15 лютого 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Коробкової Ганни Володимирівни «Екологічне нормування якості поверхневих вод на прикладі басейну річки Сіверський Донець (в межах Харківської області)»

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, В ГЕОГРАФІЇ МОЖУТЬ КЕРУВАТИ НАПИСАННЯМ ДИСЕРТАЦІЙ ФАХІВЦІ БУДЬ-ЯКОГО ПРОФІЛЮ, ТІЛЬКИ ОСЬ ПИТАННЯ: ЩО З ЦЬОГО ВИХОДИТЬ?

Робота виконана в Науково-дослідній установі «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» Міністерства екології та природних ресурсів України

Науковий керівник:
Васенко Олександр Георгійович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент, Науково-дослідна установа «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, перший заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:
Костріков Сергій Васильович, доктор географічних наук, професор, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства
Боярин Марія Володимирівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Захист дисертації відбудеться «03» березня 2018 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна 

Відгук
про автореферат дисертації
Коробкової Ганни Володимирівни
«Екологічне нормування якості поверхневих
вод на прикладі басейну річки Сіверський Донець
(в межах Харківської області)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

Відразу відмічу, що тема дисертації не має жодного стосунку ні до конструктивної географії, ні до географії взагалі. Більше того, питання нормування якості вод не є науковою проблемою, тобто вже назва дисертації вказує на те, що робота не мала бути прийнятою до захисту. Викликає подив, що науковим керівником виступає біолог (якого я добре знаю) – О.Г. Васенко. Виходить, що географія – це така наукова область, у якій запросто можуть керувати написанням дисертацій спеціалісти будь-яких інших наукових напрямів. Подивимось автореферат.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. «Збереження екологічного благополуччя поверхневих вод і відтворення водних ресурсів можливі за умови пріоритетності охорони та збереження водних екосистем» (с. 1). І далі у такому ж дусі, наприклад: «Важливим завданням екологічного нормування є забезпечення благополуччя басейнових геосистем. Екологічні нормативи мають враховувати не лише вимоги до можливого використання природних ресурсів (для чого вже є відповідна нормативна база), а й «вимоги» природного середовища» (с. 1).
Питання 1: Шановна Ганна, як Ви розумієте «благополуччя басейнових геосистем», що для Вас є геосистемою, що вона в себе включає?
Мій коментар: Звикли використовувати терміни, не замислюючись над їх сенсом. Геосистема є сукупністю зв’язків між компонентами (формальний образ), при зміні яких відбувається перехід у інший стан, отже вислів «благополуччя басейнових геосистем» є просто некоректним.
Питання 2: Пані, що нового Ви написали у розділі «Актуальність», що дозволило би сприйняти це, як дійсно нове?
Мій коментар: Всі ці висловлювання про екологічне нормування, використання природних ресурсів, «вимоги» природного середовища повторюються у дисертаціях вже кілька десятиліть!
Питання 3: Пані, що таке «наукове дослідження» і у якому плані Ваша розробка є такою?
Мій коментар: Тема дисертації не містить наукового аспекту, вона є чисто практичною. Не можна же вважати таким цей вислі: «Водним Кодексом (ст. ст. 35, 37) передбачено встановлення екологічного нормативу якості води поверхневих вод, але до цього часу не розроблено методику їх наукового обґрунтування» ...
Питання 4: Пані, невже існують методики «наукового обґрунтування»?
Мій коментар: Це доволі цікаво, особливо, коли читаєш наступне: «Все це зумовлює актуальність удосконалення методів нормування ...» (с. 1)! Тут вже йдеться не про методику наукового обґрунтування, а про «удосконалення методів нормування». Замість дослідження займаються удосконаленням методів.
Я так і не побачив актуальності, яку можна було б кваліфікувати, як наукову

Об'єкт досліджень: стан довкілля водозбірного басейну, обумовлений низкою природно-географічних та антропогенних чинників басейну річки Сіверський Донець у межах Харківської області.
Питання 5: Пані, Ви розумієте, що таке «об’єкт дослідження», як «стан» чогось може бути таким?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке «об’єкт дослідження», таким може бути певний феномен, утворення, що може знаходитись у різних станах, а якійсь один стан об’єктом дослідження бути не може, тобто об’єкт дослідження визначений невірно.
Питання 6: Пані, що Ви розумієте під «природно-географічними чинниками» і чому «антропогенні чинники» Ви розглядаєте окремо, а також, які чинники Ви відносите до географічних?
Мій коментар: Я не знаю, де і коли вчилася дисертантка, але в її голову вкладені застарілі погляди. Географія охоплює не тільки природні, але й так звані антропогенні, бо людство аж ніяк не випадає з географічного середовища, а є його складовою та організатором. І якщо говорити про геосистему річкового басейну, то людська діяльність також є її складовою. 

Предмет дослідження: екологічне нормування якості поверхневих вод та особливості  просторово-часового  розподілу  показників  стану  довкілля водозбірного басейну.
Питання 7: Пані, Ви розумієте, що таке «предмет дослідження», у якому співвідношенні він має бути з «об’єктом дослідження»?
Мій коментар: Схоже, що пані не розуміє ні першого, ні другого. Предмет дослідження є певним аспектом об’єкту дослідження, отже «екологічне нормування якості поверхневих вод» не може бути предметом дослідження.
Питання 8: Пані, яке відношення «екологічне нормування якості поверхневих вод» має до географії?
Мій коментар: Ніякого. Отже, по-перше, предмет дослідження визначений некоректно, по-друге, він не має жодного стосунку до географії. Дивно, як подібні роботи приймаються до захисту членами спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Мета дослідження: встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець в межах Харківської області з використанням конструктивно-географічного підходу.
Питання 9: Пані, а що таке «конструктивно-географічний підхід», і чи можна говорити про географічний підхід взагалі?
Питання 10: Пані, скільки можна встановлювати екологічні нормативи?
Мій коментар: Цим люди займаються вже багато десятиліть. Я неодноразово писав, що такого підходу не може бути, бо кожний науковий напрям виділяється завдяки виокремленню своєї області дослідження, що відповідає певним критеріям, а підходи є міждисциплінарними. Крім того, екологічні нормативи мають встановлюватись не для однієї річки, та ще й у межах області (це взагалі нонсенс), а для річок в межах значних територій. Мета поставлена некоректно!

Задачі дослідження (всього сім, це багато):
1. Аналіз вітчизняного та закордонного досвіду екологічного нормування якості поверхневих вод.
Питання 11: Пані, Ви взагалі уявляєте, що таке «наукова задача»?
Мій коментар: Ні, пані не уявляє, інакше вона б не ставила таку задачу. Наукова задача (завдання) має стосуватися досліджуваного об’єкту, чи предмету у контексті даного об’єкту, і вже точно не аналізу досвіду. Цей досвід просто описується у початковій частині роботи. Завдання поставлене некоректно!
2. Удосконалення методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями з урахуванням біотичної складової водних екосистем та регіональних особливостей формування річкового стоку.
Питання 12: Пані, Ви взагалі уявляєте, що таке «наукова задача»?
Мій коментар: Ні, пані не уявляє, інакше вона б не ставила таку задачу. Удосконалення методики оцінки не є науковою задачею, це – питання практики. Завдання поставлене некоректно!
3. Удосконалення методики встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, з урахуванням ландшафтно-екологічних та гідрологічних особливостей формування річкового стоку.
Питання 13: Пані, Ви взагалі уявляєте, що таке «наукова задача»?
Мій коментар: Ні, пані не уявляє, інакше вона б не ставила таку задачу. Удосконалення будь-яких методик не є науковою задачею, це – питання практики. Задача поставлена некоректно!
Питання 14: Пані, що таке «ландшафтно-екологічні особливості»?
Мій коментар: Це нічого, демонстрація відсутності необхідного рівню компетентності, бо одна справа – ландшафтні (як би термін «ландшафт» не визначався), інша – екологічні, бо це різні наукові напрями.
4. Аналіз стану довкілля водозбірного басейну р. Сіверський Донець в межах Харківської області та визначення критеріїв вибору пунктів для першочергового  встановлення  екологічних  нормативів  із  урахуванням конструктивно-географічного підходу.
Питання 15: Пані, як Ви визначаєте «стан» та як Ви збираєтесь його аналізувати?
Мій коментар: Я вже бачу, що пані нічого не збирається аналізувати, а «стан» для неї – це просто науковий термін, який треба було використати. Пані не розуміє, що стани не аналізуються, вони просто визначаються: стан – це точка у просторі станів. Критерії відбору пунктів не є науковою задачею, пані не розуміє, що наукова задача має стосуватися тільки досліджуваного об’єкту. Задача поставлена некоректно!
5. Районування території Харківської області за природними складовими показників екологічного стану з урахуванням регіональних особливостей формування річкового стоку.
Питання 16: Пані, яке відношення до «встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець» має Ваше районування, і що це за «природні складові показників екологічного стану»?
Мій коментар: Тут з’являється інший об’єкт дослідження, який навіть не визначається, але ставиться задача його районування. Задача поставлена некоректно!
6. Оцінка та аналіз просторово-часових змін екологічного стану водних екосистем басейну р. Сіверський Донець у межах Харківської області з урахуванням ландшафтно-географічних умов формування їх якісного стану.
Питання 17: Пані, яке відношення до «встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець» має «оцінка та аналіз просторово-часових змін екологічного стану»?
Мій коментар: Пані взялася встановити екологічні нормативи якості поверхневих вод, а замість цього ставить задачу «оцінки та аналізу просторово-часових змін екологічного стану», що є задачею іншого дослідження. Задача поставлена некоректно!
7. Встановлення екологічних нормативів для водних об'єктів басейну р. Сіверський Донець у межах Харківської області за вдосконаленою методикою.  
Мій коментар: Тільки ця задача відповідає тому, що мала робити дисертантка, але інші задачі мали бути направлені на вирішення саме цієї задачі.

Методи дослідження. «Робота ґрунтується на концептуальних положеннях, в яких річковий басейн розглядається як об’єкт геоекологічних досліджень, а просторово-часова неоднорідність водозбірного басейну – як чинник, що може впливати на його екологічний стан».
Питання 18: Пані, по-перше, що таке «геоекологічні дослідження», по-друге, чи не є «просторово-часова неоднорідність басейну» самим басейном, тобто чи є це чинником?
Мій коментар: Уявіть собі, що ми збираємось визначити стан організму, і починаємо з того, що заявляємо, що печінка, нирки, легені тощо є чинниками, що може вплинути на цей стан. Повна фігня, бо всі ці органі і є самим організмом.

Наукова новизна.
Вперше:
обґрунтовано алгоритм встановлення екологічних нормативів та визначено екологічні нормативи якості поверхневих вод басейну річки Сіверський Донець в межах Харківської області;
Питання 19: Пані, над встановленням екологічних нормативів люди працюють вже багато десятиліть, невже досі не було відповідного алгоритму, і чи є це науковою новизною?
Мій коментар: Думаю, що це – фейкова новизна, яка до того ж не має відношення до науки. 
розроблено критерії вибору пунктів водних об’єктів для першочергового встановлення екологічних нормативів, з урахуванням конструктивно-географічного підходу;
Мій коментар: Вибір критеріїв будь-чого не є науковою новизною!
запропоновано та обґрунтовано використання макрофітних індексів у системі екологічного нормування в Україні;
Питання 20: Пані, яке відношення макрофітні індекси мають до географії?
Мій коментар: Ніякого. Звісно, я не маю відношення до аспектів, які присутні у дисертації, але знаю, що такі індекси давно використовуються для оцінки стану середовища.
розроблено районування території Харківської області з урахуванням регіональних особливостей формування річкового стоку.
Мій коментар: Розробка районування не може розглядатися як наукова новизна, можна районувати що завгодно.
Я не виявив в роботі жодного пункту наукової новизни!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Основні принципи екологічного нормування якості поверхневих вод» - «виконано аналіз підходів до здійснення екологічної оцінки стану поверхневих вод, а також досліджень екологічних класифікацій поверхневих вод та нормування їх якості в Україні та за кордоном» (с. 5).
Питання 21: Пані, підходи порівнюються, а Ви пишете про їх аналіз, аналіз – це розкладення на частини, чи можна підхід розкласти на частини?
Мій коментар: Замість обговорення основних принципів (як це дається у заголовку), пані заявляє, що зробила аналіз підходів.
Читаємо: «Встановлено, що існуючі системи нормативів стану поверхневих вод України можна поділити на три основні групи: ...» (с. 5).
Питання 22: Пані, щоб встановити цей всім відомий (навіть мені!) факт, Ви робили дослідження?
Мій коментар: Як голосно заявляється про встановлення давно відомого!
Обговорюючи різні ГДК, дисертантка пише: «Згідно з концепцією екологічного нормування вони є нормативами екологічної безпеки водокористування, а не екологічним нормативом якості води» (с. 5).
Питання 23: Пані, а екологічна безпека водокористування та екологічна якість води між собою не пов’язані?
Мій коментар: Думаю, пов’язані, бо екологічна безпека визначається екологічною якістю. Але питання у іншому ...
Питання 24: Пані, але ж це не має відношення до географії, куди Ви її засунули?
Мій коментар: Ой, географія – це така муть ...
Я прочитав розділ і не знайшов обговорення принципів екологічного нормування якості поверхневих вод. Дивно, заявляється одне, а робиться інше, точно як в українській політиці.

Розділ 2. «Методи досліджень якості поверхневих вод» - «присвячено питанням удосконалення теоретико-методичних підходів до екологічної оцінки та визначення екологічних нормативів якості поверхневих вод» (с. 6).
Мій коментар: Дивно, перший розділ – основні принципи, другий розділ – методи досліджень, які, як завжди, слід удосконалити, бо до того вони були неудосконаленими. І ось «головний» момент: «Конструктивно-географічний підхід, використаний у дослідженні, полягає в обґрунтуванні визначення пунктів відбору проб на основі аналізу природних та антропогенних чинників впливу на екологічний стан басейну» (с. 6).
Питання 25: Пані, у якому вузі Ви вчилися, може у Каразінському університеті, на екологічному факультеті, як Ви сприймаєте такий розділ науки, як «географія»?
Мій коментар: Так пані ж уже все написала – «полягає в обґрунтуванні визначення пунктів відбору проб»! Розумієте, який жах! Пані не має жодної уяви ні про географію, ні про конструктивну географію, але її робота прийнята членами спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, а там же всі – провідні фахівці в області близько-географічних наук! Ой, перепрошую, там є ще «на основі аналізу природних та антропогенних чинників впливу на екологічний стан басейну», так може це має відношення до географії? Так ні, чинники є всюди, а географічних чинників, як таких, немає, є тільки об’єкти дослідження географії. Пані навіть склепала Рис. 1. Алгоритм встановлення екологічних нормативів (ЕН) (с. 7)! Особливо мені подобається ось це – «Дослідження довкілля водозбірної ділянки басейну» ...
Питання 26: Пані, а якісь межі у Вашого довкілля є?
Мій коментар: Розумієте, довкіллям ділянки басейну може бути навіть Сонячна система. Ну, і звісно ніякого конструктивно-географічного підходу не існує, так писати означає розписуватись у загальнонауковій некомпетентності. Далі після «Алгоритму» дисертантка наводить дані з посібника. Але ось момент ...
Питання 27: Пані, які умови Ви називаєте фізико-географічними?
Мій коментар: Дивно, але дисертантка не називає ці умови, хоча пише про розподіл річкового стоку, на який ці умови впливають.
Рис. 2. Районування території Харківської області за показниками сольового складу поверхневих вод ...
Питання 28: Пані, хто є автором цього районування?
Мій коментар: Дисертантка не вказує авторство, і вона не є автором, бо написала би про це, але, в такому разі, чи варто наводити у авторефераті цю схему, що займає майже цілу сторінку!
Питання 29: Пані, Ваша Таблиця 1. Класифікація за показниками гідрохімічного районування (с. 9) – класифікація чого?
Мій коментар: Як у пісні – «догадайся сам»!
Далі йдеться про розрахунок індексу макрофітів, але ж це не є науковою задачею – розрахували, і все. Дещо дивно виглядає наступне речення: «Розроблено перелік індикаторних видів для розрахунку МIR на всій території України. За допомогою типізації річок за фітоценотичним складом макролітів враховуються фізико-географічні особливості річкових басейнів» (с. 9).
Питання 30: Пані, навіщо це було робити для всієї території України, якщо Ваша робота стосується частини одного басейну у межах Харківської області (це стосується і таблиці 2)?
Мій коментар: Так пані продемонструвала свій світогляд!
А це вже цікаво: «На основі конструктивно-географчіного підходу визначено наступні критерії вибору пунктів першочергового встановлення екологічних нормативів:
1. Екологічний стан (вибір пунктів відбору має враховувати наявний екологічний стан, особливо погіршення екологічного стану – перевищення 3 категорії ІІ класу якості вод).
2. Ландшафтна зональність (пункти відбору мають знаходитись в різних фізико-географічних зонах).
3. Ландшафтна репрезентативність (водозбірна площа пункту відбору має знаходитись у місцях, де представлені характерні природно-територіальні комплекси для відповідної зони).
4. Гідрологічна репрезентативність (відсутність зарегульованих ділянок, урбанізованих територій, безпосереднього впливу приток тощо).
5. Інформаційна  забезпеченість  (наявність  результатів  систематичних спостережень та експедиційних досліджень)» (с. 10).
Питання 31: Пані, яким чином екологічний стан може бути пов'язаний з Вашим конструктивно-географічним підходом?
Питання 32: Пані, а що таке «ландшафтна зональність»?
Питання 33: Пані, як розуміти Вашу «ландшафтну репрезентативність»?
Питання 34: Пані, Ваша «інформаційна забезпеченість» - це забезпеченість даними?
Питання 35: Пані, так де ж тут конструктивно-географічний підхід?
Мій коментар: Ось така маячня! У тому числі, з автореферату незрозуміло, про що йдеться, про ландшафти, чи про природно-територіальні комплекси. Але далі ще краще – в авторефераті наводяться пункти послідовності встановлення значень ЕН. Ніякого дослідження, виявляється, робити не треба, достатньо навести алгоритм встановлення значень ЕН, і робота готова! Але так дисертації не пишуться! Але є й конкретне зауваження стосовно цього «алгоритму» - пані забула поставити етап, без якого він втрачає свою коректність: йдеться про перерву на обід!
Вражає стиль викладу матеріалу – це просто розповідь про те, що робила авторка.

Розділ 3. «Природні та антропогенні чинники формування екологічного стану поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець в межах Харківської області та вибір ділянок дослідження» - «описано фізико-географічні умови, основні гідрографічні характеристики та особливості формування стоку річок басейну Сіверського Дінця ...» (с. 11). Початок нагадує кінець попереднього розділу, але ось цікавий момент: «Визначено, що важливою умовою формування складу поверхневих вод (зокрема, показників мінералізації) є просторова та висотна неоднорідність рельєфу» (с. 11).
Питання 36: Пані, як Ви визначаєте поняття «рельєф» і що означає «просторова та висотна неоднорідність рельєфу», у тому числі – «висотна» - це не «просторова» неоднорідність?
Мій коментар: Думаю, що дисертантка ніколи й не замислювалась над питанням визначення рельєфу, бо якби це мало місце, вона б не написала цю маячню. Але маємо ще й питання, пов’язане з простором, бо написано – «просторова та висотна», є дві складові, одна – просторова, інша – висотна, яка просторовою не є. Отже
Питання 37: Пані, коли Ви піднімаєтесь у ліфті на якійсь там поверх, Ви рухаєтесь у просторовому, чи у висотному вимірі?
Мій коментар: Я все життя прагнув вчитися, ось і тепер бачу, що відстав від життя!
Знову йдеться про фізико-географічні характеристики території, які пані утаємничує. Але якщо це те, чому вчили у далеких 60-х – 70-х роках минулого століття, то маємо анахронізм. Погляди дисертантки стосовно географії аж ніяк не відповідають сучасним. А ось ще цікавий вислів – «ландшафтно-просторові  структури» (с. 12).
Питання 38: Пані, як слід розуміти вислів «ландшафтно-просторові  структури», чи існують просто ландшафтні і просто просторові структури, та чи є ландшафтно-часові структури?
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка не має географічної освіти (принаймні, серйозної) і просто вкидає географоморфну термінологію у роботу, щоб створити враження її приналежності до географії. Але питання у тому, що географією тут і не пахне!
І подивіться, що вдалося «виявити» авторці: «Виявлено, що одним із головних джерел антропогенного тиску в басейні р. Сіверський Донець в межах Харківської області є стічні води комунального господарства» (с. 12)! При цьому пані навіть не подумала про те, що цей факт, відомий школярам, починаючи приблизно з 3-го класу початкової школи. Ось як треба писати дисертації!
Питання 39: Пані, а коли почнуться результати дослідження?
Мій коментар: Не дочекаєшся!

Розділ 4. «Екологічна оцінка та встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод басейну річки Сіверський Донець в Харківській області» - я не буду наводити тут те, що зроблено авторкою, бо те, що вона написала, є давно відомими фактами. Просто вражає – дисертантка наводить текст, який, у кращому випадку, є звітом екологічного обстеження.
На стор. 14 цілу сторінку займає Рис. 3. Розподіл якості поверхневих вод, відповідно до індексу MIR в басейні р. Сіверський Донець (Харківська область). Рівень цієї схеми – звичайний звіт.
На стор 15 - Рис. 4. Значення екологічного індексу (І Е ) та його складових в басейні р. Сіверський Донець (Харківська область). Рівень цієї схеми – звичайний звіт.
Це матеріли звітів, які є у фондах Науково-дослідної установи «Український науково-дослідного інституту екологічних проблем», ніяких слідів власних досліджень в роботі немає! Як така робота могла бути прийнятою до захисту членами спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

ВИСНОВКИ
Всього дев’ять висновків, дуже багато!
Я не буду обговорювати ці «висновки», бо те, що написано, не відповідає критеріям, визначеним для висновків.
Питання 40: Пані, що Ви збираєтесь захищати, якщо захищати немає що – відсутній предмет захисту?

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
По-перше, тема роботи не має жодного стосунку ні до географії взагалі, ні до конструктивної географії. Дисертантка використала деякі терміни, які зустрічаються у географічних роботах, щоб створити враження приналежності роботи до географії. Робота не є й науковою розробкою, бо немає ні об’єкту, ні предмету дослідження. До цього слід додати відсутність коректно визначеної мети та задач дослідження. Дуже схоже на те, що робота є калькою звітів, які містяться у фондах Науково-дослідної установи «Український науково-дослідного інституту екологічних проблем». До речі, сама дисертантка нічого не написала про те, які польові дослідження вона проводила (зазвичай, це робиться), що є обов’язковою вимогою при проведенні географічних досліджень. Складається враження, що дисертантка взагалі не має географічної освіти, а якщо такий диплом у неї є, то слід поставити питання про рівень викладання географічних дисциплін у тому навчальному закладі, у якому вона його отримала. В роботі відсутні висновки та предмет захисту, що зрозуміло з огляду на те, що не було проведене дослідження.
У черговий раз змушений поставити питання про компетентність членів спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, які прийняли цей звіт до захисту, як кандидатську дисертацію. Стосовно опонентів – якщо відгуки позитивні, то також слід поставити питання про їх фахову компетентність.

13.02.2018 року
Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов (Номад)15 лютого 2018 р. о 18:01

    Дуже сумнівним виглядає керівництво з боку кандидата біологічних наук Васенка. Географію перетворюють на ту лазівку, через яку можна отримати дипломчик. Складається враження, що екологічний факультет і Інститут екологічних проблем створили мафіозне угруповання, яке штампує псевдодисертації і протягує їх через спеціалізовану раду у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Відмічу, що створення екологічного факультету було чистої води корупційною справою.

    ВідповістиВидалити