5 вересня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Олійник Світлани Леонтіївни «Суспільно-географічні аспекти дослідження самоорганізації населення в Україні»

ТАК ЗНИЩУЄТЬСЯ НАУКА В УКРАЇНІ ПРИ ПОВНІЙ БАЙДУЖОСТІ КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ

СКІЛЬКИ ЩЕ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ТАРАСА ЩЕВЧЕНКА БУДЕ ГАНЬБИТИСЯ, СТАВЛЯЧИ НА ЗАХИСТ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ?
Всі, причетні до написання і доведення до остаточного захисту цієї «дисертації», мають пройти переатестацію!
Спеціалізована вчена рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка знову виходить вперед: так, хлопці, тримати — перетворюйте географію на словоблуддя!

Автор: Олійник Світлана Леонтіївна
Тема: Суспільно-географічні аспекти дослідження самоорганізації населення в Україні
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія
Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Дорошенко Віктор Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Палеха Юрій Миколайович, доктор географічних наук, професор, начальник центру геоінформаційних систем, Державне підприємство Український державний НДІ проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя;
Заболотовська Наталя Василівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії Ураїни, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Захист планується на 28 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Олійник Світлани Леонтіївни
«Суспільно-географічні аспекти дослідження
самоорганізації населення в Україні»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. «Сучасні зміни в суспільстві, кризові явища, економічні труднощі ставлять перед суспільством завдання розроблення якісно нових підходів до вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів» (с. 1) – і далі у такому ж дусі.
Питання 1: Шановна Світлана, яке відношення ці питання мають до географії, яка має свою, цілком оригінальну область дослідження і яка не займається питаннями соціально-економічних криз чи розвитку?
Мій коментар: Це область соціально-економічної групи дисциплін. Нажаль, маємо черговий приклад довільного трактування області дослідження географії, що відразу ставить під сумнів позитивний результат.
Читаємо: «Саме у таких умовах результативність діяльності самоорганізації населення ...» (с. 1).
Питання 2: Пані, а що це за «діяльність самоорганізації»?
Мій коментар: Це – свідчення безграмотності! Не можна говорити про діяльність самоорганізації, остання – це процес, до речі, єдиний і спонтанний. Що стосується актуальності теми, вона тут ніяк не простежується.
Об’єкт дослідження: самоорганізація населення України.
Питання 3: Пані, а причому тут географія?
Мій коментар: Нажаль, з самого початку ми бачимо повну дезорієнтацію дисертантки. Вона береться розглядати проблеми, що відносяться до соціології, відповідно, і робота має захищатися у соціологічній спеціалізованій раді. Але я зазначу, що ні про яку «самоорганізацію населення України» говорити не можна, ящо таке й має місце, то тільки на рівні окремих соціальних груп людей.
Предмет дослідження: просторові особливості процесів самоорганізації населення в Україні.
Питання 4: Пані, якщо йдеться про самоорганізацію, то як її можна вивчати тільки у просторовому аспекті?
Мій коментар: Ні, не можна, але якщо дуже хочеться, то все одно можна – це головний принцип сучасної суспільно-економічної географії! Самоорганізація протікає у певному середовищі áкторів – активних елементів, а просторовий аспект – проекція ситуації на просторову площину - є тільки одним зі способів спрощеного відображення цього дуже складного процесу. 
Мета дослідження: суспільно-географічний аналіз самоорганізації населення в Україні та її вплив на регіональний розвиток України.
Питання 5: Пані, у чому суть Вашого суспільно-географічного аналізу і чим він відрізняється від аналізу в інших наукових сферах?
Мій коментар: Нічим, але так треба писати, ну, треба і все!
Завдання дослідження:
. поліпшити понятійно-термінологічний апарат ...;
Питання 6: Пані, як же це може бути завданням дослідження і що означає «поліпшити», чи є критерії поліпшення та як можна визначити факт поліпшення?
Мій коментар: Це і є справжня псевдонаука!
. удосконалити методику ...;
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під удосконаленням методики і що означає «удосконалити», чи є критерії удосконалення та як можна визначити факт удосконалення?
Питання 8: Пані, як це стосується дослідження Вашого об’єкту?
Мій коментар: Це і є справжня псевдонаука! Просто вражає, ладно вже дисертантка, але науковий керівник не розуміє, що це – не курсова робота.
. розкрити передумови та чинники самоорганізації населення регіонів України;
Питання 9: Пані, а Ви взагалі розумієте, що таке самоорганізація?
Мій коментар: Дуже сумніваюсь. Пані навіть пише фразу «діяльність самоорганізації», що є свідченням нерозуміння цього явища – все зводиться до використання слів, за якими немає суті.
. виявити особливості просторової організації самоорганізації ...;
Питання 10: Пані, ну як так можна, що це за організація самоорганізації?
Мій коментар: Пані можна все, її «науковий керівник» працює у головному в Україні Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, і захищатиме вона цю писанину у цьому ж головному в Україні університеті!
. проаналізувати роль самоорганізації населення в реформуванні місцевого самоврядування ...;
Питання 11: Пані, невже в Україні є місцеве самоврядування, Ви смієтесь?
Мій коментар: Так особливо обдаровані ловлять політичний момент. До самоврядування в Україні дуже далеко, бо воно принципово не може відбуватися при наявності адміністративного апарату – чинушки не дадуть! Але питання в тому, що до географії це не має жодного стосунку. В Україні це питання використовується задля популізму політиканів.
. визначити основні проблеми самоорганізації населення ... .
Питання 12: Пані, для того, щоб говорити про проблеми (а вони всім відомі), спочатку слід з’ясувати, як проявляється самоорганізація територіальних громад, які параметри тут діють, а у Ви такі завдання не ставили, отже не слід очікувати і відповідних результатів.
Методи дослідження:
Питання 13: Пані, а що таке «концептуальне дослідження»?
Мій коментар: Та невже не зрозуміло, це не для таких відсталих, як ти, чучундра стара!
Питання 14: Пані, у чому суть історико-географічного аналізу і у які лабораторії такі аналізи здаються?
Мій коментар: У чому є – у тому є, головне – це проголосити аналіз.
Наукова новизна (три пункти):
вперше
. визначено чинники, що впливають на розвиток самоорганізації населення в Україні;
Питання 15: Пані, так Ваша самоорганізація ще й розвивається?
Мій коментар: Ось приклад наукоподібності! Самоорганізація – це спонтанний рух до певного організаційного стану за відсутності зовнішніх впливів, причому тут розвиток! Ніякої наукової новизни цей пункт не містить.
. виділено компоненти самоорганізації населення в Україні та визначено їх територіальну організацію;
Питання 16: Пані, Ви хоча б розумієте, що пишете, про які компоненти самоорганізації йдеться, та ще й в ракурсі їх територіальної організації?
Мій коментар: І цю наукоподібну абракадабру взяли до остаточного захисту! Люди (а це і дисертантка, і її «науковий» керівник) беруть терміни, що позначають складні (дуже складні) поняття, і довільно вставляють їх у речення, які не містять смислу.
. проаналізовано сфери впливу самоорганізації населення в регіонах України відповідно до їх соціально-економічного розвитку.
Питання 17: Пані, Ви можете назвати конкретні приклади справжньої самоорганізації в Україні?
Мій коментар: Я боюсь почути! Такими прикладами є Майдан 2013 – 2014 років, бурштинова лихоманка, захист України батальйонами самооборони, волонтерський рух! Пані взагалі не розуміє, що таке самоорганізація.
Змушений констатувати факт відсутності в дисертації наукової новизни! Більше того, питання, що обговорюються в роботі, не мають відношення до географії – це чиста соціологія.
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретично-методологічні засади суспільно-географічного дослідження самоорганізації населення» - «розкрито суть та ознаки самоорганізації населення, охарактеризовано види самоорганізації населення ...» (с. 4).
Читаємо: «Самоорганізація населення визначається як свідомий процес, спрямований на розвито системи, в якій він існує ...» (с. 4).
Мій коментар: В тому і справа, що самоорганізація не є свідомим процесом (бо тоді це була б вже не самоорганізація), і хто стане ініціатором такого руху, заздалегідь невідомо (такий рух є спонтанним), але розпочавшись, цей процес захоплює áктори і може поширюватись завдяки комунікації, причому як такої, системи на початкових етапах немає, вона виникає внаслідок самоорганізації, бо система – це сукупність відносно сталих зв’язків, яких на початкових стадіях просто не може бути. Автори дисертації надто спрощено розуміють цей процес. Більше того, у затиснутій адміністративною системою країні можливості виникнення процесів самоорганізації вкрай незначні і виникають тільки локально та швидко гаснуть.
Читаємо: «Первинними видами самоорганізації населення є біологічна та соціальна самоорганізація. Перша зумовлена діями індивідів, підґрунтям для яких є генетична програма розвиту, що в подальшому забезпечує розвиток та пристосування до нових умов зовнішнього середовища» (с. 5).
Мій коментар: Просто шедевр!
Питання 18: Пані, про генетичну програму якого розвитку йдеться і про який розвиток на якому рівні йдеться – індивідуальному, груповому ...?
Мій коментар: Пані не розуміє, що при наявності програми (генетичної) вже ні про яку самоорганізацію не можна говорити, бо все визначається такою програмою. Адаптація до умов – це не самоорганізація, це адаптація. Але це вже питання біології, навіщо про це писати!
Я не буду далі коментувати текст, бо він не має жодного стосунку до географії – це чиста соціологія у її найгіршому – некомпетентному – варіанті. Ось приклади: «Саме соціальна самоорганізація здійснює (краще – чинить – О.К.) вагомий вплив на формування світогляду громадян», «Демографічна самоорганізація розглядається як демографічні процеси в рамках теорії самоорганізації ...» (с. 5).
Питання 19 (до пана Дорошенка В.І.): Шановний, це Ви підказали своїй підопічній таку маячню?
Мій коментар: Як можна таке писати в дисертації? Теорія самоорганізації є доволі формалізованою, а світогляд членів громад є конкретним станом свідомості, демографічні процеси (які, до речі, не мають відношення до географії – це область дослідження демографії) можуть розглядатися з позиції теорії самоорганізації, але ж це зовсім інше!
Читаємо: «Функціональну структури (так написано – О.К.) самоорганізації населення ... складають компонентна, територіальна та управлінська структури» (с. 5).
Питання 20: Пані, а як Ваша самоорганізація може мати функціональну структуру, якщо така структура має тільки сформуватися як результат самоорганізації?
Питання 21: Пані, а що таке «територіальна структура» в рамках процесу самоорганізації?
Питання 22: Пані, а що в процесі самоорганізації робить управлінська структура – направляє «самоорганізацію» в потрібне управлінцям русло?
Мій коментар: Ось як тепер пишуться дисертації! Просто вражає те, що дисертантка написала стосовно компонентної структури.
Питання 23: Пані, у чому, на Вашу думку, полягає «покращення соціально-економічного розвитку території» (с. 5), а саме: як може покращуватись розвиток та чим тут є територія?
Мій коментар: Ми бачимо дуже слабенький рівень розуміння дисертанткою і проблеми в цілому, і окремих понять: «покращення розвитку» - це повна маячня, стосовно території – розвивається не територія, а те, що у її межах знаходиться, бо територія – це всього тільки характеристика.
Тепер стосовно «широкого та вузького аспектів» (с. 5) –
Питання 24: Пані, як аспект може бути широким чи вузьким?
Мій коментар: Це – безграмотність!
Стосовно компонентної структури самоорганізації населення, «до якої входять: територіальна громада, природні ресурси ..., державні органи влади різних рівнів, приватний сектор ..., проекти ...» (с. 5 - 6).
Мій коментар: Я тут не можу навіть питання сформулювати, настільки це виглядає штучним. Виявляється, у режими самоорганізації вплетені і природні ресурси, і органи влади, задача яких – не допускати ніякої самоорганізації ... . Це все свідчить про повне нерозуміння дисертанткою процесів самоорганізації у людських спільнотах.
Стосовно територіальної організації форм самоорганізації –
Питання 25: Пані, якщо йдеться про бажання, уподобання, пріоритети тощо, то причому тут територія?
Мій коментар: Це все штучні вигадки дисертантки!
Стосовно елементів управлінської структури, які, з точки зору дисертантки, «виконують функції координаторів та партнерів діяльності форм самоорганізації» (с. 6) –
Питання 26: Пані, що ж це за самоорганізація, яка координується владою?
Питання 27: Як слід розуміти Ваш вислів «діяльність форм»?
Мій коментар: контрольована самоорганізація не є самоорганізацією, а «діяльність форм» - це повна маячня!
Читаємо: «Основними методичними підходами ... стали соціально-структурний, самоорганізаційний (сенергетичний) (так написано – О.К.)» та біхевіористичний з використанням загальнонаукових та специфічних методів ...: 1) теоретико-методичний (визначення загальної концепції ...); 2) аналітичний ...; 3) синтетичний (проведення типізації регіонів ...)» (с. 6 - 7).
Мій коментар: Демонстрація цілковитої безграмотності!
Питання 28: Пані, я не буду питати про «соціально-структурний» підхід, але що таке само організаційний підхід?
Питання 29: Пані, яке відношення до географії має біхевіоризм?
Питання 30: Пані, як можна сполучати теорії та методику у єдиний – «теоретико-методичний» підхід, яке відношення методи мають до визначення загальної концепції?
Питання 31: Пані, на яких підставах типізацію Ви віднесли до синтетичного підходу?
Мій коментар: Це називається – чула дзвін, та не знає, де він. Складається враження, що дисертантка та її «науковий» керівник розраховують на те, що у спеціалізованій раді будуть сидіти безграмотні, які нічого у цих термінах на розуміють.
Але ж цю маячню до захисту прийняли! 
Розділ 2. «Передумови та чинники самоорганізації населення в Україні» - «визначено основні передумови і фактори виникнення та функціонування самоорганізації населення ...» (с. 7).
Питання 32: Пані, я не буду питати про передумови та фактори, але як слід розуміти Ваш вислів «функціонування самоорганізації»?
Мій коментар: Як свідчення повного нерозуміння дисертанткою суті процесу самоорганізації. Самоорганізація – це не те, що функціонує, вона веде до виникнення того, що може функціонувати при досягнення відповідного стану.
Далі я не буду коментувати текст – він не має сенсу, але у мене виникло питання –
Питання 33: Пані, якщо Ви розглядається процеси самоорганізації, навіщо Ви наводите етапи «самоорганізації» минулого?
Мій коментар: Для того, щоб здивувати своєю ерудицією!
Розділ 3. «Самоорганізація населення в Україні я елемент регіонального розвитку» - «визначено територіальну організацію самоорганізації населення України ...» (с. 8).
Мій коментар: Вважаю, що однієї цієї фрази достатньо, щоб зупинити захист цієї псевдо-дисертації.
Питання 34: Пані, у чому проявляється Ваша територіальна організація?
Мій коментар: Це просто наукоподібність!
Питання 35: Пані, про яку відсутність «вертикальної підпорядкованості» Ви пишете?
Мій коментар: Автори дисертації начиталися і намагаються прилаштувати прочитане до українських реалій. В Україні немає відсутності вертикальної підпорядкованості, бо Україна – це держава з надмірним адміністративним апаратом!
Стор. 9, другий абзац: дисертантка пише про картографічне відображення «територіальної організації самоорганізації ..» - це точкові (локальні) елементи, «що представлені формами самоорганізації населення, які розміщені на території окремими об’єктами; ареальними елементами - концентрація окремих форм самоорганізації населення в межах агломерацій та великих міст; регіональними центрами – концентрація всіх компонентів самоорганізації населення в межах адміністративно-територіальної одиниці» (с. 9).
Питання 36: Пані, так що це за точкові елементи-об’єкти як форми самоорганізації, Ви же не розкриваєте їх суть?
Мій коментар: Це називається – здогадайся сам!
Судячи з тексту, на карті (рис. 1) дається концентрація незрозуміло чого, причому чим вона більша, тим плями світліші. Найсвітліша пляма – Київ. Ще б пак! Але це не є наслідком самоорганізації, це – наслідок дій державної влади, яка штучно підняла Київ (чисто про-радянська політика). Розумієте, що роблять автори цього «дослідження»: замість того, щоб давати матеріал стосовно заявленої проблематики, тобто самоорганізації населення, вони дають концентрацію форм невідомо чого, не показуючи, що це за форми і як вони їх ідентифікували як саме форми самоорганізації! Ми маємо чистої води блеф, профанацію дослідження!
Питання 37: Пані, а бойові дії на сході яке мають відношення до Вашої теми?
Мій коментар: А як же, це ж певна ситуація. Але ж вона не стосується питання в цілому, яке має розглядатися за значно триваліший час!
Те, що я тут бачу – звичайний наукоподібний дутик, який, однак, був прийнятий до остаточного, за що члени відповідної спеціалізованої ради мають відповідати перед науковим товариством!
Читаємо: «Форми самоорганізації населення здебільшого не мають визначеного типу територіальної організації та утворюються розпорошено залежно від ініціативи населення певної території та адміністративного поділу ...» (с. 10).
Питання 38: Пані, у такому разі як Ви відображали Ваші форми на карті?
Мій коментар: Нормально, як і всі роблять ...!
Далі йде текст з посібника, якому не може бути місця у авторефераті, бо він не містить даних про результати дослідження. Не розумію, навіщо в авторефераті наводити статистичні дані різновидів організацій (серед яких далеко не всі є результатом самоорганізації), причому ці дані дублюються гістограмами (рис. 2) – це ж форма звичайного звіту.
Рис. 3 – «Типологія регіонів України за рівнем соц..-економ. розвитку».
Питання 39: Пані, яка ж це типологія, тут йдеться всього тільки про градації за рівнем розвитку?
Мій коментар: Пані плутає типи і рівні прояву явища! Карта-розфарбовка не є інформативною. Дисертантка до найвищого рівню віднесла тільки штучно розкручений Київ, що не відповідає дійсності – це політиканство. Все інше коментувати не буду, бо в тексті різко переважає те, що самоорганізації не стосується.
Висновки (десять висновків при шести завданнях?):
1. Це не висновок, це фрагмент посібника.
2. «Висновок» стосовно того, що включає методика, не стосується об’єкта дослідження і таким не є.
3. Це не є висновком – звичайна констатація.
4. Тут маємо суцільну надуманість, ці твердження ніяк не обґрунтовуються.
5. Питання 40: Пані, це є характерним тільки для України?
6. Тут питання у тому, чи є виділені авторкою форми дійсно такими, які мають відношення до самоорганізації.
7. «Відзначено шість типів регіонів ...» (с. 16) – не є висновком, це констатація зробленого авторкою
8. Виділення проблемних питань самоорганізації не є науковим висновком.
9. Це твердження, по-перше, не є науковим висновком, по-друге, не стосується самоорганізації як такої, тим більше з огляду на розбудову нового адміністративно-територіального устрою.
10.  «Висновок» стосовно перспективності самоорганізації населення не є науковим і у такому варіанті виглядає, як штучне підняття рейтингу питань, які, начебто, досліджувались дисертанткою.
Висновок по автореферату дисертації:
Враження жахливе. Виходить так: можна взяти будь-яку проблематику і об’явити її такою, що має відношення до області дослідження географії, причому без будь-якого обґрунтування. По-перше, я не побачив самого наукового дослідження, про що свідчить відсутність наукових результатів. І це ясно, бо в роботі немає відповідних завдань. У назві декларується дослідження самоорганізації населення, але ніякого дослідження немає. По-друге, тема дослідження належить іншій області науки – соціології, і незрозуміло, на яких підставах вона «досліджувалась» географом. Ілюстративні матеріали дуже прості і ні про що не свідчать. В роботі є місця, де чітко видно низький рівень компетентності дисертантки. Все це вимагає негативної оцінки роботи. Вражає той факт, що робота була прийнята до захисту у спеціалізованій вченій раді Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Вважаю, що науковий керівник пан Дорошенко В.І. має пройти переатестацію.

4.09.2016 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.

Немає коментарів:

Дописати коментар