, що автор навів підходи різних авторів до бачення цього складного явища. У вступній частині він пише: «As the study of landscape has grown,  so  its branches have grown apart» [Muir, 1999: xiii]. Це суттєво відрізняється від позиції українських, російських, білоруських авторів, які у своїй масі тримаються однієї точки зору як абсолютної істини, що бере свій початок від робіт Л.С. Берга і стала джерелом стандартизації та догматизації мислення у цій сфері. Спочатку ландшафт зробили природним комплексом, потім геосистемою, що привело до втрати його етимологічного коріння. Як бачимо, у західних авторів має місце інше ставлення до ландшафтної проблематики: феномен ландшафту розглядається як ледве не загроза для науки, бо його не можна описати як фізичну сутність: 

Відгук про автореферат дисертації Зубика Андрія Ігоровича «Сучасна українська діаспора: розселення, соціо- та демографічні процеси»

У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. ІВАНА ФРАНКА НЕ СОРОМЛЯТЬСЯ ГОТУВАТИ І ВИВОДИТИ НА ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ, РІВЕНЬ ЯКИХ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ КУРСОВУ 2-ГО КУРСУ! НА ЦЕЙ РАЗ “ЗІРКОВО” ЗАСВІТИВСЯ ПРОФЕСОР ЛОЗИНСЬКИЙ РОМАН МАР’ЯНОВИЧ, З ЧИМ ЙОГО І ПОЗДОРОВЛЯЄМО!

Дисертант: Зубик Андрій Ігоревич

Тема: Сучасна українська діаспора: розселення, соціо- і демографічні процеси

Місце виконання роботи: кафедра географії України географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка

Науковий керівник: Лозинський Роман Мар’янович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:

Руль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Заставецький Тарас Богданович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  географії України, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 20 квітня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

УКРАЇНА - МАЙДАН: ТАК ЩО, КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ШЕВЧЕНКА - ГОЛОВНИЙ В УКРАЇНІ?

Пропонуємо читачам матеріал, що стосується "славетного" Київського університету ім. Тараса Шевченка. Невже такий університет може бути зразком? Не дай Боже! Це сором - з дозволу сказати, столичний університет демонструє ужимки радянщини. До цього матеріалу додамо факти, що стосуються безобразних захистів дисертацій у цьому університеті (детальніше тут). Чи не час поставити питання про відповідність керівників цього університету посадам, які вони обіймають? Схоже, це слід було зробити вже давно, але влада мовчить, виходить, комусь такий стан є вигідним.

З Університету Шевченка виключили "незгодних" студентів. Як і навіщо?

УКРАЇНА - РОСІЯ: ПОДІЇ У БАЛАКЛІЇ - НІ ЩО ІНШЕ, ЯК ПІДГОТОВКА ДО ШИРОКОМАСШТАБНОГО НАСТУПУ РОСІЙСЬКО-ТЕРИРИСТИЧНИХ ПУТІНДРИЛІВ

Не знімаючи відповідальність з тих, хто мав забезпечити охорону, у тому числі проти малих літальних апаратів, складів під Бакалією, маємо заявити, що те, що сталося, є ознакою того, що Росія вже готова розпочати широкомасштабну військову компанію в Україні. Такі диверсії саме і здійснюються перед наступами задля зменшення обороноздатності супротивника. Тому наголошуємо на тому, що після успішного завершення військової компанії, керівництво України (яким би воно не було) має поставити перед світовою спільнотою питання про відшкодування Росією нанесених Україні збитків, в першу чергу шляхом приєднання до України відомих територій як на суходолі, так і у морі. Це стосується і Грузії.

Похабна поведінка кремлівських дебілів має бути жорстко відрегульована світовою спільнотою! Україна ніколи не ставила питання про захоплення територій сусідніх держав навіть попри те, що там проживає багато етнічних українців. Якщо Росія не навчилася будувати з сусідами нормальні стосунки, її слід поставити на місце, і це місце (територія) має після останніх війн з Грузією та Україною, зменшитися. 

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: СКУ закликав Президента до громадських слухань щодо подвійного громадянства

Вважаємо за доцільне підтримати звернення СКУ до пана Порошенка. За межами України живуть такі самі українці, які, до того ж (особливо у Канаді та США) краще бережуть традиції нашого народу, ніж багато з тих, хто живе в Україні. Ніхто у світі не буде сприймати українську націю як державотвірну, якщо людям, які виїхали працювати за межі України, не нададуть українське громадянство. Але для мешканців України подвійне громадянство може стати способом уникати відповідальності за скоєні злочини. Особливо це стосується чиновників всіх рівнів, військових і т. і.

  

«СКУ закликав Президента до громадських слухань щодо подвійного громадянства.