24 грудня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Руденка Степана Валерійовича «Територіально-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України: суспільно-географічне дослідження»

Ще один дисертаційний шедевр, написаний під керівництвом доктора економічних наук і таке інше пана Я.Б. Олійника. Йдеться про дисертацію Руденка Степана Валерійовича «Територіально-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України: суспільно-географічне дослідження». До речі, ця тема певною мірою корелює з темою докторської дисертації пана О.Є Афанасьєва, у якій також був застосований такий трюк – розгляд старої  - природоохоронної - тематики з «нової» позиції – з точки зору соціально-економічної географії. Автореферат став доступним у ЦНБ Каразінського університету тільки 23.12.2013 року, що стало вже традиційним. Безпосередньо у даній роботі насторожує факт, що одним з опонентів є К.А. Нємець – гідрогеолог за освітою, який дивним чином став доктором географічних наук саме у раді очолюваній паном Я.Б. Олійником, який, відповідно, є його боржником.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, зав. кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти:
Доктор географічних наук, професор Нємець Костянтин Аркадійович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
Кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Мозговий Артем Анатолійович, Інститут географії НАН України. 

Відгук
про автореферат дисертації
Руденка Степана Валерійовича
«Територіально-ресурсний потенціал
фізико-географічних регіонів України:
суспільно-географічне дослідження»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
по спеціальності 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Загальна характеристика роботи.
Обговорюючи актуальність роботи, дисертант зазначає, що ґрунтовний аналіз підходів щодо оцінки природно-ресурсного потенціалу (ПРП) територій в економічній та соціальній географії вже був здійснений у працях багатьох вчених, але начебто залишаються недостатньо розробленими питання оцінки ПРП природних (а не адміністративних), зокрема, фізико-географічних регіонів. Це виглядає доволі дивно: виявляється, фізико-географи неспроможні були зробити оцінку ПРП природних регіонів, і їм на допомогу прийшли представники соціально-економічної географії. Цікаво, що вони привнесли нового у це питання,
Об’єкт дослідження: природно-ресурсний потенціал фізико-географічних (2003 р.) регіонів України в його сучасному вартісному виразі (у цінах 2004 – 2008 рр.).
Питання 1: Пане Руденко, з яких пір географія (вся) стала оперувати вартісними оцінками?
Питання 2: Пане, чим відрізняється географія (взагалі) від інших наукових напрямків?
Мій коментар: Очевидним є факт, що дисертант не знає, чим має займатися географ і плутає географію і економіку.
Предмет дослідження: … його суспільно-географічна оцінка, картографічні моделі, аналіз з використанням як традиційних методів, так і сучасних ГІС-технологій.
Мій коментар: На цьому можна було б припинити розгляд дисертації, бо дисертант вже на цьому рівні продемонстрував повне нерозуміння того, що може бути предметом дослідження. По-перше, оцінка не може бути предметом наукового дослідження, вона робиться на основі вже відпрацьованих методик, по-друге, ніякі моделі, у тому числі картографічні, не можуть бути предметом наукового дослідження, бо моделі створюються для полегшення наукового дослідження: дисертант не розуміє, що він досліджує. Це ж стосується методів. Отже, як можна було провести наукове дослідження з абсолютно безграмотно сформульованим предметом дослідження?
Мета: суспільно-географічна оцінка природно-ресурсного потенціалу (2003 р.) фізико-географічних регіонів України.
Мій коментар: Будь-який ресурсний потенціал має смисл тільки в рамках суспільної діяльності, в першу чергу – економічної, отже йдеться не про географічну, а про економічну оцінку, що ставить хрест на дисертації як географічній.
Задачі:
1) Розрахунок величин (обсягу) ПРП за новою (2003 р.) схемою фізико-географічного районування України в сучасному вимірі (у цінах 2004 – 2008 рр.);
Питання 3: Шановний, а яке відношення до цього має схема фізико-географічного районування?
Мій коментар: Я пам’ятаю тільки одну кандидатську дисертацію, написану під керівництвом шановного пана В.М. Пащенка, у якій так званим природним компонентам давалася грошова оцінка. Тоді я написав негативний відгук. Це жах, коли природу починають оцінювати у грошовому еквіваленті.
2) Суспільно-географічне дослідження компонентної структури ПРП регіонів;
Питання 4: Пане, у в чому відмінність суспільно-географічного і просто географічного досліджень?
Мій коментар: дисертант не розуміє особливості сфери дослідження географії в цілому: географія займається дослідженням цілісних географічних утворень (геокомплексів, геосистем, геохолонів), а не компонентів. Крім того, так зване «суспільно-географічне дослідження» - це видумка. В географії досліджуються абіотичні, біотизовані та антропізовані режими, бо ніяких окремих режимів просто не існує. Це давно мав би знати науковий керівник дисертанта – пан Я.Б. Олійник.
3) побудова картографічних моделей територіальної та економічної продуктивності ПРП фізико-географічних районів;
Питання 5: Пане, а що таке територіальна продуктивність?    
Мій коментар: Територіальна продуктивність – це демонстрація повної безграмотності дисертанта і його наукового керівника!
Питання 6: Шановний, як слід розуміти продуктивність природно-ресурсного потенціалу, та ще й фізико-географічних районів?
Мій коментар: Ніяк! Термін «продуктивність» має відношення до виробничої діяльності, а не до природи. Крім того, побудова карт – це допоміжний засіб, який до наукового дослідження відношення не має.
4) картографування типів ПРП природних районів України;
Мій коментар: Для того, щоб картографувати типи ПРП, треба спочатку розробити відповідну типологію ПРП.
5) Виявлення географічних закономірностей в організації природних продуктивних сил України та розробка рекомендацій щодо збалансування розвитку природокористування в регіонах держави;
Питання 7: Шановний, які закономірності Ви відносите до географічних?
Мій коментар: Дисертант дуже далекий від коректних уявлень стосовно географії.
Методи дослідження. Я не буду коментувати цей підрозділ, але зупинюся на деяких, які виглядають дуже некоректно. Це дивний метод вартісної оцінки.
Питання 8: Пане, з яких пір вартісна оцінка стала методом наукового дослідження?
Мій коментар: Це – свідчення повної некомпетентності дисертанта і його наукового керівника!
Наступний «метод» - фізико-географічне районування.
Мій коментар: Районування – це результат дослідження, а не метод! Думаю, цього достатньо.
Наукова новизна. Я не буду коментувати цей підрозділ, бо все це має доволі надуманий характер.
Основний зміст роботи
Розділ «Основні етапи розвитку оцінного напрямку суспільно-географічних досліджень…». Я не буду коментувати цей розділ, бо географія не займається питаннями грошової оцінки – це, перепрошую, повна маячня!
Розділ «Суспільно-географічні основи дослідження та оцінка ПРП фізико-географічних районів». Я не буду коментувати цей розділ, бо це не має жодного відношення до географії! Зауважу тільки, що так звана «ціна землі», яку згадує дисертант, - не може мати під собою жодних підстав, бо земля не є товаром, вона ніким не вироблялася, а товаром є тільки вироблений продукт. Можна говорити тільки про ціну продукції, вирощеної на землі, але це не буде ціна самої землі.
Жахливо виглядає фраза «Основними рівнями суспільно-географічного та картографічного пізнання (оцінки) ПРП регіону…» (с. 7) та фраза «Названі рівні картографічної оцінки та пізнання ПРП регіонів…» виглядають просто жахливо.
Питання 9: Пане, до чого зводиться «картографічне пізнання»?
Мій коментар: Невже таке може бути в дисертації?
Схема на рис. 1 дійсно вражає… своєю симетрією, нажаль, більше нічим.
Розділ «Основні картографічні моделі природно-ресурсного потенціалу фізико-географічних районів…». Я подивися на карту «Компонентна структура ПРП фізико-географічних областей України» і
Питання 10: Шановний, водні ресурси – це не мінеральні?
Питання 11: Пане, повітря, та ще й з його енергетикою – це не ресурс?
Питання 12: Пане, до якої категорії ресурсів у Вас відносяться моря?
Питання 13: Шановний, у куди поділися флористичні ресурси?
Мій коментар: Невже сьогодні така маячня можлива? Який шикарний приклад вішання локшини на вуха!
На стор. 12 читаємо: «Аналізуючи продуктивність (ефективність) ПРП в розрахунку на одиницю площі (тобто територіальну продуктивність)…»
Мій коментар: Однієї цієї фрази вистачило, щоб відсторони дисертації від захисту!
Питання 14: Пане, на яких підставах Ви робите синонімами продуктивність і ефективність? Ефективність по відношенню до чого?
Питання 15: Шановний, що таке територія?
Мій коментар: Пану слід починати все з початку, в першу чергу – розібратися, чим займається географія, потім – розібратися з важливими поняттями.
Жахливо читати такі фрази на кшталт: «Економічна продуктивність (ефективність) фізико-географічного регіону, що визначається як відношення величини потенціалу до чисельності його населення…» (с. 12)!
Питання 16: Пане, невже фізико-географічний регіон – продукт районування – є одиницею виробничої системи?
Мій коментар: перепрошую, це ж просто не лізе ні в які ворота! Більше мені сказати нема чого!
Розділ «Важливіші напрямки вдосконалення…». Хочеться відразу спитати: вдосконалення чого – цієї маячні?
Висновки дисертанта.
1. Звичайна наукоподібна декларація!
2. Це не висновок наукового дослідження.
3. Цей висновок дисертант написав для самозадоволення, ніякого значення він не має. Не зрозуміло, що тут взагалі може мати відношення до розряду наукового дослідження?
4. В чому ж полягає суспільно-географічний аналіз особливостей територіальної продуктивності?
5. Типи ПРП (23) а ля «земельно-водно-рекреаційний продуктивний» - це дитячий лепет! До речі, а куди подівалося сонечко?
6. Це не висновок наукового дослідження!
7. Це не висновок наукового дослідження!
Питання 17: Пане дисертанте, а як спеціалізована рада оцінила у грошовому еквіваленті Ваш особистий фінансовий потенціал?
Висновок по дисертації.  
Дисертація (слово слід поставити у лапки) залишає жахливе враження. Невже таку маячню можуть виготовляти у Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка з його збільшеним фінансуванням? Хто пропускає подібну ахінею? Відповідь є: спеціалізована рада Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тарас Шевченка! Навіщо ж, шановне панство ви ганьбите ім’я великого поета?
Дисертація не має відношення ні до географії, ні до науки взагалі. Це – не наукове дослідження, а виражена профанація.
24.12.2013 р.

Доктор географічних наук                                               Ковальов О.П. 

1 коментар:

  1. Олександр Павлович поставив цікаве питання:

    «Питання 17: Пане дисертанте, а як спеціалізована рада оцінила у грошовому еквіваленті Ваш особистий фінансовий потенціал?»

    Думаю, оцінила і зменшила десь на 30 000 гривень.

    ВідповістиВидалити