20 червня 2018 р.

УКРАЇНА — МАЙДАН: Виступи проти Кернеса

Не може не висловитись з приводу того, що сьогодні відбувається у Харкові. Йдеться про виступи харківських активістів проти чергового незаконного виділення землі під забудову. Скільки таких випадків вже було? Але нічого не робиться, бо пан Кернес почувається у Харкові хазяїном, дозволяє собі дивні речі. І мене вразив виступ пана Давіда Рабіновича, який виліз на телеекран із заявою, що, мовляв, якісь праворадикали заважають Г. Кернесу - законно обраному меру — спокійно працювати. Пан Рабінович дивним чином забув, що відбувалося у Харкові наприкінці 13-го - початку 14 років, він забув, що саме пан Г. Кернес дав сигнал місцевим і завезеним з Росії бандюкам атакувати харківську ОДА, під час чого постраждало багато людей (я там був, все бачив і чув), пан Рабінович не хоче згадувати, як будувалася дорога під назвою “Кернес-штрасе”, як роздавали землю Лісопарковою зони тощо. Тепер стосовно “законно обраного мера”. Виникає питання, як при такому аж ніяк не позитивному шлейфі діянь пана Кернеса його допустили до виборів? Відповідь дуже проста - пан Порошенко у 14-му році заявив, що йому по-людськи жаль Кернеса. Насправді, такі, як Кернес, дуже потрібні нинішнім владникам, бо вони є залежними і зроблять все, що їм скажуть. Тому нехай дуже розумні Рабіновичі заткнуться. Не слід забувати, що

11 червня 2018 р.

УКРАЇНА - МАЙДАН: КИЇВСЬКЕ КУБЛО, СТВОРЕНЕ ПАНОМ ПОРОШЕНКО, ПОСТАВИЛО УКРАЇНУ НА МЕЖУ ІСНУВАННЯ!


Істоти, позбавлені совісті і моралі, неспроможні відчути наслідки своїх дій. На жаль, такі зустрічаються на всіх соціальних поверхах.

Я не буду висловлюватись по всіх напрямах проблем, з якими зіштовхнулася Україна, виберу тільки ті, які мені здаються найбільш важливими.
Події останніх тижнів вказують на те, що у України залишається все менше шансів вийти з важкої ситуацію, у яку її завели як агресія з боку Росії, так і (це головне) безвідповідальність владного кубла, що переходило від пана Кучми до пана Ющенка, від нього – до пана Януковича, а тепер згуртувалося навколо пана Порошенка. За роки його президентства Україна не тільки не піднялася після кризового стану 1913 – 1914 років, але опустилася ще нижче, в першу чергу, у плані моральності та втрати культури (ніколи раніше на вулицях міст не було чути стільки мату). Не варто сьогодні у черговий раз оцінювати різні сфери життя України як держави, ці оцінки будуть невтішними. Той невеличкий приріст в економічній сфері, який, начебто, має місце, аж ніяк не пов'язаний з діяльністю уряду – це сама економіка знаходить шляхи для свого відновлення і невеличкого зростання попри те, що її все більше подавляє олігархічна баригономіка, яка, до того ж, є вкрай централізованою, бо в Україні панує інституція влади, що робить її квазіфеодальною. Цей феодалізм пронизує суспільство зверху до низу, причому найбільше він проявляється на місцях, де божки-пахани-керівнички замикають всі потоки на себе. І ось «знайшли» протиотруту – децентралізацію, але реалізація такого проекту тими, хто не уявляє собі іншого способу «керівництва», крім владного, навряд чи принесе успіх.

7 червня 2018 р.

ГЕОГРАФІЯ В УКРАЇНІ: СЛІД ЗУПИНИТИСЯ, ОЦІНИТИ СИТУАЦІЮ І СЕРЙОЗНО ПОСТАВИТИСЬ ДО ТОГО, ЩО СТАЛОСЯ

Протягом кількох років я викладав на сайті і відправляв до МОН відгуки про “дисертації” в області географії. Склалася катастрофічна ситуація — географію, як науковий напрям, перетворили на своєрідне Гуляй-поле. Спектр тем, які “захищаються”, надзвичайно широкий. Як наслідок, значимість географії різко впала, ми тепер чуємо з вуст дикторів телебачення і про географію обстрілів в зоні АТО, і про географію захворювань на кір, і про географію отруєнь алкогольним сурогатом, не кажучи вже про трофогеографію, демографію (яка є абсолютно самостійним напрямом і не має відношення до географії) та історію розвитку суспільної географії. Далі вже нема куди. А причиною є падіння моралі і повна відсутність відповідальності, як і наукової культури з боку тих, хто мав би працювати на розвиток географії і підвищення її значимості. Ні, це нікого не цікавить. Унікальний випадок у світовій науці: при наявності величезної кількості зауважень і вказівок на сумнівний рівень дисертацій, їх автори навіть не намагаються вступати у дискусію і відстоювати свої положення. Чому? Бо цих положень просто немає! На жаль, передує тут географічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, за ним йдуть університети Харкова, Львова, Одеси, Чернівців. Наклепали дисертацій, які базуються на повітрі, не містять серйозних матеріалів наукових досліджень. Особливо жахає так звана соціально-економічна та суспільна географія. Представники цього штучного напряму ніяк “не можуть” зрозуміти, що всі дослідження, що стосуються діяльності людини на нашій планеті, мають починатися з тієї природної основи, на якій ця діяльність здійснюється. Але робити такі дослідження складно, ось вони і намагаються створити враження якоїсь оригінальності своїх “досліджень”. Але будь-яка серйозна експертиза показує, що ці дослідження - звичайна профанація, причому вони чудово розуміють, що вони роблять. Ще раз звертаю увагу географів України: кількість “кандидатів” і “докторів” наук аж ніяк не свідчить про розвиток географії, навпаки, це свідчить про величезний рівень корупції. Маємо повне ігнорування тих норм, на яких має базуватися діяльність спільноти у будь-якому напрямі науки. Слід зупинити погром географії дільцями від науки, а хто це - всі знають!


Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.

15 травня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Левицької Ольги Леонідівни «Суспільно-географічне дослідження трансформації планувальної системи міста Івано-Франківська»

ХАЛЯВЩИКИ З КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАНЕСЛИ НИЩІВНИЙ УДАР ПО ГЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ! 

ВОНИ ЗНЯЛИ МАСКИ, БО ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ВІДСУТНІЙ:
ЧЕРГОВИЙ АНТИНАУКОВИЙ ШЕДЕВР, ВИРОБЛЕНИЙ У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:
Запотоцький Сергій Петрович, доктор географічних наук, доцент, професор  кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: 
Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, начальник центру геоінформаційних систем, ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя; 
Сливка Роман Радославович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”.

Захист відбудеться «16» травня 2018 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 

7 травня 2018 р.

УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: Прийшов час нашій нені – Україні - стати дійсно соборною та квітучою!

Але це вимагає серйозних змін, які за час, що пройшов після Майдану, майже не сталися. Ми бачимо, що той, хто розпинався на майданівській сцені, ставши згодом президентом - пан Порошенко - який позиціював себе як капітана корабля «Україна», привів країну до зубожіння та бардаку. Одна справа – робити голосні заяви з трибуни (боротьба з корупцією, деолігархізація, деофшоризація тощо), інша – дійсно діяти на користь країни, а не лояльного до себе апарату чиновників, формуючи так звану вертикаль довбаної влади та забуваючи, що конкуренція серед особин одного виду є найбільшою.

23 квітня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Остапенка Павла Олеговича «Трансформація адміністративно- територіального устрою Полтавської області (суспільно-географічне дослідження)»

ЯКІ ДИСЕРТАЦІЇ ВИГОТОВЛЯЄ «НАУКОВА ШКОЛА»
ПАНА Я.Б. ОЛІЙНИКА?
ВОНА ВИГОТОВЛЯЄ МУРУ НА ОЛІЙНИКОВОМУ МАСЛІ!

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТАВ ЛІДЕРОМ З ПІДГОТОКИ ДИПЛОМОВАНИХ ПРОФАНІВ
Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:
ОЛІЙНИК ЯРОСЛАВ БОГДАНОВИЧ, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, декан географічного факультету, Київський національний університет
імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:
РУДЕНКО ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ, Заслужений працівник освіти України, доктор географічних наук, професор, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича;

ПАЛЕХА ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, доктор географічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, начальник центру геоінформаційних систем, ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя,

Захист відбудеться “16” травня 2018 р. об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

18 квітня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Мручковського Петра Вікторовича «Етнічна структура населення Західноукраїнського регіону (суспільно-географічний аналіз)»


ЯКЩО "ІСНУЄ" ТРОФОГЕОГРАФІЯ, ЧОМУ Б НЕ БУТИ ЕТНОГЕОГРАФІЇ?

Робота виконана у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Науковий керівник:
Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Офіційні опоненти:
Дністрянський Мирослав Степанович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
З відгуком про автореферат докторської пана Дністрянського М.С. можна ознайомитись тут: http://www.geography.pp.ua/2013/04/blog-post_7.html
Маруняк Євгенія Олександрівна, доктор географічних наук, старший науковий співробітник, Інститут географії НАН України.
З відгуком про автореферат докторської пані Маруняк Є.О. можна ознайомитись тут: http://www.geography.pp.ua/2016/09/blog-post_23.html

Захист дисертації відбудеться «7» травня 2018 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича

16 квітня 2018 р.

Як у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіана знищувалась географія: щоб отримати диплом кандидата або доктора географічних наук, непотрібні ні знання, ні наполеглива праця!

Вже давно не секрет, що за роки ректорства у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіана академіка без наукових ідей В.Н. Бакірова географічне відділення геолого-географічного факультету постраждало чи не найбільше. Почалося з того, що ціла кафедра конструктивної географії була виведена зі складу факультету (на той час її завідувачем був пан В.Ю. Некос) і на її основі створений абсолютно дивний екологічний факультет, хоча всім відомо, що екологія – це розділ біології. Звісно, нікого не цікавило, якого рівня фахівців там будуть готувати, важливим було те, що В.Ю. Некос був конкурентом К.А. Нємеця в плані проведення вступних жнив, отже, екологічний факультет створювався як джерело грошових надходжень. Але це дрібниці у порівнянні з тим, що сталося, коли спочатку Л.М. Нємець, потім також Нємець, тільки К.А. (на той час - декан) дивним чином стали докторами географічних наук, а ВОНА залізла у крісло завідувачки кафедри так званої соціальної географії та регіонознавства. Та, яку з неймовірними труднощами втягнули у кандидати географічних наук, дуже швидко тиснула «докторську» і купила захист у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Через два роки тим же шляхом став «доктором географічних наук» гідрогеолог К.А. Нємець. Я зосереджусь саме на цій солодкій парочці корупціонер-пройдисвітів, хоча далі на цьому факультеті докторами географічних наук ставали й інші дивні «грамотні». Я подивися сайт цієї кафедри, проглянув «захисти дисертацій» і був вражений. Ось автори, теми цих «дисертацій» і «наукові» керівники:

11 квітня 2018 р.

Загальна географія: До питань організації географічного середовища, його елементарних одиниць та когнітивності

Ковальов О., Яровий М.

... відданість загальноприйнятим точкам зору може бути всього тільки ширмою марного розуму.
  Ентоні Гідденс

Everywhere we look in nature we see nothing but wholes
Ken Wilber

Вступ: У цій статті ми робимо спробу віднайти те, завдяки чому виникає процес формування одиниць географічної організації, що формують архітектуру географічного середовища. Головною ідеєю є те, що організація, як процес[1], супроводжується не тільки нарощуванням фізичної потужності (йдеться, перш за все, про принцип максимуму дисипації енергії), але, що більш важливо, зростанням внутрішньої комунікації та прояву когнітивності у напрямку від більш простих (абіотичних), до все більш складних (біотизованих і антропізованих) форм, що забезпечує їх сталість і виживання у складному середовищі. Ми також враховуємо, що не тільки середовище є, образно кажучи, «непрозорим» чи слабко-прозорим для спостереження, але й те, що самі утворення виникають і існують, базуючись на спонтанних зв’язках, що суттєво збільшує кількість варіантів подальшого руху та ускладнює задачу їх відображення. Це так звані складні об’єднання (complex unities), названі так А.Н. Уайтхедом, уява про які формується як на конкретному досвіді, так і на основі абстракції: з одного боку, ми намагаємось виявити організаційні утворення як конкретні речі, що відзначаються чіткою визначеністю, з іншого, застосувати до них наші категорії, моделі, які використовуємо для відображення середовища, і, як пише Б. Латур, «Realists, empiricists, idealists, and assorted rationalists have fought ceaselessly among themselves around this bipolar model. Phenomena, however, are not found at the meeting point between things and the forms of the human mind; phenomena are what circulates all along the reversible chain of transformations, at each step losing some properties to gain others that render them compatible with already-established centres of calculation» [Latour, 1999: 71]. Як зазначає Т. Хернес, «The relationship between the models and the world is a tangled one» [Hernes, 2008: 6]. А це суттєво збільшує вагу когнітивної функції, в першу чергу – людського розуму, здатного формувати проекти реальності (моделі) як результат відношень з оточенням, які враховують і особливості самих дослідників.

30 березня 2018 р.

УКРАЇНА — МАЙДАН: ПОГРОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ ЙДЕ З КИЄВА!

Вже не вперше ми вказуємо на те, що робиться в українській географії. Нинішній її стан можна оцінити як катастрофічний. За останні двадцять - двадцять п'ять років, не дивлячись на погану економічну ситуацію і явне недофінансування всіх наукових галузей, кількість кандидатів і, особливо, докторів наук зростала прискореними темпами. На жаль, якість цих “дисертацій” знижувалась ще швидше. В географії на сьогодні докторів наук вже перевищила їх кількість в СРСР на момент його розпаду. Про що тільки не пишуть - від організації медичних послуг до демографії (геодемографії) Харківської області, і кожного разу “відкривають” новий напрям, як, наприклад, трофогеографія, геовиноградарство, або “досліджують” становлення якоїсь там суспільної географії, базуючись на зростанні кількості захистів. Жахливі події відбуваються і у сфері ландшафтознавства. Тут маємо неймовірні “ландшафти” - шосейні, залізо-дорожні та їм подібні. Все це доволі прикро. Першість у цьому русі має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, географічний факультет якого укомплектований “видатними” і “головними”, як вони себе позиціонують. За ними йде Інститут географії НАН України, а далі - всі інші крупні університети - Харківський, Львівський, Одеський, Луцький (Східне-Європейський) … . Вражає те, що МОН України, маючи достатньо свідчень про стан справ, демонструє повну бездіяльність. Складається враження, що все це турбує тільки окремих людей.
ЗАКЛИКАЄМО ТИХ, У КОГО ЩЕ Є СОВІСТЬ, ЗУПИНИТИ ЦЕ КАТАСТРОФІЧНЕ ЗНИЩЕННЯ ГЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ.
Прийшов час поставити крапку і притягнути до відповідальності тих, хто корчить із себе неперевершених. Схаменіться і зруйнуйте це лігво тхір-подібних “видатних”. Географію мають розвивати науковці, а не ті, хто на ній заробляє.

Ковальов О. («Номад»)

26 березня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Удовиченко Вікторії Віталіївни «Конструктивно-географічні засади регіонального ландшафтного планування: теорія, методологія, практика (на прикладі лівобережної полісько-лісостепової частини території України)»

ЧЕРГОВИЙ БЕЗОБРАЗНИЙ ВИПАДОК ЗАХИСТУ «ДОКТОРСЬКОЇ» У СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ РАДІ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ЩЕВЧЕНКА: БІДНИЙ ТАРАСЕ!
Пані В.В. Удовиченко демонструє всім, як треба писати бутафорні докторські дисертації

Робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант
Шищенко Петро Григорович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАПН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Офіційні опоненти:
Гудзевич Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський  національний  педагогічний  університет  імені Володимира Гнатюка.

Захист відбудеться 3 квітня 2018 р. об 11 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка