26 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Жука Юрія Ігоровича «Конструктивно-географічні засади оптимізації соціоекологічного стану малих міст Львівської області»

Робота виконана на кафедрі раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник:
Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор.

Офіційні опоненти:
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
Яцентюк Юрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

Захист дисертації відбудеться «7» березня 2018 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Відгук
про автореферат дисертації
Жука Юрія Ігоровича
«Конструктивно-географічні засади
оптимізації соціоекологічного стану
малих міст Львівської області»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.11– конструктивна
географія і раціональне використання
природних ресурсів

У черговий раз змушений звертати увагу на невідповідність теми дисертації спеціальності: оптимізація чи будь-що соціоекологічного стану будь-чого не є предметом дослідження географії, яка має чітко визначену область дослідження. Більше того, оптимізація будь-чого не є науковим об’єктом дослідження.
Питання 1: Пане Юрію, у чому полягає відмінність області дослідження географії (як і її всіх відгалужень) від інших наукових напрямів, у тому числі екології?
Питання 2: Пане, що Ви розумієте під соціоекологічним станом?
Мій коментар: Можна припустити, що йдеться про якійсь об’єкт, який об’єднує соціум і екосистему, стан якого визначається, але якщо це так, то такий об’єкт не є географічним. Тут задіяні соціологія і екологія, географії не видно.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
Мій коментар: Написане автором не має відношення до наукової актуальності, бо питання не носять наукового характеру. Дивіться на це: «Недостатнє врахування специфіки малих міст при проведенні економічних, політичних, соціальних реформ загострило соціально-екологічні процеси в них. У зв’язку з цим постає необхідність ідентифікації проблем, слабких сторін та визначення механізмів перспективного розвитку малих міст, враховуючи положення в системі регіону та можливий зворотний зв’язок, що стабілізують їхнє функціонування та оптимізацію» (с. 1).
Питання 2: Пане, яке відношення соціоекологічний стан має до системи регіонів?
Мій коментар: Якщо йдеться про функціонування малих міст в системі регіонів, то це вже зовсім інша тема, в рамках якої визначення стану цих міст є другорядним питанням.

Об’єкт дослідження: малі міста Львівської області.
Мій коментар: Малі чи немалі міста можуть досліджуватись багатьма науковими напрямами, отже слід було ввести певні обмеження, пов’язані з географією, що не зроблено.

Предмет дослідження: соціально-екологічний стан функціонування малих міст Львівської області та можливі шляхи його оптимізації.
Питання 3: Пане, як розуміти Ваш вислів «стан функціонування»?
Мій коментар: Не може бути «стан функціонування», є функціонування, і є стан, це різні аспекти.

Мета дослідження: аналіз соціально-екологічного стану функціонування малих міст Львівської області та рекомендації напрямів і заходів його поліпшення.
Питання 4: Пане, а що, стан аналізується?
Мій коментар: Пан дисертант серйозно заплутався, ще не починаючи дослідження. З приводу «стану функціонування» я вже висловився. А далі маємо наступне: по-перше, метою дослідження не може бути ні аналіз стану, ні «рекомендації напрямів і заходів його поліпшення» - це справа практиків; по-друге, аналіз стану має базуватися на його розкладенні на частини, цікаво, як пан дисертант зміг це зробити.  

Завдання (їх вісім – дуже багато):
поглибити конструктивно-географічні основи дослідження соціально-екологічного стану функціонування малих міст;
Питання 5: Пане, як глибоко Ви збиралися «поглибити конструктивно-географічні  основи  дослідження» і яку техніку Ви використовували?
Питання 6: Пане, чи можете Ви перелічити «конструктивно-географічні основи дослідження»?
Мій коментар: Я бачу абсолютно формальне використання термінів і відсутність розуміння того, що таке завдання дослідження. Завдання дослідження має стосуватися виключно об’єкту дослідження, а не поглиблення основ. Таке враження, що товариш, який нещодавно закінчив вуз, вже знає, як треба поглибити «конструктивно-географічні основи дослідження», не розуміючи, що таке конструктивна географія. Ця «задача» не відповідає об’єкту дослідження.
проаналізувати сучасні напрями і заходи соціально-екологічної оптимізації функціонування малих міст;
Мій коментар: Замість того, щоб ставити завдання дослідження стосовно об’єкту, автор збирається аналізувати «сучасні напрями і заходи соціально-екологічної оптимізації функціонування»! А куди дивився науковий керівник?
розробити алгоритм дослідження соціально-екологічного стану функціонування малих міст;
Мій коментар: Замість того, щоб ставити завдання дослідження об’єкту, автор розробляє алгоритм дослідження – це просто чудо якесь!
проаналізувати демографічну ситуацію на території малих міст області, як індикатора їхнього соціоекологічного стану;
Питання 7: Пане, Ви же заявляєте свою роботу, як географічну, причому тут демографічна ситуація, та ще й «на території малих міст області», територія то тут причому?
Мій коментар: Це є свідченням низького рівню підготовки дисертанта!
охарактеризувати промислові та транспортні комплекси малих міст, проаналізувати їхній вплив на динаміку антропогенної трансформації урбанізованих територій;
Питання 8: Пане, невже досі вплив промисловості і транспорту не охарактеризований?
Мій коментар: Цим питанням присвячено дуже багато публікацій!
проаналізувати сучасний стан розвитку комунальної інфраструктури як чинника формування соціально-екологічного стану;
дослідити сучасний соціально-екологічний стан функціонування малих міст Львівської області;
Мій коментар: Це – єдине завдання, що відповідає об’єкту дослідження.
обґрунтувати шляхи оптимізації соціально-екологічного стану функціонування малих міст, проаналізувати європейський досвід та перспективи його адаптації в умовах Львівської області.
Питання 9: Пане, шляхи оптимізації стану у якому сенсі?
Мій коментар: Складається враження, що пан чув, що таке є, і вирішив і собі написати.

Методи дослідження
Мій коментар: Просто і ясно – «історичний, ретроспективний, аналогій, системно-структурний, статистичний, математичний,  оцінювання,  формалізації», «картографічний, аерокосмічний, типології».
Питання 10: Пане, а метод оцінювання є дослідницьким?
Мій коментар: Ні, таким він не є.

Наукова новизна (всього два пункти – нормальна людина!):
вперше:
–  проведено  просторово-часовий аналіз соціально-екологічного стану функціонування малих міст Львівської області в сучасних умовах;
Мій коментар: Поки дисертант не дасть роз’яснення з приводу вислову «соціально-екологічного стану функціонування», важко зрозуміти, про що йдеться, але новизна сформульована абсолютно некоректно – проведення аналізу є констатацією факту, але новизна має бути пов’язана з результатами цього аналізу.
рекомендовано та обґрунтовано систему напрямів та заходів з оптимізації просторово-функціональної структури малих міст Львівської області.
Мій коментар: Розробки і рекомендації напрямів та заходів оптимізації не є науковою новизною, автор мав написати, у чому суть його пропозиції.
В дисертації відсутня наукова новизна!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-екологічного стану функціонування малих міст» - «розкриває та узагальнює різні підходи до визначення понять міста та малого міста, його функцій» (с. 3).
Читаємо: «Конструктивною географією розроблено загальні методологічні принципи і методичні підходи щодо дослідження міст – великих, середніх і малих, політико-адміністративних центрів і периферійних поселень, економічно розвинених і депресивних» (с. 3).
Питання 11: Пане, а просто географією щось розроблене, чи це стосується тільки конструктивної географії?
Питання 12: Пане, а Ви можете перелічити ці «загальні методологічні принципи і методичні підходи щодо дослідження міст»?
Мій коментар: Дисертант розглядає конструктивну географію як цілком самостійний напрям, не поєднаний з географією, що є некоректним.
Після фрагменту загальних фраз читаємо: «Розкрито позитивні та негативні переваги і ризики соціально-екологічного стану функціонування малих міст» (с. 4).
Мій коментар: Перепрошую, але пан дисертант не зрозумів, що таке автореферат дисертації – це не перелік зробленого, це висвітлення зробленого, тобто слід було написати, що пан мав на увазі!
Читаємо: «Визначено роль функціонального планування у структурі міст, яке є важливим інструментом регулювання рівноваги міської території» (с. 4).
Питання 13: Пане, у світі є величезна кількість великих і малих міст, деякі з яких існують тисячоліттями, але виходить, що до Вас ніхто не замислювався над значенням «функціонального планування у структурі міст», а що робили і роблять архітектори?
Мій коментар: Зрозуміло, що автор перебирає на себе те, що вже давно існує, крім того він береться за аспект, який є областю фаховості архітекторів і місто-будівельників. А це – не дуже хороша манера. Подивіться, що пан пише: «Проаналізовано державні будівельні норми, які поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських поселень України» (с. 4).
Питання 14: Пане, яке відношення мають «державні будівельні норми» до географії?
Мій коментар: Ніякого, може пан переплутав спеціальність?
Питання 15: Пане, Ви розглянули сучасні концепції екологічної оптимізації, які давно всім відомі, чи варто про це писати?
Мій коментар: У авторефераті мають бути відображені результати дослідження, що є новими, а не все підряд, що розглянув дисертант!
Далі – загальні фрази стосовно так званого «сталого розвитку», хоча давно вже було показано, що сталим розвиток бути не може – це нонсенс. Розвиток у будь-якому разі пов'язаний із втратою сталості. Знову маємо випадок некоректного перекладу терміну «sustainable», який має різні значення, у тому числі – «обґрунтований». Саме у такому варіанті слід розуміти словосполучення «sustainable development».

На стор. 5 - Рис. 1. Структура інтегрального показника рівня сталого розвитку.
Питання 16: Пане, що таке «рівень сталого розвитку»?
Мій коментар: Рівень – це рівень, розвиток – це зміна рівню, отже, вислів є некоректним.
Питання 17: Пане, з Вашої схеми показник Вашого сталого розвитку не виходить, бо розвиток – це послідовна зміна станів, а у Вашій схемі це не відображено, як це розуміти?
Мій коментар: Дуже просто, це – не показник розвитку, це більше схоже на спробу відобразити структуру стану, але в такому разі у цій купі складових немає низки важливих складових, пов’язаних з культурою, освітою, наукою тощо.

Розділ 2. «Конструктивно-географічні особливості функціонування малих міст Львівської області» - «охарактеризовано вплив фізико-географічних умов території Львівської області на утворення та розвиток малих міст. Виконано розподіл малих міст Львівської області за їхнім розміщенням у різних фізико-географічних областях. Досліджено фізико-географічні умови Львівської області та їхню придатність для заснування міст у минулому, економіко-соціальні передумови функціонування малих міст Львівської області, проведено типологізацію малих міст відповідно до функціонально-виробничого призначення» (с. 5).
Питання 18: Пане, Ви пишете і про вплив фізико-географічних умов на утворення і розвиток міст, і про розподіл міст по різних фізико-географічних областях, по-перше, що таке «фізико-географічні умови», по-друге – навіщо Ви це пишете, по-третє – невже до Вас ці фізико-географічні умови ніхто не досліджував?
Мій коментар: Це схоже на дипломну роботу 60 – 70-х років минулого століття. Подивіться на це: «Досліджено фізико-географічні умови ... та їхню придатність для заснування міст у минулому» (с. 5). Міста будувалися у дуже різноманітних умовах, більше того, самі умови змінювались, навряд чи автор зміг це показати в роботі.
А далі – довідковий матеріал, у тому числі – Табл. 1. Функціонально-виробничі типи малих міст Львівської області – і так до кінця розділу! Ніякого впливу фізико-географічних умов в авторефераті немає. Рівень розділу – курсова робота.

Розділ 3. «Аналіз та оцінка соціоекологічного стану функціонування малих міст Львівської області» - «встановлено взаємозалежність промислових і транспортних комплексів малих міст та антропогенної трансформації урбанізованих територій» (с. 8) і далі у тому ж стилі.
Питання 19: Пане, так ці ж взаємозалежності давно всім відомі, навіщо Ви про це написали?
Мій коментар: Мені особливо сподобалось посилання на E. Swyngedouw, який визначив поняття соціально-екологічний стан як «сукупність стійких у просторі і часі економічних, соціальних та екологічних характеристик». Такі «визначення» свідчать про те, що їх краще не робити. Так можна написати, що червоний колір є таким, бо він - червоний. Що таке соціально-екологічний стан, зрозуміло всім. Як наслідок, маємо наступне: «Чим вищим буде комплексний показник рівня сталого розвитку (котрий охоплював економічний, соціальний та екологічний виміри), тим сприятливішим  буде  соціально-екологічний  стан  у  конкретному  місті» (с. 8).
Питання 20: Пане, сприятливішим для чого?
Мій коментар: Дивні висловлювання!
Але йдемо далі: «Розрахунки комплексного показника індексу сталого розвитку та ступеня гармонізації α наведено в табл. 3» (с. 8). Табл. 3. Результативна таблиця визначення Iek, Ie, Is, інтегрального індексу Isd та ступеня гармонізації α.
Питання 21: Пане, а як Ви розраховували гармонізацію?
Мій коментар: Перепрошую, але такі речі мають бути описані.
Питання 22: Пане, Ви пишете про результати дослідження, але помітним є тільки розрахунок Ваших індексів (схоже, що йдеться про якісь нормовані значення, але як вони були отримані - неясно), а це не є дослідженням, коли будуть результати дослідження?
Мій коментар: А що, це обов’язково?!
На стор. 9 – симпатичний рисунок -

Рис. 2. Просторове положення вектора сталого розвитку в місті Трускавець

Питання 23: Пане, як зрозуміти Ваш запис – «просторове положення вектора», і де на рисунку розташований цей вектор?
Мій коментар: Я думаю, дисертант щось наплутав. Те, що я бачу, свідчить про кашу у голові автора. Пан навіть не потрудився написати, про який простір йдеться. Немає і вектора, на рисунку – співвідношення між поточним (всередині трикутника) та ідеальним станами, як їх розуміє автор. Отже, це просто непорозуміння – щоб у дисертації подавалися такі ляпи. А де був керівник? А як це сприйняли опоненти, не кажучи вже про членів спеціалізованої ради? Тому я не буду розглядати те, що в авторефераті стосується цього «вектора», тим більше, що далі читаємо: «Вибрана нами методика для оцінювання сталого розвитку міста, на нашу думку, є відповідною до поставлених цілей, оскільки вона ґрунтується на офіційній звітності Головного управління статистики у Львівській області, Львівського обласного управління земельних ресурсів та Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА» (с. 11).
Питання 24: Пане, так де ж тут «методика для оцінювання сталого розвитку міста»?
Мій коментар: Ніякої методики оцінювання сталого розвитку в роботі немає, і сам процес розвитку не є сталим, йдеться про підтримуючий (природне середовище) або «обґрунтований» розвиток, якщо він взагалі присутній! І я абсолютно не розумію, як можна в авторефераті писати про наступне: «Місто Кам’янка-Бузька, користується генеральним планом створеним ще у 1982 році. Протягом 2011-2015 років новий генеральний план був затверджений у 16 містах та в 15 містах генеральний план вже розробляється та проходить стадію громадських обговорень» (с. 12).
Питання 25: Пане, яке відношення до наукової роботи може мати генеральний план міста?
Мій коментар: Все просто, наукової роботи немає, а є розповідь про міста.

Розділ 4. «Оптимізація соціально-екологічного стану функціонування малих міст Львівської області» - «обґрунтовано шляхи та заходи, що мають на меті поліпшення соціально-екологічного стану функціонування малих міст» (с. 12).
Питання 26: Пане, так у Вас не кандидатська дисертація, а проект «поліпшення соціально-екологічного стану функціонування малих міст»?
Мій коментар: Саме так це виглядає, бо шляхи поліпшення захистити не можна. І далі – все про поліпшення та проекти – дивіться: «(часами вартість проекту становить близько 1 млн євро)» (с. 12). І далі:
- «Досліджено перспективи розвитку туризму в малих історичних містах Львівської області» (с. 12),
- «Розкрито роль малих міст як центрів об’єднаних територіальних громад»,
- «Вивчено можливості впровадження закордонного досвіду у сфері управління охороною природою» (с. 13).
Все це не є питаннями наукового дослідження!

ВИСНОВКИ
Всього вісім – дуже багато!
Я не буду коментувати вступну частину, бо вона вказує не нерозуміння автором, що таке висновки.
1. «З позиції конструктивної географії, малі міста сформувалися внаслідок надзвичайно  складної,  багатогранної  взаємодії  суспільства  та  суспільного виробництва із природним середовищем на обмежених за площею територіях, які, сьогодні, підлягають значним трансформаційним процесам» (с. 13).
Питання 27: Пане, а якщо не брати до уваги позицію конструктивної географії (якої в роботі і немає), то те, що Ви написали, не буде так виглядати, і, зрештою, у чому полягає ця позиція конструктивної географії?
Мій коментар: У автора вона зводиться до використання словосполучення «конструктивна географія»!
2. Дивіться, який гарний «висновок»: «можна зробити висновок, що питання раціональної організації та оптимізації територій малих міст залишаються недостатньо висвітленими та розробленими ... Всі наукові завдання конкретизуються та синтезуються у відповідних стратегічних розробках, головними з яких є генеральні плани міст, стратегії їх сталого, екологічного, соціально-економічного розвитку тощо» (с. 13).
Мій коментар: Всім ясно? Які гарні слова підбираються!
3. А ось ще: «Соціально-екологічний аналіз урбосистем малих міст є важливою складовою комплексних досліджень міських поселень, а його результати – базою для реалізації програми урбоекологічного моніторингу та заходів щодо оптимізації міського середовища. Такий аналіз повинен охоплювати запропонований широкий спектр показників, щоб якнайповніше проаналізувати міське середовище» (с. 14).
4. А це взято з якогось учбового посібника: «Демографічні процеси є взаємозалежними від соціально-екологічного стану і навпаки. Зростання кількості населення спричинить збільшення показника щільності населення, зросте кількість транспортних засобів, почнуть забудовуватися території для забезпечення місця проживання населення, збільшиться техногенне навантаження на житлово-комунальне господарство тощо. Буде використовуватися більша кількість ресурсів, що своєю чергою призведе до зростання кількості промислових та побутових відходів» (с. 14).
5. Тут рівень просто захмарний: «Промисловість та її територіальна організація істотно впливають на розвиток малих міст Львівської області. ... У кожного міста, залежно від його функціонального призначення, є притаманні йому проблеми» (с. 14).
6. Як і тут: «Загалом, міський житловий фонд малих міст Львівської області задовільно охоплений комунальними послугами. ... Водопостачанням та каналізацією найкраще забезпечені малі міста у Золочівському та Перемишлянському районах ...» (с. 14 - 15)!
7. «... можемо зробити висновок, що сприятливий соціально-екологічний стан (міста Пустомити, Сколе, Трускавець) спостерігаємо у містах, де координати усіх трьох вимірів (економічного, соціального та екологічного) наближаються до ідеальної моделі та розвиваються найгармонійніше» (с. 15).
Питання 28: Пане дисертанте, координати трьох Ваших вимірів можуть наближати до ідеальної моделі скільки завгодно, але якщо загальний рівень буде низьким, то чи допоможе піднятися містам Ваша гармонійність?
Мій коментар: Сумніваюсь.
8. «Впровадження ефективних інструментів оцінювання впливу на навколишнє середовище та розроблення екофізіографічних опрацювань є неможливими без матеріальних засобів та висококваліфікованих спеціалістів. Проектна діяльність у сфері охорони природи, особливо за допомоги іноземних інвесторів та організацій, у малих містах Львівської області має важливе значення» (с. 15).
В результаті – жодного висновку, що має атрибути наукових!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»:
На жаль, розробка є маскою наукової роботи, за якою – пустота. Дисертант продемонстрував відсутність розуміння того, що таке наукове дослідження, як і питання особливостей географічного дослідження. Деякі терміни, як, наприклад, «простір», «вектор», дисертант використовує чисто формально, не розуміючи їх суті. Тема дисертації, об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання не мають відношення до географії. Загальний рівень доволі слабкий. Це не дозволяє дати роботі позитивну оцінку.

23.02.2018 року
Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.  

Немає коментарів:

Дописати коментар