28 квітня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Дюльгер Марії Олександрівни «Агрокліматична оцінка умов вирощування пожнивних культур в Україні в умовах зміни клімату»

ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ВПРАВНИМ В ПЛАНІ АДАПТАЦІЇ ДО ТОГО, ДО ЧОГО АДАПТУВАТИСЯ НЕ МОЖНА
Дисертація ДЮЛЬГЕР Марії Олександрівни

Місце написання: Одеський державний екологічний університет
Автор: Дюльгер Марія Олександрівна
Тема: Агрокліматична оцінка умов вирощування пожнивних культур в Україні в умовах зміни клімату

Науковий керівник: Польовий Анатолій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри агрометеорології та агрометеорологічних прогнозів

Офіційні опоненти:
Ляшенко Галина Віталіївна, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник, Національний науковий цент «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова»;
Круківська Алла Володимирівна, кандидат географічних наук, асистент кафедри метеорології та кліматології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист заплановано на 14 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 Одеського державного екологічного університету.

Відгук
про автореферат дисертації
Дюльгер Марії Олександрівни
«Агрокліматична оцінка умов вирощування
пожнивних культур в Україні в умовах
зміни клімату», представленої на здобуття
звання кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.09 – метеорологія,
кліматологія, агрометеорологія

Не починаючи огляд автореферату, хочу поставити питання всім географам: скажіть будь ласка, яке відношення до географії має агрокліматологія?
Моя відповідь: Ніякого! Ще за радянських часів обговорювалось питання, чи є гідрологія, кліматологія та метеорологія складовими географії. На той час було прийняте абсолютно слушне рішення: ці області науки не є складовими географії. І це не важко зрозуміти: вони досліджують складові середовища, які є гомогенними, в той час, як географія має справу зі складними гетерогенними утвореннями. Спочатку їх називали геокомплексами, потім – геосистеми, сьогодні ми маємо інші терміни-поняття – геохолони чи геоорги. А в Україні досі роблять вигляд, що ці наукові напрямки є складовими географії. Але чому, в такому разі, геологія не розглядається, як географічна дисципліна? Мене дивує, що агрокліматологія і агрометеорологія також розглядаються, як складові географії, хоча є цикл аграрних наук. Ось з цієї позиції я і буду робити огляд автореферату.
Почну з назви дисертації.
Питання 1: Шановна пані Марія, що є областю дослідження географії і які основні структурні географічні одиниці Ви можете назвати?
Мій коментар: Пані Марія не має уявлення про область дослідження географії і не знає, з яких структурних складових вона формується.
Питання 2: Пані, агрокліматологія досліджує особливі кліматичні умови розвитку рослин, то як може бути, щоб умови вирощування оцінювались з точки зору умов?
Мій коментар: Це – неохайність і формальне ставлення до термінів. 
Питання 3: Пані, невже Вам невідомо, що оцінка не може бути основою наукової роботи?
Мій коментар: Ні, пані про це нічого не знає. Тим більше, що йдеться про оцінку умов. Це робить неможливим захист дисертації, бо вона такою не є.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Я читаю текст і не можу зрозуміти, де я таке бачив. Здається, у якійсь газетній статті. Аграрії давно обговорюють цю проблематику і нічого актуального тут вже немає.
Об’єкт дослідження: Формування продуктивності посівів пожнивних культур.
Мій коментар: Це не може не дивувати. У назві маємо агрокліматичну оцінку умов вирощування, а об’єктом вже виступає формування продуктивності (наче продуктивність формується).
Питання 4: Пані, так на чому Ви концентруєтесь – на агрокліматичній оцінці умов, чи на формуванні продуктивності пожнивних культур?
Мій коментар: Це питання дуже серйозне, бо у першому випадку робота є агрокліматологічною, а у другому – чисто аграрною, бо продуктивність залежить не тільки від агрокліматичних умов. Ми маємо суттєві розбіжності.
Предмет дослідження: Оцінка впливу агрокліматичних умов на продуктивність пожнивних культур в сучасних умовах та з урахуванням змін клімату.
Питання 5: Пані, невже оцінка впливу агрокліматичних умов ще не здійснена?
Мій коментар: Здійснена дуже давно. Наведу тільки один приклад. Свого часу Г.П. Дубинський у Харківському державному університеті проводив багаторічні дослідження у цьому напрямку і, здається, у 1976 році захистив докторську дисертацію. І це тільки один приклад. В Україні, а ще більше у світі, ці роботи ведуться багато десятків років.
Питання 6: Пані, що Ви маєте на увазі під сучасними умовами і чи не є зміни клімату також умовою?
Мій коментар: У назві роботи маємо агрокліматичну оцінку умов, тут – якісь сучасні умови … - суцільна демагогія.
Мета дослідження: Робота присвячена оцінці агрокліматичних ресурсів другої половини літа стосовно продуктивності пожнивних культур (на прикладі проса, гороху та гречки) … з урахуванням змін клімату.
Питання 7: Пані, що таке ресурс і на яких підставах Ви розглядаєте агрокліматичні умови як ресурс?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке ресурс і використовує цей термін чисто формально. Пані, ресурс – це те, що можна споживати, отже
Питання 8: Пані, яким чином Ви споживаєте кліматичні умови?
Мій коментар: Дуже хочеться отримати відповідь.
Питання 9: Пані, так йдеться про ресурс другої половини літа стосовно пожнивних культур, чи про придатність умов для визрівання цих культур?
Мій коментар: Я не знаю, про що думала дисертантка.
Задачі дослідження:
. модифікувати і адаптувати базову модель оцінки агрокліматичних ресурсів для пожнивних культур проса, гороху та гречки;
Питання 10: Пані, а що, є базова модель оцінки, і про що йдеться, про оцінку чи її модель, тобто що Ви досліджували?
Мій коментар: Це не може не дивувати, виявляється є не сама оцінка, яка має здійснюватись на основі відпрацьованої методики, а її модель! Якщо це так, то ця задача не має відношення до теми дисертації.
. кількісно оцінити вплив агрокліматичних умов пожнивного вегетаційного періоду на динаміку приростів різних агроекологічних рівнів урожайності даних культур;
Мій коментар: Це чиста агрономія і робота має захищатися за спеціальністю, пов’язаною з агровиробництвом і агроекологією, до географії це  відношення не має!
. оцінити просторову мінливість агроекологічних категорій урожайності поживних культур;
Питання 11: Пані, а це навіщо?
Мій коментар: Думаю, таким чином пані вводить у свою роботу географію (іншого варіанту просто немає), але це тільки свідчить про те, що вона не має уяви про географію, бо географія не зводиться до просторового аспекту.
. виконати комплексну оцінку агрокліматичних ресурсів стосовно вирощування поживних культур проса, гороху, гречки з урахуванням змін клімату.
Мій коментар: Ці задачі так чи інакше мають відношення до визначення агрокліматичних умов на території України, але тут відсутній об’єкт дослідження. Питання ставиться так: якщо ця робота географічна, то слід було говорити про агрогеосистеми в різних регіонах України та агрокліматичні умови (а вони будуть різними для різних культур), але в роботі немає такого поняття, як агрогеосистема, отже робота не пов’язана з географією ніяким своїм боком.
Але головне у тому, що всі, крім першого завдання, пов’язані з оцінкою, що не має відношення до наукового дослідження – оцінка є тільки одним з його етапів. Я не знаю, що тут можна захищати.
Методи дослідження: «Робота виконувалась з використанням апарату математичного моделювання продукційного процесу рослин» (с. 2).
Мій коментар: Нічого собі! У назві акцент робиться на агрокліматичній оцінці умов, об’єкт – формування продуктивності посівів, а предмет – оцінка впливу. Це якась каша!
Питання 12: Пані, так що у Вас є головним?
Мій коментар: Пане Олекса, відчепись – все головне, а головне – отримати диплом кандидата наук.
Наукова новизна: вперше:
. визначено ймовірності пошкодження пожнивних посівів … ранніми осінніми заморозками …;
Мій коментар: Яка ж це наукова новизна?! – визначено ймовірності, і все.
. виконана кількісна оцінка динаміки приростів та рівнів агроекологічних категорій урожайності в сучасних умовах та з урахуванням змін клімату;
Мій коментар: Яка ж це наукова новизна?! – виконана оцінка, і все.
. виконана просторова оцінка розподілу чотирьох рівнів агроекологічних категорій урожайності в сучасних умовах та з урахуванням змін клімату;
Мій коментар: Яка ж це наукова новизна?! – виконана просторова оцінка (що це таке – важко сказати), і все.
. дана комплексна оцінка агрокліматичних ресурсів пожнивного періоду в умовах зміни клімату.
Питання 13: Пані, так клімат же міняється весь час, а Ваш агрокліматичний ресурс при цьому міняється?
Мій коментар: Думаю, спочатку пані має обґрунтувати, яким чином ті самі агрокліматичні умови стають ресурсом.
Ми бачимо, що в роботі пані немає наукової новизни і, відповідно, захищати їй нічого.
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Сучасний стан проблеми оцінки агрокліматичних ресурсів пожнивного періоду» - «розглянуто способи оцінки кліматичних ресурсів – тепла, світла та вологи» (с. 4).
Питання 14: Пані, що означає «стан проблеми»?
Мій коментар: Проблема або є, або її немає.
Питання 15: Пані, а у Вас клімат – це тепло, світло і волога, що таке клімат?
Мій коментар: Якщо у пані клімат зводиться до тепла, світла і вологи, вона має уявлення про клімат шкільного рівню. Клімат – це інтегральний образ режиму атмосфери (за час повного циклу зміни станів) в межах певної місцевості, тобто клімат не має фізичного виміру – це якісна картина. Ми кажемо: клімат морський, континентальний, високогірний, арктичний тощо. Отже, клімат – це образ, який пов'язаний з нашим відчуттям режиму атмосфери (до речі, як і погода, яка може бути дощовою, вітряною, сонячною тощо). Пані не в курсі справ, хоча начебто займалась кліматологією. Це погано!  
Читаємо: «Розглянуто кліматичну модель зміни клімату …» (с. 4).
Питання 16: Пані Ви можете дати пояснення цього висловлювання?
Мій коментар: Ні, не може, бачить, що справа кепська.
Розділ 2. «Біологічні особливості та агротехніка вирощування пожнивних культур» - «проведено оцінку можливого пошкодження культур заморозками …» (с. 4).
Мій коментар: Так це ж чиста агрономія, причому я не впевнений, що у роботі дійсно розглядаються біологічні особливості!
Питання 17: Пані, а такі оцінки не робляться відповідними службами?
Мій коментар: Робляться, причому з використанням відповідних методик.
Розділ 3. «Вплив агрокліматичних умов на темпи розвитку росли …у пожнивний період в умовах зміни клімату». Проаналізовано характер впливу агрокліматичних умов … .
Мій коментар: Те, що я читаю – звичайна робота агрономічних служб!
Питання 18: Пані, а в якому розділі у Вас починається географія?
Мій коментар: Йди ти зі своєю географією!!! Тут наука робиться, а не географія!
Розділ 4. «Структура агрокліматичної моделі продуктивності … для пожнивного періоду …» - для цього була адаптована модель А.М. Польового. Далі йде рис. 1 – блок-схема агрокліматичної моделі …
Мій коментар: Все зрозуміло – чисто агрономічна модель, то
Питання 19: Пані, чому Ви подали роботу у географічну спеціалізовану раду?
Мій коментар: Бо у цій раді мало хто розбирається у аграрній справі, а там цю роботу затюкали б.
Розділ 5. «Динаміка приростів агроекологічних рівнів урожайності …» - «здійснена оцінка щодекадної динаміки показників приростів …» (с. 8).
Мій коментар: Це звичайна агрономія!
Розділ 6. «Оцінка продуктивності агрокліматичних ресурсів України ….». – «виконана оцінка агроекологічних категорій урожайності усієї сухої біомаси …» (с. 8).
Питання 20: Пані, так як Ваша робота потрапила до географічної ради?
Мій коментар: Чисто агрономічна робота. Все, що йде далі, має відношення до агрономічної справи, географією тут і не пахне.
Висновки (п’ять на чотири задачі)
1. Адаптація і модифікація базової моделі оцінки агрокліматичних ресурсів не може розглядатись, як науковий висновок – це операція дослідження.
2. Здійснення оцінки може розглядатись тільки як етап дослідження, але не може бути висновком.
3. «Виконано оцінку просторової мінливості …» - це звіт про виконану роботу, а не висновок дисертаційного дослідження.
4. «Здійснено комплексну оцінку …» - це звіт про виконану роботу, а не висновок.
5. «… розраховано потенційну економічну ефективність вирощування пожнивних культур …» - економісти скажуть спасибі, зробили роботу за них, але це не є висновком наукової роботи.
Таким чином, ми не маємо жодного висновку, який мав би науковий характер, з чим і поздоровляю дисертантку!
Висновок по автореферату дисертації
Цікаво, як у нас вправно адаптуються під географію ті, хто про цю наукову дисципліну не має жодного уявлення. Так у цій дисертації – жодного натяку на географію, чисто агрономічна робота з акцентом уваги на агрокліматологію, до того ж з повною відсутністю географічної термінології, не кажучи вже про понятійний апарат географії. В роботі я не побачив і результатів наукового характеру, бо оцінки, про які йдеться, не можуть розглядатися у якості таких. Це не дозволяє мені дати позитивний відгук, а роботу слід перевести до спеціалізованої ради сільськогосподарської спеціалізації, де вона буде оцінена більш професійно.
27.04.2015 року
Доктор географічних наук                            О.П. Ковальов


Немає коментарів:

Дописати коментар