2 березня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Жураєвої Каріни Аліжовни «Інноваційні технології в сфері туризму: суспільно-географічне дослідження»

Жаль, що в українській географії допускається таке катастрофічне зниження рівню і, з дозволу сказати, дисертацій, і вимог до них. Який же високий потенціал безсоромності треба мати, щоб виставити бакалаврську роботу негеографічного характеру, як дисертацію географічного спрямування. Є питання: коли зупиниться цей потік профанації?
На порядку денному – черговий шедевр, створений у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка автор - Жураєва Каріна Аліжовна.

Автор: Жураєва Каріна Аліжовна
Тема: інноваційні технології в сфері туризму: суспільно-географічне дослідження;
Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник:
Степаненко Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор, завідувач відділу ДУ «Інститут економіки природокористування і сталого розвитку НАН України».

Офіційні опоненти:
Мальська Марта Пилипівна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Король Олександр Дмитрович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та менеджменту туризму, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист планується на 30 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Жураєвої Каріни Аліжовни
«Інноваційні технології в сфері туризму:
суспільно-географічне дослідження»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Коли я бачу подібні назви дисертацій, у мене відразу виникає сумнів стосовно того, що дисертація має відношення до географії. До речі, про це свідчить і той факт, що головний опонент – Мальська М.П. є доктором економічних наук. Виникає питання, чи містить проблематика сфери туризму географічний аспект? Відповідь така: так, містить, але тільки якщо розглядати відповідні інформаційні пули, у яких людина утворює разом з оточенням, задіяним у туристичній сфері, відповідну єдність. Але це не можуть бути окремо взяті інноваційні технології у сфері туризму – це чисто соціально-економічний напрям. Подивимось автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Саме про це свідчить початок автореферату: «Розвиток ринкових процесів у межах туристичних дестинацій України, підсилення їх конкурентоспроможності … можливе лише за умов відповідності технологічним викликам сучасності» (с. 1). І знову ми бачимо «ефективне використання ресурсів», «механізми застосування інноваційних технологій на різних рівнях управління туризмом» (ознака соціально-економічного аспекту), що, однак, не має відношення до географії, а стосовно обґрунтування розгляду питань, що піднімаються – жодного слова стосовно географії. Нас же, географів, цікавить саме це:
Питання 1: Шановна Каріна, наскільки обґрунтованим є розгляд піднятих Вами питань саме у географічній сфері?
Об’єкт дослідження: інноваційні технології та особливості їх використання в сфері туризму України.
Питання 2: Каріно, де Ви бачите тут географію?
Мій коментар: Нею тут і не пахне! Об’єктом географії можуть бути відповідні одиниці того, що ми називаємо географічним середовищем, але аж ніяк не інноваційні технології.
Предмет дослідження: соціально-економічні аспекти геопросторової організації інноваційних технологій у сфері туризму
Питання 3: Пані, предмет дослідження – це певний аспект об’єкта дослідження (інноваційні технології), у Вас це – соціально-економічні аспекти, чи не свідчить це про чисто соціально-економічний характер Вашої дисертації?
Мій коментар: Це саме так і є.
Питання 4: Пані, що ви розумієте під геопростором і чим Ваш геопростір відрізняється від звичайного поняття простору?
Мій коментар: Це питання ставилося неодноразово, але дисертанти продовжують використовувати цей термін, не вважаючи за потрібне давати його визначення. Не може бути геопростору, соціопростору, біопростору і т. і. – це некоректність. Простір є простір і його сутність не міняється в залежності від того, явища якого плану ми розглядаємо. Некоректно говорити і про якусь особливу просторову організацію, бо організація має відношення не до простору, а до середовища, організованого у той чи інший спосіб.
Мета дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад застосування інноваційних технологій у туристичній сфері регіонів України і розробка стратегії та інституціонального механізму їх застосування.
Питання 5: Пані, як можна в якості мети наукового дослідження визначати обґрунтування чогось?
Мій коментар: Не можу зрозуміти, ладно – ось ці аспіранти, які тільки починають робити перші кроки у науковій сфері, не можуть зрозуміти, що мета має бути пов’язана виключно з об’єктом та предметом дослідження, але чому їх наукові керівники (як вони себе виставляють) не можуть коректно визначити мету дослідження? Мабуть, це такі горе-керівники і горе-науковці.
Завдання дослідження (всього дев’ять – явно забагато):
. розкрити сутність інноваційних технологій і можливості їх використання в географічних дослідженнях;
Питання 6: Пані, про інноваційні технології було відомо, коли Вас і Вашого наукового керівника ще не було у проекті, то невже Ви вважаєте, що можете у питанні їх сутності щось додати?
Питання 7: Пані, в якому сенсі Ви говорите про «можливості їх використання в географічних дослідженнях»?
Питання 8: Пані, як виглядають Ваші інноваційні технології «в географічних дослідженнях»?
Мій коментар: По-перше, дисертантку занесло, по-друге, у назві йдеться про інноваційні технології в сфері туризму, а не у географічних дослідженнях, по-третє, однозначно можна говорити про інновації в наукових дослідженнях, але це не має відношення до дослідження географічно-організованих утворень.
. дослідити основні напрями застосування інноваційних технологій у туризмі;
Питання 9: Пані, а туризм – це географічне явище, якщо так, то в якому сенсі?
Мій коментар: Пані не знає, що не можна ставити завдання у вигляді «дослідити», бо дослідження – це нескінченний процес. А ось обґрунтувати те, що туризм – це явище географічного рівню складності, є завданням дослідника, яке, нажаль, не поставлене.
. розробити методичні основи дослідження інноваційних технологій у туризмі;
Питання 10: Пані, невже інноваційні технології, як об’єкт дослідження, є настільки унікальним явищем, що для його дослідження потрібно розробляти особливі методичні основи?
Мій коментар: Насправді, питання в тому, що це не може бути завданням дослідження, бо дослідження проводиться з використанням заздалегідь апробованих методів.
. охарактеризувати провідні приклади світового досвіду використання інноваційних технологій у межах туристичних десцинацій;
Мій коментар: Просто вражає, як дисертанти, керовані своїми мудрими науковими керівниками, примудряються з нічого сформулювати завдання!
. дати оцінку інноваційного потенціалу територіально-адміністративних районів України
Питання 11: Пані, з яких це пір оцінка чогось стала мати відношення до науки?
Питання 12: Пані, що у Вас означає «територіально-адміністративний район», що у цьому висловлюванні робить слово «територіально-» і які інші варіанти районів Вам відомі?
Мій коментар: Зрозуміло, що ніякого відношення до наукового дослідження оцінка не має, отже, це не є задачею дослідження.
. проаналізувати інноваційну активність у різних секторах туристичної сфери України;
Мій коментар: Але ж це знову завдання оціночного, а не наукового плану!
. визначити стратегічні пріоритети застосування інноваційних технологій в українському туризмі в контексті світового досвіду;  
Питання 13: Пані, Ви і це завдання вважаєте таким, що має відношення до наукового дослідження?
. сформулювати основні положення формування просторового каркасу регіональної туристичної інноваційної системи України;
Питання 14: Пані, Ви хоча б трошки розумієте суть явища інновації?
Мій коментар: Ні, пані не розуміє, бо не писала би про просторовий каркас туристичної інноваційної системи. Пані, інновації – спонтанне явище, хвилі інновацій гуляють, як хочуть, а самі інновації стають помітними, коли є структури, які спроможні на них відреагувати. Цей пункт свідчить про чисто формальне використання дисертанткою наукових термінів.
. обґрунтувати інституційний механізм кластеризації регіональних інноваційних систем у туристичній сфері України.
Мій коментар: Просто вражає вміння деяких авторів формувати локшину на вуха – з нічого робити зовнішню подібність наукового дослідження.
Методи дослідження: «Методологічною основою дисертації є фундаментальні положення сучасної суспільної географії, наукові праці вчених …» (с. 2).
Питання 15: Пані, чи можете Ви сформулювати «фундаментальні положення сучасної суспільної географії» та чим вони відрізняються від положень географії в цілому?
Мій коментар: Головне – заявити про існування фундаментальних положень, а там - що буде. Якщо навіть прийняти існування суспільної географії, то її положення – це, перш за все, положення географії в цілому.
Питання 16: Пані, у чому суть компаративного методу дослідження?
Питання 17: Пані, у чому суть структурно-логічного моделювання і чи може існувати структурно-нелогічне моделювання?
Питання 18: Пані, чим відрізняються економіко-статистичні методи від просто статистичних методів?
Мій коментар: Цікаво, а може справді слід виділяти географо-статистичні, біолого-статистичні, соціально-статистичні, астрономо-статистичні тощо? Мені здається, що дисертантка не зовсім добре орієнтується у суті методів. Там ще є питання.
Наукова новизна:
. обґрунтовано просторовий каркас туристичної інноваційної системи …, виділено полюси інноваційного зростання …;
Мій коментар: Обґрунтування чогось, якщо таке дійсно має місце, не є науковою новизною, такою може бути тільки вирішення проблеми, яке сприймається, як відкриття.
. проведено інтегральну оцінку інноваційного потенціалу …;
Мій коментар: Оцінка чогось не може бути результатом наукового дослідження і, відповідно, новизною.
. розроблено концепцію створення в Києві, Львові, Одесі, донецьку, Харкові та Луцьку центрів туристичних технологій …; 
Питання 19: Пані, а чому тільки у цих містах?
Мій коментар по вступній частині: Я прийшов сьогодні до майданівського намету у Харкові і назвав тему дисертації одному історику, а він із здивуванням мені каже: а до чого тут географія? А справа у тому, що наші майстри псевдо-географічного словоблуддя під кожну дисертацію формують свою географію, та ще й таку, що від самої географії нічого не лишається. Так і тут – захотіли, і чисто соціально-економічну проблематику перетворили на географічну.
Основний зміст дисертаційної роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження …». Дуже глибоко написано: «У сучасній географічній науці інноваційні технології розглядаються і як об’єкт дослідження, а і як складова інструментарію» (с. 5).
Питання 20: Пані, інструментарію чого чи якого?
Ну а далі маємо: «Вивчення інноваційних процесів ведуться за такими основними напрямками – аналіз глобалізаційних процесів дифузії інновацій; дослідження закономірностей територіального розповсюдження інноваційних технологій певного типу; вивчення шляхів застосування інноваційних технологій у певних галузях і сферах економіки: всебічні дослідження регіональних інноваційних систем різного рівня; аналіз процесів інноваційної поляризації простору.» (с. 5).
Питання 21: Пані, так тут же йдеться про інновації у економічній сфері, причому тут географія?
Мій коментар: Дисертантка сама визнає факт, що її дисертація не має відношення до географії.
Питання 22: Пані, що означає «територіальне розповсюдження», які варіанти розповсюдження Ви ще можете назвати?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво.
Питання 23: Пані, як слід розуміти Вашу «інноваційну поляризацію простору»?
Читаємо: «Додатковою ознакою дестинацій є двоїсте її сприйняття – з одного боку вона сама виступає як об’єкт управління, а з іншого – передбачає на своїй території об’єктів управління нижчого ієрархічного рівня: підприємств і організацій» (с. 5 - 6).
Питання 24: Пані, так йдеться про дестинації як результату сприйняття чогось, чи це реальні об’єкти?
Мій коментар: Щось не сходиться: авторка пише, що дестинації – це «привабливі з точки зору туристичного попиту місцевості» (с. 5), а з іншого – що вони виступають як об’єкти управління, та ще й містять підприємства і організації.
Питання 25: Пані, як Ви розумієте місцевість?
Мій коментар: Я задаю це питання, бо місцевість – це цілісний фрагмент денної поверхні, що не припускає можливості розкладати її на підприємства і організації.
На стор. 6 – рис.1 «Алгоритм дослідження інноваційних технологій у сфері туризму».
Питання 26: Пані, що означає «внутрішнє та зовнішнє середовище дестинацій»?
Мій коментар: І я не знаю!
Питання 27: Пані, як виглядає «географічне моделювання», у чому його суть?
Мій коментар: Виглядає суперово безграмотно! Але далі також цікаво: йдеться про дестинацію як продуцента абсолютно унікального туристичного продукту, та ще й мікро-, мезо і макрорівнів. Це дозволяє розглядати таку систему, як екологічну, яка, як відомо, складається не тільки з продуцентів, але й з консументів та редуцентів, тобто виходить, що так звані туристи – це консументи різних порядків, які конкурують за туристичний продукт, поїдають один одного і виділяють у середовище туристичні екскременти та тих, хто виявився слабшим. Насправді, косументами є агенти туристичних фірм. При цьому дисертантка не зважає на те, що те, про що вона пише, носить відносний і суб’єктивний характер, тобто без самих туристів ніяких дестинацій не існує. Нарешті, постає питання, навіщо розробляти схему алгоритму дослідження, якщо треба просто вести дослідження?
Питання 28: Пані, у чому полягає Ваш загальнонауковий метод?
Мій коментар: Мені просто цікаво.
Розділ 2 «Аналіз і оцінка застосування інноваційних технологій у сфері туризму в регіональному вимірі».
Мій коментар: Я прочитав весь текст розділу і не зміг зрозуміти, яке відношення це має, по-перше, до географії, по-друге, до науки. Я не побачив нічого такого, що можна було б сприйняти, як нове (крім окремих деталей).
Розділ 3 «Географічні аспекти стратегій застосування інноваційних технологій у сфері туризму». Тут для мене найбільш цікавим виглядає виявлення географічних аспектів «підвищення ефективності інноваційних технологій у туризмі» (с. 10), бо це може дати зрозуміти, як дисертантка розуміє географію.
Питання 29: Пані, що Ви розумієте під географічними межами?
Мій коментар: Мені цікаво, бо я дійсно не знаю, що це таке.
Питання 30: Пані, що Ви розумієте під територіальною інноваційною системою?
Мій коментар: Моє питання пов’язане з тим, що, судячи з тексту, територію дисертантка сприймає як якусь одиницю (територіальні інноваційні системи), хоча слід говорити про сільські, міські, районні, регіональні тощо варіанти.
На стор.11 знаходимо висловлювання: «людський капітал» та «людський ресурс» (до речі це єдине цікаве, що є у тексті).
Питання 31: Пані, що таке людський капітал та людський ресурс?
Мій коментар: Знаєте, коли про людину починають писати в термінах капіталу та ресурсу, я вважаю за потрібне попрощатися з автором. Насправді, питання не є таким простим, бо в тому плані, в якому пише дисертантка і працюють наші туристичні фірми, людина дійсно розглядається як всього тільки джерело надходжень грошей. Але ця катастрофічна редукція людини саме і виступає головним гальмом розвитку туристичної сфери.
Дисертантка відсилає до рис. 3 (с. 12) «Стратегічні пріоритети створення туристичних регіональних інноваційних систем в Україні». Мене весь час турбує питання
Питання 31: Пані, а чому Ви весь час говорите про інноваційні туристичні системи, не розібравши питання просто туристичних систем, їх організації?
Мій коментар: Більшість того, що я прочитав, має відношення саме до цього, хоча виглядає доволі слабенько. Складається враження, що інноваційні технології взагалі виступають чи не головним аспектом діяльності туристично-орієнтованих інституцій, хоча головним має бути просто їх функціонування.
На стор. 13 - 14 наведена табл. 1 – «Ядра просторового каркасу туристичної інноваційної системи Україна».
Питання 32: Пані, якими ще бувають каркаси, крім просторових?
Мій коментар: Думаю, питання залишиться без відповіді. Що стосується інформативності самої таблиці, думаю, на бакалаврський рівень вона потягне.
На стор. 14 – 15 маємо табл. 2 «Основні етапи створення в Україні мережі регіональних центрів туристичних технологій».
Мій коментар: Не може не дивувати наявність таких таблиць в дисертації, тим більше – в авторефераті, невже у дисертантки не було більш важливого матеріалу?
Тепер я маю задати авторці найважливіше питання, яке стосується і цього розділу, і роботи в цілому …
Питання 33: Пані, так що тут має відношення до декларованих Вами географічних аспектів?
Мій коментар: Все це вкрай далеко від географії. Слово географія тут присутнє чисто формально – для того, щоб можна було просунути роботу через географічну раду. Я чекав до самого кінця, коли нарешті можна буде побачити ознаки справжнього дослідження – не побачив!
Висновки (десять висновків на дев’ять завдань):
Дисертантка заявляє, що здійснила обґрунтування теоретико-методологічних засад застосування інноваційних технологій …
Питання 34: Пані, що у Вас відноситься до теоретичних, а що – до методологічних засад?
Мій коментар: Змушений це запитати, бо ні теорії, ні методології я в роботі не побачив, як, до речі, і ознак географії. Далі буду давати тільки коментарі.
1. Не розумію, навіщо у висновках писати, що слід розуміти під інноваційними технологіями – це всім відомо.
2. Це не є висновком, це – звичайна констатація.
3. Виділення етапів впровадження інноваційних технологій не є науковим висновком.
4. Те, про що свідчить світовий досвід застосування інновацій, не є науковим висновком.
5. Розрахунок загального інноваційного потенціалу регіонів не є науковим висновком – це звичайна оцінка, зроблена на основі певного методу.
6. Визначення розбіжностей інноваційної активності по території України не є науковим висновком – це оцінка, зроблена на основі використання певного методу.
7. Факт надзвичайно низького рівню використання інноваційних технологій в туристичній сфері України не є науковим висновком – це оцінка стану.
8. Теоретико-методологічні підходи не вивчаються, а впроваджуються, а розробка, як пише авторка, стратегічних пріоритетів не є науковим висновком. У цьому пункті ми знову зустрічаємо вислів «географічні межі» - те єдине, що «пов’язує» цю бакалаврську роботу з географією.
9. Концепцію просторого каркасу регіональної туристичної інноваційної системи пропонувати не треба, бо ця система формується спонтанно. Висновок не носить наукового характеру.
10.  Розробка пропозицій не має відношення до наукових висновків – це практика.
Висновок по автореферату дисертації:
Жаль, що в українській географії допускається таке катастрофічне зниження рівню, з дозволу сказати, дисертацій, та вимог до них. Ця робота є яскравим свідченням цього твердження. Мені не зрозуміло, як, при повній відсутності науковості ця робота могла бути затверджена для проходження процедури захисту. Мені не зрозуміло, як розробка, в якій немає жодного сліду географії, могла потрапити до спеціалізованої ради географічного спрямування. Який же високий потенціал безсоромності треба мати, щоб виставити цю бакалаврську роботу негеографічного (чисто соціально-економічного) характеру, як географічну роботу дисертаційного рівня. Не може бути й мови про позитивний відгук, бо немає, за що зачепитися. І у мене питання: коли зупиниться цей потік профанацій?
1.03.2015
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар