13 березня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Рябоконь Ольги Володимирівни «Натурально-антропогенні ландшафти Поділля: структура, класифікація, оптимізація»,

Я ХОЧУ ЗВЕРНУТИСЯ ОСОБИСТО ДО НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ДИСЕРТАНТКИ – Г.І. ДЕНИСИКА: ПАНЕ ПРОФЕСОРЕ, ТЕ, ЩО ВИ РОБИТЕ ОСТАННІМИ РОКАМИ, НАЗИВАЄТЬСЯ СЛОВОМ «СВИНСТВО»!
Я ХОЧУ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЧЛЕНІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ПАНИ «ВИДАТНІ», КОЛИ ВИ ПРИПИНИТЕ ПРОПУСКАТИ ПРОФАНАЦІЮ?

Автор: Рябоконь Ольга Володимирівна
Тема: Натурально-антропогенні ландшафти Поділля: структура, класифікація, оптимізація;
Місце виконання роботи: кафедра географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Науковий керівник:
Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Офіційні опоненти:
Петлін Валерій Михайлович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Чехній Віктор Михайлович, старший науковий співробітник, завідувач відділом ландшафтознавста, Інститут географії НАН України.

Захист планується на 31 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Рябоконь Ольги Володимирівни
«Натурально-антропогенні ландшафти Поділля:
структура, класифікація, оптимізація»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Мені особливо цікаво читати автореферати дисертацій, у назві яких є слово «ландшафт». Я добре знайомий і з науковим керівником – професором Григорієм Івановичем Денисиком. Давайте розглянемо цей автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. «Дослідження створених людиною ландшафтних комплексів, які відіграють важливу роль у сучасній структурі і функціонуванні ландшафтної сфери Землі, є актуальним …» (с. 1).
Питання 1: Шановна Ольга Володимирівна, актуальність теми визначається тією проблемою, яку слід спробувати вирішити способом наукового дослідження, а Ви пишете про ландшафтні комплекси та якусь ландшафтну сферу, які присутні у режимі обговорення географів ось вже кілька десятиліть, то чи є це актуальним?
Мій коментар: Питання в тому, що пережоване неодноразово – не смачне. Ця застаріла оскомна термінологія, яку досі вкладають у студентські голови в університетах, заважає рухатись вперед.
Читаємо: «Головна ознака сформованих таким чином ландшафтних комплексів – наявність у них натуральних аналогів. Різниця між ними тільки у походженні, що й дозволяє розрізняти серед антропогенних ландшафтів особливу категорію натурально-антропогенних ландшафтних комплексів» (с. 1).
Тепер будемо вести дискусію серйозно, бо у пані – серйозний науковий керівник, наскільки серйозний, подивимось.
Питання 2: Пані, чим, на Вашу думку, відрізняються Ваш ландшафтний комплекс від географічного комплексу (геокомплексу)?
Питання 3: Пані, а що таке комплекс взагалі і які Вам відомі трактування цього терміну географами?
Мій коментар: Я задаю ці питання, бо дійсно хочу зрозуміти, наскільки людина, що претендує на науковий ступінь кандидата географічних наук, обізнана в плані тих дискурсів, які мають місце в географії і ландшафтознавстві зокрема. Вже давно мною були введені поняття про біотизовану та антропізовану геосистеми, структури денної поверхні, що їм відповідають, та ландшафти (ці терміни є значно більш вдалими, ніж запропоновані дисертанткою). Дивно, але я не бачу в авторефераті посилань на відповідні статті і монографії, складається враження, що дисертантка взагалі є першою, хто про це пише, роблячи вигляд, що ніяких інших варіантів немає.
Питання 4: Пані, Ви використовуєте терміни «ландшафтний комплекс» та «ландшафтна сфера», то як Ви трактуєте термін «ландшафт» і як Ваша трактовка узгоджується з іншими трактовками, в тому числі закордонних авторів?
Мій коментар: Коли молоду людину, яка готується стати науковцем, привчають не звертати увагу на проблематику, що має місце у досліджуваній сфері, а спиратися тільки на погляди свого наукового керівника, я кажу, що це – ознака поганого тону та відсутності наукової культури, і з цієї людини науковець не вийде. Я поставлю питання іншим чином:
Питання 5: Шановна, поняття про ландшафт є виключно географічним, чи загальним, яке вживається у різних сферах життєдіяльності?
Мій коментар: Так, це далеко не географічне поняття і воно не входить до тих понять, які формують структуру географічного тезаурусу. Ми знаємо, що це поняття дуже давнє (можливо воно виникло у 4-му – 5-му століттях і не в Європі, як вважалося, є дані про його походження з Китаю). У будь-якому випадку це поняття зв’язує людину, як реципієнта, та довкілля, яке вона сприймає (підхід Гумбольдта). Саме з цієї причини воно спочатку було пов’язане або з організацією життєдіяльності людей на обмежених територіях, або з мистецтвом. Але і в обох випадках ландшафт (землевпорядкованість) є не матеріальним об’єктом, який можна помацати руками, зважити, виміряти тощо, а саме образом. Свого часу я відніс ландшафт до категорії патернів, і нещодавно знайшов підтвердження цієї позиції в роботі Г. Уолтера (Живой мозг, 1966: 85), який пише: «Давайте проанализируем, что происходит, когда мы наблюдаем простейшую картину, все детали которой остаются неизменными …, например, ландшафт (пример явления с чисто пространственным паттерном)». Отже, коли термін «ландшафт» приліпили до терміна «комплекс», вийшло красиво – ландшафтний комплекс, але безграмотно. Це ж стосується і ландшафтної сфери. Питання в тому, що не можна абсолютно довільно змінювати смисл термінів, які вводяться ззовні та мають чітко виражену етимологію, тут мають бути певні обмеження, в тому числі – моральні.
Пані, я розумію, що шановний Григорій Іванович запропонував Вам не звертати увагу на цього дурочка – Олексу Ковальова, але я пропоную Вам подивитися деякі розробки, які базуються на етимології цього терміну. Йдеться про сайт «Fundamental problems of Geography», де є багато матеріалів стосовно цієї проблематики (впевнений, що дисертантка знає про цей сайт).
Питання 6: Пані, Ви пишете про так звані антропогенні ландшафти, які, з позиції Вашого дискурсу, є протилежними так званим натуральним, що означає, що людська діяльність не вписується у земну природу, тобто не є натуральною, на яких підставах?
Мій коментар: Вже достатньо давно мною були введені такі терміни, як біотизовані (перетворені біотою) та антропізовані (перетворені людиною) ландшафти (насправді – структури поверхні, які ми сприймаємо, як ландшафти), американські автори пишуть про «Landscape of Human activity» чи «Human-made landscape» (вже точно не комплекси!) …, що значно краще відображає те, що ми маємо. В такому варіанті все залишається натуральним, тобто природним і прибирається термінологічна неузгодженість. Але пані Ольга робить вигляд, що їй нічого про це невідомо і вона, як справжня «наукова» ВАТА, продовжує використовувати давно застарілу термінологію, яку їй нав’язав її науковий керівник (виключно з політичних міркувань). Я змушений констатувати, що актуальності теми, як такої, немає, бо все це давно описано в інших термінах.
Об’єкт дослідження: натурально-антропогенні ландшафти як особлива категорія антропогенних ландшафтів.
Питання 7: Панночко, як антропогенні ландшафти (тобто повністю створені людиною – наприклад, заводські цехи, якщо взяти Ваш підхід) можуть бути натуральними?
Мій коментар: Я бачу тут штучне породження «проблеми», тобто фальсифікацію, призвану забезпечити дисертантці можливість захищатися.
Питання 8: Пані, так Ви досліджуєте ландшафти, чи ландшафтні комплекси, чи для Вас різниці між ними немає, але тоді виникає питання зайвих термінів?
Мій коментар: Бачите, до чого призводить введення штучних термінів і «проблем».
Предмет дослідження: закономірності формування та розвитку структура, типологія, регіональні відміни, районування та напрями оптимізації натурально-антропогенних ландшафтів Поділля.
Мій коментар: Чесно кажучи, ще років п’ять тому я би не очікував від шановного Григорія Івановича такої вигадливості в плані формування неіснуючих утворень. Але ж треба якимсь чином приховувати використання ідей, що належать іншим авторам. Перепрошую, все це притягнуто за вуха. Слава Богу, йдеться тільки про Поділля – область, де все не так, як в Україні в цілому.
Мета дослідження: виявити чинники та закономірності формування, особливості сучасної структури натурально-антропогенних ландшафтів Поділля, провести їх типологію та районування для прогнозування змін та оптимізації натурально-антропогенних ландшафтів у майбутньому.
Мій коментар: Чудовий приклад профанації! Просто дивує, як можна так легко займатися окозамилюванням: штучно вигадується об’єкт дослідження, а потім ставиться задача його дослідити.
Завдання:  
. проаналізувати, доповнити та удосконалити теоретико-методологічні засади дослідження натурально-антропогенних ландшафтів;
Мій коментар: Перепрошую, це ж не завдання дослідження, а його складові!
. провести історико-ландшафтний аналіз процесів зародження і розвитку натурально-антропогенних ландшафтів Поділля;
Мій коментар: Перепрошую, аналіз є способом дослідження а не його завданням.
Питання 9: Пані, з Вашою точки зору, ландшафт – це те, що розвивається?
Мій коментар: Повна муть. Якщо навіть прийняти версію ландшафту, як структури, то розвивається не ландшафт, а те, що формує цю структуру!
. дослідити сучасну структуру натурально-антропогенних ландшафтів Поділля й на цій основі здійснити їх типологію;
Питання 10: Пані, як дослідження може бути завданням дослідження?
Мій коментар: Повна муть! До речі, типологія – це спосіб упорядкування даних, не більше, типологія не може бути задачею дослідження.
. проаналізувати регіональні відміни та провести районування натурально-антропогенних ландшафтів Поділля;
Мій коментар: Відміни не аналізуються, вони виявляються, а районування – це всього тільки спосіб упорядкування даних, воно нічого не пояснює.
. прогнозувати розвиток, визначити та обґрунтувати основні напрями оптимізації і суттєвого зменшення площ натурально-антропогенних ландшафтів у межах Поділля.
Мій коментар: Єдине, що тут прийнятне для мене, так це те, що площа ось цих натурально-антропогенних «ландшафтів» на Поділлі зменшується. Слава Богу! Отже, спочатку вигадали натурально-антропогенні ландшафти, а потім спрогнозували зменшення їх площі, тоді
Питання 11: Пані, ось ці Ваші натурально-антропогенні ландшафти ще будуть існувати на момент завершення Вашого захисту?
Мій коментар: Думаю, що ні, бо це – маячня, а у випадку вдалого проходження «захисту» потреба в них відпаде.
Питання 12: Пані, так що для Вас є ландшафтом, якщо ландшафти займають певні площі?
Мій коментар: Питання не просте, бо навіть якщо прийняти тезу, що ландшафт є комплексом, то комплекс – це цілісність, що характеризується певною організацією, і площа тут ні до чого – комплекси вимірюються не площею.
Методи дослідження: просторово-часового, ландшафтно-ретроспективного, аналітико-картографічного аналізів, теоретичного узагальнення та систематизації фактів тощо.
Питання 13: Пані, Бог з ним, цим просторово-часовим аналізом, але що таке ландшафтно-ретроспективний аналіз, Ви, щось ландшафтно-ретроспективно аналізували?
Мій коментар: Ви розумієте, як красиво пані Ольга та Григорій Іванович вигадують – не просто ретроспективні дослідження, а саме ландшафтно-ретроспективний аналіз – вкрай некоректне висловлювання!
Питання 14: Пані, а де Ви викопали метод теоретичного узагальнення?
Мій коментар: Пані мене просто вражає, вона не знає, що теоретичного узагальнення не існує, теорія не є узагальненням, теорія є формою ідеалізації! Ну, досить, все одно дівчина гарна.
Наукова новизна: вперше:
. деталізовано предметну сутність …;
Мій коментар: деталізація не може бути новизною!
. проаналізовано просторово-часові чинники …;
Питання 15: Пані, а які ще, крім просторово-часових, чинники існують?
Мій коментар: Почекай, Олекса, зараз Григорій Іванович що-небудь вигадає, він розумний! Але пані не розуміє, що слово «проаналізовано» аж ніяк не вказує на новизну.
. … проведено типологічну класифікацію натурально-антропогенних ландшафтів (даю свій варіант запису);
Питання 16: Пані, чим відрізняються типологія, класифікація і типологічна класифікація, і чи існує класифікаційна типологія?
Мій коментар: Чого не вигадаєш заради справжньої «науки»!
. обґрунтовано регіональні відміни … .
Мій коментар: Це вже точно не новизна, бо відміни просто виявляються (а не обґрунтовуються) і нічого не пояснюють.
Ось така в дисертації псевдо-новизна!
Основний зміст роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади …».
Читаємо: «З початку офіційного визнання антропогенного ландшафтознавства (1973) і до теперішнього часу серед ландшафтів, створених людиною, не виокремлювались ландшафтні комплекси натурально-антропогенного походження» (с. 4).
Мій коментар: По-перше, мені незрозуміло, що означає «офіційне визнання антропогенного ландшафтознавства» - ким і як, бо в науковій сфері все є доволі несталим, по-друге, якщо з тих пір ось ці натурально-антропогенні ландшафти не виокремлювались, то тому, що для цього не було і немає підстав – це вигадка. Кількість авторів, які використовують таку термінологію, вкрай обмежена, а те, що ці утворення займають великі площі, є просто надуманим. Але подивимось, що мається на увазі.
Читаємо: «Натурально-антропогенні ландшафти – це особлива категорія похідних антропогенних ландшафтів, що мають низку ознак, притаманних лише для них. Специфіка формування натурально-антропогенних ландшафтів у тому, що людина не створює їх, а лише сприяє їхньому зародженню» (с. 5). А те, що написано далі, та ж сама демагогія.
Мій коментар: Тут нема навіть, що питати. Суперове навішування локшини на вуха. Просто сунуть буром! Вигадали якусь абракадабру і намагаються запевнити, що так воно і є, навіть дохлу схемку на рівні 3-го класу школи намалювали (рис. 1), яку соромно демонструвати! А що таке ці самі натурально-антропогенні ландшафти, так і не спромоглися чітко написати, бо писати нема чого! Ні, є питання:
Питання 17: Пані, Ви пишете про натурально-антропогенні ландшафти, і чомусь нічого не пишете про натурально-біогенні ландшафти, чому?
Мій коментар: Зараз пані Ольга нам скаже, що таких не може бути, бо тварини і рослини є натуральними створіннями, а ось людина таким створінням не є. Ні, пані Ольга, нічого не вийде. Спочатку були Ваші натуральні (абіотичні) «ландшафти», потім з’явилася біота, що почала перетворювати комплекси, а ще згодом – людина, яка перетворила і те, що звичайні фізико-хімічні процеси створили до появи біоти, і те, що потім додала біота. Так що Ви недопрацювали – слід було досліджувати все с початку, задіявши Ваш «ландшафтно-ретроспективний аналіз»., а так вийшла фігня на соняшниковій олії.  
Розділ 2 «Просторово-часові особливості формування та розвитку …».
Читаємо: «… попередніми дослідженнями з’ясовано, що природні, історичні та адміністративні межі Поділля не співпадають» (с. 6).
Питання 18: Пані, невже це питання потребувало спеціального дослідження? Полісся – це ж культурологічна назва, причому тут адміністративні межі?
Мій коментар: Але це вже не смішно. Як можна було довести до захисту роботу, яка містить подібний дитячий лепет! Перепрошую, все, що я бачу у розділі далі – це чистої води профанація!
Розділ 3 «Основні типи і структури натурально-антропогенних ландшафтів …». У розділі авторка розвела по місцях ландшафти різних типів. Але вже є термін «ландшафтоформуючий процес» (це вже по Ковальову, але без посилання). Розглянемо типи.
Літолого-геоморфологічна група.  Тут мені подобається рис. 2 «Аргілітовий денудаційний бедленд «стінок»» (цікаво, аргілітовим є бед-ленд чи «стінки»?). Важливим є те, що дисертантка вже не користується словом «ландшафт», а пише про поверхні та урочища.
Питання 19: Пані, ось ці поверхні і урочища яким чином співвідносяться з ландшафтом?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво.
Гідрологічна група. «З’ясовано, що гідрологічні типи натурально-антропогенних ландшафтів формуються не лише в результаті водогосподарської, але й інших видів господарської діяльності …» (с. 7).
Питання 20: Пані, калюжа на дорозі, у який поселилися пуголовки, можна відносити до натурально-антропогенних ландшафтів, чи ні?
Мій коментар: я би відніс! Як і басейн у зоопарку, у якому живе гіпапапатам, як натурально-антропогенна істота!
Біотична група. Це похідні ліси, похідні луки тощо.
Мій коментар: Отже, всього три групи.
Питання 21: Пані, а як бути з бурульками, що взимку звисають з дахів? У Вашій термінології це ландшафти чи ні, може це натурально-антропогенне дахове урочище?
Розділ 4 «Регіональні відмінності та районування …».
Читаємо: «доведено, що натурально-антропогенні ландшафтні комплекси зустрічаються ізольовано, а можуть … утворювати просторові поєднання різного ієрархічного рівня» (с. 8).
Питання 22: Пані, так ізольовано, чи утворюють поєднання?
Питання 23: Пані, у який спосіб Ви це довели?
Мій коментар: Чудовий приклад псевдонауки. Не рятує і використання французького слова «ансамбль», який, виявляється, краще за терміни «система» чи «комплекс». Це вже просто вражає: дисертантка просто не розуміє, що таке система і комплекс. Я не буду далі коментувати текст, бо все це – тривіально. Ні, ось цікавий момент:
Читаємо: «Аналіз схем районування антропогенних ландшафтів, зокрема Поділля і України, вказує, що при їх розробці натурально-антропогенні ландшафти не врахували» (с. 10).
Питання 24: Пані, а який аналіз схем був Вами застосований?
Мій коментар: Розумієте, щоб виявити факт відсутності в схемі чогось, слід схему проаналізувати! Глибока наука! Пані, так їх же не врахували, бо ніхто до Вас не додумався це вигадати.
Читаємо: «У процесі районування натурально-антропогенних ландшафтів доведено, що територія Полісся розташована в 3 округах, 5 областях та 12 районах» (с. 10).
Питання 25: Пані, так це районування є Вашою особистою позицією, що Ви доводили реальність цих районів?
Мій коментар: В науці доводити треба все, пане Олекса!
Далі без сліз читати не можна. Суперова схема (рис. 5) «Просторове розповсюдження натурально-антропогенних ландшафтів» просто вражає. Цікаво, на якому матеріалі вона побудована?
Питання 26: Пані, які варіанти розповсюдження, крім просторового, Ви можете назвати?
Мій коментар: Мовчить!
Розділ 5 «Конструктивно-географічне обґрунтування оптимізації …».
Читаємо: «показано, що у розвитку натурально-антропогенних ландшафтів, першим корінних змін зазнає біопедостром, якому в сучасному ландшафтознавстві не приділяється належної уваги» (с. 11).
Мій коментар: Пані, так це ж нормально. Терміни мають своє життя. Бачите, Ф.М. Мілько ввів цей термін, а я ввів біотизовані геосистеми та геокомплекси, інші автори вводять інші терміни, і всі вони між собою конкурують, причому з втручанням політики. Причому кожний вважає, що саме його терміни є кращими. Більшість авторів взагалі ігнорує інших, як це робите і Ви під керівництвом Вашого чудового політ-наукового керівника.
Перепрошую, все, що я прочитав далі, є доволі тривіальним, давно відомим і не має наукової цінності, хоча відзначу, що термінологія не є прийнятною.
Висновки (вісім висновків на п’ять завдань – три зайвих):
Не буду коментувати вступну частину – це звичайна балаканина.
1. «Методологічною основою дослідження … є концепція взаємозалежності суспільства і природи …» (с. 13).
Мій коментар: Ну і висновок!
2. «Аналіз сучасних термінів і понять в антропогенному ландшафтознавстві дав змогу обґрунтувати неправомірність використання терміну «природно-антропогенний ландшафт» та обґрунтувати доцільність використання терміну «натурально-антропогенний ландшафт»» (с. 14).
Питання 26: Пані, так Ви аналізували ландшафти, чи терміни?
Мій коментар: Розумієте, яку маячню пише дисертантка?! Я взагалі не побачив в роботі обговорення питання доцільності використання того чи іншого терміну і вважаю це питання другорядним. Інша справа – суть дослідження.
3. «Історико-ландшафтознавчий аналіз природних умов і господарського освоєння природних ресурсів Полісся показує, що це регіон стародавнього заселення …» (с. 14).
Питання 27: Пані, про який аналіз тут йдеться?
Мій коментар: З такими висновками пані далеко піде!
4. «Врахування значущості провідних геокомпонентів, що сприяють зародженню натурально-антропогенних ландшафтів …, дає можливість розділити натурально-антропогенні ландшафтні комплекси на окремі групи» (с. 15).
Питання 28: Пані, що у Вас є геокомпонентами?
Мій коментар: Рівень «висновків» просто вражає! Як роботу з такими висновками можна було довести до остаточного захисту?
5. «У процесі польових ландшафтних досліджень виявлено, що концентрація натурально-антропогенних ландшафтів в окремих районах Поділля призводить до формування їх локальних та регіональних ансамблів» (с. 15).
Мій коментар: Пані, це ж не висновок, а констатація!
6. «Висновок» стосується районування.
Мій коментар: Районування – це процес впорядкування даних, не більше, воно не є науковим результатом.
7. «У наступні 10 - 15 років основні заходи щодо раціонального природокористування у межах Поділля потрібно зосередити на оптимізації натурально-антропогенних ландшафтів» (с. 15).
Питання 29: Пані, це потрібно для того, щоб Ваш термін зберігся?
Мій коментар: Рівень «висновку» просто вражає!
8. «У зв’язку з тим, що натурально-антропогенні ландшафти є похідними від людської діяльності комплексами, їх появу та зародження можна прогнозувати» (с. 16).
Питання 30: Пані, на яких критеріях Ви базуєтесь, розділяючи явища на прогнозовані і не прогнозовані?
Мій коментар: Людська діяльність є найскладнішою у природі і саме вона є найменш прогнозованою. Зрозуміло, що такий «висновок» - це маячня!
Висновок по автореферату:
В першу чергу хочу поставити питання науковому керівнику – професору пану Г.І. Денисику: Шановний, коли Ви припините гнати локшину?
Нажаль, нічого спільного з дисертаційним дослідженням я в авторефераті не побачив. Звичайна демагогія і профанація. Більше того, авторка відкинула всі варіанти, які до неї були розроблені, крім розробок свого наукового керівника. В роботі повністю відсутнє дослідження як таке. Наукове дослідження базується на вимірюваннях (і вже точно не на визначенні площ), яких в роботі немає. Тому всі висновки носять характер загальної говорильні. Авторка використовує стверджувальні висловлювання з метою посилити позитивне враження, але відбувається навпаки. Насправді, дисертантка взяла мою версію антропізованих (і біотизованих) ландшафтів (не зробивши жодного посилання) і спробувала щось написати з використанням інших, абсолютно невдалих термінів. Все це залишає враження липової дисертації, тобто ні про яку позитивну оцінку йтися не може.

13.03.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов16 березня 2015 р. о 15:26

    Просто вражає, як виявилося легко в так званій українській географії перетворити наукову спільноту на юрбу просуванчиків, що штовхаються на вході до спеціалізованих рад за для отримання корочки, якій їх рівень абсолютно не відповідає. Що там казати, якщо проходять "докторські" на рівні курсових студентських робіт! А відповідальність за це несуть так звані "сильні світу сього" - воротили з близьконаукової сфери, дільці від науки.

    ВідповістиВидалити