23 березня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Заячука Мирослава Дмитровича «Формування та геопросторова організація фермерства України»

ЦІКАВО, СКІЛЬКИ ЩЕ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ ТАРАСА ЩЕВЧЕНКА БУДЕ ГАНЬБИТИСЯ, СТАВЛЯЧИ НА ЗАХИСТ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ?

Автор: Заячук Мирослав Дмитрович
Тема: Формування та геопросторова організація фермерства України
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія
Місце виконання роботи: кафедра економічної географії та екологічного менеджменту, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Науковий консультант: Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Офіційні опоненти:
Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки україни, Інститут географії НАН України;
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
Барановський Микола Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя.

Захист планується на 28 березня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Відгук
про автореферат дисертації
Заячука Мирослава Дмитровича
«Формування та геопросторова
організація фермерства України»,
представленої на здобуття наукового
ступеня доктора географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

З шановним паном Мирославом Дмитровичем ми знайомі давно і мені було приємно, що він вийшов на захист докторської дисертації у такий складний для країни і української географії час. Подивимось, у чому суть того нового, що Мирослав Дмитрович представив у своїй роботі. Спершу торкнуся назви дисертації - «Формування та геопросторова організація фермерства України», яке відразу викликало запитання.
Питання 1: Шановний Мирославе Дмитровичу, яке відношення до географії має «Формування та геопросторова організація фермерства України», невже географія включає у свою область дослідження фермерство, яке має відношення до с/г профілю?
Мій коментар: Звісно, ні, не включає. Це – область дослідження с/г та економічних наук (в залежності від аспекту). З географічної точки зору можна розглядати відповідні режими геохолонів (агрогеохолони), але, судячи з назви, про це у роботі не йтиметься. 
Питання 2: Пане, що Ви розумієте під терміном «геопростір»?
Мій коментар: Я вже неодноразово показував у статтях і відгуках на дисертації, що термін «геопростір» є застарілим, що, в такому разі, слід говорити і про геочас і т. і., і що варто користуватися поняттям «географічне середовище» як відповідної організації певної частини земного середовища. Але шановний пан робить вигляд, що інших точок зору, інших варіантів взагалі не існує (це – не вигідно, бо прийдеться серйозно обґрунтовувати свою позицію), що не робить йому честі. Це вже ставить під сумнів відношення шановного пана до когорти науковців, бо науковець має розглядати позиції всіх авторів, навіть тих, погляди яких знаходяться під негласною забороною, тим більше, що йдеться не про кандидатську, а про докторську дисертацію.
Питання 3: Пане, як Ви розумієте геопросторову організацію?
Мій коментар: Шановний пан ніяк не розуміє, бо такої не існує. Можна говорити тільки про просторовий аспект упорядкованості (як зовнішній прояв організації), але не про організацію. На жаль, пан цього не знає.
Підемо далі.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми.
Мій коментар: Хочу відразу відзначити, що перший абзац не містить висловлювань, які б вказували на актуальність теми саме з географічної точки зору. Це – загальні слова, які не містять в собі актуальності.
Питання 4: Пане, навіщо Ви у географічний (як Ви її подаєте) роботі описуєте, що таке фермерське господарство, що саме у наведеному Вами тексті має відношення до географії?
Мій коментар: Фермерське господарство дійсно може розглядатися з точки зору географії – як особлива форма організації відповідного геохолону, але у автора про це нічого не сказано. Йдеться про фермерський уклад (уклад – це і є форма організації), бізнес, аграрну економіку тощо, але це все не має відношення до географії. Автор повинен був показати, в якому саме сенсі фермерство є географічним, але цього немає. Вся актуальність виглядає вкрай куцо – на рівні дипломної роботи.
Об’єкт дослідження: фермерські господарства, як новітні організаційно-правові форми господарювання в агробізнесі України.    
Питання 5: Пане, але це тільки для сучасної України ця форма є новітньою, в той час, як у світі вона дуже давно існує, отже, у чому її новітність?
Мій коментар: Нічого такого немає. Ця форма господарювання є вкрай поширеною, давно вивченою, і писати сьогодні докторську дисертацію у такому розрізі, як це робить шановний пан, неприпустимо. Більше того, вона вже існувала на території України, хоча заможні селянські господарства так не називалися, що, однак, не міняє їх суті.
Питання 6: Пане, з яких пір агробізнес став входити до області дослідження географії?
Мій коментар: Це просто притягнуто за вуха. В роботі відсутній об’єкт дослідження, який можна було б ідентифікувати, як географічний.
Предмет дослідження: суспільно-географічні особливості формування та геопросторової організації фермерських господарств України.
Питання 7: Пане, я розумію, що означає «суспільні особливості» і «географічні особливості», а що означає «суспільно-географічні особливості»?
Мій коментар: Це означає, що пан, як це є поширеним в Україні взагалі, формує область дослідження географії так, щоб і йому місце знайшлося. Пан не хоче зрозуміти (це йому просто невигідно), що ніякої суспільної географії не може існувати в принципі, що географія одна, і вона включає у розгляд в тому числі форми організації геосередовища, сформовані людською діяльністю. Але це вимагає зовсім іншого визначення об’єкту дослідження.
Шановний пане, а це виглядає доволі непорядно!
Мета дослідження: розробка та поглиблення теоретико-метологічних, методичних і прикладних засад суспільно-географічного дослідження та обґрунтування напрямів збалансованого розвитку фермерських господарств України.
Питання 8: Пане, фраза «розробка та поглиблення теоретико-метологічних, методичних і прикладних засад» може означати тільки те, що ці засади ще не розроблені, отже, якщо вони ще не розроблені, то й не можуть поглиблюватись, в такому разі Ви є першим, хто збирається водночас і розробити, і поглибити ці засади?
Мій коментар: Я думаю, це несерйозно.
Питання 9: Пане, мета роботи має бути орієнтована на об’єкт дослідження, а у Вас це – «розробка та поглиблення теоретико-метологічних, методичних і прикладних засад», так що у Вас виступає у якості об’єкта дослідження?
Питання 10: Пане, що у науковій роботі робить «обґрунтування напрямів збалансованого розвитку фермерських господарств»?
Мій коментар: Очевидним є факт, що мета визначена невірно! Це неприпустимо для докторської дисертації.
Завдання дослідження (всього дванадцять – надзвичайно багато!):
. поглибити науково-методичні засади ...;
Мій коментар: Пан Мирослав не розуміє, що поставлені завдання мають бути виконані та захищені, але як можна захистити «поглиблення науково-методичних засад»? Ніяк!
Мій коментар: А про захист ніхто не каже, бо відсутні положення захисту. І зрозуміло, чому.  
. проаналізувати географічну сутність фермерського укладу ...;
Мій коментар: Пан Мирослав не розуміє, що сутність не аналізується, вона відкривається. Отже, це завдання також не є коректним.
. з’ясувати суспільно-географічні особливості становлення та здійснити типізацію регіонів ...;
Питання 10: Пане, метою наукової роботи не може бути з’ясування чогось, як Ви збираєтесь захищати результати виконання цього завдання?
Питання 11: Пане, припустимо, що Ви з’ясували «суспільно-географічні особливості», як можна обґрунтувати те, що ці особливості є саме соціально-географічними?
Мій коментар: Слово «географічні» тут присутнє чисто формально – для позначення приналежності роботи до географії, чого, насправді, немає.
. означити методичні підходи ...;
Мій коментар: Означення методичних підходів не може бути завданням наукового дослідження – це етап його підготовки, не більше.
. виявити групи чинників та визначити їхню роль у розвитку фермерських господарств ...;
Мій коментар: Все це нагадує мені «завдання», що пишуться у кандидатських дисертаціях.
. дослідити особливості сучасної просторової організації ...;
Мій коментар: Не може завданням наукового дослідження бути «дослідити», не слід забувати, що завдання має бути конкретним, бо результати його вирішення слід захищати, а як можна захищати те, що пише автор!
. проаналізувати територіальні відміни ...;
Мій коментар: Це знову мені нагадує «завдання», що пишуться у кандидатських дисертаціях, що вказує на доволі низький рівень цієї дисертації. Шановний Мирослав Дмитрович не розуміє, у чому має полягати суть докторського дослідження. Питання у тому, що так звані «територіальні відміни» мають місце завжди, але їх виявлення – це тільки факти, які вимагають додаткової обробки.
. удосконалити методику ...;
Мій коментар: Удосконалення методики не може бути завданням наукового дослідження!
. розрахувати продуктивність фермерських господарств ...;
Питання 12: Перепрошую, пане, яке відношення це має до наукового дослідження?
Мій коментар: Тут немає, що захищати, як можна захищати розрахунок продуктивності?
. визначити роль і місце фермерських господарств у наповненні ринку продовольства ...;
Мій коментар: Це вже виходить за всі рамки – ця роль давно відома, є відповідна статистика і нічого визначати (а потім - захищати) тут не треба!
. обґрунтувати суспільно-географічні підходи до кластеризації фермерських господарств ...;
Питання 13: Пане, а що взагалі може означати вислів «суспільно-географічні підходи до кластеризації фермерських господарств»?
Мій коментар: Складається враження, що дисертант намагався, для посилення географічності, будь куди причепити сполучення «суспільно-географічний», але це тільки погіршує враження, бо все це має штучний характер.
. з’ясувати суспільно-географічні засади збалансованого функціонування фермерства ... .
Мій коментар: Ось ще одне підтвердження!
Я не побачив серед дванадцяти завдань жодного, яке б виглядало як дійсно наукове. Всі ці пункти висмоктані з пальця і їх рівень подібний до тих, що я бачив у десятках кандидатських дисертацій. Тут немає, що захищати!
Методологія, методи дослідження. «Теоретико-методологічні засади дисертації становлять фундаментальні положення теорії суспільної географії, регіональної економіки та економіки АПК ...» (с. 3).
Питання 14: Пане, чи можете Ви назвати «фундаментальні положення теорії суспільної географії»?
Мій коментар: Ніяких «фундаментальних положень теорії суспільної географії» не існує, бо немає підстав для виділення такої гілки географії, як «суспільна географія». Але якщо шановний зможе чітко оприлюднити такі положення, я готовий вести дискусію.
Те, що я читаю далі – загальні слова, які переходять з однієї дисертації до іншої.
Читаємо: «Нормативно-правову та інформаційну базу ... склали Закони України, постанови Верховної Ради ...» (с. 4).
Питання 15: Пане, яке відношення все це має до географії?
Мій коментар: Мені це нагадує радянські часи, коли писали про постанови ЦК КПСС, що до науки не мало жодного стосунку.
Дисертант пише про використання методу моделювання «для оптимізації діяльності фермерських господарств за критерієм максимального прибутку» (с. 4).
Питання 16: Пане, оптимізація діяльності господарств за тим чи іншим критерієм є задачею, яку вирішують економісти, навіщо Ви хочете відібрати у них хліб?
Мій коментар: Ми бачимо, що дисертант є доволі далеким від розуміння того, чим має займатися географ!
Наукова новизна (всього вісім пунктів, які треба захищати!).
Вперше:
. теоретично обґрунтовано та апробовано модель суспільно-географічного дослідження фермерських господарств ...;
Питання 17: Пане, так Ви мали справу з моделлю ... дослідження, чи з фермерством, як формою організації господарювання, і що взагалі означає вислів «модель суспільно-географічного дослідження»?
Мій коментар: Замість того, щоб досліджувати фермерство (а в географічному плані це досить складно), дисертант пише про якусь «новизну» (маячню), яка стосується «моделі суспільно-географічного дослідження».
. уточнено понятійно-термінологічний апарат ...;
Мій коментар: не можу зрозуміти, як уточнення понятійно-термінологічного апарату можна було виставити, як наукову новизну! Це є свідченням нерозуміння дисертантом суті наукової новизни.
. ... встановлено залежності між чинниками та показниками розвитку фермерського господарювання;
Мій коментар: Така «новизна» просто вражає! Це робиться у дипломних роботах студентів!
. здійснено багатоплановий аналіз розвитку фермерських господарств ...;
Питання 18: Пане, так що Ви тут збираєтесь захищати – здійснено чи не здійснено «багатоплановий аналіз розвитку фермерських господарств»?
Мій коментар: Така «новизна» просто вражає!
. встановлено особливості динаміки змін територіальної локалізації виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції у фермерських господарствах;
Питання 19: Пане, так у чому тут полягає новизна – у встановленні певних фактів, які, я не сумніваюсь, давно відомі фахівцям?
Мій коментар: Встановлення певних фактів (а я сумніваюсь, що вони не були відомі до цієї роботи) не є науковою новизною, бо це – тільки факти.
. визначено виробничо-територіальні типи ...;
Мій коментар: Визначення типів, підтипів і т. і. не є науковою новизною, це взагалі тільки форма впорядкування матеріалу!
. розроблено шляхи оптимізації діяльності ... ;
Мій коментар: Розробка шляхів оптимізації не є завданням науковця – це завдання планувальників!
. визначено місце фермерських господарств у наповненні регіональних ринків продовольства ... .
Мій коментар: Нічого собі, оце так досягнення! Пане дисертанте, Вам не соромно? Це місце давно всім відоме.
У пункті «Набули подальшого розвитку» маємо: «категорія геопросторової організації суспільства на прикладі аграрних кластерів ...».
Питання 20: Шановний, виходить, Ваша «геопросторова організація» має відношення до суспільствознавства, так Ви писали роботу географічну, чи суспільствознавчу?
Мій коментар: Дисертант навіть не замислювався над такими питаннями. А жаль, бо такі висловлювання ставлять під сумнів його фаховий рівень в області саме географії. Географія не займається суспільством, вона досліджує форми організації частини земного середовища, що виникають внаслідок діяльності суспільства. Такі форми визначені, як антропізовані. Дисертант не може цього не знати.
Приходимо до висновку: робота не містить жодного пункту наукової новизни і важко зрозуміти, що збирається захищати дисертант!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретично-методологічні засади ...»: дисертант розглядає «теоретичні основи, методологічні підходи та методи суспільно-географічного дослідження фермерських господарств ...» (с. 7).
Питання 21: Пане, так у чому полягає географічна сутність фермерських господарств?
Мій коментар: Я змушений задати це питання, бо дисертант мав, в першу чергу, показати відношення свого об’єкту – фермерського господарювання – до географії. Але я цього не побачив. Але питання в тому, що географія не займається формами господарювання, її область дослідження – форми географічної організації частини земного середовища, у тому числі, під дією фермерського господарювання. Такий об’єкт є зовсім іншим, і саме це не розуміє дисертант. Більше того, він не знайомий з сучасними розробками у цьому напрямку.
Все, що я читаю далі, не має до географії ніякого відношення, а деякі фрази просто шокують, наприклад: «географічно близько розташовані ферми між собою комунікують ...» (с. 7).
Питання 22: Крім «географічно», як ферми ще можуть бути розташовані, наприклад, чи можуть вони бути близько розташованими економічно, соціально, фізично, хімічно, музично ...?
Мій коментар: Треба ж розуміти, що ми маємо справу з докторською!
На стор. 8 дається схема: «Структурно-графічна модель суспільно-географічного дослідження фермерських господарств». Останнім часом такі схеми часто з’являються у авторефератах. При цьому виникає питання
Питання 23: Пане, присутність такої схеми (а це не модель, просто схема) свідчить про те, що чи не головним аспектом у Вас є питання дослідження, в той час, як слід було писати про об’єкт дослідження – фермерське господарювання, чи не помічаєте Ви, що Вас знесло у бік?
Мій коментар: Ні, пан не помічає, йому це не цікаво і невигідно, йому треба створити образ докторської дисертації, тому і виникають такі схеми.
Далі читаємо про «статично детерміновані моделі» (с. 9) ...
Питання 24: Пане, а що це таке – «статично детерміновані моделі»?
Мій коментар: Чув дзвін, та не знає, де він. Це висловлювання є вкрай безграмотним. Статичні детерміновані моделі існують, а «статично детерміновані моделі» - ні. І тут не йдеться про випадкову помилку, це просто ознака неграмотності дисертанта.
Питання 25: Пане, як розуміти Ваше висловлювання: «... характеризують структуру і зв’язки певною мірою зі стохастичним аспектом» (с. 9), а саме: що тут означає «стохастичний аспект»?
Мій коментар: Це означає тільки те, що пан дисертант чув слова «детермінований» і «стохастичний», та вирішив додати у текст задля посилення «науковості». Вийшло навпаки. «Стохастичний» - це не аспект, а режим, процес, наявність якого спростовує можливість існування детермінованого режиму (чи процесу). У природних процесах, основу яких складає вибір, породження інформації, стохастика саме і виступає основою підбору необхідного режиму у складних умовах.
Не може не вражати те, які показники (базові індикатори, як дисертант їх називає) дисертант використав для побудови карт Кохонена: відстань між населеними пунктами, площа землекористування та валові збори культур. Вийшла гарна суміш бульдога з носорогом!
Питання 26: Пане, які ж це індикатори?
Мій коментар: Пану слід розібратися в питанні, що таке індикатор!
Далі йдеться про ринкову вартість центнера зерна ...
Питання 27: Пане, на яких підставах Ви використовуєте «ринкову вартість» - економічний показник – у географічному дослідженні?
Мій коментар: Наш пан – полі-науковець, для нього немає значення, яким той чи інший показник є! Яка різниця, чи не так, шановний Мирославе Дмитровичу, географія стерпить все!
Далі йдеться про наповнення продовольчого ринку – просто чудово: географія, завдяки ось таким псевдо-географам, не має меж! Це стосується і подальшого тексту, який знаходиться (вже точно не географічно!) дуже далеко від географії.
Далі маємо «показник потенційного попиту» (с. 10) ...
Питання 28: Пане, та чи можна так знущатися над географією?
Мій коментар: Можна, бо дають можливість ті, хто спокійно пропускає таку маячню до захисту!
Розділ 2. «Географічні особливості розвитку різноукладності в агробізнесі України» - «проаналізовано становлення і розвиток укладів ...» (с. 10).
Питання 29: Пане, на яких підставах Ви у, начебто, географічній роботі розглядаєте «становлення і розвиток укладів ...» у сільському господарстві?
Мій коментар: З такою роботою пан має захищатися у раді с/г спрямування (хоча над ним там би посміялися), але не в географічній раді.
Я прочитав текст цього розділу і так і не збагнув, яке відношення це має до географії? Ніякого! Крім того, він вкрай тривіальний.
Розділ 3. «Чинники становлення, розвитку та функціонування фермерських господарств ...».
Мій коментар: Чесно кажучи, я просто вражений!
Читаємо: «Вплив природних чинників полягає, перш за все, в тому, що сільськогосподарські культури потребують відповідного поєднання агрокліматичних умов, які необхідні для їхнього продуктивного розвитку» (с. 11).
Питання 30: Пане, про яке «поєднання агрокліматичних умов» йдеться?
Мій коментар: Чудовий приклад наукоподібного словоблуддя!
На стор. 12 – рис. 2: «Динаміка кількості фермерських господарств України (1995 – 2010 р.)».
Питання 31: Пане, кого Ви хотіли вразити цим статистичним матеріалом, оформленим у вигляді карти, яка, до того ж, не читається?
Мій коментар: Нічого не поробиш – це вершина творчості дисертанта.
Здуріти можна: на стор. 13 читаємо: «агрогеографічне положення»!
Питання 31: Пане, Ви не боїтесь, що у «досліджених» Вами господарствах всі кури подохнуть від сміху?
Мій коментар: Ні, не боїться, бо члени спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка цей дисер прийняли, а вони в Україні є головними!
Перепрошую, далі йде звичайний тривіальний текст, який не дає змоги поставити питання.
Читаємо: «Кореляційний аналіз між величинами земельного потенціалу  та площею сільськогосподарських угідь, які надані фермерським господарствам ..., вказує на прямий кореляційний зв'язок вище посередньої тісноти (К = +0,628)» (с. 14).
Питання 32: Пане, навіщо Ви рахували цю кореляцію, якщо характер зв’язку і так є очевидним? І хочеться також спитати: ну і що далі?
Мій коментар: Для того, щоб додати метод! І головне – яке відношення це має до географії? Ніякого! Те, що дисертант подав, як пояснення кореляцій, є відомими фактами, кореляції тут нічого не додають.
Розділ 4. «Геопросторові аспекти розвитку фермерських господарств ...» - «розглянуті суспільно-географічні особливості агровиробництва в Україні та роль фермерських господарств у виробництві ...» (с. 14).
Питання 33: Пане, виходить так, що спеціалістам в області с/г виробництва вже можна йти на пенсію – їх проблеми вирішили Ви?
Мій коментар: Бачите, як трансформують географію під свої цілі!
А далі – відсотки, відсотки, відсотки: дивно, а коли ж почнеться той матеріал, який треба захищати? Боюсь, його немає. І не соромно автору заповнювати дорогоцінні сторінки автореферату ось цими цифрами! І це – сторінки 15 – середина 19-ї. Дивлюся на цей текст і бачу щось, подібне до звіту: суцільна тривіальщина! І це спокійно було прийнято до захисту членами спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка цей дисер прийняли, а вони в Україні є головними!
Розділ 5, «Геопросторові особливості формування регіональної спеціалізації ...» - «визначено виробничо-територіальні типи ... фермерських господарств ...» (с. 19).
Питання 34: Пане, я ще можу зрозуміти «виробничі типи», а що там робить слово «територіальні», невже воно додає типовості?
Мій коментар: Та ні, це просто дисертант так спробував посилити присутність так званого «геопросторового аспекту» у його розумінні.
А далі – у які області на чому спеціалізуються, тобто знову тривіальний довідковий матеріал! І це називається результатами дослідження! Але головне не в цьому, а у тому, що до географії це не має відношення. І це – сторінки від середини 19-ї до 20 включно, бо на стор. 21 маємо «карту» спеціалізації фермерських господарств (яка абсолютно не читається), а на стор. 22 – щось, подібне до легенди цієї «карти» (бо підпису немає). Весь подальший текст до середини 26-ї сторінки схожий на підручник, насичений кількісними даними, і аж ніяк не нагадує текст дисертації.
Дисертант пише: «Кластеризація фермерських господарств може стати вагомою передумовою їх подальшого збалансованого розвитку» (с. 26).
Питання 35: Пане, ці Ваші кластери – реальність, чи наслідок обробки даних певним методом, і чи не варто у цьому випадку говорити не про кластеризацію, а про об’єднання на основі подібності?
Мій коментар: Думаю, саме так і є.
Цікавим моментом можна було б вважати використання автором карт Кохонена, але показники, які були використані дисертантом (відстань між населеними пунктами, площа землекористування та валові збори культур), не лізуть ні у які ворота. На жаль. Він не наводить і сам результат обробки даних вказаним методом.
На стор. 28 дається «карта» «Садівничі кластери фермерських господарств ...», але це – всього тільки області розповсюдження с/г орієнтацій господарств, які, думаю, давно всім відомі. 
Висновки (всього 12): для того, щоб їх просто прочитати, потрібно не менше 20-ти хвилин, а коли захищатися?
Вступна частина – твердження автора, якого не повинно бути, бо такі висновки мають робити члени спеціалізованої ради.
Я не буду переносити сюди текст висновків, зроблю коментарії.
1. Я не бачу тут висновку, це просто твердження, у тому числі стосовно обґрунтованості, якого не має бути.
2. Стосовно виявлених тенденцій розвитку фермерського укладу, думаю, вона давно відома. Стосовно геопросторової організації я вже висловив зауваження – це наукоподібна демагогія. У висновках не вказують, із застосуванням яких методів отримані ті чи інші результати, тим більше, що їх, як таких, немає.
3. Виділення етапів становлення фермерства може комусь і цікаве, але не географам. Це – не науковий висновок.
4. Автор наводить дуже цікаві властивості фермерських господарств – емерджентність, функціональність, самодіяльність, перцепційність, стереотипність, нерівноважність, хаотичність, холістичність, дисипативність, фрактальність тощо крім усмішки нічого не викликають, вони ніяк не витікають з матеріалів дослідження, наведених дисертантом, а те, чого немає у тексті, не може бути у висновках. Те, що ці терміни ту з’явилися, свідчить тільки про бажання дисертанта замилити очі відсутністю реальних результатів. Так висновки не пишуться!
Просто дивно виглядає другий абзац цього «висновку»: чисельність працюючих, чисельність пенсіонерів, кількість безробітних та рівень доходів ... невже географія перетворилася на соціологію? У пана, схоже, так і є.    
5. Йдеться про описову класифікацію та групування за типом утворення, часом, розміром, рентабельністю тощо – всього 14 показників, серед яких немає жодного, який можна було пов’язати з географією. Це взагалі не висновок, а констатація зробленого автором, тут нема, що захищати.
6. Жахливо – у висновку докторської маємо звичайні дані довідкового характеру! Це стосується і другої частини цього «висновку»: тут нема, що захищати.
7. Автор вказує на запропоновану ним власний підхід до вдосконалення методики, але це не має відношення до наукових висновків – запропонував і все тобі. Далі – просто зжатий виклад того, що є у тексті автореферату. Це не є висновком!
8. Просто вражає – звичайна констатація фактів пропонується автором, як науковий висновок. Друга частина – звичайна констатація факту розробки якоїсь там моделі. Але це не може бути висновком.
9. Здійснення кластеризації будь-чого не є науковим висновком! Кластеризація – це спосіб упорядкування даних.
10.  Маємо звичайний матеріал звітного характеру – це не висновок наукової роботи!
11. Не може не дивувати уявлення дисертанта (як і його наукового консультанта) про те, яким має бути науковий висновок. Причому тут євроінтеграція, яке відношення вона має до наукової роботи!
12. Просто чудо: заява про стратегічну мету збалансованого розвитку розглядається дисертантом, як науковий висновок – слів немає!
Питання 36: Пане Мирославе Дмитровичу, що Ви тут збираєтесь захищати?
Висновок по автореферату дисертації       
Написати, що робота слабенька і не відповідає критеріям ... це нічого не написати, бо роботи, як такої, просто немає. Дисертант знаходиться у глибокій ямі минулого і не розуміє цього. Звичайна профанація! Більше того, дисертант продемонстрував відсутність уявлення про те, чим має займатися географія, як саме наукова гілка. Об’єкт дослідження, прийнятий у роботі, не є географічним принципово – він має відношення до сільськогосподарського та економічного профілів. Це стосується і предмета дослідження. Безграмотно виглядає формулювання мети дослідження. З завдань, які визначив дисертант, жодне не стосується наукового дослідження, а їх формулювання свідчать про те, що дисертант взагалі не розуміє, що таке «завдання дослідження». До цього додається повна відсутність наукової новизни. Це дає мені підстави для вкрай негативної оцінки дисертації, її невідповідності відомим критеріям. За своїм науковим рівнем дисертація не перевищує звичайну магістерську роботу.
Виникає питання до членів спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка: як така робота була прийнята до захисту. Це ставить під сумнів фаховість членів спеціалізованої ради. 
Так докторські дисертації не пишуться!

23.03.2016 року
Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.

2 коментарі:

  1. Не очікував зустріти такий текст в авторефераті докторської дисертацій!!!

    “Виробництво хліба і хлібобулочних виробів в Україні повністю забезпечує потребу і в мінімальній і в раціональній нормах. Виробництво картоплі значною мірою перебуває поза товарногрошовими відносинами. З урахуванням мінімальних норм, згідно споживчого кошика, регіональне виробництво картоплі певною мірою є недостатнім у високоурбанізованих Донецькій та Дніпропетровській областях. За умов забезпечення раціональних норм до них додаються Запорізька, Луганс ька та Харківська області. Ці резервні обсяги можуть бути рушієм для збільшення обсягів виробництва картоплі фермерськими господарствами у приміських зонах вищезгаданих областей.”

    ВідповістиВидалити
  2. Фрази з підручника 1990их рр., напр., підручника Паламарчуків, що видавався тоді на кошти фонду Сороса. Цікаво, що на українських кафедрах економічної географії (най вважатимемо її економічної дисципліною) закріпилися уявлення про стан української економіки на 1990. Насправді ж ніхто не знає дійсного регіонального розподілу тих чи інших виробництв. І тут є місце для польових досліджень, адже державна статистика неадекватна. В неплановій економіці ніхто всерйоз не звітує перед державою (принаймні у нас).
    Борис Эмм

    ВідповістиВидалити