Огляд статті О.І. Сінної та І.Г. Черваньова ««НОВА» ГЕОГРАФІЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНУ ЕРУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ»

Олекса Ковальов 

Огляд статті О.І. Сінної та І.Г. Черваньова ««НОВА» ГЕОГРАФІЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНУ ЕРУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ»

https://ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/UGJ_2017_2_65-68.pdf 

Натрапив на статтю видатного радянсько-українського плагіатора, доктора технічних наук без технічної освіти, крупного спеціаліста в області інтриг та склок І.Г. Черваньова та О.І. Сінної, яку я знаю дуже поверхнево. Стаття зацікавила мене своєю назвою – ««НОВА» ГЕОГРАФІЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНУ ЕРУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ». Я вирішив зробити огляд цієї статті, бо її читають сучасні студенти, сподіваюсь, тільки цієї кафедри, і можуть подумати, що вона містить щось важливе. Але …

З самого початку вражає мета статті: «показати нові аспекти «нової» географії через аналіз географічного бізнес-середовища», і це при тому, що автори ще не розібралися зі старими аспектами «старої» географії. А далі – гарний політичний вислів – «Ці масштабні заходи … є переконливим прикладом реалізації наукової доктрини «нової» географії», і далі – «ГІС-форум свідчить про успішність пошуку ніші «нової» географії в інноваційно-інвестиційному середовищі сучасного світу, де нівелюються межі традиційних наук про Землю та державні кордони, натомість набирає ваги проблемно орієнтована структура бізнес-географії». Нічого собі, здається сталося: мишка народила слона!

Відразу зазначу, що мета, поставлена таким чином, не є науковою, бо вона не містить ні об’єкту чи області дослідження, ні шляху дослідження, ні його результатів. Виникають питання:

1)    Що означає «нова» географія, чим вона відрізняється від «старої», як змінюється її область дослідження і т. і.?

2)    Що таке «географічне бізнес-середовище»?

3)    Як нівелюються межі традиційних наук (яких?) та державні кордони, що лежить в основі цих явищ?

4)    Чи можна говорити про інформаційну … еру цивілізації, якщо з самого початку Всесвіт виник як, в першу чергу, інформаційне явище?

Подивимось, чи є відповіді на ці питання.

 

Актуальність теми дослідження

Я не знаю, що таке «тема дослідження»! Таке враження, що автори не в курсі, що науковці досліджують не теми, а об’єкти, області, процеси, явища! Це відразу ставить під сумнів наукову кваліфікацію авторів. Дивує, що, обговорюючи постановку питання про «оновлення географічної науки», автори посилаються на трьох авторів – адмін-академіка М.В. Багрова (колишнього ректора Таврійського університету), адмін-академіка Л.Г. Руденка (на той час ще директора Інституту географії) та І.Г. Черваньова, наче не існує інших науковців, у тому числі закордонних. А питання у тому, що ніхто з серйозних науковців не буде говорити про якусь «нову географію», як ніхто не вводить нову біологію, нову фізику, нову хімію, соціологію тощо. Так роблять тільки ті, хто не може надати якісь серйозні результати, тому й починають розпатякувати про якусь «нову», ще не зрозумівши «стару». Будь-яка область знань розвивається, змінюються уявлення про її область дослідження, акценти, але вона залишається сама собою. Є фундаментальні роботи про еволюцію поглядів і в області географії, але ніхто з авторів цих робіт при зміні цих поглядів не каже про нову географію (максимум – про новий етап!).

Мені подобаються питання, поставлені авторами статті: «Чи часто ми стикаємося із ситуацією у повсякденному житті, коли хтось із «звичайних» людей розуміє: чим взагалі займається сучасна географія; хто такий фахівець-географ? Чи взагалі ще досі існує ця наука? А хто з бізнесменів наважився довірити географії – чи науковій, чи навіть практичній – свій інвестиційний потенціал?» (с. 65).

Абсолютно точно – мало хто розуміє, чим займається географія, бо, і я це неодноразово показував, як наука, протягом тривалого часу географія не мала чітко окресленої області дослідження, у більшості випадків зводячи її до так званого просторового аспекту (а це - редукція)! А коли це було зроблено в моїх публікаціях, автори статті вирішили не помітити, що ставить під сумнів їх наукову етику. Неодноразово було показано, що географія покликана досліджувати складні форми організації гетерогенного географічного середовища, які складаються з геохолонів≈геооргів, що дійсно переводить акцент уваги на інформаційно-організаційний аспект. І виникає питання: А до чого тут бізнесмени? Коли науковець розробляє проблему, він не думає про бізнес! Думати про бізнес та можливості бізнесменів, їх можливі інвестиції справа менеджерів, а не науковців.

А далі – дивні висловлювання про затребуваність фахівців … Перепрошую, так чому присвячена стаття, обговоренню якоїсь «нової» географії, чи питанням затребуваності і працевлаштування випускників геофаків? Виходячи з назви, саме «новій» географії! Може авторам про цю їх «нову» географію не було, що писати, і вони з’їхали на іншу проблему? І тут виявляється, що: «Тому для нас, як географів, постає завдання: донести до найширшого кола громадян, які дедалі частіше використовують геопросторові технології у повсякденному житті (прокладаючи маршрут у навігаторі свого авто, додаючи геоприв’язку до фото в соціальних мережах або ж споглядаючи карту переміщення повітряних мас при перегляді прогнозу погоди), що це і є сучасна географія. У новому сенсі поєднання із передовими комп’ютерними технологіями, але все ж – географія» (с. 65 - 66). Так ось у чому справа! Все зводиться до прокладання маршрутів автівок, прив’язок своїх фото в соц. мережах, споглядання переміщення повітряних мас …! Перепрошую, так це ж «стара» географія Паганеля у сучасних умовах! 

А це мені вже подобається: «Зазначимо, що науково-практичний захід – ГІС-форум, який вже 6 років поспіль проводиться в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, якщо і не дає повної відповіді на усі поставлені запитання, то, принаймні, висвітлює позитивні приклади географічної діяльності, у тому числі у висококонкурентному бізнесовому середовищі, подекуди вражаючи своєю сучасністю, високою технологічністю й масштабами значущості» (с. 66). Боюсь, автори лицемірять, бо співробітники з такими поглядами навряд чи зможуть дати студентам уявлення про «позитивні приклади географічної діяльності ... подекуди вражаючи своєю сучасністю, високою технологічністю й масштабами значущості». Головний момент – «ГІС» ! Що це таке? Це (Вікіпедія) «сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території ... систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних». Буква «Г» не має відношення до географії, вона означає «земні», так звані «геодані» не є географічними, а такі системи можуть бути використані у будь-якій науковій сфері, у тому числі і в географії. І висловлювання на кшталт «Картографічні технології нового часу викликали хвилю зацікавленості серед непрофесійних користувачів. Цікавість людей до карт залишається, змінюються технології, причому підвищуючи цю цікавість» (с. 66) викликають питання: а яке відношення це має до географії? «Картографічні технології» однаково придатні для використання там, де люди мають справу з просторовими даними.

І далі: «На початку ХХІ ст. з’являється та закріплюється нова «течія», погляд на сучасні геопросторові технології, що отримали загальну назву «неогеографія» (хоча деякі автори обґрунтовували більш доцільну, на нашу думку, назву «неокартографія»)». По-перше, термін – «геопросторові»: термін «геопростір» свого часу увійшов в моду, але ніхто так і не зміг його обґрунтувати, бо такого просто не існує. Я свого часу також ним користувався, але у сенсі «географічного середовища». А що стосується «неогеографії», «неокартографія», як і «неоекології», то такі «напрями» вводять некомпетентні люди, які намагаються зіграти на тому, що сенс слова люди не відразу зрозуміють, а поки це станеться, можна розкрутити свій рейтинг. Я особисто використовував такі технології ще у 70-х роках минулого століття, не вважаючи, що є представником якоїсь нової географії. А далі взагалі диво: «ГІС-форуми було започатковано у Харкові як місці, де обговорюють найбільш актуальні технології й реальні інноваційні проекти, а також результати у відомій тріаді «наука – технології – бізнес» ...

Тобто йдеться про н а у к у «Географія», т е х н о л о г і ї – геопросторові, б і з н е с – інформаційно-технологічний. Підкреслимо, не про географію прикладну (до чогось «прикладену», тобто вторинну), а про бізнес-географію»!  

А це вже повний капець! Якщо йдеться про науку «Географія», то й обговорюйте її, але я не бачу жодної кваліфікованої думки з цього питання. Якщо йдеться про «геопросторові» технології, то спочатку покажіть, що таке «геопростір», доведіть його існування і коректність цього терміну. А що стосується бізнесу, то ніяким інформаційно-технологічним він не є і не може бути, бізнес – це (Вікіпедія) «(також відомий як підприємство або фірма) є установою, що бере участь у виробництві продукції, торгівлі товарами чи послугах споживачам»! Я ще розумію, коли бізнес стає зацікавленим у використанні результатів, отриманих науковцями, але те, що ми маємо у статті, є ні чим іншим, як спробою ввести людей в оману (просто обдурити, чим пан І.Г. Черваньов і його вихованці займалися весь час), бо на сьогодні немає таких географічних розробок, які б зацікавили бізнес.

Далі маємо патякання на тему «бути успішними у майбутній професії, та фахівців геоінформаційної індустрії, які успішно працюють на ринку та потребують висококваліфікованих фахівців із поглибленим розумінням географічних явищ та об’єктів». Виявляється, що для того, щоб досягти поглибленого розуміння географічних явищ та об’єктів, не треба вести польові дослідження, достатньо мати причетність до геоінформаційної індустрії!

Тепер стосовно питань – «Серед основних питань активної дискусії можна виділити такі:

• Як надати традиціям географії інвестиційної привабливості – адже це питання з питань?

• Чи може сучасний географ відкрити бізнес на основі ефективної обробки й інтерпретації геоданих, лавина яких – через дистанційне зондування – буквально переповнює інформаційний простір, залишаючись мало затребуваною?

• Як в актуальних розробках уникнути «вузьких місць», де технологічність залишилась на рівні минулого століття?

• Чи має сучасний географ орієнтуватися лише на польові дослідження, використовуючи при цьому класичні методики опису природних територіальних комплексів, витрачаючи на це тижні й місяці копіткої праці, - чи маємо торувати й інший шлях?

• Чи може географ ефективно відповісти на поставлені запитання лише за допомогою сучасних технологій, при цьому значно згортаючи час польових досліджень?

• І загалом – чи залишається одна із гілок географії природничою наукою, чи вона стає дедалі більше геотехнологічною?» (с. 67).

Спробую дати відповіді.

1). Я не знаю, що таке «традиції географії», але у будь-якому випадку традиціям інвестиційну привабливість не надають, цього досягають у випадку отримання значимих результатів досліджень, які можуть вплинути на розвиток, наприклад, господарської діяльності, у чому зацікавлений бізнес. А це зовсім інша історія!

2). Сучасний географ може відкрити будь-який бізнес, є люди з географічною освітою, які мають свої крамниці і торгують туристичним спорядженням, є й такі, які задіяні у ГІС-фірмах …, але до географії це не має жодного стосунку, бо географ – це не ГІС-технолог (хоча може володіти цими технологіями).

3). Дивне питання, відповідь проста – користуватися сучасними технологіями!

4). Людина, яка намагається оминути польові дослідження, ніколи не стане справжнім географом, бо не зможе компетентно інтерпретувати дані! Це стосується всіх головних напрямів географії – абіотичного, біотизованого й антропізованого! Термін «природний територіальний комплекс» є застарілим, користуючись ним далеко не поїдеш!

5). Це питання дублює попереднє! Основою географічного дослідження є польове дослідження, безпосередній контакт дослідника з об’єктом!

6). Питання, що ставить під сумнів кваліфікацію авторів!

І що дивно – у статті я не побачив відповідей на поставлені авторами питання! Чому? Бо вони висмоктані з пальця!

Мені сподобався наступний запис: «Слід зазначити, що до складу оргкомітету ГІС-форуму, крім географів-науковців (переважно співробітників кафедри фізичної географії та картографії ХНУ імені В.Н. Каразіна) …». Відразу виникло питання: а що, на цій кафедрі сьогодні є географи-науковці? Якщо їх там немає, але автори написали, що вони там є, то чи означає це, що вони там дійсно є? Хто? Доктор технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньов?

А далі – звичайні декларативні заяви на кшталт: «Все це є свідченням того, що «нова» географія, про яку на початку 2000-х писали в загальній постановці питання, чимдалі стає реальною й наповнюється певним міждисциплінарним, проблемно орієнтованим змістом». Виникає питання:

Що є свідченням реальності «нової» географії, ця пуста балаканина при повній відсутності визначення її області дослідження?

 Маємо чудовий приклад рекламного і пропагандистського характеру, закликаний затягнути студентів на кафедру обманним шляхом. Дивіться, як все гарно виглядає: «Студенти подали на конкурс, що був запроваджений і спонсорувався фірмами-організаторами, доповіді, які свідчать про високу мотивованість молодих науковців (про польове ландшафтне знімання із використанням смартфонів – «ноу хау» одного зі студентських наукових загонів згадано вище)»! У мене до авторів питання:

А що таке «польове ландшафтне знімання»? Що студенти знімають, ландшафт, чи денну поверхню, і чи можуть автори пояснити студентам, що в них географічного? 

Висновки   

Маємо чудовий приклад псевдонаукової демагогії: «З акцентом саме на географічну складову заходів ГІС-форуму (є й інші аспекти) слід зазначити, що розробки, представлені на ньому, продемонстрували аудиторії, що робота географа (і місія сучасної географії разом з тим) може бути дуже різною – на стику природничих, технічних та гуманітарних знань і фахових компетенцій і в різних аспектах цього поєднання, причому з дещо іншою, більш сучасною й креативною романтикою географічних досліджень вже не в екзотиці подорожі у далекі краї, а через глибинне занурення у розуміння повсякчасно доступного життєвого простору, коли модель реального світу, яку дослідник будував у ГІС-середовищі та спостерігав на екрані комп’ютера або навіть у найближчому довкіллі, «оживає» у всій свої багатогранності, множині образів і проявах законів її організації, підтверджує або спростовує поставлені апріорі робочі гіпотези, породжуючи новий цикл пошуку, як у будь-якій «справжній» науці» (с. 67 - 68). І далі: «Саме такою має бути сучасна географія – пізнавально цікавою, інноваційною, інвестиційно привабливою, натомість так само органічно комплексною й міждисциплінарною, високотехнологічною й сприйнятливою до новітньої інформації …» (с. 68).

Перепрошую, це висновок наукової статті? Мені. Здається, це з пісні «Прекрасное далёко», або вступ до шкільного підручника! На кого ж посилаються автори? С.В. Костріков, І.Г. Черваньов, Л.Г. Руденко. Стосовно двох останніх я вже висловився. Хто такий С.В. Костріков? Відомий фахівець в області фарцовки, представник одеської фарцової мафії з відбитим мозком (когось прокинув, влупили так, що стався струс мозку), кидало …, видатний плагіатор, найкращий учень І.Г. Черваньова, як фахівець в області географії – нуль. Щоб не бути голослівним, наведу мій аналіз спільної розробки цих двох перлів - С.В. Кострікова та І.Г. Черваньова «Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу на засадах синергетичної парадигми сучасного ландшафтознавства» -

http://www.geography.pp.ua/2012/03/2010.html

Цієї, з дозволу сказати, монографії вже немає в Інтернет, але я маю електронну версію і можу поділитися.

 

Що стосується висновку по даній статті – жодного відношення до географії, як до науки в цілому вона не має. Залишається питання до членів редколегії Українського географічного журналу:

Яким чином на сторінки цього журналу потрапляють статті, у яких географія викривляється до невпізнанності?