Жаль, що в українській географії допускається таке
катастрофічне зниження рівню і, з дозволу сказати, дисертацій, і вимог до них.
Який же високий потенціал безсоромності треба мати, щоб виставити бакалаврську
роботу негеографічного характеру, як дисертацію географічного спрямування. Є
питання: коли зупиниться цей потік профанації?
На порядку денному – черговий шедевр, створений у Київському національному
університеті ім. Тараса Шевченка автор - Жураєва Каріна Аліжовна.
Автор: Жураєва Каріна Аліжовна
Тема: інноваційні технології в сфері туризму: суспільно-географічне
дослідження;
Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії
географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса
Шевченка.
Науковий керівник:
Степаненко Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор,
завідувач відділу ДУ «Інститут економіки природокористування і сталого розвитку
НАН України».
Офіційні опоненти:
Мальська Марта Пилипівна, доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри туризму, Львівський національний університет ім. Івана
Франка;
Король Олександр Дмитрович, кандидат географічних наук, доцент кафедри
географії та менеджменту туризму, Чернівецький національний університет ім.
Юрія Федьковича.
Захист планується на 30 березня 2015 року на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса
Шевченка.
Відгук
про автореферат дисертації
Жураєвої Каріни Аліжовни
«Інноваційні технології в сфері туризму:
суспільно-географічне дослідження»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія
Коли я бачу подібні назви дисертацій, у мене відразу
виникає сумнів стосовно того, що дисертація має відношення до географії. До
речі, про це свідчить і той факт, що головний опонент – Мальська М.П. є доктором економічних наук. Виникає питання, чи
містить проблематика сфери туризму географічний аспект? Відповідь така: так,
містить, але тільки якщо розглядати відповідні інформаційні пули, у яких людина
утворює разом з оточенням, задіяним у туристичній сфері, відповідну єдність.
Але це не можуть бути окремо взяті інноваційні технології у сфері туризму – це
чисто соціально-економічний напрям. Подивимось автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Саме про
це свідчить початок автореферату: «Розвиток ринкових
процесів у межах туристичних дестинацій України, підсилення їх
конкурентоспроможності … можливе лише за умов відповідності технологічним
викликам сучасності» (с. 1). І знову ми бачимо «ефективне
використання ресурсів», «механізми застосування
інноваційних технологій на різних рівнях управління туризмом» (ознака соціально-економічного
аспекту), що, однак, не має відношення до географії, а стосовно обґрунтування розгляду
питань, що піднімаються – жодного слова стосовно географії. Нас же, географів,
цікавить саме це:
Питання 1: Шановна Каріна, наскільки обґрунтованим є розгляд
піднятих Вами питань саме у географічній сфері?
Об’єкт дослідження: інноваційні технології та особливості їх використання в сфері
туризму України.
Питання 2: Каріно, де Ви бачите тут географію?
Мій коментар: Нею тут і не пахне! Об’єктом географії можуть бути
відповідні одиниці того, що ми називаємо географічним середовищем, але аж ніяк
не інноваційні технології.
Предмет дослідження: соціально-економічні аспекти геопросторової організації
інноваційних технологій у сфері туризму.
Питання 3: Пані, предмет дослідження – це певний аспект об’єкта
дослідження (інноваційні технології), у Вас це – соціально-економічні аспекти,
чи не свідчить це про чисто соціально-економічний характер Вашої дисертації?
Мій коментар: Це саме так і є.
Питання 4: Пані, що ви розумієте під геопростором і чим Ваш
геопростір відрізняється від звичайного поняття простору?
Мій коментар: Це питання ставилося неодноразово, але дисертанти
продовжують використовувати цей термін, не вважаючи за потрібне давати його
визначення. Не може бути геопростору, соціопростору, біопростору і т. і. – це
некоректність. Простір є простір і його сутність не міняється в залежності від
того, явища якого плану ми розглядаємо. Некоректно говорити і про якусь
особливу просторову організацію, бо організація має відношення не до простору,
а до середовища, організованого у той чи інший спосіб.
Мета дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних засад застосування
інноваційних технологій у туристичній сфері регіонів України і розробка
стратегії та інституціонального механізму їх застосування.
Питання 5: Пані, як можна в якості мети наукового дослідження
визначати обґрунтування чогось?
Мій коментар: Не можу зрозуміти, ладно – ось ці аспіранти, які тільки
починають робити перші кроки у науковій сфері, не можуть зрозуміти, що мета має
бути пов’язана виключно з об’єктом та предметом дослідження, але чому їх
наукові керівники (як вони себе виставляють) не можуть коректно визначити мету
дослідження? Мабуть, це такі горе-керівники і горе-науковці.
Завдання дослідження (всього дев’ять – явно забагато):
. розкрити сутність інноваційних технологій і
можливості їх використання в географічних дослідженнях;
Питання 6: Пані, про інноваційні технології було відомо, коли Вас
і Вашого наукового керівника ще не було у проекті, то невже Ви вважаєте, що
можете у питанні їх сутності щось додати?
Питання 7: Пані, в якому сенсі Ви говорите про «можливості їх використання в географічних дослідженнях»?
Питання 8: Пані, як виглядають Ваші інноваційні технології «в географічних дослідженнях»?
Мій коментар: По-перше, дисертантку занесло, по-друге, у назві йдеться
про інноваційні технології в сфері туризму, а не у географічних дослідженнях,
по-третє, однозначно можна говорити про інновації в наукових дослідженнях, але
це не має відношення до дослідження географічно-організованих утворень.
. дослідити основні напрями застосування
інноваційних технологій у туризмі;
Питання 9: Пані, а туризм – це географічне явище, якщо так, то в
якому сенсі?
Мій коментар: Пані не знає, що не можна ставити завдання у вигляді
«дослідити», бо дослідження – це нескінченний процес. А ось обґрунтувати те, що
туризм – це явище географічного рівню складності, є завданням дослідника, яке,
нажаль, не поставлене.
. розробити методичні основи дослідження
інноваційних технологій у туризмі;
Питання 10: Пані, невже інноваційні технології, як об’єкт
дослідження, є настільки унікальним явищем, що для його дослідження потрібно
розробляти особливі методичні основи?
Мій коментар: Насправді, питання в тому, що це не може бути завданням
дослідження, бо дослідження проводиться з використанням заздалегідь апробованих
методів.
. охарактеризувати провідні приклади світового
досвіду використання інноваційних технологій у межах туристичних десцинацій;
Мій коментар: Просто вражає, як дисертанти, керовані своїми мудрими
науковими керівниками, примудряються з нічого сформулювати завдання!
. дати оцінку інноваційного потенціалу
територіально-адміністративних районів України;
Питання 11: Пані, з яких це пір оцінка чогось стала мати відношення
до науки?
Питання 12: Пані, що у Вас означає «територіально-адміністративний
район», що у цьому висловлюванні робить слово «територіально-» і які інші
варіанти районів Вам відомі?
Мій коментар: Зрозуміло, що ніякого відношення до наукового
дослідження оцінка не має, отже, це не є задачею дослідження.
. проаналізувати інноваційну активність у різних
секторах туристичної сфери України;
Мій коментар: Але ж це знову завдання оціночного, а не наукового
плану!
. визначити стратегічні пріоритети застосування
інноваційних технологій в українському туризмі в контексті світового досвіду;
Питання 13: Пані, Ви і це завдання вважаєте таким, що має
відношення до наукового дослідження?
. сформулювати основні положення формування
просторового каркасу регіональної туристичної інноваційної системи України;
Питання 14: Пані, Ви хоча б трошки розумієте суть явища інновації?
Мій коментар: Ні, пані не розуміє, бо не писала би про просторовий
каркас туристичної інноваційної системи. Пані, інновації – спонтанне явище,
хвилі інновацій гуляють, як хочуть, а самі інновації стають помітними, коли є
структури, які спроможні на них відреагувати. Цей пункт свідчить про чисто
формальне використання дисертанткою наукових термінів.
. обґрунтувати інституційний механізм кластеризації
регіональних інноваційних систем у туристичній сфері України.
Мій коментар: Просто вражає вміння деяких авторів формувати локшину
на вуха – з нічого робити зовнішню подібність наукового дослідження.
Методи дослідження: «Методологічною основою дисертації є фундаментальні положення
сучасної суспільної географії, наукові праці вчених …» (с. 2).
Питання 15: Пані, чи можете Ви сформулювати «фундаментальні положення сучасної суспільної географії»
та чим вони відрізняються від положень географії в цілому?
Мій коментар: Головне – заявити про існування фундаментальних
положень, а там - що буде. Якщо навіть прийняти існування суспільної географії,
то її положення – це, перш за все, положення географії в цілому.
Питання 16: Пані, у чому суть компаративного методу дослідження?
Питання 17: Пані, у чому суть структурно-логічного моделювання і чи
може існувати структурно-нелогічне моделювання?
Питання 18: Пані, чим відрізняються економіко-статистичні методи
від просто статистичних методів?
Мій коментар: Цікаво, а може справді слід виділяти
географо-статистичні, біолого-статистичні, соціально-статистичні,
астрономо-статистичні тощо? Мені здається, що дисертантка не зовсім добре
орієнтується у суті методів. Там ще є питання.
Наукова новизна:
. обґрунтовано просторовий каркас туристичної
інноваційної системи …, виділено полюси інноваційного зростання …;
Мій коментар: Обґрунтування чогось, якщо таке дійсно має місце, не є
науковою новизною, такою може бути тільки вирішення проблеми, яке сприймається,
як відкриття.
. проведено інтегральну
оцінку інноваційного потенціалу …;
Мій коментар: Оцінка чогось не може бути результатом наукового
дослідження і, відповідно, новизною.
. розроблено концепцію створення в Києві, Львові,
Одесі, донецьку, Харкові та Луцьку центрів туристичних технологій …;
Питання 19: Пані, а чому тільки у цих містах?
Мій коментар по
вступній частині: Я прийшов сьогодні
до майданівського намету у Харкові і назвав тему дисертації одному історику, а
він із здивуванням мені каже: а до чого тут географія? А справа у тому, що наші
майстри псевдо-географічного словоблуддя під кожну дисертацію формують свою
географію, та ще й таку, що від самої географії нічого не лишається. Так і тут
– захотіли, і чисто соціально-економічну проблематику перетворили на
географічну.
Основний зміст дисертаційної роботи
Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження …». Дуже глибоко написано: «У сучасній географічній
науці інноваційні технології розглядаються і як об’єкт дослідження, а і як
складова інструментарію» (с. 5).
Питання 20: Пані, інструментарію чого чи якого?
Ну а далі маємо: «Вивчення
інноваційних процесів ведуться за такими основними напрямками – аналіз глобалізаційних
процесів дифузії інновацій; дослідження закономірностей територіального
розповсюдження інноваційних технологій певного типу; вивчення шляхів
застосування інноваційних технологій у певних галузях і сферах економіки:
всебічні дослідження регіональних інноваційних систем різного рівня; аналіз
процесів інноваційної поляризації простору.» (с. 5).
Питання 21: Пані, так тут же йдеться про інновації у економічній
сфері, причому тут географія?
Мій коментар: Дисертантка сама визнає факт, що її дисертація не має
відношення до географії.
Питання 22: Пані, що означає «територіальне розповсюдження», які
варіанти розповсюдження Ви ще можете назвати?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво.
Питання 23: Пані, як слід розуміти Вашу «інноваційну поляризацію
простору»?
Читаємо: «Додатковою ознакою
дестинацій є двоїсте її сприйняття – з одного боку вона сама виступає як об’єкт
управління, а з іншого – передбачає на своїй території об’єктів управління
нижчого ієрархічного рівня: підприємств і організацій» (с. 5 - 6).
Питання 24: Пані, так йдеться про дестинації як результату сприйняття
чогось, чи це реальні об’єкти?
Мій коментар: Щось не сходиться: авторка пише, що дестинації – це «привабливі з точки зору туристичного попиту місцевості»
(с. 5), а з іншого – що вони виступають як об’єкти управління, та ще й містять
підприємства і організації.
Питання 25: Пані, як Ви розумієте місцевість?
Мій коментар: Я задаю це питання, бо місцевість – це цілісний
фрагмент денної поверхні, що не припускає можливості розкладати її на
підприємства і організації.
На стор. 6 – рис.1 «Алгоритм дослідження інноваційних
технологій у сфері туризму».
Питання 26: Пані, що означає «внутрішнє та зовнішнє середовище
дестинацій»?
Мій коментар: І я не знаю!
Питання 27: Пані, як виглядає «географічне моделювання», у чому
його суть?
Мій коментар: Виглядає суперово безграмотно! Але далі також цікаво:
йдеться про дестинацію як продуцента абсолютно унікального туристичного
продукту, та ще й мікро-, мезо і макрорівнів. Це дозволяє розглядати таку
систему, як екологічну, яка, як відомо, складається не тільки з продуцентів,
але й з консументів та редуцентів, тобто виходить, що так звані туристи – це
консументи різних порядків, які конкурують за туристичний продукт, поїдають
один одного і виділяють у середовище туристичні екскременти та тих, хто
виявився слабшим. Насправді, косументами є агенти туристичних фірм. При цьому
дисертантка не зважає на те, що те, про що вона пише, носить відносний і
суб’єктивний характер, тобто без самих туристів ніяких дестинацій не існує.
Нарешті, постає питання, навіщо розробляти схему алгоритму дослідження, якщо
треба просто вести дослідження?
Питання 28: Пані, у чому полягає Ваш загальнонауковий метод?
Мій коментар: Мені просто цікаво.
Розділ 2 «Аналіз і оцінка застосування інноваційних
технологій у сфері туризму в регіональному вимірі».
Мій коментар: Я прочитав весь текст розділу і не зміг зрозуміти, яке
відношення це має, по-перше, до географії, по-друге, до науки. Я не побачив
нічого такого, що можна було б сприйняти, як нове (крім окремих деталей).
Розділ 3 «Географічні аспекти стратегій застосування
інноваційних технологій у сфері туризму». Тут для
мене найбільш цікавим виглядає виявлення географічних аспектів «підвищення ефективності інноваційних технологій у туризмі»
(с. 10), бо це може дати зрозуміти, як дисертантка розуміє географію.
Питання 29: Пані, що Ви розумієте під географічними межами?
Мій коментар: Мені цікаво, бо я дійсно не знаю, що це таке.
Питання 30: Пані, що Ви розумієте під територіальною інноваційною
системою?
Мій коментар: Моє питання пов’язане з тим, що, судячи з тексту,
територію дисертантка сприймає як якусь одиницю (територіальні інноваційні
системи), хоча слід говорити про сільські, міські, районні, регіональні тощо
варіанти.
На стор.11 знаходимо висловлювання: «людський капітал» та
«людський ресурс» (до речі це єдине цікаве, що є у тексті).
Питання 31: Пані, що таке людський капітал та людський
ресурс?
Мій коментар: Знаєте, коли про людину починають писати в термінах
капіталу та ресурсу, я вважаю за потрібне попрощатися з автором. Насправді,
питання не є таким простим, бо в тому плані, в якому пише дисертантка і
працюють наші туристичні фірми, людина дійсно розглядається як всього тільки
джерело надходжень грошей. Але ця катастрофічна редукція людини саме і виступає
головним гальмом розвитку туристичної сфери.
Дисертантка відсилає до рис. 3 (с. 12) «Стратегічні пріоритети створення туристичних регіональних
інноваційних систем в Україні». Мене весь час турбує питання
Питання 31: Пані, а чому Ви весь час говорите про інноваційні
туристичні системи, не розібравши питання просто туристичних систем, їх
організації?
Мій коментар: Більшість того, що я прочитав, має відношення саме до
цього, хоча виглядає доволі слабенько. Складається враження, що інноваційні
технології взагалі виступають чи не головним аспектом діяльності
туристично-орієнтованих інституцій, хоча головним має бути просто їх
функціонування.
На стор. 13 - 14 наведена табл. 1 – «Ядра просторового каркасу туристичної інноваційної системи
Україна».
Питання 32: Пані, якими ще бувають каркаси, крім просторових?
Мій коментар: Думаю, питання залишиться без відповіді. Що стосується
інформативності самої таблиці, думаю, на бакалаврський рівень вона потягне.
На стор. 14 – 15 маємо табл. 2 «Основні
етапи створення в Україні мережі регіональних центрів туристичних технологій».
Мій коментар: Не може не дивувати наявність таких таблиць в
дисертації, тим більше – в авторефераті, невже у дисертантки не було більш
важливого матеріалу?
Тепер я маю задати авторці найважливіше питання, яке
стосується і цього розділу, і роботи в цілому …
Питання 33: Пані, так що тут має відношення до декларованих Вами
географічних аспектів?
Мій коментар: Все це вкрай далеко від географії. Слово географія тут
присутнє чисто формально – для того, щоб можна було просунути роботу через
географічну раду. Я чекав до самого кінця, коли нарешті можна буде побачити
ознаки справжнього дослідження – не побачив!
Висновки (десять висновків на дев’ять завдань):
Дисертантка заявляє, що здійснила обґрунтування
теоретико-методологічних засад застосування інноваційних технологій …
Питання 34: Пані, що у Вас відноситься до теоретичних, а що – до
методологічних засад?
Мій коментар: Змушений це запитати, бо ні теорії, ні методології я в
роботі не побачив, як, до речі, і ознак географії. Далі буду давати тільки
коментарі.
1. Не розумію, навіщо у висновках писати, що слід розуміти під інноваційними
технологіями – це всім відомо.
2. Це не є висновком, це – звичайна констатація.
3. Виділення етапів впровадження інноваційних технологій не є науковим
висновком.
4. Те, про що свідчить світовий досвід застосування інновацій, не є науковим
висновком.
5. Розрахунок загального інноваційного потенціалу регіонів не є науковим
висновком – це звичайна оцінка, зроблена на основі певного методу.
6. Визначення розбіжностей інноваційної активності по території України не є
науковим висновком – це оцінка, зроблена на основі використання певного методу.
7. Факт надзвичайно низького рівню використання інноваційних технологій в
туристичній сфері України не є науковим висновком – це оцінка стану.
8. Теоретико-методологічні підходи не вивчаються, а впроваджуються, а
розробка, як пише авторка, стратегічних пріоритетів не є науковим висновком. У
цьому пункті ми знову зустрічаємо вислів «географічні межі» - те єдине, що
«пов’язує» цю бакалаврську роботу з географією.
9. Концепцію просторого каркасу регіональної туристичної інноваційної системи
пропонувати не треба, бо ця система формується спонтанно. Висновок не носить
наукового характеру.
10. Розробка пропозицій не має
відношення до наукових висновків – це практика.
Висновок по автореферату дисертації:
Жаль, що в українській географії допускається таке катастрофічне зниження рівню,
з дозволу сказати, дисертацій, та вимог до них. Ця робота є яскравим свідченням
цього твердження. Мені не зрозуміло, як, при повній відсутності науковості ця
робота могла бути затверджена для проходження процедури захисту. Мені не
зрозуміло, як розробка, в якій немає жодного сліду географії, могла потрапити
до спеціалізованої ради географічного спрямування. Який же високий потенціал
безсоромності треба мати, щоб виставити цю бакалаврську роботу негеографічного
(чисто соціально-економічного) характеру, як географічну роботу дисертаційного
рівня. Не може бути й мови про позитивний відгук, бо немає, за що зачепитися. І
у мене питання: коли зупиниться цей потік профанацій?
1.03.2015
Доктор географічних наук О.П.
Ковальов
Немає коментарів:
Дописати коментар