УКРАИНА - РОССИЯ: ВИДЕН КОНЕЦ ВОЙНЫ, И ВОВА ПУТИН ПОЧУВСТВОВАЛ УГРОЗУ СО СТОРОНЫ БОРИСА НЕМЦОВА

Это действительно имеет место. План Вовы Путина уничтожить Украину провалился, когда кацапы ничего не смогли сделать в Харькове. Почему так? Да потому, что именно захват Харькова означал бы и уничтожение украинской государственности, именно Харькова, а не Киева или Донбасса. Харьков - центральная фигура в этой шахматной игре.

Відгук про автореферат дисертації Настюка Миколи Григоровича «Гідролого-руслознавчий аналіз даних гідрометричних спостережень у басейнах Верхнього Пруту та Сірету»

Три дисертації підряд за спеціальністю 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія, захист яких планується у спеціалізованій вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Всі три роботи залишають жахливе враження. Вони не мають відношення до географії і не містять нових наукових результатів. Ми ставимо питання про виведення з поля захистів географії дисертацій гідрометеорологічного спрямування.

Знайомимо читачів з відгуком про автореферат дисертації Настюка Миколи Григоровича

МАЄМО ЧЕРГОВІ ПРИКЛАДИ ПСЕВДОНАУКОВИХ «ДИСЕРТАЦІЙ», ЯКІ БУДУТЬ ПРОТЯГУВАТИ ЧЕРЕЗ ПРОЦЕДУРУ «ЗАХИСТУ» У СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ ВЧЕНІЙ РАДІ Д 26.001.22 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: БІДНИЙ ТАРАС!

Маємо два приклади псевдо дисертацій, підготовлених у Українському гідрологічному інституті, Київ:

Христюк Борис Федорович

Баужа Тетяна Олександрівна

Це вже не імітація наукової роботи, це – повна профанація. Схоже на те, що пан член-кореспондент вирішив погратися з географією!

Автор: Христюк Борис Федорович

Тема: Особливості формування водного стоку річки Дунай та розробка методик його прогнозування;

Спеціальність: 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія;

Місце виконання роботи: відділ гідрологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України;

Науковий керівник: 

Осадчий Володимир Іванович, доктор географічних наук, член-кореспондент НАНУ, Український гідрометеорологічний інститут, директор;

Офіційні опоненти:

Тімченко Володимир Михайлович, доктор географічних наук, професор, провідний науковий співробітник лабораторії гідрології та управління водними ресурсами, Інститут гідробіології НАН України;

Струтинська Віта Миколаївна, кандидат географічних наук, начальник відділу науково-технічного та інформаційного забезпечення.

Захист планується на 19 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Баужі Тетяни Олександрівні «Просторово-часові закономірності водного стоку водотоків у басейні річки Ріка»

Автор: Баужа Тетяна Олександрівна

Тема: Просторово-часові закономірності водного стоку водотоків у басейні річки Ріка;

Спеціальність: 11.00.07 – гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія;

Місце виконання роботи: відділ гідрологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України;

Науковий керівник:

Горбачова Людмила Олександрівна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу гідрологічних досліджень, Український гідрометеорологічний інститут;

Офіційні опоненти:

Гребінь Василь Васильович, доктор географічних наук, професор, кафедра гідрології та гідро екології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Гуляєва Оксана Олександрівна, кандидат географічних наук, науковий співробітник лабораторії гідрології та управління водними екосистемами, Інститут гідробіології НАН України.

Захист планується на 19 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

ВИНИКАЄ ПИТАННЯ: ЧИ МОЖЕ В УКРАЇНІ ЩОСЬ ЗМІНИТИСЯ У ПОЗИТИВНИЙ БІК, ЧИ І ДАЛІ КРАЇНА БУДЕ ПЕРЕБУВАТИ У РЕЖИМІ ІМІТАЦІЇ ЗМІН?

Такий заголовок викликаний тим, що після двомісячної перерви знову почали надходити автореферати «дисертацій», які не можуть не викликати подив і, певною мірою, обурення. Як приклад, наводимо відгуки про автореферати кандидатської дисертації Горун Вікторії Володимирівни та докторської дисертації Мальчикової Дар’ї Сергіївни.

Автор: Горун Вікторія Володиміривна

Тема: Рекреаційні ресурси і умови Одеської області та особливості їх територіальної диференціації.

Місце походження: кафедра прикладної екології Одеського державного екологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Пилипенко Галина Павлівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії та природокористування, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:

Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Поколодна Марія Миколаївна, кандидат географічних наук, доцент, кафедра туризму і готельного господарства. Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова;

Захист заплановано 5 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.090.02 в Одеському державному екологічному університеті.

Відгук про автореферат дисертації Мальчикової Дар’ї Сергіївни «Методологія і методика геопланування сільської місцевості на регіональному рівні»

Автор: Мальчикова Дар’я Сергіївна

Тема: Методологія і методика геопланування сільської місцевості на регіональному рівні;

Місце походження: кафедра соціально-економічної географії Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України;

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;

Науковий консультант: Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Офіційні опоненти:

Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, доцент, Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя (м. Київ);

Мезенцев Костянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, кафедра економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Барановський Микола Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя;

Захист заплановано 6 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41. 051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

УКРАИНА – РОССИЯ: НЕ ВОЮЙ ЧУЖУ ЗЕМЛЮ – ВТРАТИШ СВОЮ а також ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ – ЦЕ ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ?

Мені вже не хотілося повертатися до тематики, пов’язаної з подіями на сході України, але Вова Путін (Путсик) виявився дуже наполегливим у своєму бажанні стати Імператором Світу і стерти Україну, яка стала для нього перепоною у реалізації цього бажання. На шляху до цієї «високої» мети Вова Путсик (маленька субантропоїдна істотка на кшталт австралопітека з чотирма горилами по кутах, як додатком до тіла, які чомусь його не носять – у Харкові Г. Кернеса і то носять) готовий покласти всіх руських та іншого походження путіндрилів, виславши свій шлях їхніми трупиками. А підштовхнуло мене до цього виступу одна подія. У ніч з вівторка на середу мені наснився дуже гарний для Вови Путсика сон: він лежав у ліжку, а я розмовляв з ним, але у певний момент мордашка Вови почала покриватися синіми плямами у вигляді смуг. Уявляєте собі: це найкращий для Вови Путсика вихід з того ідіотського становища, у яке він загнав себе і Росію. Скоро Вова Путсик (офіційна назва істотки - Вова Путін), будучи отруєним, відправиться у кращий світ, звільнивши всіх від свого морального ідіотизму.

КОРЕНІ ПСЕВДОНАУКОВОГО БОЛОТА В УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОГРАФІЇ

У цьому виступі я хочу показати, яким чином і завдяки кому українська географія перетворилася на наукоподібне болото. Ми маємо приклад «докторської дисертації» пана Самойленка В.М., захист якої відбувся 14 років тому. Якби не автореферати кандидатських дисертацій учнів цього пана, я б і досі нічого не знав би про цього «географа». Але проблема не в ньому, проблема у тій жахливій корупції, яка знищила і географію в Україні, і багато інших наукових напрямків. Отже

Загальна географія: якою є реальність, яку, як вважають географи, вони досліджують?

Ковальов О.

Anthropologically speaking the universe consists of real and symbolic actions of human agents spatially and temporally organised.

     Karel Boullart

Вступ. Я взяв перше питання з чотирьох, які у роботі «Science, Philosophy and Physical Geography» поставив собі Р. Інкпен [Inkpen, 2005, viii]: «What is the reality that physical geographers think they study?», але таке питання я би відніс до всієї географії, яку я бачу нероздільною. Більше того, географія є невід’ємною частиною науки взагалі, що накладає на неї відповідні обмеження, а саме: слід досить чітко уявляти собі, чим займається наука в цілому і яким чином виокремлюється область дослідження тієї чи іншої наукової галузі. Відображаючи, як ми вважаємо, реальність (яка для нас виступає як дійсність[1]), ми використовуємо поняття, категорії, за якими стоять певні образи, паттерни, сукупність яких лежить в основі нашої ментальної карти дійсності, як ми її собі уявляємо. При цьому ми навіть не замислюємось над тим, що ці категорії не дозволяють покрити все, що сприймається – завжди залишаються проміжні області, які залишаються незрозумілими (тому дійсність і відрізняється від реальності, дійсність – це реальність, трансформована нашими органами відчуття і нашою свідомістю, яка стає для нас такою завдяки діяльності, сама ж реальність ховається за цією сіткою, структурованою завісою, що диференціює її, бо сама вона не є чітко диференційованою): реальність – це завжди щось інше. Отже, є питання онтології цих образів. Багато хто вважає, що різноманітні утворення (гори, річки, дороги, населені пункти тощо), які ми можемо виокремити у нашому середовищі, є географічними. Наприклад: «… commonly encountered geographic concepts, such as “forest,” “river,”“administrative unit,” “cadastral parcel,” “transportation network,” “road,” “bank,”“utility,” “mixed-urban fabric,” or “semi-natural area,” may differ considerably from one taxonomy to another.» [Kavouras, Kokla, 2008: 3]. Їм вторять Дж. Метью і Д. Герберт: «For most people, the term ‘geography’ has an instant, if over-simplified, meaning. Different countries in the world, rivers, mountains, and capital cities, and their location on maps, are often among the first things that come to mind. If a contestant in a popular quiz show chooses the category of geography for his or her questions, these are often the questions posed» [Matthews, Herbert, 2008: Preface]. Це не може не дивувати (абсолютно незрозуміло, чому вони саме географічні), хоча стає ясним з огляду на те, що на сьогодні дуже швидко розвивається така галузь, як ГІС – спосіб електронного упакування даних[2]. Отже, розкладаючи довкілля на об’єкти (ознака фізикалізму[3]) з їх координатами на поверхні, формою та розмірами, ми аж ніяк не відображаємо географічну реальність[4]. Дж. Метью і Д. Герберт пишуть: «… one of the strengths of geography: its ability to act as a bridge between nature and society. We will outline the original ‘Geographical Experiment’ that rested on this synergy between nature and culture, and recognized the unique position of geography between the sciences and the humanities» [Matthews, Herbert, 2008: Preface]. Тоді, що ми маємо розуміти, коли кажемо «географічна реальність»? Це питання вимагає відповіді спочатку на більш широке питання: що таке «реальність» взагалі?

Чи допоможе люстрація повернути Україні імідж країни з високим рівнем науки та освіти?

Ми виставляємо два відгуки про автореферати дисертацій – Іванюка Д.В. та Кривошеїна О.О., підготовлених під керівництвом доктора географічних наук, професора кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка пана Самойленка Віктора Миколайовича. Обидві дисертації написані одним стилем, що свідчить про безпосередню участь пана Самойленка у написанні текстів. Це - стиль навішування-локшини-на-вуха. Він зводиться до замилювання очей великою кількістю наукових і наукоподібних термінів, які використовуються чисто формально. Виникає питання, невже співробітники географічного факультету головного, з їх точки зору, університету України не побачили цього? Невже члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка не змогли відрізнити чистої води профанацію від наукового дослідження? Як офіційні опоненти могли погодитись опонувати майстрам «наукового» словоблуддя? Ми ставимо питання ректору університету пану Губерському Л.В.  та міністру освіти і науки пану Квіту С.М.: як могли допустити, щоб «головний» університет України став джерелом псевдонаукової ахінеї і мряки? І чи не варто переглянути докторську дисертацію пана Самойленка С.В., бо схоже, що і його дисертація була написана у стилі навішування-локшини-на-вуха?

ЖАХ: НЕВЖЕ ТАКЕ МОЖЛИВЕ У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА?

Автор: Кривошеїн Олександр Олегович;

Тема: Геоінформаційне моделювання потенційної продуктивності землеробських ландшафтів України;

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів;

Науковий керівник: Самойленко Віктор Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;

Ситник Олексій Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини.

Захист відбудеться «23» грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Батиченко Світлани Павлівни «Суспільно-географічні аспекти захворюваності населення регіонів України»

Київський, Харківський і Львівський національні університеті об’єднали свої зусилля в напрямку знищення географії, як наукового напрямку. Ми маємо чудовий матеріал для люстраційного комітету України. Я би назвав це моральною і фаховою катастрофою. Прийшов час жорстко поставити питання стосовно розформування «вчених» спеціалізованих рад, подібних до ради Д 26.001.07, бо виникає питання, у якій сфері вони спеціалізуються.