Відгук про автореферат дисертації Думітраша Доріна Георгійовича на тему «Еколого-демографічна оцінка українсько-румунського прикордоння (на прикладі Чернівецької області)»

Шановні писарі кандидатських дисертацій продовжують дивувати нас своїми дивними темами псевдо-географічних псевдо-дисертацій. Черговий екземпляр – Думітраш Дорін Георгійович: «Еколого-демографічна оцінка українсько-румунського прикордоння (на прикладі Чернівецької області)». Автореферат дисертації, яка захищалася 4 листопада 2013 року, у ЦНБ Каразінського університету став доступним тільки 23 грудня цього року.

Науковий керівник: Джаман Василь Олексійович, доктор географічних наук, професор, зав. кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор географічних наук, професор, зав. кафедри економічної та соціальної географії Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. Іллі Мечникова;

Доктор географічних наук, професор, зав. кафедри географії України та туризму Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради  К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Відгук

Про автореферат дисертації

Думітраша Доріна Георгійовича

на тему «Еколого-демографічна оцінка

українсько-румунського прикордоння

(на прикладі Чернівецької області)»,

поданої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук по спеціальності

11.00.02 – Економічна та соціальна географія

Не можу зрозуміти, як ті, хто вважається серйозними фахівцями, могли пропустити подібну дисертацію. Тема дисертації – еколого-демографічна оцінка, тобто робота має відношення або до екології, або до демографії, але аж ніяк не географії, а оцінка не може бути метою наукового дослідження. Автор нам пише, що демо-екологічні дослідження – це актуальний напрямок соціально-економічної географії. Виникає питання, а може вже досить довільно розширювати цю саму соціально-економічну географію, яка сама не має серйозних підстав для існування? І знову ми бачимо вплив факторів довкілля на демографічні процеси (чисто еколого-демографічне питання). А автор дисертації вішає нам локшину на вуха про спряжений аналіз екологічних та демографічних параметрів геосистем, демонструючи тим самим повну некомпетентність стосовно того, що таке геосистема. Жахливо у вступній частині виглядає «вивчення медико-екологічних аспектів геоекології людини».

Питання 1: Шановний дисертанте, на кого це розраховано?

Мій коментар: на лаповухих! 

Об’єкт дослідження: територіальні демографічні системи (ТДЕС) або демо-геоекологічні системи (ДГЕС)…

Питання 2: Пане, так що ж тут має відношення до географії?

Мій коментар: нічого.

Питання 3: Пане, а що таке «геоекологічна система», чим вона відрізняється від екосистеми чи геосистеми?

Мій коментар: Це – зайвий термін, який не несе в собі жодного смислу.

Предмет дослідження: особливості формування еколого-демографічної ситуації регіону, геопросторова диференціація стану здоров’я населення.

Питання 4: Пане, яке відношення до географії має еколого-демографічна ситуація?

Питання 5: Пане, у чому полягає різниця між екологією і географією?

Питання 6: Шановний, у чому різниця між просто простором і геопростором?

Питання 7: Пане, що Ви розумієте під висловом «диференціація стану здоров’я населення»?

Мій коментар: Може достатньо було сказати «просторові розбіжності …»? Було б значно краще.

Мета: оцінка еколого-демографічної ситуації у прикордонних регіонах … для подальшої розробки конкретних заходів регулювання та покращення умов життєдіяльності населення.

Мій коментар: оцінка ситуації і розробка заходів не може бути метою наукового дослідження!

Завдання:

. обґрунтувати теоретико-методологічні основи еколого-демографічного дослідження геосистем. Проаналізувати наукові підходи до вивчення демографічних процесів з врахуванням геоекологічних факторів (та специфіки) регіонів прикордонного місцеположення.

Мій коментар: Невже написання кандидатської дисертації починається з обґрунтування теоретико-методологічних основ? Перепрошую, тоді це докторська! Автор не розуміє, що таке геосистема.

. охарактеризувати природо-географічний, соціально-економічний та геоекологічний стан прикордонних субрегіонів …

Питання 8: Пане, а що таке «природо-географічний … стан»?

Питання 9: Пане, у чому різниця між природо-географічним і геоекологічним станами?

Мій коментар: охарактеризування не є задачею наукового дослідження. Автор абсолютно довільно формує терміни, за якими не виявляється сенсу, наприклад, «природо-географічний стан», «геоекологічний стан».

. дослідити приуроченість населених пунктів до певних ландшафтних комплексів та виділити демо-геоекологічні зони регіону.

Питання 10: Пане, що ви розумієте під ландшафтним комплексом?

. провести аналіз демографічної ситуації … (просторовий розподіл, чисельність та склад населення, природний рух, міграційні процеси, тенденції розвитку розселення).

Питання 11: Пане, що тут стосується географії?

Питання 12: Шановний, як можна уявити «розвиток розселення», у чому тут полягає розвиток?

Мій коментар: Пан дисертант не розуміє смислу тих термінів, які використовує.

. провести медико-географічний аналіз території … Дослідити наявність зв’язку між антропогеннио-техногенним навантаженням (сумарним забрудненням ті ін..) і поширеністю хвороб населення. Виявити різницю між цими показниками …

Питання 13: Пане, що робить слово «географічний» у «медико-географічному аналізі»?

Мій коментар: Треба ж якимсь чином прив’язати роботу до географії!

. провести медико-екологічне районування … за показниками стану здоров’я населення.

Питання 14: Пане, яке відношення це має до географії?

Мій коментар: Ніякого!

. розробити алгоритм процесу комплексної оцінки ступеня напруженості еколого-геодемографічної ситуації … Дати оцінку напруженості ситуації в окремих регіонах.

Питання 15: Пане, чим відрізняється «еколого-демографічна ситуація» від «еколого-геодемографічної ситуації»?

Мій коментар: Це – спосіб посилити науковість тексту, а виходить звичайна маячня!

Я не буду аналізувати зміст роботи, бо вона не має відношення до географії, а формулювання об’єкту, предмету, мети та завдань свідчить про нерозуміння дисертантом, що таке географічне дослідження. Слово «геосистема» у роботі використовується формально і безграмотно.

Висновки по висновках дисертації.

1. Це не висновок, а «теоретико-методологічний» є не аспектом, а рівнем дослідження.

2. Це не є висновком

3. Це не висновок – звичайна констатація того, що зробив автор.

4. Це не висновок, а звичайна констатація факту, відомого без дослідження.

5. Це не стосується географії.

6. У тексті автореферату я не помітив ні визначення напруженості еколого-демографічної ситуації, ні формул, за якими ця напруженість розраховується.

7. Районування не є результатом наукового дослідження.

8. Це не висновок, а констатація.

Загальний висновок по роботі.

Робота не має відношення до географії і, за характером завдань і висновків, не є науковим дослідженням. Вона принципово не може бути оцінена як кандидатська дисертація. Автор продемонстрував повне нерозуміння того, чим займається географія. Не може не викликати здивування позиція наукового керівника, опонентів та членів спеціалізованої ради. Що це – безпринципність чи некомпетентність?

24.12.2013 року

Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.