15 жовтня 2017 р.

УКРАЇНА - СВІТ: Країна Біосфера та країна Етносфера

Потреба у цьому матеріалі викликана рядом подій, що мали місце останнім часом. Серед них виділяються, на мою думку, проблема, пов’язана з так званим Законом про землю, а саме – прагненням владників відмінити мораторій на продаж земель так званого сільськогосподарського використання, та проблема, пов’язана з Законом про освіту, що «зненацька» викрила мовне-етнічне питання у Закарпатті, на Буковині, Волині, у східних та південних регіонах (хоча ситуація у цих регіонах різна). Між ними є дещо спільне, тому хотілося б поділитися деякими думками і пропозиціями. Розглянемо їх по черзі.

3 жовтня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: Андрій Ілларіонов ставить крапки над «І»: «Украине нужно на время забыть о России»

У цьому матеріалі, взятому з газети «Харьковская неделя», №5, вересень 2017, с.12, ми наводимо точку зору відомого економіста та реформатора, співробітника Вашингтонського Інституту Катона, який висловив її під час зустрічі у Харкові. Ця позиція багато у чому збігається з нашими спостереженнями та висновками і є важливою для українців.

О провале экономической политики
Одна из важнейших проблем сегодняшней Украины – низкий уровень экономической свободы. Это – главная причина тяжёлого, длительного и бесперспективного пока что экономического кризиса.

28 вересня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: Ще трохи про освіту в Україні

Україна нарешті продемонструвала спроможність відстоювати свої інтереси на міжнародній арені. Мова є мова, це надзвичайно важливий фактор як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Більше того, це - одна з найважливіших складових культури. А це означає, що слід обміркувати наступну пропозицію:
варто переформувати структуру міністерств — освіту слід об'єднати з культурою (міністерство культури й освіти), а у міністерство науки включити технології (міністерство науки та технологій).  
Це буде краще враховувати сучасні тенденції, які ми спостерігаємо.

27 вересня 2017 р.

УКРАЇНА — РОССИЯ: Госдума назвала подписанный Порошенко закон об образовании «этноцидом»


Закон об образовании ... превратится в акт этноцида по отношению к русским. Об этом заявляют в Госдуме.
Соответствующее обращение депутаты приняли после того, как Порошенко подписал документ о постепенной замене языков нацменьшинств. В частности, их будут изучать как отдельную дисциплину во всей системе образования, за исключением начальной школы. Кроме того, 1 сентября 2020 года обучение будет полностью вестись на украинском языке.

26 вересня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: відповідь Давиду Сакварелідзе

Аж ніяк не несподіванкою виглядає заява Давида Сакварелідзе на сайті “МИРТЕСЕН, у якій він заявляє наступне:

Только что получил неофициальную и пока окончательно не подтвержденную информацию о том, что Петр Алексеевич Порошенко собирается вскоре забрать гражданство у меня, а также у ряда других нелояльных к нему лиц из числа тех, кому он сам его и дал два года назад.
Мне реально страшно за нашу страну, которой управляет человек с клинической паранойей. Он же является также главнокомандующим, гарантом Конституции и лидером воющей страны.

19 вересня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Килимчук Анни Анатоліївни «суспільно-географічні чинники функціонування спеціальних економічних зон Китаю»

ТАК УКРАЇНА РУХАЄТЬСЯ ДО ЄВРОПИ!

МАЄМО ПРИКЛАД І МОРАЛЬНОЇ, І ФАХОВОЇ КАТАСТРОФИ
Пані А.А. Килимчук під керівництвом професора Б.П. Яценка склепала рейкову дисертацію

Дисертант: Килимчук Анна Анатоліївна
Тема: Суспільно-географічні чинники функціонування спеціальних економічних зон Китаю

Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Яценко Борис Павлович, доктор економічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Смаль Валентина Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя;

Макаренко петро Олександрович, кандидат географічних наук, науковий співробітник сектору фізико-технічних і математичних наук, Президія НАН України.

Захист планується на 4 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

18 вересня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Атаман Людмили Василівни «Суспільно-географічні дослідження сакральних просторів Поділля»

ГЕОГРАФИ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДЕМОНСТРУЮТЬ РІВЕНЬ ВЧЕНОСТІ НИЖЧЕ ПЛІНТУСА

ПАН МЕЗЕНЦВ К.В. – ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ДОКТОР НАУК, ПРОФЕСОР – Є КЕРІВНИКОМ АБСОЛЮТНО БЕЗДАРНОЇ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ

Дисертант: Атаман Людмила Василівна
Тема: Суспільно-географічне дослідження сакральних просторів Поділля

Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Мезенцев Костянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Костащук Іван Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист планується на 3 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Ободовської Валентини Олександрівни «Суспільно-географічне дослідження зовнішньо- економічних зв’язків України та Республіки Польща»

ХТО ЗНИЩУЄ ГЕОГРАФІЮ В УКРАЇНІ?
ЦЕ — ДОКТОР ЕКОНОМІЧНИХ НАУК ПАН ОЛІЙНИК Я.Б.. ДЕКАН ГЕОГРАФІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Дисертант: Ободовська Валентина Олександрівна
Тема: Суспільно-географічне дослідження зовнішньоекономічних зв’язків України та Республіки Польща

Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник:
Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету;

Офіційні опоненти:
Дністрянський Мирослав Степанович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Савчук Іван Григорович, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник сектору територіальної організації суспільства, Інститут географії НАН України.

Захист планується на 4 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

7 серпня 2017 р.

ВИЗНАЧЕННЯ ГРУНТОВИХ КОНТУРІВ НА ОСНОВІ АЕРОФОТОЗЙОМКИ

І.І.Білівець1, н.с; Бабушкіна Р.А.2, доцент; Солоха М.О., с.н.с.3, Соловей В.Б. с.н.с3.

1,3. Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського»
2.Херсонськи державний аграрний університет

Вступ. Станом на 2014 рік в Україні наразі відсутній реальний моніторинг та інвентаризація земель. Про це свідчать низки документів (Рада нац. безпеки та оборони України (РНБО) та указ президента України (№ 572/2013). Однак ця ситуація виникла не на порожньому місця, вона накопичувалась поступовою. Наприкінці 70років в СРСР було завершено формування та складання ґрунтових карт, якими користуються всі зацікавлені підприємства, установи та фізичні особи. Після цього заходу ґрунтові карти не оновлювались, як з політичних так й з економічних причин. Достовірність цих ґрунтових карт, по різним оцінкам спеціалістів є застарілою та має вік понад 30 років та ставить під сумнів достовірність карт та їхню придатність для оцінки земель, бонітування тощо [1,2].

18 липня 2017 р.

Загальна географія: від поверхневого до глибинного. Інформаційно-організаційна природа геохолонів=геооргів та геохолархії


Ковальов О. («Номад»)
Коли випадок переможений, виникає смисл – внутрішня цінність Космосу, що збільшується з кожним кроком розвитку.
   Кен Уїлбер, Історія всього

Вступ. У цій статті я хочу повернутися до питання, яке останнім часом проявляється як чи не головне у сучасній географії: чим має займатися географія, яка область її дослідження? В роботі «Ontology of Common Sense Geographic Phenomena: ...» автори акцентують увагу на моментах, на які слід звертати увагу при визначенні об’єктів, що мають відношення до географії:
1) a kind of geographic feature
2) a kind of geographic object
3) something geographic
4) a geographic concept
5) or something that could be portrayed on a map,
та зауважують: «Each also was asked for the negation of the same phrase, such as "a kind of non-geographic feature" or "something that could not be portrayed on a map."» [Mark, Smith, Tversky, 1999: 32]. Маємо широкий діапазон поглядів на особливості області дослідження географії - від «наївної географії»: «Naive Geography is the body of knowledge that people have about the surrounding geographic world» [Egenhofer, Mark, 1995: 3], до холонічної географії – географічне середовище як холархічна організація (гео)холонів=оргів, множина яких формується шляхом накладання хвиль організації, що веде до виникнення певної структури. Але організацію можна розглядати у різних ракурсах, тож проблема коректного визначення цього поняття залишається актуальною. К. Уїлбер вважає, що вона є, так би мовити, вертикальним виміром світу [Уилбер, 1996]. Тоді географам варто замислитись над тим, що сучасна наука поступово рухається в напрямку заглиблення саме у цей вимір – організаційний. Нажаль, сьогодні публікації географів наповнені таким висловом, як «просторова організація», яка до справжньої організації відношення не має, бо пов’язується авторами тільки з розподіленням об’єктів на поверхні. Нас же цікавить організація, що з’єднує всі частини цілого у єдність, яку, однак, не можна відчути на дотик, побачити чи почути, а також питання, як вона може виникати і підтримуватись. Як зазначають Б. Хітворс та М. Заік ...., «To design and evaluate an advanced information system it must be viewedin toto”» [Hitworth, Zaic, 2003: 259]. Спроби впровадити протягом останніх кількох десятиліть традиційний системний підхід у географічні дослідження, виявили певні обмеження, пов’язані, в першу чергу, з тим, що таке бачення вимагає розгляду систем з чітко вираженими межами як стосовно їх середовища, чого немає у природі, так і дослідника, якому відводилась роль пасивного фіксатора даних про них.