МАЄМО ПЕРШУ СПРОБУ ДАТИ ВІДПОВІДІ НА МОЇ ЗАУВАЖЕННЯ, АЛЕ СПРОБА ВИЯВИЛАСЯ НЕВДАЛОЮ

Дисертант: Головатий Мар’ян Васильович

Тема: Еколого-географічний аналіз та оцінка бальнеологічних курортів Львівської області

Місце виконання роботи: кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Койнова Ірина Богданівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;

Божук Тетяна Іванівна, доктор географічних наук, доцент кафедри  туризму, Національний університет «Львівська політехніка».

Захист мав відбутися 24 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

УКРАЇНА - МАЙДАН: Лілія Гриневич: Неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас

Лілія Гриневич: Неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас

Останнім часом на багатьох телеканалах можна побачити виступи міністра освіти й науки України, кандидата педагогічних наук Лілії Михайлівни Гриневич. Темою виступів і обговорень є проблеми сучасної, головним чином, шкільної освіти та перспективи її покращення у майбутньому. Від школи знань до школи компетентності: молодь має бути успішною у ХХІ столітті – це ледве не головна теза позиції Л. Гриневич. Я скористався записами бесід з Л. Гриневич і матеріалами на сайті, адреса якого вказана вище. Читаємо: «... за сто днів її керування освітою міністерству вдалось опрацювати і розвантажити програми для початкової школи, розблокувати роботу Нацагенства із забезпечення якості вищої освіти, підготувати концепцію Нової української школи, витримати тест на організацію ЗНО після минулорічних скандалів та провести вступну кампанію». Нічого собі! Невже освітою можна керувати? Але нас цікавить питання саме майбутньої освіти, тобто «від школи знань до школи компетентності», а ще трошки – справа з дисертацією Катерини Кириленко.

Відгук про автореферат дисертації Шульгача Андрія Сергійовича «Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного природного парку «Лісова пісня»»

І ЗНОВУ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ЯК КРАСИВО СТВОРЮЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ НАЯВНОСТІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, АЛЕ ЗНОВУ ВИЙШЛА ПУСТИШКА 

Автор: Шульгач Андрій Сергійович

Тема: Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного парку «Лісова пісня»

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Місце виконання роботи: кафедра фізичної географії географічного факультету, Східноєвропейський національний університет ім.. Лесі Українки

Науковий керівник: Мельничук Микола Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;

Офіційні опоненти:

Калько Андрій Дмитрович, доктор географічних наук, професор, декан природничо-географічного факультету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’яненка;

Кравцова Ірина Віталіївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини;

Захист планується на 19 грудня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Динаміка земної поверхні за 32 роки

Компанія Google оновила свій сервіс Timelapse, який показує, як змінювалась Земля за останні 32 роки.

 

Навіть до виникнення людини денна поверхня нашої планети, яка є відображенням складних режимів, змінювалась доволі швидко. З появою людини ці зміни стали ще більш швидкими. Протягом останніх століть людство формує нове географічне середовище, найважливішою складовою якої є денна поверхня планети. Отже, тренди зміни її структури є вкрай важливими для науковців, що займаються фізіографічною динамікою та ландшафтами, як і проектувальників. У цьому руслі мають готуватися і відповідні фахівці. Цей матеріал є дуже корисним для студентів географічних факультетів, бо демонструє реальні зміни структури поверхні.

Матеріали по темі:

Google оновив сервіс Timelapse

Google смонтировал 5 000 000 спутниковых снимков и показал, что мы делаем с планетой. Смотрите, как меняются Москва и Киев, Дубай и Китай.

УРАЇНА – МАЙДАН: РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ!

УРАЇНА – МАЙДАН: РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ!

(до 3-ї річниці з дня початку революції гідності)

Три роки тому студентська молодь у Києві вийшла з протестом проти рішення уряду Азарова припинити рух України у бік Європи та повернути у бік Росії. Це була помилка, яка призвела до виступу про-європейські налаштованих громадян, що завершилося жорстким протистоянням з владою. Хвиля Майдану швидко поширилася по всіх українських містах. Протистояння завершилося зрадою Януковича та його втечею з України до його хазяїна Путіна. Сьогодні ці події багато хто називає РЕВОЛЮЦІЄЮ ГІДНОСТІ. Але все не так просто, бо говорити про те, що сталося, як таке, що вже здійснилося, начебто потрібний результат вже досягнутий, значить брехати, лицемірити. Просто так комусь потрібно, а саме – тим, хто встигнув вскочити у владні крісла. Виявилося, що при владі знову опинилися так звані фінансово незалежні (включаючи і пана Гройсмана). Виникає питання, як вони стали фінансово незалежними? У всі попередні роки це можна було зробити тільки порушуючи закони, не сплачуючи податки, блокуючи конкурентів, користуючись практикою рейдерства ... Так і сталося: розпочавшись, ця революція не завершилася, бо не досягла того результату, якого мала досягти, бо спритні владники дуже вчасно вилізли на головну сцену Майдану, одягнувши маски головних організаторів. Так і сталося: при владі опинилися ті, які там й були: одягнувши маски активістів, вони красиво говорили. Цікаво, що сьогодні ми чуємо, що представників верхівки весь час викликають до ГПУ як свідків, насправді, це робиться для того, щоб всім здавалося, що саме вони були під час Майдану ледве не головними діючими особами, а не прості люди, які стояли на барикадах і гинули від куль покидьків. Це – лицемірний спектакль! Все пройшло би непомітно, але російська окупація загострила проблему, висвітлила справжнє обличчя влади, її неспроможність організувати захист країни – це зробили прості люди. Важко переоцінити подвиг волонтерів, без яких захисники України лишились би навіть без зброї. А що представники влади? А вони з’являлися і продовжують з’являтися у потрібний час у потрібних місцях, одягаючи військову форму: вкрай неприємно дивитися, як перед військовими з’являлися Турчинов і Порошенко у військовій формі! Кому потрібний цей маскарад?

Відгук про автореферат дисертації Дрогушевської Ірини Леонідівни «Науково-прикладні аспекти національної стандартизації географічних назв»

НЕ ГАНЬБІТЬ УКРАЇНУ!!!

У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ВІДКРИВСЯ ДИТЯЧИЙ САДОК ДЛЯ ОСОБЛИВО ОБДАРОВАНИХ ДИСЕРТАНТІВ, У ЯКОМУ ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ УНІКАЛЬНІ ДИТЯЧО-ЛЕПЕТНІ «ДИСЕРТАЦІЇ»

(Дисертантка визначила географічні координати деяких об'єктів!)

Автор: Дрогушевська Ірина Леонідівна

Тема: Науково-прикладні аспекти національної стандартизації географічних назв

Спеціальність: 11.00.12 – географічна картографія

Місце виконання роботи: кафедра геодезії та картографії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник:

Сосса Ростислав Іванович, доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри картографії та геопросторового моделювання, Інститут геодезії Національного університету «Львівська політехніка»;

Офіційні опоненти:

Пересадько Віліна Анатоліївна, доктор географічних наук, професор, декан факультету геології, географії, рекреації і туризму, завідувач кафедри фізичної географії та картографії, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Лабінська Галина Миколаївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Захист планується на 28 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

ПРОГРАМА КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

ПРИЙШОВ ЧАС ЗМІНИТИ ГЕОГРАФІЮ В НАПРЯМКУ, ЩО ДОЗВОЛИТЬ ЇЙ ВИРІШУВАТИ НАЙБІЛЬШ СКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ. ПЕРШИМ КРОКОМ МАЄ БУТИ ВВЕДЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

ПРОГРАМА КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

Світове суспільство постало перед серйозними викликами, пов’язаними як з проблемою мирного співіснування спільнот з різними культурними традиціями та рівнем розвитку, так і, перш за все, з необхідністю формування нової глобальної культури – геокультури, що має забезпечити співіснування з природним середовищем. Провідною дисципліною, яка може охопити всі ці складні питання є географія, що, однак, вимагає її реформування. Одним з нагальних питань, яке слід вирішити, є введення загального курсу, яким має бути «Загальна географія». Необхідність введення такого курсу зумовлена тим, що географія й досі не має узагальнюючого курсу, який би вводив студентів у її дослідницьке та практичне поле, що зумовлює надто довільне трактування її області дослідження. В той же час саме географія є напрямом, який у найближчі роки має стати провідним у розв’язанні найбільш складних проблем, що вже є очевидними сьогодні, та які не можуть бути розв’язані з причини відсутності системи уявлень про надскладне географічно-організоване середовище, що належить до категорії складних адаптивних систем з притаманною їм відкритою еволюцією. Це вимагає зовсім інших підходів до підготовки географів, які мають підключитися до вирішення сучасних проблем на самих різних масштабних рівнях - від локального до глобального. Всі інші географічні курси мають бути адаптовані до цього курсу, бо саме він має задавати головний тренд підготовки географів. Пропонується перший варіант програми, який може вдосконалюватись. Вважаємо, що цей курс має передувати іншим географічним дисциплінам.

Програма розроблена доктором географічних наук О.П. Ковальовим (Харків) за участю М.М. Ярового – Вільна географічна спільнота (Київ).

Жовтень, 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Головатого Мар’яна Васильовича «Еколого-географічний аналіз та оцінка бальнеологічних курортів Львівської області»

ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ПОВНІСТЮ ВІДПОВІДАЄ СЛОВАМ З ВІДОМОЇ БАЙКИ КРИЛОВА: А ВАСЬКА СЛУХАЄ, ТА ЇСТЬ! ТАК І ЛЬВІВСЬКІЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОДОВЖУЄ ГНАТИ ТУФТУ, ЯКУ НАЗИВАЄ «КАНДИДАТСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ»!

Дисертант: Головатий Мар’ян Васильович

Тема: Еколого-географічний аналіз та оцінка бальнеологічних курортів Львівської області

Місце виконання роботи: кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Койнова Ірина Богданівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;

Божук Тетяна Іванівна, доктор географічних наук, доцент кафедри  туризму, Національний університет «Львівська політехніка».

Захист планується на 24 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук про автореферат дисертації Барило Ірини Миколаївни «Геодемографічний розвиток Полтавської області»

А МИ ДУМАЄМО, ЧОМУ УКРАЇНА ОПИНИЛАСЯ У ТАКОМУ ЖАХЛИВОМУ СТАНІ! МАЄМО ВІДПОВІДЬ: ПРОЙДИСВІТАМ ВСЮДИ У НАС ДОРОГА, І РВАЧАМ ВСЮДИ У НАС ШАНА!

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна демонструє шлях, яким з пустої писанини можна отримати диплом кандидата географічних наук. Схоже, що гроші на цей «захист» збирала вся Полтавська область.

Дисертант: Барило Ірина Миколаївна

Тема: Геодемографічний розвиток Полтавської області

Місце виконання роботи: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Науковий керівник:

Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства, Харівський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Офіційні опоненти:

Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України та регіонознавства, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Мальчикова Дар’я Сергіївна, доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри  соціально-економічної географії, Херсонський державний університет.

Захист планується на 11 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої ради К 64.051.23 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 

Чи існує географічна форма руху матерії? На це питання вигадує «відповідь» ще один нафталіновий автор – Б.О. Чернов.

ЗНОВУ ЗАПАХЛО НАФТАЛІНОМ!

Чи існує географічна форма руху матерії? На це питання вигадує «відповідь» ще один нафталіновий автор – Б.О. Чернов.

Як виявилося, стаття О.Г. Топчієва в УГЖ № 1 за 2016 рік викликала інтерес не тільки у мене. На неї звернув увагу й Б.О. Чернов з Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету. В УГЖ № 2 за 2016 рік опублікована його стаття «До питання про принципову модернізацію вітчизняної географії» (с. 64 – 69). На жаль, я з паном Б.О. Черновим не знайомий, тим цікавіше мені було ознайомитись з його позицією, хоча я так і не зрозумів, що таке «принципова модернізація». У мене склалося подвійне враження від прочитаного. Перше, що я виявив – гарне знання історії (тільки радянського періоду) становлення термінологічного апарату в області географії та тієї дисципліни, яка в Україні і в Росії йде під назвою «Ландшафтознавство». Складається враження, що автор статті весь цей період (а це, як він сам вказує, 50 років) приймав участь у дискусіях на високому рівні. Найбільше його, до речі, як і мене, турбує те, що «дедалі частіше географи декларують повну заміну її (географії – О.К.) на ландшафтознавство» (с. 64), хоча підстави для такого турбування у нас різні. Автор пише: «Наразі це питання стає особливо актуальним, особливо коли йдеться про саме існування географії як науки, наукової дисципліни, її «приховування» у загальному понятті «науки про Землю»» (с. 64). З іншого боку, склалося враження, що автор свого часу потрапив у ту саму понятійно-термінологічну западню, з якої географи (не тільки українські) й досі не можуть вилізти. Також видно, що Б.О. Чернов у своїх посиланнях на інших авторів явно проігнорував позиції сучасних авторів, які докорінно відрізняються від поглядів минулих часів, що не дозволяє вважати його дискусію повноцінною та такою, що відповідає принципу науковості. Не можу не зупинитись і на назві статті. Географія, як і будь-яка інша галузь науки, по-перше, не є вітчизняною, вітчизняними є тільки географи, по-друге, вона має постійно перетерплювати зміни, бо наука – це фронт між пізнаним/осягненим і непізнаним/неосягненим. Друге означає, що ідеї, концепції минулих десятиліть не можуть залишатися вічно, вони є всього тільки проміжним етапом, інтелектуальним продуктом минулих часів.

Відгук про автореферат дисертації Топалової Олесі Іллівни «Суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні»

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТКТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДАЄ ПРИКЛАД, ЯК СЛІД ГОТУВАТИ ДИСЕРТАЦІЇ-ДУТИКИ І ПРОВОДИТИ ЇХ «ЗАХИСТ»

(спеціалізована вчена рада Д 26.001.07)

Автор: Топалова Олеся Іллівна

Тема: Суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія

Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму географічного факультету, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

Бейдик Олександр Олексійович, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Круль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Поливач Катерина Анатоліївна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу картографії, Інститут географії НАН України;

Захист планується на 25 жовтня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Маруняк Євгенії Олександрівни «Соціально-економічний простір (методологія геопросторових досліджень та практика планування)»

ШУЛЕРИ ВІД НАУКИ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВОЇ НЕОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ: СПІВРОБІТНИКИ ІНСТИТУТУ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ Є.О. МАРУНЯК ТА Л.Г. РУДЕНКО ПОКАЗУЮТЬ, ЯК СЛІД ПРОЛАЗИТИ У ДОКТОРИ НАУК!

(ПРИЙДЕТЬСЯ ЇХАТИ НА ЗАХИСТ)

Дисертант: Маруняк Євгенія Олександрівна

Тема: Соціально-економічний простір (методологія просторових досліджень та практика планування)

Місце виконання роботи: Робота виконана в Інституті географії Національної академії наук України.

Науковий консультант: Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, професор, академік НАН України, Інститут географії НАН України;

Офіційні опоненти:

Нудельман Володимир Ілліч, доктор географічних наук, професор кафедри міського будівництва, Київський національний університет будівництва і архітектури;

Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Яценко Борис Павлович, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист планується на 5 жовтня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України. 

УКРАИНА - РОССИЯ: ИМЕЕМ МАТЕРИАЛ О ПОЗИЦИИ РОССИИ ПО ОТНОШЕНИЮ К УКРАИНЕ

Комментарийк статье «У России не осталось выхода: Украина должна быть уничтожена»

Что можно сказать? Имеем пример уже привычной и оскомной пахабно-лживой политики Вовы Путина и его прихвостней. Принцип простой: не хотите делать, как мы хотим - уничтожим. Эти постоянные запугивания, бесконечное враньё, перекладывание с больной головы на здоровую уже всем надоели. Поэтому "РФ ждут тяжёлые последствия" не "в связи с тем, что на Украине пишут свой "Майн кампф"", а потому, что российский вариант этого самого "Майн кампфа" без написания уже реализован обнаглевшим Вовой Путиным.

УКРАЇНА – МАЙДАН: ЧЕРГОВИЙ СПЕКТАКЛЬ ВЛАДИ – ТЕПЕР ЦЕ ЄВРОБАЧЕННЯ-2017!

Те, що зробили з «конкурсом» міст за проведення Євробачення-2017, є черговим проявом свинства українських владників, які всю Україну зводять виключно до Києва. Ніхто й не сумнівався у тому, що конкурс «виграє» Київ, але пригнічує те, що влада всіх вважає баранами. Розіграли спектакль і об’явили заздалегідь прийняте рішення. Підключили крики пана Кличка, що Київ найбільше відповідає вимогам, відкинувши те, що при таких стосунках жодне інше місто ніколи не зможе конкурувати з Києвом. Але так демократичну країну побудувати неможливо. Виходить так: Київ нахабно присвоює собі право проводити все, найбільш привабливе, у Києві сконцентровані головні арени, там – головні вузи (бо вони мають найбільше фінансування), це – єдине місто, що має бездефіцитний бюджет, якого весь час не вистачає, тому київські керівнички весь час лізуть до загальнодержавного бюджету ... . Так і виходить, що всі інші регіони мають одну функцію – підтримувати життя елітного і гламурного Києва. І вже відомо, що виграють Київські готелі (на курсі валют – можуть спеціально підлаштувати), що розгорнеться чергове будівництво, а головне – Київ знову продемонструє свою столичність, яка за роки «незалежності» виросла у кілька разів.

Україна-майбутнє: Україна - не звалище

Не можемо не підтримати Остапа Семерака у його прагненні зробити кроки у напрямку очищення України від звалищ, особливо несанкціонованих. Наявність такої кількості звалищ (а йдеться тільки про достатньо помітні) на території країни є свідченням рівню культури її жителів, як і рівню розвиненості її виробничої сфери. Давно прийшов час зробити щось, подібне до кадастру звалищ з повною характеристикою того, що там знаходиться. Це потрібно для того, щоб бізнесові люди могли розпочати переробку цього мотлоху. До речі, зверніть увагу на те, що у природному середовищі відходів, як таких, немає - все включено у колооберт. У нас балакуни давно ведуть розмови про так звану зелену економіку, але нічого не робиться для того, щоб перевести господарську систему на реї такої економіки. Час прийшов діяти! 

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: ЧИ Є ВСТУП УКРАЇНИ ДО НАТО СТРАТЕГІЧНОЮ МЕТОЮ УКРАЇНИ?

У своєму виступі перед ВР пан Порошенко заявив, що вступ до НАТО лишається стратегічною метою України (https://news.mail.ru/politics/27017307/?frommail=1). З цим важко погодитись.

Стратегічною метою України є відновлення країни-України в межах щільного і безперервного заселення етнічними українцями у мирний спосіб! Для цього слід
1. Створити умови для максимального повного розкриття кожною людиною свого потенціалу. З цією метою:

2. Підняти культурний рівень жителів відповідних територій, включаючи відновлення мови й традицій української культури.

3. Створити потужну виробничу основу на базі новітніх технологій і ліквідувати олігархічну економіку.

4. Підняти науково-освітню сферу як основу майбутнього процвітання країни.

5. Скоротити до мінімуму апарат чиновників.

6. Створити умови для розгортання інститутів громадянського суспільства. Ці дії варто робити разом з децентралізацією. Йдеться про справжню децентралізацію, яку слід розглядати як демократизацію суспільства і  суттєве зменшення столичності Києва. Децентралізація має дійти до кожного громадянина. 

7. Вирішити проблему виникнення країни “Біосфера” задля відновлення нормального функціонування природного середовища.

8. В останню чергу — вступити до НАТО.

Відгук про автореферат дисертації Бальцер Інни Володимирівни «Конструктивно-географічні підходи до реалізації сталого розвитку сільської місцевості (на матеріалі Івано-Франківської області)»

УВАГА! ПРОДОВЖЕННЯ НОБЕЛІАДИ В УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОГРАФІЇ! У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПЛАНУЄТЬСЯ ЗАХИСТ ВИДАТНОГО ВІДКРИТТЯ: ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, КАРПАТИ ЗАСЕЛЯЛИСЯ ЛЮДЬМИ В НАПРЯМКУ “ЗНИЗУ ВГОРУ”

ВСІ ДО ЛЬВОВА!

Дисертант: Бальцер Інна Володимирівна

Тема: Конструктивно-географічні підходи до реалізації сталого розвитку сільської місцевості (на матеріалі Івано-Франківської області)

Місце виконання роботи: кафедра географії та природознавства ДВНЗ, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Науковий керівник: Гілецький Йосип Романович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії та природознавства, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника;

Офіційні опоненти:

Приходько Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру, Івано-Франківський технічний університет нафти і газу;

Питуля Мирослава Романівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри  фізичної географії, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 29 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук про автореферат дисертації Ганущак Мар’яни Михайлівни «Роль водного чинника в розвитку і функціонуванні природно-антропогенних комплексів басейну р. Стир»

Дисертант: Гагущак Мар’яна Михайлівна

Тема: Роль водного чинника в розвитку і функціонуванні природно-антропгенних комплексів басейну р. Стир

Місце виконання роботи: кафедра фізичної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

Науковий керівник: Тарасюк Ніна Адамівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк;

Офіційні опоненти:

Вишневський Віктор Іванович, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства і туризму, Національний авіаційний університет, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин;

Андрейчук Юрій Михайлович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Захист планується на 29 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук про автореферат дисертації Олійник Світлани Леонтіївни «Суспільно-географічні аспекти дослідження самоорганізації населення в Україні»

ТАК ЗНИЩУЄТЬСЯ НАУКА В УКРАЇНІ ПРИ ПОВНІЙ БАЙДУЖОСТІ КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ

СКІЛЬКИ ЩЕ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ТАРАСА ЩЕВЧЕНКА БУДЕ ГАНЬБИТИСЯ, СТАВЛЯЧИ НА ЗАХИСТ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ?

Всі, причетні до написання і доведення до остаточного захисту цієї «дисертації», мають пройти переатестацію!

Спеціалізована вчена рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка знову виходить вперед: так, хлопці, тримати — перетворюйте географію на словоблуддя!

Автор: Олійник Світлана Леонтіївна

Тема: Суспільно-географічні аспекти дослідження самоорганізації населення в Україні

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія

Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Дорошенко Віктор Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, професор, начальник центру геоінформаційних систем, Державне підприємство Український державний НДІ проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя;

Заболотовська Наталя Василівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії Ураїни, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Захист планується на 28 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Михайленко Тетяни Юріївни «Антропогенізація ландшафтів Поділля у ХV - ХІХ століттях»

Автор: Михайленко Тетяна Юріївна

Тема: Антропогенізація ландшафтів Поділля у ХV - ХІХ століттях

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Місце виконання роботи: кафедра географії природничо-географічного факультету, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

Науковий керівник: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Офіційні опоненти:

Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Оржик Віталій Павлович, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, відділ науки національного природного парку «Хотинський»;

Захист планується на 28 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Без чиновників і депутатів. Ісландія готова позбутися держави й корупції

В той час, коли в Україні йде боротьба за становлення національної держави за принципами ХІХ століття, на іншому краю Європи активно працюють над демонтажем такої застарілої «машини» як держава.

Матеріал з сайту «Новое Время»

-- 

Перед виборами 29 жовтня найпопулярнішою партією країни стала Піратська, яка обіцяє запровадити в Ісландії систему прямої демократії.

Загальна географія: Цілісність географічного середовища

Ковальов О. («Номад»)

Synergy means working together - operating together as in Co-Operation - laboring together as in Co-Laboration - acting together as in Co-Action.

                           Timothy Wilken, ORTEGRITY

Вступ. Спробуємо розглянути такий феномен, як цілісність (синергію) географічно-організованого середовища: географ має справу саме з нею. Причому йдеться не про спробу дати остаточну відповідь – це на сьогодні неможливо зробити, а тільки про певні акценти, на які слід звернути увагу. Ми не можемо рухатись далі, якщо не зрозуміємо, що це таке. Навколо нас - Світ, наповнений різноманітними речами, певним чином пов’язаними між собою, але ми не бачимо цілісності їх об’єднань і часто взагалі не розуміємо, як цю цілісність відобразити та пояснити, бо до неї не можна, образно кажучи, доторкнутися[1], а аналіз, основу якого складає розкладення, руйнує її. Так, у лісі можна доторкнутися до кожної живої істоти, але не можна доторкнутись до лісу як форми з’єднання організмів, його можна побачити тільки здаля, це образ, який ставиться у відповідність певному феномену – лісу, а ліс є ліс, він або є, або його немає. Тут і виникає питання: як від окремих речей ми переходимо до образу, який з’єднує їх у цілісність? Звернемось до Поля Валері:

«Мне всегда было чрезвычайно интересно сравнивать реального человека или реальную вещь с тем понятием, какое я о них составил прежде, чем их увидел. Даже если это понятие оказывается точным, его сопоставление с живым объектом может кое-чему научить нас.

УРАЇНА – МАЙДАН: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ = ДЕКИЇВІЗАЦІЯ (час покінчити з київським щурятником)

Мені дуже не хотілося у черговий раз ставити питання про ситуацію в Україні, але те, що ми спостерігаємо, примушує висловлюватись і ставити питання. На це підштовхують і висловлювання деяких політиків, які відстоюють цілком патріотичну позицію. Так, в газеті «Об’єднання Самопоміч» від 5 липня 2016 року пан Олег Березюк висловив думку, що «сьогодні люди живуть не завдяки діяльності держави, а всупереч». Майже повністю погоджують з цією думою, ось тільки виникає питання:

А чи існує держава на теренах України?  

Відгук про автореферат дисертації Мирош Марії Василівни «Суспільно-географічні засади політичної активності в Західному регіоні України в сучасних умовах»

НІКУДИШКИ – ТВОРЦІ НІКУДИШНІХ ІДЕЙ, ЩО ПРОСУВАЮТЬСЯ У ВИГЛЯДІ НІКУДИШНІХ ДИСЕРТАЦІЙ В НІКУДИШНІХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВЧЕНИХ РАДАХ

Дисертант: Мирош Марія Василівна

Тема: Суспільно-географічні засади політичної активності  в західному регіоні України у сучасних умовах

Місце виконання роботи: кафедра економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка. 

Науковий керівник: Вісьтак Олександра Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:

Масляк петро Олексійович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Кузишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 5 липня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук про автореферат дисертації Задворного Сергія Ігоровича «Територіальна організація культурно- мистецької сфери регіону (на матеріалах Хмельницької області)

УКРАЇНСЬКІ ГЕОГРАФИ ПРОДОВЖУЮТЬ ГРАТИСЯ У ПРОСТОРОВУ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ОРГАНІЗАЦІЮ БУДЬ ЧОГО!

Дисертант: Задворний Сергій Ігорович

Тема: Територіальна організація культурно-мистецької сфери регіону (на матеріалах Хмельницької області)

Місце виконання роботи: кафедра географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

Науковий керівник: Заставецька Ольга Володимирівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;

Офіційні опоненти:

Кисельов Юрій Олександрович, доктор географічних наук, професор кафедри екології та безпеки життєдіяльності, Український національний університет садівництва;

Заячук Оксана Григорівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри  географії та менеджменту туризму, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Захист планується на 5 липня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук про автореферат дисертації Антонюк Олени Олександрівни «Белігеративні ландшафти Поділля: структура, класифікація, раціональне використання»

ШАНОВНЕ ПАНСТВО, ЧОМУ ВИ ДОЗВОЛИЛИ СОБІ ТАК НИЗЬКО ОПУСТИТИСЯ, ОПУСКАЄТЕ СВОЇХ УЧНІВ І ГЕОГРАФІЮ В УКРАЇНІ?

Дисертант: Антонюк Олена Олександрівна

Тема: Белігеративні ландшафти Поділля: структура, класифікація, раціональне використання;

Місце написання: кафедра географії, природничо-географічний факультет, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів;

Науковий керівник: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Офіційні опоненти:

Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Міхелі Сергій Володимирович, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри фізичної географії Інституту природничо-географічної освіти, національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова;

Захист заплановано на 29 червня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про дисертацію Колотухи Олександра Васильовича «Геопросторова організація спортивного туризму: теорія і практика суспільно-географічного дослідження»

ВІРУС ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПАНУЄ В ТІЛІ ГЕОГРАФІЇ, ПЕРЕТВОРЮЮЧИ ЇЇ НА ПСЕВДОНАУКУ

Одеський та Київський національні університети об’єдналися у справі ліквідації географії в Україні як наукового напрямку

Дисертант: Колотуха Олександр Васильович

Тема: Геопросторова організація спортивного туризму: теорія і практика суспільно-географічного дослідження;

Місце написання: кафедра країнознавства і туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія;

Науковий консультант: Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і туризму,  Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:

Степаненко Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор, завідувач відділу природно-техногенної та екологічної безпеки , Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України;

Антоненко Володимир Степанович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Київський університет культури;

Яворська Вікторія Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова;

Захист заплановано на 24 червня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

УКРАЇНА - РОСІЯ: НАДЯ САВЧЕНКО - ПЕТРО ПОРОШЕНКО

Отримав поздоровлення з Росії - Ура, Надя на свободі! Думаю, до такої думки приєднається багато росіян. І це приємно. Але що ми бачили під час церемонії зустрічі? Багато людей щиро вітали Надію. Виступила вона надзвичайно жорстко і навіть не дивилася у бік шановного пана Порошенка. Може тому, що у нього слова весь час розходяться зі справами - одне проголошується, інше відбувається. Думаю, він вважає себе мудрим і відповідальним політиком, але те, що відбувається, вказує не на його мудрість, а на його мутність. Складається враження, що він діє за принципом: і вовки ситі, і вівці цілі. Але таке неможливе. Дивіться, сказав, що не буде тиснути на Луценка, а тепер маємо інше - дати можливість тим, хто у кріслах, протягом 100 днів показати себе. Звісно, такі покажуть, як треба адаптуватися до нового хазяїна. Але це хибна позиція. Такі людинки змінюються зовні, а не внутрішньо, а всередині себе вони лишаються тими самими корупціонерами. 

Володимир Грицевич: Географія стала жертвою застарілої класифікації наук

ПРОБЛЕМИ ТА ЗАДАЧІ СУЧАСНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Володимир Грицевич: Географія стала жертвою застарілої класифікації наук

На днях мою увагу звернули на статтю Володимира Грицевича «Географія стала жертвою застарілої класифікації наук» -

(http://www.ostrovok.lg.ua/statti/kultura/geografiya-stala-zhertvoyu-zastariloyi-klasifikaciyi-nauk-volodimir-gricevich).

Оскільки я вже більше п’яти років не викладаю і не маю безпосередніх контактів з тими, хто вважає себе географами, я не знав, що «географія залишилася поза напрямками підготовки в університетах України, затвердженими Кабінетом Міністрів України». У мене це, з одного боку, викликало певний шок (з огляду на дії Кабміну України), бо це приклад того, як швидко міністерська бюрократія у нас «вирішуює» доволі складні питання, з іншого – це цілком очікуваний результат, що є наслідком того безглуздя, махінацій з дисертаціями, корупції, які можна було спостерігати останніми десятиліттями у науковій сфері, яка має назву «географія», причому йдеться не тільки про період незалежності України. Нещодавно мною було запропоновано розпочати дискусію стосовно питань, пов’язаних з особливостями області дослідження географії та її структури (йдеться про огляд статті О.Г. Топчієва на цьому сайті «Предметна область географії та її сучасні методологічні трансформації», Український географічний журнал, № 1, 2016 рік, с. 64 - 69), але, на жаль, ніхто не підтримав цю ініціативу, продемонструвавши, що всіх все влаштовує. І це зрозуміло, бо українська географічна спільнота (хоча це стосується не тільки України) потрапила у догматичну западню (потенційну яму), з якої вилізти за рахунок внутрішніх резервів (в першу чергу – різноманіття позицій та прозорих дискусій) сама не може, заважає боротьба за рейтинги та намагання старих кадрів, в першу чергу – столичних, як кажуть, втримати марку (коли доходить до серйозних проблем, вони виявляються звичайними дутиками, ні на що нездатними). Винні самі географи, а не якісь там зовнішні фактори, і в першу чергу, географи Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вони ж себе вважають головними, такими, що мають право все визначати) та Інституту географії НАН України (прізвища писати не буду, вони відомі). Отже, ситуація кепська. Тому я з інтересом прочитав інтерв’ю з паном В. Грицевичем, хоча був здивований тим, що питання йому ставив доктор соціологічних наук. На жаль, мені автор невідомий, але я маю засвідчити, що він доволі серйозно поставився до проблеми, пов’язаної зі станом і статусом географії. Він добре ознайомлений з ситуацією, яка склалася стосовно географії в Україні та світі в цілому. А ця ситуація, на жаль, не на користь географії, яку, як бачимо, хочуть замінити таким собі набором наук про Землю.