Майже істеричне поширення фото з температурою, рекомендації, як же рятуватись і зойки, все пропало жара. А тим часом.
10 років тому картинка. Нічого не нагадує? якщо накласти на карту рекордних температур, то як? Схожість точно є. Це всього-на-всього карта РОЗОРАНИХ земель, офіційна статистика. Неофіційна, самі знаєте, часто густо більша. Отже, Україна сільськогосподарська аграрна країна, сировинний придаток. Тобто мало чого ми переробляємо, більше вирощуємо, експлуатуємо землю, і бідкаємось. Як в тому анекдоті, чого бідні, бо дурні.
До порівняння, це найбільший відсоток розораності в Європі, один з найвищих у світі.
Тепер деталі більш прозаїчні.
Австралію знаєте? де кенгуру, і достобіса площі, незаселеної. Більша частина Австралії це пустельні та напівпустельні ландшафти (semi-arid landscapes) Ті, де річна кількість опадів 250-500 мм називаються напівпустельними. Такі площі нерентабельно використовувати для сільського господарства, через вартість догляду, на них не утворюється щільний трав’яний покрив, бо бачте є одна фішка у природи. Колообіг води, то не тільки в схемці стрілочки туди сюди, опади, випаровування тра-ля-ля.
Так ото підіть подивіться скільки випало опадів за минулі 10 років. Здивуєтесь. Я от прифігіла аж присіла на дупу, від здивування.
Якщо по простому - дощ йде там, де йде випаровування, де є рослинний покрив, особливості земної фізики, заряджені частини і все таке. Тобто, якщо під вами водичка, хмарка спиниться, знизиться і впаде дощ. Якщо під вами пустеля, де нема водички, випаровування - хмарка поліниться, піймає вітру попутного і піде далі, бо нічого тратиться на змій і скорпіонів, їм і так норм. Помічали, що над річками, над болотами частіше зливи?
А тепер задачка. Як багато випаровується водички з грунту, якщо урожай вже зібрали, і там голий грунт? ну ладно, не голий, а тільки щось засіяно. Не дуже багато, точно вгадали. а якщо це все монокультура? Пшениця, жито, кукурудза, сонях... Одна культура, з синхронним випаровуванням - вбиранням?
Ні, ліси садить не варіант. Бо в напівпустелі переважають чагарники і трави, великий луг пам’ятаєте? Модний такий наративчик, так ото, не було там дере. чагарники були, очерети, ну і всяка лучна рослинність, як правило не дуже висока, до пояса, якраз коняці зручно йти, а людині не дуже.
Висновки які - чого жарко, бо дурні були, а чого дурні, бо напекло в голову.
На жаль, цей потяг наскільки важкий, що навіть якщо прокинутись і натиснути на гальма - пройде ще кілька десятиріч, перш ніж він зупиниться. Висновок один - опановувати сталі методи землеробства, зменшувати інтенсивні площі орні, не чіпати луки і балки.
А про міста - ну що ж, доведеться прийняти як факт, що полив є невід’ємною частиною менеджменту міста. і потрібно очищувати воду і повторно використовувати її, а не спускати в море, як відпрацьований матеріал.
Асортимент - вже зараз потрібно забути про ряд дерев. На жаль. Моя обожнювана липа, символічний дуб, біленька берізка, яскрава горобина. Маловірогідно, що ці дерева зможуть пристосуватись до міста масово. Тому погляд на південь. Одеса, шо там у вас по асортименту? Підглянуть заодно в Туреччині по той бік моря, що там у них.
Або пристосовуйся, або вимри.
Ваша песимістично налаштована, зленька #урбанагрономка
Olga Ivashchenko
landscape designer
www.lbcube-design.com.ua
Пані Ольга торкнулася надважливого питання: як кліматичні особливості в Україні пов'язані з площами оранки! Проблема у тому, що воно вимагає дуже серйозного розгляду, але в Україні це нікого не цікавить, бо переважає бажання заробляти грошенята! А треба жорстко ставити питання про суттєве скорочення площі оранки і повернення природної рослинності, що є єдиним варіантом вирішення низки так званих екологічних (насправді, географічних) проблем. Треба думати не про виробництво с/г продукції для продажу, а про відновлення природного середовища як найважливішої умови відродження української культури в цілому.
ВідповістиВидалити