23 січня 2025 р.

Географія - новий шлях: чи можна говорити про geo-evo-devo?

Олекса Ковальов


Не сумніваюсь, що абсолютна більшість тих, хто бачить себе канонічним географом, дадуть негативну відповідь на поставлене у заголовку питання: ще не вистачало втягувати у географію якусь біологоморфну фігню! Свого часу жили видатні географи, які визначили напрям географії і всі мають йти цим шляхом (це було сказано мені на одній з конференцій)! При цьому вони не турбують себе думкою про те, що це може означати тільки одне: на діяльності тих видатних географів географія як наука і завершилася! Але наука – це постійний пошук нових варіантів, побудова нових моделей, винайдення нових відповідей на старі питання, бо це наукова думка – еволюція без завершення. А так виходить, що дуже зручно прийняти якусь версію видатних як догму, затверджену на державному рівні (і це нонсенс), бо це забезпечує життєвий успіх новоспечених «видатних». І їх не цікавить той факт, що представники молодого покоління, приймаючи їх риторику, часто навіть не помічаючи цього, змушені міркувати у системі координат, заданій іншими, не ними, викривляючи власну картину світу (хоча таку ще треба мати!): йти проти системи небезпечно для життя! Так відбувається стагнація науки.

11 листопада 2024 р.

По сторінках виступу Рубенс де Толедо Молодшого Критика фрагментарного географічного навчання

 Олекса Ковальов

A Critique of Fragmented Geographical Training

SYMPOSIUM

Commentaries on “The Active Role of Geography: A Manifesto”

https://antipodeonline.org/wp-content/uploads/2017/01/9_almeida_globalization1.pdf

 

Подумав, що прийшов час серйозно поставити питання стосовно так званого географічного простору, а тут трапилася доволі цікава розробка, присвячена поглядам М. Сантоса [Junior, 2017]. Пройдемось по сторінках статті.

Приємно читати наступне: «Фрагментація географічних знань, відтворена під час підготовки географів, є перешкодою, яку необхідно подолати для того, щоб географія взяла на себе активну роль у трансформації суспільства» [Junior, 2017: 1].

29 жовтня 2024 р.

ЕКОПОСЛУГИ – НОВА ІДЕЯ ФІКС, ЗА ЯКУ СХОПИЛИСЯ ГЕОГРАФИ

          Олекса Ковальов 

Інколи дивуюся, з якою легкістю екологи та географи хапаються за щось нове, навіть не подумавши, що це нове може означати! Ось цитата: «Екосистемні послуги - це всі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від природи. Від екосистемних послуг залежить задоволення фундаментальних потреб людини в середовищі існування й продуктах харчування, а отже від них прямо залежить рівень нашого життя. Таке бачення визнають науковці і політики більшості держав світу. У документі ООН «Мillenium Ecosystem Assessment» екосистемні послуги прямо називають «прямим і непрямим внеском екосистем у добробут людини»» [Василюк, Ільмінська, 2020: 3].

23 жовтня 2024 р.

Відгук про автореферат дисертації Міщенко Олени Віталіївни «Конструктивно-географічні засади організації Сакральних ландшафтів»

 Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

МІЩЕНКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

УДК: 911.53-029.2(043.5)

КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ САКРАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Спеціальність 11.00.11 ‒ конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Львів – 2024

Робота виконана на кафедрі фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки

 

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор,

академік Академії наук вищої освіти України

ДЕНИСИК Григорій Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

професор кафедри географії

доктор географічних наук, професор

БОЖУК Тетяна Іванівна,

Львівський державний університет фізичної культури

імені Івана Боберського,

професор кафедри туризму

доктор географічних наук, доцент

БУЧКО Жанна Іванівна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, доцент кафедри

географії та менеджменту туризму

 

Захист відбувся “15” жовтня 2024 р. о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Петра Дорошенка, 41, аудиторія 69. Із дисертацією та рефератом можна ознайомитися на офіційному сайті за посиланням https://lnu.edu.ua/research/scientific-council-on-thesis-defence/doctoral-thesis/ та у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

14 жовтня 2024 р.

ГЕОГРАФІЯ: ЩО ТАК, І ЩО НЕ ТАК? Енвайронментальна географія

Олекса Ковальов


Знову і знову приходиться вступати у полеміку стосовно суті географії та її області дослідження. Дуже непросте питання! З давніх часів область дослідження географії зводили до вивчення так званої земної поверхні, забуваючи її визначити, але якщо це мало певний сенс на той час, коли ці дані тільки накопичувалися (у тому числі у вигляді карт), то сьогодні займатися цим – це нонсенс. Отже, географи шукають інші варіанти, намагаючись не надто далеко відходити від початкового варіанту, що свідчить про інерцію мислення. Але для того, щоб не стати здобутком історії, географія, представлена окремими дослідниками та спільнотами, має увійти у пошуковий режим, розгорнувшись у своєрідне віяло – множину варіантів, з яких відбір виведе на новий напрям, нові уявлення, інші методології дослідження. Цей рух схожий на гру команд, у якій одні гравці намагаються сформувати канали для досягнення цілі, а інші – перекрити їх, при цьому кращі гравці отримують більше можливостей для просування до мети – уявлення, що найкращим на даний момент чином пояснює спостереження (на жаль, тут ми не завжди маємо чисту гру). Що стосується географії, то у цій царині досі не існує єдиного розуміння стосовно її області дослідження!

2 жовтня 2024 р.

ЦІКАВЕ ПИТАННЯ: А ЧИ НАЛЕЖИТЬ «ЗЕМЛЕЗНАВСТВО» ДО ГЕОГРАФІЇ?

 Олекса Ковальов 

І це дійсно непросте питання, бо всі, хто вчився і вчиться на географічних факультетах, вивчають цей курс. А до цього огляду мене підштовхнула стаття І.Г. Черваньова (є такий доктор технічних наук без технічної освіти) та В.А. Бокова (доктора географічних наук) «ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ЗЕМЛЕВЕДЕНИЯ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО И ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ». Обидва автори читають цей курс протягом багатьох років. Вже в анотації вони зазначають наступне: «У сучасному землезнавстві, яке є фундаментом наук про Землю, на часі суттєві зміни у бік комплексного використання результатів дистанційних зондувань, моделювання та прогнозування. Завдяки цьому, покращилась фактографічна база наукових положень, які досі мали натурфілософський характер. Також поглибилась позиція землезнавства як вчення про географічну оболонку – біосферу, яке є науковим підґрунтям глобальної екології. Ці обставини примушують змінювати як зміст і спрямованість викладання в університеті основ землезнавчих знань, так і стиль опанування предметом у новій, інноваційній взаємодії важливої комірки освітньої системи «викладач – студент»».

28 вересня 2024 р.

СКЛАДНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СКЛАДНІСТЬ ГЕОГРАФІЇ

Олекса Ковальов

 

Even the stars and planets speak in the language of ancient folklore to those who have ears to hea.

           Torin M. Finser. Organizational Integrity ..., 2007

Географія! Що це за науковий напрям, що є його областю дослідження і чому, маючи багатовікову історію, географи досі не можуть сформувати єдину концепцію того, що вивчають? Маємо питання, питання, питання …! А проблема у тому, що вона – географія - намагається осягнути, можливо, найскладнішу область нашого оточення – географічне середовище (може краще геотичне, геота), яке треба ще виявити та виділити, і яке представляється нам як Геосвіт. Дається це важко, бо ситуація доволі мінлива: не можна отримати більш-менш повне уявлення про утворення, яке присутнє тільки в одному екземплярі, до того ж постійно змінюється. Це вимагає її розгляду з позиції загальних поглядів на складність, з якою стикаються географи, та, відповідно, Загальної географії, яка має сформувати ключ до розуміння складності географічних утворень (і не тільки на Землі). Йдеться про ситуації, пов’язані з необхідністю об’єднання процесів у дуже різних діапазонах протяжності, тривалості та організаційних форм і масштабів. Прийшов час розібратися, чи можна використовувати дані спостережень на рівні малих масштабів для прогнозування того, що станеться у великих масштабах, або, навпаки, у визначенні того, який процес на мікрорівні відповідає за спостережуваний макро-рівневий наслідок. При ближчому розгляді жоден із стандартних рівнів ієрархії не є повністю відокремленим від інших, і будь-який рівень вбудований у більш-менш безперервну ієрархію структурної організації. Розробка концепції роботи з такими безперервними ієрархіями є одним із ключових викликів, що постають перед географами. Нарешті, вкрай важливим лишається питання визначення області дослідження географії, бо якщо вона не визначена чітко, цим можна зловживати, що ми і спостерігаємо протягом останніх десятиліть! Все це має працювати на створення теорії географії, якої так бракує, але чи можлива вона? Як зазначив Д. Пумен, «Більш поширеною тенденцією, і, можливо, більш тривожною, є відносна відсутність географічних теорій і концепцій у публічних і академічних дебатах, де вони повинні або могли б бути присутніми. Сучасний стан географічних досліджень ігнорують або роблять вигляд, що ігнорують не тільки більшість обивателів, а іноді й наші шановні колеги» [Pumain, 2001]. З цим не можна не погодитись. Достатньо послухати наших медівників і складається враження, що вони – чудові спеціалісти в області географії. 

14 серпня 2024 р.

Огляд першої частини монографії "Дидактика географії "

 Огляд першої частини монографії

 

Дидактика географії : монографія (електронна версія)

В.М. Самойленко, О.М. Топузов, Л.П. Вішнікіна, І.О. Діброва. – К.: Ніка-Центр, 2013

https://www.researchgate.net/publication/358735030_Didaktika_geografii_monografia_elektronna_versia_VM_Samojlenko_OM_Topuzov_LP_Visnikina_IO_Dibrova_-_K_Nika-Centr_2013_-_CD_40_Mb_ISBN_978-966-521-619-3_-_570_s_492_da

 

Олекса Ковальов

 

Обмежусь оглядом поки що першого розділу цього памфлету, бо розбирати 570 сторінок тексту, близького за змістом до педагогічних текстів радянської «педагогіки» щось не тягне.

Думаю, що почати таку розробку треба було з обговорення географії як наукового напряму, її області дослідження і структури, бо шкільна географія має орієнтуватися саме це – що вивчається, після чого можна обговорювати питання дидактики під час її викладання. На жаль, цього в роботі я не побачив. Важливим моментом є те, що в монографії дуже багато положень, що стосуються дидактики взагалі, що студенти мають вивчати в курсі «Педагогіка» (якщо вони готуються до роботи у школі). «Дидактика відноситься до науки про викладання та навчання для будь-якої галузі навчання. Ґрунтуючись на теоретичних основах, дидактичний підхід передбачає дуже структурований та інформований підхід до викладання та навчання» [What is the Difference between Didactics and Pedagogy?, 2023]. Це робить публікацію громіздкою, а те, що варто було висвітити, губиться у нескінченних положеннях педагогічного контексту, що дуже нагадують «педагогіку» радянських часів.

8 серпня 2024 р.

Огляд австралійської навчальної програми з географії

 Олекса Ковальов

 

AusVELS - Австралійська навчальна програма

http://www.vcaa.vic.edu.au/Documents/auscurric/AusVELS%20Geography_Approved2013.pdf

 

Доволі цікава розробка австралійських педагогів-географів присвячена питанню розвитку географічного мислення, тобто тому, як мислити географічно, хоча є непросте питання: що означає мислити географічно? Це дуже складне питання, бо йдеться про особливий тип мислення, пов'язаний з формуванням відповідних уявлень про те, що ми називаємо географічним середовищем, або географічно організованим середовищем. Важливо знати, як географи різних країн бачать географію та можливості її застосування для вирішення проблем сучасності. Я не буду наводити весь текст розробки, він доволі великий, розгляну тільки те, що, на мою думку, є особливо важливим. 

20 липня 2024 р.

Про розораність земель та вплив на локальний клімат

Майже істеричне поширення фото з температурою, рекомендації, як же рятуватись і зойки, все пропало жара. А тим часом.

10 років тому картинка. Нічого не нагадує? якщо накласти на карту рекордних температур, то як? Схожість точно є. Це всього-на-всього карта РОЗОРАНИХ земель, офіційна статистика. Неофіційна, самі знаєте, часто густо більша. Отже, Україна сільськогосподарська аграрна країна, сировинний придаток. Тобто мало чого ми переробляємо, більше вирощуємо, експлуатуємо землю, і бідкаємось. Як в тому анекдоті, чого бідні, бо дурні.

До порівняння, це найбільший відсоток розораності в Європі, один з найвищих у світі.

10 липня 2024 р.

Професор П.О. Масляк географ?

 Олекса Ковальов 

Не так просто в наш час оцінити виступи тих, хто вважають себе географами, будучи вузівськими викладачами. Мені трапився ролик, у якому професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка веде розмову з Акімом Галімовим стосовно підручників географії, завезених Рашею на окуповану територію України. Мені стало цікаво, чим займається цей фахівець. У Вікіпедії маємо такі дані:  

21 червня 2024 р.

Огляд публікації Емрана Хоссейна, університет Джаганнатха

 Олекса Ковальов (Номад)     

Вузівська підготовка географів – процес складний, бо географія має дуже складну область дослідження – земну геосферу. Тому існує значне різноманіття точок зору на географію та те, чим вона, як наука, має займатися. У даному випадку маємо точку зору Емрана Хуссейна з Університету Джаганнатха (Бангладеш). Розглянемо її.

 

Introduction to Geography and Environment

Emran Hossain,  Jagannath University, 2022 - Bangladesh

https://www.researchgate.net/publication/375743838_Introduction_to_Geography_and_Environment