Біогеографія як наука та навчальний курс

Олекса Ковальов

 

Хочу поділитися своїми думками стосовно курсу «Біогеографія», бо протягом тривалого часу читав його в університеті. Коли у 1992-му році мені запропонували вести цей курс, я був дещо розгублений, бо пам’ятав, як його викладали, коли я був студентом. Курс вели викладачі біологічного факультету, матеріал був чисто біологічний, складався з двох частин – «географії рослин» та «зоогеографії», практичні заняття проводилися у лабораторіях біофаку, де ми роздивлялися у мікроскоп клітини рослин … На той час я ще не міг зрозуміти, що це реальна маніпуляція, пов’язана з нерозумінням самими географами суті географії, а з боку біологів це було втручанням у освітній процес студентів-географів, що не тільки не сприяло підвищенню фахової освіти останніх, а, скоріше, віддаляло від неї, бо створювалося враження, що у домені географії ми маємо суттєву долю іншої наукової дисципліни – біології (і не тільки, бо були ще економічна, соціально-економічна та інші версії, пізніше заговорили про політичну, медичку та інші дивні напрямки, що свідчило про кризу в географії). Вийшли підручники з «Біогеографії», які були написані біологами, що ще більше усугубляло ситуацію. Виникало питання, якщо «біо» означає відношення курсу до біології, то що у назві курсу робить слово «географія»? На той час географією пов’язували, перш за все, з розповсюдженням будь-чого на земній поверхні, у випадку біоти це були різні види та їх спільноти. Пам’ятаю, що на одній з лекцій викладач показував нам картинки амурського і бенгальського тигрів та розповідав, де вони поширені – дійсно «вузівське» знання! Але це аж ніяк не віддаляло біогеографію від біології і не наближало її до географії, і така ситуація зберігається й сьогодні. Ось як визначається Біогеографія в українській Вікіпедії: «Біогеогра́фія — наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповань, а також характер фауни і флори окремих територій. Біогеографія поділяється на зоогеографію (географію тварин) та фітогеографію (географію рослин).

Наразі біогеографія зайняла місце на межі біологічних і географічних наук і швидко розвивається, задовольняючи потреби практики, що не можуть бути вирішені без її участі. Вона розглядає закономірності зв'язків угруповань і організмів, що вони утворюють з оточуючим середовищем у різних географічних умовах» [Біогеографія. Матеріал з Вікіпедії, 2023]. Абсолютно безграмотне визначення! Географія редукована до простору і зводиться до звичайної фіксації розташування видів та їх угруповань. Свого часу я назвав таку «географію» географією Паганеля, у такому варіанті вона втрачає свою наукову сутність та цінність. На жаль, багато хто користується таким баченням біогеографії та географії в цілому, що видно з програм курсу «Біогеографія». Не краще визначення виглядає у російській Вікі з посиланням на «Большую советскую энциклопедию» – «Биогеогра́фия (биологическая география …) - наука на стыке биологии и географии; изучает закономерности географического распространения и распределения животных, растений и микроорганизмов. Предметами изучения биогеографии являются как распространение биоценозов, то есть географически обусловленных совокупностей живых организмов, так и характер фауны и флоры отдельных территорий» [Биогеография, 2023]. Що таке «биологическая география», зрозуміти важко, як і вислів «географическое распространение» (цікаво, які ще «распространения» мають місце?) та «географически обусловленные совокупности живых организмов», бо у географічних утвореннях біота (сукупність живих організмів) є не просто складовою, а надважливим àктором, що формує біотизовані географічні утворення. В той же час об’єктом біогеографії визначається біосфера, і це вірно: «и её компоненты, как пространство планеты Земля, на котором обитают живые организмы» [Биогеография, 2023]. Але питання у тому, що вони не просто живуть, вони діють, суттєво змінюючи середовище! Тут же наведені головні розділи:

•«География микроорганизмов (включая грибы)

•Фитогеография — география растений (геоботаника)

•Зоогеография — география животных

 

География растительного покрова и животного населения:

•География микробоценозов (включая грибы)

•География фитоценозов — география растительного покрова

•География зооценозов — география животного населения

 

Другие направления:

•Синтетическая биогеография — география экосистем разного уровня и биоценозов.

•Эволюционная биогеография — адаптивность биоты к среде обитания.

•Экологическая биогеография

•Палеобиогеография

•Тренды в биогеографии и биогеографическое прогнозирование» [Биогеография, 2023].

Географія тут подається як синонім слова «простір», що вказує на некоректне її розуміння, а цей список вимагає від географів вивчення всієї систематики біоти та типів екосистем, питань еволюції, що має передувати курсу «Біогеографія»! І де тут географія?

І в інших університетах також маємо дописи, що не можуть не дивувати. Так, на сайті Львівського університету «Біогеографія і геоботаніка» (до речі, це доволі різні напрями) в описі курсу читаємо:

«Мета: вивчення термінів, понять і закономірностей формування й поширення угрупувань живих організмів (біоценозів) на Суходолі і в Океані.

Завдання: вивчення видового складу, рясності, взаємозв’язкам, ареалам, чинникам розселення, ознайомлення з проблемами походження життя,  особливостями його розвитку на різних етапах фанерозою, мегасистемі органічного світу. Вивчення біотичних царств їхнього флористико-фауністичного складу та енергетичних особливостей. Аналіз антропогенної трансформації ландшафтного й біотичного різноманіття та збереження рідкісних і зникаючих видів.

знати: теоретичний матеріал, що стосується закономірностей розселення живих організмів залежно від природних умов середовища та формування і стадій розвитку біоценозів, вивчити біогеографічну термінологію

вміти: проводити польові біогеографічні дослідження, визначати види рослин, картографувати біоценози» [Біогеографія і геоботаніка, 2023].

Зауваження: «Мета» - терміни не вивчаються, їх запам’ятовують, поняття формуються (це абстрактні образи), закономірності формування й поширення угрупувань живих організмів (біоценозів) має відношення до біології, крім того їх настільки багато, що у жодному курсі їх неможливо охопити! І метою вузівського курсу не може бути «вивчення термінів»!

По завданнях –

1) вивчення видового складу (Каміло Мора з Гавайського університету заявив, що загальна кількість еукаріот на нашій планеті, включаючи тварин, гриби та рослини, становить приблизно 8,7 мільйона. Примітно, що 7,7 мільйона видів серед них є тваринами [Приголомшливі цифри, 2023]), то чи можна ставити таке завдання? Ні.

2) Що таке «мегасистема органічного світу»? Систем як сутностей не існує, є системне бачення, представлення сутностей як систем. І масштаб не має значення. Не буває систем мікро-, мезо-, макро- чи мега-. Крім того не вся органіка має біотичне походження, для того, щоб сформувати уявлення про органічний світ, треба знати органічну хімію!

3) Вивчення біотичних царств їхнього флористико-фауністичного складу – перепрошую, це завдання для біологів, а не географів!

«Знати» - закономірності розселення живих організмів залежно від природних умов …, формування і стадії розвитку біоценозів (навіть не біогеоценозів!!!) – це має відношення до біологічного напрямку!

4) Дивно виглядає вислів «вивчити біогеографічну термінологію» - а що це за термінологія і невже таке завдання може бути в університеті?

«Вміти» -

1) «проводити польові біогеографічні дослідження»??? Біогеографія – наука про земну біосферу – глобальне утворення, то про які польові дослідження йдеться? Схоже, автори не усвідомлюють масштаб біосфери!

2) «визначати види рослин» - так це ж вимагає знання всієї систематики! І чому тільки рослин?

3) «картографувати біоценози» - але це не може бути завданням для географів, це – завдання для біологів!!!

На сайті «ГЕОГРАФІКА» маємо те саме, а також: «На даний час біогеографію поділяють на чотири напрямки:

1.    Флористично-фауністичний (встановлення закономірностей поширення і розміщення організмів – флори і фауни);

2. Регіональний напрямок (проведення флористичного і фауністичного районування території);

3.    Еколого-біогеографічний (вивчення причинних зв’язків взаємодії між організмами і середовищем існування, а також зв’язків між самими організмами);

4. Історична біогеографія (вивчення викопних решток рослин і тварин, умов минулих геологічних епох та особливостей поширення живих організмів в дані періоди).»  [ГЕОГРАФІКА. Географічний портал, 2010]

Зауваження: А де тут власне географія? Її тут немає. Фауна і флора разом з їх поширенням та районуванням – тема біологів. Що таке «еколого-біогеографічний напрямок» зрозуміти важко, бо географи не займаються вивченням причинних зв'язків взаємодії між організмами та середовищем проживання, а також зв'язків між самими організмами – це область дослідження біологів. Що стосується «історичної біогеографії» - це виглядає взагалі дивно, бо це область дослідження палеонтології! Не буду розбирати наведені у тексті основні поняття та терміни, бо вони не мають відношення до географії, як і все, що написано по історії біогеографії.

Білоус Л.Ф. Біогеографія. Навчальний посібник (Рецензенти: П.Г.Шищенко, доктор географічних наук, професор, М.Д. Гродзинський, доктор географічних наук, професор). Не буду вступати в полеміку з приводу вислову «об’єктно-предметна сутність», ніде не знайшов визначення цього шедевру. Розглянемо загальну частину:

Біосфера, як середовище життя

Історія розвитку життя

Фактори територіальної диференціації живої речовини біосфери

Біогеографічне районування  

Зауваження: З точки зору географії біосфера не є середовищем життя, згідно з Дж. Лавлоком біосфера, як і Земля в цілому, є певною мірою живим суперорганізмом [Гіпотеза Геї, 2023], це область дії біоти, множина взаємодій, направлених на підтримку її сталого відтворення та еволюції. В університеті дисципліна викладається у 1-му та 2-му семестрах, що не може не дивувати, бо треба показати, як біота змінила абіосферу планети, яка саме й є середовищем життя (їй має передувати геоморфологія та атмогідрологія, ще краще – щось на кшталт абіогеографії як цілісний курс). Автор зазначає, що «Біогеографія - фундаментальна природнича наука. Покликана виявляти екологічні та історичні передумови, географічні закономірності територіальної організації «живої речовини» біосфери, прогнозувати ймовірні просторові зміни її складу, зокрема, й пов’язані з антропогенним впливом» [Білоус, 2020: 4]. Виникає питання: Що означає вислів «географічні закономірності територіальної організації «живої речовини» біосфери», які це закономірності?  

Тут же автор пише (с. 4): «Знання базових теоретико-методичних й конструктивно-наукових засад та положень біогеографії необхідне для вирішення широкого кола завдань, зокрема: міжнародного екологічного співробітництва; регіонального й муніципального екологічного управління; економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу територій; земельного кадастру; екологічної експертизи, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля; екологічного моніторингу; рекультивації порушених земель; індикації ресурсних та екологічних властивостей середовища; екосистемних послуг; рекреації й туризму; раціонального використання й охорони природи; планування ландшафту й ландшафтного дизайну; розбудови системи екомереж й збереження та відтворення біорізноманіття».

Мій коментар: Хороший приклад псевдонаукової демагогії!

Питання:

1) Що таке «конструктивно-наукові засади», про яку конструктивність йдеться?

2) До чого тут дивне «коло завдань», які не мають до біогеографії жодного стосунку?

На с. 5 маємо «… здатності до: критичного географічного (біогеографічного) мислення; використання інформаційних технологій для пошуку інформації біогеографічного змісту; аналізу складу і будови біосфери на різних просторово-часових рівнях дослідження; доцільного й критично використання біогеографічних понять, концепцій, парадигм, теорій, ідей, принципів для пояснення явищ і процесів на різних просторових рівнях (глобальному, регіональному, державному, локальному); встановлення ролі й місця України у сучасному світі в контексті географічних й, зокрема, біогеографічних чинників її розвитку, аналізу й пояснення особливостей геопросторової організації̈ природи, населення і господарства; ідентифікації, класифікації, реєстрації відомостей про нові об’єкти в біосфері, їх властивості та притаманні їм процеси»

Питання:

1) А що, є географічне (біогеографічне) критичне мислення? У чому його сутність, чим воно відрізняється від просто критичного мислення?

2) Що це за пошук інформації біогеографічного змісту, який це зміст і що таке інформація взагалі?

3) Як розуміти доцільне й критичне використання біогеографічних понять, концепцій, парадигм, теорій, ідей, принципів?

Це ж просто демагогія!

4) Якщо курс «Біогеографія» розглядає біосферу як глобальне утворення, то до чого тут «встановлення ролі й місця України у сучасному світі в контексті географічних й, зокрема, біогеографічних чинників її розвитку, аналізу й пояснення особливостей геопросторової організації природи, населення і господарства», і що таке «геопросторова організація»?

І далі (с. 5): «Інформаційний зміст посібніка сприятиме організації процесу результативного пізнання: історії становлення й змісту теоретико-методичних засад біогеографічних досліджень; екологічних передумов та факторів розподілу «живої речовини»; історії формування й розвитку органічного світу Землі; змісту біогеографічного аналізу територій та впорядкування (класифікації та районування) біогеографічної інформації; особливостей еколого-морфологічної, генетико-регіональної, комплексної біогеографічної, оселищної організації “живої речовини” біосфери …».    

Мій коментар: Мені важко уявити, що таке «результативне пізнання», «теоретико-методичні засади», не розумію, до чого тут «екологічні передумови», у чому суть «біогеографічного аналізу» (невже такий існує?), що таке «біогеографічна інформація», чи варто говорити в курсі про генетику і т. і. Виникає сумнів стосовно загальної наукової і географічної компетентності автора посібника. Підтвердженням цьому є наступне (с. 7): «Біогеографія, разом з геологією, метеорологією, гідрологією, ґрунтознавством, геоморфологією є складовою загальноземлезнавчої системи наук. Вивчає «живу речовину» біосфери.»

Питання:

1) А що, «загальноземлезнавча система наук» існує?  

2) Біогеографія вивчає «живу речовину» біосфери?

Так це ж область дослідження біології!!! Хто викладає фундаментальні курси у цьому університеті? Звісно, далі я не буду розбирати це наукоподібне безглуздя. І це Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка!

 

Отже, отримавши курс, я почав шукати варіанти його перетворення з біологічного на географічний. В першу чергу треба було визначитись з областю дослідження біогеографії як науки. Було ясно, що вона є складовою географії в цілому і пов’язана з дослідженням частини географічно-організованого середовища, пов’язаної з дією біоти як потужного àктора, тобто йдеться про біотизовану частину географічного середовища, а це – біосфера Землі. Мені було дивно почути у 1991-му році на кафедрі Фізичної географії та ландшафтознавства МДУ, що термін «біосфера» не географічний, а екологічний. при підготовці географів в університетах курс «Біогеографія» є одним з фундаментальних, бо має відношення до однієї з головних геосфер нашої планети – біосфери. Цьому курсу мають передувати курси «Загальна географія» та «Геоморфологія», хоча варто подумати про курс на кшталт «Абіосферології». Інколи автори програм пишуть, що таким має бути й курс «Загальне землезнавство», але вони не враховують те, що цей курс має відношення до планетології, а не географії. Оскільки на той час не було жодного курсу, у якому б давалися загальні уявлення про структуру і динаміку географічного середовища (в межах геосфери), треба було дати початкові уявлення про системи та особливості живої речовини. З цього і починався курс. Отже …     

Головні акценти:

Біогеографія як наука є розділом географії, тому її область дослідження має відповідати критеріям географічності, тобто про вивчення видів чи їх угруповань не може йтися: біота виступає як цілісний àктор. Важливим моментом є властивості біоти.

Областю дослідження біогеографії є частина геосередовища, піддана дії біоти як глобального àктора, внаслідок чого вона стала біотизованою. Головна увага має бути приділена процесам біотизації, отже, йдеться про коевлюцію біоти та абіоти на планеті. Йдеться про перетворення абіогеосфери, яка є базовим середовищем, на біосферу. Такі утворення можна розглядати як геокомплекси, як геосистеми, або, виходячи з сучасних уявлень, як геохолони≈геоорги, кожен з таких підходів має свої особливості. Біосфера планети є таким глобальним біотизованим утворенням, відповідно, її дослідження має зводитись до того, які трансформації абіотичних утворень мали і мають місце під дією біоти.

Сукупна дія біотизованих геохолонів≈геооргів формує біосферу Землі, і цей процес має свою історію становлення. Йдеться про суттєві зміни у розвитку геопроцесу як безперервного руху географічного середовища, на що впливала еволюція біоти, яка протягом тривалого часу знаходиться на його передовому фронті.

Під дією біоти у різних умовах (різних контекстах) сформувалася багато-масштабна структура біотизованого геосередовища – від екоїдів та парцел до біогеомів та біосфери в цілому. Біосфера буквально збирається в напрямку від найменших утворень до глобального рівню. Це своєрідна «ієрархія» як форма організації, яку варто намагатися показати. В той же час має бути межа розгляду у курсі «Біогеографія», і це – біогеоми. Менші рівні мають розглядатися у такій дисципліні, як «Біогеоценологія», з якою слід пов’язувати і польову практику.

Організацію біотизованих утворень слід розглядати у основних абіотичних середовищах – на суходолі, в океанах і в атмосфері, намагаючись показати безперервність переходів між ними.     

Формування людини, яка сама є продуктом біосфери, її культури, у тому числі виробничої, сьогодні має вирішальне значення у визначенні напрямку розвитку геопроцесу, бо ініціатива у визначенні його подальшого напрямку переходить від біоти до людини. Тут варто відзначити, що бурхливий розвиток людського суспільства може стати фактором, який поставить під сумнів подальше існування людства на планеті. Це вже відбувалося під час бурхливого розвитку біоти (наприклад, кисневі кризи, коли природа сама знайшла вирішення проблеми). У випадку людства все може значно гірше. Вихід з цієї кризи полягає у поширенні біосферо-центричної культури, яку варто назвати геокультурою. Еволюція людини має своє продовження.

 

Посилання:

Біогеографія. Матеріал з Вікіпедії, 2023. - 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F

Биогеография. Материал из Википедии, 2023. –

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F

Біогеографія і геоботаніка, Географічний факультет Львівського НУ, 2023. –

file:///D:/%D0%9A%D0%90%D0%A4%D0%95%D0%94%D0%A0%D0%90/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80/%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9C%D0%98%20%D0%9A%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A3/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%20(106%20%D0%91)%20-%20%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82.html

Приголомшливі цифри. Copyright © 2011-2024 UAINFO –

https://uainfo.org/blognews/1696847133-prigolomshlivi-tsifri-yaka-kilkist-tvarin-meshkala-na-zemli.html

ГЕОГРАФІКА. Географічний портал, 2010. –

http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/biogeografija/biogeografija_jak_nauka_rol_zhivikh_organizmiv_v_geografichnij_obolonci/33-1-0-447

Білоус Л.Ф. Біогеографія. Навчальний посібник. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2020. –

https://geo.knu.ua/old/images/doc_file/navch_lit/Bilous_Biogeography_posibn.pdf

Гіпотеза Геї. Матеріал з Вікіпедії, 2023. –

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%97