Відгук про автореферат дисертації Громик Оксани Миколаївни «Еколого-географічне обґрунтування оптимізації агроландшафтів у зоні радіоактивного забруднення»

ГРОМИК СТАВИТЬ ХРЕСТ НА ГЕОГРАФІЇ – КУДИ ДАЛІ!

Робота виконана на кафедрі туризму та готельного господарства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник:

Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму та готельного господарства Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,

Офіційні опоненти:

Приходько Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор завідувач, кафедри землевпорядкування та кадастру, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;

Коротун Сергій Ігорович, кандидат географічних наук, доцент, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою.

Захист відбудеться “05” березня 2018 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету

імені В. Н. Каразіна 

Відгук

про автореферат дисертації

Громик Оксани Миколаївни

«Еколого-географічне обґрунтування

оптимізації агроландшафтів у зоні

радіоактивного забруднення»,

представленої на здобуття наукового

ступеня кандидата географічних наук

за спеціальністю 11.00.11  – конструктивна

географія і раціональне використання

природних ресурсів

Тема дисертації не може не дивувати. Що це за симбіоз котика з цуциком – «еколого-географічне обґрунтування»!

Питання 1: Пані Оксано, якщо Ви подали свою роботу до географічної ради, то навіщо Ви демонструєте некомпетентність вже у назві дисертації?

Мій коментар: Екологія, яка є розділом біології, і географія – різні напрями, які мають різні області дослідження. Причому екологія є організмоцентричною дисципліною. Тому писати таку назву означає потребу у подвійному розгляді питання оптимізації агроландшафту, якщо взагалі в роботі буде йтися про таку.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ  

Актуальність дослідження. І тут ми бачимо подвійність розгляду: «Для еколого-географічного і конструктивно-географічного обґрунтування оптимізації агроландшафтів потрібна інформація про їхні стани й динаміку» (с. 1). Отже, виникає питання, хто має слухати дисертантку – біологи чи географи. Якщо йдеться про радіоактивне забруднення і його вплив на функціонування агрогосподарств, то це – очевидний екологічний аспект і у географічній раді авторці немає, що робити, а ми знову бачимо: «конструктивне еколого-географічне дослідження» (с. 1).

Питання 2: Пані, у якому вузі Ви вчилися?

Мій коментар: У вузі, у якому авторка отримала некоректні уявлення про співвідношення екології та географії! Якщо взяти в цілому, на сьогодні робіт, присвячених радіоактивному забрудненню зони Чорнобильського впливу вже настільки багато, що важко повірити у те, що тема досі залишається актуальною і авторка змогла щось додати нового.

Об’єкт дослідження: природні та антропогенно змінені ландшафти зони радіоактивного забруднення Волинської області.

Питання 3: Пані, якщо ці ландшафти вже потрапили під радіоактивне забруднення, як вони можуть бути «природними»?

Мій коментар: Таких там вже немає, отже об’єкт дослідження визначений некоректно.

Предмет дослідження: еколого-географічне й конструктивно-географічне обґрунтування оптимізації агроландшафтів у зоні радіоактивного забруднення Волинської області.  

Питання 4: Пані, Ви взагалі уявляєте, що таке «предмет дослідження»?

Мій коментар: Ні, пані не уявляє – обґрунтування будь-чого не може бути предметом дослідження, це нонсенс! В роботі немає предмету дослідження!

Мета дослідження: еколого-географічне обґрунтування оптимізації агроландшафтів у зоні радіоактивного забруднення Волинської області й конструктивно-географічне забезпечення раціоналізації природокористування у радіоактивно забруднених ландшафтах.

Питання 5: Пані, з еколого-географічним обґрунтуванням все ясно, але як розуміти Ваше «конструктивно-географічне забезпечення раціоналізації природокористування»?

Мій коментар: Я бачу загальні фрази стосовно раціоналізації природокористування. Географія не може забезпечити раціоналізацію, може тільки розробити наукову основу для цього, все інше залежить від багатьох факторів, у тому числі – законодавчої бази, технологій, рівню кваліфікації тощо. Мета дослідження сформульована некоректно!  

Задачі дослідження (всього шість - багато):

– узагальнити теоретико-методологічні засади еколого-географічних досліджень ландшафтів в умовах радіоактивного забруднення;

– виконати еколого-географічний аналіз і оцінювання радіоактивного забруднення (¹³⁷Сs, ⁹⁰Sr, важкими металами) водних об’єктів, сельбищних ландшафних комплексів, населених пунктів, ґрунтів і рослинності;

– здійснити оцінювання екостанів ґрунтів і щільності забруднення рослинної продукції радіонуклідами;

– визначити антропогенний вплив і перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) й гранично допустимих рівнів (ГДР) токсичних речовин у ланках екосистем водних об’єктів і ґрунтах агроландшафтів зони радіоактивного забруднення;

– проаналізувати агрохімічні показники ґрунтів Волинської області на прикладі агроландшафтів зони радіоактивного забруднення;

– на підставі аналізу й узагальнення інформації про стани агроландшафтів дослідженої території зони радіоактивного забруднення подати конструктивно-географічне забезпечення раціонального використання, оптимізації, охорони та збереження агроландшафтів частково забрудненого регіону.

Мій коментар: Просто дивно – ледве не кожний автор починає з узагальнення теоретико-методологічних засад, замість того, щоб починати реальне дослідження.

Питання 6: Пані, як узагальнення теоретико-методологічних засад може бути задачею дослідження, у якому є конкретний об’єкт?

Мій коментар: Просто всі так пишуть!

Питання 7: Пані, Ви пишете: «виконати еколого-географічний аналіз», невже такі варіанти аналізів існують, до чого вони зводяться, наведіть приклади?

Мій коментар: Ні, таких немає, і це ставить питання про компетентність авторки.

Питання 8: Пані, я продивися Ваші задачі, які не є задачами наукового дослідження, а пов’язані виключно з оцінкою стану різних об’єктів, це має відношення до екології, але яке відношення це має до географії?

Мій коментар: Ніякого. В роботі немає задач, які слід вирішувати в контексті географії! Ось приклад: «проаналізувати агрохімічні показники ґрунтів». Це – питання агрохімії, а не географічного дослідження, і аналізувати там немає чого, показники є показники. А це означає, що робота не є географічною і не може захищатися у географічній спеціалізованій раді.

Методи дослідження. Тут мою увагу привернуло наступне висловлювання: «Основою дослідження є просторово-часовий аналіз і синтез еколого-географічної інформації ...».

Питання 9: Пані, що таке «еколого-географічна інформація»?

Мій коментар: По-перше, пані не знає, що таке інформація взагалі, вона користується розумінням цього терміну пересічними громадянами, плутаючи її з даними, повідомленнями. Про різницю між ними я неодноразово писав. По-друге, інформація в принципі не може бути екологічною, географічною, соціологічною, хімічною, фізичною тощо, є дані, які використовуються в екології, географії, хімії, фізиці тощо. Це приклад неохайного і некоректного використання термінів.

Питання 10: Пані що Ви розумієте під порівняльно-географічним методом?

Мій коментар: Ця фраза бере початок у географії минулого століття і дивним чином дожила до наших днів, будучи свідченням консервативності поглядів. Ми не знаємо аналогів інших наукових сферах. Немає порівняльно-біологічного, порівняльно-хімічного і їм подібних методів. При потребі щось порівняти, достатньо написати – «порівняльний».

Наукова новизна (нічого собі – шість пунктів, молодець!)

уперше:

– проведено комплексне геоекологічне з’ясування радіоактивного забруднення агроландшафтів Камінь-Каширського, Маневицького,  Любешівського адміністративних районів Волинської області;

– виконаний радіогеоекологічний аналіз умов і ступеня екосередовищної безпеки для населення під час використання водних і земельних ресурсів;

– здійснено  оцінювання  екоситуацій  у  геосистемах  водойм  і  ґрунтів за радіоекологічними та гідроекологічними параметрами;

– створено банк даних щодо радіоактивного забруднення досліджуваної території, укладено серію тематичних картосхем;

– запропоновано  заходи  з  оптимізації  сільськогосподарського природокористування в умовах радіоактивного забруднення;

– сформульовано практичні рекомендації щодо науково обґрунтованого використання,  збереження  та  оптимізації  природокористування  у  зоні радіоактивного забруднення Волинської області. 

Мій коментар: Якщо науковою новизною вражати факт проведення дослідження, то кількість пунктів новизни можна збільшити на кілька порядків. Ясно, що це не є науковою новизною.

Це саме стосується і другого пункту – виконання аналізів не є науковою новизною!

Це саме стосується третього пункту – здійснення оцінювання не є науковою новизною, як і сама оцінка!

Створення банку даних не є науковою новизною!

Пропозиція заходів з оптимізації не є науковою новизною!

Формулювання рекомендацій не є науковою новизною!

В роботі повністю відсутня наукова новизна!

Все вказує на некомпетентність дисертантки і її наукового керівника, як і членів спеціалізованої ради спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, які прийняли роботу без наукової новизни до захисту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ   

Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади еколого-географічних досліджень радіоактивно забруднених агроландшафтів» - «розглянуто природокористування як сукупність усіх форм використання природного ресурсного потенціалу і заходи з його збереження та еколого-географічний аналіз як комплексне дослідження екостанів інтегративної системи “суспільство – природа” з метою її оптимізації» (с. 5).

Питання 11: Пані, навіщо у черговий раз розглядати природокористування, про яке вже давно всім відомо?

Мій коментар: Замість обговорення питань, пов’язаних з об’єктом і предметом захисту, їх відношення до географії (що слід робити обов’язково), авторка береться розглядати оскомне «питання» природокористування.

Мені дуже подобаються висловлювання, які відразу вказують на студентський рівень дисертанта, що використовує стиль близько-наукової демагогії: «В основі методологічного забезпечення лежить міждисциплінарне інтегрування  наукових  знань  навколо  базових  відомостей  природничо-географічного, ландшафтознавчого змісту. Цільові міждисциплінарні інтегрування складають почергові застосування наукових поєднань із знаннями про агроландшафти таких знань: радіологічних, еколого-географічних, конструктивно-географічних, природокористувальницьких, гуманістичних» (с. 5).

Питання 12: Пані, як виглядає Ваше «міждисциплінарне інтегрування  наукових  знань»?  

Мій коментар: Так тут же все ясно - береш знання з різних наукових напрямів і інтегруєш їх, отримуючи шикарну суміш!

Питання 13: Пані, як виглядають Ваші «еколого-географічні» та «конструктивно-географічні» і, особливо, «природокористувальницькі» (ледве написав!)  знання, можете навести їх приклади?

Мій коментар: Пані може все, особливо в аудиторі, що складається з «фахівців» спеціалізованої вченої ради Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна! Хороший приклад наукоподібного словоблуддя.

А тепер дивіться на рівень тексту: «Еколого-географічний аналіз станів ландшафтних комплексів об’єктної території базується на використанні знань про її ландшафти, на оцінюванні теперішніх реалій досліджуваної території» (с. 5). Це і є перший розділ. Ось так пишуть «дисертації» в Україні!

Розділ 2. «Природні та антропогенні чинники формування сучасної радіаційної ситуації у Волинському Поліссі» - «подана характеристика природних чинників, особливостей надр і рельєфу, водно-стокових, кліматичних, ландшафтних, ґрунтово-рослинних відмінностей. Охарактеризовані антропогенні чинники забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів» (с. 6).

Мій коментар: Я звертаю увагу на студентський рівень тексту! Так пишуть курсові роботи. Причому я навіть не буду ставити питання, як пані розуміє «рельєф» і «ландшафт» - і так все ясно, на рівні студентів перших курсів.

Питання 14: Те, що написано у цьому розділі, давно всім відомо, навіщо Ви це писали?

Мій коментар: Як це навіщо - спеціалізована вчена рада Д 64.051.04 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна пропускає дисери будь-якого рівню, у тому числі – рівня курсових робіт, чому б не проскочити! Подивіться текст автореферату: «Геохімічними акумуляторами забруднюючих речовин, своєрідними природними буферами, які контролюють міжкомпонентну і міжсистемну міграцію хімічних елементів та їхніх сполук, є донні відклади у водоймах і ґрунти в ландшафтно-геохімічних системах» (с. 6).

Питання 15: Пані, з якого посібника Ви це переписали?

Мій коментар: Це – загально відомі факти, яких у авторефераті не повинно бути!

Розділ 3. «Еколого-географічний  аналіз  радіоактивного забруднення ландшафтів Волинського Полісся» - «досліджено забруднення водних і сельбищних ландшафтних комплексів, приватних господарств, агроландшафтів. Здійснено аналіз агрохімічного стану різних типів ґрунтів забруднених територій» (с. 7).

Питання 16: Пані, так це ж всього тільки екологічне обстеження, а коли почнеться дослідження і до чого воно у Вас зводиться?

Питання 17: Пані, а місце для географії де у цьому «дослідженні»?

Мій коментар: Не все відразу!

На стор. 8 – дві картинки - Рис. 1. Вміст радіонуклідів у воді (в межах населених пунктів) та Рис. 2. Вміст радіонуклідів у ґрунтах (в межах населених пунктів). Гарненькі картинки, але що далі? Таке можна і в дипломній роботі подати ...

Я прочитав три розділи, і поки що не виявив нічого, що можна було б оцінити, як наукову роботу.

Розділ 4. «Конструктивно-географічні засади оптимізації агроландшафтів в умовах радіоактивного забруднення» - «охарактеризовано моніторинг радіаційного забруднення агропромислового комплексу» (с. 9).

Питання 18: Пані, а навіщо Ви характеризували моніторинг, він же не є об’єктом Вашого дослідження?

Мій коментар: Так треба ж щось охарактеризувати, ось і характеризується те, що не треба захищати!

На стор. 10. - Рис. 3. Вміст радіонуклідів у ґрунтах Маневицького району (в межах населених пунктів).

Мій коментар: Чудова картинка із значною перевагою білого кольору, трошки нагадує новорічну ялинку!

Питання 19: Пані, те, що я бачу у тексті, має відношення до агрохімії, куди Ви сховали географію?

Мій коментар: Географією тут і не пахне! Більше того, все це схоже на посібник для агротехників. Ось приклад: «З метою підвищення ефективності органічні добрива потрібно вносити у ґрунт рівномірно, своєчасно та якісно» (с. 11). І так – до кінця розділу – жодних слідів наукового дослідження, а про географію можна і не мріяти!

ВИСНОВКИ (всього сім):

Висновків немає, це – розповідь про те, що дисертантка зробила. Подивіться, якого вони рівню: «Істотного зниження рівня забруднення території радіонуклідами можна досягти лише за комплексного застосування найефективніших агротехнічних та агрохімічних заходів і якісного вчасного їх виконання» (с. 14). А хто цього не знає?

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»

Будь-які сліди наукового дослідження відсутні, є тільки дані про екологічне обстеження. Подивіться, який в роботі проголошений об’єкт дослідження: «Об’єктом дослідження є природні та антропогенно змінені ландшафти ...». Але в роботі немає ні природних, ні антропогенно змінених ... Це не потягне навіть на бакалаврську роботу, тому висновок тільки одтин – робота не є дисертацією з причини відсутності наукового дослідження та його результатів.

19.02.2018 року

Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов