20 червня 2018 р.

УКРАЇНА — МАЙДАН: Виступи проти Кернеса

Не може не висловитись з приводу того, що сьогодні відбувається у Харкові. Йдеться про виступи харківських активістів проти чергового незаконного виділення землі під забудову. Скільки таких випадків вже було? Але нічого не робиться, бо пан Кернес почувається у Харкові хазяїном, дозволяє собі дивні речі. І мене вразив виступ пана Давіда Рабіновича, який виліз на телеекран із заявою, що, мовляв, якісь праворадикали заважають Г. Кернесу - законно обраному меру — спокійно працювати. Пан Рабінович дивним чином забув, що відбувалося у Харкові наприкінці 13-го - початку 14 років, він забув, що саме пан Г. Кернес дав сигнал місцевим і завезеним з Росії бандюкам атакувати харківську ОДА, під час чого постраждало багато людей (я там був, все бачив і чув), пан Рабінович не хоче згадувати, як будувалася дорога під назвою “Кернес-штрасе”, як роздавали землю Лісопарковою зони тощо. Тепер стосовно “законно обраного мера”. Виникає питання, як при такому аж ніяк не позитивному шлейфі діянь пана Кернеса його допустили до виборів? Відповідь дуже проста - пан Порошенко у 14-му році заявив, що йому по-людськи жаль Кернеса. Насправді, такі, як Кернес, дуже потрібні нинішнім владникам, бо вони є залежними і зроблять все, що їм скажуть. Тому нехай дуже розумні Рабіновичі заткнуться. Не слід забувати, що

11 червня 2018 р.

УКРАЇНА - МАЙДАН: КИЇВСЬКЕ КУБЛО, СТВОРЕНЕ ПАНОМ ПОРОШЕНКО, ПОСТАВИЛО УКРАЇНУ НА МЕЖУ ІСНУВАННЯ!


Істоти, позбавлені совісті і моралі, неспроможні відчути наслідки своїх дій. На жаль, такі зустрічаються на всіх соціальних поверхах.

Я не буду висловлюватись по всіх напрямах проблем, з якими зіштовхнулася Україна, виберу тільки ті, які мені здаються найбільш важливими.
Події останніх тижнів вказують на те, що у України залишається все менше шансів вийти з важкої ситуацію, у яку її завели як агресія з боку Росії, так і (це головне) безвідповідальність владного кубла, що переходило від пана Кучми до пана Ющенка, від нього – до пана Януковича, а тепер згуртувалося навколо пана Порошенка. За роки його президентства Україна не тільки не піднялася після кризового стану 1913 – 1914 років, але опустилася ще нижче, в першу чергу, у плані моральності та втрати культури (ніколи раніше на вулицях міст не було чути стільки мату). Не варто сьогодні у черговий раз оцінювати різні сфери життя України як держави, ці оцінки будуть невтішними. Той невеличкий приріст в економічній сфері, який, начебто, має місце, аж ніяк не пов'язаний з діяльністю уряду – це сама економіка знаходить шляхи для свого відновлення і невеличкого зростання попри те, що її все більше подавляє олігархічна баригономіка, яка, до того ж, є вкрай централізованою, бо в Україні панує інституція влади, що робить її квазіфеодальною. Цей феодалізм пронизує суспільство зверху до низу, причому найбільше він проявляється на місцях, де божки-пахани-керівнички замикають всі потоки на себе. І ось «знайшли» протиотруту – децентралізацію, але реалізація такого проекту тими, хто не уявляє собі іншого способу «керівництва», крім владного, навряд чи принесе успіх.

7 червня 2018 р.

ГЕОГРАФІЯ В УКРАЇНІ: СЛІД ЗУПИНИТИСЯ, ОЦІНИТИ СИТУАЦІЮ І СЕРЙОЗНО ПОСТАВИТИСЬ ДО ТОГО, ЩО СТАЛОСЯ

Протягом кількох років я викладав на сайті і відправляв до МОН відгуки про “дисертації” в області географії. Склалася катастрофічна ситуація — географію, як науковий напрям, перетворили на своєрідне Гуляй-поле. Спектр тем, які “захищаються”, надзвичайно широкий. Як наслідок, значимість географії різко впала, ми тепер чуємо з вуст дикторів телебачення і про географію обстрілів в зоні АТО, і про географію захворювань на кір, і про географію отруєнь алкогольним сурогатом, не кажучи вже про трофогеографію, демографію (яка є абсолютно самостійним напрямом і не має відношення до географії) та історію розвитку суспільної географії. Далі вже нема куди. А причиною є падіння моралі і повна відсутність відповідальності, як і наукової культури з боку тих, хто мав би працювати на розвиток географії і підвищення її значимості. Ні, це нікого не цікавить. Унікальний випадок у світовій науці: при наявності величезної кількості зауважень і вказівок на сумнівний рівень дисертацій, їх автори навіть не намагаються вступати у дискусію і відстоювати свої положення. Чому? Бо цих положень просто немає! На жаль, передує тут географічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, за ним йдуть університети Харкова, Львова, Одеси, Чернівців. Наклепали дисертацій, які базуються на повітрі, не містять серйозних матеріалів наукових досліджень. Особливо жахає так звана соціально-економічна та суспільна географія. Представники цього штучного напряму ніяк “не можуть” зрозуміти, що всі дослідження, що стосуються діяльності людини на нашій планеті, мають починатися з тієї природної основи, на якій ця діяльність здійснюється. Але робити такі дослідження складно, ось вони і намагаються створити враження якоїсь оригінальності своїх “досліджень”. Але будь-яка серйозна експертиза показує, що ці дослідження - звичайна профанація, причому вони чудово розуміють, що вони роблять. Ще раз звертаю увагу географів України: кількість “кандидатів” і “докторів” наук аж ніяк не свідчить про розвиток географії, навпаки, це свідчить про величезний рівень корупції. Маємо повне ігнорування тих норм, на яких має базуватися діяльність спільноти у будь-якому напрямі науки. Слід зупинити погром географії дільцями від науки, а хто це - всі знають!


Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.