28 березня 2016 р.

УКРАЇНА – МАЙДАН: ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ФЕНОМЕН

Слово «Майдан» я тут використовую у дещо незвичному сенсі - як ситуацію, яка надає суспільству можливість пошуку інших варіантів розвитку. Це дуже непросто зробити в умовах, коли майже все населення планети закуте у єдину форму організації – державну, причому коли ставиться питання, а чи є якісь інші варіанти, із здивуванням і певним роздратуванням тобі відповідають – як це так, жити без державності. Це є наслідком життя обивателів, одержавлених людей з відповідним стереотипом у голові, втіленим у людську свідомість. Насправді, державна форма організації як свого часу виникла, так і відійде у минуле, і чекати залишилось недовго (поточне століття).

Багато років тому мною була розроблена концепція регіонів як альтернативи державності (відповідні матеріали, правда, не всі, є на цьому сайті). Регіон вводився, як складне недержавне, відносно самодостатнє утворення, основу якого складає місцева — територіальна - громада, яка формує життєвий уклад зі структурно-функціональною насиченістю (наприклад, Ковалёв А.П. Ландшафт сам по себе и для человека, 2009), вписаний у відповідне природне середовище, з яким встановлюються паритетні стосунки. Регіон вводився, як форма, що виникає внаслідок самоорганізації територіальних громад. Пізніше з’ясувалося, що у країнах Заходу приблизно в той же час також проводилися дослідження у цьому напрямку, а сама ідея була там запропонована дещо раніше (наприклад, Nir D. Region as a socio-environmental system: an introduction to a systemic regional geography, 1990), хоча корені йдуть у ще більш ранні часи. Виникає питання: чому люди замислюються над іншими формами організації життя? Відповідь на це питання можна знайти у моїй статті «Государство и регион как альтернативные формы развития общества». Проблема у тому, що в основі держави лежить феномен влади, тобто залежність одних (до речі - більшості) від інших, а це ні при яких обставинах (якою б демократичною держава не була) не дає змоги людині повно розкрити свій потенціал. Державна форма організації вже вичерпала свій еволюційний потенціал і стала гальмом для розвитку Людини як космічного феномену. По суті, держава - це узаконена мафія, яка використовує людські маси для досягнення своїх цілей. Підтвердженням цього є те, що ми бачимо сьогодні, тільки у різних державах мафіозність проявляється по-різному, але особливо очевидним це стає у країнах, де панує клан олігархів. У таких умовах керівництво держави стає ляльками у руках ляльководів-олігархів (нажаль, саме це ми маємо і в Україні). Думаю, не помилюсь, якщо напишу, що найяскравішим прикладом держави з паханським стилем «керівництва» є Росія з центром у Кремлі.
Останнім часом в Україні почали розгортати програму децентралізації, причому, як кажуть і пишуть, одним з найкращих спеців з цього питання є спікер Парламенту В. Гройсман (який, як претендент на посаду прем’єра, примудрився презентувати свою програму у закритому режимі). Але ідеологи такої децентралізації забули врахувати те, що децентралізація - це регіоналізація, а цей процес має супроводжуватись роздержавленням, бо регіони, як форми самоорганізації територіальних громад, не можуть нормально існувати при наявності штучного адміністративного поділу на адміністративні одиниці (не суттєво, як вони називаються). Більше того, повна децентралізація (а не якась там половинчаста) має доходити до кожної людини, тобто це процес звільнення Людини (як жителя території) від засилля владників. Ось так, не більше, і не менше. Але про таку децентралізацію у нас мовчать, бо це б означало ліквідацію інституту влади. Ні, вони будуть тягнути ще десятки років, поки вся ця заржавіла державницька система не лусне остаточно.
Але виникає питання, як в умовах, начебто, непохитності державницького укладу життя можуть виникнути процеси, що поступово почнуть заміщувати застарілі форми організації. І ось, нарешті (і знову в Україні!) маємо першу ластівку, що віщує прихід соціальної весни. Цікаво, що про це довго мовчали, а відомості про новітні форми відносин прозвучали у програмі «Секретні матеріали» (канал 2+2 телебачення), причому з відтінком негативу. Йдеться про феномен, який проявився у Хмельницькому, де зародився новий уклад життя – «народне підприємництво» (я би сказав – «громадське підприємництво»). Я був зачарований. Люди, абсолютно самостійно, без «керівництва» зверху, почали заключати договори про територіальну громаду (дивіться: Люди поза державою). Кожен - інвестор. Але не це головне. Головне у тому, що вони почали створювати нові господарські об’єднання, які існують у межах законодавчого поля України (Конституції), але обходять те, що нав’язує держава, у тому числі – податкову систему: вони не платять податки. За рахунок цього собівартість їх продукції є нижчою. Більше того, наскільки я зрозумів, у договорі забороняється наносити шкоду природі (ось це важливо!) ... Чесно кажучи, я був просто вражений.
На наших очах виникає форма організації, яка розгортається, проходячи повз органів влади!
Але тут же почув, що, згідно з думкою авторів програми, це веде до формування держави у державі! Та ні, дорогі автори, те, що люди створюють, аж ніяк не нагадує державу! Це те, що ми називаємо словом КРАЇНА, тому тут я бачу, як Країна починає пробиватися через жахливу мережу державницьких інституцій! Бо що таке КРАЇНА? Це сукупність територіальних громад, об’єднаних єдиними культурою і  життєвим укладом, вписаних у природне середовище відповідної території!
До речі, саме так ще за царських часів формувалася країна-Україна у відомих межах, включаючи Лемківщину, Кубанщину (зі Ставропіллям), Слобожанщину (у її повному обсязі) тощо.
Це знову ставить питання стосовно продажу землі. Я вже виступав з приводу цього питання (дивіться матеріал на цьому сайті: Земельне питання в Україні (і не тільки)), але ще раз наголошу:
Земля не може бути товаром, бо це – не продукт, вироблений людиною, товаром може бути тільки те, що вирощується на землі. Руки геть від землі, пани пахани!
Ми бачимо, наскільки складною є проблема подальшого цивілізованого руху людства і Природи. Це суттєво міняє вагу географії:
Географія - наука про цілісні одиниці географічної форми організації частини земного середовища — геохолони, які, у разі участі людських спільнот, стають антропізованими. Таке бачення виводить географію на передній план у вирішенні проблем, пов'язаних з сучасним моментом. 
Як це все сприймати? З оплесками! Молодці, нарешті, поки «спеціалісти» з «децентралізації» роблять вигляд, що міняють уклад життя, люди, в обхід влади, самі знайшли новий шлях. Це і є самоорганізація! І не дай Боже наші пахани-владники почнуть заважати їм це робити!
Ви чуєте, пани владники, не лізьте! Люди більш розумні, вони самі знайдуть, який життєвий уклад є більш придатним, більш ефективним, таким, що обіцяє більше можливостей для розкриття їх потенціалу.
Досить вирощувати людей для своїх потреб!

Олекса Ковальов "Номад"

Немає коментарів:

Дописати коментар