14 травня 2013 р.

Українська географія: «приїхали» їде далі


Час від часу не легше. Поставлене мною питання про рівень географії в Україні стає все більш актуальним. Чим далі, тим жахливіше виглядають дисертації. Отже, слід ставити жорстко питання про перегляд не тільки дисертацій, але й складу тих рад, у яких ці дисертації спокійно проходили. Передує на сьогодні Львівський національний університет ім. Івана Франка. Ось і на цей раз до захисту прийнята дисертація у раді Д 35.051.08. Цей відгук відправляється як на адресу ради, так і на адресу ДАК України.

Відгук
про автореферат дисертації Кисельова Ю.А.
«Суспільно-географічні основи теоретичних
та прикладних геософічних досліджень»,
поданої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія
 
Нажаль, я досить пізно отримав автореферат. Але коли я його проглянув, мені стало зрозумілим, чому дисертант вислав його мені в останній момент. Отже, розглянемо його.
Актуальність теми. Дисертант пише, що географія є просторовою наукою, що не відповідає дійсності: областю дослідження географії є оточуюче середовище, що має географічні ознаки, а саме – гетерогенність, складність, певну – гео-організацію. Саме тому термін, яким користується дисертант – «геопростір» - вже є застарілим. Більше того, автор ніде не визначає цей термін як поняття, що не дозволяє зрозуміти, у якому сенсі він його використовує. Насправді, досліджується не простір – це суттєва помилка автора, бо простір не є чимось матеріальним, досліджується середовище, яке може мати просторові характеристики. Для того, хто претендує на докторський рівень, це не повинно б було бути новиною. Вже у цьому розділі автор вводить новий термін – «геоторія» - який не визначає.
Питання 1: Юрію Олександровичу, у чому полягає різниця між геосистемою і геооб’єктом?
Питання 2: У чому суть духовного аспекту існування та функціонування геооб’єктів і геосистем, як він проявляється?
Мій коментар: Якщо йдеться про реальність духовного аспекту існування та функціонування геооб’єктів і геосистем, то його можна було б виявити і виміряти, але нічого подібного я не зустрічав. Духовність – це не наукова, а філософська і релігійна категорія.
Питання 3: Як слід розуміти вислів «буття геопростору» (чи просто простору)? Чи можна взагалі говорити про те, що простору властиве буття?
Мій коментар: Концепти простору і часу виникли внаслідок становлення цивілізації і використовуються для побудови наукової картини світу. Дисертант, обговорюючи ці питання, повинен був розібрати їх і вказати місце, яке вони займають у його моделі, але нічого такого немає. Розмови про «глибинну сутність певних проявів дійсності» виглядають далекими від науки.
Питання 4: Що таке геоекологія (область її дослідження) і у чому проявляється поглинання географії геоекологією?
Мій коментар: Думаю, дисертант не зовсім розуміє те, про що пише. Я не помічаю, щоб якась геоекологія поглинала географію.
Мій коментар: Можна зрозуміти Є. Банзе, який намагався розширити область дослідження географії, включивши в неї питання мистецтва, але для цього зовсім не треба міняти назву дисципліни. Така назва схиляє до розуміння геософії як філософії географії, але це не є областю дослідження географії – це область філософії. Як ми далі бачимо, сам Є. Банзе визначив геософію «як єдину філософію земної поверхні». Концепція ж людського простору (А. Піскозуб) вже була основою антропогеографії, про яку дисертант згадує нижче. Це був період апогею механіцизму, що і призвело до виділення концепту «простір» як ледве не основного. Як було показано в моїх роботах, простір і час невід’ємні від організації середовища, а їх виокремлення веде до його надмірної редукції.
Питання 5: Шановний дисертанте, наведіть головні етапи вирішення питання єдності простору і часу.
Мій коментар: В.І. Вернадський, зрозуміло, писав про це, як і про інше, але він не мав відношення до вирішення проблеми єдності простору-часу. Дисертант не знає, наприклад, про внесок А. Пуанкаре у вирішення цього питання. Якщо на рівні докторської розглядаєш такі складні моменти історії науки, треба глибше вникати в проблему.
Мій коментар: стосовно останнього абзацу пункту «Актуальність теми» - це виглядає як пуста балаканина.

Пункт «Об’єкт та предмет дослідження». Об’єктом дослідження є людський простір (Ойкумена).
Питання 6: Пане дисертанте, а що є об’єктом дослідження географії взагалі?
Мій коментар: Дисертант, претендуючи на докторський ступінь, не може виходити за межі області дослідження, визначеної для даної наукової дисципліни в цілому. Ойкумена не є географічним поняттям, хоча, як термін, може використовуватись в географії. Але це – не область географічного дослідження. Відповідним терміном є Антропосфера.
Предмет дослідження – просторово-часова організація Ойкумени в контексті ландшафтно-етнічної взаємодії.
Питання 7: Пане дисертант, що Ви розумієте під просторово-часовою організацією Ойкумени, чим вона відрізняється від просто організації?
Питання 8:  Якщо Ви берете за основу геопростір (а я так розумію, що Ойкумена є його складовою), то як Ви можете говорити про його просторово-часову організацію?

Пункт «Мета і завдання дослідження». Мета – розробити й обґрунтувати концепцію людського простору як продукту ландшафтно-етнічної взаємодії.
Питання 9: Що Ви розумієте під терміном «ландшафт»? Це щось уречевлене? І якщо ні, то про яку взаємодію йдеться?
Питання 10: Як Ви розумієте етнос і в у чому проявляється ландшафтно-етнічна взаємодія?
Мій коментар: Мета дисертації – вирішення наукової проблеми, що лежить в спектрі даної області знань. Людський простір – це область антропології (якщо антропологи погодяться з такою термінологією), а не географії.
Завдання:
1.      
Питання 11: Яким чином це питання пов’язане з географією?  
Питання 12: яке відношення окреслення місця геософічних досліджень у загальному контексті „софійності” в науці має до географії?
Мій коментар: Ніякого зв’язку з географією це не має!
2.      
Питання 13: Яке відношення до наукового дослідження це має?
Мій коментар: Ніякого. Наукове дослідження має іншу мету і задачі.
3.
Питання 14: Якщо геософія вже існує, то навіщо визначати її об’єктну та предметну сферу, і яке відношення це має до географічного дослідження?
Мій коментар: Перепрошую, так писати дисертації не можна!
4.
Питання 15: Пане дисертанте, на яких підставах Ви відносите Ойкумену до наукових понять?
Питання 16: Всі користуються терміном «простір-час», навіщо Ви ввели термін «часопростір»?
Птання 17: Що таке етноландшафт?
5.
Мій коментар: удосконалення методологічної основи і розробка системи методів будь-яких досліджень не може бути задачею дослідження!
6.
Питання 18: Пане дисертанте, а як можна обґрунтувати історію розвитку…?
Мій коментар: дисертант не розуміє, що історію розвитку будь-чого не обґрунтовують, а вивчають, вона базується на емпіричних фактах!
7.
Питання 19: Пане дисертант, так що у Вас є об’єктом дослідження – Ойкумена чи геософія?
Мій коментар: Так довільно ставити задачі не можна. Складається враження, що дисертант висмоктав ці задачі з пальця! Повністю відсутнє розуміння того, що і як треба досліджувати!
8.
Питання 20: Пане дисертант, а геософія – це наука? Якщо це окрема наука, то чому Ви захищаєте дисертацію у географічній раді?
Мій коментар: Дисертант покинув Ойкумену і взявся за геософію. Це виглядає як повна відсутність орієнтації у своєму ж матеріалі. Виявляється, що треба ще формулювати «наукові основи геософічної диференціації …»!
Питання 21: Пане дисертанте, а може зупинитися на звичайній диференціації Ойкумени, чи існує вона?
9.
Мій коментар: боюсь, така задача не під силу нікому, ставити її означає демонструвати повне нерозуміння того, про що йдеться!
10.
Питання 22: Перепрошую, а чому такий масштабний стрибок? Ойкумена – це щось цілісне, чи вона розбита на частини а ля «Південно-Східний регіон України»?
Мій коментар: думаю, це несерйозно. Автор просто не розуміє, про що пише.
11.
Питання 23: А чи можна зупинитись на звичайній, не геософічній періодизації?
Мій коментар: Змішались коні й люди!
12.
Мій коментар: Це схоже на псевдонауковофілософську маячню! Ніякого відношення до науки і, зокрема, до географії, це не має!

Пункт «Наукова новизна». Думаю, що все, що автором написано, буде новим, бо це дуже далеко відстоїть від того, що ми розуміємо під науковим дослідженням. Автор заявляє про якусь теоретичну базу геософії, але жодного натяку на це у авторефераті немає (і, думаю, не може бути).

Пункт «Основний зміст роботи».
Розділ перший «Теоретичні засади геософічних досліджень». Автор стверджує, що геософія є дисципліною, суміжною щодо географії.
Питання 24: Ще раз ставлю це питання – чому дисертант захищає геософську дисертацію у географічній раді?
Мій коментар: це повне свавілля і дисертанта, і спеціалізованої ради, яка прийняла до захисту цю дисертацію. Ставиться питання про професійність спеціалізованої ради і опонентів, що взялися опонувати.
Питання 25: Яке відношення має поділ наук на «логійні» і «софійні» до географії? Де в дисертації можна знайти те, що стосується географії?
Мій коментар: можна вигадати багато термінів - антропософія, історіософія, культурософія, маячнясофія, ходіннясофія … , які будуть створювати враження науковості, якої, насправді, просто немає.
Мій коментар: тепер ми перейшли до геономії - дисципліни, що виражає єдине геолого-географічне знання про Землю. А можна додати біогеономію, а ще соціобіогеономію тощо. Ви розумієте, яку локшину вішає дисертант?
Питання 26: Пане дисертант, а що є основою виділення різних дисциплін, як відбувається розгалуження єдиного поля науки?
Питання 27: Пане дисертант, а чому Ви відокремлюєте чисто природні і суспільно-географічні процеси? Суспільство, з Вашої точки зору, не є природою?
Мій коментар: В такому разі про Ойкумену як цілісність не можна говорити.
Мій коментар: Я думаю, автор дуже далекий від розуміння проблеми простору і часу, це – питання не його рівня. Автор пише про якусь особливу субстанцію – геочас, навіть не зупинившись на питанні, що таке час. Мені вже стає не по собі. Як можна спокійно читати такі висловлювання: «Геочас тісно пов’язаний із геопростором, з яким утворює чотиривимірну планетарну єдність – геочасопростір (землечасопростір)».
Питання 28: Шановний дисертанте, а Вас можна ідентифікувати як Кисельовчасопростір?
Мій коментар: Далі просто жах! Хто ті спеціалісти, хто прийняли до захисту цю «дисертацію»? Йде переливання з пустого у порожнє. Знову балаканина про суміжність: це для того, щоб обґрунтувати можливість захисту у географічній раді? Тоді тільки у тій, до якої цю «дисертацію» прийняли!
Питання 29: Шановний дисертанте, а Ви довго шукали, куди приткнути Вашу писанину?
Питання 30: А що таке ноосферний і цивілізаційний підходи?
Питання 31: Я вже зустрічав десь термін «демогеографія»: це означає «географія демонів»?
Мій коментар: Ідея триєдності досліджуваних об’єктів – реальних, концептуальних і віртуальних - це геніально. Про це треба говорити саме в географічній дисертації!
Питання 32: Пане дисертанте, як Ви розумієте об’єкт дослідження, що це таке, як він проявляється?
Мій коментар: я тільки натякну, що реально ніяких об’єктів дослідження не існує, бо виділення об’єкту дослідження – це викривлення реальності. А Олег Іванович багато що цікавого розробив.
Мій коментар: жаль, що дисертант не захотів займатися віртуальними об’єктами дослідження – вся його «дисертація» - суцільна вертуаль.
Питання 33: Чим відрізняється Ойкумена і землесвіт?
Питання 34: У чому різниця між простором і геопростором?
І далі:
Питання 35: З яких пір «географічне положення» стало науковою категорією і у чому полягає його «досить високий рівень абстрагованості»?

Розділ другий: «Методологічні засади геософії». Дисертант намагається розібрати методологічні основи геосифії.
Питання 36: Пане дисертант, на яких підставах те, що Ви називаєте «екоеволюційністю», розглядається Вами як «підтримуваний розвиток»?
Мій коментар: Еволюція і розвиток – різні складові руху.
Питання 37: Чим відрізняється Ваша «екоеволюція» від загальноприйнятого терміну «коеволюція»?
Мій коментар: думаю, йдеться тільки про прагнення бути оригінальним.
Наступним пунктом є «цивілізаційний підхід», який, відповідно до тексту, зводиться «до вивчення людського суспільства як послідовності „культур-цивілізацій”, що змінювали одна одну в часі». Отже –
Питання 38: І культура, і цивілізація є категоріями, що використовуються для відображення суспільства, то як вони можуть бути підходом?
Мій коментар: Автор не розуміє, що таке методологічний підхід.
Наступний пункт – модернізована концепція географічного детермінізму (визнання провідної ролі духовної сфери геопростору в житті етносів). Тоді –
Питання 39: Шановний дисертант, які Ви можете назвати прояви духовної сфери геопростору?
Мій коментар: Дисертант не дає свого визначення простору, він не дає свого визначення геопростору, а пише про духовність останнього. Це неприпустимо у науковій роботі.
Далі: треба спитати Гумільова, чи погодився би він з тим, що його концепції пасіонарності і етногенезу «надають геософії постнекласичних рис, пов’язаних із суб’єкт-об’єктною збіжністю».
Наступний пункт просто вражає. Йдеться про діалектику і триалектику.
Питання 40: Чи є термін і поняття триалектики нормативним, в першу чергу, для філософії?
Питання 41: Це дисертація географічна чи філософська?
Мій коментар: Просто вражає фраза: «Припинення існування геопросторових реалій неодмінно пов’язане з негайним виникненням нових проявів дійсності, чим забезпечується безперервне функціонування будь-яких горизонтальних фрагментів ландшафтної оболонки та географічного середовища в цілому (закон заперечення заперечення)». Невже це може оцінюватись як докторський рівень?
Мій коментар: Ще «краще» виглядає наступна фраза: «Тріалектичний метод використовується в разі наявності впливу третього чинника на співвідношення між поняттями (протилежностями), що характеризують геопростір. У такому разі теза й антитеза разом із синтезом формують узагальнення вищого рівня – метасинтез». По-перше, чому «трі-», а не «три-», по-друге, термін «тріалектика» асоціюється з триатлоном. Це – питання філософів.
Питання 42: Шановний дисертанте, а якщо буде не три, а чотири чинника, це вже буде «квадралетика»? А п’ять, шість?
Мій коментар: Розум, наданий самому собі, веде до дурниць! До речі, на рис. 1 я бачу не три, а саме чотири вершини.
Далі йдеться про застосування геософією різних методів – загальнонаукових, міждисциплінарних і суто географічних. Виникають питання:
Питання 43: У чому різниця між загальнонауковими і міждисциплінарними методами?
Питання 44: На яких підставах автор визначає картографічний метод як суто географічний?
Мій коментар: Картографічний метод є спільним для багатьох дисциплін, картографія – самостійна дисципліна.
Питання 45: Що таке геоторіальна диференціація?
Мій коментар: Автор вводить терміни, абсолютно не пояснюючи їх сутність. Мені невідомий цей термін, хоча я й можу здогадатися, про що йдеться.
Питання 46: Що автор розуміє під терміном «землесвіт»?
Мій коментар: Складається враження, що відсутність результатів наукового дослідження автор намагається замаскувати вигадуванням нових термінів.
Далі йде балаканина про дедуктивний і індуктивний методи.
Мій коментар: Дедукція ті індукція – це форми мислення і не можуть мати відношення до виокремлення структур чи виявлення спільних рис. Дисертант не розуміє, про що йдеться.
Далі: історико-географічний «метод», якщо про такий говорити, є не методом, а підходом.
Автор пише про якісь геооб’єкти та «внутрішній ландшафт», причому ніде не визначається навіть просто ландшафт. Отже –
Питання 47: Шановний дисертанте, що Ви розумієте під «внутрішнім ландшафтом»? Це можна собі уявити як кишечник, легені, печінка … ?

Розділ третій: «Історичний аналіз геософічних ідей». Виникає питання:
Питання 48: Чому присвячена дисертація?
Мій коментар: Об’єктом дослідження в роботі є людський простір, а автор дає аналіз геософічних ідей. І перший варіант, і другий не лежать в площині географії.
Осмислення сутності Ойкумени – задача філософії, географи займаються антропосферою.
Мій коментар: «поєднання природного й людського в одному дослідницькому об’єкті» спокійно здійснюється у межах географії без будь-якої геософії.
Питання 49: Що дисертант розуміє під географічними реаліями, чи має це відношення до геореалів В.М. Пащенка?

Дисертант розмірковує про ноосферу. Хочу зробити зауваження, що концепція ноосфери була започаткована Лєруа і Теяр де Шарденом, Вернадський підключився до її розвитку пізніше. Однак і ці автори не є першими.
Мій коментар: Думаю, що питання про національні особливості наукової думки є надуманим. Весь текст розділу не має відношення ні до географії, ні до науки взагалі.

Розділ четвертий: «Міждисциплінарні зв’язки геософії». Знову виникає питання: чому присвячена дисертація?
Мій коментар: Чи можна так довільно писати текст дисертації? Просто вражають такі фрагменти тексту, як наступний: «геософія тісно пов’язана з обома основними підсистемами системи географічних наук – природничою та суспільною географією, а також із такими філософськими науками, як логіка (через формування поняттєво-термінологічного апарату), культурологія (з якою вона пов’язана через географію культури), ноосферологія (через застосування геософією ноосферного підходу)».
Питання 50: Яке відношення все це має до географії?
Питання 51: Чим же відрізняються зв’язки генетичного та інформаційного типів?
Мій коментар: просто вражає фраза: «Геософічні дослідження виступили своєрідним продовженням геополітичних, ставши теоретичною геополітикою», як і те, що написано далі! Виявляється, що геософія – це теоретична геополітика! Чи не занадто! Це вже не геософія, а мутнософія.
Мій коментар: Стосовно землеробства – я знаю далеко не все, але, як на мою думку, землеробство не має відношення до аспектів, пов’язаних з етносами, землеробство починалося задовго до виникнення етносів, але могло сприяти (через осілість) їх виникненню.
Розділ п’ятий «Наукові основи геософічної диференціації Ойкумени». Автор дає наступну ієрархію одиниць: «землесвіт» - «землепростір» - «землесмуга», «країносвіт», «краєсвіт».
Мій коментар: Якщо це має відношення до геософії, то як це може бути предметом розгляду у географічній раді? Шановний пан дисертант має створити окрему спеціалізовану раду за напрямком «геософія», на якій і може відбутися відповідний захист.
Питання 52: Як можна говорити про «пульсуючий геопростір», якщо це тільки простір, отже, що таке «геопростір»?
Мій коментар: Це термінологічна КАША-МАЛАША!
Питання 53: А з чого витікає «необхідність здійснення геософічної диференціації Землесвіту»?
Мій коментар: Ніякого наукового обґрунтування я в авторефераті не виявив. Всі проблеми, які автор піднімає, можна спокійно розглядати, використовуючи географічну термінологію. Процеси глобалізації і посилення комунікації веде до інтеграції і виникнення спільного середовища – це давно всім відомо. Всі ці виокремлення – Єврамерика, Авразія і т. і. – це намагання замулити очі.
Питання 54: На підставі яких кількісних даних дисертант виділяє таксономічні структури? Як це можна обґрунтувати?
Мій коментар: Думаю, ніяк. Все це – фантазії дисертанта. І говорити тоді треба не про землесвіти, а про геософічні світи.
Далі автор заявляє про еволюцію геопростору, наприклад, північної Америки, отже:
Питання 55: Чи коректно говорити про еволюцію геопростору або простору взагалі? Що за цим стоїть?
Автор пише: «Хоча роль ландшафтного чинника в еволюції геопростору неухильно зменшується і надалі зменшуватиметься, але вона не буде цілком зведена нанівець».
Питання 56: Чи може дисертант обґрунтувати це твердження, якщо він навіть не наводить свого розуміння ландшафту?
Мій коментар: Він стосується питання адміністративного керування етносферними явищами. Якщо дисертант вважає, що етногенезом можна керувати адміністративно, то це означає, що він нічого не розуміє у цих питаннях!
Розмови про освоєння ближнього космосу і геокосмопростір – з області загального базікання.

Розділ шостий «Географо-українознавчі та краєзнавчі аспекти геософічних досліджень».
Мій коментар: дивно читати такі фрази, як «географо-українознавчий …». Мені не хочеться тут користуватися адекватними оцінками.
Мій коментар: замість звичайного терміну «регіон» автор вводить «країносвіт» і «краєсвіт». Це звичайна термінологічна тріскотня.
Питання 57: Що автор розуміє під висловом «духовне кочівництво»?
Питання 58: Що автор розуміє під «позитивною компліментарністю»? Є якась інша?
Мій коментар: Мені здається, йдеться про комплементарність.
Мій коментар: Термін «фронтир» дійсно використовується, але у якому сенсі його використовує дисертант? Може йдеться про перехідні – маргінальні - смуги?
Мій коментар: думаю, розмови про геософію адміністративно-територіального устрою говорити несерйозно. Майбутній устрій пов'язаний з становленням регіонів як одиниць, що самоорганізуються, а не с тим, що називається адміністративно-територіальним устроєм.
Мій коментар: твердження про значення геософічних досліджень є абсолютно голослівними.

Висновки дисертанта.
1.
Мій коментар: Висновок не має відношення ні до географії, ні до науки в цілому. Це – демагогія.
2.
Мій коментар: Висновок не має відношення ні до географії, ні до науки в цілому. Це – демагогія.
3.
Мій коментар: Я не виявив в роботі нічого, щоб було натяком на теоретичний рівень.
Питання 59: На яких підставах автор заявляє, що об’єктом географічних досліджень є земна поверхня? Які інші версії існують?
Питання 60: Як можна визначити земну поверхню?
Мій коментар: Дисертант пише так, наче його бачення є єдиним. Це – ознака слабкості. Друга частина цього «висновку» - геософічна демагогія.
4.
Мій коментар: Проведення будь-яких досліджень неможливе без застосування філософських категорій!
Питання 61: Як автор трактує категорію «дух»?
5.
Мій коментар: Невже цей текст хтось може сприйняти як висновок наукової роботи?
6.
Мій коментар: Це скорочене повторення того, що є у тексті і як висновок наукової роботи не сприймається.
7.
Мій коментар: У цьому фрагменті мою увагу привернув наступний текст: «Зокрема, приуроченість лісостепової смуги до середньої частини території України, так само як і окраїнне щодо сучасної української державної території положення „відносно протилежних” лісових і степових ландшафтів, створюють сприятливі природно-географічні передумови для всебічної консолідації нації, що на багато сторіч зазнала примусового розділення».
Питання 62: Як автор може довести ці твердження?
8.
Мій коментар: Це добірна демагогія! Що стосується оригінальних схем, вони справді є оригінальними, але відображають тільки умоглядні міркування автора.
9.
Мій коментар: Добірна демагогія.
10.
Питання 63: Що таке «духовна складова ландшафту», як вона виражається?
Мій коментар: Добірна демагогія.
11.
Питання 64: Шановний дисертанте, а можна зробити звичайну інтерпретацію періодизації історичного розвитку регіону на прикладі Південно-Східної України»? Чим вона гірше за геософічну?
Мій коментар: Все виглядає вкрай надуманим!
12.
Мій коментар: невже все це впроваджувалось в учбові курси? Думаю, що «Геософічні напрацювання можуть використовуватися» тільки для просування дисертанта до бажаного диплому доктора наук.

Загальний висновок по дисертації.
Робота залишає жахливе враження. Я досить добре знаю Юрія Олександровича по виступах на конференціях і навіть уявити собі не міг, що він зійде на шлях вираженої наукоподібної демагогії. В роботі немає навіть сліду наукового дослідження. У такому варіанті, як подає його дисертант, робота не має ніякого відношення до географії. Більше того, назва дисертації – Суспільно-Географічні основи теоретичних та прикладних геософіних досліджень в Україні – вказує на те, що автор заплутався між двома соснами – географією і геософією, і опинився у, користуючись його термінологією, фронтиті. Ця дисертація не має відношення до географії, бо її область дослідження є іншою. Це означає, що вона має розглядатись спеціалізованою радою іншого напрямку, можливо, філософського, тим більше, що в роботі немає результатів, які можна було б кваліфікувати як наукові. Жоден висновок не може бути доведеним. Робота написана складною мовою, містить ряд термінів, без яких можна обійтись. Робота не містить вирішення наукової проблеми і ні в якому сенсі не відповідає вимогам ДАК. На цих підставах можу зробити тільки негативний висновок.

Доктор географічних наук                                            Олекса Ковальов

8 коментарів:

  1. Олекса Ковальов24 травня 2013 р. о 19:47

    Хочу зробити одне зауваження з приводу того, чому, маючи обмежений час, я взявся писати відгук про автореферат дисертації Ю.О. Кисельова. Серед опонентів я побачив Л.М. Нємець, а там, де є ця скажена баба, або її чоловік – К.А. Нємець, там точно буде брудно.

    Олекса Ковальов

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Сергій Костюков16 червня 2013 р. о 21:38

      Адміністратор блогу видалив цей коментар.

      Видалити
    2. Коментар Сергія Костюкова зі Львова видалено, в зв’язку з тим, що він містив наклепницьку інформацію непідтверджену жодними фактами, тобто два рядки брудного спаму.

      Запрошую всіх вести наукову дискусію. Якщо Ви маєте власну думку, обґрунтуйте її, а не займайтеся наклепницьким спамом.

      PS.
      Здається мені, що Сергій Костюков вигадане ім’я, бо півгодинний пошук в Інтернеті не видав жодного географа з таким ім’ям.

      Видалити
  2. Людмила Миколаївна й Костянтин Аркадійович Нємці - справжні вчені. І не лийте бруд!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Знову бачимо пусті слова (агітацію) без обґрунтування та фактів з боку анонімного прихильника Нємців.
      Такі вислови легко проходять на кафедрі соц-економ географії ХНУ, бо діють за принципом - якщо твій вислів славить тирана (Л.М. Нємець) чи співпадає з його думкою, значить він апріорі правильний і не потребує доведення.
      У вільній спільноті не так, ми хочемо почути від Вас обґрунтування позиції та наведення конкретних фактів, бо для людей, що знають Нємців, непристойно агітаційним виглядає цей вислів.

      За останні десятиріччя географічна наука (тут і далі йдеться про українську) поступово втратила науково-пізнавальну функцію та перекваліфікувалась на функцію постачання дипломів про вищу освіту, кандидатів, докторів наук.
      Схема проста - вибивається держзамовлення (наприклад, майже всі випускники геофаку приносили “липові” довідки про працевлаштування), потім на значну частину держбюджетних міст за хабарі набираються студенти, що хочуть отримати диплом про вищу освіту (для невіруючих пропоную в період вступу чи сесії постояти біля кабінету 2-62a і поспостерігати як здобувачі вищої освіти несуть гроші за екзамени, дипломи!!!). Подібна схема з кандидатськими дисертаціями. Тобто подвійна вигода: отримуються і державні кошти, і доволі значні хабарі. Будь-якій свідомій людині зрозуміло, що наукою в такій схемі і не пахне, лише псевдонауковим окозамилюванням.

      У такій «географічній науці» Л.М. Нємець є справжнім вченим і володіє відповідними навичками:
      - хабарництво. Наведу приклад з дипломними роботами заочників кафедри соц-економ географії, які підозріло повторюються через рік (змінюється лише обкладинка і виконавець). Пам’ятаю диплом ”Суспільно географічне положення Нововодолазького району ” який “захищали” без відвідування захисту 5, а той більше разів.
      - деспотизм/теранія. Бажаючих прошу годинку постояти біля кабінету 3.62 та 3.61 і послухати істеричні крики на підлеглих з боку Л.М. Нємець. За останні 10 років по причині психологічно тиску кафедру залишили понад 30 співробітників, серед яких багато справді справжніх вчених.
      - соціогеосистема. Яке нове знання про геосередовище формує дане поняття? Яке відношення має до географії? Як допомагає спрогнозувати і поліпшити його стан? Ці питання залишаються відкритими навіть через 9 років після захисту докторської дисертації Л.М. Нємець. Так навіщо було вигадувати новий термін? Можливо щоб просто захистити докторську?!

      Л.М. Нємець не є втіленням зла і таке інше, вона просто зайняла нішу в потопаючій географічній науці і почала заробляти на цьому гроші. Тому змінювати потрібно не людину а систему (Пересадько - декан, а черги біля кабінету 2-62a не зменшились) і подібні люди будуть просто непотрібні в географії.

      Зміни настануть лише з ростом кількості свідомих людей, над чим спільнота і працює.

      Видалити
  3. Семейство Немцев - это выкидыш совковой системы выращивания овощной продукции. К сожалению, в условиях всеобщего распада общественной системы и образования они вполне нашли себя. Более того, относительно успешно переняли современную модель конвейерной подготовки кандидатов географических наук, которую отработал Киевский геофак. Вызывает большие сомнения возможность существования рядом с ними нормальной науки, поэтому эволюционно или революционно, но надо освобождать от них и многих других географическое сообщество Украины

    ВідповістиВидалити
  4. Добре, що в такій спільноті ми вже починаємо бачити паростки нової нормальної науки. Прийде час, і ми вже не будемо ховатися від деспотичних псевдонауковців, а будемо дискутувати на наукові теми.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов26 травня 2013 р. о 13:24

    Я вже трошки розгубився, бо коментують вже два Аноніма. Одного я вже знаю – це (Анонім-1) вихованець школи пана Олійника. Як показав аналіз його докторської – це просто балаканина, тому віднести цього пана Аноніма-1 до категорії вчених я в принципі не можу. Йому я відповім так. У 2007 році я був на конференції у Мінську, до зустрівся з представниками МДУ. Вони, як виявилося, знали обох Нємеців. Мене це спочатку здивувало, але потім вони пояснили, що зустрічалися з ними на конференції у Білгороді. Вони мені так їх охарактеризували: привозять книжки, які незрозуміло, як пишуться. Думаю, вони не подумали про те, що є Інтернет, і є залежні на той час від К.А. Нємеця як декана фахівці, бо різні розділи їх книжок написані різним стилем. Пане Анонім-1, не треба дозволяти собі заперечувати думку тих, хто, по-перше, зробив значно більший внесок у географію, по-друге, мав контакт з обома Нємецями на протязі довгого часу. Їх перебування на факультеті призвело до знищення факультету, нажаль, при підтримці з боку членів ректорату і ректора – В.С. Бакірова. Виникає питання, чому Бакіров так довго тримав К.А. Нємеця на посаді декана і зробив його дружину зав. кафедри, хоча це заборонено? Ви не здогадуєтесь? До речі, у 2000-му році факультет поставив питання про зняття К.А. Нємеця з посади декана, але В.С. Бакіров залишив його.
    Що стосується коментарю Аноніма-2, який підтримує мою оцінку, - все вірно, тільки жаль, що нормальні люди змушені ховатися.
    Наш сайт призначений саме для дискусії по різних питаннях, в тому числі ми змушені піднімати питання стосовно бруду в географії і тих просуванців, які пнуться широким фронтом. Ще раз повторюю: я – за відверті виступи в Мережі, за дискусію, але людей, які спроможні вести таку дискусію, і в Україні, і в Росії, і в Білорусі вкрай мало. Мета нашого блогу – розширення їх кола. Не бійтеся, виступайте. Я пишу прямо:
    НАМ НЕ ПОТРІБНІ ПСЕВДОВЧЕНІ З ВИСОКИМИ ЗВАННЯМИ, МИ – ЗА РІВНІ МОЖЛИВОСТІ, МИ ПРОТИ СТОЛИЧНОГО ПИХАТОГО РАСИЗМУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ВЧЕНИХ З „ПЕРИФЕРІЇ”. УКРАЇНА – НЕ ТАКА ДЕРЖАВА, ЩОБ ТУТ ДІЛИТИ ЛЮДЕЙ НА „ВИДАТНИХ” КИЯН І ДРІБНОТИ З ІНШИХ МІСТ. ЩО СТОСУЄТЬСЯ РОСІЯН – ТО ЇХ СПРАВА, ЯК ЇМ БУДУВАТИ СВОЇ СТОСУНКИ З МОСКВИЧАМИ, ДЛЯ МЕНЕ МОСКОВСЬКІ ГЕОГРАФИ НІ ЧИМ НЕ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД ІНШИХ,
    ШАНОВНЕ ПАНСТВО, НЕ ЗАБУВАЙТЕ, У ЯКОМУ ВІЦІ МИ ЖИВЕМО!!!

    ВідповістиВидалити