26 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Волкової Олександри Олександрівни «Природно-ресурсний потенціал території для розміщення вітроагрегатів: топічний рівень»

Робота виконана на кафедрі фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Науковий керівник
Черваньов Ігор Григорович, доктор технічних наук, професор кафедри фізичної географії та картографії, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

Офіційні опоненти
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії кандидат географічних наук, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
Карпець Костянтин Михайлович, доцент, провідний науковий співробітник наукового відділу з проблем цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки науково-дослідного центру, Національний університет цивільного захисту України Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Захист відбудеться 6 березня 2018 року о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 при Харківському національному  університеті імені В.Н. Каразіна

Відгук
про автореферат дисертації
Волкової Олександри Олександрівни
«Природно-ресурсний потенціал території
для розміщення вітроагрегатів: топічний рівень»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія
і раціональне використання природних ресурсів

Не може не вражати те, як деякі псевдо-географи, на кшталт доктора технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньова, бачать географію. Виявляється, можна зробити «географічною» роботу, присвячену оцінці природно-ресурсного потенціалу для розміщення вітроагрегатів (значною мірою – інженерна задача, що вимагає глибокого знання аеродинаміки), як і будь-чого іншого, наприклад, сміттєзвалищ. Така робота, по-перше, не може вважатися науковою, бо природно-ресурсний потенціал є всього тільки оцінкою умов – це умова для розвитку чогось, по друге, не може розглядатися як географічна, бо такий об’єкт дослідження не має відношення до географії. Але подивимось розробку, тим більше, що я знайомий з дисертанткою.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження.
Питання 1: Пані Олександра, яке відношення має відновлювальна енергетика до географії (і якщо можна, будь ласка, без характерного для Вас хамства)?
Мій коментар: Ніякого! Це питання стосується енергетичного забезпечення країни, а директивні документи у науковій роботі – річ зайва.
Читаємо: «Вітроенергетичний потенціал визначається, насамперед,  ландшафтно-географічними умовами у точці розміщення вітроагрегату ...» (с. 1).
Мій коментар: Мене цікавить тут питання ландшафтно-географічних умов. Якщо пані розглядає ландшафт як геокомплекс (а я впевнений, що саме та, бо вона не є самостійною дослідницею), то ландшафтні умови також є географічними, отже, маємо дубляж, або пані прийдеться провести границю між ландшафтними та географічними умовами.
Питання 2: Пані, Ви пишете про фактори «фізико-географічної обстановки» (с. 1), що Ви маєте на увазі та у якому сенсі їх врахування є конструктивно-географічним?
Питання 3: Пані, в географії немає такого словосполучення, як «фізико-географічна обстановка», як і просто «географічна обстановка», якщо Ви вводите нове поняття, його слід визначати, чи зробили це Ви?
Мій коментар: Ми в черговий раз бачимо, як абсолютно необґрунтовано автор намагається зачепитися за географію і її гілку – конструктивну географію, чисто формально використовуючи словосполучення «конструктивна географія». Для того, щоб мати відношення до географії взагалі, слід мати відповідний об’єкт дослідження, а якісь незрозумілі «фактори фізико-географічної обстановки» не можуть ним бути. Це чудово розуміє «науковий» керівник – доктор технічних наук без технічної освіти пан І.Г. Черваньов, який за всю свою дуже успішну кар’єру не спромігся написати жодної серйозної географічної роботи.
Стосовно актуальності питання – таке дійсно має місце, тільки це не стосується географії – все це має враховуватись інженерною практикою, а досліджують ці питання відповідні проектні організації, які мають відповідних спеціалістів в області аеродинаміки. Я не знаю, може пані О. Волковая отримала необхідну освіту, наприклад, в ХАІ, але в такому разі цю розробку вона має захищати саме там.

Об’єкт дослідження: вітровий енергетичний потенціал території на топічному рівні.
Питання 4: Пані, як так може бути, щоб об’єктом географічного дослідження був «вітровий енергетичний потенціал території», у чому, в такому разі, полягає суть географії як наукової дисципліни?
Мій коментар: Це є свідченням низької географічної кваліфікації авторки. Вона так і не змогла засвоїти те, що область дослідження географії – це складні гетерогенні форми організації середовища. Але питання не тільки у цьому: «вітровий енергетичний потенціал» просто розраховується, а не досліджується, тому він в принципі не може бути об’єктом дослідження: потенціал – це просто потенціал!
В роботі відсутній об’єкт дослідження!

Предмет дослідження: просторовий розподіл вітроенергетичного потенціалу в залежності від ландшафтно-географічних умов і соціальної інфраструктури території.
Питання 5: Пані, стосовно Ваших «ландшафтно-географічних умов» все ясно, що таке «соціальної інфраструктури території»?
Мій коментар: Пані чисто формально використовує термінологію. За визначенням, соціальна інфраструктура це “Соціальна інфраструктура – комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення, формування фізично та інтелектуально розвиненого, суспільно активного індивіда” (http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/63-s/968-sotsialna-infrastruktura.html). Тут тільки споруди можуть мати відношення до теми, а територія тут ні до чого, не може бути соціальної інфраструктури території — це безграмотність.
Але питання не тільки в цьому. Не може бути предметом дослідження «розподіл вітроенергетичного потенціалу», бо це те, що просто вираховується, тут вже нема, що досліджувати. Цікаво, невже цього не побачили «видатні» географи університету, опоненти, члени спеціалізованої ради, які здійснювали попередню оцінку цієї роботи?
В роботі відсутній предмет дослідження!
Мета дослідження: імплементація методики оцінки природно-ресурсного потенціалу території для розвитку вітроенергетики регіонального рівня на топічний рівень з різним поєднанням фізико-географічних умов та з урахуванням необхідної економічної інфраструктури.
Питання 6: Пані, але ж тут, крім Ваших «фізико-географічних умов» нічого географічного немає, як бути з цим?
Мій коментар: Так і не буде, бо й не планувалося – слово «географія» є, і достатньо для членів спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, тобто це повністю відповідає рівню компетентності членів ради.
Звертаю увагу на те, що імплементація будь-якої методики не може бути метою наукового дослідження, бо це – мета практики, а мета, визначена дисертанткою, є безсоромним навішуванням локшини на вуха! В роботі відсутня мета дослідження!

Завдання (всього шість - забагато):
- проаналізувати історію розвитку теоретичних уявлень і досвід оцінки ресурсного потенціалу вітроенергетики на регіональному й локальному рівнях в Україні та світі;
Питання 7: Пані, Ви взялися за «вирішення» конкретної задачі, навіщо розглядати «історію розвитку теоретичних уявлень», і чи може це бути завданням дослідження?
Мій коментар: Ні, історія не може бути завданням дослідження, таке пишуть, коли немає, чим заповнювати сторінки.
- визначити, у яких відношеннях методика аналізу вітропотенціалу на топічному рівні мусить враховувати досвід її оцінки на регіональному й локальному рівнях;
Питання 8: Пані, так що Ви досліджували – методику «аналізу вітропотенціалу на топічному рівні»?
Мій коментар: Такого я ще не бачив. Замість того, щоб ставити задачі дослідження об’єкту, авторка взялася визначати, «у яких відношеннях методика аналізу вітропотенціалу на топічному рівні мусить враховувати досвід її оцінки на регіональному й локальному рівнях»! Це абсолютно некоректна постановка задачі!
- розробити уточнені наукові засади та алгоритми моделювання вітропотоку;
Питання 9: Пані, як розуміти словосполучення «уточнені наукові засади» і що таке «наукові засади», можете їх назвати?
Мій коментар: Так і слід розуміти - як «уточнені наукові засади», все інше – для клаповухих!
Питання 10: Пані, щоб займатися моделюванням вітропотоку – дуже складного руху повітряної маси, слід мати серйозну фізичну або технічну освіту, Ви маєте таку освіту?
Мій коментар: Навіщо це потрібно – є «науковий» консультант, доктор технічних наук без технічної освіти пан І.Г. Черваньов з дуже високим рейтингом проштовхувача псевдодисертацій! Що стосується терміну «вітропотік», він є некоректним, бо вітер вже є потоком.
- визначити та обґрунтувати фактори, що територіально обмежують використання природних ресурсів вітроенергетики, зокрема, акустичне навантаження, та виокремити зони придатності території для розміщення вітроагрегатів;
Питання 11: Пані, але ж це – область інженерної екології, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого!
- здійснити апробацію отриманих результатів на тестових об’єктах в межах Харківської лісостепової провінції Лівобережного Лісостепу України;
Мій коментар: Апробація не може бути науковим завданням!
- розробити варіанти стратегії розвитку вітроенергетики в даному регіоні із врахуванням всіх досліджених чинників, розрахувати потенційний виробіток енергії та економічну оцінку відповідно до кожного з варіантів стратегії і здійснити порівняльний аналіз.
Мій коментар: Уявляєте, спеціалісти думають про те, щоб, дай Боже, одну стратегію розробити, а тут – цілий букетик. Причому сама задача не є науковою і ніякого відношення не має до географії.
По завданнях – жодне завдання не є науковим, а про географію годі й мріяти. Це не завдання кандидатської дисертації, це - фейки.

Методи дослідження.
Питання 12: Пані, Ви пишете про порівняльно-географічний метод, які параметри були використані Вами?
Мій коментар: Це питання є важливим, бо виявляє, чи дійсно авторка здійснювала порівняння в контексті особливостей поля дослідження географії.

Наукова новизна (п’ять пунктів – монстр!):
Вперше:
- узагальнено світовий досвід прогнозування вітроенергетичних показників для територій з фізико-географічними умовами, подібними до території Лівобережної України;
Мій коментар: Не знаю, ким треба бути, щоб вважати узагальнення світового досвіду науковою новизною. Це є свідченням критично низького рівня загальнонаукової підготовки авторки.
- встановлено нові закономірності розподілу швидкості вітру та потужності вітроелектростанцій в умовах складної орографії на локальних ділянках Лісостепу України;
Мій коментар: Якщо такі закономірності дійсно були встановлені, їх і слід було навести, а так це просто декларація. Зауважу, що йдеться про дуже складний рух, дослідження якого вимагає зовсім іншої освіти. 
- запропонована й апробована на тестових об’єктах методика розрахунку природно-ресурсного  потенціалу  вітроенергетики  на топічному  рівні  для доцільного розміщення вітроагрегатів;
Мій коментар: пропозиція методик будь-чого не є науковою новизною, такою можуть бути тільки результати, отримані завдяки такій методиці.
- досліджено прогностичну величину акустичного впливу вітроагрегатів із використанням сучасних геоінформаційних технологій шляхом побудови статистичної поверхні фонового шуму місцевості та подальшого накладання акустичного навантаження вітроагрегату на існуючі умови;
Мій коментар: Те саме – авторка не розуміє, як слід було писати наукову новизну. Можна нескінченно писати «досліджено», але не показати результат. У такому варіанті це не є науковою новизною.
- запропоновано та проаналізовано можливість використання вітроагрегатів, що були раніше у використанні, як альтернативного економічно виправданого варіанту прискорення розвитку вітроенергетики;
Мій коментар: Те саме – пропозиції не є науковим результатом, тим більше у такому варіанті – «запропоновано ... можливість використання вітроагрегатів, що були раніше у використанні».
Я не побачив жодного коректно поставленого завдання, як і того, що вони вказують на приналежність роботи до географії!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Підходи до оцінки природно-ресурсного потенціалу території для потреб вітроенергетики» - «здійснено аналіз наявних науково-прикладних досліджень та розробок за об’єктом та предметом дослідження, проведено аналіз поняттєво-термінологічного апарату» (с. 5).
Питання 13: Пані, аналіз потребує розкладення на частини, як Ви розкладали на частини Ваш поняттєво-термінологічний апарат?
Мій коментар: Мовчки – взяла і розклала – як колоду карт!
Питання 14: Пані, Ви пишете про конструктивно-географічний підхід до визначення Вашого «природно-ресурсного потенціалу», а може це просто географічний, чи, краще, псевдо-географічний підхід?
Мій коментар: Свого часу в географії писали все, що попало, у тому числі про «природно-ресурсний потенціал», хоча ресурс – це поняття виробничо-економічне.
Питання 15: Пані, як можна до «природно-ресурсного потенціалу» підходити з «використанням конструктивного підходу» (с. 5) та «методу  моделювання» (с. 5), що тут можна конструювати й моделювати?
Питання 16: Пані, Ви заявляєте, що «розглянуто можливості залучення структурного аналізу  рельєфу  (І. Г. Черваньов)» (с. 6), а Вам знайома критика поглядів Вашого «наукового» керівника пана І.Г. Черваньова (наприклад, “Коментарі до статті Черваньова І.Г. Дослідження рельєфу представниками харківської геоморфологічної школиhttp://www.geography.pp.ua/2013/01/blog-post_22.html), чи враховували Ви її?
Мій коментар: Якщо це не робилося, то розробка не є науковою.
Я прочитав те, що стосується розділу і не зрозумів, навіщо це писалося!

Розділ 2. «Методика оцінки природно-ресурсного потенціалу території з врахуванням ландшафтної структури» «визначено основні складові оцінки вітроенергетичного потенціалу при переході на топічний рівень» (с. 6).
Питання 17: Пані, Ви пишете – «Наводиться апріорне бачення впливу комплексу фізико-географічних умов різної ієрархії (перш за все рельєфу та факторів шорсткості підстильної поверхні) на фізичну природу вітру», невже досі фізична природа вітру не була відома?
Мій коментар: Це є свідченням нерозуміння авторкою питання. Можна досліджувати вплив факторів на характеристики вітру, але писати про їх вплив на фізичну природу вітру просто безграмотно! 
На стор. 7 - Рис. 1 Алгоритм оцінки природно-ресурсного потенціалу території для потреб вітроенергетики з врахуванням ландшафтної складової (виділено пунктиром).
Мій коментар: Я не буду аналізувати цей алгоритм, бо все це не має жодного стосунку до географії, як і дослідження в цілому.
Те, що я бачу далі, є посібником з оцінки того, що авторка називає «природно-ресурсним потенціалом».

Розділ 3. «Етапи оцінки природно-ресурсного потенціалу території для потреб вітроенергетики на топічному рівні» «запропоновано та апробовано на модельному об’єкті методику оцінки вітропотенціалу для характерної ділянки Лісостепу» (с. 9).
Питання 18: Пані, Ви пишете – «Для цього було проведено векторизацію об’єктів місцевості (лісів, лісосмуг, чагарників, ріллі, водосховищ, ставків, населених пунктів) на основі растрового зображення та класифікацію ландшафтів на основі космічного знімку. Кожному об’єкту було присвоєно відповідне значення аеродинамічного коефіцієнту шорсткості z 0» (с. 9), чи означає це, що для Вас ландшафт характеризується шорсткістю?
Мій коментар: З тексту виходить саме так, але це свідчить про те, що авторка є просто некомпетентною людиною. Шорсткістю характеризуються поверхні, а не будь-що інше!
Весь текст – це посібник із застосування запропонованої авторкою методики. Елементи наукового дослідження відсутні! 

Розділ 4. «Моделювання  варіантів  розміщення вітроелектростанцій на основі розрахунку природно-ресурсного потенціалу території» - «розглядаються 2 варіанти розвитку вітроенергетики на локальній ділянці: із застосуванням двох типів вітроагрегатів: нових та тих, що раніше були у використанні» (с. 11).
Мій коментар: Я продивися текст і не знайшов у ньому ознак ні науковості, ні географічності.

ВИСНОВКИ
Всього чотирнадцять, на 20 хвилин захисту принципово неможливо розглянути їх, не кажучи вже про захист. Авторка використала стверджувальний стиль тексту, що є впливом на членів спеціалізованої ради – «імплементовано», «удосконалено», «обґрунтовано», «встановлено», «доведено» тощо.
1. Питання 19: Пані, у чому полягає Ваше теоретичне обґрунтування?
Мій коментар: Я такого в роботі не побачив, бо немає теорії.
2. «Обґрунтовано вибір та вдосконалення методики моделювання вітропотоку й визначення вітропотенціалу» (с. 15).
Мій коментар: Вибір методики не є результатом наукового дослідження!
3. «Проведено порівняльний аналіз основних моделей ...» (с. 15).
Мій коментар: Проведення порівняльного «аналізу» моделей не є науковим висновком!
4. «Удосконалено й апробовано спосіб отримання параметрів території ...» (с. 15).
Мій коментар: Пані щось плутає – якщо вона отримувала параметри території, то територія мала б бути її об’єктом дослідження, в роботі такого немає, тобто авторка годує локшиною!
5. «Встановлено, що в складних фізико-географічних умовах Лівобережного Лісостепу України слід ретельно визначати ділянки розміщення вітроагрегатів» (с. 15).
Мій коментар: По-перше, це давно відомий факт, по-друге, в роботі я так і не знайшов те, що авторка називає «фізико-географічними умовами».
6. «Встановлено залежність просторово-часового розподілу вітропотоку від структури рельєфу» (с. 15).
Мій коментар: Це суміш навішування локшини на вуха з некомпетентністю. Термін «вітропотік» є некоректним, бо вітер і є потік, дивно, що дисертантка про це не чула. Що стосується залежності від «структури рельєфу», це безграмотний вислів, бо структурою характеризується не рельєф, а поверхня.
7. «Хоча підтверджено, що домінуючим параметром при проектуванні виробітку енергії є абсолютна висота місцевості, водночас встановлено, що за умови сприятливого впливу комплексу інших чинників, середні швидкості вітру можуть сягати технологічних значень навіть у точках місцевості, що не характеризуються домінуючими висотами» (с. 15).
Мій коментар: Такий дитячий висновок підійшов би для бакалаврської, але вже точно не для кандидатської!
8. «Запропоновано методику вибору місця встановлення вітроагрегату ...» (с. 15).
Мій коментар: А я вчора запропонував методику та алгоритм постановки чайника на газову плітку, тепер думаю, може дисертацію захистити?
9. «...запропоновано використовувати для розміщення вітроагрегатів найбільш акустично навантажені ділянки, де рівень фонового шуму території здатен перекривати шум працюючої вітроелектростанції» (с. 15).
Мій коментар: До наявного акустичного навантаження додавати ще складову, щоб всі очманіли! Найкращі варіанти – аеропорт, футбольний стадіон під час матчу, ринок, коли привезли дешеві залишки.
10.  Бідні пташки!
11.  «Доведено, що на території, прилеглій до тестової ділянки у Борівському районі  Харківської  області,  існують  гарні  передумови  для розвитку вітроенергетики» (с. 16).
Мій коментар: Ясно, що доведено – це ж тестова ділянка, іншої не було! А я вчора довів, що в вагонах метро (тестові ділянки) «існують  гарні  передумови  для» лазіння по кишенях пасажирів, бо саме там мене позбавили гаманця. Тепер треба оформити як кандидатську дисертацію. При цьому пані навіть не замислювалась над тим, що ці «висновки» сягають рівня бакалаврської!
Перепрошую, далі я просто вже не можу коментувати, бо це не має відношення до наукової роботи, а географією там і не пахне!
Я не побачив жодного висновку, що заслуговував би на уваги, те, що є, дуже слабенько і вказує на відсутність зв’язку з географією.

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Нічого позитивного, написаного під керівництвом доктора технічних наук без технічної освіти пана І.Г. Черваньова я не очікував. Чергова локшина на вуха, причому доволі безсоромна. Питання альтернативної енергетики, без сумніву, важливі та актуальні, але їх вирішення знаходиться в інших площинах. В роботі відсутній об’єкт і предмет дослідження, абсолютно некоректно поставлена мета дослідження, а завдання повністю ігнорують факт, що вони мають бути пов’язані тільки з об’єктом дослідження, а не з будь-чим, що забажає авторка. Словосполучення «конструктивна географія» використовується виключно у політичних цілях – для того, щоб роботу прийняли у географічній раді. Більше того, дисертантка взагалі не розуміє суті конструктивної географії. Все це дає негативний результат – робота не є кандидатською дисертацією, вона чітко проявляє некомпетентність авторки.

25.02.2018 року
Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.

6 коментарів:

  1. Олекса Ковальов (Номад)28 лютого 2018 р. о 17:18

    Трохи по особі "Олександра Волковая". Перш за все, Прізвище "Волковая" написано некоректно. Воно пишеться українською так: Вовковий (той, що виє вовком), причому і для чоловіків, і для жінок, а російською Волковой, а так виходить що вовки не виють, а вають чи ваяють. Козацькі прізвища дуже добре відображали певні особливості людини.
    Тепер по роботі. Такого в географії не повинно бути. Пан Черваньов просто обнаглів - сує свої вітряки учням у дисери, роблячи цих учнів профанами в області географії. І не подумайте, що він не розуміє, просто це така нікчемна особа, якій приємно робити шкоду, у тому числі - всій географії. І саме таких у Каразінському університеті підтримував В.С. Бакіров.

    ВідповістиВидалити
  2. 1. Автор відгуку плутає вітровий енергетичний потенціал з числовою мірою цього потенціалу. Якщо ж ці поняття розвести (як і належиться), то об'єкт дослідження явно існує. Відповідно нема проблем і з предметом дослідження роботи.
    2. Якщо в роботі пропонується нова методика, то така методика МОЖЕ бути науковою новизною.
    3. Загалом некоректно оцінювати роботу з конструктивної географії за мірками іншої спеціальності (наприклад фізичної географії).
    4. Дуже дивно, що автор відгуку не розуміє, яке відношення має відновлювальна енергетика до географії, бо її зв'язок з географічними особливостями території надто очевидний.

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов (Номад)12 березня 2018 р. о 17:47

    Дуже приємно вести дискусію з “Unknown» - наче з повітрям. Для того, щоб відповісти, слід опуститися на рівень цього дописувача, що зробити неможливо.
    1. Автор відгуку нічого не плутає. Можу однозначно заявити, що дисертантка не є спеціалістом з питань ні вітрового енергетичного потенціалу, ні його числової міри. Але зроблю зауваження дуже розумному дописувачу: числова міра потенціалу не є поняттям, тому розводити нічого не варто. Що стосується об'єкту та предмету дослідження, ставилося питання про їх відношення до географії, у тому числі конструктивної. Отже, проблеми як були, так і лишаються.
    2. По-перше, йдеться не про методику, а про метод дослідження. Метод дослідження можна визнати новизною тільки у разі, якщо він дає нові результати, причому, тільки у сукупності з цими результатами, а не сам по собі — це принциповий момент.
    3. Стосовно некоректності оцінки роботи: конструктивна географія є всього тільки розділом географії в цілому, і слід, у першу чергу, дивитися на відповідність роботи критеріям географічності. Фізична географія тут не до чого. Дописувачу варто подивитися мої погляди стосовно фізичної географії. До речі, автор відгуку захищав докторську саму у раді з конструктивної географії. Конструктивна географія не є якоюсь особливою гілкою, це та сама географія, яка має вирішувати певні проблеми, на що й було вказано.
    4. Нічого дивного у тому, що автор відгуку “не розуміє”, не має, бо жоден серйозний географ не зрозуміє, у чому полягає “зв'язок з географічними особливостями території”, бо ніяких географічних особливостей територій немає. Дописувач демонструє повну некомпетентність у цих питаннях. Є географічні утворення з певними територіями, а не географічні особливості територій. Тому ніяка відновлювальна енергетика не повязана з географією — стверджувати це, значить, демонструвати некомпетентність, а надто очевидним це є тільки для профанів.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов (Номад)12 березня 2018 р. о 17:48

    На жаль, я дуже добре знаю і саму дисертантку, і її "наукового" керівника, і можу ще раз написати (бо я вже про це писав), що закінчити аспірантуру у пана доктора технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньова просто неможливо, бо замість аспірантури у нього - плагіатура. Сам він - плагіатор у законі. Цей пан опустився до того, що присилав на заняття викладачів своїх співробітників, які робили конспект і показували йому, а він брав нові ідеї і привласнював їх. Більше того, він вчив робити це своїх вихованців. Так про що можна говорити?

    ВідповістиВидалити
  5. Дякую за спробу відповісти, але "опускатися на рівень дописувача" ніколи не варто, бо в результаті такого опускання найсильнішим контраргументом виявилась фраза про те, що автор відгуку знає і саму дисертантку і її наукового керівника.
    Приємно, що вдалося розкрутити автора відгуку на кілька явних ляпів. Наприклад "числова міра потенціалу не є поняттям", або "ніяких географічних особливостей територій немає". Це при тому, що сам автор відгуку часто вживає у своїх статтях словосполучення "особливості геосередовища".

    ВідповістиВидалити
  6. Олекса Ковальов (Номад)14 березня 2018 р. о 14:45

    Ну, це вже дуже далеко від наукової дискусії. Дописувач береться оцінювати і визначає рівень, не відкриваючи свого імені, що є ознакою безкультур'я. Може дописувач і користується висловлюванням “числова міра потенціалу” як поняттям, для мене цей вислів поняттям не є. Але питання у тому, що до географії потенціал, який використала дисертантка, ніякого відношення не має. Що стосується висловлення "ніяких географічних особливостей територій немає", то його смисл аж ніяк не сходиться зі смислом висловлювання "особливості геосередовища". Отже, пане/пані дописувачу/дописувачці варто припинити це тренування, це не є цікавим. Якщо є щось серйозне, можна обговорити, а те, що я бачу, є спробою виставити себе фахівцем при відсутності фаховості.

    ВідповістиВидалити