15 грудня 2011 р.

Земельне питання в Україні (і не тільки)

Я не маю жодного відношення до політики, тому те, що тут написано, не переслідує ніякої політичної мети. Це – думка вченого і громадянина України і Світу, яку я вважаю об’єктивною. Йтиметься про так званий закон «Про ринок землі» і земельну реформу взагалі. Я не збирався нічого писати, бо розраховував на те, що у Верховній Раді знайдеться достатньо відповідальних і розумних людей, яким вистачить волі зупини цей «закон» ще на стадії обговорення, але цього не сталося. Відповідальних і розумних виявилося замало. Більше того, мене вразили висловлювання деяких чиновників, які заявляли, що ті, хто проти переводу сільськогосподарських земель у приватну власність та їх ринок, просто не розуміють… Такі висловлювання я розглядаю як приниження гідності мільйонів незгодних з тим, що Влада намагається зробити із землею (наступними будуть закони „Про ринок повітря”, „Про ринок річок” тощо). Думаю, ті, хто справді розуміє, складають велику небезпеку для чиновників. Думаю, тут мають місце особисті інтереси. Отже, почну з посилання на Брукса Адамса (Уилсон, 1998):

«По мнению Брукса Адамса, каждая цивилизация в своем развитии проходит четыре следующих этапа:
1. Монополизация знания жрецами. Например, египетские, как и майянские, жрецы держали письменность в секрете от мирян.
2. Монополизация военной силы завоевателями, которые превращают себя в Государства или правительства. К примеру, "французский ублюдок" (Вильгельм Завоеватель, как его охарактеризовал Том Пейн) высаживается в Англии с передовой технологией - тяжелая конница против местного пешего войска – и становится королем. Его родственники и приспешники становятся землевладельцами-лендлордами.
3. Монополизация земли этими лендлордами. Сбор дани ("ренты") с тех, кто живет на этой земле.
4. Монополизация выпуска денег национальными банками. Сбор дани ("прибыли") за каждую денежную единицу, выпущенную в обращение».

Не більше, і не менше! Все давно відоме. У чому ж полягають головні проблеми?
  1. Найбільшою проблемою є абсолютне нехтування Владою думки тих представників громадянського суспільства, аграріїв, які прагнуть вирішувати складні проблеми в режимі відкритого обговорення. Саме серед них ми маємо серйозних спеціалістів різних профілів – вчених, філософів, практиків. Але Влада діє за відомим принципом: а Васька слухає, та їсть.
  2. При вирішенні складного питання власності на землю ігнорують той факт, що бути власником землі в принципі не можна, власником землі є Матінка-Природа, а не якась особа, спільнота чи держава (не плутати з країною), представлена чиновницьким апаратом. Це – дуже важливий момент: заяви про те, що та чи інша ділянка земної поверхні належить тій чи іншій державі, є не більш, ніж пустослів’ям. Немає такого закону природи, який підтримував би це твердження! Будь-яка держава (а ця форма організації суспільства є тимчасовою, бо вона не спроможна забезпечити вільний розвиток людини) організується у межах певної території (не плутати із землею!), і єдине, що вона має робити, це організовувати, узгоджувати, контролювати цивілізований режим проживання людської спільноти на цій території. Цивілізований означає узгоджений зі всіма агентами, якими є не тільки окремі особи, групи осіб чи людське суспільство вцілому, але й Природа, яка, до речі, виступає тією основою, на якій базується вся діяльність суспільства, і аж ніяк не ресурс. Тому, перевага має бути віддана саме Природі, що забезпечує умови нормального буття. Отже, на місце антропоцентризму треба поставити природо-центризм і розуміння того, що людина є продуктом Природи:знищуючи Природу, людина знищує себе. Стратегія, що враховує це, відома як «стратегія узгодженого розвитку» (наприклад, Ковалёв, 2009 і кілька матеріалів на цьому блозі), а однією з найважливіших її позицій є створення і узаконення країни/держави «Біосфера». Саме це є найпершим завданням сьогодення.
  3. Виходячи з цього, земельний кадастр має бути повністю перероблений з врахуванням необхідності повсюдного виділення земель (це питання стосується не тільки України) і такої їх конфігурації (територіальної організації), яка б дозволяла Біосфері як агенту взаємодії стало відтворювати свої функції. Для цього вона має бути, перш за все, безперервною. Нічого подібного на сьогодні ми не маємо. І саме цей момент має переважати у територіальному плануванні. Без цього людське суспільство виглядає як «цивілізований» вандал. З Природою слід домовлятися, базуючись на знанні режимів її функціонування і розумінні нашою залежності від неї. Тому головними при розробці поставлених питань мають бути не чиновники і ті, хто має відношення до господарської системи, а географи та екологи, що, зрозуміло, мають високу кваліфікацію і відповідальність: це – питаннягеографічної (найбільшої) складності. Проблема узгодження між суспільством і Природою виходить на перший план. Для його вирішення необхідна серйозна міждержавна програма.
  4. Наступне питання стосується того, чи може земля бути товаром і продаватися. Тут виникає ціле віяло питань:
а) Чи є земля товаром? Зрозуміло, що ні, бо землю ніхто не виробляв, а товаром є тільки вироблена продукція: земля є складовою Природи, тому абсолютно незрозуміло, на яких підставах і хто її збирається продавати! Чи може держава, тобто купка чиновників, паразитуюча надбудова, торгувати землею? Ні, бо земля не належить державам!
б) У чому полягає функція держави? Її функція полягає в узгодженні інтересів людської спільноти і Природи, інтересів різних агентів, що здійснюють виробничу та інші види діяльності з використанням землі.
в) Якщо не можна продавати землю, то як узгодити питання землекористування? Держава має розподіляти землі між агентами землекористування і контролювати його режим в плані збереження характеристик ґрунтів. Це має стимулювати відповідальність і підвищення професійного рівню виробників. Зрозуміло, що мають бути узгодженими і площа, і режим землекористування при умові постійного моніторингу.
г) чи може земля передаватися у спадок? Ні, у спадок має передаватися право здійснювати виробничу діяльність на даній ділянці землі!
5. Мені незрозуміло, чому чиновницький апарат розглядає громадян України як лохів. На екранах зомбо-ящиків крутять рекламні кліпи та висловлювання чиновників, у яких декларується, без будь-якого обґрунтування, необхідність введення ринку землі. Ось приклад:"Украина может давать продуктов питания на $100 млрд. в год на внешних рынках. Самый жесткий дефицит сегодня в мире именно на продукты питания… И здесь жесткая борьба за место под солнцем… Поэтому мы должны выходить на внешние рынки. Поэтому нам необходим полноценный рынок земли", — сказав міністр АПК України Микола Присяжнюк. Невже хтось думає, що ця демагогія може бути серйозно сприйнята? На зовнішні ринки через ринок землі не виходять, пане міністре, на ці ринки виходять з продукцією відповідної якості і собівартості, до чого ринок землі відношення не має. Це забезпечується відповідним рівнем фаховості, порядності, відповідальності виробників. Держава має допомагати їм це робити. Тому я розглядаю земельну реформу, яку намагаються сьогодні провернути, як адмін-шулерство, метою якого є збагачення тих, хто до агровиробництва жодного стосунку не має.
Посилання:
  1. Уилсон Р.А. Прометей восставший. Психология эволюции. - "JANUS BOOKS","София",1998
  2. Ковалёв А.П. Ландшафт сам по себе и для человека. – Харьков: «Бурун-книга», 2009.

10 коментарів:

  1. Справа у тому, що земельна реформа в Україні проведена неправомірно, бо згідно із Конституцією, земля належить виключно народу, а не державі. Тому для прийняття такого закону треба було проводити референдум, і ні як інакше!

    ВідповістиВидалити
  2. Будьте реалістами! - В нас бандитська влада. Домагайтеся неможливого! - Влади треба позбутися.

    ВідповістиВидалити
  3. 1. Хотілося б дати відповіді на отримані коментарі і дещо додати. Зрозуміло, що подібні тенденції, а я маю на увазі закон „Про ринок землі”, може привести до того, що буде запропонований не тільки ринок землі, але й закон „Про ринок людей разом із землею”, а потім – закон „Про ринок Землі”... 2. Думаю, що у Конституції теж написано некоректно, бо представники Влади скажуть, що вони і є народ. Вважаю, що я правий – земля – це Природа, тому вона не може бути товаром в принципі, вона не належить державам – держава має тільки організуючу функцію. 3. З приводу бандитської влади – шановний, будь-яка Влада є бандитською, у нас, чи у іншій державі! Влада – це завжди примушування людей до покори, обмеження їх свободи і т. і., але все залежить від людей. Якщо люди це сприймають, то, може, вони на це заслуговують. Читайте на цьому блозі мою статтю „Государство и регион как альтернативные формы…”

    ВідповістиВидалити
  4. Шановний Олександре! Ви праві, але самі ж написали – «Якщо люди це сприймають, то, може, вони на це заслуговують». Україна ПЕРЕСИЧЕНА освіченими і гідними людьми, але НЕ ВОНИ «делают погоду». І що робити? Я вважаю, що є лише один шлях: залишатися фахівцем і бути готовим до плідної роботи, коли прийде час. А як не прийде - …………. Дякую за статтю. Змістовно, ґрунтовно, цікаво, вірно.

    ВідповістиВидалити
  5. Шановний Євгене! Дякую за підтримку моєї думки. Я розумію, що те, що ми пишемо, там нікого не цікавить. Вони зайняті особистими справами. Але я не можу мовчати, бо мовчання – це зрада, зрада Природи, зрада України і самого себе. А що стосується фахівців, я думаю, що фахівець має бути перш за все людиною, а людина має відчувати відповідальність за все. Це не мої слова, так вважав Сент-Екзюпері.

    ВідповістиВидалити
  6. Саме так! Приєднуюся до кожного слова. Я так само пишу, бо не можу мовчати.

    ВідповістиВидалити
  7. Я теж приєднаюся до всіх слів, сказаних коментаторами. Будемо робити все, що в наших силах.

    ВідповістиВидалити
  8. Я дякую за коментарі. Приємно, що є люди, небайдужі до майбутнього України і, ще головніше, до Природи, яка є нашим корінням. Якщо ми знищимо це коріння, знищимо й себе. Людина відрізняється, перш за все, розумом, який дозволяє певною мірою передбачати майбутнє. Нажаль, у нас плутають розум і вутлість, спроможність вираховувати вигоду. Ще Мартін Хайдеггер попереджав про небезпеку приходу „розуму”, що розраховує. Нажаль, це сталося. Але це – тупик. Чим більше проявляється ця властивість у людини, тим менше у неї такої якості, як людськість. Крім того мене тривожить той факт, що а ні географи, а ні екологи, які у цьому питанні мають бути на передньому фронті, не беруть участі у обговоренні.

    ВідповістиВидалити
  9. До питання про „Ринок землі” (додаток) Природа у всіх народів планети сприймається як Матір, земля також завжди сприймалася як Матір. Ми всі походимо з землі і повертаємось у землю. Тут – кістки наших пращурів. Тому ті, хто віддає свій голос за закон „Про ринок землі” в Україні, голосують за продаж матерів. Та чи можна торгувати Матерями? Для цього треба повністю позбутися моралі і совісті. Таке питання навіть страшно обговорювати!

    ВідповістиВидалити
  10. Питання про ринок землі. Ініціатором ринку землі у ВРУ був Медведчук В.соц-демократ(о) (мабуть спадкоємці троцькістів), то з нього й треба розпочинати. А про удержавлення землі чи організацію земельних кооперативів мріяли Іван Франко, Сергій Подолинський. А термін природоцентризм вважа. краще замінити терміном "симбіотичне" землекористування. Читайте "Концепція освіти симбіотичного землекористування"

    ВідповістиВидалити