КОРЕНІ ПСЕВДОНАУКОВОГО БОЛОТА В УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОГРАФІЇ

У цьому виступі я хочу показати, яким чином і завдяки кому українська географія перетворилася на наукоподібне болото. Ми маємо приклад «докторської дисертації» пана Самойленка В.М., захист якої відбувся 14 років тому. Якби не автореферати кандидатських дисертацій учнів цього пана, я б і досі нічого не знав би про цього «географа». Але проблема не в ньому, проблема у тій жахливій корупції, яка знищила і географію в Україні, і багато інших наукових напрямків. Отже

Загальна географія: якою є реальність, яку, як вважають географи, вони досліджують?

Ковальов О.

Anthropologically speaking the universe consists of real and symbolic actions of human agents spatially and temporally organised.

     Karel Boullart

Вступ. Я взяв перше питання з чотирьох, які у роботі «Science, Philosophy and Physical Geography» поставив собі Р. Інкпен [Inkpen, 2005, viii]: «What is the reality that physical geographers think they study?», але таке питання я би відніс до всієї географії, яку я бачу нероздільною. Більше того, географія є невід’ємною частиною науки взагалі, що накладає на неї відповідні обмеження, а саме: слід досить чітко уявляти собі, чим займається наука в цілому і яким чином виокремлюється область дослідження тієї чи іншої наукової галузі. Відображаючи, як ми вважаємо, реальність (яка для нас виступає як дійсність[1]), ми використовуємо поняття, категорії, за якими стоять певні образи, паттерни, сукупність яких лежить в основі нашої ментальної карти дійсності, як ми її собі уявляємо. При цьому ми навіть не замислюємось над тим, що ці категорії не дозволяють покрити все, що сприймається – завжди залишаються проміжні області, які залишаються незрозумілими (тому дійсність і відрізняється від реальності, дійсність – це реальність, трансформована нашими органами відчуття і нашою свідомістю, яка стає для нас такою завдяки діяльності, сама ж реальність ховається за цією сіткою, структурованою завісою, що диференціює її, бо сама вона не є чітко диференційованою): реальність – це завжди щось інше. Отже, є питання онтології цих образів. Багато хто вважає, що різноманітні утворення (гори, річки, дороги, населені пункти тощо), які ми можемо виокремити у нашому середовищі, є географічними. Наприклад: «… commonly encountered geographic concepts, such as “forest,” “river,”“administrative unit,” “cadastral parcel,” “transportation network,” “road,” “bank,”“utility,” “mixed-urban fabric,” or “semi-natural area,” may differ considerably from one taxonomy to another.» [Kavouras, Kokla, 2008: 3]. Їм вторять Дж. Метью і Д. Герберт: «For most people, the term ‘geography’ has an instant, if over-simplified, meaning. Different countries in the world, rivers, mountains, and capital cities, and their location on maps, are often among the first things that come to mind. If a contestant in a popular quiz show chooses the category of geography for his or her questions, these are often the questions posed» [Matthews, Herbert, 2008: Preface]. Це не може не дивувати (абсолютно незрозуміло, чому вони саме географічні), хоча стає ясним з огляду на те, що на сьогодні дуже швидко розвивається така галузь, як ГІС – спосіб електронного упакування даних[2]. Отже, розкладаючи довкілля на об’єкти (ознака фізикалізму[3]) з їх координатами на поверхні, формою та розмірами, ми аж ніяк не відображаємо географічну реальність[4]. Дж. Метью і Д. Герберт пишуть: «… one of the strengths of geography: its ability to act as a bridge between nature and society. We will outline the original ‘Geographical Experiment’ that rested on this synergy between nature and culture, and recognized the unique position of geography between the sciences and the humanities» [Matthews, Herbert, 2008: Preface]. Тоді, що ми маємо розуміти, коли кажемо «географічна реальність»? Це питання вимагає відповіді спочатку на більш широке питання: що таке «реальність» взагалі?

Чи допоможе люстрація повернути Україні імідж країни з високим рівнем науки та освіти?

Ми виставляємо два відгуки про автореферати дисертацій – Іванюка Д.В. та Кривошеїна О.О., підготовлених під керівництвом доктора географічних наук, професора кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка пана Самойленка Віктора Миколайовича. Обидві дисертації написані одним стилем, що свідчить про безпосередню участь пана Самойленка у написанні текстів. Це - стиль навішування-локшини-на-вуха. Він зводиться до замилювання очей великою кількістю наукових і наукоподібних термінів, які використовуються чисто формально. Виникає питання, невже співробітники географічного факультету головного, з їх точки зору, університету України не побачили цього? Невже члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка не змогли відрізнити чистої води профанацію від наукового дослідження? Як офіційні опоненти могли погодитись опонувати майстрам «наукового» словоблуддя? Ми ставимо питання ректору університету пану Губерському Л.В.  та міністру освіти і науки пану Квіту С.М.: як могли допустити, щоб «головний» університет України став джерелом псевдонаукової ахінеї і мряки? І чи не варто переглянути докторську дисертацію пана Самойленка С.В., бо схоже, що і його дисертація була написана у стилі навішування-локшини-на-вуха?

ЖАХ: НЕВЖЕ ТАКЕ МОЖЛИВЕ У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА?

Автор: Кривошеїн Олександр Олегович;

Тема: Геоінформаційне моделювання потенційної продуктивності землеробських ландшафтів України;

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів;

Науковий керівник: Самойленко Віктор Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;

Ситник Олексій Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини.

Захист відбудеться «23» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Батиченко Світлани Павлівни «Суспільно-географічні аспекти захворюваності населення регіонів України»

Київський, Харківський і Львівський національні університеті об’єднали свої зусилля в напрямку знищення географії, як наукового напрямку. Ми маємо чудовий матеріал для люстраційного комітету України. Я би назвав це моральною і фаховою катастрофою. Прийшов час жорстко поставити питання стосовно розформування «вчених» спеціалізованих рад, подібних до ради Д 26.001.07, бо виникає питання, у якій сфері вони спеціалізуються.  

ЯКІ ДИСЕРТАЦІЇ ПРИЙМАЮТЬ ДО ЗАХИСТУ В ІНСТИТУТІ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ? ВІДПОВІДЬ – ТАКІ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ЖОДНИМ КРИТЕРІЯМ ДИСЕРТАЦІЙ!

Черговий приклад – кандидатська дисертація Бабич Оксани Володимирівни

Автор: Бабич Оксана Володимирівна;

Тема: Регіональна система розселення і збалансований розвиток регіону (суспільно-географічне дослідження на прикладі Кіровоградської області);

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;

Науковий консультант:
Загородній Володимир Васильович, кандидат географічних, професор кафедри економічної та соціальної географії, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова;
Офіційні опоненти:

Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, керівник центру ГІС, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя;

Середа Наталія Ігорівна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу суспільно-географічних досліджень, Інститут географії НАН України.

Захист відбувся «16» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України

УКРАЇНА: ЛЮСТРАЦІЯ У НАУКОВО-ОСВІТНІЙ СФЕРІ

МАЄМО ЖАХЛИВИЙ ПРИКЛАД ДОКТОРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ, ЗАХИЩЕНОЇ В ІНСТИТУТІ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ: ШАНОВНЕ ПАНСТВО, ЯК МОЖНА БУЛО ТАК НИЗЬКО ПАСТИ?

Автор: Пересадько Віліна Анатоліївна (на сьогодні — зав. кафедри фізичної географії і картографії, декан геолого-географічного факультету Каразінського університету).

Тема: Наукові основи регіонального еколого-природоохоронного картографування;

Спеціальність: 11.00.12 – географічна картографія;

Науковий консультант: Левицький Іван Юрієвич, доктор географічних наук без географічної освіти, професор кафедри екології та неоекології, Харківський національний університет ім. В.С. Каразіна.

Офіційні опоненти:

Пархоменко Галина Орестівна, доктор географічних наук, старший науковий співробітник Інститут географії НАН України, провідний науковий співробітник відділу картографії;

Яковенко Ірина Михайлівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

Бондаренко Едуард Леонідович, доктор географічних наук, доцент кафедри геодезії і картографії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Захист відбувся «25» грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України

Ставиться питання про компетентність співробітників Каразінськгого університету, які пропустили роботу до захисту, членів вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України, які прийняли роботу і позитивно проголосували, а також опонентів, які дали позитивні рецензії на цю профанацію. 

ХАРКІВ: СТВОРЕНО КООРДИНАЦІЙНУ РАДУ

Сьогодні вранці у новинах обласного радіо почув, що у Харкові створено координаційну раду, яка має за мету проведення експертних оцінок шляхів подальшого соціально-економічного розвитку міста і області. У подальшому планується перетворення цієї ради у постійний координаційно-експертний цент. Необхідність створення такої ради була озвучена мною в кінці серпня цього року на засіданні координаційної ради Майдану у Харкові. Багато років тому я писав про те, що регіон — це інформаційна машина, і він повинен мати своєрідний мозковий центр. Мені дуже приємно, що моя ініціатива так швидко реалізована у Харкові. На жаль, сам ініціатор нічого не знав про те, що така рада вже створюється.

Олекса Ковальов

НАРЕШТІ ДОЧЕКАЛИСЯ: ДО НАВІШУВАННЯ ЛОКШИНИ НА ВУХА ДОЛУЧАЄТЬСЯ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ: ДО ЗАХИСТУ ПОДАНА КАНДИДАТСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ ЄРОШИНОЇ ТЕТЯНИ В’ЯЧЕСЛАВІВНИ, РІВЕНЬ ЯКОЇ – БАКЛАВРСЬКИЙ

Автор: Єрошина Тетяна В’ячеславівна

Тема: Суспільно-географічні засади виробництва екологічно чистої продукції АПК в Україні

Робота виконана в Інституті географії НАН України

Офіційні опоненти:

Барановський Микола Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя

Мезенцева Наталія Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Захист відбудеться 16 грудня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України

Поздоровимо Інститут географії НАН України з підготовкою бакалаврської кандидатської дисертейшн! 

МОЙ ПОСЛЕДНИЙ РАЗГОВОР С ВЛАДИМИРОМ АЛЕКСАНДРОВИЧЕМ НИКОЛАЕВЫМ

Мне хорошо известно, что когда человек уходит из жизни, его близким хочется узнать как можно больше эпизодов из его жизни. Я хочу рассказать о том диалоге, который состоялся осенью 2011 года в МГУ в присутствии нескольких человек, когда я приехал на конференцию. Он касался моей монографии «Ландшафт сам по себе и для человека», причём Владимир Александрович сам инициировал этот разговор. Книгу он получил уже через месяц после её выхода летом 2009 года. Когда я ехал на конференцию, я не знал, что Владимир Александрович болен, колясочник. На факультете мне об этом сказал Александр Владимирович Хорошев. Он же сообщил, что Владимир Александрович будет выступать на конференции. Я ждал встречи с нетерпением. И вот я увидел, что его привезли, завезли в его кабинет. Немного подождав, я зашёл в кабинет. Владимир Александрович находился спиной к входу. Я поздоровался и сказал:

УКРАЇНА: ПІДТРИМУЄМО ДІЇ МІНОСВІТИ

Боротьба з плагіатом: Міносвіти позбавило звання трьох докторів наук -

http://censor.net.ua/news/309780/borba_s_plagiatom_minobrazovaniya_lishilo_zvaniya_treh_doktorov_nauk

Може і справді почалося? Україні не потрібні липові дипломовані фахівці, Україні не потрібні ті, що пригрілися у вузах і "вирішують проблеми" студентів за хабарі, Україні не потрібні "студенти", що підсовують у залікових книжках купюри ...

але питання: де взяти інших? Чи є відповідь на це питання?

УКРАЇНА: ЗНОВУ ЗА РИБУ ГРОШІ...

Нажаль, ми знову чуємо те саме, тепер від шановного пана Порошенка П.О.: нарешті відбулося перезавантаження влади, тепер можна ....

Ні, шановний Петро Олексійович, нічого не можна ..., бо замінили одні детальки на інші, а система керівництва країною залишилась та сама. Поки Влада буде формуватися зверху шляхом заповнення кабінетів чинушками, ніяких змін не буде.

Ще раз наголошую:

СЛІД ВІДМОВИТИСЬ ВІД АПАРАТУ ЧИНОВНИКІВ, СЛІД СТВОРЮВАТИ РОБОЧІ ГРУПИ З ФАХІВЦІВ - СИСТЕМНИХ МЕНЕДЖЕРІВ ВИСОКОГО КЛАСУ, І ЙТИ ЦЕЙ ПРОЦЕС МАЄ ЗНИЗУ ВВЕРХ - ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, ПРИЧОМУ ВИКЛЮЧНО НА КОНТРАКТНІЙ ОСНОВІ!

СТОЛИЧНІСТЬ НЕ ПОВИННА РОЗПОВСЮДЖУВАТИСЬ НА ОРГАНІЗАЦІЇ, ВОНА МАЄ ОБМЕЖУВАТИСЬ ВИКЛЮЧНО ЗАГАЛЬНО-ДЕРЖАВНИМИ ФУНКЦІЯМИ. ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ, ЩО ТАКЕ "СТОЛИЧНА ОБЛАСТЬ", "СТОЛИЧНІ ВУЗИ", "СТОЛИЧНІ НДІ" ТОЩО. РЕФОРМИ МАЮТЬ ТОРКНУТИСЯ САМЕ ЦИХ ПИТАНЬ, А НЕ БУТИ ПОВЕРХНЕВИМИ У ВИГЛЯДІ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ВЛАДИ, 

Олекса Ковальов