УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: Тепер маємо свого Петю 1-го, що прорубав вікно до Європи

Так, це стало дійсністю. Завдяки прагненню європейців відділити Україну від Російської імперії та великим зусиллям української дипломатії, українці ось-ось отримують безвіз. Що тут є позитивним, а що негативним. Позитиви очевидні. Наші люди отримують можливість, при наявності біометричного паспорту, поїхати до будь-якої європейської країни. А це означає, що українці зможуть подивитися на рівень життя (хоча і так всім відомий) та рівень культури, які встановлені у європейських країнах. Це є величезним стимулом вчити мови, заробляти гроші для поїздок, проводити час у європейському середовищі. Це є цінним, бо все, більш організоване, є цінністю. А тут йдеться про цінності, які відбиралися протягом століть. Тому можна тільки вітати цей крок. Більше того, біометричні паспорти слід давати і жителям окупованих територій, і навіть тим, хто живе в Росії, при умові знання української мови.

МЕТЕОСИТУАЦІЇ В ГОРАХ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З НИМИ НЕБЕЗПЕКИ

Починається літній сезон, альпіністи і туристи їдуть у гори. Пропонуємо короткий огляд тих небезпек, які можуть бути пов'язані з метеорологічними умовами, що виникають в горах

дивитись на slideshare.net

ВІДПОВІДІ НА ДОПИСИ ПАНА UNKNOWN

Пан «Unknown» вирішив поставити під сумнів адекватність моїх запитань і мою кваліфікацію. Це не перша його спроба. Попередні «дискусії» закінчувалися моїми відповідями. Питання у тому, що UNKNOWN є UNKNOWN, більше нічого. Це звичайний представник близько-наукової політики, який звик до демагогії. Але я вважаю за потрібне дати відповіді, щоб тим молодим людям, які прагнуть стати справжніми науковцями, було зрозуміло, про що йдеться. Отже

Unknown залишив новий коментар на Вашому дописі «Відгук про автореферат дисертації Майстра Андрія»

Подивимося, чого вартують зауваження О. Ковальова, як автора відгуку.

Зауваження 1. «Картосхеми – це форма відображення даних, не більше, науковою новизною це не є!»

Відповідь «Unknown»: Невірно. Справжня картосхема це не малюнок. Створення картосхеми передбачає авторську розробку її сюжету, розробку системи умовних позначень, яка відображає глибинну суть досліджуваного явища.

Дискуссия А.П. Ковалёва с Бондыревым Игорем Всеволодовичем

Знакомясь с диссертацией Александра Владимировича Хорошева, я вспомнил о Интернет-конференции, организованной московскими и тбилисскими географами – «Изменения природной среды на рубеже тысячелетий, Москва – Тбилиси, 2006» (www.cetm.narod.ru), в ходе которой я инициировал ряд дискуссий. Сегодня они уже сняты, и я решил восстановить одну из них – с Игорем Всеволодовичем Бондыревым (Институт географии АН Грузии им. Вахушти), поскольку она затрагивала вопросы, связанные с рельефом и ландшафтом.

Отзыв о диссертации Хорошева Александра Владимировича «Полимасштабная организация географического ландшафта»

Отзыв о диссертации

Хорошева Александра Владимировича

«Полимасштабная организация географического ландшафта»,

представленной на соискание учёной степени

доктора географических наук по специальности

25.00.23 - физическая география и биогеография,

география почв и геохимия ландшафтов

Я знаком с Александром Владимировичем десять лет, поэтому мне было приятно получить от него автореферат и ссылку на диссертацию, тем более, что он является учеником замечательного учёного Владимира Александровича Николаева, которого и я в определённой степени считаю своим учителем (это касается, прежде всего, его отношения к взглядам, с которыми он не соглашался, но принимал как возможную альтернативу).

Відгук про автореферат дисертації Коломієць Катерини Василівни «Соціально-економічний розвиток регіону Українського Причорномор’я на засадах регіоналістики та планування території»

В ОДЕСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

ім. І.І. МЕЧНИКОВА ШТАМПУЮТЬ КАНДИДАТІВ НАУК НА РІВНІ БАКАЛАВРІВ, А ПРОФЕСОР ЦЬОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ЯВОРСЬКА

ДЕМОНСТРУЄ СТАЛУ ВІДСУТНІСТЬ НАУКОВОЇ КУЛЬТУРИ І ФАХОВОСТІ

Дисертант: Коломієць Катерина Василівна

Тема: Соціально-економічний розвиток регіону Українського Причорномор’я на засадах регіоналістики та планування території  

Місце виконання роботи: кафедра економічної і соціальної географії та туризму, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри економічної і соціальної географії та туризму, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:

Мезенцев Констянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Кузишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 12 травня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР МАЄ БАЗУВАТИСЯ НА ІНШИХ ПРИНЦИПАХ

До проблеми географічного менеджменту

У цьому короткому огляді я хочу звернути увагу українського суспільства, фахівців в області землекористування та деяких суміжних сфер, політиків на важливі питання, пов’язані з уявленнями про природне середовище, природні ресурси та земельний кадастр.

УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВИ?

Ми розуміємо, що здійснювати державне керування у складні часи, коли йде війна з агресором, важко, але ...

У зв’язку з критичною ситуацією, у яку керівники держави завели Україну, наближенням звіту уряду та триріччя перебування пана Порошенка на посаді президента, хотілося б оцінити стан справ, так би мовити, знизу. А він є доволі неприємним. Ми зупинимось на декількох гострих питаннях, вирішення яких визначатиме подальше існування країни-України. На перший план слід поставити питання:

ХТО КЕРУЄ ДЕРЖАВОЮ?

Відгук про автореферат дисертації Лозинського Романа Мар’яновича «Етномовна географія України»

ЦЕ СВИНСТВО ПРОТЯГНУТИ ПІД ВИГЛЯДОМ

ДОКТОРСЬКОЇ ЗВИЧАЙНИЙ ЗВІТ, ЯКИЙ НЕ МАЄ

ЖОДНОГО СТОСУНКУ ДО ГЕОГРАФІЇ!

ПАН ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. ТА ТІ, ЩО ЙОМУ ДОПОМОГЛИ ОТРИМАТИ ДИПЛОМ ДОКТОРА ГЕОГРАФІЧНИХ НАУК

У 2010 РОЦІ МАЮТЬ БУТИ ПОЗБАВЛЕНІ ДИПЛОМІВ!

Після ознайомлення з авторефератом дисертації А. Зубика, науковим керівником якого був пан Лозинський Р.М., я вирішив познайомитись і з його дисертацією. Перше що мене вразило – це назва: «Етномовна географія України». Вже ця назва роботи мала б стати перепоною для її захисту у географічній спеціалізованій раді, бо такої географії – етномовної – немає і бути не може. Але пан Р.М. Лозинський став доктором географічних наук, звісно, формальним. Є ще деякі моменти, які викликали мій подив. Опонентами, звісно, формальними, виступили пан О.Г. Топчієв, пані О.В. Заставецька та доктор економічних наук Садова У.Я. Не буду ставити питання, як могли погодитись опонувати цю роботу перші двоє з названих, але яке відношення до географії (якщо це географія), тим більше – до етномовної проблематики може мати економіст? Ніякого. Отже, відгук.

Роботу виконано на кафедрі географії України географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий консультант: Заставний Федір Дмитрович, доктор географічних наук, професор

Офіційні опоненти:     

Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова;

Заставецька Ольга Володимирівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;

                                     

Садова Уляна Ярославівна доктор економічних наук, провідний науковий  співробітник, завідувач відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інститут регіональних досліджень НАН України;

        

Захист відбувся “26 березня” 2010 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка. 

Полеміка з Євгеном Іваненко по перших п’яти питаннях його дисертації на тему: «Еколого-географічний підхід до просторової організації природно-заповідного фонду України»

Вітаю, пане Євгене. Отже

До питання 1. Існують, наприклад, і математичний, і історичний підходи. Якщо до розв'язання проблеми потрібні інструменти з різних галузей науки, ми використовуємо комплексні підходи. В даному випадку - еколого-географічний, оскільки нам треба було розглянути проблему з точки зору закономірностей формування екосистем і просторового їх поширення.

Мій коментар. Не існує ні математичного, ні історичного підходів. Математика не є підходом, це певна форма відображення, що здійснюється на основі особливої – математичної – мови, яка вимагає наявності математичного мислення. Формами також є вербальне відображення, фотографування, картографування, ГІС-відображення тощо. Що стосується історичного «підходу», треба розуміти, що таке історія. Це напрям, який розглядає дещо в плані послідовності зміни у ньому процесів, режимів, що визначають його стан, наприклад, послідовність проходження точок біфуркації. Отже, історія не є підходом. Часто плутають історичність зі змінами у часі, але це те, що називається динамікою. Мене дивує Ваша заява: «В даному випадку - еколого-географічний, оскільки нам треба було розглянути проблему з точки зору закономірностей формування екосистем і просторового їх поширення». Екосистеми є поняттям виключно екологічним, а Ваше бачення ролі географії у вигляді «просторового їх поширення» є свідченням Вашого нерозуміння, що таке географія і яку область дослідження вона має. Географія – це не закономірності «просторового поширення» (цікаво, які ще варіанти поширення Ви знаєте?). Отже, не варто змішувати наукові напрями та підходи. Підходи є універсальними, наприклад, системний, холістичний тощо. Підхід – це спосіб бачення того, що Ви досліджуєте. Тому не можна говорити про, наприклад, біологічний підхід в географії чи в соціології, як і про географічний чи соціологічний у біології тощо. Вже дійшло до дивної генної географії!

Підходи до ландшафту, як їх бачить Ричард М’ю

Ковальов О. («Номад»)

Landscape, though, did not provide a banner under which all factions could unite.

      Richard Muir, Approaches to Landscape

A landscape is the visible features of an area of land, its landforms and how they integrate with natural or man-made features.

                New Oxford American Dictionary

Introduction

1 Landscape History and Landscape Heritage

На жаль при написанні своїх монографій на ландшафтну тематику я не знав про існування надзвичайно цікавої книги Ричарда М’ю «Approaches to Landscape», виданої у 1999-му році. Вона включає наступні позиції: «Landscape History and Landscape Heritage», «The Practice of Landscape History», «The Structure and Scenery Approach», «Landscapes of the Mind», «Landscape, Politics and Power», «The Evaluation of Landscape», «Symbolic Landscapes», «The Aesthetic Approach to Landscape», «Landscape and Place». Тому я вирішив зробити невеличкий огляд цієї книги, тим більше, що автор навів підходи різних авторів до бачення цього складного явища. У вступній частині він пише: «As the study of landscape has grown,  so  its branches have grown apart» [Muir, 1999: xiii]. Це суттєво відрізняється від позиції українських, російських, білоруських авторів, які у своїй масі тримаються однієї точки зору як абсолютної істини, що бере свій початок від робіт Л.С. Берга і стала джерелом стандартизації та догматизації мислення у цій сфері. Спочатку ландшафт зробили природним комплексом, потім геосистемою, що привело до втрати його етимологічного коріння. Як бачимо, у західних авторів має місце інше ставлення до ландшафтної проблематики: феномен ландшафту розглядається як ледве не загроза для науки, бо його не можна описати як фізичну сутність: 

Відгук про автореферат дисертації Зубика Андрія Ігоровича «Сучасна українська діаспора: розселення, соціо- та демографічні процеси»

У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. ІВАНА ФРАНКА НЕ СОРОМЛЯТЬСЯ ГОТУВАТИ І ВИВОДИТИ НА ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ, РІВЕНЬ ЯКИХ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ КУРСОВУ 2-ГО КУРСУ! НА ЦЕЙ РАЗ “ЗІРКОВО” ЗАСВІТИВСЯ ПРОФЕСОР ЛОЗИНСЬКИЙ РОМАН МАР’ЯНОВИЧ, З ЧИМ ЙОГО І ПОЗДОРОВЛЯЄМО!

Дисертант: Зубик Андрій Ігоревич

Тема: Сучасна українська діаспора: розселення, соціо- і демографічні процеси

Місце виконання роботи: кафедра географії України географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка

Науковий керівник: Лозинський Роман Мар’янович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:

Руль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Заставецький Тарас Богданович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  географії України, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 20 квітня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.