26 грудня 2013 р.

Відгук про автореферат дисертації Іщука Андрія Васильовича «Загальногеографічні карти західноукраїнських земель періоду 1919 – 1939 років»

Наведемо ще один приклад псевдо-дисертації - Іщук Андрій Васильович: «Загальногеографічні карти західноукраїнських земель періоду 1919 – 1939 років». Серед псевдо-дисертацій ця розробка може претендувати на одне з перших місць по номінації: навішування локшини на вуха. Поздоровляємо Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, який виборов перше місце з виготовлення псевдо-дисертацій у 2013 році!

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор кафедри геодезії та картографії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Бондаренко Едуард Леонідович.
Офіційні опоненти:
Доктор географічних наук, професор, декан геолого-географічного факультету, зав. кафедри фізичної географії та картографії, Харківський національний університет ім. В.С. Кразіна. Саме такий екземпляр «опонента» тут був потрібен: є серйозні питання стосовно того, як ця дама стала доктором наук. Її особлива риса: криє матом у кабінеті декана так, що це чутно у коридорі. Нічого не поробиш – це цінний кадр для сучасного керівництва Каразінського університету.
Кандидат географічних наук, доцент кафедри геодезії, землевпорядкування і кадастру, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.
Захист відбувся 25 листопада 2013 року на засіданні спеціалізованої вченої ради  Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Автореферат у ЦНБ Каразінського університету став доступним 23.12.2013 року.
Рівень «дисертації» вимагає поставити питання про ліквідацію спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка!

Відгук
про автореферат дисертації
Іщука Андрія Васильовича
«Загальногеографічні карти
західноукраїнських земель
періоду 1919 – 1939 років»,
представлену на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.12 – географічна картографія

Загальна характеристика роботи.
В підрозділі «Актуальність теми» дисертант вказує, що «… актуальність … теми полягає у проведенні системного дослідження загальногеографічних карт на західноукраїнські землі 1919 – 1939 років видання». Отже
Питання 1: Шановний Андрію Васильовичу, дисертаційна робота є науковим дослідженням, то що у Вашій темі носить саме науковий характер?
Питання 2: Шановний, чим відрізняється географічна карта взагалі, і те, що Ви називаєте загальногеографічною картою?
Мій коментар: Спробуємо виявити науковість у цій роботі.
Об’єкт дослідження: різномасштабні загальногеографічні карти як докладні образно-знакові моделі реальної дійсності, що відображають стан території західноукраїнськиї земель, які у період між Першою та Другою світовими війнами (1919 – 1939 роки) входили до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Питання 3: Пане, що таке «образно-знакова модель», чим вона краще за знакову модель і що у випадку карти є образом?
Питання 4: Шановний, як Ви уявляєте собі реальну дійсність?
Мій коментар: «Мы ищем реальность, но что такое реальность? Физиологи учат нас, что организмы образуются из клеточек; химики прибавляют, что сами клеточки образуются из атомов. Значит ли это, эти атомы или клеточки составляют реальность или, по крайней мере, единственную реальность? Тот типичный способ, по которому упорядочиваются эти клеточки и который порождает единство индивидуума, не есть ли также реальность, гораздо более интересная…» (А. Пуанкаре, О науке, 1990: 213).
Предмет дослідження: теоретико-методологічні та методичні засади системного вивчення загальногеографічних карт міжвоєнного періоду на сучасні західноукраїнські землі (підходи, методи, принципи, прийоми).
Мій коментар: Дисертант не знає, що предмет дослідження – це певний аспект об’єкту дослідження, тобто зовсім не те, що він написав. Крім того, те, що він написав, є областю інтересів методології науки та історії картографії, а не картографії.  
Мета: системне дослідження загальногеографічних карт як результату загальногеографічного картографування західноукраїнських територій періоду 1919 – 1939 років.
Питання 5: Пане Андрію, як Ви визначаєте загальногеографічне картографування, його ознаки?
Мій коментар: Для того, щоб відповісти на це питання, слід чітко розуміти, що є областю дослідження географії. Подивимось, чи має місце це. Крім того, метою має бути дослідження чогось, а його системний чи несистемний характер має відношення до методології дослідження.
Задачі:
. встановити історико-географічні передумови картографування західноукраїнських земель у міжвоєнний період, охарактеризувати накопичений досвід, стан і напрями практичного використання створених загальногеографічних карт;
Питання 6: Пане, що Ви розумієте під історико-географічними передумовами?
Мій коментар: задача не має відношення до географії, а має відношення до історії.
. встановити напрями загальногеографічного картографування території сучасних західноукраїнських земель на різних часових інтервалах міжвоєнного періоду;
Питання 7: Шановний, а Ваше «загальногеографічне картографування» не є напрямом, чи цей напрям поділяється на інші напрями?
Мій коментар: Це – висмоктування задач з пальця!
. провести послідовне дослідження основних елементів загальногеографічних карт 1919 – 1939 років, виданих у Польщі, Румунії, Чехословаччині, Німеччині та СРСР: математичні основи, змістового навантаження (умовних знаків), додаткових даних і допоміжного оснащення;
Питання 8: Пане, що наукового Ви бачите у цьому завданні, і в чому Ви бачите послідовність дослідження?
Мій коментар: чудовий приклад навішування локшини на вуха!
. розробити концептуальні засади систематизації загальногеографічних карт на західноукраїнські землі, виданих в період між Першою і Другою світовими війнами, що зараз знаходяться на зберіганні в різних бібліотеках, фондах, архівах, музеях;
Мій коментар: Без питань! Це тягне, максимум, на курсову роботу!
. оцінити роль загально географічних карт міжвоєнного періоду на західноукраїнські землі в історії картографування території України, визначити перспективи їх застосування в науково-дослідній роботі та господарській практиці.
Мій коментар: Роль не оцінюють, її визначають. Все інше – це чудовий приклад наукоподібної демагогії надзвичайно високого рівню. І така мура пройшла захист? Невже це рівень Київського національного університету?!
Методологія, методи…Автор зазначає, що використав системний підхід, системно-структурний аналіз, описовий та історичного порівняння, інформаційний, кібернетичний.
Питання 9: Шановний, що таке інформація?
Питання 10: Пане, у чому полягає суть кібернетичного методу?
Мій коментар: Черговий приклад повного нерозуміння дисертантом того, про що він пише! Інформація дисертантом сприймається на побутовому рівні, а про кібернетичний метод годі й говорити.
Наукова новизна: всі формулювання написані на рівні 1 – 3 курсів для підготовки семінару заняття на тему: картографування західноукраїнських земель …
Мій коментар: нічого спільного з дисертаційним рівнем це не має!
Основний зміст дисертації
Розділ «Історико-географічні умови картографування…».
Мій коментар: Я не буду давати докладний огляд розділу, бо все це ніякого відношення не має до географії. Абсолютно незрозуміло, у якому сенсі автор використовує термін «географічний». Я так і не знайшов у тексті відповіді на питання: в чому суть географічного чи загальногеографічного картографування. Таблиця 1 просто жахає своїм рівнем (1 - 2-й курси навчання).
Розділ «Дослідження загальногеографічних карт…».
Мій коментар: Перепрошую, це звичайний опис, який ніякого відношення до наукової роботи не має. Такий матеріал можна давати на одному з семінарів, тільки незрозуміло, з якої дисципліни. Тут немає, що захищати!
Розділ «Систематизація картографічних творів…». Тут, у дуже тривіальному тексті, мене зацікавили принципи однозначності отримання інформації, інтелектуального аналізу даних та динамічності.
Питання 11: Пане, що таке інформація?
Мій коментар: Якби я був присутній на захисті і поставив таке питання, судячи з тексту автореферату, відповіді я не отримав би. Про яку однозначність отримання інформації йдеться, якщо інформація – це вибір, який робить перцепієнт підчас сприйняття! Що стосується принципу інтелектуального аналізу, це взагалі незрозуміло що. Написане має рівень звичайного довідника.
Висновки дисертанта
У вступній частині автор пише: «Виконана … робота з використанням картографії як окремонаукового методу пізнання реальної дійсності…». Я вже ставив питання стосовно реальної дійсності. Дисертант не розуміє, що карта у будь-якому варіанті є тільки моделлю того, що той, хто картографує, спостерігає.
1. Питання 12: Пане, які передумови Ви вважаєте географічними?
Мій коментар: Це не висновок наукової роботи.
2. Мій коментар: за такий глибокий висновок слід давати члена-кореспондента!
3. Мій коментар: Невже до цього ці питання не були відомі, невже ті, хто у ті часи створював карти, не розуміли, що вони роблять?
4. Мій коментар: Я не побачив ні системи принципів, ні системного підходу, ні кібернетичного аналізу – все це виявилося балаканиною.
5. Мій коментар: Демагогія!

Висновок по дисертації
Ні про яку дисертацію тут не йдеться. Справжня профанація. Робота в принципі не може бути оцінена як наукова, бо вона не містить жодного сліду наукового дослідження. Враження жахливе. Оскільки дисертація була прийнята до захисту і пройшла захист, виникає питання стосовно кваліфікації спеціалізованої ради, наукового керівника і опонентів, що були задіяні. Ні про я         ку географію тут не йдеться, хоча дуже серйозна проблема географічної картографії має місце.

25.12.2013 року

Доктор географічних наук                                               Ковальов О.П.

6 коментарів:

  1. Уважаемый Александр Павлович! На протяжении долгого времени вы проводите глубокий анализ кандидатских диссертаций, выявляя их псевдонаучные и антинаучные корни и положения! Конечно же, ваша конструктивная критика является полезной для всех, ступивших на привлекательную, но очень трудную стезю научного познания этого мира. Однако, чтоб точнее понять ваши взгляды на современную географию и воспользоваться вашим богатейшим научным и жизненным опытом, не могли бы вы здесь выложить авторефераты Ваших диссертаций?

    В.А.Михайлов

    ВідповістиВидалити
  2. А хіба недостатньо понад сотні статей на цьому сайті, щоб зрозуміти погляди Олександра Павловича на сучасну географію?

    Також думаю, що в бібліотеці Таврійського університету (як і в інших університетах) є дві монографії Олександра Павловича та автореферати його дисертацій.

    Користуйтесь!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов15 січня 2014 р. о 15:50

    Шановний Владиславе, дякую за таку позитивну оцінку моїх відгуків, правда, з підтекстом у вигляді прохання виставити автореферати моїх дисертацій. Я вже відповідав на таке замовлення. Мої дисертації у будь-якому разі писалися на основі багаторічних польових досліджень на території Великого Кавказу, обробки польових матеріалів у лабораторіях, обробки довідкового матеріалу і т. і. Пане, те, що прийшлося пройти мені, не побажаєш нікому. Сьогодні навряд чи цікаво розглядати автореферати 1979, 1984 (кандидатські дисертації) та 1994 років - надто багато часу пройшло і критерії були іншими, але мені і сьогодні не соромно за ці роботи. А чи не достатньо того, що я викладаю багато статей на цьому сайті? До речі, якщо у Вас є бажання, Ви можете відвідати бібліотеку і подивитися - бібліотеки всіх університетів отримували ці автореферати.
    Що стосується моїх відгуків - це абсолютно нормальні дії. Моя мета - встановити хоча б якісь обмеження, яких, як я бачу, сьогодні просто немає. Якщо у когось є бажання розпочати дискусію з приводу моїх зауважень - будь ласка. Це стосується як тих, хто захищався, так і їх наукових керівників, багатьох з яких я вже просто не знаю.
    З повагою - Олекса Ковальов

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Але усі ці дослідження проводив ваш батько. А яким є ваш особистий вклад? і чому ви все таки не хочете опублікувати свої автореферати

      Видалити
    2. Читаю цей коментар і дивуюсь, до чого може опуститися людина, щоб виправдати себе та хоч якось довести свою “правоту”, у першу чергу самому собі . Вона готова безсоромно та анонімно зводити наклеп, говорити брехню … щоб хоч трохи стало краще. Але не стане! Для цього потрібно змінитись - стати чесним, у першу чергу перед самим собою. Я думаю, що людяність є в кожному, головне пробудити її. Псевдонаука неварта того, щоб перетворюватись заради неї на аноніма-наклепника - якусь недолюдину.

      ----
      Відповіді на ці “питання” (точніше плювки) читайте у попередніх коментарях цього допису та багатьох інших статтях на сайті (дуже раджу прочитати новим відвідувачам, щоб зрозуміти сучасну ситуацію в українській географії та ознайомитись з цікавими і новаторським поглядами Олександра Ковальова на географію, які значно відрізняються в якісну сторону від поглядів «корифеїв»).

      Видалити
  4. Олекса Ковальов22 січня 2014 р. о 11:22

    Я думаю, що підпис "Анонім" вже багато каже про того, хто пише. А хто Вам сказав, що ці дослідження проводив мій батько? Думаю, що це вже підпадає під Закон про наклеп. Ви ще напишіть, що монографії, які я випустив, теж написав мій батько, вже після смерті. Концепції ландшафту, регіонів, країни "Біосфера" тощо теж писав мій батько. Знаєте, не забруднюйте наукове поле своїми жалюгідними висловлюваннями.

    ВідповістиВидалити