5 грудня 2013 р.

ЗАХИСТИ ДИСЕРТАЦІЙ ЗА НАПРЯМКОМ «ГЕОГРАФІЯ» В УКРАЇНІ: ЧИ Є МЕЖА БЕЗГРАМОТНОСТІ І БЕЗСОРОМНОСТІ?

Наведу чергові приклади кандидатських «дисертацій», які ганьблять українську науку і свідчать про катастрофічну безграмотність авторів та їх наукових керівників. Складається враження, що «дисертанти» змагаються між собою за першість у номінації: хто напише найгіршу дисертацію і зможе її просунути через спеціалізовану вчену раду. На цей раз це Михайленко Тетяна Ігорівна та Савченко Ірина Анатоліївна. Побажаємо їм обом успіху!


Ми маємо черговий приклад псевдо-дисертації Михайленко Т.І.: «Порівняльний суспільно-географічний аналіз якості життя населення міст-міліонерів України». Сама тема дисертації не містить у собі проблеми.
Науковий керівник – доктор географічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри краєзнавства та туризму географічного факультету Любіцева Ольга Олександрівна.
Офіційні опоненти:
доктор географічних наук, доцент Смаль Валентина Володимирівна, Ніжинський держуніверситет,
кандидат географічних наук, професор Загородній Володимир Васильович, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.
Захист мав відбутися 28 жовтня 2013 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Поздоровимо київських географів з черговою псевдо-географічною локшиною.

Відгук
про автореферат дисертації
Михайленко Тетяни Ігорівни
«Порівняльний суспільно-географічний аналіз
якості життя населення міст-міліонерів України»
поданої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Я зустрічав багато «напрямків географії», але географії якості життя ще не було. При цьому дисертантка навіть не намагається чи, можливо, не вважає за потрібне ставити питання про приналежність її теми до географії. А навіщо? Науковий керівник – доктор географічних наук, професор ГОЛОВНОГО в Україні Київського національного університету. Давайте пройдемось сторінками автореферату.
Загальна характеристика роботи.
Виходячи з написаного у пункті «Актуальність…», видно, що авторка збирається досліджувати якість життя, незважаючи на те, що це – область дослідження соціології та антропології (бо без антропологічного аспекту тут не обійтися – треба розуміти, що таке людина і що для людини може означати якість життя). Про це свідчить те, що обговорюються індикатори оцінки та формування цілісної системи показників оцінки якості життя, підвищення рівню життя тощо. Отже,
Питання 1: Пані, на яких підставах Ви взялися досліджувати соціологічно-антропологічну проблематику?
Мій коментар: Пані просто незнайома з тим, що має вивчати географія як науковий напрямок.
Об’єкт дослідження: Якість життя населення міст-міліонерів України.
Питання 2: Пані, який вуз Ви закінчували?
Предмет дослідження: Суспільно-географічна оцінка рівня і якості життя населення міст-міліонерів України.
Питання 3: Пані, яким чином оцінка чогось може бути предметом дослідження?
Мій коментар: Оцінка дається на основі відпрацьованої методики і захисту, як наукова розробка, не підлягає.
Мета дослідження: розробка методики суспільно-географічної оцінки якості та рівня життя населення…
Мій коментар: Тут немає, що коментувати, бо йдеться про питання методології, а не про дослідження географічного об’єкту.
Завдання:
1. Уточнити суспільно-географічний зміст понять «добробут»
Мій коментар: Це не завдання дослідження, уточнювати можна безконечно.
2. Узагальнити світові та вітчизняні підходи щодо оцінювання якості життя
Мій коментар: Це не завдання дослідження, узагальнювати можна безконечно.
3. Визначити основні чинники, які формують якість життя
Мій коментар: Ця проблематика досліджується у всьому світі, невже досі не визначені основні чинники?
4. Розробити суспільно-географічну методику вивчення міст-аналогів
Мій коментар: Це питання не є завданням дослідження, бо дослідження може проводитись виключно на основі апробованих методів.
5. Запропонувати просторову модель організації міського середовища
Питання 4: Пані, невже міське середовище можна помістити у просторову модель?
Мій коментар: Думаю, пані дуже погано розуміє, що таке міське середовище.
6. Проаналізувати та дати оцінку рівня та якості життя населення
Питання 5: А що тут має відношення до наукового дослідження?
7. Розробити суспільно-географічні засади формування системи показників та індикаторів оцінки якості життя
Мій коментар: якщо про такі засади взагалі можна говорити, то це питання має йти першим.
Наукова новизна. Я бачу тільки «прогрес» у розробці методик та повну відсутність новизни, яка стосується об’єкту дослідження.
Основний зміст дисертації.
Розділ «Теоретичні і методичні підходи до оцінки якості та рівня життя…»
Питання 6: Пані, в чому полягає географічна сутність такого роду проблематики?
Мій коментар: Такої немає! У розділі повністю відсутні посилання на інших авторів, в тому числі - закордонних.
Розділ «Узагальнення світового досвіду з визначення якості життя…». Тут мене зацікавила наступна фраза: «Забезпечення якісного життя в місті ґрунтується на розробках «ідеальних» моделей. Модель «ідеального міста» - це модель оптимальної функціональної структури і планувальної організації міського середовища життєдіяльності людини» (с. 7).
Питання 7: Пані, як це може бути, щоб забезпечення якісного життя в місті ґрунтувалося на «ідеальних» моделях?
Мій коментар: Складається враження, що авторка не розуміє, про що пише!
На рис. 3 та 4 (с. 9) наведені моделі просторової організації території великих міст. Насправді, йдеться про зонування. Незрозуміло, що авторка вважає просторовою організацією. Схеми є доволі знайомими і ніякої нової інформації не містять. Дещо дивним виглядає рис. 5 (с. 10): «Модель взаємодії елементів ефективної організації міського середовища». В центрі «ромашки» бачимо: «Ефективно організоване планування».
Питання 8: Пані, якщо йдеться про ефективну організацію міського середовища, то причому тут планування?
Мій коментар: А при тому, що авторка навіть не замислюється над тим, що малює і пише. Ніяка взаємодія «елементів ефективної організації міського середовища» у схемі не відображена.
Розділ «Оцінка якості і рівня життя населення…». Мені незрозуміло, яку функцію виконують рисунки 6 та 7 в розділі, присвяченому оцінці якості життя. Те ж саме стосується рис. 8. А ось рис. 9 (с. 14) є доволі цікавим, бо він свідчить про, образно кажучи, відкачування якості життя з регіонів і концентрацію його у Києві, що аж ніяк не відповідає критеріям демократії і рівноправності людей, що живуть у різних регіонах України: кияни живуть краще за рахунок жителів інших регіонів. Подякуємо авторці за цю діаграму, яка засвідчує, що Київ – місто-напівпаразит з менталітетом (якщо цей термін можна віднести до міста) відомого персонажа Попандопали. Все інше я не буду коментувати, бо будь-які оцінки якості життя є замовними і не відображають реальної ситуації.
Розділ «Суспільно-географічні засади покращення якості і рівня життя…». Дивно, тема дисертації – порівняльний аналіз якості життя, а цілий розділ присвячений покращенню. Але це вже ладно. Значно важливіше те, що все це не має відношення до географії.
Висновки:
1. Цей текст не є висновком, він не містить конкретних фактів, що є результатом проведеного дослідження.  
2. Тема дисертації – аналіз якості життя, а не розробка методики. Отже, цей пункт не є висновком по дисертації.
3. Узагальнення не є результатом наукового дослідження.
4. Пропонування методики не є результатом наукового дослідження.
5. Подібні моделі середовища міст у значно більш професійному варіанті давно відомі, не зрозуміло, що авторка додала у цьому плані.
6. Те, як розподіляється комфортність життя по містах України, є давно і всім відомим фактом. Пересічні люди, не читаючи спеціальної літератури, орієнтуються у цих питаннях доволі вільно і мігрують у міста з більш високою комфортністю. Всім відомо, що Київ відрізняється від всіх інших міст України по головних показниках, як і те, у який спосіб це досягається. До речі, у більшості випадків обласні центри у цьому відношенні мають переваги перед райцентрами і т. і. Отже, нічого нового тут я не бачу.
7. Те, що написано у цьому пункті, є доволі відомими фактами.
Висновок по дисертації.
Тема дисертації не має ніякого відношення до географії. Дисертантка не розглянула вкрай важливе питання – питання людини, відносно до якої розглядається проблема якості життя. У висновках дисертації немає нічого, щоб можна було оцінити як результат наукового дослідження. Таким чином, дисертація Михайленко Т.І. «Порівняльний суспільно-географічний аналіз якості життя населення міст-міліонерів України» не є, по-перше, науковим дослідженням, по-друге - географічним дослідженням і, відповідно, не може бути визнана як кандидатська дисертація.
5.12.2013

Доктор географічних наук                                               Ковальов О.П.  

------------------------------------------------------------------------------------- 

Те, що автором дисертації разом з науковим керівником подано як кандидатську дисертацію, є черговим прикладом руйнування географії як науки. Вражає повна відсутність розуміння того, що має досліджувати географія. Отже,
Савченко Ірина Анатоліївна: Територіально-політична система Волинської області (суспільно-географічний аналіз).
Науковий керівник: Лажнік Володимир Йосипович, кандидат географічних наук, доцент, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.
Офіційні опоненти:
Гладкий Олександр Віталійович, доктор географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
Сливка Роман Радославович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника.
Захист мав відбутися 5 листопада 2013 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 при Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Відгук
про автореферат дисертації
Савченка Ірини Анатоліївни
«Територіально-політична система Волинської області
(суспільно-географічний аналіз)»
поданої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Думаю, що, прочитавши першу фразу автореферату, можна було б відразу відкласти його і написати негативну резолюцію. Ця фраза наступна:
«Побудова суверенної Української держави як визначальної умови розвитку українського суспільства вимагає постійних пошуків ефективних шляхів реформування політичної системи». Перепрошую, це не має відношення до постановки наукової проблеми і не має відношення до географії – це область політології. Але пройдемось сторінками автореферату.
Загальна характеристика роботи.
Я не буду коментувати політ-демагогію, написану у розділі «Актуальність».
Об’єкт дослідження: територіально-політична система Волинської області.
Мій коментар: це не має ніякого відношення до географії.
Предмет дослідження: структурна і територіальна організація та особливості функціонування територіально-політичної системи Волині в умовах формування громадянського суспільства в Україні.
Мій коментар: Я не буду навіть питання ставити, бо тут все ясно. Дисертант не має явлення про те, чим має займатися географія!
Мета: вивчення суспільно-географічних аспектів функціонування територіально-політичної системи регіону мезорівня як компонента політичної сфери суспільства.
Мій коментар: Мета не є науковою, бо тут немає проблеми, а процес вивчення будь-чого не має меж. Я не буду вже виписувати задачі дослідження і коментувати їх, бо вся тематика роботи лежить поза областю дослідження географії. Те, що я бачу – звичайна наукоподібна демагогія. Мій погляд наштовхнувся на фразу (с. 4): «Територіально-політична система суспільства із погляду суспільної географії є взаємодією населення певної території із середовищем у рамках політичної сфери суспільства, рушійною силою її територіальної організації». Думаю, йдеться про яскравий приклад демагогії на основі повної безграмотності. Можливо, це буде цікавим політологам, але сумніваюсь. Автор розпатякує про «політико-територіальне місце», додаючи ще більше термінологічного сміття у географію. На стор. 9 наведена схема просторової диференціації розміщення органів місцевого само впорядкування у Волинській області, рівень якої не відповідає навіть бакалаврському. Мене вражає, що автор має публікації у фахових географічних збірниках, що відразу ставить під сумнів фаховість цих збірників. Жоден з висновків дисертанта не має наукового спрямування – це або констатація «зробленого», або звичайна демагогія.
Мій висновок по дисертації.
Після ознайомлення з авторефератом цієї «дисертації» у мене виникло загальне питання: де межа безграмотності і безсоромності? Це питання я звертаю як до претендентів, так і до наукових керівників і членів спеціалізованих вчених рад. У дані розробці немає нічого, щоб можна було віднести до науки, а про географію взагалі не йдеться. Звідкіля беруться такі «дослідники» та «наукові керівники»? Чи не варто зупинитися?
5.12.2013 р.
Доктор географічних наук                                               О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар