Що структурує Світ - викривлення простору-часу, атракція (гравітація) чи організація?

Олекса Ковальов 

Наука – це процес, що формується породженням ідей, їх конкуренцією, залучення учасників процесу на свій бік ... Якщо якась ідея у той чи інший спосіб захоплює лідерство, її прибічники починають використовувати політичні засоби тиску на тих, хто шукає свої шляхи. Важливого значення набуває навіювання різних чисто умоглядних ідей тим, хто не вважає за потрібне турбувати себе критичним ставленням до почутого чи прочитаного. В географії такого добра дуже багато, навіть її сучасна структура виглядає явно надуманою. Так було і з поняттями простору і часу, які сьогодні відіграють вкрай важливу роль у побудові наукових теорій. Для географів обидва поняття є актуальними, що саме й вимагає розглянути їх більш докладно, тим більше, що їх строгих визначень досі не існує. Але виведення цих понять на перший план привело до того, що більш важливе поняття організації було відсунуте на задній план. Це слід виправити. У даному виступі я наведу деякі думки з цього питання, які не мають сприйматися як істина у останній інстанції, це тільки мої аргументовані думки, які можуть бути піддані критиці.

Головні зауваження стосовно географії (для вчителів)

 

Останнім часом я продивлявся ролики, присвячені підготовці учнів до ЗНО і  був дещо збентежений тим, наскільки відсталими є погляди вчителів (а саме вони готують матеріал) стосовно географії, її структури, об’єкта дослідження та найважливіших понять на кшталт рельєфу, як і структури так званої географічної оболонки. У цьому короткому виступі я хочу торкнутися цих питань, показавши хибність деяких уявлень, які не відповідають сучасному моменту і не дозволяють учням сформувати уяву про географію як ледве не найскладнішу дисципліну, на якій лежить відповідальність за те, що діється зараз у загальній земній геосфері та очікується у недалекому майбутньому. Розглянемо деякі важливі питання.

Чи можна ставити питання про присутність ефектів когнітивності в утвореннях, що формують геосередовище?

Олекса Ковальов

 

Thoughts and emotions originate in the brain; that seems obvious. However, could it be possible that we also think and feel with our bodies? That idea is known as embodied cognition.                                                                                           Amanda Smith, Embodied cognition:  thinking with your body

Вступ        

Ми живемо в епоху серйозних змін, які відбуваються у спробах людства зрозуміти Природу і створити її коректні моделі. І тут виявляється, що поділ наукової сфери на окремі предметні напрями відчутно гальмує цей рух, бо Природа не поділяється на фізику, хімію, біологію, географію, соціологію і т. і., це неподільна цілісність, а виділення окремих напрямів є всього тільки наслідком величезної складності її моделювання. Схоже, що з часом границі між науковими напрямами будуть стиратися, формуючи спочатку більш крупні області пізнання, які згодом можуть перетворитися на суцільну область, що базується на подібностях та загальних принципах. Думаю, що такі принципи повинні бути пов’язані з поняттями «організація» та «інформація». Це певною мірою лежить в руслі поглядів Г. Лейбніца, який вважав, що існують первинні елементи, які мають специфічну активність, що у світі природи присутня єдність і безперервність. Однією з таких укрупнених областей пізнання може стати географія, яка має справу з унікальною областю дослідження – геоcередовищем поки що у межах нашої планети. Але й сама географія має перетерпіти певні зміни. В першу чергу це стосується некоректного виділення напрямів на кшталт фізичної (як її здебільшого трактують сьогодні), економічної, соціальної, політичної географії та низки інших, що мало місце у минулі десятиліття і лишається сьогодні. Ми маємо зрозуміти, що геосередовище є цілісним утворенням з єдиним ходом еволюції, під час якої додавалися все складніші шари організації, які інтегрувалися у попередні, а це означає, що й сама географія має бути цілісним організмом, що зумовлено пов’язаністю її частин. У випадку геотично-організованих[1] утворень ми маємо справу з так званими просторово розподіленими утвореннями абіотичного, біотизованого та антропізованого рівнів, що суттєво ускладнює відповідь на питання, але нам треба шукати підстави, що їх поєднують. Доволі складним моментом є те, що в природі дивним чином поєднуються відносна сталість організаційних утворень та еволюційний рух. У цьому короткому виступі я хочу звернути увагу географів на коректність розгляду питання наявності когнітивності (“decision”-making) у геотично-організованих утвореннях. Це питання є одним з найскладніших. «The question, then, could be addressed as follows: How do we draw the boundaries between cognitive and non-cognitive dynamical systems? If we are not to believe in rigid boundaries still... what specifies the gradient towards the cognitive? How can we specify cognition as a natural phenomenon which is distinct from those that surround it, underlay it and precede it?» [Barandiaran, Moreno, 2006: 5]. Зазвичай когнітивність пов’язують з живими організмами, головним чином, з тваринами. Важливим є й те, що такі процеси неможливо спостерігати безпосередньо та об’єктивно вимірювати, що виводить їх за межі фізичних явищ. Але, думаю, когнітивність не виникла з нічого і зненацька, вона має бути глибоко укоріненою у Природі з самого початку. Тому ця властивість має розповсюджуватись на всю сукупність процесів, які лежать в основі отримання, збереження, обробки та використання інформації на будь-якому рівні організації. Пов’язано це з тим, що фундаментом Всесвіту є інформація[2], її виробництво, без чого неможлива еволюція. Тому, досліджуючи процеси, треба шукати відповідь на питання: чи пов’язано з ними виробництво інформації, і якщо так, то як це проявляється та яким чином відбувається? Без сумніву це слід розглядати з позиції концепції «EvoDevo»[3], яка отримала розвиток в рамках еволюційної біології, але, схоже, може бути використана і в інших наукових напрямах як загальнонауковий підхід при вивченні явищ, у яких мають місце одночасні процеси розвитку та еволюції. Справа у тому, що «EvoDevo» у якості головного аспекту розглядає структурно-функціональні особливості, пов’язані зі способами побудови частин тіл. Спробуємо розглянути ці питання. 

ВВЕДЕННЯ В ДІЮ ЗАКОНУ ПРО ОБІГ ЗЕМЛІ ПРИВЕДЕ ДО ОСТАТОЧНОГО ЗНИЩЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, ЯКЕ Є ОСНОВОЮ СТАЛОГО ІСНУВАННЯ ЛЮДСТВА!

В Україні з 1-го липня цього року втратив силу мораторій на продаж землі сільгосппризначення, а отже її дозволять купувати й продавати. Так відкривають ринок того, ринку чого бути не може. Ставиться питання про те, скільки може коштувати те – земля – що принципово не може мати вартість, бо вже є цінністю. Питання купівлі-продажу та вартості землі обговорюється у статті за адресою https://faktu.online/106331-v-ukran-z--lipnya-vdkriyut-rinok-zeml-sklki-koshtuvatime-yak-kupiti-i-prodati-full.html

Подивіться, що вони пишуть: «Оскільки в нас зараз активно працює ринок оренди землі, її вартість наразі вже визначити нескладно. Як проаналізував Нів'євський: «Якщо зараз оренда в Україні в середньому обходиться близько 125 доларів, капіталізована вартість оренди становитиме 125 доларів помножити на 20-22. Це буде близько 2,5 тисячі доларів за гектар в середньому по країні. Але це мінімальні показники, адже власність на землю дає набагато більше переваг, ніж її використання в оренді»». І далі йде балаканина про те, скільки у подальшому може коштувати земля.

Мені було гидко слухати виступ на ТБ пана Д.А. Шмигаля, який заявив, що у світі немає успішних країн без ринку землі. Але це брехня!

Давайте розберемо це питання. Що таке «вартість»?

ФОРУМ «УКРАЇНА 30: ОСВІТА І НАУКА»

 

ФОРУМ «УКРАЇНА 30: ОСВІТА І НАУКА»

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3255696-zelenskij-vidkrivae-forum-ukraina-30-osvita-i-nauka.html

Зеленський заснував президентський університет

https://www.slovoidilo.ua/2021/05/31/novyna/suspilstvo/zelenskyj-zasnuvav-prezydentskyj-universytet

або як керівництво держави і особисто пан В.О. Зеленський, «турбуючись» про Україну, за її рахунок все більше відділяють від неї Київ, сприяючи її роз’єднанню

Landscape as a composition of daytime surface painting, containing meaning

Oleksa Kovalyov

 

It seems that the landscape is such a difficult phenomenon that its definition will long cause controversy between the authors, each of which produces its own version. And this is good, the main thing is to support the discussion. One of the main questions about the landscape is the following: does it have a material, corporeal essence, or is it a mental image of the material environment that surrounds us? This question is so complex that it is often difficult to understand the point of view of an author. Another difficult question: does the landscape have parts and, accordingly, can it decompose, and if it so, what do they look like? I think these questions are enough for one small article. This should be discussed because many authors who write about the landscape do not even consider it necessary to define it. For example, J. Janssen and L. Knippenberg, consider the complex issue of landscape conservation and management, did not define it [Janssen, Knippenberg, 2012].

My discussion with the authors of the article Landscape as Connecting Link

Oleksa Kovalyov

 

My discussion with the authors of the article

Landscape as Connecting Link

by Stella Sofia Kyvelou, Anestis Gourgiotis, Greece 

The problem of defining the concept of «landscape» and understanding what underlies it is quite old. Therefore, any work that contains any views on the nature of this phenomenon is valuable. I was interested in this work because the authors claim the possibility of the existence of different interpretations of the concept of «landscape», which is a condition for the further development of landscape science and the so-called landscape planning. My point of view on the landscape is slightly different from that suggested by the authors of the article, so I will comment on the text based on my understanding of this phenomenon. The authors – S.S. Kyvelou and A. Gourgiotis - argue that «the research paper investigates the diverse understandings of «landscape», along with demonstrating the modes of contribution of the European Landscape Convention (ELC) of the Council of Europe (CE) in influencing national spatial planning systems. The paper, interested in considering the efficiency of landscape policy from a territorial perspective, briefly outlines the perception and understanding of landscape as connecting link of nature and culture and conducts a literature review with the aim to support the prospect of a «European model of landscape planning» [Kyvelou, Gourgiotis, 2019: 1].

Чому область дослідження географії така складна і цікава?

Олекса Ковальов

 

Чому область дослідження географії така складна і цікава?

 

У цьому виступі я хочу загострити увагу географів на причинах складності, з якою вони стикаються, намагаючись розібратися зі своїми об’єктами. І це дійсно так, бо часто виникають питання: а що географ має досліджувати, як виокремити об’єкт, щоб він був обмежений у безперервному середовищі? Це має значення і для підготовки географів у вузах та ознайомлення з географією учнів шкіл. До речі, питання викладання географії у школах залишається доволі гострим, бо те, що викладається, географією назвати дуже складно. Неможна стати географом, якщо просто здійснювати мандрівки чи читаючи популярні чи наукові книжки. Підготовка до пізнання складного має бути складною. Ряд питань цього напряму було обговорено у статті 2017-го року «Загальна географія: від поверхневого до глибинного. Інформаційно-організаційна природа геохолонів=геооргів та геохолархії» [Ковальов, 2017] та у низці інших публікацій.

 

Вітаємо українців з

ДНЕМ СОБОРНОСТІ НЕНЬКИ-УКРАЇНИ 

Любі українці, поздоровляємо з Днем Соборності України! На цій карті темно-зеленим кольором показані етнічні українські землі, і поки вони всі не будуть разом, ми тільки мріємо про дійсну соборність 

          Не варто забувати, що наша країна – це Козацька країна, яка є тим ядром, що поєднує козацькі культури – Запорізьку, Кубанську і Донську.

 

Favorite geography!

Happy New Year!

 

You are the oldest of the sciences, that has a very complex and interesting history of formation. On the long journey of your birth, you searched for yourself, your field of study, your place in the family with other scientific fields, and finally found it. Today you have a clearly defined outline, a clear area of ​​research. Like other scientific fields, you study the organization of a certain part of the environment associated with our planet, where abiota, biota and anthropota are intertwined, forming a geographical environment (geographical unity). The priority of space as the basis of geography, the location of various phenomena in it is a thing of the past. Now the leading place is the concept of organization, and it is a geotic organization. It is represented by complex adaptive formations - geoholons or geoorg, which are manifested at several hierarchical levels. An important feature of this concept is that these units are able to produce information. In this way, you become almost a leading scientific field, connected not only with the planet Earth, but also with other planets, where there is a possibility of such an organization. We wish you further success on your way! 

Article review «Dimensions of Landscape Storytelling» by Annie Palone

 

Oleksa Kovalyov (Nomad)

Article review «Dimensions of Landscape Storytelling» by Annie Palone

 

Annie Palone

May 1, 2012

Environmental Readings: Theory

       URL - https://www.academia.edu/3636099/Dimensions_of_Landscape_Storytelling

 

I was interested in Annie Palone's work, "Dimensions of Landscape Storytelling" in which the author addresses to a number of important landscape issues, some of which I have highlighted in my publications. So I decided to read this work and comment on some of the judgments of the lady Annie. I will touch only on general issues concerning the understanding of the landscape, its nature. The author's views on the influence of cultures, languages, and living conditions on the perception of the environment are considered important. But at the beginning of the text there is a statement with which I cannot agree. The first is the following: «Different societies understand and relate to landscapes differently …» (р. 1).

General geography: the integrity of geography and its entities

 Oleksa Kovalyov

 

Wholeness would measure all points as one point - no separation means no measurement.

When there is no measurement, there is the quality of wholeness

                                                                J. Krishnamurti

Introduction

In this short speech, I touch on the important and complex issue of the integrity of the entities studied by geographers and the integrity of geography itself as a scientific branch. What is science in general? This is a special form of human communities, a special approach to vision, reflection of the world, which is based on the mental ordering of the perceived by introducing concepts and relationships between them in order to achieve maximum correlation with observations if unmatched. ​ The task of science is to organize empirical data. An important aspect of science is the formulation of theories that aim to reduce the identified links to a single principle, but no theory, like all of them together, can provide absolute truth (any theory is correct only in a limited context), therefore, their sequence is iterative. Therefore, what we call knowledge is always relative. Each scientific field conducts its own features of research, highlighting its area of ​ ​ interest in the surrounding world, but the main principles remain unchanged. The formation of each scientific discipline includes periods of domination of certain views (schools) based on stereotypes, and periods of significant change, when the foreground is the departure from old stereotypes and the transition to new ones, which takes some time during which new views are approved and are distributed. This is difficult because holders of old stereotypes tend to hold higher positions and have a higher formal rating, which allows them to block the spread of new ideas. Old views become dogmas, their provisions are introduced into regulations as absolute truth, which is very difficult to resist. This is also the case in geography. But it is never possible to stop, because scientific thought is an uninterrupted flow, which can be both calm and turbulent, the jets can diverge and converge - without discussion (​ and based on stereotypes is a sign of limitation​ ). This is especially important for geography, because geographers still have not been able to define clearly the field of study of this scientific discipline. And the problem is the extreme complexity of the issue. This is clear from the statement of P. Bowler: «​ Geography is a classic example of a subject that can disappear as a separate entity, each of its functions siphoned off by a new specialization. Much of what is called 'physical geology' could be dealt with quite happily by geomorphologists, geologists, climatologists and others. The exploration of humankind's relationship to the physical world could be taken up by anthropologists and various branches of the social and economic sciences. In the United States geography has indeed almost disappeared as a distinct academic discipline​ » [Bowler, 1992: 391]. My aim is to show that this is not so, because geography has its original field of study, which cannot be claimed by other scientific fields, which, on the contrary, determines its integrity, because the field of its study is integral. In this regard, the questions posed by R. Inkpen regarding physical geography are interesting (I have my own point of view in this direction, so I remove the word "physical") [Inkpen, 2003: іх]: