19 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Максименко Надії Василівни «Ландшафтно-екологічне планування в інвайронментальному менеджменті територій локального рівня організації довкілля»


ОСЬ ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДАЄ КООПЕРАЦІЯ ПРОЩАЛИГ

Робота виконана на кафедрі моніторингу довкілля та природокористування
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Науковий консультант:
Черваньов Ігор Григорович, доктор технічних наук, професор кафедри фізичної географії і картографії, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Офіційні опоненти:
Гродзинський Михайло Дмитрович, доктор географічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет імені Івана Франка;
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

Захист відбудеться 7 березня 2018 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

Відгук
про автореферат дисертації
Максименко Надії Василівни
«Ландшафтно-екологічне планування в
інвайронментальному менеджменті територій
локального рівня організації довкілля»,
представленої на здобуття наукового
ступеня доктора географічних наук за
спеціальністю 1.00.11 – конструктивна географія
і раціональне використання природних ресурсів

Подивимось якого рівню досягли (чи на який опустилися) сьогодні співробітники Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в області географії. Це тим більше цікаво, що у якості наукового консультанта задіяний видатний плагіатор, професор цього університету, доктор технічних наук без технічної освіти пан Черваньов І.Г., бо я чудово пам’ятаю його писульку, зляпану разом з С.В. Костріковим (мій огляд цього сраму дивіться за адресою: http://www.geography.pp.ua/2012/03/2010.html.
Я маю певне відношення до питання ландшафтного планування, яке я розглядав і в монографії «Ландшафт сам по себе и для человека», і в статті «До проблеми ландшафтного планування» на сайті «Fundamental tasks of Geography», які авторкою проігноровані. Тому вважаю, що моя точка зору буде фаховою.      
Тема дисертації визначена некоректно, бо планування не може бути об’єктом дослідження географії, яка має чітко визначену область дослідження. Це робить сумнівною всю дисертацію.
Зазначу, що на момент написання цього відгуку автореферат дисертантки був відсутній у ЦНБ Каразінського університету.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З цього тексту я звернув увагу на наступне речення: «Відповідно, антропоцентричне поняття «довкілля» слід замістити еколого-географічним «ландшафт», подаючи його у сутнісному відношенні – як складну самоорганізовану систему, яка відіграє не останню роль у забезпеченні економіки ресурсами, а населення - умовами життя через геосистемні сервіси та інші активності ландшафту» (с. 1).
Питання 1: Шановна Надія Василівна, термін «довкілля» означає оточення, окіл, оточуюче середовище, на яких підставах Ви заявляєте про потребу його заміни «еколого-географічним «ландшафт»»?
Питання 2: Пані, Ви пишете: «подаючи його у сутнісному відношенні – як складну самоорганізовану систему, яка відіграє не останню роль у забезпеченні економіки ресурсами, а населення - умовами життя через геосистемні сервіси та інші активності ландшафту», отже те, що «ландшафт» у Вашому розумінні «відіграє не останню роль у забезпеченні економіки ресурсами, а населення - умовами життя ...» не є його антропоцентричним баченням?
Питання 3: Пані, виходить так, що Ваш «ландшафт» є самоорганізованою системою, що містить «геосистемні сервіси», тобто це геосистема, чи щось інше, і які ще «активності» містить Ваш «ландшафт»?
Питання 4: Пані, «у сутнісному відношенні» Ваш ландшафт - матеріальне утворення, чи ні, його можна помацати?
Мій коментар: Бачите, що відбувається! Пані намагається утриматись на застарілих позиціях минулого, коли географи заплутались у термінах «ландшафт», «геосистема», «геокомплекс», тому вигадуються дивні антропоморфні «геосистемні сервіси». При цьому дисертантка повністю ігнорує ті позиції, які суперечать (і не безпідставно) таким поглядам. Але докторська дисертація вимагає розгляду різних поглядів і обґрунтування свого вибору, і це – не тільки ознака наукової культури. Термін «довкілля» не є спеціалізованим, це термін дуже широкого вжитку і немає жодного сенсу замінювати його більш спеціалізованими термінами. Стосовно еколого-географічного поняття «ландшафт» - вводячи таке розуміння, авторка демонструє необізнаність з приводу цього поняття. Поняття ландшафту (йдеться не про термін), як вважають, прийшов у Європу багато століть тому з Китаю у сенсі пейзажу, образу місцевості (її рисунку), і саме в такому варіанті прижився спочатку в Скандинавії, а потім розповсюдився у інших країнах. Якщо авторка вирішила використати цей термін, то слід було спочатку розібратися у його етимології (огляд цього питання міститься у моїй монографії «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009). До речі, на різних мовах поняттю «ландшафт» відповідають різні терміни, які, однак, мають приблизно одне значення, сенс якого – загальний образ місцевості, рисунок місцевості, землеупорядкованість (де землі – типи денної поверхні). Ні про яку геосистемність тоді, коли ці терміни виникали, не йшлося. Отже, я стверджую, що дисертантка, не зробивши спробу серйозно розібратися, пішла, так би мовити, затвердженим шляхом (що суперечить науковим принципам), а це для претендента на докторське звання неприпустимо. Більше того, термін «ландшафт» (як і довкілля) є дуже широко вживаним (економічний, політичний, лінгвістичний, архітектурний, археологічний тощо ландшафт), отже, стверджувати, що він (як і поняття) є еколого-географічним, просто некоректно – він таким не є, таким його намагаються зробити прибічники традиційного «ландшафтознавства» радянського періоду. Нарешті, дивним виглядає об’єднання екології і географії. Це різні наукові напрями, причому екологія, яка завжди розглядалася, як складова біології (і це вірно), не є навіть академічною дисципліною. Отже, не може бути еколого-географічного ландшафту – це суміш бульки з комахою. До речі, сенс, який у західній науці пов’язують з ландшафтом в рамках ландшафтної екології, також зводиться до сполучення різних біоценозів, що виглядають як плями на поверхні: по суті, це – організація довкілля для учасників екосистемної дії. Ми бачимо, що з самого початку у дисертантки є проблеми, пов’язані з чисто політичним ставленням до вибору і визначення понять – береться варіант, який є більш вигідним з точки зору захисту дисертації. Заміна, запропонована дисертанткою, є політикою, і до науки відношення не має!
Є ще один цікавий момент. Дисертантка стверджує, що «На разі склалась об’єктивна потреба в розробці теоретичних основ нового наукового  напрямку  конструктивно-географічних досліджень, який би не ототожнювався ні з загальновідомим економікоцентричним районним плануванням, ні з науковими підходами, де довкілля виступає як арена подій, а має забезпечити рівноправність суб’єкт-суб’єктних стосунків між природою і суспільством» (с. 1).
Питання 5: Пані, я розумію, що пропозиція нового напряму є обов’язковою вимогою для докторської дисертації, але чи достатньо Ви ознайомились з сучасними розробками, у яких «довкілля ... має забезпечити рівноправність суб’єкт-суб’єктних стосунків між природою і суспільством»?
Мій коментар: Я змушений писати про це, бо на є немало авторів, які давно пишуть про симетрію стосунків між складовими географічного середовища, між людством і природою (хоча людство є частиною природи). Цікавий варіант дає Дж. Ахерн (Jack Ahern) в роботі «Theories, methods and strategies for sustainable landscape planning»:
 
Рис. 1. Континуум абіотичного, біотичного та культурного ресурс-планування (courtesy of A.B. Leitao)

Як бачимо, «Landscape-ecological planning» давно присутнє в науковій літературі, як і симетрія стосунків між компонентами. І географія, як і її гілка конструктивна географія до цього відношення не мають, в рамках географії варто говорити про географічне планування, а це питання доволі складне. В українській літературі найбільше це проглядається в моїх розробках, причому ще з 90-х років минулого століття. Одним з прикладів є еволюція географічного середовища, яка подається як породження нових форм організації всередині існуючих, причому абіота, біота і антропота розглядаються саме у варіанті суб’єкт-суб’єктних – симетричних - відносин. Особливо чітко це видно в рамках холістичної географії. Авторка вирішила повністю проігнорувати ці роботи, що є, по-перше, ознакою відсутності наукової культури, по-друге, політиканством у науковій сфері. Так науковці не роблять. Коли виникає бажання вкинути в роботу щось нове, слід ретельно перевірити, наскільки воно є дійсно новим. У даному випадку це новим не є. 
Заключний абзац «Актуальності» виглядає так: «Отже, ми виступаємо з ініціативою виділення окремого конструктивно-географічного напрямку – ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП) – як системи заходів, спрямованих на екологічно збалансовану організацію природокористування на територіях різного локального рівня організації довкілля» (с. 1).
Мій коментар: Я навіть питання не буду ставити, бо уявляю, як дисертантка і її «науковий» консультант – доктор технічних наук без технічної освіти пан Черваньов І.Г. - сиділи і вигадували «новий напрям». Головне питання, як зліпити разом конструктивну географію та екологію. А результат – «екологічно збалансована організація природокористування», при цьому дисертантка навіть не подумала, що екологія – це організмоцентрична дисципліна, тому з географією її з’єднати не можна в принципі. Ну а ЛЕП я сприймаю як «лінія електропередачі».
Питання 6: Пані, а що таке - «території різного локального рівня організації довкілля», про який локальний рівень організації йдеться і скільки таких локальних рівнів може бути?
Мій коментар: Пані Максименко настільки «ретельно» «розібралася» у термінах, що не зрозуміла (причому термін не пов'язаний з якимсь одним масштабом), що організується не довкілля, а середовище, яке сприймається як довкілля, і що далеко не все зводиться до природокористування (чисто антропоцентричне бачення). Складається враження, що дисертантка просто сипала терміни в розрахунку на те, що ніхто не буде намагатися розібратися (як це зазвичай і відбувається).

Об’єкт дослідження: система властивостей ландшафтів територій локального рівня організації довкілля, як основа для оптимізації природокористування засобами ЛЕП.
Питання 7: Пані, а що, до Вас властивості ландшафту не були виявлені, і чи коректно говорити про дослідження властивостей, та ще й у вигляді системи?
Мій коментар: Пані з самого початку демонструє свою некомпетентність як науковець. Якщо говорити про об’єкт дослідження, то це не може бути система властивостей, бо властивості (якщо вони є) не досліджуються, вони просто виявляються, і, якщо вони виявлені, на цьому все закінчується – їх враховують під час взаємодії з об’єктом. Що стосується властивостей ландшафту, то спочатку слід розібратися, що це таке – ландшафт, бо існують різні його трактування. Крім того, це поняття науковці використовують вже майже двісті років, думаю, достатньо для того, щоб виявити властивості. Отже, об’єктом у пані міг би бути або ландшафт, якщо його розглядати як матеріальне утворення, яким він не є, або довкілля як середовище, яке має необмежену кількість властивостей, які проявляються під час взаємодії з ним, що ставить під сумнів можливість їх виявлення у повному обсязі. Приходимо до висновку, що авторка не спромоглася чітко визначитись з об’єктом дослідження!

Предмет дослідження: розробка теорії, методики, структури і процедури ЛЕП для прийняття рішень в інвайронментальному менеджменті територій локального рівня організації довкілля.
Мій коментар: Пані, претендуючи на диплом доктора наук, виявляється, не знає, що таке «предмет дослідження». Предметом дослідження «розробка» чогось не може бути в принципі, бо предмет є аспектом об’єкта дослідження. І прийняття рішень тут ні до чого. І слово «інвайронментальний» є зайвим, призначеним тільки для посилення ефекту науковості.
Предмет дослідження визначений некоректно!

Мета роботи: розробка теоретико-методологічних засад та напрямків практичної реалізації ландшафтно-екологічного планування територій локального  рівня  організації  довкілля  для  потреб  інвайронментального менеджменту на основі суб’єкт-суб’єктного підходу.
Питання 8: Пані, яке відношення до наукового дослідження мають напрями практичної реалізації?
Мій коментар: Ніякого!
Питання 9: Пані, як метою наукового дослідження може бути «розробка теоретико-методологічних засад»?
Мій коментар: Чим далі в ліс ...! Пані, яка багато років працює у вузі, так і не зрозуміла, що мета наукового дослідження має бути пов’язана з дослідженням об’єкта, а не з «розробкою теоретико-методологічних засад та напрямків»! Це ж повна безграмотність! Мета визначена некоректно!

Завдання:
- дослідження світового досвіду еволюції теоретико-методологічних основ ЛП в просторі і часі та об’єктивних обмежень його застосування в Україні;
Питання 10: Пані, як у докторській дисертації можна писати завдання «дослідження світового досвіду»?
Мій коментар: Це не завдання дослідження, це може бути тільки підготовчим етапом, не більше того! І ця дама претендує на докторське звання? Це ж рівень, що не перевищує бакалаврський – так пишуть студенти!
- розробка  теоретико-методологічних  основ  ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП) територій локального рівня організації довкілля (ЛРОД);
Питання 11: Пані, як у докторській дисертації можна ставити завдання «розробка  теоретико-методологічних  основ  ...»?
Мій коментар: Пані не знає, що завдання має бути направлене на дослідження об’єкта, а все інше, у тому числі – теорія – є результатом проведеного дослідження, бо теорія є абстракцією.
- аналіз інноваційних підходів (фрактального і геоінформаційного) та методів (оцінки мозаїчності і структурно-функціональної організованості ландшафту) для використання їх на різних етапах ЛЕП;
Питання 12: Пані, а що це за трюк – «інноваційні підходи»?
Мій коментар: Що стосується фракталів – це не підхід, це моделі, які використовують, коли об’єкт дослідження має відповідну структуру. Що стосується геоінформації, це також не підхід, це форма накопичення і обробки просторово-розподілених даних. І перше, і друге давно не є інноваційними. Але це не може бути завданням дослідження.
- визначення методичних та організаційних особливостей ЛЕП територій різного ЛРОД на основі апробації методики в межах експериментального полігону;
Питання 13: Пані, як розуміти Ваші «методичні особливості»?
- розробка  напрямків  оптимізації  природокористування  на  підґрунті ландшафтно-екологічного планування територій ЛРОД для прийняття рішень в інвайронментальному менеджменті територій.
Мій коментар: Розробка напрямів оптимізації не стосується дослідження об’єкта! Це просто катастрофа – дама, що претендує на докторський статус, демонструє повне нерозуміння того, що таке завдання наукового дослідження!
В дисертації немає жодного нормально визначеного завдання, а те, що написано, висмоктане з пальця!

Методи дослідження. «Методологічною основою дисертаційного дослідження слугували ідеї та положення сучасної географії, особливо її конструктивного напряму, що стосуються оптимізації взаємодії суспільства і природи».
Питання 14: Пані, у Вас пункт – «Методи дослідження», причому тут методологія?
Мій коментар: А пані по-барабану!

Наукова новизна (цілих шість пунктів):
Уперше:
- обґрунтовано концептуальні засади ЛЕП на основі суб’єкт-суб’єктного підходу до формулювання мети, завдань і предмету;
Питання 15: Пані, Ви розумієте, що таке наукова новизна?
Мій коментар: Наукова новизна – це те нове стосовно об’єкту дослідження, раніше невідоме, яке було виявлене при дослідженні даного об’єкту! Концептуальні засади до цього не мають відношення!
- розроблено теоретико-методологічні основи ЛЕП територій локального рівня організації довкілля;
Питання 16: Пані, Ви розумієте, що таке наукова новизна?
Мій коментар: Наукова новизна – це те нове, раніше невідоме, виявлене при дослідженні даного об’єкту! Розробка теоретико-методологічної основи до цього не має відношення, але якщо сформована нова теорія досліджуваного феномену, вона є новизною, хоча для цього слід знайти в об’єкті дослідження щось нове, чому і буде відповідати нова теорія.
- запропоновано методику, структуру і алгоритм ЛЕП територій локального рівня організації довкілля;
Мій коментар: Пані дисертантка демонструє погляди на рівні бакалавра, бо те, що вона написала, не може бути науковою новизною в принципі!
визначено  особливості  ЛЕП  агроландшафтів,  урболандшафтів, водогосподарських ландшафтів, територій і об’єктів екологічної мережі, лісництв і лісових господарств;
Питання 17: Пані, Ви перша, хто визначив «особливості ЛЕП  агроландшафтів,  урболандшафтів, водогосподарських ландшафтів, територій і об’єктів екологічної мережі, лісництв і лісових господарств»?
Мій коментар: У це важко повірити і це не відповідає дійсності!
- розроблено напрямки оптимізації природокористування на підґрунті ЛЕП територій ЛРОД;
Мій коментар: Розробка напрямів оптимізації не є науковою новизною!
- укладено комплексну рекомендаційну карту напрямків оптимізації природокористування територій ЛРОД в межах експериментального полігону.
Мій коментар: Ну, якщо вже дійшло до картишек, то справи кепські! Карта, рекомендаційна у тому числі, не може вважати науковою новизною.
Є проблема – в роботі відсутня наукова новизна!

Апробація результатів дисертації.
Мій коментар: Я подивився на цю колосальну кількість конференцій, на яких доповідала авторка, і подумав – невже організатори конференцій обходились без відбору?

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Перший  розділ  «Теоретико-методологічне  підґрунтя  ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП)» - «присвячений аналізу світових практик ландшафтного планування, його місцю у системі територіального устрою в Україні, а також оцінці адміністративних і самоврядних рівнів здійснення процедури ЛП на вітчизняних теренах». (с. 7).
Питання 18: Пані, АНАЛІЗ – це розкладення чогось на частини з визначенням їх характеристик, як Ви змогли розкласти на частини світові практики ландшафтного планування?
Мій коментар: Все нормально, бо пані – відома розкладальниця! Насправді, пишуть, не замислюючись над смислом використаних слів. І це при тому, що перший розділ мав бути присвячений об’єкту дослідження.
Читаємо: «... є наукова невідповідність, що полягає у різних тлумаченнях терміну «ландшафт» і ототожненні ЛП з територіальним плануванням, у якому екологічна складова майже нівелюється.
Тож для вирішення цієї проблеми запропоновано виділення окремого конструктивно-географічного напрямку – ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП), що при загальній методичній близькості до ЛП має ряд принципових відмінностей:
- суб’єкт-суб’єктний підхід до визначення структури і процедури ЛЕП залежно від типу території ЛРОД;
- розуміння поняття «ландшафт» у його чіткому визначенні вітчизняними вченими;
- можливість і доцільність проведення ЛЕП за ініціативою «знизу», тобто від землекористувача;
- використання значної кількості наукових досліджень» (с. 8).
Питання 19: Пані, на яких підставах різні тлумачення терміну «ландшафт» Ви розглядаєте як наукову невідповідність, і що таке «наукова невідповідність» взагалі?
Питання 20: Пані, на яких підставах Ви вводите «розуміння поняття «ландшафт» у його чіткому визначенні вітчизняними вченими» як один з провідних принципів, і у чому полягає «чіткість» такого визначення?
Мій коментар: Наявність різних тлумачень якогось терміну є нормальним для науки, до якої дисертантка не має відношення. І це вимагає огляду цих тлумачень, чого в роботі немає. В той же час це, як і «ототожнення ЛП з територіальним плануванням» не може бути підставою для введення «конструктивно-географічного напрямку – ландшафтно-екологічного планування» - це вигадка, фейк: екологічне планування в рамках географії! І ніяких принципових відмінностей між «ландшафтно-екологічним плануванням» та ЛП немає, бо йдеться всього тільки про екологічний аспект, на якому наголошується і який, зазвичай, враховується. Стосовно «принципових відмінностей»:
- «суб’єкт-суб’єктний підхід» - це симетрія стосунків між складовими, принцип, який давно обговорюється в літературі;
- стосовно визначення поняття «ландшафт» - це звичайна політика у науковій сфері; йдеться про традиційне визначення ландшафту як комплексу чи геосистеми, що знаходиться у протиріччі з його початковим розумінням і етимологією, що докладно обговорено у моїх монографіях і статтях, які авторкою повністю ігноруються;
-  «можливість і доцільність проведення ЛЕП за ініціативою «знизу»» є політичним питанням і не стосується самого планування;
- «використання значної кількості наукових досліджень» виглядає доволі дивно, бо все має базуватися на цьому.

У другому  розділі  «Інноваційні  підходи  до  аналізу  властивостей ландшафтної організації для потреб ЛЕП» - «висвітлюються питання щодо використання фрактального підходу до аналізу компонентів і комплексів природно-антропогенного довкілля, методичні підходи до оцінки ландшафтної мозаїчності території об’єктів ландшафтно-екологічного планування та їх впорядкування, складності, невизначеності (ентропії) та організації території, структурно-функціональної організованості ландшафту, позиційного розташування складових ландшафтного малюнку, а також можливості реалізації концепції ЛЕП через геоінформаційне моделювання».
Питання 21: Пані, навіщо Ви, заявляючи про «фрактального підходу до аналізу компонентів і комплексів природно-антропогенного довкілля», вирішили продемонструвати свою безграмотність?
Мій коментар: Це реальна демонстрація безграмотності. Ніякого фрактального підходу не існує, є фрактальні властивості, які моделюються за допомогою побудови відповідних моделей.
Питання 22: Пані, а що це за «природно-антропогенне довкілля», з Вашої точки зору, людство не є частиною природи?
Мій коментар: Тут авторка знову йде політичним шляхом, бо є ті, від кого залежить результат захисту, а вони саме й протягують цю, так би мовити, дихотомію.
Питання 23: Пані, що Ви можете сказати з приводу Вашої «структурно-функціональної організованості ландшафту»?
Мій коментар: Такого плану організованість розглядається стосовно геосистеми, виходить, що пані сприймає ландшафт як геосистему, але, в такому разі, якійсь термін є зайвим.
Питання 24: Пані, Ви пишете про позиційне «розташування складових ландшафтного малюнку», я не буду піднімати питання про ландшафтний малюнок – тут все ясно – але у якому сенсі йдеться про позиційне розташування?
Мій коментар: Думаю, авторка трохи заплуталася: позиція – це теж розташування, отже не може бути двічі «розташування». Тому кажуть про позиційність, а це дещо інше. Так, читаємо: «кількісній оцінці позиційного розташування ландшафтів шляхом визначення таких показників як: міра складності, міра ентропії, міра організації території та врешті – мозаїчності, що проводилась на оціночному етапі» (с. 9).
Питання 25: Пані, яке відношення до позиційності мають наведені Вами показники – «міра складності, міра ентропії, міра організації території та врешті – мозаїчності»?
Мій коментар: Дисертантка мала розібратися у сенсі слова «позиційність», застосування якого виключає термін «розташування». Позиційність – доволі складне поняття і гратися з такими поняттями не варто.
Вражає те, що у докторській дисертації авторка навела визначення ГІС та віднесла її до інноваційних. Я неодноразово зазначав, що ГІС не є географічними, вони використовуються у самих різних наукових напрямах і, по суті, є системами просторових даних. Дещо дивує наступний текст: «В роботі ГІС використана на тест-об’єктах експериментального полігону для:
- аналізу просторово-статистичних даних, що характеризують процеси функціонування територій ЛРОД,
- створення дво- та тривимірних моделей поверхонь територій ЛРОД для опрацьовування розподілу певних видимих характеристик (кривизна рельєфу, ухил поверхні, експозиція схилів, склад рослинного покриву тощо);
- візуалізації вірогідних образів явищ, які в принципі не можуть бути видимими (вміст гумусу у ґрунтах, кислотність, ємність катіонного обміну, гранулометричний склад тощо), що здійснена на інвентаризаційному етапі ЛЕП;
- аналізу протікання окремих еколого-геохімічних процесів у різних компонентах ландшафту на оціночному етапі ЛЕП;.
-  обґрунтування  прийняття  оптимальних  управлінських  рішень  на завершальних  етапах  ЛЕП  на  основі  суміщення  комплексу  тематичних багатошарових карт» (с. 9).
Питання 26: Пані, що таке «просторово-статистичні дані»?
Мій коментар: Є статистичні методи обробки даних, а статистичні дані – це прояв некомпетентності!
Питання 27: Пані, скільки вимірів має поверхня і чи можуть мати місце тривимірні моделі поверхонь?
Мій коментар: Пані плутає поверхню і простір вкладення, який може бути тривимірним, отже йдеться про модель поверхні у тримірному просторі вкладення.
Питання 28: Пані, як розуміти Ваші «вірогідні образи явищ»?
Мій коментар: Ніяк, це – безграмотне висловлювання. Зверніть увагу, які приклади таких «явищ» наводить авторка – «вміст гумусу у ґрунтах, кислотність, ємність катіонного обміну, гранулометричний склад ..». Дисертантка не розуміє, що таке «явище»! Вона віднесла до явищ звичайні характеристики. Цікаво, студентам вона теж розповідає такі речі?
Питання 29: Пані, а що це за «еколого-геохімічні процеси»?
Мій коментар: А це така собі новизна: геохімічних процесі мало, слід додати ще й «еколого-», щоб надати роботі «наукової» свіжості!
Розділ завершується чудовою фразою: «Таким чином, спільне використання традиційних конструктивно-географічних методів дослідження ландшафтів спільно з комплексом інноваційних методичних підходів розширюють  можливості  використання  ЛЕП  у  практиці природокористування» (с. 9).
Мій коментар: Чудовий приклад словоблуддя!

У третьому розділі «ЛЕП територій локального рівня організації довкілля (ЛРОД)» - «викладено теоретико-методологічні особливості ЛЕП, його структура і процедура для типових об’єктів території експериментального полігону, та приклади його практичної реалізації в агроландшафтах, урболандшафтах, на територіях і об’єктах екологічної мережі, в лісництвах і лісових господарствах та у водогосподарських ландшафтах» (с. 9).
Читаємо: «Ландшафтно-екологічне планування, яке нами пропонується як альтернатива ЛП – це система заходів, спрямованих на екологічно збалансовану  організацію природокористування на територіях різного локального рівня організації довкілля» (с. 10).
Мій коментар: Ось як треба займатися наукою: ландшафтно-екологічне планування (я ще не обговорюю питання, чи є дійсно у ньому потреба) давно існує, а дисертантка робить вигляд, що вона є його пропозитором і видає на гора його визначення. І далі – величезна таблиця – «Етапи ландшафтно-екологічного планування» (с. 11 - 13) – три сторінки автореферату – чимось треба було заповнити автореферат! Але ж тема є дуже поширеною і давно обговорюваною. Не буду ходити далеко, ось той же автор - Дж. Ахерн (Jack Ahern) в тій же роботі «Theories, methods and strategies for sustainable landscape planning» наводить модель екологічного планування Стейнера:
  

Рис. 2. The Ecological Planning Model (Steiner 2000).

Все чітко і ясно. А у дисертантки, яка заявляє про базування на суб’єкт-суб’єктних відносинах, йдеться про «екологічно збалансовану організацію природокористування», яка ж тут симетрія, якщо йдеться про антропоцентричне природокористування!
Читаємо: «Другою причиною, вагомішою, можливо, навіть за першу є неосвіченість екологів-практиків у питаннях ландшафтознавства. До того, було б бажано екологічним дослідженням охопити не лише окремі компоненти, а й природні комплекси в цілому – лише тоді, насправді, можна вести мову про ландшафтно-екологічну оцінку території» (с. 14).
Мій коментар: Мені подобається заява про неосвіченість екологів стосовно ландшафту, але, думаю, це стосується і дисертантки.
Питання 30: Пані, ландшафт, при будь-якому розгляді, є цілісністю, єдністю, а Ви пишете про необхідність «охопити не лише окремі компоненти, а й природні комплекси», як це розуміти, невже ландшафт має компоненти і як далеко вони простягаються у вертикальному вимірі, де його межі?
Мій коментар: Нормально, у деяких авторів і рельєф – це вся літосфера! Тут ми і маємо ту фігню, яку містить геокомплексно-геосистемне «тлумачення» ландшафту. Але дисертантка цього не бачить, їй заважає необхідність слідувати «узаконеним» серед українських «ландшафтознавців» визначенням ландшафту. І це називається одним словом – «одобрямс», бо так треба для захисту. Далі по тексту – суцільне ля-ля. Подивіться, що пише дисертантка: «Для окреслення суті екологічних проблем проводиться аналіз лабораторних даних, тобто порівняння їх з ГДК чи фоновими показниками» (с. 15). Виявляється, щоб окреслити суть проблеми, слід провести аналіз лабораторних даних! І це – у докторській дисертації! Здохнути можна від щастя!
Авторкою запропоновано «ландшафтно-екологічний індекс (ЛЕІ), який враховує як інтенсивність забруднення ландшафту, так і його чутливість до природних і антропогенних змін» (с. 15).
Питання 31: Пані, забруднюється ландшафт, чи середовище, так може середовище і ландшафт – це те саме?
Мій коментар: Це – один з моментів, який демонструє надуманість традиційного погляду на ландшафт, що походить з радянських часів, що суперечить нормальному людського розумінню ландшафту як образу місцевості. Забрудненню підлягає середовище.
Далі – про чутливість ландшафту. Дисертантка погоджується з Руденком Л.Г. зі співавторами стосовно експертного методу чутливості ландшафту (ще б вона не погодилась – треба проскочити захист), але пише, що цього замало. Подивіться на цей шедевр наукоподібності:
«Для кожного ландшафту (залежно від рівня генералізації) розраховується чутливість у вигляді матриці (для кожного природного компонента в межах кожної ділянки (фація, урочище)). Отримана матриця чутливості дозволяє визначити інтегральний коефіцієнт чутливості кожного ландшафту, який у вигляді числового індексу λ і використовується далі для розрахунку комплексного ландшафтно-екологічного індексу (ЛЕІ):
де
K le – комплексний ландшафтно-екологічний індекс;
λ і  – інтегральний коефіцієнт чутливості даного ландшафту;
C ig – фактичний вміст у ґрунті j-ї речовини;
C idg – ГДК у ґрунті і-ї речовини;
C ir – фактичний вміст у рослинності і-ї речовини;
C idr – ГДК у рослинності і-ї речовини;
C iv – фактичний вміст у воді і-ї речовини;
C idv – ГДК у воді і-ї речовини;
n – кількість контрольованих речовин (показників)» (с. 15).
І пані навіть не подумала, як здорово можна вляпатись!
Питання 32: Пані, який же це інтегральний коефіцієнт, якщо немає інтегралу, а сума – це не інтеграл?  
Питання 33: Пані, так що, Ваше забруднення зводиться тільки до вмісту речовин (хімічних)?
Питання 34: Пані, а те, що називається суперпозицією, у Вас відсутнє?
Питання 35: Пані, так у чому ж тут проявляється чутливість?
Мій коментар: Знаєте, такі показники годяться для роботи бакалаврського рівню, якщо, звісно, ввести їх нормально. Думаю, пані взагалі не розуміє, що таке чутливість, як і ландшафт. Ще раз, забруднюється певна частина середовища, а не ландшафт. Сумацією вмісту речовин у компонентах чутливість розрахувати неможливо в принципі, бо чутливість – це зрушення у просторі станів внаслідок потрапляння (або видалення, про що авторка не подумала!) тих чи інших речовин: чутливість – це реакційність, і її можна вловити тільки через динаміку. Але в авторефераті динаміка відсутня, тому залишається загадкою, як ця чутливість визначалася.
Тут же на стор. 15 наводяться картинки-розмальовки більш складні, ніж я зустрічав у бакалавр-дисертаціях із заголовком: «Рис.1. Порівняння екологічних індексів на ділянці басейну р. Сіверський Донець». Дивно, але ж порівняння немає, є просторово розподілені значення введених авторкою індексів.
Читаємо: «Вірогідність методики підтверджена ...» (с. 16).
Питання 36: Пані, а що це за вірогідність методики?
Мій коментар: Методи не характеризуються вірогідністю, це якась маячня.
А далі маємо твердження, які незрозуміло, звідкіля беруться: «ЛЕІ, окрім оцінки рівня забрудненості території дає уявлення про реальну екологічну ситуацію, оскільки враховує здатність ландшафту йому протистояти» (с. 16).
Питання 37: Пані, Ви хоча б розумієте, що таке «реальна екологічна ситуація»?
Мій коментар: По-перше, пані абсолютно не розуміє, що таке екологічна ситуація. Така ситуація є завжди організмоцентричною, тому та сама обстановка буде для різних організмів (навіть одного виду) різною. Крім того, ніякими аналізами не можна встановити реальну ситуацію, можна отримати тільки певне наближення до неї, а це далеко не те саме. А що пише пані: «Так, найменші значення ЛЕІ в межах вододілу і лесової тераси свідчить про його здатність протистояти антропогенному навантаженню, що існує на теперішній час, а високий ЛЕІ заплави дає підґрунтя для необхідності обмеження подальшого антропогенного впливу на неї» (с. 16).
Питання 38: Пані, так що є причиною такої різниці і чи це є ознакою більшої чи меншої здатності протистояти впливам?
Мій коментар: Звісно, ні, бо більш високих ділянок все змивається і здувається, а накопичується у межах низьких ділянок. Якщо є котлован на вододілі, він виявиться більш забрудненим, це факт!
Цільова функція:
«Цільову концепцію використання території рекомендується розробляти на основі аналізу соціально-економічних проблем, ресурсної оцінки території та сформульованих цілей використання окремих природних компонентів. Результатом має стати карта, яка дасть змогу:
- уточнити напрямки розвитку території та визначити її «точки росту»;
- окреслити ділянки з найбільшим рівнем конфліктів природокористування та визначити напрями їх зниження чи ліквідації;
- виділити території, в яких необхідно обмежити природокористування для збереження чи відновлення біологічного та ландшафтного різноманіття.
На основі аналізу часових рядів спостереження необхідно зробити прогноз екологічних змін за умови трьох варіантів розвитку ситуації:
-  зниження антропогенного навантаження;
-  підвищення тиску на довкілля;
-  збереження стабільності природокористування на території» (с. 16).
Мій коментар: Ну, це вже рівень магістерської роботи! Нагадаю, що авторка неодноразово наголошувала на суб’єкт-суб’єктних стосунках, а що ми бачимо тут – «використання території», «ресурсна оцінка території», «оптимізація природокористування», «використання окремих природних компонентів», тощо!
Питання 39: Пані, чи не суперечать ці висловлювання вашим заявам про суб’єкт-суб’єктні стосунки між складовими Вашого «ландшафту»?
Мій коментар: Суперечать. Тому свого часу я і ввів геокультуру як особливу культуру, що базується на симетричних стосунках Природи і людства, яке розглядається як її складова. А те, що ми бачимо тут – традиційні вислови, що позначають антропоцентризм.
Мені подобається твердження: «уточнити напрямки розвитку території та визначити її «точки росту»».
Питання 40: Пані, як територія може розвиватися?
Мій коментар: Це приклад неохайного використання термінів. Територія не може розвиватися, розвивається (краще - змінюється) дещо, що має певну територію, причому ця територія може мінятися. Пані традиційно дивиться на ситуацію, як на статичну, але все міняється, і, часто, несподівано швидко. Тому визначити «точки росту» можна тільки на відносно короткий проміжок часу. Все інше – це текст робіт студентського рівня.
Агроландшафт
Дивно, я читаю текст автореферату, і не можу зрозуміти, коли почнеться виклад наукових результатів – поки що їх немає! Є тільки вказівками, що слід зробити («... необхідно зробити комплексне узагальнення стосовно можливості  здійснення  тих  чи  інших  кроків ...» (с. 16)), як у представників українського уряду. Йдуть загальні фрази – «оптимізації природокористування», «екологізації управління» тощо. Дивіться: «Оскільки найважливішим природним компонентом агровиробництва є ґрунти, до карти ґрунтів нами додано карти гранулометричного складу, вмісту гумусу, кислотності, ємності катіонного обміну» (с. 17) – це не стиль наукової роботи!
Питання 41: Пані, а куди Ви поділи хробаків, кліщів, ховрашок, анаеробів і купу іншої живності, які живуть у ґрунтах і забезпечують відтворення їх продуктивності?
Мій коментар: Пані їх з’їла! Пані не розуміє, що таке родючий ґрунт, вона не розуміє, що без біотичної складової ґрунтів просто не існує!
Питання 42: Пані, що таке «антропогенні ландшафти», у якій мірі вони є саме антропогенними?
Мій коментар: Пані користується тими термінологічними штампами, які свого часу були введені, але давно вже не відповідають сучасним поглядам. Навіть якщо розглядати ландшафт у варіанті авторки, антропогенними вони просто не можуть бути, бо людська діяльність змінює далеко не все, тому свого часу і було введене поняття про антропізовані ландшафти (як і геокомлекси та геосистеми). Але авторка не науковцем, вона є політиканом від науки.  
Я роздивляюсь Рис. 2 - Конфлікти природокористування у антропогенних ландшафтах АФ Коробочкине (уявляєте собі - рівень докторської – це рівень Коробочкиного – справжній бакалаврський рівень для студентів заочного відділення!). Нічого не поробиш – у пані є «лінійно-дорожні ландшафти»!
Питання 43: Пані, а якщо дорога йде тунелем, це буде тунельний ландшафт?
Мій коментар: Не смійтеся, так воно і буде! На такому рівні сьогодні пишуть «докторські» в Україні. Ні, почекайте ...
Питання 44: Пані, а як бути з каналізацією – це будуть каналізаційні ландшафти?
 Мій коментар: Не смійтеся, так воно і буде! На такому рівні сьогодні пишуть «докторські» в Україні. До речі, на карті я так і не побачив конфліктів, є тільки «ділянки, чутливі до ...», але ж це не конфлікти! Карта не відображає так звані конфлікти.
Урболандшафт.
Я не буду вже докладно розглядати цей розділ, бо бачу, що це – чиясь дипломна робота. Про це свідчать рисунки на стор. 19, наприклад, Рис. 5. Співвідношення озеленення і забудови, потім, на стор. 20 йдуть красиві малюнки: Рис 6. Просторовий розподіл деяких показників у поверхневому шарі ґрунтів Шевченківського району м. Харків. Йдеться про рН (водна), вміст хлорид-іонів та гідрокарбонат-іонів. Але ось цікаво: на стор. 21 розміщений Рис. 7. Ландшафти лісового заказника «Володимирівська дача». Тут є навіть фації! «Результуюча ландшафтна карта (Рис. 7) складена на основі дешифрування супутникового знімку» (с. 21).
Питання 45: Пані, так у Вас же ландшафт – це конгломерат компонентів, які на супутникових знімках не видні, як Ви їх враховували?
Мій коментар: Так там же написано – «та польових досліджень»! Цікаво, що навіть масштаб не вказаний. Об’єкти з таким розміром території зазвичай використовуються при написанні дипломних робіт. Бачите – 4 схемки, тобто це взято з дипломної роботи.
Лісництва і лісові господарства. Тут я також не буду розбирати текст докладно, бо це все – те саме. Але ось момент ...
Питання 46: Пані, я вже чув про просторову організацію, а що таке територіальна організація (с. 22), ці два варіанти різняться між собою?
Мій коментар: Так, різняться – територіальна організація ще гірша, ніж просторова. Може щось бути організованим в межах певної території, але не може бути територіальної організації.
Ну а далі – серія карт. Коли немає, що писати, автореферат заповнюють картами і таблицями. Але тут є карта основних завдань ведення лісового господарства (Рис. 16) – уявляєте, якого рівня докторська дисертація – дисертантка видала завдання фахівцям лісогосподарської справи!
Водогосподарські ландшафти. Знову я не буду докладно розбирати текст – нецікаво. Але читаємо: «Саме ЛЕП дає можливість визначити існуючі конфлікти природокористування в зоні впливу самої водогосподарської системи і на водогосподарську систему, передбачити їх наслідки і розробити заходи з оптимізації»!
Мій коментар: Розумієте, тільки ЛЕП авторки дозволяє визначити конфлікти та передбачити їх наслідки. Цікаво, що раніше це робилося без ЛЕП, але на сьогодні, оскільки пані Максименко розкрутила цю «ідейку», все слід робити згідно з її версією. І тут маємо три схемки – все, як треба, і знову на рівні дипломної роботи. Треба порахувати, скільки пані Максименко використала дипломних робіт для «написання» дисертації – думаю, не менше чотрьох. Розділ завершується шикарною схемою - Рис. 18. Фрагмент карти «Напрямки оптимізації природокористування територій ЛРОД в межах експериментального полігону». Це вже трохи схоже на звіт з екологічного обстеження території, але що тут має відношення до науки?

У четвертому розділі «Перспективи ЛЕП для прийняття рішень в інвайронментальному менеджменті» - «розглядаються питання щодо перспективи ландшафтно-екологічного планування для визначення екосистемних  послуг територій ЛРОД та аналізуються проблеми і перспективи їх сталого (суб’єкт-суб’єктного) розвитку» (с. 27). Авторка розглядає питання «реалізації і корегування управлінського рішення (УР) в галузі природокористування на основі ЛЕП ...».
Питання 47: Пані, так Ваша робота присвячена проблемі «реалізації і корегування управлінського рішення (УР) в галузі природокористування на основі ЛЕП»?
Мій коментар: Та ні, робота присвячена пошуку шляхів отримання диплома доктора наук! Подивись далі – йдеться про розроблені моделі для управлінських рішень, це тобі не що попало!
Питання 48: Пані, трохи дивно, об’єктом Вашої розробки є «система властивостей ландшафтів», в авторефераті ніде такої системи немає, а завершується роботи взагалі іншою проблемою – управлінськими рішеннями, як це розуміти?
Мій коментар: А розуміти нічого не треба, дочитав, і слава Богу, тепер топай подалі. Насправді, це – казна що. Саме в останньому розділі мають концентруватися результати дослідження, а тут – зовсім інші питання.

ВИСНОВКИ
Дисертантка заявляє, обґрунтувала потребу «виділення окремого конструктивно-географічного напрямку – ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП)» (с. 31), що виглядає доволі дивно, бо вона вже зробила висновок за членів спеціалізованої ради. Це я розглядаю як тиск на них.
Далі – про «аналіз світової практики ландшафтного планування ...» (с. 31), який не має відношення до науки. Який варіант може бути реалізований в Україні, не має значення, головне – почати робити хоча б щось.
Подивіться, що авторка дає у «висновках»: «За умови прийняття відповідних нормативних документів та організації обов’язкового використання ЛП в Україні, юристам все ж заважатиме понятійно-термінологічна невизначеність, що полягає у різних тлумаченнях терміну «ландшафт» і ототожненні ЛП з територіальним плануванням, що майже нівелює екологічну складову, тому альтернативою йому ми пропонуємо теорію ЛЕП, яка повністю  відповідає  потребам  інвайронментального  менеджменту ...» (с. 31).
Питання 49: Пані, що тут стосується науки і як Ви збираєтесь це захищати?
Мій коментар: Науки тут не стосується нічого, а захист, можна сказати, вже пройшов, бо вже про все домовлено!
Це не може не вражати: «Ландшафтно-екологічне планування розглядається як суб’єкт-суб’єктний процес, коли ландшафт сприймається як партнер природокористувача, відповідно, потребує ставлення до себе як до суб’єкту відносин» (с. 31).
Питання 50: Пані, мені здалося, що Ваш суб’єкт-суб’єктний підхід стосується взаємодії суспільства і природи, а, виявляється, йдеться тільки про планування?
Мій коментар: В своїх виступах на сайті «Fundamental tasks of Geography» я неодноразово писав, що Природу слід розглядати як суб’єкта міжнародного права, і що географи і екологи мають виступати у якості її адвокатів, а пані хизується тим, що вводить суб’єкт-суб’єктні стосунки між складовими під час планування.
А це вже занадто: «Зовнішніми проявами, гармонійності суб’єкт-суб’єктних стосунків є здатність ландшафту до нівелювання конфліктів, рівень продукування ним екологічних сервісів і, зокрема, зовнішня його атрактивність» (с. 31).
Питання 51: Пані, як може геосистема чи геокомплекс нівелювати конфлікти?
Мій коментар: Звісно, йдеться не про нівелювання конфліктів, а про спроможність поглинати зовнішні впливи, це різні речі, бо термін «конфлікт» має відношення тільки до людини. Природні об’єкти не сприймають впливи людини як конфлікт!
Питання 52: Пані, а як це у Вас зненацька, у висновках, зявилась атрактивність, про яку Ви нічого не писали, і як атрактивність може бути притаманною ландшафту у Вашому розумінні?
Мій коментар: Пані згадала, що є ще й така риса оточення – атрактивність, але ця риса аж ніяк не притаманна «ландшафту», що складений з компонентів.
Перепрошую, все, що йде далі, взагалі не є висновками – це просто короткий виклад тексту автореферату, що складається з тверджень, за якими нічого немає.
В дисертації відсутні висновки і захищати авторці немає що!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Висновок один: те, що дисертантка намагається представити як докторську дисертацією, нею не є і близько. Дисертантка накрапала текстик, який не можна кваліфікувати навіть, як псевдонауковий, бо у ньому нічого немає. Подивимось, що авторка проголосила як об’єкт дослідження: «система властивостей ландшафтів ...», отже саме це мало б бути предметом захисту. Але не те, що система, а й окремі властивості, виявлені авторкою, в роботі відсутні. Більше того, вочевидь дисертантка скористалася дипломними розробками (думаю, не менше чотирьох). І питання не в цьому, бо я впевнений, що вона керувала цими дипломами, а у тому, що в результаті маємо рівень, що не перевищує дипломні роботи. Це стосується і розмірів територій вибраних об’єктів, і змісту рисунків, які переповнюють автореферат. Я можу відверто заявити цій пані: Пані, Ви – безсоромна людина, яка пнеться у доктори наук, користуючись складною ситуацією, що виникла в країні! Тому був вибраний і такий «науковий» консультант, відомий як плагіатор і проштовхувач дисертацій – доктор технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньов. Враження від прочитаного дуже неприємне. Звісно, ні про яку позитивну оцінку не йдеться, бо просто немає, що оцінювати. Про це свідчить і повна відсутність конкретних висновків, тобто стоїть питання стосовно того, що дисертантка може захищати? Відповідь одна – нічого, те, що вона написала, захисту не підлягає!

17.02.2018 року
Доктор географічних наук                                Ковальов О.П. 

Немає коментарів:

Дописати коментар