12 березня 2015 р.

ЧЕРГОВИЙ ШЕДЕВР, СКЛЕПАНИЙ У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА – ОСЬ ЦЕ «РІВЕНЬ»: «ШАНОВНИЙ» ПАНЕ Б.П. ЯЦЕНКО, НЕ СРАМІТЬ ШЕВЧЕНКА!

Цікаво, яку «географію» навішує на вуха студентам цей пан професор? Це питання до адміністрації університету та міністерства.

Автор: Адамович Зоряна Михайлівна
Тема: Суспільно-географічні системи глобальної економіки знань;
Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник: 
Яценко Борис Павлович, доктор географічних наук, професор кафедри краєзнавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:
Смаль Валентина Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя;
Маруняк Євгенія Олександрівна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу природокористування та збалансованого розвитку, Інститут географії НАН України.

Захист планується на 30 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
Про автореферат дисертації
Адамович Зоряни Михайлівни
«Суспільно-географічні системи
глобальної економіки знань»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
по спеціальності 11.00.02 – економічна
та соціальна географія

Важко мати справу з дисертаціями, автори яких вже у назві своїх робіт демонструють повну відсутність розуміння тієї області науки, у якій збираються захищати дисертацію. Назва «Суспільно-географічні системи глобальної економіки знань» є саме таким свідченням і вимагає відразу поставити питання:
Питання 1: Шановна Зоряна, чи можете Ви назвати ті одиниці, які є структурними складовими  саме географічної організації середовища як області дослідження географії, та як вони представлені у Вашій розробці?
Мій коментар: Думаю, що Зоряна Михайлівна навіть не замислювалась над цим, бо таких одиниць, виходячи з назви, у її роботі немає, як немає і обґрунтування приналежності її роботи до географії. Це саме те, що зводить географію до псевдонаук. Знання не можуть бути об’єктом дослідження географії (якщо не йдеться знання, як структуру та режими географічного середовища, бо все залежить від того, як ми визначаємо поняття «знання»), у якому б сенсі вони не розглядались, тим більше, що йдеться про економіку знань - чисто економічний аспект. Пані, навіщо Ви, разом зі своїм промоутером паном Яценком Б.П., руйнуєте географію?
Загальна характеристика роботи  
Актуальність теми. Розглянемо першу фразу: «Сучасне суспільство, в якому інформація та знання виступають визначальними факторами соціально-економічного розвитку світового господарства та господарства окремих країн, постало перед необхідністю творення нового типу господарювання» (с. 1).
Питання 2: Пані, на яких підставах Ви у географічній роботі, як Ви її кваліфікуєте, розглядаєте соціально-економічний розвиток та господарство?
Мій коментар: Пані не є географом, вона не знає, що соціально-економічні питання та господарство розглядаються у циклі соціально-економічних наук, а географія займається іншими питаннями.
Питання 3: Пані, у чому сенс висловлювання «інформаційно-комунікативна інфраструктура»?
Мій коментар: Пані не розуміє, що комунікація – це процес обміну між реципієнтами сигналами, повідомленнями, даними, що включає їх сприйняття і трактування, внаслідок чого вони стають інформацією, причому природа сприймаючої сторони не має значення, вона має сенс тільки при розгляді характеру інтерпретації. Пані не розуміє, що явище комунікації має інформативну природу. Що стосується економіки знань, вона була і залишається у сфері економіки, а все інше – вигадки, які мають за мету влізти зі своєю розробкою у географію.
Читаємо: «Перехід світового господарства та окремих країн світу до економіки знань зумовлює становлення нового геопростору та робить очевидною потребу виокремлення його інформаційно-заннєвої складової» (с. 1).
Питання 4: Пані, що таке економіка?
Мій коментар: Я задаю це питання, бо відчуваю, що пані користується цим терміном доволі формально. Економіка – це організація виробничої діяльності суспільства, тобто вона завжди базувалася на процесі відбору інформації, отже, ніякого переходу не мало місця. Економіка знань завжди була складовою економіки в цілому! Можна говорити тільки про те, що на сьогодні цьому питанню почали приділяти більше уваги і воно вийшло на перший план. Не зрозуміло також, навіщо писати про окремі країни (та ще й світу), якщо пишеться про світове господарство.
Питання 5: Пані, що Ви розумієте під геопростором, та ще й новим, чим Ваш геопростір відрізняється від звичайного простору і від старого геопростору?
Питання 6: Пані, Ви особисто є пані Зоряною, чи Зорянопростором, тобто, як Вас сприймати – як молоду жіночку, чи як шматок простору?
Мій коментар: Я бачу тут тільки бажання, шляхом використання красивих слів і висловлювань («економіка знань», «інформаційно-знаннєва складова» тощо), наростити науковість дисертації, але виходить навпаки, бо ці слова використані чисто формально. Ніякого геопростору немає, а сам простір – це модельний образ. Думаю, цей термін пані використала, щоб позначити відношення її роботи до географії, але спроба є невдалою. Пані не знайома з роботами серйозних авторів.
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під «інформаційно-знаннєвою» складовою, чим інформація відрізняється від знання?
Мій коментар: Знання є результатом осягнення свідомістю того, що ми називаємо дійсністю, тобто це – відібрана інформація, організована у інформаційні пули, що є основою культури. Отже, вислів «інформаційно-знаннєвий» є абсолютно некоректним. В цілому все речення свідчить про те, що дисертантка пішла шляхом демагогії. Прикладом є і наступне речення.
Читаємо: «На теренах нашої країни, становлення економіки знань, як на національному, так і на регіональному рівні стає однією з головних умов її стійкого розвитку» (с. 1).
Питання 8: Пані, у чому Ви бачите сенс висловлювань «економіка знань» та  «стійкий розвиток»?
Мій коментар: Хочу наголосити, що економіка знань – це всього тільки аспект економіки, а само явище мало місце завжди – з тих пір, коли люди почали виготовляти знаряддя праці (до речі, це стосується і тварин), тобто ні про яке становлення економіки знань не може йтися. Дивно, що дисертантка цього не розуміє. Що стосується стійкого розвитку, це взагалі байка про білого бичка, бо розвиток – це проходження через точки біфуркації і хаотизовані режими. Може пані переплутала стійкий розвиток зі сталим розвитком, але слово «сталий» - це не дуже коректний переклад, бо термін «sustainable» означає – життєпідтримуючий.
Питання 9: Пані, що таке «постіндустріальне суспільство»?  
Мій коментар: Це некоректне висловлювання, можна говорити тільки про суспільство постіндустріального періоду чи епохи.
Читаємо (стосовно робіт, що стосуються економіки знань): «Особливістю даних робіт є їх концептуальна дискусійність, яка доповнюється різноманітністю й неоднозначністю застосованого понятійного апарату» (с. 1).
Мій коментар: Але ж це нормальний стан науки в цілому, нічого дивного тут немає, тобто це не є особливістю даного напрямку: наука – це поле дискусії, а понятійний апарат не є і не може бути однозначно визначеним. Невже це Вам невідомо? А Ваш науковий керівничок цього не знає?
Об’єкт дослідження: економіка знань, як новий тип господарювання у постіндустріальному суспільстві.
Мій коментар: Я вже висловився стосовно такого об’єкту дослідження – він не має відношення до географії і, відповідно, сама робота не є географічною.
Предмет дослідження: суспільно-географічні особливості економіки знань на глобальному, мегарегіональному, національному та регіональному рівнях.
Питання 10: Пані, а що таке «національний рівень»?
Мій коментар: Я розумію, що можна виділяти різні рівні, але не можу зрозуміти, що таке рівень національний. Нація – це стала спільнота людей, що історично склалася і відзначається єдиною культурою, мовою … Українці живуть у багатьох країнах, не маючи відношення до життя своєї прабатьківщини, але вони лишаються українцями. Отже, говорити про національний рівень в плані економіки некоректно. А що стосується суспільно-географічних особливостей економіки знань – це пуста демагогія.
Мета: дослідити особливості формування та розвитку економіки знань в суспільно-географічних системах різних ієрархічних рівнів.
Мій коментар: Перепрошую, це абсолютно некоректне формулювання мети, бо дослідження – процес нескінченний, а так визначена мета не містить в собі проблему, яку слід вирішити!
Завдання дослідження:
. поглибити сутність поняття «економіка знань» та розширити понятійно-термінологічний апарат його суспільно-географічного дослідження;
Питання 11: Пані, а як можна поглибити сутність поняття?
Мій коментар: Ось приклад яскраво вираженої демагогії. Сутність цього поняття давно розкрита, її можна зробити тільки більш зрозумілою для певних груп людей, можна показати її сутність в іншому контексті (бо сутність завжди пов’язана з контекстом), але не можна поглибити. Що стосується розширення понятійно-термінологічного апарату, до цього прийому вдаються ті, хто намагається забезпечити собі місце у даній сфері. І невже не зрозуміло, що поглиблення і розширення не можуть бути завданням наукового дослідження?
. розробити теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо удосконалення оцінки рівня розвитку економіки знань  …; 
Мій коментар: Якщо йдеться про розробку теоретико-методологічних положень, то авторка мала б заявити, що саме вона і започаткувала цей напрямок – економіку знань. Але це не відповідає дійсності.
. визначити особливості розвитку економіки знань в суспільно-географічних системах …; 
Мій коментар: Пані не розуміє, що явище економіка знань – це природне явище, яке не розвивається, воно проявляється у вигляді певних варіантах. Так, будь-який живий організм (його організація і життєдіяльність) є проявом економіки знань у вигляді біологічної структури, геному, набутого досвіду, що визначає поведінку тощо. Але справа не в цьому: визначення особливостей розвитку чогось у тих чи інших умовах не міняє суті явища!
. здійснити типологію суспільно-географічних систем з метою виявлення загальних характеристик розвитку економіки знань …;
Мій коментар: Типологія чогось не є науковою задачею – це спосіб упорядкування даних. Більше того, всі ці типології давно створені іншими авторами.
. визначити та проаналізувати основні причинно-наслідкові зв’язки між складовими економіки знань;
Мій коментар: Перепрошую, але для цього спочатку слід створити модель самої системи економіки знань, про яку нічого не сказано!
. провести порівняльний аналіз трансформації структур суспільно-географічних систем із різним рівнем розвитку економіки знань.
Мій коментар: Перепрошую, але для цього спочатку слід розробити загальну модель такої соціально-географічної системи, яка б містила, як складову, ось цю саму економіку знань! А про це в задачах нічого не сказано.
Я не бачу тут задач, які можна було б кваліфікувати як наукові і такі, що відповідають критеріям географії.
Методи дослідження:
Читаємо: «Основними методологічними підходами … є системно-структурний, географічний та історичний, що дозволило розглядати глобальну економіку знань як цілісну систему, що розвивається у геопросторі …» (с. 2).
Питання 12: Пані, географічний та історичний – це методологічні підходи?
Мій коментар: Пані не знає, що наукові напрямки – це не методологічні підходи, вони розділяються завдяки різним областями дослідження, що потребує наявності певних критеріїв. Пані, це прояв безграмотності!
Питання 13: Пані, так Ваш геопростір – це те, у чому щось розвивається, чи те, що формується географічними утвореннями?
Мій коментар: Я розумію, що це питання не для рівня пані. Інші методи я коментувати не буду.
Наукова новизна: вперше:
. розроблено методику суспільно-географічної оцінки економіки знань;
Питання 14: Пані, а як можна щось оцінити суспільно-географічно?
Мій коментар: Питання навіть не в цьому, а у тому, що методика, якщо вона навіть і розроблена, не може розглядатись, як наукова новизна географічного дослідження, такою може бути тільки новизна, отримана за допомогою метода.
. проведено просторово-часові дослідження економіки знань …;
Мій коментар: Перепрошую, так у чому тут новизна.
. здійснено типологію суспільно-географічних систем за рівнем розвитку економіки знань.
Мій коментар: Але типологія чогось не є науковою новизною, це всього тільки спосіб впорядкування даних, що робить їх більш зручними для використання у дослідженнях!
Ми бачимо, що у роботі немає нічого, що можна було б кваліфікувати як наукове дослідження, не є вона і географічною.
Основний зміст роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні аспекти …» - «поглиблено сутність економіки знань як нового типу господарювання …» (с. 4).
І далі: «Економіка знань розглядається, як новий тип господарювання, в якому роль основних виробничих ресурсів відіграють інформація та знання, активне використання яких призводить до трансформації робочої сили, а також зростання ролі знаннєємного матеріального та нематеріального виробництва внаслідок створення сприятливого економіко-інституційного середовища, підвищення ролі освіти, науково-інноваційного середовища та динамічного розвитку інформаційних комунікацій та технологій» (с. 4).
Питання 15: Пані, кому належить це визначення, Вам чи вашому науковому керівнику – пану Б.П. Яценко?
Мій коментар: Це питання у мене виникло, коли я, не без труднощів, зміг дістатися кінця речення. Я опинився у точці біфуркації: кому приписати вміння маніпулювати науковими термінами – пані (вона мені подобається все більше), чи пану Яценко? Отже
1. Будь-які форми господарювання ніколи не обходились без знань, бо те, що називається господарюванням, і є знанням, досвідом трудової діяльності! Питання тільки в тому, що, якщо раніше це було фактом, який не лежав на поверхні, то тепер, коли терміни «знання», «інформація», «новація», «інформаційні технології» тощо, почали активно впроваджуватись у дискурс, «зненацька» почали говорити про економіку знань. Отже, про новий тип господарювання не йдеться, йдеться про зміну акцентів, що виводить цей аспект на ведучі позиції. До речі, у часи цехового виробництва кожний майстер мав свої секрети, що саме і є тим самим знанням. Дівчинко, що Ви понаписували?!
2. Інформація та знання не є виробничим ресурсом, це те, що відрізняє одне виробництво від іншого, тобто воно задіяне в організації виробництва і лежить в основі конкуренції між виробничими об’єднаннями, бо впливає на ефективність і неповторність виробничих режимів.
Питання 16: Пані, що Ви розумієте під робочою силою і які варіанти її трансформації Ви можете назвати?
Мій коментар: Пані демонструє безграмотність: робочу силу не можна трансформувати, це можна зробити тільки з режимом її використання! Але можна говорити про трансформацію робочої сили у вироблені речі та гроші: гроші робляться з людей!
Питання 17: Пані, чим відрізняється Ваша «знаннєємність» від наукоємності?
Мій коментар: Це і є те, що авторка називає розширенням понять і термінів. Насправді – пусте слово, маячня.
Питання 18: Пані, що таке «економіко-інституційне середовище»?
Мій коментар: І я не знаю!
Я не буду коментувати перші два абзаци стор. 5 – це не цікаво, зосереджу увагу на третьому:
Читаємо:: «Оскільки часово-просторовий аналіз основних факторів є головною ознакою географічного підходу, в основу аналізу компонентно-територіальної організації економіки знань покладена модель інформаційно-суспільно-географічного простору, складовими якого є суспільно-географічні системи …» (с. 5). Думаю, що одного цього речення достатньо, щоб відвести всі зазіхання дисертантки на диплом кандидата наук взагалі і в області географії особливо.
Питання 19: Панночко, які ще особливості Вашого «географічного підходу» Ви можете назвати?
Мій коментар: Мені дуже цікаво.
Питання 20: Пані, існує аналіз часових послідовностей (даних), отже, коли Ви пишете про часовий аналіз, Ви саме це маєте на увазі?
Питання 21: Пані, до чого зводиться компонентно-територіальна організація як така?
Мій коментар: Та треба ж привнести в роботу хоча б якусь науковість!
Питання 22: Пані, Ваш «інформаційно-суспільно-географічний простір» - це те, у що трансформується Ваш «геопростір»?
Мій коментар: Здохнути можна!
Питання 23: Пані, а що таке «інформаційний простір»?
Мій коментар: Пане Олекса, чого причепився! Інформаційний простір – це простір, тільки інформаційний!
Питання 24: Панночко, тоді що таке інформація?
Мій коментар: Панночко, інформація – це редукція невизначеності – розбіжність, здійснений вибір. Для суб’єкта інформація проявляється як неочікувана подія. Це означає, що ніякого інформаційного простору просто не може бути, бо подія локальна. Панночка використовує термінологію, смисл якої не розуміє. Мені важко також зрозуміти, навіщо писати про ієрархію економіки знань, якщо всім відомо, що регіональна виробнича структура є ієрархічною. Все, що написано далі, ніякого відношення не має до географії.
Розділ 2 «Сучасні тенденції розвитку глобальної економіки знань». Для цього використаний індекс економіки знань.
Питання 25: Пані, яким чином у цьому індексі присутня географія?
Мій коментар: Ніяким. Але є «аналіз геопросторової диференціації». При цьому дисертантка не розуміє, що само уявлення про простір стає можливим тільки при наявності диференціації, правда, не геопросторової, а середовища. Все, що дається у розділі далі, не має жодного відношення до географії.
Розділ 3 «Суспільно-географічна системність економіки знань».
Питання 26: Пані, які ще варіанти системності Ви можете назвати?
Мій коментар: Це ще один приклад безграмотності та формального використання наукової термінології. Маємо вислів, який позбавлений сенсу. Виявляється, можна говорити про біологічну, астрономічну, хімічну системність тощо. Це – маячня.
У розділі маємо матеріал, який має відношення до економіки та соціології, але не географії. Перепрошую, тут просто нема, про що питати!
Розділ 4 «Суспільно-географічна система економіки знань в Україні» - «виявлено тенденції розвитку економіки знань …, здійснено аналіз трансформації національного господарського комплексу на шляху становлення економіки знань» (с. 11).
Питання 27: Пані, а де тут географія?
Мій коментар: Ось, знайшов вислів – «внутрішні геопросторові відмінності в державі» (с. 12)! Просто вражає! Цікаво, з кого складається спеціалізована вчена рада Д 26.001.07 у Київському університеті, якщо її члени не спроможні визначити, має робота відношення до географії, чи ні. Все, що я читаю далі, можна кваліфікувати як гарну студентську курсову 4 – 5 курсів в області економіки знань.
Висновки (сім висновків при шести завданнях)
«У дисертації здійснено теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних уявлень про економіку знань …» (с. 14).
Мій коментар: Дуже самовпевнене твердження, за яким – пустота. Ніяких теоретичних узагальнень в роботі немає.
Питання 28: Пані, що Ви розумієте під концептуальним підходом?
Мій коментар: Пані нічого не розуміє, але слова підібрані гарні. Я взяв в Інтернет роботу «Road  to knowledge-based economy» (Editors Hameed A. Khan, M.M. Qurashi, Irfan Hayee, 2007) у якій є набагато більше теоретичних посилок, ніж у цій дисертації. Цікаво, чи є у списку джерел дисертації ця робота?
Розглянемо висновки.
1. «Поглиблено сутність поняття «економіка знань» …».
Мій коментар: Я вже висловився стосовно поглиблення суті, але, ясно, нічого подібного в роботі немає – це чиста декларація.
2. «Розроблено теоретико-методологічні положення …».
Мій коментар: Розробка теоретико-методологічних положень не є науковою новизною, крім того ніяких нових положень в роботі немає.
3. «Розглянуто процес становлення економіки знань …».
Мій коментар: Розгляд будь-чого не є результатом наукового дослідження.
4. «Здійснено типологію країн світу …».
Мій коментар: Ну і що? Це не є результатом наукового дослідження.
5. «… проведено порівняльний аналіз складових економіки знань».
Мій коментар: Ну і що? А де тут географія? Її немає.
6. «Висновок» стосується розрахунку індексу в межах України. Але ж це не є науковим результатом.
7. Дивний «висновок» про те, що в Україні на сьогодні не існує високотехнологічного господарства, наче про це ніхто не знає.
Мій коментар: Це і так всі знають.
Висновок по автореферату
Жахливе враження! Дисертантка, ввівши тільки термін «геопростір», подає своє творіння, зроблене на рівні курсової студентської роботи, до географічної спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, роблячи вигляд, що робота має відношення до географії. Допомагає їй у цьому доктор географічних наук пан Яценко Б.П. – професор цього ж університету, як вони там вважають – головного в Україні. Але це ще не все: члени цієї спеціалізованої ради докторського (!!!) рівня приймають цю роботу, хоча сліди географії в роботі відсутні повністю, а все «дослідження» зведене до розрахунків індексу економіки знань – відносного показника, який нічого не пояснює! Об’єктом такого «дослідження» є економіка знань – напрямок, давно відомий у світовій практиці, а предметом – надумані суспільно-географічні особливості економіки знань, тобто йдеться не про аспект, а про дивні особливості, які начебто у цьому явищі існують, якщо на економіку знань подивитись соціально-економічним оком – чиста профанація. При цьому демонструється вкрай низький рівень розуміння того, що називається методологією дослідження. У роботі відсутні будь-які обґрунтування, все носить чисто декларативний характер, відповідно, відсутні і висновки. Саме такі «дисертації» перетворюють географію на псевдонауку, яка втрачає свою затребуваність. Робота не відповідає ні вимогам до кандидатських дисертацій, ні критеріям географічності, бо сам об’єкт є чисто соціально-економічним. У черговий раз звертаю увагу географів на роль вчених рад Київського університету ім. Тараса Шевченка у перетворенні географії на прохідний двір для псевдовчених.

12.03.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар