21 листопада 2019 р.

УКРАЇНА — ЄВРОМАЙДАН: ЧИ НАДАВ ЄВРОМАЙДАН ПОШТОВХ ДО СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ?

УКРАЇНА — ЄВРОМАЙДАН: ЧИ НАДАВ ЄВРОМАЙДАН ПОШТОВХ ДО СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ?

Сьогодні, у день річниці Євромайдану, хотілося б поглянути не тільки у минуле, але й у майбутнє. Євромайдан дуже сильно змінив Україну, особливо це стосується молоді. Але, на жаль, війна з Росією і дії влади призвели до того, що хвиля майдану поступово згасла. Україна так і не стала на шлях розбудови новітньої промисловості, розвитку науки (у цій царині маємо суттєвий регрес), інженерної справи, освіти (ситуація в освітній сфері не дозволяє повірити у краще майбутнє), хоча трохи піднялася культура, трохи поширилася українська мова. У цьому плані надзвичайно важливою є точка зору видатного українця Богдана Дмитровича Гаврилишина, який висловився так:

Україну зможуть трансформувати тільки молоді - патріотичні

та освічені

19 листопада 2019 р.

УКРАЇНА СЬОГОДНІ: УКРАЇНЦІ, ТІЛЬКИ МИ МОЖЕМО ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАШІЙ МАТЕРІ-УКРАЇНІ МАЙБУТНЄ!


Для цього слід стати дійсно українцями, не формальними (за паспортом), а справжніми! Хто такий українець? Це той, хто є носієм української культури, української мови (у тому числі кубанської балачки), це той, хто пам’ятає славну історію країни-України, хто відчуває її духовно, хто сприймає весь її простір – від Сяну по Кавказ, від Стародубу по Крим – як дійсно свою рідну землю, за яку віддавали життя козаки і тут, і на Кубані ... Для того, щоб цього досягти, слід стати дійсно єдиним народом, не дати захопити чи продати свою землю – ту Землю, яка стала колискою самобутньої української культури. Культура – це те, що робить будь-який народ несхожим на інші. Протягом століть «старший брат» намагався стерти українську культуру, стверджуючи, що слов’яни мають одне коріння, одну культуру і одну мову – мову московітів. Але поляки не захотіли бути такими «слов’янами». З 1991 року українці і білоруси спробували стати незалежними від московітів, але сьогодні РАША вже майже проковтнула Білорусь і намагається побороти непокірну Україну, діючи згідно з планом примушування до миру, причому слово «мир» для них означає повну покору, приєднання до пресловутого «русскаго мира» - дутої кульки, побудованої на брехні про «великий русский язык».

13 листопада 2019 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: ПРОТЕСТУЄМО ПРОТИ ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ!


Не може не дивувати тупа наполегливість нинішніх владників у бажанні зняти мораторій на продаж землі і проштовхнути відповідний Закон, який свідчить про абсолютну неповагу до позиції більшості українців стосовно цього питання. Вчора нам на TV демонстрували виступи прибічників продажу землі, у першу чергу – пана Зеленського (відразу напишу, що це - для лохів). Я просто вражений: всі прибічники виступали в дусі маніпулятивної демагогії, намагаючись вставити у свідомість людей необхідність цього кроку, що нагадало мені часи КПРСчини. Уявляєте: українці є господарями своєї землі, а скористатися цим не можуть — заявив пан Зеленський. А пан Гончарук пішов далі - замахнувся на продаж водойм! Уявляєте, хтось купить “водойму”, а калюжа висохне ... Я не почув жодного серйозного обґрунтування, тільки слова ... слова ... слова. Цим діячам абсолютно байдуже те, що

29 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: ВІТАЄМО СТВОРЕННЯ МІЖФРАКЦІЙНОГО ОБ’ЄДНАННЯ «КУБАНЬ»: РЕАКЦІЯ НА ЦЮ ПОДІЮ ГАУЛЯЙТЕРА КУБАНІ ПАНА КОНДРАТЬЄВА Є ОГИДНОЮ!


Ні для кого не буде новиною, якщо я напишу, що Україна сьогодні знаходиться у вкрай скрутному становищі, бо сталася анексія Криму, а на Донбасі ведеться не об’явлена Росією війна, внаслідок якої загинуло багато людей і зруйновано багато підприємств. На фоні цих фактів дуже дивно виглядають виступи деяких політиків, які заявляють, що варто скоріше йти на мирну угоду з Росією (капітуляцію!), поки вона не захопила ще більші території, бо воювати з таким геополітичним одороблом/монстром не можна. Нам все частіше натякають на капітуляцію заради «миру», який веде до війни, бо прояв слабкості є підставою для подальшої агресії. Вже дійшло до розведення військ і відвертих скандалів між паном Зеленським та добровольцями, які абсолютно резонно не згодні з діями влади. Стосовно цих подій я висловлюсь на адресу пана Зеленського так:
пане Зеленський, слова «Президент» і «пахан» мають різний сенс і припускають абсолютно різну поведінку!

23 жовтня 2019 р.

Обзор 1 части («Антропоморфность пейзажа») статьи Наталии Халымончик

И СНОВА ЛАНДШАФТ = ПЕЙЗАЖ:
Обзор 1 части («Антропоморфность пейзажа») статьи
Наталии Халымончик «Знаки отсутствия. Попытка
не найти человека в пейзаже»

Я обратил внимание на интересное выступление Н. Халымончик - выпускницы отделения политологии философского факультета МГУ, журналистки, магистранта РАШ, поскольку оно затрагивает сложный вопрос присутствия или отсутствия человека в пейзаже = ландшафте. Мне сложно конкурировать с философами, но тема ландшафта/пейзажа мне близка. В первом разделе «Антропоморфность пейзажа» автор пишет: «Существуют два живописных жанра (разработанных и в фотографии, как наследнице живописи), где отказ от демонстрации человеческого облика предписан каноном: натюрморт и пейзаж.
Но отсутствует ли там человек?»
Моя позиция: Я неоднократно писал, что ни картины художников, ни фотографии не содержат пейзаж = ландшафт, как портреты и фотографии не содержат лиц, все эти изображения отображают структуру соответствующих вещественных поверхностей – дневной поверхности или поверхности лица, которые являются физическими. Собственно пейзаж = ландшафт, как и лицо, есть продукт нашего восприятия, будь то естественные поверхности или их изображения – портрет, пейзажный (как его называют) рисунок или фотография. Причём человек в этом акте выступает не как наблюдатель, в сознании которого возникает фотографическое изображение, а как созидатель, творец. Поэтому ставить вопрос о том, «отсутствует ли там человек?», некорректно. Итак: одно дело – вещественная поверхность с её структурой, другое – сочетание основных особенностей участка этой поверхности - паттерн, который позволяет отнести её к определённой категории явлений. В природе нет пейзажей = ландшафтов, нет и лиц, они формируются в нашем сознании, сохраняясь в виде паттернов, что позволяет распознавать и классифицировать их.

15 жовтня 2019 р.

Географія культури – це наука?


Реферат - Освіта
Дата змінення 3.10.2019

Не можу не виступити в черговий раз на захист географії. На цей раз мені трапився реферат (автор невідомий) на тему «Географія культури як наука». Я неодноразово виступав проти існування подібного роду «географій», вказуючи на те, що породження таких псевдо-напрямів, руйнується географія як дійсно науковий напрям, еродуються її межі. Причому це стосується і такого напряму, як культурологія, яка займається дослідженням культури у її цілісності, різноманітті та поширенні.
Псевдо-географи, не намагаючись чітко визначити область дослідження географії, лізуть в інші наукові області.

13 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: УКРАЇНСЬКА АРМІЯ – ОСНОВА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ!


Підтримуємо заклик каналу «Еспресо» взяти участь у флешмобі до Дня захисника України.
З нагоди свята телеканал "Еспресо" ініціює акцію "Дякую Захисникам України" на підтримку бійців АТО.

8 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: МАЄМО ВЕЛИЧЕЗНУ ЗАГРОЗУ ДЛЯ УКРАЇНИ!


Знову виникла потреба повернутися до проблеми війни, спровокованої Росією, над якою панує дух головного кремлівського примата В. Путіна. Тепер українські владники вирішили піти на поступки Кремлю, погодившись на реалізацію формули Штайнмайєра. Повністю погоджуюсь з тими, хто вважає це помилкою, хоча й кажуть, що це тільки перший невеличкий крок. Припустимо, що Зеленський розраховує якимсь чином схитрувати з приматом Путіним, але з цього нічого не вийде, бо мета головного путіндрила Путіна - поглинути Україну. Що буде після цього, ми знаємо – те, що зробили на Кубані та в інших регіонах щільного проживання українців в Росії: накажуть говорити мовою московитів, всіх перепишуть «русскими» і почнуть винищувати українську культуру, як це мало місце протягом 350-ти років «спільного» існування. Тому українці, в тому числі на вільних від путіндрилів територіях Донбасу, виступили проти втілення в життя незрозумілої формули «мирного» врегулювання, бо це, як стає зрозумілим, дійсно призведе до сприйняття війни між Росією та Україною як внутрішнього конфлікту. Насправді,

2 жовтня 2019 р.

ПИТАННЯ ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ В ПРОГРАМІ «СВОБОДА СЛОВА» САВІКА ШУСТЕРА (від 27.09.2019)


На сьогодні питання ринку землі вийшло на перший план. Владники намагаються у різні способи переконати громадян України у необхідності введення ринку землі, хоча виглядає це аж ніяк не переконливо. Ось і на цей раз в програмі «Свобода слова» Савіка Шустера (будемо вдячні йому за ці програми) зустрілися міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов (разом із заступником) і низка людей, які виступили опонентами, у тому числі жителі Умані, С. Іващук, М. Стрижак, А. Дикун та інші, далеко не останні люди у сфері аграрної справи. Як заявив пан міністр, йдеться не стільки про ринок землі, скільки про «обіг ринку землі» (як уявити цей «обіг ринку», зрозуміти важко), але далі ми чуємо, що Закон має називатися «Про детенізацію ринку землі і відновлення історичної справедливості». Пан міністр заявляє про те, що громади мають нарешті отримати податки з землі (при тому, що земля не є продуктом виробництва!), що громади мають бачити, скільки коштує земля (і це при тому, що земля не може коштувати, бо вона не є продуктом виробництва!) і так далі. Але якщо ввести податок з землі (навіть уявити таке неможливо), люди у різних регіонах опиняться у різних умовах, бо одна справа – чорноземні області, інша – Карпати, Крим, Медогори, Полісся і інші території, де немає таких ґрунтів. Але питання не в цьому. Мене схвилював стиль поведінки пана міністра. Я поцікавився його минулим. Виявилось, що це дуже освічений (виходячи з того, де  він вчився) персонаж. Тільки подивіться:

24 вересня 2019 р.

ПРОДАЖ ЗЕМЛІ – ДЕМОНСТРАЦІЯ НЕКОМПЕТЕНТНОСТІ ВЛАДИ І САМОГУБСТВО ДЛЯ КРАЇНИ


В черговий раз приходиться піднімати питання ринку/продажу землі в Україні, бо пан Зеленський, стиль поведінки якого все більше нагадує червоних комісарів, вже визначив термін «вирішення» питання у ВР. Слово «вирішення» я ставлю у лапках, бо йдеться тільки про затвердження і, відповідно, легітимацію вказівки пана Зеленського. І це при тому, що, по-перше, відомо, що до 80% людей в Україні проти продажу землі, по-друге, що раніше було заявлено про проведення референдуму з цього питання, який, звісно, ніхто не проводив. І це при тому, що владникам було показано (і не один раз), що
земля не є продуктом виробництва і, відповідно, не може бути товаром,
що

17 вересня 2019 р.


ВТРАЧАЄМО НАЙКРАЩИХ ДРУЗІВ
НЕ СТАЛО ОЛЕКСАНДРА КАЛМИКОВА – СПРАВЖНЬОГО ТОВАРИША 


13.08.1948 – 24.08.2019
         
Важко писати про те, що наш товариш, той, хто, вчився з нами в університеті, хто протягом чотирьох років у складних умовах працював в експедиціях на Кавказі і на Білгородщині, залишив цей світ. Про таких кажуть: мало не скажеш, а багато – не зможеш. Після тривалої важкої хвороби його не стало. Сталося це у Луганську. Ось те, що ми знали про нього: чистий, порядний, сильний, сміливий, розумний, чесний, скромний ... Він був приємним у спілкуванні, любив жартувати. Згадуючи минуле, починаєш розуміти, що Олександр дивився на світ з надією змінити його на краще: він був джерелом правди і чистоти. Таких людей було мало у часи нашої молодості, і дуже мало сьогодні. Своє життя він присвятив дітям, працюючи у школі. Думаємо, що багато його колишніх учнів вдячні йому за науку життя.
У студентські роки Олександр був дуже помітним, тому його запросили прийняти участь у роботі гляціологічної експедиції на Кавказі. Протягом чотирьох років він працював на льодовиках Західного і Центрального Кавказу, показав себе дуже відповідальною людиною. Він не боявся нічого.
Ми розуміємо, що життя має свій кінець, але коли йде така Людина, це завжди невчасно. Олександре, ми вдячні тобі за ті чудові роки, які ти був з нами. Скільки будемо жити, не забудемо тебе.
Однокурсники

9 вересня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ЧИ ВАРТО СПОДІВАТИСЯ НА ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ З РОСІЄЮ ПІСЛЯ ОБМІНУ ПОЛОНЕНИМИ?


Як оцінювати те, що сталося 7 вересня? Думаю, що це дійсно досягнення, бо наші люди, деякі з яких вже просто були на межі існування, повернулися в Україну і отримали шанс жити далі. Чи можна сподіватися, що процес звільнення росіянами полонених і заручників призведе до завершення військових дій і повернення миру? Ні, і ще раз ні! По-перше, у мирному результаті не зацікавлений Кремль, Путін, бо мета не була досягнута, а мир у варіанті повернення територій, у тому числі Криму, та ще й виплати компенсацій означатиме для кремлівських гравців програш, на це вони не підуть. Чи означатиме такий варіант перемогу України? Ні! Сьогоднішня політика спирається на державницький устрій людського світу, а треба базуватися на понятті «країна», яке є значно більш фундаментальним, бо країна (у нашому контексті) – це область поширення певної культури, яку відтворює даний народ.

24 серпня 2019 р.

Pioneering the science of surprise (публікація присвячена пам’яті Кроуфорда Стенлі Холлінга)


Пішов з життя Кроуфорд Стенлі Холлінг один з засновників концепту Панархії (розуміння того, як природні та соціальні системи трансформуються), resilience science та соціально-екологічного підходу.
Його ідеї неодноразово згадуються в наших публікаціях та багато в чому перегукуються з ідеями учасників спільноти, що викладені на цьому сайті та в монографії Олександра Ковальова, наприклад про геопроцес як послідовне розгортання геосередовище з його поступовою біотизацією та антропізацією, людино-природну органіку тощо. 

19 серпня 2019 р.

ЗЕМЛЯ


ЗЕМЛЯ

Розпочну цей виступ з фрагментів тексту матеріалів ' (вони представляють Київську школу економіки) «Мораторий на продажу земли: сколько платит Украина за неторопливость, Понедельник, 24 июня 2019, 14:20», які «пояснюють» простому люду («безграмотним»), що втрачає Україна, продовжуючи мораторій на продаж землі: 

5 серпня 2019 р.

До питання матеріальності/нематеріальності ландшафту


Ковальов О.

 Any landscape is a condition of the spirit
   Henri Frédéric Amiel

Знайомлячись з новими публікаціями, що стосуються ландшафтної проблематики, та оцінюючи те, що пишуть у дисертаціях, я прийшов до висновку про необхідність ще раз повернутися до обговорення ландшафтної проблематики. В першу чергу це стосується питання матеріальності/нематеріальності ландшафту, бо саме воно є базовим для його визначення. У нагоді стала стаття К. Тейлора «Landscape and Memory: cultural landscapes, intangible values and some thoughts on Asia», яку я знайшов цікавою і яку поклав в основу цього короткого виступу. Тим, хто займається ландшафтною проблематикою, з цією роботою варто познайомитись. І хоча я не можу погодитись з автором стосовно того, що «here is an holistic view of landscape as a way of seeingits morphology resulting from the interplay between cultural values, customs and land-use practices» [Taylor: 1], бо має йтися про ландшафт як холістичне сприйняття фізіографії денної поверхні у межах місцевості, яка формується не тільки людською діяльністю, але й багатьма природними процесами, в тому числі, за участі абіотичних процесів і біоти, але можна погодитись з тим, що європейська людина почала більш чітко відчувати сенс ландшафту саме завдяки перетворенню структури денної поверхні людською діяльністю.Приклад перетвореної людською діяльністю структури поверхні дається на рисунку (з роботи [Gross: 3]): відбувається патернізація структури денної поверхні під дією господарської діяльності. 

18 липня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ПРОЕКТ «УКРАЇНА»

Напередодні чергових виборів перед жителями України знову постало питання, на кому зупинити свій вибір. Слід сказати, що це дійсно складно, бо за роки «незалежності» Україна так і не змогла посісти гідне місце серед країн світу, хоча підстави для цього були. По-перше, хотілось би уточнити питання стосовно терміну існування української державності (про термін існування країни-України, який нараховує більше 1000 років, зараз не йдеться). Тут я дещо здивую громадян України, висловивши наступну думку:

16 липня 2019 р.

Загальна географія: чи є підстави вважати географію наукою другого порядку?


Ковальов О., Яровий М.

КОНТЕНТ

Передслів: Сучасне бачення географії (О. Ковальов, номад)

Вступ

Організація утворень, організмічність та складність як область дослідження наук 2-го порядку: Is the whole bigger than the sum of its parts? No, it's a something different

Організмічність

Когнітивність

Ієрархія, панархія та адаптивні цикли на різних рівнях організації геосередовища

Огляд середовищ різних еволюційних стадій – абіотичного, біотизованого, антропізованого

Абіотичне геосередовище

Біотизоване геосередовище

Антропізований рівень організації

Аграрна сфера

Урбаністичні утворення та їх взаємодія із середовищем

Регіони

Заключні зауваження

21 червня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: КОРОТКИЙ ОГЛЯД СУЧАСНОЇ СИТУАЦІЇ

Внаслідок бездарних дій жадібних владників протягом останніх десятиліть Україна опинилася у вкрай важкій ситуації, яку вже не можна характеризувати навіть як кризу, бо країна знаходиться на грані існування. Культура людей знизилася, що є ознакою розвалу суспільства, виробнича система (за виключенням сільського господарства) майже припинила своє існування і тепер Україна майже нічого не виробляє, економіка, яка має стягувати виробничу систему в єдине ціле, забезпечуючи збалансування різних галузей, майже не проглядається, бо розбита на області інтересів окремих олігархічних груп, наука, яка має базуватися на генерації ідей та їх провадженні у виробництво у вигляді нових технологій, ледве жива, причому виключно завдяки ентузіазму окремих науковців, яким байдуже, скільки їм платять, освіта не забезпечує вузи підготовленими абітурієнтами, а вузи заповнені викладачами з досить низьким фаховим рівнем тощо.

23 травня 2019 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: А. БОГДАН ЗАЯВЛЯЄ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВИНЕСЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ДОНБАС І ВІДНОВЛЕННЯ ДРУЖНІХ СТОСУНКІВ З РОСІЄЮ НА РЕФЕРЕНДУМ, ЧИМ ЦЕ МОЖЕ ЗАВЕРШИТИСЬ?

Не можна не погодитись, що питання миру в Україні на сьогодні є одним з головних. Маємо анексований Крим і Донбас, що знаходиться у підвішеному стані. А якщо додати російські війська, розташовані поблизу державного кордону України, ситуація виглядає доволі неприємною. Багато наших людей поневолені в Росії. При цьому багато людей вважають, що питання миру є чи не головним, але ніхто не пропонує реальний шлях вирішення цієї проблеми. І в цій ситуації дуже легко потрапити на гачок брудної російської політики, направленої не тільки на утримання Криму, як начебто вже російської території, і Донбасу, який хочуть «повернути» Україні, перетворивши на зону несталості і джерела напруження, але й примусити Україну повернутися до складу Російської імперії. 

14 травня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ПАН ПОРОШЕНКО МАЄ НЕГАЙНО ПЕРЕДАТИ ПОВНОВАЖЕННЯ ПАНУ ЗЕЛЕНСЬКОМУ!

Думаю, що висловлю думку більшості українців: Порошенко у найближчі дні має передати повноваження Зеленському, Парламент має піти на саморозпуск, щоб максимально швидко провести вибори і сформувати новий уряд. Всі ці штучні затримки, особливо ті, що пов'язані з Порошенком, ведуть країну до серйозної кризи, якою може скористатися Росія. Важко зрозуміти пана Порошенка, якого і так терпіли п'ять років, хоча могли скинути раніше.

10 травня 2019 р.

ВІТАЄМО СПІВРОБІТНИКІВ ІНСТИТУТУ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ З ОБРАННЯМ ШУЛЕРКИ ВІД НАУКИ НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ!

Мені стало відомо, що в Інституті географії НАН України відбулася зміна директора. Адмінакадеміка пана Руденка Л.Г. у кріслі директора Інституту зайняла така собі Євгенія Олександрівна Маруняк, яка протягом кількох років була вірним цуциком пана Л.Г. Руденка. Я хочу звернути увагу географів на те, кого «обрали» на посаду директора.


26 квітня 2019 р.

ПОЗДОРОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД З ПРИЙНЯТТЯМ "ЗАКОНУ ПРО МОВУ". НАДТО ДОВГО ЧЕКАЛИ. ТЕПЕР ТРЕБА ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ НАША МОВА ВИЙШЛА ЗА НИНІШНІ ДЕРЖАВНІ МЕЖІ ТА РОЗІЙШЛАСЯ ПО ЗЕМЛЯХ, ДЕ ПРОЖИВАЮТЬ ЕТНІЧНІ УКРАЇНЦІ. ТАК, ПЕРЕМАГАТИ НЕ ЗБРОЄЮ, А КУЛЬТУРОЮ, МОВОЮ, ПОТУЖНОЮ ЕКОНОМІКОЮ. 

УКРАЇНСЬКА МОВА ВІД КУБАНІ ДО ХОЛМА!

СЛАВА УКРАЇНІ!

23 квітня 2019 р.

ОБЗОР КНИГИ: Ю.Г. Тютюнник «Ландшафт и ландшафтность»

Хочу выразить благодарность Ю.Г. Тютюннику за предоставленную возможность познакомиться с новой книгой. Более того, автор сделал ссылку на мою монографию «Ландшафт сам по себе и для человека» несмотря на существующий запрет ссылаться на мои публикации.

В анонсе автор пишет, что «ландшафтность позволяет мыслить ландшафт и те явления, которые описываются, моделируются, интерпретируются с помощью категории «ландшафт», в контекстах и аспектах, выходящих за пределы её традиционных трактовок. Это делает эпистемологию географии более глубокой и гибкой, а также позволяет методологически корректно и методически эффективно утвердить  географию  в  ряду  фундаментальных  наук» (с. 2). Но уже давно понятие ландшафта используется специалистами многих научных направлений без привлечения термина «ландшафтность». Это уже вводит интригу. 

Введение

Вопрос: А является ли «ландшафт» категорией?
Этот вопрос требует серьёзной дискуссии.
В украинском слова «виднокрай», «видноколо» не являются синонимами слова «краєвид», скорее, это синонимы термина «горизонт», понимаемого как всё видимое пространство.

19 квітня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА І ВІДНОВЛЕННЯ КРАЇНИ-УКРАЇНИ У ЇЇ ІСТОРИЧНИХ МЕЖАХ

Україна наближається до 2-го туру виборів президента. Це дуже відповідальний момент, бо від того, хто буде наступним президентом, залежить майбутнє України не тільки як держави, але, в першу чергу, як країни. На жаль, люди поставлені перед вибором: залишити Порошенка, який грав президента всі п'ять років, чи Зеленського, який може перетворити всю Україну на сцену для спектаклю. А майбутнє України слід повив'язувати виключно з її розвитком. При цьому слід враховувати те, що ми живемо у динамічному світі, у якому нічого не може бути сталим, і в якому виживають тільки сильні держави. Сьогодні керівництво держави виходить з того, що територія, яку на сьогодні займає Україна, має лишатися незмінною. Але є інша думка, що слід працювати над питанням повернення етнічних територій. Її підтримує і Олег Соскін, з чим його і вітаю, хоча, звісно, слід говорити не “до Дону”, а “по Кавказ”. Так, по мірі послаблення Росії (поки що не буду говорити про інші держави, які косяться у бік України), яка прагне розповсюдити свій тиск на весь людський світ, не маючи для цього підстав, слід робити все, щоб відновити українську культуру не тільки всередині державних кордонів України, але й там, де сьогодні лишається багато етнічних українців. Це вимагає значних зусиль.

9 квітня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ПОРОШЕНКО – ЗЕЛЕНСЬКИЙ, УКРАЇНА - РОСІЯ

Україна знову опинилася у точці біфуркації, вірніше, не сама країна, а її політичне життя. Замість того, щоб розвиватися у сферах культури, економіки, науки, освіти, техніки, спорту, мистецтва тощо, ми спостерігаємо нескінченний спектакль на політичній сцені: одні горе-діячі змінюють інших, борючись за посади, що забезпечують безбідне життя. Здавалося, період Майдану і війна мали б перевести країну на реї прагматичного розвитку, але куди там, деякі не можуть відмовитись від бажання сидіти вище за інших. А все тому, що ці посади в умовах України дають можливість заробляти, забувши про відповідальність за те, що вони мають робити згідно з їх призначеннями. Це призвело до того, що в Україні утворилася немаленька когорта пристосуванців (така собі хмарка), які концентруються навколо головних центрів влади. А це, в першу чергу, Київ і крупні міста з великою перевагою першого - чисто радянська система. Думаю, що саме у цьому полягає головна проблема України, причому за останні п’ять років вона суттєво загострилася, бо топ-чиновники отримали чималі зарплати, тепер є за що гризтися. А там, де гроші, там і кримінал. На посади підбирають не висококласних професіоналів, а лояльних до президента (як головного пупка держави), готових виконувати всі його бажання (як це робила, наприклад, Гонтарева). 

1 квітня 2019 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ????????????

 РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ВИМАГАЮТЬ ПОСТАВИТИ ПИТАННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВВЕДЕННЯ У БЮЛЕТЕНІ ГРАФИ "ПРОТИ ВСІХ", БО ДУЖЕ БАГАТО ЛЮДЕЙ НЕ ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ ЖОДНОГО З КАНДИДАТІВ. БІЛЬШЕ ТОГО, ЯКЩО КІЛЬКІСТЬ ТИХ, ХТО НЕ ПІДТРИМАЄ ЖОДНОГО, СЯГНЕ 50%+1 ГОЛОС, ОБИДВА КАНДИДАТИ НЕ ПРОХОДЯТЬ, ІНСТИТУТ ПРЕЗИДЕНТСТВА СКАСОВУЄТЬСЯ, ДЕРЖАВА ПЕРЕХОДИТЬ У РЕЖИМ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ.

        Саме так приходиться реагувати на результати виборів в Україні. Таке голосування ставить хрест на її майбутньому. А жаль. Могли вийти на варіант, який давав перспективу. Думаю, що таке голосування слід оцінити, як безвідповідальне. Що буде далі та хто потрапляє у другий тур?

30 березня 2019 р.

ШАНОВНІ УКРАЇНЦІ, ТРЕБА ЗРОБИТИ ВАЖЛИВИЙ КРОК, ЩО ДОЗВОЛИТЬ ПОБАЧИТИ  ПЕРСПЕКТИВУ, БО ДОСІ ВСІ, З ДОЗВОЛУ СКАЗАТИ, ПРЕЗИДЕНТИ ДІЯЛИ, ВИХОДЯЧИ З ВЛАСНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ. УКРАЇНА ЗАСЛУГОВУЄ НА ТЕ, ЩОБ СТАТИ ПОТУЖНОЮ СОБОРНОЮ КРАЇНОЮ, ЯКОЮ КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ БУДЕ ПИШАТИСЯ. ПРИЙДЕ ЧАС, І НАШ НАРОД ПЕРЕЙДЕ ДО ІНШОЇ ФОРМИ КЕРУВАННЯ - ПРЯМОГО КЕРУВАННЯ НА ОСНОВІ ВИСОКОЇ КУЛЬТУРИ І ОСВЧЕНОСТІ. АЛЕ НА СЬОГОДНІ ТРЕБА ЗРОБИТИ ВІРНИЙ ВИБІР НА КОРИСТЬ ДЕМОКРАТІЇ, ЯКУ ВСІ ПОПЕРЕДНІ ВЛАДИ НАМАГАЛИСЯ ПРИДУШИТИ. ТАК І ЗРОБИМО!    

27 березня 2019 р.

УКРАИНА - МАЙБУТНЄ: У ЯКОСТІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНА МОЖЕ ОТРИМАТИ ПЕРШОГО ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОГО ДЕРЖАВНИКА

Такою людиною є Ігор Смешко – найбільш підготовлений для виконання функцій президента. Пропонуємо поставитись до цієї кандидатури максимально серйозно. Це та людина, яка зможе змінити ситуацію в Україні на краще.


22 березня 2019 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: МИ МАЄМО ЙТИ ШЛЯХОМ СТАНОВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ЄДНОСТІ НА ОСНОВІ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ!

Прийшов час змін! Форма держави, яка встановилася в Україні, демонструє неспроможність підняти країну на рівень розвинених країн світу. Маємо вкрай низький рівень життя, на фоні якого, наче плями бруду, красуються корумповані чиновники, ринкові торгаші, пригріті політикани тощо. Це – «досягнення» України за роки «незалежності». Весь час ми змушені спостерігати спектаклі, що розігруються особливо обдарованими начебто-політиками, які, насправді, турбуються тільки про свої крісла і статки. Ті, що знаходяться ближче до головного/центрального тіла – президента, - роблять все можливе, щоб саме ця особа залишилася на цій посаді, бо це забезпечує їм кращі позиції та більш високий рівень життя. Тому почали розкручувати концепт Лідера. Ось і зараз знову і знову ми чуємо, що «президент – не «слуга», не «компроміс», а лідер, як сьогодні заявив на каналі «ZIK» нардеп Вінник.

19 березня 2019 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: УКРАЇНІ ПОТРІБЕН ЛІДЕР, ЧИ МЕНЕДЖЕР?

Останнім часом ми чуємо про те, що українці мають обрати собі лідера, при цьому натякають на пана Порошенка. І це при тому, що політики весь час заявляють про необхідність побудови демократичного суспільства. Але наявність Лідера, який реалізує тільки свою програму, свої уявлення, входить у протиріччя з демократією, яка базується на плюралізмі, на участі кожного члена спільноти у вирішенні життєвих питань. Звісно, це вимагає від людей розширення світогляду, ментального горизонту, підняття рівня культури, що дозволяє збільшити коректність поглядів. Наявність же лідера базується на принципі, який добре показав Володимир Висоцький - “Не надо думать, с нами тот, кто всё за нас решит”. Це принцип, на якому базується влада Вови Путіна в Росії. Отже, прибічники “Лідера” просто займаються пропагандою режиму Путіна, що на руку нинішнім владникам. Ще раз, нам потрібен такий, який зможе налагодити державне керівництво, не мріючи стати єдиним і неповторним. Серед кандидатів такі риси характерні для Смешка І.П. Ця людина дійсно жорстка, тільки не по відношення до інших, а, перш за все, до самого себе. Вважаю, що він — гідна кандидатура.

13 березня 2019 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: НАБЛИЖАЮТЬСЯ ВИБОРИ, ЯКІ МОЖУТЬ СТАТИ ВИРІШАЛЬНИМИ!

Залишається мало часу до виборів, ситуація загострюється. Маємо наступне: пан Порошенко з його прихвістками роблять все, щоб замилити очі громадянам України і забезпечити олігарху другий термін у президентському кріслі, бо якщо цього не станеться (а абсолютна більшість українців думає саме про це), то всі вони, як мінімум, завершать свою політичну кар’єру. Уявляєте, скільки пройдисвітів-балакунів відразу втратять життєву перспективу! Результати ось вже майже 5-річного правління ледве не першого українського царька просто плачевні. Я не буду уточнювати, бо всі все знають. А досягнення доволі сумнівні. Останній скандал у сфері оборонпрому, думаю, розставив всі крапки над «і». Це дійсно жах, коли під час війни наглі молокососи – мажорчики (а це - синки київського пацючника) – створили схеми, які дозволили їм збагатитися на поставках того, що спокійно можна було б виробляти в Україні (уявляєте – висотоміри!). Отже,

11 березня 2019 р.

ПРО ГЕОГРАФІЮ ЯК НАУКУ МАЙБУТНЬОГО

У цьому невеличкому есе я спробую показати перспективність географії як наукового напряму, що може забезпечити більш коректне передбачення виникнення ситуацій у майбутньому, що, однак, вимагає від неї певних змін, які стосуються бачення об’єкту дослідження та методології.
Намагаючись розібратися у складних процесах, що відбуваються навколо нас, у які ми включені, приходиш до висновку, що ми живемо у вкрай складному середовищі, яке аж ніяк не можна звести до простих моделей. Ситуація схожа на ту, що ще донедавна мала місце, коли нам розповідали про устрій Всесвіту: є пустота, у якій рухаються планети, астероїди, зірки, і все це організується у галактики, в одній з яких знаходиться і наша планета, і така структура є сталою. Але, як тепер виявляється, Всесвіт є далеко не таким простим, у ньому буквально «з нічого» можуть виникати нові утворення, які важко або взагалі неможливо було передбачити, тобто він є значно цікавішим та складнішим, а у його контенті, судячи з усього, речовина, простір і час не є головними, більш важливими є інформація (як несподіваність, непередбачуваність, фіксований з багатьох можливих варіантів) та організація. А це означає, що такий Всесвіт неможливо описати як щось таке, що має обмежений набір структур і процесів, він не є завершеним у своєму розгортанні чи становленні, він має те, що можна було б назвати інформаційним фронтом (фронтом прогресу), відповідальним за народження нового, поява якого не могла бути вирахувана, яке має базуватися на інших нормах.

4 березня 2019 р.

УКРАЇНА - СВІТ: ТЕРИТОРІЯ

У цьому короткому виступі я хочу розглянути проблему територій, бо надто часто політики використовують це поняття. Територія – обмежена  ділянка денної поверхні, що характеризується площею і фігурою. Території не існують самі по собі, вони завжди пов’язані з певними утвореннями, які мають певний життєвий цикл. Тому це поняття застосовується і для природних, і для людських утворень. Так, кожна рослинка має свою життєву територію (як проекцію життєвого домену на денну поверхню), з якої вона збирає поживні речовини, підтримуючи свою життєдіяльність. Під час розвитку ця територія змінюється, отже без конкуренції не обходиться, хоча у сталих біогеоценозах конкуренція мінімальна. Як тільки життєдіяльність починає згасати, ця територія зменшується і, врешті решт, зникає, захоплюючись іншими рослинами. Те саме ми маємо і у тваринному світі. Отже, території нікому не належать, вони не є постійними, більше того, вони мають доволі складну топологію - перекриваються, накладаються, включаються іншими територіями тощо. Тільки активна життєдіяльність дозволяє утримати та розширити територію. Таке ми маємо, наприклад, у випадку зграй шимпанзе, які ведуть справжню боротьбу за території. Те саме має місце і в олюдненому середовищі: вся історія людства – це війни за території на всіх масштабних рівнях, причому люди чомусь вважають, що мають ділити всю «land surface» і навіть «see surface» між собою, забуваючи про Біосферу як повноправного учасника цього процесу.

21 лютого 2019 р.

УКРАИНА - МАЙДАН - РОСІЯ: ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА СТАТИ ДІЙСНО НЕЗАЛЕЖНОЮ?

Після Майдану Україна пройшла дуже важкий шлях, який, на жаль, поки що не завершився успіхом. Маємо величезні проблеми, пов'язані, в першу чергу, з далеко не кращим керівництвом держави, яке “вирішує” проблеми за рахунок простих людей. Маємо колосальну смертність, значний відтік населення з причини неможливості знайти нормальну роботу, розгул рекетирів, дивні реформи, які ведуть до все більшого зниження рівню життя, крім чиновників, відсутність нормальних судів, рішення яких базуються на голосі “з нікуди”, хвору економіку, які ось-ось віддасть кінці, відсутність серйозних програм розвитку загальної культури, освіти, поширення української мови там, де вона була витіснена за радянських часів тощо. Натомість маємо Томас та розквіт церкви! А ще маємо президента Порошенка, який намагається перекрити своєю фігурою, заглушити всіх інших претендентів на посаду.

7 лютого 2019 р.

НАПРЯМ НАШОГО РУХУ - ВІД ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ЗАКОНІВ ДО КРАЇНИ НА ОСНОВІ КУЛЬТУРИ!

ШАНОВНІ УКРАЇНЦІ!
НАПРЯМ НАШОГО РУХУ - ВІД ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ЗАКОНІВ ДО КРАЇНИ НА ОСНОВІ КУЛЬТУРИ!

Закон — як дишло, куди повернеш, туди і вийшло! Жодна держава ще не створила систему законів, які б охоплювали всі варіанти життєвих ситуацій. Більше того, ці закони, які існують, у своїй більшості сприяють одному — пролонгації влади в цілому і конкретних владників. Ці закони по відношенню до людини як члена спільноти є зовнішніми, вони примушують діяти так, а не інакше, що обмежує свободу людини: порушення законів карається, хоча це, чомусь, не стосується владників. Тому слід здійснити своєрідний квантовий перехід — від державного устрою, що базується на феномені влади, на законах, до такої організації спільнот, яка у своїй основі має феномен культури. Якщо таке станеться в Україні, наша країна зможе очолити рух людства до організації суспільного життя майбутнього, яка має за основу свободу кожної людини, що обмежується культурою як усвідомленою необхідністю. Такий рух вимагає від всіх членів спільнот формувати особливе культурне середовище, у якому відсутні еліти, особливо такі, які на сьогодні сформувалися в Україні. У рік виборів закликаємо виділяти серед претендентів найбільш ліберальних, освічених, далекоглядних, позбавлених власних амбіцій і прагнення збагачуватись. Це важко, але треба відкинути тих, хто рветься до влади заради власних амбіцій та бажання панувати над людьми.  

Олекса Ковальов

28 січня 2019 р.

УКРАЇНА – МАЙБУТНЄ: НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ КУЛЬТУРИ У ВСІХ СФЕРАХ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ МОЖЕ СТАТИ ГОЛОВНОЮ ПЕРЕПОНОЮ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО РУХУ!

Ми вже звертали увагу українців на те, що саме рівень культури визначає можливість чи неможливість подальшого прогресивного руху країн. Саме так:
є певний критичний рівень, від якого можна підніматися, або опускатися, така собі точка біфуркації, в околі якої будь-яка випадкова подія може дати поштовх до одного з варіантів подальшого руху, тому слід бути дуже обережними і робити максимум для підняття рівня культури!
До речі, на пріоритет культури вказує і відомий американський філософ Френсіс Фукуяма.
Культуру можна визначати по-різному, у даному контексті будемо розглядати її як множину узгоджених між собою норм поведінки соціальних агентів, які забезпечують співіснування і можливість їх спільної дії, при умові не тільки самовідтворення цих норм, але й можливості їх зміни при зміні умов. Отже,
культура – це не просто набір норм, а пул узгоджених норм, що є формою адаптації спільнот до умов існування, ця узгодженість формується поступово.