Відгук про автореферат дисертації Пасевич Юрія Васильовича «Суспільно-географічні особливості функціонування ринку праці Волинської області»

ХТО НЕ ЧИТАЄ ЖУРНАЛ «МУРЗИЛКА», ТОЙ НЕ ЗМОЖЕ ОЦІНИТИ СУЧАСНІ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація Пасевич Юрія Васильовича

 

Місце написання: Місце написання: кафедра географії, географічний факультет, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

Автор: Пасевич Юрій Васильович

Тема: Суспільно-географічний особливості функціонування ринку праці Волинської області

Науковий керівник: Коцан Наталя Несторівна, доктор географічних наук, професор, кафедра країнознавства і міжнародних відносин, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.

Офіційні опоненти:

Заставецька Ольга Володимирівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і міжнародних відносин;

Нємець Костянтин Аркадійович, доктор географічних наук (чисто формально), професор, професор кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Захист заплановано на 12 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Відгук

про автореферат дисертації

Пасевич Юрія Васильовича

«Суспільно-географічні особливості

функціонування ринку праці

Волинської області», представленої

на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних за спеціальністю

11.00.02  - економічна та соціальна географія

Давайте почнемо з назви дисертації. Робота присвячена ринку праці, що є чисто економічним чи соціально-економічним поняттям.

Питання 1: Шановний Юрію, невже Ви настільки не уявляєте різницю між економікою і географією, що взялися писати про ринок праці?

Мій коментар: Шановному пану байдуже – головне, отримати диплом кандидата наук, бо він – учень Коцан Н.Н. Про це свідчить не тільки об’єкт дослідження, але й фігура одного з опонентів – К.А. Нємеця, гідрогеолога за освітою, який у 2006 році дивним чином став доктором географічних наук.

Питання 2: Пане, чи можете Ви максимально просто визначити область дослідження географії в цілому, бо економічна і соціальна географія, як її називають, є складовою географії?

Мій коментар: Мені не варто було ставити це питання, бо пан не знає, як визначити область дослідження географії, якби він знав, він не брав би таку тему.

Питання 3: Пане, невже Ви не розумієте, що особливості чогось не можуть бути предметом захисту (йдеться про назву роботи)?

Мій коментар: А у пана Юрія можуть, і з точки зору членів спеціалізованої ради К 76.051.04 також можуть. Так, це питання компетентності всіх, хто причетний до написання і виведення на захист дисертації з такою темою. Робота не лежить у площині географії, але я зроблю її огляд.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ми знову бачимо звичайну демагогію стосовно важливості наукового дослідження того, чому присвячена робота, причому Волинська область виставляється, є особливою – вона прикордонна (більше таких в Україні немає). Текст не переконує мене, що тема дисертації є актуальною – проблема ринку праці є повсюдною і доволі добре розробленою відповідними фахівцями.

Об’єкт дослідження: ринок праці Волинської області як сегмент національного ринку праці.

Питання 4: Пане, Ви вище написали про трудові міграції, то чому Ви обмежуєте ринок праці тільки Україною?

Мій коментар: Ми чудово знаємо, що волиняни їздять працювати за кордон, отже ринок праці цієї області значно ширший.

Питання 5: Пане, невже Вам ніхто не сказав, що об’єкт дослідження має бути більш загальним, а не обмежуватись тією чи іншою областю, а область слід розглядати тільки як приклад?

Мій коментар: Ні, ніхто не сказав – їм байдуже.

Предмет дослідження: особливості функціонування регіонального та локальних ринків праці Волинської області.

Питання 6: Пане, в якому плані Ви розглядаєте регіональність Волинської області?

Мій коментар: Волинська область не є окремим регіоном, як область, вона є тільки адміністративною одиницею.

Мета: суспільно-географічне дослідження ринку праці Волинської області, виявлення особливостей й територіальних відмінностей функціонування регіонального, локальних і точкових ринків праці.

Питання 7: Пане, а як можна суспільно-географічно дослідити те, що не має відношення до географії?

Мій коментар: Пан не розуміє, що характер дослідження визначається самим об’єктом дослідження. Щоб він зрозумів, я напишу, що, наприклад, слона не можна дослідити суспільно-географічно, його можна дослідити як біологічний чи екологічний об’єкт. Якщо йдеться про ринок праці, то цей об’єкт є економічним, а все інше перетворюється на демагогію.

Завдання дослідження (їх дуже багато - вісім):

. узагальнити теоретико-методологічні основи формування, функціонування й розвитку ринку праці;

Питання 8: Пане, теоретико-методологічні основи вже є узагальненням, а Ви узагальнюєте ще додатково?

Мій коментар: Пан є узагальнювачем! Думаю, це наслідок того, що пан є далеким від науки. Це – не завдання дослідження.

. проаналізувати основні підходи до визначення сутності понять «регіональний ринок праці», «локальний ринок праці» та поглибити їх суспільно-географічну сутність;

Питання 9: Пане, так у Вас що є об’єктом дослідження – ринок праці, чи «підходи до визначення сутності понять», і невже Ви вважаєте, що можете у цьому питанні щось додати?

Мій коментар: Пан дуже далекий від розуміння, що таке наукове дослідження.

Питання 10: Пане, а як можна визначити суспільно-географічну сутність того, що не має відношення до географії?

Мій коментар: Запросто!

Питання 11: Пане, у чому суть Вашого «поглиблення сутності понять»?

Мій коментар: Ця фраза додає глибини науковості дисертації.

. узагальнити зміст поняття «чинники ринку праці», окреслити їх взаємозалежність й обґрунтувати вплив на ринок праці адміністративної області;

Питання 12: Пане, чи можете Ви визначити поняття «чинники захисту дисертації паном Ю.В. Пасевичем»?

Мій коментар: Тепер ви розумієте, яку демагогію варить на своїй «науковій» кухні мадам Н.Н. Коцан! Але питання не в цьому, а у тому, як таку балаканину могли прийняти до захисту?

Питання 13: Пане, невже Ви не знаєте, що адміністративні кордони не є обмежувальним фактором для ринку праці?

Мій коментар: Ні, пан цього не знає, пан – справжня наукова вата, що демонструє убогість поглядів.

Питання 14: Пане, поняття вже є узагальненням, як Ви збираєтесь узагальнити узагальнення?

Мій коментар: Пан візьме, і узагальнить, буде [узагальнення]² бо він – спеціаліст з узагальнення! Ви розумієте, яку локшину пропонують протягнути через захист!!!

. виявити територіальні відмінності демографічних, соціально-економічних характеристик Волинської області;

Питання 15: Пане, так Ваша дисертація лежить в області демографії та соціальної економіки, чому тоді Ви її подали до географічної ради?

Мій коментар: Тут дешевше!

. визначити особливості та тенденції сучасного стану ринку праці …, зокрема проаналізувати структуру зайнятості, співвідношення попиту, пропозиції й динаміку робочої сили на ринку праці області;

Мій коментар: Завдання навіть не відредактоване. Воно лежить далеко від географії і є звичайним обстеженням ринку праці відповідної області – до науки це відношення не має.

. провести факторний аналіз чинників та комплексно оцінити їх вплив на ринок праці …;

Питання 16: Пане, невже це невідомо на рівні обласної адміністрації?

Мій коментар: А що тут має відношення до наукового дослідження?

. здійснити кластер ний аналіз локальних ринків праці за основними демографічними, соціально-економічними показниками й показниками ринку праці;

Питання 16: Пане, а де тут географія?

Мій коментар: Яка там географія, кому вона потрібна, тут дипломчик кандидата наук світить!

. запропонувати стратегію розвитку ринку праці … в контексті розв’язання проблем зайнятості та безробіття населення;

Питання 17: Пане, Волинська область є настільки автономною, що Ви можете розробити стратегію розвитку ринку праці для неї окремо?

Мій коментар: Пан не розуміє, що пише! Це не можна зробити навіть для всієї України, бо світ дуже поєднаний.

Ми бачимо, що ці «завдання» не мають відношення до феномену ринку праці, вони мають відношення тільки до його зовнішньої сторони. Географією тут і не пахне. Ще раз ставлю питання:

Як таку дисертацію могли прийняти до захисту?

Методологічна основа і методи. Не буду описувати все, бо це – локшина. Ось фрагмент: «Наукове, теоретичне і практичне значення дослідження забезпечили комплексний, класифікаційний й сегментаційний підходи …» (с. 2).

Питання 18: Пане, що таке «класифікаційний й сегментаційний підходи»?

Мій коментар: Це те нове, що зробив дисертант, такого в науці ще не було.

Наукова новизна: уперше:

. за допомогою факторного аналізу виявлено та проаналізовано чинники демографічного, соціально-економічного характеру, обґрунтовано їх вплив на ринок праці …;

Питання 19: Пане, виходить, що фахівці в області ринку праці до Вас нічого не робили?

Мій коментар: Розумієте, про що йдеться. Приходить молодик і каже – ви, попередники, що нічого не зробили, ось вам мої результати!

. в результаті кластерного аналізу ринку праці методом інтегральної середньої виявлено територіальні кластери …;

Питання 20: Пане, так йдеться про метод кластерного аналізу, чи метод інтегральної середньої?

Мій коментар: Та яка різниця, головне – метод, як у відомому анекдоті про Василя Івановича і Петра – «Петро – прибор, а що прибор?».

. проаналізовано й виявлено особливості, а також проблеми розвитку регіональних, локальних і точкових ринків праці …;

Питання 21: Пане, точка не має розмірів, про який «точковий ринок праці» йдеться?

Мій коментар: Це додає науковості!

. створено серію оригінальних авторських картосхем … .

Мій коментар: Так картосхеми не є ж науковою новизною, це тільки – форма подання матеріалу!

В цілому по новизні – просто вражає: люди взагалі не розуміють, що таке «наукова новизна»!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження ринку праці …». Фрагмент: «Проаналізовано основні підходи до визначення поняття «ринок праці», «регіональний ринок», «локальний ринок» … та поглиблено їх соціально-географічну сутність» (с. 4).

Питання 22: Пане, чи можете Ви чітко назвати ці «основні підходи», скільки їх?

Питання 23: Пане, так у чому полягає Ваша «соціально-географічна сутність»?

Мій коментар: У тому, що вона – соціально-географічна!

Читаємо: «З позиції суспільної географії «ринок праці» - це суспільно-територіальна система, яка об’єднує всі ланки виробничої та невиробничої сфер на певній території …» (с. 4).

Питання 24: Пане, так до чого у Вас зводиться Ваша суспільна географія – до територіальності?

Мій коментар: Ось вам і вся географія!

Питання 25: Пане, у Вашій «суспільно-територіальній системі» територія є компонентом?

Мій коментар: Пан не розуміє, що таке «територія».

Питання 26: Пане, а як же трудові міграції?

Мій коментар: А це – інша справа, вони не входять у суспільно-географічний аспект – так треба.

Перепрошую – далі йде тривіальний текст, який не має відношення до географії – це чисто соціально-економічний огляд на рівні підручника.

Розділ 2. «Визначальні чинники функціонування ринку праці …».

Питання 27: Пане, до Вас значимість цих чинників не була відома?

Мій коментар: Не можу зрозуміти, що робили фахівці в області ринку праці цієї області і країни в цілому?

На рис. 1 дана демографічна ситуація по районах Волинської області.

Питання 28: Пане, навіщо давати «демографічну ситуацію», якщо слід говорити про динаміку і структуру працездатної частини жителів, та ще й у відношенні до пропозиції робочих місць?

Мій коментар: То ж треба було ще думати …!

На рис. 2 – дана соціально-економічна ситуація у межах Волинської області.

Питання 29: Пане, ситуація вимагає наявності інтегрального показника, якого я у Вас не бачу, то яким чином Ви відображаєте ситуацію?

Мій коментар: Це – секретна частина дисертації. Насправді, ні про яку ситуацію не йдеться, є окремі показники і сумарний ранг соціально-економічних показників.

Питання 30: Пане, а коли почнеться географія?

Мій коментар: А кому вона потрібна?

Читаємо: «… було виділено п’ять груп чинників: соціально-економічний, сільськогосподарський, міграційний, оплати праці й демографічний» (с. 10).

Питання 31: Пане, чому Ви сільськогосподарський чинник не включили у соціально-економічний?

Питання 32: Пане, чому міграційний чинник у Вас відокремлений від демографічного?

Мій коментар: Треба було набрати чинники!

Розділ 3. «Внутрішньорегіональні відмінності …» - «здійснено аналіз сучасного стану ринку праці … області» (с. 11).

Питання 33. Пане, як Вам вдалося проаналізувати стан?

Мій коментар: Стан не аналізується, він визначається і оцінюється.

Далі я не буду коментувати тривіальний текст, який не має відношення до географії. На стор. 12 – Рис. 3 – Стан ринку праці…

Питання 34: Пане, коли почнеться саме географічне дослідження, нехай навіть соціально-географічне?

Мій коментар: Жодного сліду географії! Що ця дисертація робить у географічній спеціалізованій раді?

Висновки (всього десять при восьми завданнях – дивно, переборщів).

1. Чиста демагогія, в тексті відсутній висновок, як такий.

2. Стосовно структури ринку праці важко зрозуміти, що міг додати дисертант – він нічого і не додав.

3. Те, що потребує дослідження ринку праці – не може бути висновком наукового дослідження.

4. Кількість етапів дослідження не є результатом дослідження!

5. Те , що дається у цьому «висновку», всім відомо!

6. Те, що дається у цьому «висновку», всім відомо!

7. Виділення чинників не є результатом наукового дослідження, тим більше, що всі вони відомі фахівцям!

8. Те, що Волинська область є депресивною, всім відомо – вся Україна сьогодні є депресивною!

9. Районування на основі будь-якого методу не є результатом наукового дослідження!

10.  Оцінка ситуація не є результатом наукового дослідження! Більше того, у цьому «висновку» йдеться про відомі речі. І ніякої географії.

У роботі відсутні результати наукового дослідження!

Висновок по автореферату дисертації

Що можна сказати, якщо робота не має відношення до географії, містить відомі факти і жодного наукового висновку. Дисертант не розглянув декларований об’єкт дослідження – ринок праці – як складну систему. Не розкрив навіть механізми саморегулювання ринку праці, які, насправді, діють. Автор демонструє наївні уявлення стосовно географії, її області дослідження – схоже, що все зводиться до так званого територіального аспекту. Прочитавши, я відчув глибоке розчарування стосовно діяльності наукового керівника – пані Н.Н. Коцан: невже у наш час можна так безвідповідально ставитись до підготовки кадрів географів! Мене зацікавило, а як, маючи такі куці й допотопні уявлення в області географії, ця пані стала доктором географічних наук. Вважаю, що на це питання слід дати відповідь.

23.04.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов