7 вересня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Ганущак Мар’яни Михайлівни «Роль водного чинника в розвитку і функціонуванні природно-антропогенних комплексів басейну р. Стир»

Дисертант: Гагущак Мар’яна Михайлівна
Тема: Роль водного чинника в розвитку і функціонуванні природно-антропгенних комплексів басейну р. Стир

Місце виконання роботи: кафедра фізичної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

Науковий керівник: Тарасюк Ніна Адамівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк;

Офіційні опоненти:
Вишневський Віктор Іванович, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства і туризму, Національний авіаційний університет, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин;
Андрейчук Юрій Михайлович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  конструктивної географії і картографії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Захист планується на 29 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук
про автореферат дисертації
Ганущак Мар’яни Михайлівни
«Роль водного чинника в розвитку і
функціонуванні природно-антропогенних
комплексів басейну р. Стир»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

Подивившись назву дисертації, я подумав: а може і справді географія – це така собі збірна дисципліна, яка не має своєї області дослідження (що є зручним для багатьох), яка дозволяє протягувати будь-які теми досліджень а потім вдавати з себе географів. Так і тут –
Питання 1: Шановна Мар’яна, чим можна пояснити, що тема, пов’язана з одним – водним – чинником (якщо це чинник) Вами представлена як така, що має відношення до географії?
Мій коментар: Припустимо, що Мар’яна дійсно розглядала те, що вона називає «природно-антропогенні комплекси», то чи не є вода складовою таких комплексів? Є, і у такому разі маємо проблему: один з компонентів – вода – виводиться назовні і розглядається як чинник. Чи це не дивно? Дивно! Якщо йдеться тільки про мінеральну складову, то тоді це – геоморфологічна тема.
Загальна характеристика роботи  
Актуальність теми дослідження. Я проглянув цей текст, звернув увагу на останній абзац: «Існуючі наукові підходи до вивчення басейнів річок – вибірковий моніторинг і відсутність комплексності під час аналізу – не забезпечують отримання науковообґрунтованих рекомендацій щодо сталого розвитку басейнових систем. Тому є необхідним проведення наукового дослідження задля оцінки сучасного стану басейну р. Стир, прогнозування поведінки основних елементів басейнової системи внаслідок дії водного чинника» (с. 1), і у мене виникли питання –
Питання 2: Пані, а що це таке – «сталий розвиток басейнових систем», у якому напрямі вони всі розвиваються?
Питання 3: Пані, з яких це пір наука почала займатися оцінкою стану будь-чого?
Питання 4: Пані, як можна зрозуміти Ваш вислів: «комплексність під час аналізу»?
Мій коментар: Перш за все мене вражає дуже часте використання слова «науковий», складається враження, що дисертантка боїться, що її розробку не визнають науковою. Але це дрібниця. Що стосується сталого розвитку басейнів, це просто дань моді, причому авторка не віддає собі звіт у тому, що це таке. Басейни дійсно проходять стадію розвиту на етапі становлення, але далі вони просто функціонують, певною мірою трансформуючись. Стосовно оцінки стану – наука не займається такими питаннями – це роблять відповідні спеціалісти на основі відпрацьованої методики.
Об’єкт дослідження: басейнова система р. Стир як природно-антропогенний комплекс.
Питання 4: Пані, так вода є складовою річкового басейну, чи ні?
Питання 5: Пані, якщо Ви берете річковий басейн (а це – серйозна природна споруда), то що там може бути антропогенним?
Мій коментар: По-перше, досліджується не басейнова система, бо система – це форма подання басейну (модель), а сам басейн, головною складовою якого є саме вода, яка, таким чином, просто не може бути чинником – це головний áктор басейну. По-друге, я не зовсім розумію роль слова «антропогенний» по відношенню до річкового басейну. Без сумніву людська діяльність вносить певні зміни, але від цього річковий басейн не стає антропогенним. Не варто забувати про масштаб таких утворень. Слід більш коректно використовувати терміни.
Предмет дослідження: сучасний стан басейнової системи р. Стир як природно-антропогенного комплексу.
Мій коментар: Приїхали!
Питання 6: Пані, де Ви взяли, що наука займається дослідженням станів?
Мій коментар: Стан будь-чого не може бути предметом наукового дослідження, бо результатом такого «дослідження» не буде вирішення наукової проблеми. Стан не досліджується, він обстежується.
Це означає, що в дисертації немає предмету дослідження!  
Мета дослідження: встановити вплив водного чинника на формування сучасного геоекологічного стану басейнової системи р. Стир і розробити заходи щодо її оптимізації.
Мій коментар: Приїхали. Пані, хто у Вас йде, як науковий керівник?
Питання 7: Пані, будь ласка, чи можете Ви сформулювати визначення річкового басейну?
Мій коментар: Це питання не таке просте. Річковий басейн, позбавлений води, втрачає свою суть. І хоча зазвичай басейн річки визначають як частину суходолу, з якої відбувається природний стік води в річку (не надто коректне визначення), насправді це формація, масив, що включає водні маси, рух яких є доцентровим чи русло-центровим.
Питання 8: Пані, як Ви розумієте «геоекологічний стан»?
Мій коментар: Тут приставка «гео-» може трактуватися по-різному – геологічний, географічний, геотермальний ... Якщо йдеться про географічний аспект, то до чого тут екологія? Все залежить від того, який аспект розглядається, при цьому географічний аспект є ширшим і включає екологічний аспект.
Завдання дослідження (всього шість):
. розробити підходи щодо вивчення басейнових систем ...;
Питання 9: Пані, такі підходи давно розроблені, що Ви тут можете додати?
Мій коментар: Складається враження, що люди беруться за розгляд питання, вважаючи, що вони перші. Але проблема не тільки у цьому. Таке завдання не стосується об’єкта дослідження, тобто не є завданням наукового дослідження.
. з’ясувати сутність природно-антропогенного комплексу басейнової системи ...;
Питання 10: Пані, що Ви збираєтесь з’ясовувати?
Мій коментар: Розумієте, спочатку вигадують, називаючи географічний комплекс природно-антропогенним, а потім «з’ясовують» його сутність. Молодці!
Питання 11: Пані, а Ваша антропогенна складова не є частиною матінки Природи, чи це щось чужорідне?
Мій коментар: Спочатку викидають людину з Природи, а потім штучно повертають її у «чисто» природний комплекс, називаючи його природно-антропогенним. 
виконати оцінювання впливу водного чинника на басейнову систему ...;
Питання 12: Пані, а яку проблему взагалі Ви намагаєтесь розв’язати?
Мій коментар: Питання у тому, що вплив водного потоку на формування басейну давно розібраний і змодельований, тому важко зрозуміти, що авторка збирається тут додати.
. встановити вплив антропогенних чинників на стан басейнової системи ...;
Питання 13: Пані, а таких чинників багато?
Мій коментар: Звертаю увагу на те, що це питання має дуже давню історію дослідження і величезну літературу.
. оцінити якість поверхневих вод ...;
Питання 14: Пані, а як якість поверхневих вод впливає на функціонування басейну?
Мій коментар: Дійсно, здається, що авторка роботи думає, що вона перша, хто досліджує це питання.
. обґрунтувати заходи з оптимізації ... .
Мій коментар: Обґрунтування заходів не є питанням наукового дослідження, воно належить до сфери інженерної практики.
Методи дослідження:
Мій коментар: Нічого оригінального, звичний набір.
Наукова новизна (три позиції):
вперше:
. на основі аналізу й оцінки динаміки параметрів стану атмосферних опадів, поверхневих вод, їх хімічного складу та підземних вод встановлено провідну роль водного чинника у розвитку та функціонуванні басейнової системи;
Мій коментар: Нічого собі! Я кажу, що Мар’яна перша, хто дослідив це питання. Тут пахне Нобелівською! Знаєте, якби ця робота з’явилася десь там у ХV-му столітті, я би повірив, а писати таке як наукову новизну у ХХІ-му столітті просто некоректно. Схоже, що дисертантка просто пролетіла повз величезної літератури на цю тему.
. здійснено районування басейнової системи р. Стир за ступенем трансформації природного середовища та за якістю поверхневих вод;
Мій коментар: Так це ж не є науковою новизною!
. побудовано серію тематичних карт ... .
Мій коментар: Це також не є науковою новизною!
В роботі відсутня наукова новизна! Мені незрозуміло, як цю роботу прийняли до остаточного захисту!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретичні засади й методика дослідження впливу водного чинника на стан і функціонування басейнових систем» - «проаналізовано сучасний стан вивчення проблем басейнового природокористування ...» (с. 4).
Питання 15: Пані, у назві розділу у Вас одне, а у тексті інше – аналіз сучасного стану «вивчення проблем басейнового природокористування», як це сприймати?
Мій коментар: Як хочеш, так і сприймай!
Далі йде текст, насичений посиланнями на роботи авторів. Виявляється, дисертантка знайома з відповідними авторами. Тоді не може не дивувати те, що написано вище. Дисертанта пише, що нею підтверджується результати, отримані іншими дослідниками (було б дивно, якби це було не так), але тут же пише: «Установлено, що провідна роль у перерозподілі речовини й енергії в басейновій системі належить водному чиннику ...» (с. 5).
Питання 16: Пані навіщо Ви пишете те, що знають всі студенти, і не тільки?
         Мій коментар: Насправді, це формує негативне враження про роботу.
А ось цікаво: «В основу дослідження басейнової системи покладено методи катен і «ключів». Катена басейну спрямована з південного-заходу (так написано – О.К.) на північний схід від витоку до гирла (рис. 1)» (с. 5).
Питання 17: Пані, а що це за «катена басейну», що таке «катена» взагалі?
Мій коментар: Справа у тому, що дисертантка розглядає всю поверхню басейну, що свідчить про те, що вона не розуміє, що таке катена. Катена (катенарний комплекс) виділяється в межах одного схилу долини, а не в межах басейну. Йде текст на рівні студентських робіт перших двох курсів.
Розділ 2. «Природні чинники формування сучасного геоекологічного стану басейну р. Стир» - «подано покомпонентний аналіз стану природного середовища ...» (с. 6).
Питання 18: Пані, а Сонечко і Місяць (на небі) до Вашого природного середовища входять?
Мій коментар: Розумієте, вище авторка пише про басейн як природно-антропогенний комплекс, а тут з’являється природне середовище, ніяк не визначене.
Весь розділ – звичайна оскомна характеристика на рівні студентської курсової роботи.
Розділ 3. «Антропогенні чинники трансформування природного середовища басейнової системи р. Стир» - «розкрито особливості заселення території басейну  р. Стир та традиційні види природокористування ...» (с. 7).
Питання 19: Пані, а що, «особливості заселення території басейну  р. Стир та традиційні види природокористування» треба розкривати?
Мій коментар: Чи не занадто це!
В розділі даються цікаві матеріали довідникового характеру, але це не є рівнем кандидатської дисертації. Одна справа навести дані і вказати ті процеси, які чинять вплив на функціонування басейну, інша – показати, яким чином це відбувається, як вони пов’язані у єдину систему, тим більше, що авторка декларує системне бачення проблеми. Гістограми (Рис. 2) на стор. 7 наочно відображають зміни, але відсутні механізми, які спричиняють порушення функцій у річковому басейні. Йдеться як про скорочення заліснення, так і про урбанізацію.
Розділ 4. «Водний чинник і його вплив на басейнову систему р. Стир» - «розкрито поняття водного чинника та його складових, особливості прояву просторово-часової динаміки атмосферних опадів, поверхневих і ґрунтових вод ...» (с. 8).
Питання 20: Пані, на яких підставах Ви розглядаєте «водний чинник» як поняття, що таке поняття?
Мій коментар: Звісно «водний чинник» ніяким поняттям не є, це – спроба штучно підняти вагу дисертації, але виходить навпаки.
Читаємо: «Водний чинник (рис. 3) ми розуміємо як сумарний атмосферної вологи, опадів, підземних вод та біологічної вологи в межах басейнової системи, що виступає основним системо твірним чинником» (с. 8).
Мій коментар: По-перше, фраза побудована не зовсім грамотно («як сумарний атмосферної вологи, ...»). По-друге, тут немає (і не може бути) визначення. Мар’яні слід розібратися з питанням поняття. Крім того, не слід забувати, що річковий басейн сприймає потік води через свою поверхню, яка не у всіх його частинах добре виражена. Річковий басейн – це, в першу чергу, потік води та ґрунтових частинок та йонів, що регулюється виробленою ним же структурою каналів стоку у масиві гірських порід (все інше є другорядним). Маємо потік на вході і потік на виході. Частина води витрачається на життєдіяльність біоти, яка виступає регулятором стоку. Я бачу гідрологічну характеристику (до речі, доволі просту), але немає системних зв’язків, які роблять річковий басейн цілісним. Текст носить характер звичайного звіту (це – звичайні матеріали обстеження), а не наукової роботи.
Розділ 5. «Інтегральна оцінка стану басейнової системи р. Стир як основа вибору шляхів оптимізації природокористування в ній» - «здійснено комплексну оцінку якості поверхневих вод басейну р. Стир ...» (с. 13).
Питання 21: Пані, але ж оцінка стану не є науковою проблемою, навіщо Ви відвели для цього питання цілий розділ?
Мій коментар: Це просто такий рівень цієї «дисертації». Він відповідає звичайному звіту про проведене обстеження, не більше. Це стосується і оцінки рівню антропогенного навантаження. За своїм рівнем це трохи розширена бакалаврська робота.

Висновки (вісім пунктів при шести завданнях):
1. Це твердження ніяк не витікає з проведеного дослідження і є дуже загальним, взятим з інших джерел. Але виникло питання –
Питання 22: Пані, про які інформаційні канали у межах басейнової системи йдеться, що таке інформація?
Мій коментар: Дуже часто автори користуються терміном «інформація», не замислюючись над його змістом. Інформація не передається по каналах, передаються сигнали, а інформація є результатом прийняття цих сигналів утворенням чи його частиною, що проявляється у зміні його структури та поведінки.
2. Питання стосовно оптимальності застосування того чи іншого методу не лежить у площині наукових результатів! Важливо не те, які методи застосовувались, а те, які результати були отримані.
3. Тут немає ніякої новизни. Всім і без такого «дослідження» давно відомо, що в останні два століття вплив на природне середовище був найбільшим повсюдно.
4. У цьому «висновку» відсутня будь-яка новизна, це звичайна констатація!
5. Питання 23: Пані, а що тут, на Вашу думку, слід сприймати як наукову новизну?
6. Питання 24: Пані, а що тут, на Вашу думку, слід сприймати як наукову новизну?
7. Питання 25: Пані, а що тут, на Вашу думку, слід сприймати як наукову новизну?
8. Пропозиції щодо видів і напрямків природокористування не лежать у площині наукових висновків!
Питання 26: Пані, а що Ви збираєтесь захищати, якщо у Вас повністю відсутні наукові висновки?

Висновок по автореферату дисертації:
Це – біда географічної науки в Україні. З претендентів на дипломи кандидата і доктора наук ніхто не вважає за потрібне замислитись над тим, що має вивчати географія. Виявляється, що це вигідно. Так у цій роботі, яка тільки зовні нагадую географічну роботу, але такою не є. Тут усього потроху, причому текст написаний на рівні бакалаврської роботи. Декларованого системного підходу немає й близько – тільки слова «басейнова система». Але цього недостатньо, щоб проявилося системне бачення. Вода, яка є головною складовою і головним áктором річкового басейну, чомусь виділяється як чинник, тобто дещо зовнішнє по відношенню до басейну. В роботі відсутній предмет дослідження, бо так званий «сучасний стан» не досліджується, а є результатом обстеження спеціалістами з використанням стандартної методики. Текст автореферату заповнений довідниковими даними і статистикою, чого явно недостатньо для кандидатської дисертації. Як такого, дослідження взагалі немає і це підтверджується відсутністю змістовних висновків. Те, що авторка дає як висновки, здебільшого є констатацією фактів, які не вимагають захисту. Це не дозволяє позитивно оцінити дисертацію. Вважаю, вона не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій. Висновок негативний.

5.09.2016
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар