Загальна географія: від поверхневого до глибинного. Інформаційно-організаційна природа геохолонів=геооргів та геохолархії

Ковальов О. («Номад»)

Коли випадок переможений, виникає смисл – внутрішня цінність Космосу, що збільшується з кожним кроком розвитку.

   Кен Уїлбер, Історія всього

Вступ. У цій статті я хочу повернутися до питання, яке останнім часом проявляється як чи не головне у сучасній географії: чим має займатися географія, яка область її дослідження? В роботі «Ontology of Common Sense Geographic Phenomena: ...» автори акцентують увагу на моментах, на які слід звертати увагу при визначенні об’єктів, що мають відношення до географії:

1) a kind of geographic feature

2) a kind of geographic object

3) something geographic

4) a geographic concept

5) or something that could be portrayed on a map,

та зауважують: «Each also was asked for the negation of the same phrase, such as "a kind of non-geographic feature" or "something that could not be portrayed on a map."» [Mark, Smith, Tversky, 1999: 32]. Маємо широкий діапазон поглядів на особливості області дослідження географії - від «наївної географії»: «Naive Geography is the body of knowledge that people have about the surrounding geographic world» [Egenhofer, Mark, 1995: 3], до холонічної географії – географічне середовище як холархічна організація (гео)холонів=оргів, множина яких формується шляхом накладання хвиль організації, що веде до виникнення певної структури. Але організацію можна розглядати у різних ракурсах, тож проблема коректного визначення цього поняття залишається актуальною. К. Уїлбер вважає, що вона є, так би мовити, вертикальним виміром світу [Уилбер, 1996]. Тоді географам варто замислитись над тим, що сучасна наука поступово рухається в напрямку заглиблення саме у цей вимір – організаційний. Нажаль, сьогодні публікації географів наповнені таким висловом, як «просторова організація», яка до справжньої організації відношення не має, бо пов’язується авторами тільки з розподіленням об’єктів на поверхні. Нас же цікавить організація, що з’єднує всі частини цілого у єдність, яку, однак, не можна відчути на дотик, побачити чи почути, а також питання, як вона може виникати і підтримуватись. Як зазначають Б. Хітворс та М. Заік ...., «To design and evaluate an advanced information system it must be viewed “in toto”» [Hitworth, Zaic, 2003: 259]. Спроби впровадити протягом останніх кількох десятиліть традиційний системний підхід у географічні дослідження, виявили певні обмеження, пов’язані, в першу чергу, з тим, що таке бачення вимагає розгляду систем з чітко вираженими межами як стосовно їх середовища, чого немає у природі, так і дослідника, якому відводилась роль пасивного фіксатора даних про них. 

УКРАЇНА – МАЙДАН: ЩО ТАКЕ «БПП» І ЯКЕ МАЙБУТНЄ ПРИГОТУВАЛА ЦЯ «ПОЛІТИЧНА СИЛА» УКРАЇНЦЯМ

Жаль, що більше, ніж через три роки після Майдану приходиться ставити питання стосовно тих, хто, скориставшись цією соціальною хвилею, заскочив у високі крісла на, як тепер стало зрозумілим, жахливому популізмі. На провідні позиції, як відомо, вийшла так звана «БПП». Офіційно її розшифровують як Блок Петра Порошенка. Насправді, це Брехня-Показуха-Популізм. Я можу погодитись з тим, що в країні вдалося створити нову армію, але ось питання: кого ця армія буде захищати, якщо скоро в країні може не залишитись людей? Всі проблеми, пов’язані з бюджетом, військовими діями, утриманням надмірно коштовної «керівної» ланки, суддів, прокурорів тощо вирішуються за рахунок простих людей, в першу чергу - пенсіонерів. В країні не вирішена жодна серйозна проблема, економіка рухнула і перспектив її відновлення не видно, натомість:

зброя виготовляється на заводі Порошенка, кораблі ремонтуються на заводі Порошенка, автобуси виготовляються на заводі Порошенка, цукерки – на заводі Порошенка ... так і хочеться спитати: а може і вся Україна вже належить пану Порошенкові? 

Відгук про автореферат дисертації Попельницької Наталії Олександрівни «Ґрунтово-географічні дослідження Північно-Західного Причорномор’я»

ОДЕСЬКИЙ ТА ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІ УНІВЕРСИТЕТИ ОБ’ЄНАЛИСЯ ЗАРАДИ ТОГО, ЩОБ ПРОТЯГТИ ЧЕРЕЗ ЗАХИСТ АВАНТЮРНУ «ДИСЕРТАЦІЮ»!

Дисертант: Попельницька Наталія Олександрівна

Тема: Ґрунтово-географічні дослідження Північно-Західного Причорномор’я 

Місце виконання роботи: кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Тригуб Валентина Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:

Михайлюк Віктор Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри землеустрою та кадастру, Одеський державний аграрний університет;

Радзій Володимир Феофілович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  геодезії, землевпорядкування та кадастру, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

Захист планується на 30 червня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук про автореферат дисертації Ходос Олени Євгенівни «Особливості ландшафтно-геохімічних умов та ґрунтового покриву узбереж лиманів Північно- Західного Причорномор’я»

Дисертант: Ходос Олена Євгенівна

Тема: Особливості ландшафтно-геохімічних умов та ґрунтового покриву узбереж лиманів Північно-Західного Причорномор’я 

Місце виконання роботи: кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Біланчин Ярослав Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:

Гуцуляк Василь Миолайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Шубер Павло Михайлович, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Захист планується на 30 травня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Відгук про автореферат дисертації Єремії Ганни Іванівни «Суспільно-географічні дослідження України кінця ХІХ – початку ХХ століття у румуномовних працях»

Коли в державі міністерство науки та освіти є фейком, пройдисвіти різних рівнів і мастей перетворюють науку на прохідний двір. На цей раз маємо трійку деканів географічних факультетів, які збираються протягнути через захист мильну бульбашку!

Дисертант: Єремія Ганна Іванівна

Тема: Суспільно-географічні дослідження України кінця ХІХ – початку ХХ століття у румуномовних працях

Місце виконання роботи: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Науковий керівник: Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Офіційні опоненти:

Олійник Ярослав Богданович, доктор географічних наук, професор академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Кузишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Захист має відбутися 29 червня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. 

Відгук про автореферат дисертації Дем’янчук Ілони Петрівни «Конструктивно-географічні засади медико-географічних досліджень Тернопільської області»

Коли в державі міністерство науки та освіти є фейком, пройдисвіти різних рівнів і мастей перетворюють науку на прохідний двір. Пан І.П. Ковальчук – Заслужений діяч науки і техніки України – на прикладі дисертації І.П. Дем’янчук, показав, як це робиться!

Дисертант: Дем’янчук Ілона Петрівна

Тема: Конструктивно-географічні засади медико-географічних досліджень Тернопільської області

Місце виконання роботи: Робота виконана на кафедрі геодезії та картографії Національного університету біоресурсів і природокористування України

Науковий керівник: Ковальчук Іван Петрович, доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри геодезії та картографії, Національний університет біоресурсів і природокористування України;

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;

Корнус Анатолій Олександрович, кандидат географічних наук, доцент кафедри загальної та регіональної географії, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка.

Захист планується на 26 червня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Сеньків Мар’яни Ігорівни «Транспортна і розподільча геологістика в Західному регіоні України»

«Наукові» керівники в Україні діють згідно з принципом: якщо не можна, але дуже хочеться, то все одно можна. Дивно, навіщо дозволяти кандидатам наук керувати написанням кандидатських дисертацій!

Роботу виконано на кафедрі економічної і соціальної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий консультант: Грицевич Володимир Степанович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Офіційні опоненти:

Смирнов Ігор Георгієвич, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Поручинська Ірина Володимирівна, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри економічної та соціальної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;

                                     

Захист відбувся “15 червня” 2017 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка. 

УКРАЇНА-МАЙБУТНЄ: безвіз може стати фейком, якщо перші особи держави не зроблять серйозні кроки у напрямку внутрішніх перемін

Те, що ми зараз бачимо на екранах телевізорів, вже починає дратувати. Рекламні ролики, які прославляють досягнення президента Порошенка. Так, з політичної точки зору, це дійсно досягнення, бо це крок у бік більш цивілізованого світу. Але якби Європа не хотіла цього, нічого не сталося б, а ті “перепони” на кшталт затримки в Нідерландах, були викликані тільки тим, що реформи, що декларувалися, в Україні не впроваджувалися. Більше того, неодноразово вказувалося на те, що безвіз ніяким чином не веде до об'єднання України з ЄС, бо Україна має, у порівнянні з країнами ЄС, вкрай низький рівень добробуту, занизькі зарплати, занизький рівень культури тощо. І не варто розраховувати на те, що безвіз призведе до того, що Європа почне вливатися в Україну у вигляді інвестицій: достатньо подивитися на те, що в Україні роблять з лісами, бурштином, піском, металобрухтом … може тільки відштовхнути. Я вже не кажу про те, що намагаються зробити із землею. Ми чуємо від представників БПП, від прем'єра Гройсмана, що у разі земельної “реформи” ми отримаємо справжніх фермерів. Ні, це не для українських реалій. Подивіться, що робиться: ще земля не є приватною власністю, а у нас йдуть цілі війни у вигляді рейдерських захоплень. Причому, вже використовують і вогнепальну зброю. Скажіть, хто погодиться вкладати гроші у таку ситуацію. Ніхто. Причому земельну реформу намагаються протягнути через ВР, незважаючи на те, що земельний кадастр не тільки не завершений, а й розроблений на хибних принципах, бо інтереси Природи практично не враховані.

УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: Тепер маємо свого Петю 1-го, що прорубав вікно до Європи

Так, це стало дійсністю. Завдяки прагненню європейців відділити Україну від Російської імперії та великим зусиллям української дипломатії, українці ось-ось отримують безвіз. Що тут є позитивним, а що негативним. Позитиви очевидні. Наші люди отримують можливість, при наявності біометричного паспорту, поїхати до будь-якої європейської країни. А це означає, що українці зможуть подивитися на рівень життя (хоча і так всім відомий) та рівень культури, які встановлені у європейських країнах. Це є величезним стимулом вчити мови, заробляти гроші для поїздок, проводити час у європейському середовищі. Це є цінним, бо все, більш організоване, є цінністю. А тут йдеться про цінності, які відбиралися протягом століть. Тому можна тільки вітати цей крок. Більше того, біометричні паспорти слід давати і жителям окупованих територій, і навіть тим, хто живе в Росії, при умові знання української мови.

МЕТЕОСИТУАЦІЇ В ГОРАХ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З НИМИ НЕБЕЗПЕКИ

Починається літній сезон, альпіністи і туристи їдуть у гори. Пропонуємо короткий огляд тих небезпек, які можуть бути пов'язані з метеорологічними умовами, що виникають в горах

дивитись на slideshare.net

ВІДПОВІДІ НА ДОПИСИ ПАНА UNKNOWN

Пан «Unknown» вирішив поставити під сумнів адекватність моїх запитань і мою кваліфікацію. Це не перша його спроба. Попередні «дискусії» закінчувалися моїми відповідями. Питання у тому, що UNKNOWN є UNKNOWN, більше нічого. Це звичайний представник близько-наукової політики, який звик до демагогії. Але я вважаю за потрібне дати відповіді, щоб тим молодим людям, які прагнуть стати справжніми науковцями, було зрозуміло, про що йдеться. Отже

Unknown залишив новий коментар на Вашому дописі «Відгук про автореферат дисертації Майстра Андрія»

Подивимося, чого вартують зауваження О. Ковальова, як автора відгуку.

Зауваження 1. «Картосхеми – це форма відображення даних, не більше, науковою новизною це не є!»

Відповідь «Unknown»: Невірно. Справжня картосхема це не малюнок. Створення картосхеми передбачає авторську розробку її сюжету, розробку системи умовних позначень, яка відображає глибинну суть досліджуваного явища.

Дискуссия А.П. Ковалёва с Бондыревым Игорем Всеволодовичем

Знакомясь с диссертацией Александра Владимировича Хорошева, я вспомнил о Интернет-конференции, организованной московскими и тбилисскими географами – «Изменения природной среды на рубеже тысячелетий, Москва – Тбилиси, 2006» (www.cetm.narod.ru), в ходе которой я инициировал ряд дискуссий. Сегодня они уже сняты, и я решил восстановить одну из них – с Игорем Всеволодовичем Бондыревым (Институт географии АН Грузии им. Вахушти), поскольку она затрагивала вопросы, связанные с рельефом и ландшафтом.