22 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Анісімова Станіслава Валерійовича «Пріоритетність розвитку рекреаційних територій локального рівня (на прикладі Харківської області)»

ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦ-РАДНИХ ПОСЛУГ НА ПРИКЛАДІ СПЕЦ. РАДИ Д 64.051.04 У ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. В.Н. КАРАЗІНА

Робота виконана в Науково-дослідній установі «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Міністерства екології та природних ресурсів України

Науковий керівник:
Васенко Олександр Георгійович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент, перший заступник директора з наукової роботи, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний  інститут  екологічних  проблем».

Офіційні опоненти:
Гродзинський Михайло Дмитрович, доктор географічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач  кафедри  фізичної  географії  та геоекології, Київський національний університет імені Тараса
Шевченка;
Варівода Євгенія Олександрівна, кандидат географiчних наук, доцент кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки, Національний університет цивільного захисту України,

Захист відбудеться «06» березня 2018 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

Відгук
про автореферат дисертації
Анісімова Станіслава Валерійовича
«Пріоритетність розвитку рекреаційних
територій локального рівня (на прикладі
Харківської області)», представленої на
здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

Не можуть не вражати теми дисертацій, в тому числі і ця – «Пріоритетність розвитку ...». Кожного разу виникає питання стосовно рівню кваліфікації і дисертантів, і їх керівників, і членів спеціалізованих вчених рад. Тема дисертації має бути пов’язана з об’єктом та предметом захисту. Пріоритетність розвитку будь-чого не є питанням наукового розгляду. Ще один момент – науковий керівник, який є чистим біологом. Складається враження, що в Україні немає фахівців-географів і за справу беруться спеціалісти інших напрямів, які не мають географічної освіти.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
Питання 1: Шановний Станіславе, Ви пишете наступне: «Будь-які негативні зміни екосистем, компонентів та умов використання природно-ресурсного потенціалу територій обумовлюють зміну цінності екосистемних послуг ...» (с. 1), чи не переплутали Ви спеціальність ради, бо у Вас йдеться про екосистеми?
Мій коментар: Переплутав, бо географія не займається дослідженням екосистем, вона має свої об’єкти і свою область дослідження, як і відповідну термінологію. Екосистема – поняття екології, яка є складовою біології, що відомо всім.
Питання 2: Пане, а що таке «екосистемні послуги»?
Мій коментар: Цікаво – екосистеми надають послуги – такий собі антропоморфний варіант: екосистема-офіціант. Таке в літературі дійсно є, але, як завжди, не зовсім вдало переклали термін «service», бо йдеться не про послуги, а про підтримку, допомогу, можливості в плані забезпечення нормальних умов життєдіяльності людей (і це буде коректно). Але у такому варіанті це буде чисто екологічне бачення питання, бо географія розглядає його в іншому плані. До речі, давно відомо, що на глобальному рівні людство залежить від стану біосфери, яка надає можливості для розвитку і яку слід підтримувати, хоча це не робиться.
Питання 3: Пане, Ви пишете: «Поряд з цим існує низка невирішених питань, пов’язаних із оцінкою природно-ресурсного потенціалу територій локального рівня» (с. 1), та чи є оцінка чогось предметом наукового розгляду?
Мій коментар: Ні, не є, це здійснюється експертами згідно з встановленою методикою.
Питання 4: Пане, «територія локального рівня» - це нове поняття?
Мій коментар: Виходить, що так, але коли вводять нове поняття, його визначають та обґрунтовують потребу у ньому. Вислів не є коректним, бо слід говорити не про територію, а про об’єкти, утворення локального рівня, що мають певну територію.  
Питання 5: Пане, Ви пишете про «просторово-територіальні взаємозв’язки» (с. 1), чим такі зв’язки відрізняються від просторових?
Мій коментар: Більшою науковістю, бо додається ще один термін!
Питання 6: Пане, що таке конструктивно-географічна організація?
Мій коментар: Так тут же все ясно – це така організація яка є конструктивно-географічною! Все інше не має значення, все одно ніхто не буде розбиратися, а точніше – не зможуть.
Питання 7: Пане, ось Ваша фраза: «направленого на розкриття основних просторових, екосистемних та соціально-господарських показників (як емерджентного цілого)», по-перше, у чому полягає розкриття показників і чи можна їх позакривати, по-друге, які показники Ви вважаєте просторовими, по-третє, як показники можуть бути пов’язані з емерджентним цілим?
Мій коментар: Доволі дивні погляди, причому автор пише так, наче вони вже обґрунтовані – у доволі стверджувальній манері.
Питання 8: Пане, а ціле може бути не емерджентним і які саме показники вказують на емерджентність?
Мій коментар: Пан дисертант плутає ціле і властивості, це властивості цілого бувають емерджентними, а ціле є просто цілим, бо воно проступає через емерджентні властивості. Слово «емерджентний» тут присутнє тільки для ефекту науковості.
Пан пише: «... що обумовлюють доцільність розвитку конкретного виду рекреаційної діяльності на локальному територіальному рівні як у теоретико-методологічному, так і в практичному плані» (с. 1 - 2).
Питання 9: Пане, а як доцільність чогось може бути на теоретико-методологічному рівні?
Мій коментар: Всі ці висловлювання вказують на нерозуміння автором термінів, які він використовує.
А ось це вже чудовий приклад наукоподібної тарабарщини: «Необхідний подальший розвиток новітнього напряму конструктивно-географічних досліджень, направлений на ідентифікацію та класифікацію екосистемних послуг рекреаційних територій як певної системи елементів, відносин і послуг у процесі задоволення рекреаційних потреб шляхом оптимального використання рекреаційних ресурсів» (с. 2).
Мій коментар: Я навіть питання не можу поставити, бо це просто некоректний наукоподібний текст, що ставить під сумнів наявність у автора нормальної вищої освіти. Подивіться, як вони розігналися створювати новітні напрямки конструктивної географії, не розуміючи, що це таке! Вражає рівень уявлень – рекреаційна територія як певна система елементів, відносин і послуг: територія не може бути системою елементів, це не об’єкт. Не може бути рекреаційних ресурсів, можна говорити тільки про певні властивості, які використовуються у рекреаційних цілях. Чистої води тарабарщина. Але члени спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна спокійно прийняли цю тарабарщину до захисту!
Ось черговий приклад тарабарщини: «Конструктивно-географічним підґрунтям роботи є визначальні методологічні принципи (засади), а саме:  системність, генетичний підхід, хорологізм, емерджентність; а також моделювання конструкту рекреаційної території» (с. 2).
Мій коментар: Ні, тут питання ставити немає сенсу, бо дисертант є просто словоблудом! До речі, слід говорити не про «моделювання конструкту рекреаційної території», а про звичайне проектування, що значно простіше.
Пане дисертанте, Ви – словоблуд!
Звісно, ніякої актуальності у подібного роду «науковому дослідженні» немає.

Об’єкт дослідження: ресурси, функції та послуги екосистем рекреаційних територій локального рівня, що виступають як чинники розвитку рекреаційної діяльності.
Мій коментар: Просто дивно, як можна так безпардонно вішати локшину на вуха! Пане, в географічній роботі поняття «екосистема» не може стояти на провідній позиції – це поняття є чисто екологічним, відповідником якого є організація біоти, і географи ним користуються не як географічним поняттям. В географії є свої поняття, які Ви чомусь, не використовуєте.
Питання 10: Пане, як можна говорити про послуги екосистем, якщо екосистема – це форма організації біологічної спільноти у певних умовах, це – образ, схема зв’язків? Я буду розглядати «послуги екосистем» як «екосистемну підтримку», хоча це може бути і не екосистема: для занять скелелазінням, альпінізмом необхідні скелясті поверхні, гори, а не екосистеми, щоб кататися на санях, потрібні засніжені схили тощо. Але ж про це мав подумати і науковий керівник!
Мій коментар: Я буду розглядати «послуги екосистем» як «екосистемну підтримку».

Предмет дослідження: конструктивно-географічні підходи до розробки умов обґрунтування пріоритетності розвитку і подальшого вибору найбільш придатних рекреаційних територій для впровадження об’єктів літнього відпочинку.
Мій коментар: Пане, коли Ви до чогось підходите конструктивно-географічно, будьте обережні.
Пане дисертанте, Ви – словоблуд!

Мета дослідження: напрацювання конструктивно-географічних підходів до комплексної оцінки рекреаційних територій локального рівня для визначення пріоритетності розвитку на них об’єктів літнього короткочасного відпочинку з мінімальним порушенням природних екосистем.
Пане дисертанте, Ви – словоблуд!
В дисертації відсутні складові, необхідні для проведення дослідження!

Завдання (їх вісім – дисертант не розуміє, що всі вони мають захищатися):
. систематизувати й уточнити понятійно-термінологічний апарат сучасної рекреаційної географії з урахуванням необхідності розгляду рекреаційних територій локального рівня для впровадження малих рекреаційних об’єктів;
Мій коментар: Пан, виявляється, є першим, хто працює у сфері рекреації, тому береться за систематизацію понятійно-термінологічного апарату замість того, щоб починати дослідження. Це не є завданням наукового дослідження!
. класифікувати ознаки екосистемних послуг у контексті їх використання для розвитку рекреаційної діяльності на підставі аналізу сутнісно-змістовної основи послуг екосистем як еколого-конструктивно-географічної категорії;
Мій коментар: Без питань – це чисте словоблуддя!
. встановити основні критеріальні вимоги рекреантів до локальних рекреаційних територій та ідентифікувати і структурувати основні компоненти екосистем, найбільш затребувані для здійснення літнього відпочинку;
Питання 11: Пане, чим Ваші «критеріальні вимоги» відрізняються від просто вимог?
Мій коментар: Це чисте словоблуддя!
. вдосконалити методологію комплексної оцінки потенційних рекреаційних територій  локального  рівня  з  урахуванням  природо-ресурсних, екологічних і господарських особливостей для визначення пріоритетності їх розвитку;
Мій коментар: Без питань – це чисте словоблуддя!
. розробити методологію оцінки екосистемних послуг лісів і водних екосистем для рекреаційної діяльності та допустимих навантажень на них;
Мій коментар: Без питань – це чисте словоблуддя!
. розробити  методологію  оцінки  естетичної  цінності  рекреаційних територій;
Мій коментар: Без питань – це чисте словоблуддя!
. розробити методологію оцінки територіальної і транспортної доступності рекреаційних територій;
Мій коментар: Без питань – це чисте словоблуддя!
. провести оцінку та визначити пріоритетність розвитку потенційних рекреаційних територій Харківської області.
Мій коментар: Проведення оцінки чогось не є науковою задачею. Більше того, виявляється, пан є видатним методологом, який все зводить до розробки методологій.
В роботі відсутні коректно поставлені задачі дослідження!

Методи дослідження.
Читаємо: «... використовувались загальнотеоретичні методи наукового пізнання, фундаментальні положення конструктивної географії, а також методи, що застосовуються в екологічних науках» (с. 3).
Питання 12: Пане, чи можете Ви назвати ці «загальнотеоретичні методи наукового пізнання»?
Мій коментар: Хочу звернути увагу на наукоподібний стиль тексту.
Питання 13: Пане, чи можете Ви нагадати мені «фундаментальні положення конструктивної географії»?
Мій коментар: Зараз, почекай, він видасть!

Наукова новизна
Вперше:
. надано авторське тлумачення дефініції «потенційна рекреаційна територія» (ПРТ);
Питання 14: Пане, що таке «рекреаційна територія» (більш точно – «зона рекреації»), знають всі, що таке «потенційний», також знають всі, те, що можуть існувати потенційні зони рекреації, розуміють всі, який сенс це визначати та ще й давати авторське тлумачення?
Мій коментар: Немає жодного сенсу, крім того це не є науковою новизною.
. ідентифіковані та класифіковані основні компоненти екосистем, що забезпечують потоки екосистемних та естетичних послуг, які використовуються в рекреаційній діяльності;
Питання 15: Пане дисертанте, поняття «екосистема» існує ось вже 80 років, компоненти екосистем давно відомі, а стосовно локшини на кшталт «потоків екосистемних та естетичних послуг» - може Вам краще відпочити від «наукової» діяльності?
Мій коментар: Думаю, це був би найкращий варіант!
. розроблено методологію оцінки ресурсів та послуг лісів і водних екосистем, що використовуються для рекреаційної діяльності;
. розроблено методологію оцінки естетичних екосистемних функцій рекреаційних територій;
. розроблено методологію оцінки територіальної та транспортної доступності рекреаційних територій;
. на основі комплексної оцінки потенційних рекреаційних територій визначено пріоритетність їх розвитку (на прикладі Харківської області).
Мій коментар: Далі я вже не буду ставити питання, бо все це – створення враження наукової новизни. Виявляється, у екосистем є естетична функція, тобто екосистеми прагнуть бути естетичними задля задоволення рекреантів! При цьому дисертант не подумав про те, що естетичність пов’язана тільки зі сприйняттям оточення людиною. Крім того, люди сприймають не екосистеми, а просто оточення. Але, головне – це відсутність будь-чого, пов’язаного з географією.
В дисертації відсутня наукова новизна, а те, що написано автором, є демонстрація його некомпетентності як науковця!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Конструктивно-географічні основи оцінки рекреаційного потенціалу територій на засадах екосистемних послуг» - «Проведено комплексне теоретичне дослідження основних понять, що мають безпосереднє відношення до теми дисертаційного дослідження. Проаналізовано методичні підходи до оцінки рекреаційного потенціалу території. Досліджено еволюцію становлення поняття «екосистемі послуги». Ідентифіковані і класифіковані екосистемі функції, які забезпечують рекреаційну цінність природно-ресурсного потенціалу територій» (с. 5).
Питання 16: Пане, як основи оцінки можуть бути конструктивно-географічними?
Мій коментар: Олекса, невже ти не розумієш – треба було кудись вставити цю довбану конструктивну географію, щоб пролізти через цю спеціалізовану раду, не заважай, вже все домовлено і послуги ради оплачені!
Питання 17: Пане, а що означає «комплексне теоретичне дослідження основних понять», як можна теоретично дослідити поняття, якщо саме з них формуються теорії?
Пане дисертанте, Ви – словоблуд!
Питання 18: Пане, Ви аналізували «методичні підходи до оцінки рекреаційного потенціалу території» замість того, щоб оцінювати потенціал території?
Мій коментар: Чим частіше пишеш слово «проаналізовано», тим більше здається, що робота має відношення до науки, а там можна і не аналізувати.
Питання 19: Пане, у який спосіб Ви здійснювали ідентифікацію екосистемних функцій?
Мій коментар: Ну, так він тобі і признається – це секретна частина роботи. Насправді, функції екосистем давно відомі, не думаю, що пан може щось додати.
Далі абзац за абзацом, перепрошую, суцільний трьоп.
Питання 19: Пане, Ви пишете: ««рекреатори» (фізичні та юридичні особи, що надають рекреаційні послуги)» (с. 6), а Ваша екосистема з її послугами є рекреатором?
Питання 20: Пане, у Вашій квартирі є ванна, коли Ви приходите втомлений після ідентифікації екосистемних функцій і лізете у ванночку, чи є цей об’єкт «рекреаційною територією локального рівня» і рекреатором (ванночка-рекреатор)?
Мій коментар: Хочеться ставити все більше питань, але не завжди вдається!
Питання 21: Пане, Ви намалювали схему структурування рекреаційної діяльності (рис. 1), як у ній проявляється конструктивна географія?
Мій коментар: А вона прихована за схемою, зверху не видно.
Дивно, дисертант розписує послідовність проведення досліджень (с. 6 - 7) замість того, щоб давати результати дослідження!
Питання 22: Пане, Ви пишете, що «досліджено еволюцію становлення поняття «екосистемі послуги» (ЕП) та його сутнісно-змістовної основи» (с. 7), причому це написано двічі підряд (невже ніхто не помітив?) так що у Вас є об’єктом дослідження – поняття «екосистемні послуги»?
Мій коментар: Якщо немає, що писати, то пишуть про історію понять, та ще й двічі поспіль! От бовдури, навіть автореферат не подивились.
Дивіться, як автор сформував свій автореферат: «Визначені основні підходи до класифікації ЕП» (с. 7), «Складена класифікація ЕП» (с. 7), «Розроблено типологічну класифікацію екосистемних послуг» (с. 8), «Визначені перспективні напрями раціонального використання функцій та послуг екосистем» – молодець, ось як треба писати дисертації!
На стор. 8 – вражаюча Табл. 1. Екосистемі послуги що використовуються під час здійснення рекреаційної діяльності. Одні тільки типи послуг чого варті – від оздоровчих та освітніх до ґрунтоутворюючої!
Питання 23: Пане, а Ваші кліматичні послуги не є атмосферними, і, це дуже важливо, чи враховували Ви сексуальні послуги, що надають Ваші екосистеми (йдеться про так звану кущетерапію – це ж головне для рекреантів)?
Мій коментар: Це – для інтелектуальної розминки членів спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, які прийняли цей мотлох.

Розділ 2. Методологічні підходи до оцінювання рекреаційної цінності територій локального рівня.
Мій коментар: Дивно, я думав, вже будуть результати дослідження, а у нього тільки методологічні підходи починаються.
Не можуть не вражати фрагменти на кшталт: «Оцінка природних рекреаційних ресурсів пов’язана з визначенням їх придатності для задоволення рекреаційних потреб людини та просторового розповсюдження відповідних компонентів, які можуть бути використані для активного відпочинку» (с. 9).
Питання 24: Пане, крім просторового, які ще варіанти розповсюдження Ви знаєте?
Мій коментар: По-перше маємо чистий антропоцентризм. По-друге, автор демонструє рівень, характерний для студентів перших курсів.
 Вражає глибина думки дисертанта: «Для визначення таких територій як об’єктів дослідження встановлено поняття «потенційні рекреаційні території» (ПРТ), які, на відміну від існуючого  поняття  «територіально-рекреаційний  комплекс»,  визначено  як природно-територіальні комплекси локального рівня» (с. 9). Уявляєте, пан «територіально-рекреаційний комплекс» замінив на «потенційні рекреаційні території»! Але ж це переворот у науці! Що цікаво, можна спокійно обійтися і без першого, і без другого.
Мій коментар: Не дай Боже насниться таке «визначення» потенційної рекреаційної території, яке дисертант наводить. Це свідчить про невміння давати короткі зрозумілі визначення, або про те, що дане «поняття» взагалі не варто визначати.
Дивіться на цей стиль тексту: «для подальшої оцінки рекреаційних ресурсів визначені як суб’єкт оцінки – літній організований короткочасний відпочинок на берегах водойм, надаваний рекреантам організаторами відпочинку-інвесторами на основі використання екосистемних послуг ПРТ; як об’єкт оцінки – ПРТ в контексті уявлень про природно-територіальні комплекси локального рівня» (с. 9).
Питання 25: Пане, на яких підставах Ви називаєте суб’єктом «літній організований короткочасний відпочинок»?
Мій коментар: Це – чистої води словоблуддя!
Після кількох рядків розповіді про анкетування рекреантів, читаємо: «Проведена трансформація якісних критеріїв у властивості природного і техногенного комплексу» (10).
Питання 26: Пане, по-перше, чого стосуються Ваші «якісні критерії», по-друге, як можна трансформувати критерії у властивості ПТК?
Мій коментар: Перепрошую, але я бачу тут тільки словоблуддя – розрахунок на те, що не читатимуть!
Питання 27: Пане, Ви заявляєте, що сформували групи властивостей для декомпозиції у кількісні показники, яким чином Ви проводили декомпозицію і чи вірно Ви використали термін «декомпозиція»?
Мій коментар: Спочатку пан сформував групи, а потім декомпозував їх у кількісні показники, цікаво!
Питання 28: Пане, візьмемо ліс. Спочатку він є привабливим, але після першого ж кліща стає непривабливим, як тут бути?
Мій коментар: Облитися антикліщином!
Питання 29: Пане, Ви якісні критерії переводите у кількісні, то, виходить, вони й не були якісними?
Мій коментар: Це цікаво!
Питання 30: Пане, Ви заявляєте, що «виявляються ті властивості ПРТ, які можливо змінити заходами певного характеру» (с. 10), але зміна властивостей означає перетворення Вашої ПРТ на щось інше, чи не так?
Мій коментар: Так воно і є, у такий спосіб вже перетворено багато чого, та чи може це бути метою!
На стор. 11 дається Рис. 2. Алгоритмічна модель конструктивно-географічного аналізу і оцінювання рекреаційного потенціалу ПРТ.
Питання 31: Пане, так це у Вас алгоритм чи модель, якщо це алгоритм, що там робить слово «модель»?
Мій коментар: Додає науковості! Незрозуміло, навіщо те, що є у тексті, демонструвати у вигляді рисунку?
Питання 32: Пане, Ви написали, що це у Вас – «модель конструктивно-географічного аналізу», у чому тут проявляється такий «аналіз»?
Мій коментар: Я тут не бачу ні конструктивної географії, ні географії взагалі, а стосовно «конструктивно-географічного аналізу» можу сказати тільки одне – пан морочить голову, бо такого аналізу не існує в принципі! Це є показником дуже низької кваліфікації дисертанта.

Розділ 3. «Формування модельної конструкції рекреаційної території локального рівня для короткочасного літнього відпочинку». «Висвітлені принципи оцінки придатності й цінності для рекреаційного використання природо-ресурсних, екологічних і соціально-господарських властивостей ПРТ» (с. 11) і т. і.
Читаємо: «Поняття «водні рекреаційні ресурси» можна визначити як наявність (або сукупність) водних об’єктів зі сприятливими для різних видів рекреаційної діяльності ресурсними, режимними і якісними характеристиками» (с. 12).
Питання 33: Пане, навіщо Ви визначаєте те, що всім ясно?
Мій коментар: Так без визначень же немає науки! Але я скажу, що такі визначення до науки не мають жодного стосунку – це марне заповнення сторінок автореферату!
Питання 34: Пане, Ви обґрунтовуєте показники, «що входять до груп: рослинність побережжя; стан берегової зони; характеристика пляжу й акваторії; гідрологічна характеристика; характеристика дна водного об’єкта; якісний стан води» (с. 12), а куди Ви поділи комарів, оводів і інших кровососів, а чи є у Вашій «системі» місце для місцевої шпани, віддаленості крамнички, де продають горілочку тощо?
Мій коментар: Ну, це ти, пане, багато хочеш!
Питання 35: Пане, Ви наводите приклад: «дно водойми в зоні купання 100 % піщане або 100 % глинисте, мулисте» (с. 12), а якщо воно покрите водоростями чи там лежать колоди, ще гірше – дохла кішка?
 Мій коментар: Це не піддається оцінці!
Питання 36: Пане, Ви пишете, що «ступінь емоційного впливу залежить від морфологічних особливостей ландшафту» (с. 12), морфологією характеризується ландшафт (як у Вас), чи денна поверхня?
Мій коментар: Саме так, морфологія притаманна денній (видимій) поверхні, яка є фізичною.
Питання 37: Пане, Ви пишете: «В роботі проаналізовано й обґрунтовуються  кількісні  показники  естетичної  цінності  пейзажів  ПРТ: контрастність пейзажу, що може бути оцінена як відношення кількості фацій до 1 км2 оглядової перспективи» (с. 12), на яких підставах Ви розраховуєте кількість фацій на 1 км2?
Мій коментар: Пан просто не знає, що таке «фація», він не знає, що розміри фацій можуть бути зовсім незначними або доволі значними (що перевищують 1 км2), і їх розрахунок на 1 км2 дасть викривлену картину.

Розділ 4. Обґрунтування пріоритетності розвитку потенційних рекреаційних територій Харківської області. «Проведено вибір дослідних потенціальних рекреаційних територій та їх оцінку згідно з розробленими класифікаційно-бальними шкалами з подальшим обґрунтуванням пріоритетності впровадження малих рекреаційних об’єктів» (с. 14).
Питання 38: Добре, пане, вибрали Ви території, здійснили їх оцінку, але коли почнеться наукове дослідження, бо все, що Ви написали, таким не є і близько?
Мій коментар: Не дочекаєшся! Навіщо щось серйозне робити, якщо і так пропускають! Не забувай, старий пенсик, що захист відбуватиметься у спеціалізованій вченій раді Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, це тобі не якесь там МДУ!
А далі – опис ресурсно-рекреаційного потенціалу ... – довідковий матеріал. На стор. 15 - Рис. 3. Потенційні рекреаційні території в басейні р. Сіверський Донець. Я би так сказав – схемка на рівні 6-го класу середньої школи. Навіщо давати такий матеріал у авторефераті, зрозуміти важко.
На стор. 16 – Таблиця 2. Узагальнені блочні та комплексна оцінки досліджуваних ПРТ.
Питання 39: Пане, вище Ви писали про територіальну доступність, а тут у Вас з’являється територіальна досяжність, це те саме?
Мій коментар: Яка різниця, те саме чи не те саме, головне, щоб ти спав добре, старий пенсик!
ВИСНОВКИ (дев’ять штук, враховуючи те, що кожний треба захистити, не більше двох хвилин на висновок):
«Висновок» 1 висновком не є, це – скорочений виклад автореферату.
«Висновок» 2 – пан пише, що «в якості об’єктів дослідження встановлено визначення дефініції «потенційні рекреаційні території (ПРТ)»» (с. 17).
Мій коментар: Посилання на об’єкт дослідження не є висновком наукової роботи. Звертаю увагу на псевдонауковий характер тексту: «встановлено визначення дефініції», що є чистою абракадаброю. Другого висновку також немає.
«Висновок» 3. На чому базується рекреаційна діяльність, відомо всім. Пан заявляє, що «концепція ЕП являє собою сучасний напрям конструктивно-географічних досліджень» (с. 17), але в тексті дисертації я не побачив ніякого обґрунтування. Більше того, автор продемонстрував, що він взагалі не розуміє, чим займається географія, як і її гілка – конструктивна географія. Отже, висновок відсутній.
«Висновок» 4. Вдосконалення методик не є висновком наукової роботи, висновки мають стосуватися тільки досліджуваного об’єкта. Висновок відсутній.
«Висновок» 5. Читаємо: «На підставі дослідження критеріальних вимог рекреантів до місць і умов відпочинку ...» (с. 18).
Питання 40: Пане, що таке «критеріальні вимоги»?
Мій коментар: Та це така собі «що-небудь-написати», що забезпечує «високий» рівень науковості. Висновок відсутній.
«Висновок» 6. Написане те, що давно всім відомо. Декомпозицію властивостей я не розглядаю, бо це – маячня. Це висновком не є.
«Висновок» 7. Спосіб вибору досліджуваних ПРТ висновком бути не може.
«Висновок» 8. Читаємо: «З’ясовано, що передбачувана чисельність рекреантів на ПРТ не буде мати суттєвого впливу на лісові масиви, оскільки в процесі довготривалих досліджень суттєвих змін стадій дигресії на контрольних майданчиках не виявлено;» (с. 19).
Мій коментар: Уявляєте собі рівень «висновку»!
«Висновок» 9. Читаємо: «Серед досліджуваних ПРТ на основі розрахованих комплексних оцінок виділено три пріоритетні території для розвитку малих рекреаційних об’єктів» (с. 19).
Мій коментар: Просто трудяга – виділив «три пріоритетні території»! Це – державна премія, як мінімум! Звісно, таке висновком не може бути.
В «дисертації» відсутні висновки, які є наслідком наукового дослідження і захищати дисертанту нема що.

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Це велике щастя мати змогу знайомитись з «дисертаціями» новоспечених «науковців», бо починаєш чітко розуміти, що має відношення до науки, а що – ні. І в даному випадку маємо черговий приклад псевдонаукового дослідження, результатом якого є «висновки», які немає потреби захищати. А це означає, що ніякого дослідження проведено не було. В роботі відсутні коректно визначені об’єкт, предмет, мета та задачі дослідження. Як результат, немає і висновків, які б потребували захисту. «Висновки», написані автором, є просто більш стислим змістом автореферату. Робота не має відношення до географії, тому дивно, що спеціалізована вчена рада Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна прийняла її до захисту. В цілому ряді місць текст написано заплутано. Ілюстративний матеріал виглядає вкрай слабо. Це дозволяє зробити тільки негативний висновок про рівень дисертації.

21.02.2018
Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.  

Немає коментарів:

Дописати коментар