20 березня 2015 р.

ЦІКАВО, ДЕ ПАН Г.І. ДЕНИСИК НАВЧИВСЯ ГРАТИ ВОДНОЧАС НА КІЛЬКОХ ІНСТРУМЕНТАХ? ЖАЛЬ ТІЛЬКИ, ЩО ВСЕ ЦЕ — НЕ НА КОРИСТЬ ГЕОГРАФІЇ

Автор: Канська Вікторія Володимирівна
Тема: Регіональний історико-ландшафтознавчий аналіз антропогенних заповідних об’єктів (на прикладі Поділля);
Місце виконання роботи: кафедра географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Науковий керівник:
Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Офіційні опоненти:
Кілінська Клавдія Йосипівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Воровка Володимир Петрович, доцент, декан факультету, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького.

Захист планується на 31 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Канської Вікторії Володимирівни
«Регіональний історико-ландшафтознавчий
аналіз антропогенних заповідних об’єктів
(на прикладі Поділля)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Не можу не розглянути автореферат дисертації, назва якого містить водночас відношення до ландшафтознавства та заповідних об’єктів, бо сам я вважаю себе ландшафтознавцем та є автором концепції «Країна Біосфера», яка безпосередньо пов’язана з тим, що називається заповідним фондом, і, до речі, протиставлена концепції окремих заповідних тіл. Отже,
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. «Термін «антропогенний заповідний об’єкт» у географічних енциклопедіях, довідниках та словниках поки що відсутній» (с. 1).
Питання 1: Пані, так може цей факт вже свідчить про те, що цей Ваш «об’єкт» - вигадка, до того ж чергова (з огляду на серію робіт, написаних під керівництвом пана Денисика Г.І.), призначена для того, щоб Вам було про «що» писати?
Мій коментар: Я хочу наголосити саме цьому – на штучності подібних «об’єктів», які постійно з’являються у дисертаціях, керованих шановним Григорієм Івановичем Денисиком, тобто це – звичайний термінологічний випендрьож. Розмови про те, що заповідні об’єкти присутні у великій кількості – на користь клаповухих, бо вже давно на території України (і не тільки) не можна знайти території, які не піддавалися антропогенному впливу. Причому це мало місце з часів, як мінімум, кроманьйонців. Тому те, що написано, як актуальне, має бути взяте у лапки.
Об’єкт дослідження: антропогенні заповідні структури Поділля.
Мій коментар: Об’єктом дослідження має бути якесь явище, природу якого слід зрозуміти, а не складові заповідного фонду, причому безвідносно конкретної території, яка може виступати тільки, як приклад.
Предмет дослідження: процес формування, структура, класифікація та раціональне використання АЗО Поділля.
Питання 2: Пані, якщо ці Ваші «об’єкти» мають антропогенне походження, то чи не здійснюється їх формування на основі певної структури з врахуванням варіантів раціонального використання?
Мій коментар: Розумієте, що діється – береться дещо, створене людиною на основі відповідних проектів, планів, і пропонується це дослідити, що - проекти? Створили інженери пральну машину, і ось аспірантці «науковий» керівник пропонує її дослідити, як науковий об’єкт – чи не дивно? Ні, не дивно, якщо йдеться про аспірантку Григорія Івановича Денисика.
Мета: доповнити і удосконалити теоретико-методологічні засади регіональних досліджень антропогенних заповідних об’єктів, виявити чинники і закономірності  їх формування, структуру, провести класифікацію АЗО та розробити шляхи їх подальшого раціонального використання.
Мій коментар: Я вже показав, що сама тема висмоктана з пальця, такою є і «мета». У мене питання до членів спеціалізованої вченої ради Л 26.001.07 Київського (головного в Україні) національного університету ім. Тараса Шевченка: шановні, чи є у вас межа прийняття профанації до захисту? 
Я бачу, що такої межі немає! Як метою дослідження може бути доповнення і удосконалення!
Завдання дослідження (всього сім):
. аналіз, доповнення та удосконалення теоретико-методологічних засад регіональних конструктивно-географічних і ландшафтознавчих досліджень АЗО;
Мій коментар: Якщо навіть визнати правомірність цього, то це не задача дослідження, а етап підготовки до нього.
Питання 3: Пані, у чому, на Вашу думку, полягає різниця між географією і конструктивною географією, географією та ландшафтознавством?
Мій коментар: Думаю, дисертантка про це не думала, їй заважав образ диплома кандидата наук, що маячив перед нею.
. виявлення і дослідження просторово-часових чинників та етапів формування наявних та майбутніх антропогенних заповідних об’єктів;
Питання 4: Пані, які, крім просторово-часових, чинники Вам відомі?
Мій коментар: Зрозуміло, що ніяких просторово-часових чинників немає – це маячня.
. дослідження структури АЗО та розробка способів їх картографування;
Питання 5: Пані, як дослідження може бути завданням дослідження?
Мій коментар: У Григорія Івановича Денисика може бути все, що завгодно!
. розробка та обґрунтування класифікацій АЗО та їх співвідношення з класифікаціями натуральних заповідних об’єктів;
Питання 6: Пані, так Ви досліджуєте класифікації?
Мій коментар: Відчувається висмоктаність з пальця. Класифікація – це всього тільки форма впорядкування даних, а не сам об’єкт, а де сам об’єкт?
. виявлення регіональних відмін АЗО та їх районування;
Питання 7: Пані, невже до Вас регіональні відмінності не були відомі?
Мій коментар: Так йдеться ж про об’єкти, яких не існує, от ще балда!
. обґрунтування порядку заповідання антропогенних об’єктів та визначення їх місця в регіональній екомережі;
Питання 8: Пані, невже це має відношення до самого об’єкту?
Мій коментар: Так, має, бо йдеться про віртуальні об’єкти-міражі!
. прогнозування подальшого заповідання антропогенних об’єктів, їх раціонального використання та збереження.
Питання 9: Пані, невже Ваші віртуальні об’єкти слід прогнозувати?
Мій коментар: Думаю, вже всім зрозуміло, з чим і з ким ми маємо справу – з локшино-вішальниками!
Методи дослідження: «Концепція взаємодії суспільства і природи, тісно взаємопов’язаних між собою складових географічної оболонки, що динамічно розвиваються у просторі і часі, - є методологічною основою проведеного дослідження» (с. 2).
Мій коментар: Перепрошую, це ж ЖАХ !!! Людина плутає загальнонаукову концепцію філософського рівня з методологією! Мадам, звідкіля Ви звалилися?
Наукова новизна: вперше:
. деталізовано предметну сутність …;
Питання 10: Пані, з яких пір деталізація стала науковою новизною?
Мій коментар: Спитайте у пана Денисика, він точно вигадає відповідь.
. визначено та проаналізовано просторово-часові чинники …;
Питання 11: Пані, а що таке «простір» і «час».
Мій коментар: Я вже не буду відправляти дисертантку до робіт Пуанкаре і Маха, нехай подивиться хоча б Лейбниця.
. досліджено структуру антропогенних заповідних об’єктів …;
Питання 12: Пані, а як можна дослідити те, чого немає?
Мій коментар: Пані навіть не розуміє, що слово «досліджено» не значить «наукова новизна», це просто факт зробленого.
. прогнозування подальшого заповідання антропогенних об’єктів … .
Питання 13: Пані, так у чому тут новизна?
Мій коментар: Ми бачимо, що ніякої новизни в роботі немає та й не могло бути, бо це не дисертація, а дутик.
Основний зміст роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади …». Дисертантка пише, що проаналізувала попередній досвід вивчення антропогенних заповідних об’єктів.
Питання 14: Пані, про який попередній досвід йдеться, якщо Ви вперше вводити термін «антропогенний заповідний об’єкт»?
Мій коментар: Пан Олекса, дурненький, не розуміє: так треба!
Читаємо: «Під антропогенними заповідними об’єктами розуміємо об’єкти, у яких наявні чи переважають докорінно змінені натуральні і (або) заново створені компоненти і ландшафтні комплекси, що мають чи набули унікальних властивостей і потребують заповідання» (с. 4).
Питання 14: Пані, чи можете Ви назвати об’єкти (природні чи змінені людиною, які на мають унікальних властивостей?
Мій коментар: Насправді, це питання можна було не ставити, бо йдеться про «визначення» на рівні середньої школи, але сформоване на основі поглядів, далеких від сучасних.
Табл. 1. «Наявні та запропоновані визначення заповідних структур» (с. 4).
Питання 15: Пані, Ваші «фації», «урочища» та «місцевості» є реально існуючими утвореннями, чи вони виділяються дослідником?
Мій коментар: Я не буду питати пані дисертантку, чи знайома вона з монографією О.П. Ковальова «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009 року, бо у даному випадку це не має сенсу – людина проходила навчання у заповіднику під назвою «Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського», у якому ретельно зберігаються «ідеї» ландшафтознавства радянських часів, та відкидаються все інші версії. Тому у мене відразу склалося враження, що я опинився десь там у 60-х роках минулого століття.
Що стосується рис. 1 – це просто демонстрація надмірно спрощених уявлень на основі безграмотності.
Розділ 2 «Поділля як своєрідний історико-географічний регіон України».
Мій коментар: А це вже, як кажуть, нижче плінтуса! Як такий розділ може бути складовою кандидатської дисертації
Розділ 3 «Просторово-часовий аналіз формування і функціонування АЗО …». Надзвичайно цікаві думки! Серед головних чинників дисертантка відмічає (с. 8):
. значне різноманіття природних ресурсів і ландшафтних комплексів …;
. контактність зональних ландшафтів, прикордонність території, розташування Поділля на «цивілізаційному перехресті … - сприяло утворенню заповідних ландшафтно-технічних систем».
Питання 16: Пані, що Ви розумієте під «ландшафтно-технічною системою»?
Мій коментар: Мене просто вражає спроможність цих людей вигадувати пусті фрази! Це ж чисте словоблуддя! Рівень всього розділу – максимум студентський.
Розділ 4 «Конструктивно-географічні підходи до поліпшення …» - «обґрунтовано індивідуальні та локальні підходи до збереження та заповідання … об’єктів» (с. 9).
Читаємо: «Якщо ми втрачаємо антропогенні об’єкти, що підлягають заповіданню тепер, то у майбутньому, навіть при їх відтворенні, це вже будуть несправжні АЗО» (с. 9).
Мій коментар: Пані, так вони ж у Вас і так несправжні – віртуальні!
Читаємо: «Каркас сучасних антропогенних ландшафтів Поділля формують два їх класи – селитебний і дорожний …» (с. 9).
Мій коментар: Перепрошую, мені треба до лікарні – у мене нижня щелепа відпала!
Питання 17: Пані, а як виглядає Ваш «дорожний ландшафт»?
Мій коментар: Пане Олекса, вийди на дорогу і подивись, чого причепився, тут людина науковим дослідженням займається!
Я не буду коментувати рис. 3, 4 та 5 – це дитячий лепет. Причому цей лепет дисертантка намагається розповсюдити на всю Україну.
Висновки:
Дисертантка вже написала, що вирішили важливу наукову проблему, навіть не позначивши її!
1. Теоретико-методологічною основою пізнання АЗО концепція взаємодії природи і суспільства …; все що написано далі – звичайне словоблуддя.
Мій коментар: Це викликає не подив, а обурення!
2. Історико-географічний аналіз  … джерел дає можливість зробити висновок, що АЗО Поділля формувались нерівномірно як у просторі, так і у часі;
Мій коментар: Невже для цього слід було проводити дослідження?
3. Значна кількість та різноманіття АЗО дали можливість провести їх класифікацію. …
Мій коментар: Класифікація є формою упорядкування даних, не більше!
4. Різноманіття та оригінальність АЗО Поділля зумовлені не лише своєрідними природними умовами та ресурсами регіону, але й тим, що Поділля – край стародавнього, активного … освоєння.
Мій коментар: І це називається науковим висновком?!?
5. Ландшафтна структура АЗО Поділля складна і різноманітна: від простих урочищ до складних ландшафтних систем.
Мій коментар: Не піднімаючи питання про штучний характер термінології, невже є на планеті ділянки з простою структурою?
6. Виокремлення і заповідання антропогенних об’єктів та формування на їх основі АЗО необхідно проводити за схемою: індивідуальний АЗО – локальна група (ансамбль) – регіональна система АЗО.
Мій коментар: А де ж тут наука?
7. У сучасних реєстрах природоохоронного фонду … переважають натурально-антропогенні  і антропогенні заповідні об’єкти.
Мій коментар: І що далі? Де тут наука?
Висновок по автореферату:
Важко читати подібні «дисертації», які є вираженою профанацією. Ніяких слідів наукового дослідження в роботі не проглядається. Маємо черговий приклад псевдонаукового словоблуддя, виконаного під керівництвом пана Денисика Григорія Івановича. В роботі повністю відсутній критичний аналіз поглядів, як стосовно ландшафтознавства, так і стосовно структури заповідного фонду. Картографічні розробки і таблиці виконані на вкрай низькому рівні і демонструють надзвичайну обмеженість дисертантки в області географії і ландшафтознавства. Отже, не може бути й мови про позитивний висновок – це звичайна фальсифікація.  
20.03.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар