24 квітня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Лапушняк Мирослави Дмитрівни «Суспільно-географічна оцінка якості життя населення Чернівецької області»

ПОХМУРО НАСУПИВШИСЬ, ЛІЗУТЬ ВОНИ ДО ДИПЛОМІВ
«Дисертація» ЛАПУШНЯК Мирослави Дмитрівни

Місце написання: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
Автор: Лапушняк Мирослава Дмитрівна
Тема: Суспільно-географічна оцінка якості життя населення Чернівецької області

Науковий керівник: Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Офіційні опоненти:
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Захист заплановано на 13 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Відгук
про автореферат дисертації
Лапушняк Мирослави Дмитрівни
«Суспільно-географічна оцінка якості
життя населення Чернівецької області»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за напрямком 11.00.02 – економічна
та соціальна географія

Розгляд автореферату почнемо з назви, що відразу свідчитиме про рівень фаховості і дисертанта, і наукового керівника. На перший план виводиться оцінка якості життя населення.
Питання 1: Шановна Мирослава, який факультет Ви закінчували і чи маєте географічну освіту?
Мій коментар: Це серйозне питання, бо населення ніколи не входило до складу тих об’єктів, які досліджує географія.
Питання 2: Панночко, чи можете Ви назвати ті критерії, які обмежують область дослідження географії?
Мій коментар: Якби панночка могла, вона ніколи не погодилась писати дисертацію на тему, яка не пов’язана з географією. Мені можуть сказати, що цю тему їй визначив науковий керівник. Але наукові керівники бувають різними, більшість з них має статус доктора географічних наук, хоча вони мають дуже слабеньку уяву стосовно того, чим має займатися географія. Населення, особливо коли йдеться про якість життя, є областю дослідження соціології, а те, що роблять деякі, з дозволу сказати, наукові керівники, називається шкідливістю. Я хочу відразу заявити, що тема дисертації не лежить у площині географії і ця робота має захищатися у спеціалізованій раді соціологічного спрямування.
Питання 3: Пані, з яких пір оцінка якості чогось стала предметом наукового дослідження?
Мій коментар: Оцінка будь-чого є складовою поточного моніторингу, а не наукового дослідження, це роблять відповідні фахівці на основі установленої методики, тобто і з цієї точки зору тема дисертації не є коректною.
Це ставить під сумнів можливість захисту цієї роботи! 
Але я розгляну автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Бачите, що пише дисертантка: «Серед сучасних напрямів суспільно-географічної науки все більшої актуальності набувають дослідження якості життя …» (с. 1) - далі йде звичайна пуста балаканина.
Мій коментар: Географія, про які б її напрямки не йшлося, має свою достатньо добре визначену область дослідження. Це – географічне середовище, його структура, функціонування його складових і динаміка, причому складові можуть бути представлені, в залежності від підходу, як географічні комплекси (мінеральні, біотизовані та антропізовані), як геосистеми (такі ж за характером), або, як геохолони чи геоорги. Все інше – це вигадки на користь погано освічених.
Читаємо: «… важливо визначити та класифікувати чинники, що впливають на якість життя населення …» (с. 1)
Питання 4: Пані, невже до Вас ці чинники не були виявлені?
Мій коментар: Розумієте, якби пані показала свою роботу соціологам, її б засміяли. Що роблять наші доблесні наукові керівники? Вони лізуть у інші напрямки науки, представляють, що там нічого не зроблено і пропонують своїм аспірантам відкрити Америку. Залишається спитати, це робиться навмисно (тоді це - шкідництво), чи з причини некомпетентності подібних «наукових керівників»?
Об’єкт дослідження: населення, умови та результати його життєдіяльності в межах адміністративно-територіальних одиниць Чернівецької області.
Мій коментар: З приводу того, що населення в принципі не може бути об’єктом географічного дослідження, але
Питання 5: Пані, на яких підставах Ви обмежуєте життєдіяльність того, що Ви називаєте населенням, межами адміністративних одиниць?
Мій коментар: Я так розумію, що сама пані ніколи не виїжджала за межі Чернівецької області, бо вона – адміністративно-закріпачена особа.
Питання 6: Пані, що Ви розумієте під словом «населення», це у Вас цілісне тіло?
Мій коментар: Я хочу звернути увагу на те, що коли ставлять питання про якість життя, то слід говорити не про населення (це - абстракція), а про людей, якість життя яких буде дуже різною. Об’єкт дослідження, таким чином, визначений некоректно.
Предмет дослідження: суспільно-географічна якісна та кількісна оцінка просторових особливостей якості життя населення Чернівецької області.
Мій коментар: Я можу оцінити так визначений предмет дослідження одним словом – маячня, що демонструє повну некомпетентність дисертантки і її наукового керівника. Якість життя не може оцінюватись фізично, економічно, соціологічно, суспільно-географічно – якість життя базується на цілісному суб’єктивному сприйнятті рівню життя людей у порівнянні з таким в інших регіонах та країнах. Люди, що живуть у лісах Амазонії, не ставлять питання про їх якість життя, вони просто живуть. Що стосується «просторових особливостей» - вони просто виявляються і, до речі, їх існування не може бути підставою вважати роботу географічною.
Мета: суспільно-географічна оцінка якості життя населення в межах адміністративно-територіальних одиниць Чернівецької області для визначення та обґрунтування пріоритетних напрямів його поліпшення.
Мій коментар: Я вже вказав на те, що оцінка будь-чого не може бути предметом наукового дослідження – це всього тільки оцінка.
Завдання дослідження:
. проаналізувати основні етапи становлення і розвитку суспільно-географічних підходів до визначення сутності поняття та критеріїв ЯЖН;
Питання 7: Пані, так що Ви досліджуєте  - якість життя чи суспільно-географічні підходи?
Мій коментар: Задача не корелює з об’єктом дослідження.
. поглибити методичні засади суспільно-географічної оцінки ЯЖН регіонального рівня;
Питання 8: Пані, що означає «поглибити методичні засади» - для кожної засади викопати більш глибоку ямку?
Мій коментар: Дитячий садок, та й годі – не задача, а вигадка.
. здійснити систематизацію чинників і з’ясувати особливості їхнього впливу на якість життя населення регіону;
Питання 9: Пані, невже ці чинники ще не систематизовані?
Мій коментар: Всіх фахівців, що займаються питанням якості життя, слід негайно звільнити, нехай лишається тільки пані Мирослава.
. здійснити покомпонентну та інтегральну оцінку якості життя населення …;
Питання 10: Пані, невже мало однієї оцінки, потрібна ще й по окремих компонентах?
Мій коментар: Так це ж потрібно, щоб було, про що писати, от дурненький!
. виокремити місце Чернівецької області за показниками ЯЖН із-поміж інших регіонів України;
Питання 11: Пані, а що це дає для розуміння феномену якості життя?
Мій коментар: Нічого, але так треба!
. за низкою показників, що характеризують якість життя населення, провести типізацію адміністративно-територіальних одиниць … регіону;
Питання 12: Пані, навіщо?
Мій коментар: А як інакше довести об’єм дисертації до потрібної величини?
. обґрунтувати напрями покращення ЯЖН у кожній з адміністративно-територіальних одиниць обласного регіону.
Мій коментар: Не згоден, слід було обґрунтувати напрями покращення кожного жителя регіону!
Ми бачимо, що ці завдання ніяк не корелюють з об’єктом дослідження – якістю життя, дисертантка навіть не ставить питання про те, що це таке. 
Методи дослідження: Декларується застосування системного під’їду, подивимось, як дисертантка це зробила. Крім того використані методи: теоретичного узагальнення, порівняння та аналізу – для розкриття змісту понять та визначення їх місця у структурі понятійно-термінологічного апарату і т. і.
Питання 13: Пані, теорія є результатом узагальнення, яким чином Ви збираєтесь узагальнювати узагальнене?
Мій коментар: Це вже траплялося. Люди не замислюються над тим, що пишуть, головне – щоб зовні виглядало науково.
Питання 14: Пані, чому присвячене Ваше дослідження – якості життя населення чи змісту понять та виявленню їх місця …?
Мій коментар: Пані не розуміє, що дослідження виконується на основі вже відібраних понять, місце яких вже визначене.
Новизна (дев’ять! Пунктів, нічого собі): вперше:
. систематизовано регіональні чинники впливу на формування рівню та якості життя …;
Мій коментар: Це ж не може бути науковою новизною, бо не стосується суті об’єкта дослідження.
. здійснено по компонентну та інтегральну суспільно-географічну оцінку якості життя населення, що дозволило створити серію картосхем …;
Питання 15: Пані, з яких це пір звичайна оцінка стала науковою новизною?
Мій коментар: Ясно, що це не відповідає критерію новизни.
. здійснено типізацію адміністративно-територільних одиниць … за показниками якості життя …;
Мій коментар: Перепрошую, типізація – це всього тільки форма впорядкування даних і вона не може бути науковою новизною.
. обґрунтовано пріоритети та оцінено результативність політики покращення ЯЖН …;
Мій коментар: Від такої новизни можна гикнутись.
. методичні підходи до суспільно-географічної оцінки рівня та якості життя … низового адміністративного району;
Мій коментар: А це вже виходить за всі межі – замість новизни, що стосується об’єкту дослідження пропонуються методи – повна маячня!
. визначення поняття «якість життя населення» і підходи до критеріїв його покомпонентної оцінки;
Мій коментар: Виявляється, до того, як Мирослава розпочала своє дослідження, все це не було визначене. До речі
Питання 16: Пані, якість і рівень життя – це інтегральні характеристики, як Ви диференціюєте їх на компоненти?
Мій коментар: Як вийде!
. теорія еволюційного розвитку якості життя;
Мій коментар: Терміново надати можливість Мирославі виступити перед Нобелівським комітетом – яка там кандидатська, тут академіком світового рівня пахне! Валерій Петрович, Вам не соромно, що Ваша учениця пише таку локшину? Ні, не соромно, він не з сором’язливих.
. основні напрями покращення ЯЖН …;
Питання 17: Пані, серед цих напрямів є покращення якості борщу у їдальнях?
Мій коментар: Перепрошую, не втримався.
. теоретично переосмислено взаємозв’язок ЯЖН з суміжними категоріями: «умови», «рівень», «спосіб» життя населення
Мій коментар: Так, це значно перевищує мій рівень підготовки – просто зашкалює!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методичні основи суспільно-географічного аналізу розвитку якості життя населення» - «висвітлені основні етапи становлення та розвитку … категорії «якість життя населення» в межах різних наук …» (с. 5).
Питання 18: Пані, на яких підставах Ви відносите «якість життя» до категорій?
Мій коментар: Я почав читати текст розділу в надії знайти відповідь – нічого не побачив. Категоріями є вкрай широкі поняття – «матерія», «рух», «якість», «кількість», «протиріччя», але не якість чи рівень життя – пані явно перебільшує стосовно значимості цього терміну. Читаємо: «Географічне уточнення місця ЯЖН в системі таких близьких за змістом категорій, як «умови життя», «спосіб життя», «рівень життя» дозволило визначити її в якості більш широкого, інтегрального поняття» (с. 6).
Питання 19: Пані, що у Вас означає «географічне уточнення місця», може це – географічне положення в системі понять?
Мій коментар: Ви розумієте, до чого можна дійти! І це було прийнято до захисту? Я не буду аналізувати визначення якості життя з позиції суспільної географії, яке дає дисертантка, бо це просто маячня, яка свідчить про вкрай низький рівень освіченості пани в області географії і в цілому! На стор. 8 – блок-схема методики аналізу якості життя … у мене просто немає слів!
Пані, якість життя – штука відносна. Вона визначається, в першу чергу, рівнем комфортності життя людини – тим, як людина вписана у середовище, в якому відбувається її життєдіяльність, тобто це - чисто суб’єктивний момент. Ніякі зовнішні показники не дають справжньої картини якості життя. Тим більше, все це не має відношення до географії, яка має іншу область дослідження!
Розділ 2. «Суспільно-географічний аналіз та оцінка якості життя населення» - дається покомпонентна оцінка ЯЖН.
Питання 20: Пані, як можна інтегральне відчуття якості життя, його комфортності розкласти на компоненти?
Мій коментар: Чисто штучно, бо якщо не розкласти, не буде, про що писати.
Читаємо: «Серед географічних факторів впливу на ЯЖК виокремлюється суспільно-географічне положення області …» (с. 7).
Питання 21:Пані, що таке «географічний фактор»?
Мій коментар: Я дуже сумніваюсь, що отримаю відповідь, бо пані не знає, чим займається географія.
Питання 22: Пані, чим Ваше «суспільно-географічне положення» відрізняється від просто географічного положення?
Мій коментар: Тим, що воно «суспільно-», а це значно серйозніше. Далі я не буду розглядати текст розділу, бо там просто нічого немає – цифри, цифри, цифри, з яких нічого не випливає.
Розділ 3. «Територіальні відмінності оцінки і напрями покращення якості життя …» - виконано інтегральну оцінку ЯЖН.
Мій коментар: Я проглянув весь текст цього розділу і не побачив нічого, що виглядає, як наукове дослідження. На стор. 10 – рис. 2 – «Територіальне вираження інтегрального показника …» - назва просто безграмотна, тим більше, що територія одна – Чернівецька область. Виглядає дивно, що дисертантка весь час акцентує увагу на адміністративних одиницях та органах державної адміністрації.
Висновки (всього вісім).
1. Це не висновок а коротке викладення окремих питань.
2. Удосконалення методики не може бути висновком наукової роботи.
3. Визначення чинників впливу на ЯЖН, які, до того ж, давно відомі фахівцям, не є висновком наукової роботи.
4. Показники, через призму яких розглянуто ЯЖН, не є висновком.
5. Виокремлення територіальних відмінностей ЯЖН в межах області – факт, давно відомий фахівцям і просто людям.
6. Здійснення інтегральної суспільно-географічної оцінки ЯЖН не може бути висновком.
7. Типізація районів є всього тільки формою упорядкування даних – це не висновок.
8. Стосовно пріоритетних напрямків покращення ЯЖН – це те, що стосується всієї України і не є результатом дослідження.
Висновок по автореферату дисертації
Просто вражає, з якою легкістю область дослідження географії деякими особливо обдарованими «географами» трансформується так, щоб їх якість життя покращувалась. Так і з цією «дисертацією». Спокійно береться тема, яка не має жодного стосунку до географії, і проводиться «дослідження», наслідком якого є повна відсутність наукових результатів. Чистої води фальшування! Декларований системний підхід відсутній. І така робота приймається шановними членами спеціалізованої ради К 76.051.04, хоча для цього немає жодної підстави. Вражає позиція пана В.П. Руденка – наукового керівника, який не вперше ставить під сумнів свою географічну кваліфікацію. У мене немає жодної підстави дати позитивний відгук – ні, ні, і ще раз ні!

24.04.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар