26 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Шуліки Бориса Олександровича «Конструктивно-географічні основи розвитку виноградарства у Північно- Східному лісостеповому краї України»

У ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
ім. В.Н. КАРАЗІНА ГОТУЮТЬ ГЕОГРАФІВ-ВИНОГРАДАРІВ –
КУДИ ДАЛІ!

Робота виконана на кафедрі фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Науковий керівник:
Жемеров Олександр Олегович, кандидат географічних наук, професор кафедри фізичної географії та картографії, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:
Гудзевич Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор, заступник декана природничо-географічного факультету, Вінницький державний педагогічний університету;
Олішевська Юлія Анатоліївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться 5 березня 2018 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 при Харківському національному університеті імені В.Н.
Каразіна

Відгук
про автореферат дисертації
Шуліки Бориса Олександровича
«Конструктивно-географічні основи
розвитку виноградарства у Північно-
Східному лісостеповому краї України»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна
географія і раціональне використання
природних ресурсів

Просто чудово, тепер «спеціалісти» в області конструктивної географії взялися вирішувати питання розвитку виноградарства, що має безпосереднє відношення до аграрної науки та рослинництва. І про це пише сам автор: «Особливо важливими є пошуки нових шляхів розвитку аграрної сфери ...» (с. 1). Подивимось, що у них вийшло.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Початок обнадійливий – перший абзац написаний на рівні бакалаврської роботи.
Питання 1: Шановний Борисе, що це за «господарсько-економічна діяльність», чому Ви написали не «господарської» і не «економічної», а саме так?
Мій коментар: Мені просто цікаво стало, господарська діяльність не є економічною і навпаки, чи існують господарська діяльність та економічна діяльність окремо?
Читаємо: «У географічних науках, у рамках конструктивно-географічного напряму, у цьому сенсі важливим є розробка нових підходів до вивчення природних ресурсів усієї держави та окремих її територій з метою їх раціонального використання» (с. 1).
Питання 2: Пане, невже саме конструктивно-географічний напрям розробляє нові підходи до вивчення природних ресурсів, а просто географія цим не займається?
Насправді, географія і не повинна займатися вивченням природних ресурсів, бо вона має інший профіль досліджень. Це стосується і конструктивної географії.
Я прочитав «Актуальність» і так і не зрозумів, чому шановний автор подав роботу до географічної спеціалізованої ради, а не до ради с/г напряму. Географії ці питання не стосуються.

Об’єкт дослідження: Північно-Східний лісостеповий фізико-географічний край України.
Мій коментар: Але ж такого не може бути – поставлене питання розвитку виноградарства, а об’єктом виступає весь край! Такий об’єкт дослідження пан дисертант просто не зміг би охопити своїми дослідженнями. Об’єкт дослідження визначений невірно!

Предмет дослідження: конструктивно-географічні основи розвитку виноградарства шляхом урахування і раціонального використання специфічних фізико-географічних та особливо агрокліматичних умов, які визначаються складною ландшафтною структурою Північно-Східного лісостепового краю України.
Питання 3: Пане, чи можете Ви назвати «конструктивно-географічні основи», скільки їх?
Мій коментар: Та, тут така історія, що їх ніхто не знає, але треба було написати цю конструктивну географію, щоб потрапити і цю спеціалізовану раду.
Питання 4: Пане, а чи можете Ви назвати специфічні фізико-географічні умови і чому Ви їх вважаєте специфічними?
Мій коментар: Та хай йому грець, про них ще у ХІХ столітті писали!
Питання 5: Пане, а яким чином до фізико-географічних умов потрапили агрокліматичні умови, невже географія займається вивченням таких умов?
Мій коментар: Ну, зовсім дістав! Насправді, ніяких фізико-географічних умов не існує – це казка, що збереглася у головах допотопних географів на кшталт керівника пана О.О. Жемерова. І, звісно, агрокліматичні умови до географії ніякого стосунку не мають – це сфера аграріїв. Предмет дослідження виписаний абсолютно безграмотно!

Мета дослідження: розробка конструктивно-географічних основ розвитку і поширення виноградарства у Північно-Східному лісостеповому краї України на основі комплексних мікрокліматичних і фенологічних спостережень для визначення сприятливих ландшафтно-географічних обстановок стійкого і високо продуктивного вирощування сучасних культур винограду.
Мій коментар: Мета дослідження підтверджує те, що робота в принципі не має стосунку до географії!

Задачі (шість – трохи забагато):
- розкрити значення ландшафтно-екологічної позиції для обрання, оцінювання й ефективного використання перспективних ділянок виноградарства, для цього;
Питання 6: Пане, що таке «ландшафтно-екологічна позиція»?
Мій коментар: Я розумію, у якому сенсі автор використовує термін «ландшафт», але екологічна позиція (якщо таке прийняти) має відношення тільки до екології. Подивимось, пан взявся розкрити значення, може у нього вийшло навпаки – він його закрив.
- визначити сприятливі топологічні особливості диференціації регіональних фізико-географічних, зокрема агрокліматичних, умов крізь призму сформульованого завдання;
Мій коментар: Ну, коли йдеться про топологію, це вже вища наука, я прочитаю і повчуся.
- вивчити на основі багаторічних метеорологічних спостережень модифікацію критичних типів погоди через вплив топологічних рис ландшафту;
Питання 7: Пане, так не може ж бути завданням наукового дослідження вивчення чогось, як у Вас це виходить?
Мій коментар: Нормально – вивчив і все!
Питання 8: Пане, так що Ви вивчали – питання виноградарства, чи вплив структури поверхні на типи погоди, і яким боком це стосується географії?
Мій коментар: Що вивчав, то вивчав, перевчатися пан не буде!
- розробити нові підходи до вивчення фаз розвитку винограду та розподілу суми активних температур по кожній фазі окремо;
Питання 9: Пане, проблема топології ландшафту тільки зараз починає розглядатися, а Ви вже це зробили і застосували у своїй роботі?
Мій коментар: Мені буде цікаво подивитися на це, прийдеться йти до ЦНБ і дивитися дисертацію.
- уточнити методику доцільного вибору ділянок перспективного вирощування винограду на основі великомасштабного ландшафтно-географічного оцінювання територій та науково обґрунтованого прогнозування стійкості (сталості) виробництва;
Мій коментар: Уточнення методики будь-чого не може бути задачею дослідження – ця задача відпадає.
- розробити рекомендації щодо розвитку виноградарства у Північно-Східному лісостеповому краї України, зокрема, щодо ефективності культивації великого розмаїття сортів винограду, в тому числі вибагливих, та вирощування укривних форм його культури.
Мій коментар: Розробка рекомендацій не є задачею дослідження, всі задачі мають стосуватися тільки об’єкта дослідження!
Задачі сформульовані так, що незрозуміло, дослідження якого об’єкту вони стосуються, що створює простір для маніпулювання.

Методи дослідження.
Питання 10: Пане, садиба Шулік – це Ваша садиба, так Ви і вино виробляєте?
Мій коментар: Нічого собі, виходить, що пан проводив свої дослідження під час дачного сезону! І мені так хочеться. Я починаю згадувати, щось подібне я вже чув кілька років тому на факультеті, мабуть саме пан Шуліка робив доповідь на студентській конференції.

Наукова новизна (всього сім пунктів, нічого собі, попрацював!)
вперше:
- запроваджено конструктивно-географічний підхід до проблеми вирощування винограду в Північно-Східному лісостеповому краї України;
Мій коментар: Якщо навіть автор і запровадив конструктивно-географічний підхід (у чому я сумніваюсь хоча б тому, що такого підходу не існує), то це не може розглядатись як наукова новизна.
- розкрито значення ландшафтно-екологічної позиції для обрання, оцінювання й ефективного використання перспективних ділянок виноградарства, для цього;
Мій коментар: Розкрито чи не розкрито значення визначають опоненти і члени спеціалізованої ради.
- визначено сприятливі топологічні особливості диференціації регіональних фізико-географічних, зокрема агрокліматичних, умов крізь призму сформульованого завдання;
Мій коментар: Визначення сприятливих умов не має відношення до наукової новизни, це всього тільки оцінка.
- доведено можливість та ефективність вирощування укривних сортів винограду у Північно-Східному лісостеповому краї України;
Мій коментар: Важливість і ефективність вирощування винограду доводиться практикою, а науковий аспект, якщо він є, має відношення до аграрної сфери.
- розроблено підходи до агрокліматичного вивчення фаз розвитку винограду в зв’язку з типами погод і погодними комплексами регіону, при надходженні суми активних температур на кожну фазу окремо;
Питання 11: Пане, що Ви розумієте під агрокліматичним вивченням?
Мій коментар: Це некоректне висловлювання, не буває фізичного, хімічного, біологічного і т. і. вивчення.
- визначено спосіб вибору місця для найефективнішого розташування виноградників, зокрема у критичних фізико-географічних умовах краю;
Мій коментар: Визначення способу вибору місця є завданням практики, а не науки. Крім того, все це стосується не географії, а аграрної сфери.
- прораховано алгоритм визначення імовірності зниження урожайності винограду в Північно-Східному лісостеповому регіоні України;
Питання 12: Пане, а як це – «прораховано алгоритм»?
Мій коментар: Алгоритми не прораховуються!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Розділ 1. «Виникнення, становлення та розвиток конструктивної географії як методології раціонального природокористування» - «узагальнено теоретичні принципи і наукові підходи конструктивної географії» (с. 5).
Мій коментар: Це не може не дивувати, навіщо в роботі, присвяченій конкретній темі – умовам вирощування винограду – розглядати виникнення, становлення (а це не розвиток?) та розвиток КГ!
Питання 13: Пане, звідки Ви взяли, що конструктивна географія є методологією раціонального природокористування?
Мій коментар: Пан плутає наукові напрями і методологію. Науковий напрям, яким є конструктивна географія, в принципі не може бути методологією. Методології взагалі універсальні, міждисциплінарні. Назва першого розділу змушує сумніватися у загальнонауковій кваліфікації дисертанта! Я напишу навіть більше – географія взагалі не є дисципліною, що охоплює питання «раціонального природокористування», бо вона розглядає природу і суспільство у їх з’єднаннях, які можуть бути представлені як геокомплекси, як геосистеми чи (гео)холони=орги. Конструктивна географія – це дисципліна, яка має займатися надскладними питаннями конструювання одиниць геоорганізації в контексті соціо-природної органіки. Відчувається, що пан вчився у викладачів Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна – носіїв допотопних уявлень про географію!
Не менше дивує і список географів, які, начебто, причетні до виникнення конструктивної географії, причому О.І. Воєйков (кліматолог) і В.В. Докучаєв (ґрунтознавець), В.М. Сукачов (ботанік, лісовод), Г.М. Висоцький (геоботанік, лісовод, ґрунтознавець) взагалі не були географами. Всі ці люди працювали так давно, що пов’язувати їх роботи з початком конструктивної географії неприпустимо.
Питання 14: Пане, яке відношення меліоративна географія має до географії конструктивної?
Мій коментар: Ніякого! Це різні напрями, що мають (в рамках географії) різні аспекти. Таке об’єднання є штучним і політичним, призначеним для того, щоб показати, що виноградарство на плантаціях родини Шулік причетне до конструктивної географії. Нічого подібного.
Питання 15: Пане, як це розуміти – то конструктивна географія у Вас виступає як методологія, то – як підхід?
Мій коментар: Це є ознакою відсутності серйозної загальнонаукової та географічної освіти! Подивіться, що пише автор: «Конструктивно-географічний підхід орієнтував не лише на ведення загальних напрямів досліджень, а й на роботу на конкретних територіях з використанням спектру засобів досліджень» (с. 5 - 6).
Питання 16: Пане, а географія взагалі не орієнтує «на роботу на конкретних територіях з використанням спектру засобів досліджень»?
Мій коментар: Це або нерозуміння того, чим займається географія, або звичайне безвідповідальне словоблуддя!

Розділ 2. «Фізико-географічні умови вирощування винограду на північному сході України» - «дано характеристику кліматичних умов, які за своїми показниками дозволяють вирощувати практично будь-які сорти винограду у відкритому ґрунті ...» (с. 6).
Мій коментар: Цю роботу слід негайно знімати з захисту, бо вона не має нічого спільного з географією!
Географи не займаються питаннями вирощування винограду, для цього є такий напрям, як виноградарство! Так можна зайти дуже далеко – готувати виноград-географів, картопле-географів, моркво-географів тощо, я вже не кажу про худобу і свійську птицю.  
Питання 17: Пане, на яких підставах Ви кліматичні умови приписуєте до фізико-географічних умов, і що взагалі таке – «фізико-географічні умови»?
Мій коментар: Це нерозуміння того, чим займається географія!
Питання 18: Пане, може прийшов час відкрити новий напрям географії – геовиноградарство, а під нього і відповідну кафедру?
У мене питання до «наукового» керівника пана О.О. Жемерова: Пане Жемеров, невже у 1976 році я привів Вас за ручку до цього університету для того, щоб Ви перетворювали географію на сміттєзвалище?
Мій коментар: Це вже не тільки фахова, але й моральна катастрофа! Подивіться на рівень тексту: «Це дуже важливо при відборі місцевостей для вирощування сільськогосподарських культур. При вирішенні сільськогосподарських завдань особлива увага приділяється агрокліматичному районуванню, при якому послідовно застосовуються методи фізичної географії в цілому, кліматології та інших суміжних напрямів. Значне поширення мають родючі чорноземні ґрунти, але спостерігається недостатнє та нестійке їх зволоження» (с. 16)! Це навіть не учбовий посібник, у такій роботі в принципі немає того, що слід оцінювати.

Розділ 3. «Особливості протікання фаз розвитку винограду в контексті типів погоди Північно-Східного лісостепового краю України» - «проведено оцінювання агрометеорологічних умов вирощування винограду та висвітлення шести фаз його розвитку для успішної культивації залежно від типів погоди регіону» (с. 6 - 7).
Мій коментар: Слід відправити дисертанта до сільськогосподарського університету і запропонувати захистити цю розробку як бакалаврську, боюсь, можуть не пропустити.
Я прочитав розділ – це чисте виноградарство, географією тут і не пахне.

Розділ 4. «Конструктивно-географічний підхід до прогнозування та промислового вирощування винограду в регіоні» - «показана важливість прогнозування розвитку теплового режиму в річному циклі життєдіяльності лози ...» (с. 10).
Мій коментар: Назва розділу – це чисте навішування локшини на вуха, до конструктивної географії це не має стосунку!
Подивіться на цю декларативну заяву: «Конструктивно-географічний підхід генетично і змістовно з’явився як відгук єдиної географічної науки на питання, що ставило та продовжує ставити практичне життя» (с. 10) – як таке речення могло з’явитися у авторефераті дисертації?! І далі – весь немаленький абзац у такому ж стилі.
З приводу формули на стор. 10 – це те, що може зацікавити аграріїв, але не географів. Ця формула встановлює зв'язок між продуктивністю винограду та умовами, що до географії не має жодного стосунку!
Питання 19: Пане, що Ви робите в географії?
Мій коментар: Пан лізе у кандидати географічних наук, писнувши бакалаврську з виноградарства!
Звертаю увагу на наступне: «Теоретичні висновки на емпіричному рівні підтверджуються історичними відомостями та багаторічним досвідом практичного вирощування винограду в деяких господарствах та на ділянках дослідників-практиків» (с. 11).
Питання 20: Пане, про яку теорію йдеться?
Мій коментар: Ніякої теорії в роботі немає! Сам автор пише про багаторічний досвід вирощування винограду у наших краях, точніше – на плантаціях родини Шулік, то який був сенс писати таку роботу!
Читаємо: «була побудована карта оціночного значення рельєфу» (с. 11).
Питання 21: Пане, як можна побудувати «карту оціночного значення рельєфу», якщо і сам рельєф не можна покласти на карту?
Мій коментар: Боже, про що я питаю, якщо у пана йдеться про «експозицію рельєфу»! Пане, в плані географічної освіченості Ви абсолютно безграмотна людина. Рельєф не характеризується експозицією, це поверхні, схили характеризуються експозицією. Пане, хто Вам читав курс «Геоморфологія»? Таку помилку не повинні робити вже студенти 2-го курсу.
Рис. 3. Оцінка сприятливості експозиції рельєфу – рівень бакалаврської роботи після виправлення помилок!
Ми бачимо катастрофічно низький рівень загальної підготовки у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна!

ВИСНОВКИ
Всього шість – забагато.
«Дисертаційне дослідження спрямоване на розробку конструктивно-географічних основ розвитку і поширення виноградарства у Північно-Східному лісостеповому краї України» (с. 13).
Мій коментар: «Дисертаційне дослідження» - надто голосно для роботи бакалаврського рівню! «спрямоване на розробку конструктивно-географічних основ розвитку і поширення виноградарства» - спрямоване на неправомірне отримання диплома кандидата географічних, бо роботи дисертаційного рівню немає і вона не має жодного стосунку до географії. Далі йде звичайна пропаганда.
1. «Визначено сприятливі топологічні особливості диференціації регіональних фізико-географічних, зокрема агрокліматичних умов Північно-Східного лісостепового краю України ...» (с. 13).
Питання 22: Пане, а де ж топологія?
Мій коментар: Нічого собі, слово ж «топологічні» є, що тобі ще треба!
Питання 23: Пане, так у Вас всі фізико-географічні умови зведені до агрокліматичних?
Мій коментар: А ти як хотів, щоб автор, який не розуміє, що таке географія, навісив тобі на вуха всі інші складові! Багато хочеш.
2. Пан пише про «вплив критичних типів погоди через вплив топологічних рис ландшафту території Північно-Східного лісостепового краю України на окремі фази розвитку винограду» (с. 13).
Питання 24: Пане, а виноградарям про це відомо не було до Ваших досліджень?
Мій коментар: І смішки, й грішки!
3. «Було застосовано новий підхід до вивчення фаз розвитку винограду та розподілу суми активних температур по кожній фазі окремо» (с. 13).
Мій коментар: А це – до виноградарів, географів це не стосується. Але зазначу, що застосування нового підходу не дорівнює новизні, важливі результати.
4. «Уточнена методика доцільного вибору ділянок перспективного вирощування винограду» (с. 13).
Мій коментар: Уточнення методик не є висновком наукової роботи – уточнюйте на здоров’я!
5. «Розроблено прогнозні варіації (...), що виступають рекомендаціями для успішного розвитку виноградарства» (с. 13).
Мій коментар: І що далі? Пане, подаруйте це виноградарям.
6. «Було доведено ефективність культивації великого розмаїття сортів винограду» (с. 14).
Мій коментар: Пан – справжній доведник!
Ось так тепер пишуться дисертації!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Вважаю, що дисертацію слід зняти з захисту, щоб не ганьбити залишки української географії та не дати можливості автору продемонструвати свою вкрай низьку географічну і загальнонаукову підготовку: рівень роботи - бакалаврська. Робота не має до географії жодного стосунку. Найкращий варіант – спробувати захистити її у спеціалізованій раді із спеціальністю, пов’язаною з виноградарством, де можуть не помітити ляпи на кшталт експозиції рельєфу. І це не жарт: географія не може готувати географів-виноградарів, картоплярів, буряківників і т. п. За характером робота є емпіричним дослідженням, результати якої можуть бути корисними у межах плантацій, що належать родині Шулік, не далі.
Стосовно тих, хто мав відношення до просування цієї «дисертації» - «наукового» керівника О.О. Жемерова, опонентів (бо вони взялися опонувати і, впевнений, вже написали позитивні відгуки) і тих членів ради, які здійснювали попередню оцінку роботи, слід поставити питання про їх відповідність посадам, які вони займають.

24.02.2018 року
Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.

Немає коментарів:

Дописати коментар