27 квітня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Єрмоленко Наталі Сергіївни «Просторово-часові характеристики посух в Україні за сучасних кліматичних умов»

ВІД ТАКОЇ «ГЕОГРАФІЇ» ОДЕСА-МАМА ПЕРЕВЕРНЕТЬСЯ ГОП-ЦА-ЦА (не варто плутати географію з атмологією)
Дисертація ЄРМОЛЕНКО Наталії Сергіївни
Місце написання: Одеський державний екологічний університет
Автор: Єрмоленко Наталія Сергіївна
Тема: Просторово-часові характеристики посух в Україні за сучасних кліматичних умов

Науковий керівник: Хохлов Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри теоретичної метеорології і метеорологічних прогнозів, проректор з навчально-методичної роботи

Офіційні опоненти:
Антоненко Володимир Степанович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Київський національний університет культури і мистецтва;
Ситон Віктор Миколайович, кандидат географічних наук, доцент, Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів.

Захист заплановано на 14 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 Одеського державного екологічного університету.

Відгук
про автореферат дисертації
Єрмоленко Наталі Сергіївни
«Просторово-часові характеристики посух
в Україні за сучасних кліматичних умов»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.09 – метеорологія,
кліматологія, агрометеорологія

Я не буду вже ставити питання про те, що спеціальність11.00.09 – метеорологія, кліматологія, агрометеорологія не можуть відноситись до географії, бо атмосфера, як область їх дослідження, є гомогенним середовищем. Мене також засмучує присутність серед опонентів представника Київського університету культури і мистецтв пана Антоненка В.С. Я нічого не чув про нього, але як можна пов’язати посухи, з одного боку, і міжнародний туризм, культуру і мистецтво з іншого. Традиційно почну з назви дисертації.
Питання 1: Шановна пані Наталя, хто Вам сказав, що характеристики чогось можуть бути предметом захисту на рівні дисертації?
Мій коментар: Характеристики не можуть бути предметом захисту, це – відомий факт, наука не пов’язується з описом характеристик!
Питання 2: Пані, що може означати у Вашому випадку «просторово-часові характеристики»?
Мій коментар: Це взагалі важко зрозуміти. Є якесь явище, яке має певні характеристики, які змінюються у просторі і часі, то як вони можуть бути саме просторово-часовими? Пані, уявіть собі, що я взяв за об’єкт дослідження тіло Наталі Єрмоленко, і збираюсь дослідити його характеристики у просторі і часі, тоді тіла вже немає, а є тільки просторово-часові характеристики … Наталя, куди Ви поділися? Наталя зникла, розчинившись у просторі і часі (це – її тінь в просторово-часові системі координат). Це – серйозна помилка, яка свідчить про недостатню фахову підготовку.
Отже, назва дисертації сформульована абсолютно некоректно.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми.
Мій коментар: Досить дивно читати, що у роботі, присвяченій посухам, актуальність визначається кліматичними змінами.
Питання 3: Пані, у чому проявляється географічний характер явища посухи і чи має він місце взагалі?
Мій коментар: Панночка мала б писати саме про географічний характер посух, якщо такий є, бо вона збирається захищати роботу у географічній раді.
Питання 4: Пані, Ви пишете про негативний вплив посух на всі галузі економіки, будь ласка, як проявляється цей негативний вплив наприклад, на морське рибальство?
Мій коментар: Завжди хочеться посилити ефект.
Об’єкт дослідження: посухи на території України.
Питання 5: Пані, для Вас посуха має відношення тільки до атмосфери?
Мій коментар: Так не можна формулювати об’єкт дослідження, таким в роботі має виступати явище посухи, ще точніше – посуха, як географічне явище, після чого можна говорити про просторово-часові розбіжності у межах України.
Предмет дослідження: закономірності просторово-часового розподілу посух в умовах змін глобального та регіонального клімату
Питання 6: Пані, посухи – дуже відоме явище в Україні, невже існують такі пробіли у цій тематиці (просторово-часовий розподіл), які вимагають з’ясування?
Мій коментар: Не думаю. Якщо це так, всіх метеорологів та кліматологів слід звільнити з роботи і залишити одну тільки пані Наталю.
Мета дослідження: визначення особливостей просторово-часового розподілу посух в Україні за сучасних кліматичних умов і встановлення їх взаємозв’язку з великомасштабними атмосферними процесами.
Мій коментар: Я вже висловився з того приводу, що «визначення особливостей просторово-часового розподілу» чогось не може бути предметом наукового дослідження – це другорядне питання на фоні самого явища.
Задачі дослідження:
. визначити головні тенденції змін температури та опадів в останні 60 років на території України, що мають безпосередній вплив на формування посух;
Питання 7: Пані, невже ці тенденції невідомі?
Мій коментар: Не так давно я допомагав одній школярці у написанні роботи по лінії МАН, ми з нею спокійно виявили ці тенденції на основі відповідних рядів даних, взятих у довідниках. Це не є науковою задачею.
. надати об’єктивні кількісні оцінки просторової мінливості повторюваності, тривалості та суворості різних типів посух;
Питання 8: Панночко, на основі яких критеріїв Ви відрізняєте об’єктивні та необ’єктивні оцінки, що у Вас означає слово «об’єктивний»?
Мій коментар: Пані не знає, що будь-яка оцінка є суб’єктивною.
. встановити регіональні особливості часового розподілу посух в Україні та показати їх зв'язок з різними сферами природного середовища;
Питання 8: Пані, невже регіональні особливості часової мінливості посух в Україні невідомі?
Мій коментар: Я не займаюсь посухами, але впевнений, що ця тематика доволі добре розроблена – не слід забувати, що Україна лишається у значній мірі аграрною країною.
Питання 9: Пані, які «сфери природного середовища» Ви маєте на увазі?
Мій коментар: Мені просто цікаво, може я чогось не знаю.
. визначити вплив основних режимів кліматичної мінливості Євроатлантичного сектору на формування посух в Україні.
Мій коментар: Дуже сумніваюсь, що цей вплив невідомий фахівцям.
Я не бачу задач, які мають відношення до явища посухи і можуть дати нові нетривіальні результати.
Методи дослідження:
Дисертантка вкрай коротко описує використані методи, молодець!
Питання 10: Пані, а що таке «кліматичний аналіз»?
Мій коментар: Це – некоректне висловлювання.
Питання 11: Пані, як Ви визначаєте клімат?
Мій коментар: Мене зацікавило це у зв’язку з некоректністю висловлювання «кліматичний аналіз». Клімат – багаторічний режим погод, тобто образ стану атмосфери, клімат не зводиться до окремих показників.
Наукова новизна (три пункти):
. встановлена … регіональна неоднорідність просторового розподілу посух, обумовлена сучасними змінами клімату;
Мій коментар: Така неоднорідність всім відома!
. виявлені відмінності часового розподілу різних типів посух в усіх регіонах України;
Мій коментар: Це добре, що у всіх, бо якби не у всіх, панночку звинуватили у сепаратизмі. Насправді, це речі, добре відомі фахівцям, особливо аграріям.
. визначені очікувані часові зміни посух … .
Мій коментар: так це ж – звичайна робота гідрометслужби! Нічого собі!
Ми бачимо, що жоден пункт «новизни» не є таким, панночко, так не можна! Питання 12: Пані, що Ви збираєтесь захищати?
Мій коментар: Я не розумію таку «наукову новизну», це – блеф!
Загальний зміст роботи
Розділ 1. «Вплив кліматичних умов на виникнення посух».
Мій коментар: Я продивися текст першого розділу і не побачив нічого нового – звичайний опис статистичних даних.
Питання 12: Пані, так чи є явище посухи географічним?
Мій коментар: Я не знайшов відповіді у розділі, тому не розумію, як пані обґрунтовує появу своєї роботи у географічній спеціалізованій раді. Йдеться виключно про атмосферні процеси, але
Питання 13: Пані, якщо ми беремо виключно атмосферу, чи можна стосовно її станів і режимів говорити про явище посухи?
Мій коментар: Ні! Атмосфері абсолютно по-барабану таке явище, тому мені незрозуміло, про яку «посуху» пише дисертантка.
Розділ 2. «Методика дослідження просторово-часового розподілу …».
Питання 14: Пані, навіщо цілий розділ присвячувати методиці, Ви що, досліджуєте методику?
Мій коментар: Однозначно ні, але це свідчить про те, що у дисертантки не було нічого, більш суттєвого.
Розділ 3. «Просторовий розподіл характеристик посух …».
Мій коментар: Я прочитав текст розділу і не побачив нічого, що б стосувалося саме наукового дослідження – це результати обробки даних, які будуть мінятися від одного часового періоду до іншого.
Розділ 4. «Часова мінливість посух в Україні за умов змін клімату».
Мій коментар: Я прочитав текст розділу і не побачив нічого, що б стосувалося саме наукового дослідження – це результати обробки даних, які будуть мінятися від одного часового періоду до іншого.
Розділ 5. «Вплив великомасштабних атмосферних процесів на формування посух в Україні». У розділі містяться деякі цікаві результати, що вказують на зв'язок між посухами та атмосферними процесами значного масштабу. Не маючи відношення до досліджуваних питань, я не можу визначити, наскільки вони є новими – це справа фахівців. Але йдеться тільки про кореляції між посухами і масштабними атмосферними режимами, самого пояснення зв’язку я не побачив. Те, що такий зв'язок має бути, ні у кого не викладає сумніву.
Висновки (всього вісім при чотирьох задачах, що дивує)
1. Питання доцільності чи недоцільності використання того чи іншого індексу не є результатом наукового дослідження.
2. Неоднорідність посух по регіонах України – давно відомий факт.
3. Йдеться про факти, що є відомими фахівцям.
4. Дуже сумніваюсь, що фахівцям невідомо, що локалізація осередків посух в Україні з часом міняється – у природі все змінюється, але немає пояснення, чому це має місце.
5. Підтвердження впливу чогось на щось не може бути висновком дисертаційної роботи.
6. Факт впливу посух на режим річок відомий дуже давно і новизною не є.
7. Новизну цього результату мають оцінити серйозні незалежні експерти.
8. Сумніваюсь, що це невідомо фахівцям.
Висновок по автореферату дисертації
Перш за все відмічу некоректне визначення теми дисертації. У тексті відсутній розгляд самого явища посухи, хоча дисертантка повинна була показати географічний характер цього явища. Це не дозволяє визначитись, як дисертантка його уявляє, без чого неможливо зробити висновок стосовно новизни результатів, та й сама новизна написана так, що не свідчить про її наявність. Дисертантка досить далека від географії і не розуміє, що означає саме географічне дослідження, вона не розуміє, що географія має справу з особливою організацією географічного середовища, певні стани якого саме і мали б бути предметом дослідження. А це вимагає проведення відповідних польових досліджень (у роботі матеріал пов'язаний тільки з довідниками), без яких географічна робота не може бути сприйнята, як така, але в тексті я не знайшов жодного географічного терміна (не кажучи вже про поняття). Дисертантка концентрує свою увагу виключно на даних, що стосуються атмосфери, яка не є областю дослідження географії – це область дослідження атмології - науки про атмосферу. Перші три розділи взагалі не є інформативним, бо містять відомі факти, результати п’ятого розділу мають оцінити фахівці-кліматологи, що, однак, не міняє негативного враження від роботи, як саме географічної. Я не можу зробити позитивний висновок по роботі, бо вона лежить за межами географії, а наукова новизна не виражена.

26.04.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар