23 вересня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Маруняк Євгенії Олександрівни «Соціально-економічний простір (методологія геопросторових досліджень та практика планування)»

ШУЛЕРИ ВІД НАУКИ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВОЇ НЕОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ: СПІВРОБІТНИКИ ІНСТИТУТУ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ Є.О. МАРУНЯК ТА Л.Г. РУДЕНКО ПОКАЗУЮТЬ, ЯК СЛІД ПРОЛАЗИТИ У ДОКТОРИ НАУК!
(ПРИЙДЕТЬСЯ ЇХАТИ НА ЗАХИСТ)

Дисертант: Маруняк Євгенія Олександрівна
Тема: Соціально-економічний простір (методологія просторових досліджень та практика планування)

Місце виконання роботи: Робота виконана в Інституті географії Національної академії наук України.

Науковий консультант: Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, професор, академік НАН України, Інститут географії НАН України;

Офіційні опоненти:
Нудельман Володимир Ілліч, доктор географічних наук, професор кафедри міського будівництва, Київський національний університет будівництва і архітектури;
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
Яценко Борис Павлович, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист планується на 5 жовтня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 Інституту географії НАН України. 

Відгук
про автореферат дисертації
Маруняк Євгенії Олександрівни
«Соціально-економічний простір
(методологія геопросторових досліджень
та практика планування)»,
представленої на здобуття наукового ступеню
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 - економічна та соціальна географія

Починаючи цей відгук, хочу відразу зазначити, що автореферат не був надісланий до ЦНБ Каразінського університету (Харків), що є неприпустимим. Але це є нормою для тих, хто має у якості наукового керівника адмінакадеміка пана Руденка Л.Г. – директора Інституту географії НАН України, для якого не є законом те, що має бути нормою для всіх. Так було у випадку В.А. Пересадько та її аспірантки. Тому перше питання саме до цього пана, як і дисертантки –
Питання 1: Шановна Євгенія Олександрівна, я дуже сумніваюсь, що Ви, разом зі своїм формальним науковим консультантом, просто забули ввести у список розсилки ХНУ ім. Каразіна, то чим можна пояснити відсутність Вашого автореферату у ЦНБ цього університету?
Мій коментар: Сумніваюсь, що отримаю відповідь.
Тепер стосовно теми дисертації
Питання 2: Пані, тема Вашої дисертації (пишу поки що без лапок) – «Соціально-економічний простір», яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого. Якщо такий простір і вводити (а це доволі складне питання), то така тема є областю дослідження дисциплін соціально-економічного профілю, і вже точно не географії. Навіть якщо прийняти версію наявності соціально-економічного простору та геопростору («методологія геопросторових досліджень»), то вони не будуть співпадати. Це відразу ставить хрест на цій роботі, як саме географічній.
Не менш важливим моментом є й те, що у електронній версії дисертації відсутня дата захисту і розсилки автореферату.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ 
Актуальність теми. Після абзацу звичайного «ля-ля», читаємо: «Фундаментом цих пошуків була і залишається категорія «простір», спроби концептуалізації якої мають тривалу історію, від античної філософії до сучасного бачення «простору потоків». Незважаючи на дискусійність інтерпретації цього загальнонаукового поняття в географії, сутність географічних досліджень протягом багатьох століть залишалась невід’ємною від нього. Тож, саме погляди на простір є визначальними для сучасного управління в більшості галузей, і, саме методологія географічних досліджень є найбагатшим джерелом формування оптимальних підходів щодо оцінювання, планування та прогнозування просторового розвитку.» (с. 1).
Питання 3: Пані, поняття простору є загальнонауковим і дискусія ведеться також на загальнонауковому рівні, звісно, географи можуть приймати у ній участь, але причому тут «дискусійність інтерпретації цього загальнонаукового поняття в географії»?
Мій коментар: А як же, тут же все сказано: «сутність географічних досліджень протягом багатьох століть залишалась невід’ємною від нього»!
Питання 4: Пані, протягом багатьох століть люди займалися не географічними дослідженнями, а описом природи і людських угруповань на різних територіях, то причому тут простір?
Мій коментар: Протягом століть мандрівники дійсно займалися описом природи і людських угруповань, не пов’язуючи це з географією, тільки згодом географія, ставши науковою дисципліною, відійшла від такого чисто описового підходу, а географи запропонували зовсім інші поняття, у тому числі «географічний комплекс», «географічна оболонка», «геосистема», а тепер – «геохолон/геоорг» тощо, тобто йшов пошук певних форм організації, у відповідність яким можна було поставити слово «географія». Це відобразило пошук географами своєї області дослідження, чого не розуміє дисертантка. Дослідженням наукових аспектів простору займається геометрія, і вже точно не географія. Використання цього терміну в інших дисциплінах (як, наприклад, «геопростір», «соціальний простір», «економічний простір») має чисто метафоричний характер, точно так замість нього можна говорити про середовище – соціальне, економічне, політичне, географічне, що буде більш коректно.
Я заявляю, що пані Маруняк Є.О. не розібралася в проблемі і робить спробу ввести в оману наукову спільноту, заявляючи, що «саме погляди на простір є визначальними для сучасного управління в більшості галузей, і, саме методологія географічних досліджень є найбагатшим джерелом формування оптимальних підходів щодо оцінювання, планування та прогнозування просторового розвитку» (с. 1)! Це не відповідає суті географії! Тобто, географія дійсно має бути задіяна у цих аспектах життєдіяльності, але вже точно не у вигляді «оцінювання, планування та прогнозування просторового розвитку».
Далі йдуть дивні посилання на різні офіційні документи –
Питання 5: Пані, яке відношення ці документи мають до наукового обґрунтування?
Мій коментар: Ніякого! Подивіться, що пише претендент на докторське звання: «Отримавши незалежність, Україна тривалий час намагалась визначити зовнішній вектор та стратегію свого розвитку. Однак, нестабільність та коливання, що мали місце в цій сфері, призвели до формування в Україні спотвореної політики та системи державного управління, що й досі залишається складним конгломератом радянської ментальності, національної ідеології, із нечастими вкрапленнями європейських новацій.» (с. 1).
Питання 6: Пані, у цьому пункті Ви мали показати проблему, яку збирались вирішувати у дисертації, а замість проблеми – звичайне політизоване «ля-ля-ля», так у чому полягає проблема?
Мій коментар: Вміти треба написати безпроблемну докторську! Не слід забувати, хто у пані «науковий» консультант!
Читаємо: «Однак, зважаючи на надзвичайну складність проблем просторового розвитку, ...» (с. 2).
Питання 7: Пані, я вже багато разів ставив запитання стосовно суті цього «просторового розвитку», може Ви дасте зрозумілу відповідь на питання, що це таке?
Мій коментар: Дуже сумніваюсь, бо пані використовує терміни «простір», «просторовий» чисто формально. Вона не розуміє, що «розвиток» - це зміна у часі, процес, і тут одним тільки простором не обійтися, бо це – тільки один вимір. Все інше – демагогія. Так, це – поширена термінологія, яка прийшла з Заходу, але ж це не означає, що слід все копіювати, вони там далеко не боги.
Об’єкт дослідження: явища та процеси в соціально-економічному просторі України.
Питання 8: Пані, яке відношення до географії мають «явища та процеси в соціально-економічному просторі України» і чому йдеться тільки про Україну, у Вас же докторська ...?
Мій коментар: Жодного стосунку до географії це не має. Це область дослідження дисциплін соціально-економічного спрямування, відповідно, і дисертація має захищатися у іншій раді. Але питання не тільки у цьому. У дисертації є багато такого, що виходить за межі України, отже, об’єкт дослідження це не враховує, що важко зрозуміти.
Предмет дослідження: методологія та практика геопросторового дослідження, спрямованого на забезпечення сталого просторового розвитку України та її регіонів.
Питання 9: Пані, як може в географічній роботі досліджуватись «методологія та практика геопросторового дослідження ...»?
Мій коментар: В роботі немає предмету дослідження, орієнтованого на географію, а те, що написано, не корелює з об’єктом дослідження!
Мета дослідження: розробка методології геопросторового дослідження та напрямів вдосконалення соціально-економічного простору, як основи інтегрованого планувального процесу.
Мій коментар: Перепрошую, це не може бути метою дослідження, об’єктом якого є «явища та процеси в соціально-економічному просторі України»! Мета дослідження записана некоректно!
Завдання дослідження (всього сім):
1. Уточнити сутність та зміст основоположних понять і термінів, зокрема поняття «геопростору».
Питання 10: Пані, чи можна у науковому дослідження ставити завдання «уточнити», як Ви збираєтесь довести, що завдання виконане?
Мій коментар: Ніяк, їй це не потрібно, подивіться, хто у неї «науковий» консультант – САМ адмінакадемік пан Л.Г. Руденко!
2. Визначити основні концепти сучасного територіального (просторового) планування в контексті динамічних змін структури глобального соціально-економічного простору.
Питання 11: Пані, так у Вас «територія» і «простір» те саме? Тоді який з цих термінів зайвий?
Мій коментар: Розумієте, це у школі можуть таке написати, у крайньому випадку – на першому курсі університету, але у докторській ...?! Це ж повна безграмотність!
3. Дослідити механізми планування та особливості реакції територій різного типу в умовах сучасних глобальних викликів.
Питання 12: Пані, як у науковому дослідженні можна починати завдання зі слова «дослідити» і що може означати вислів «реакція територій»?
Мій коментар: Такі помилки можна зустріти в роботах бакалаврського рівню! Завдання має бути чітким і давати можливість оцінити його виконання, а як можна оцінити слово «дослідити»? – Ніяк! Дослідила-наслідила, і що далі?
4. Проаналізувати структуру та просторові зв’язки в системі «Центр-Периферія».
Питання 13: Пані, а звідки взялися Центр і Периферія, вони ж відсутні і при визначенні об’єкту, і при визначенні предмету?
Мій коментар: Ти, козел клаповухий, що тобі треба, чого причепився, подивись, хто «науковий» консультант – САМ!
5. Розробити методику комплексної оцінки просторового розвитку.
Питання 14: Пані, так це ж не може бути завданням дослідження, якщо треба розробляти методику, то це слід робити до дослідження і проводити його на основі цієї методики, звісно, після етапу верифікації й опробування, що цей пункт робить у Ваших «завданнях»?
Мій коментар: Що робить – те й робить, розумний знайшовся!
6. На основі розробленої методики виявити особливості позиціювання та взаємодії України в системі «Центр-Периферія» та проаналізувати відмінності соціально-економічного простору в регіонах України.
Питання 15: Пані, так у Вас робота присвячена регіонам України, то які це регіони – адміністративні області, чи якісь інші?
Мій коментар: Невже незрозуміло – простір перетворюється на регіони і периферії, дурень придовбаний!
7. На основі аналізу європейського досвіду обґрунтувати механізми вдосконалення національної практики планування та управління в галузі просторового розвитку.
Питання 16: Пані, так це ж не може бути завданням докторської, це ж завдання практиків в області планування?
Мій коментар: Так потрібне ж наукове впровадження! Ну, нічого собі, що робиться!
Ось так: жодне завдання не є науково-орієнтованим і не стосується запропонованої теми дисертації! Тепер зрозуміло, чому автореферат не надійшов до ЦНБ Каразінського університету!
Методи дослідження. Читаємо: «Методологія дослідження базується на ключових положеннях географії з широким застосуванням основ суміжних наук, зокрема економіки, екології, геополітики, державного управління.» (с. 4).
Питання 17: Пані, а навіщо Вам у Вашому дослідженні потрібні основи «економіки, екології, геополітики, державного управління», невже географія не є самодостатнім науковим напрямком, крім того, на яких підставах економіку, екологію, геополітику і державне управління Ви відносите до розряду суміжних?
Мій коментар: Авторка просто не знала, що їй писати!
Читаємо: «Серед загальнонаукових методів в роботі застосовано системний підхід (при дослідженні категорій «простір», «геопростір», ...» (с. 4).
Питання 18: Пані, а як за допомогою системного підходу можна дослідити категорії, в тому числі категорії «простір» та «геопростір»?
Мій коментар: Це свідчить про профанізм дисертантки. Системний підхід застосовується до утворень, що складаються з пов’язаних між собою частин і обмінюються речовиною та енергією/ентропією із середовищем, а у категорій цього просто немає!
Питання 19: Пані, якщо «простір» Ви розглядаєте як категорію, то чи є категорією «геопростір»?
Мій коментар: Дуже хочу почути відповідь.
А ось такого я ще не бачив –
Питання 20: Пані, а що Ви розумієте під «цивілізаційним підходом» і якщо Ви нічого під цим не розумієте, то що таке підхід взагалі та чи може існувати протилежність – не-цивілізаційний підхід?
Мій коментар: Мабуть цивілізаційний підхід означає цивілізовано підійти до когось.
Читаємо: «Конкретно-наукова методологія дослідження базується на порівняльно-географічному методі дослідження відмінностей соціально-економічного простору на глобальному, національному, регіональному рівні)» (с. 4).
Питання 21: Пані, та чи можна проводити порівняння на основі відмінностей чогось на різних масштабних рівнях?
Мій коментар: Звісно, ні!
Наукова новизна (всього одинадцять пунктів, нічого собі!)
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше:
. сформульовано та обґрунтовано визначення соціально-економічного простору, як частини геопростору;
Питання 22: Пані, терміни «соціально-економічний простір» і «геопростір» вживаються у науковій літературі дуже давно, невже Ви вважаєте, що ті, хто працював до Вас нічого не зробили?
Питання 23: Пані, соціально-економічний домен і домен географії мають у своїй основі утворення різної природи, інакше не можна було б їх розвести у науковому полі, то як соціально-економічний простір може бути частиною геопростору?
Мій коментар: Ось приклад словоблуддя. Авторка не має достатнього рівню розуміння не те, що соціально-економічного простору та геопростору, вона не розуміє, що таке простір взагалі. До речі, так званий геопростір – це вочевидь вже відрижка минулих часів, яку пані дисертантка із захопленням знову жує. Ніякої новизни цей пункт не містить!  
. визначено поняття центра соціально-економічного простору та виділено його основні ознаки; обґрунтовано ієрархію центрально-периферійних  концептів;
Питання 24: Пані, а що це таке – «центр соціально-економічного простору», невже простір має центр?
Мій коментар: Ось приклад словоблуддя. Авторка не має достатнього рівню розуміння не те, що соціально-економічного простору та геопростору, вона не розуміє, що таке простір взагалі. Думаю, пані має спочатку розібратися з поняттям простору (а це - абстракція), його природою. Ніяких центрів простір не містить, але можливість утворення уяви про простір виникає при умові наявності розбіжностей у середовищі, у якому знаходиться спостережник. Ніякої новизни цей пункт не містить!   
. запропоновано схему (модель) процесу сучасного просторового планування та визначено його основні принципи;
Питання 25: Пані, на яких підставах «схему (модель) процесу сучасного просторового планування» Ви вважаєте науковим досягненням?
Мій коментар: Пані настільки далека від розуміння, що таке наукова новизна, що навіть схеми розглядає, як наукову новизну. Ніякої новизни цей пункт не містить!
. проаналізовано динаміку окремих індикаторів соціально-економічного простору в розрізі сучасних цивілізацій та виділено ключові теми цивілізаційної взаємодії на глобальному рівні;
Питання 26: Пані, подумайте, що Ви пишете – як науковою новизною може бути аналіз динаміки якихось там індикаторів?
Мій коментар: Пані настільки далека від розуміння, що таке наукова новизна, що вони навіть свій аналіз динаміки якихось там індикаторів розглядає, як наукову новизну. Ніякої новизни цей пункт не містить!
. проаналізовано зміст та динаміку глобальних зв’язків в системі «Центр-Периферія» на основі розробленої графічної моделі;
Питання 27: Пані, подумайте, що Ви пишете – як науковою новизною може бути аналіз «змісту та динаміки глобальних зв’язків в системі «Центр-Периферія»» і що означає у Вас «аналіз змісту»?
Питання 28: Пані, а звідкіля взялися Центр і Периферія, яких немає ні в назві, ні у визначенні об’єкту, ні у визначенні предмету дослідження?
Мій коментар: Пані не розуміє, що «аналіз» не може бути новизною, новизною може бути тільки результат аналізу, якщо такий був проведений, але, схоже, результату такого «аналізу» немає. Ніякої новизни цей пункт не містить!
. розроблено методику комплексної оцінки просторового розвитку на національному та регіональному рівнях;
Питання 29: Пані, на яких підставах розробку методики Ви розглядаєте, як наукову новизну?
Мій коментар: Звісно, розробка методики не є науковою новизною у разі конкретного дослідження, такою може бути тільки отримані за допомогою методів результати.
. запропоновано індекс просторового розвитку для національного та регіонального рівня;
Мій коментар: Пропонування різних там індексів ніякого відношення не має до наукової новизни!
. на основі авторської методики здійснено оцінку просторового розвитку України та на прикладі її модельних регіонів виявлено відмінності соціально-економічного простору;
Питання 30: Пані, як оцінка може бути науковою новизною?
Питання 31: Пані, Ви за фахом – соціо-економіст?
Мій коментар: Пані може скільки завгодно писати про соціально-економічний простір і відмінності у ньому, але це не має відношення до географії. Більше того, про такі відмінності всім давно відомо. Ніякої новизни цей пункт не містить!
. розроблено індекс глобального впливу, який розраховано за країнами світу;
Мій коментар: Розробка індексів не є науковою новизною!
. проаналізовано просторовий вимір виділених автором глобальних викликів та сформульовано ряд трендів та викликів в площині впливу процесів глобалізації;
Питання 31: Пані, ці виклики дійсно мають місце, чи це є всього тільки Вашим припущенням?
Питання 32: Пані, Ви весь час пишете про простір і просторовий вимір, а тут у Вас з’являються тренди, отже вони які, просторові чи часові (бо йдеться про процеси)?
Мій коментар: Пані сама не розуміє, що пише, але все, що пише, вважає науковою новизною. Це – рівень розуміння студента-бакалавра. Ніякої новизни цей пункт не містить!
. розроблено концепцію інтегрованого планувального процесу в Україні.
Питання 33: Перепрошую, пані, а як він виглядає – цей Ваш «інтегрований планувальний процес»?
Мій коментар: Шедевр навішування локшини на вуха!
Таким чином, жодний пункт «наукової новизни» не містить навіть натяку на наукову новизну. І тоді виникає питання:
Питання 34: Пані, а що Ви збираєтесь захищати, невже цей словесний мотлох?

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ 1. «Методологія геопросторових досліджень».
Зверніть увагу на те, що пише авторка: «Категорія «простір» є однією з найуживаніших у багатьох галузях науки та повсякденному житті, оскільки протягом тисячоліть вона була і залишається основною в дослідженнях проблем еволюції людства.» (с. 8).
Питання 35: Пані, «простір» – це параметр, один з основних вимірів, який використовується у науково-практичній сфері, то яким чином Ви заявляєте, що ця «категорія» «протягом тисячоліть вона була і залишається основною в дослідженнях проблем еволюції людства», як еволюція людства може описуватись Вашою категорією простору?
Мій коментар: Тут вже варто починати серйозну розмову. По-перше, авторка не розуміє, що географія має справу не з простором, а з певним чином організованим середовищем, яке свого часу отримало назву «географічне середовище» (Елізе Реклю), а простір – це тільки один з вимірів, яким користуються для відображення об’єктів. Введення свого часу «простору» і «часу» було зроблено задля редукції складного довкілля і можливості його наукового відображення. Йдеться про інтуїції простору і часу, які свого часу перетворилися на поняття. Отже, єдине середовище почали розкладати на об’єкти, простір і час, що було пов’язане з практичною діяльністю, тобто до того нічого, щоб нагадувало простір і час, просто не було. Без об’єктів з їх місцем (прив’язкою у просторі) ніякого простору не може бути. Оскільки виникли два виміри, то всі види розміщень почали пов’язувати з просторовим аспектом, а всі зміни – з часовим. Таким чином, ніяк еволюція, тим більше «протягом тисячоліть» (це повна маячня), не може описуватись за допомогою категорії «простір», яка займає відоме місце у теоретичних конструктах. Вводиться поняття «формальний простір» - простір ознак і т. і. Наведу таку цитату: «Любое высказывание о пространстве, претендующее быть высказыванием о действительности, вписано в совокупность иных высказываний - и только потому осмысленно. Иные высказывания, из которых состоит совокупность, в свою очередь социально, культурно, исторически обусловлены. У нас нет привилегированной позиции. Высказывание о пространстве - часть обширного повествования о смыслах, операции с которыми, по логической форме, ничуть не иные, чем операции с прочими смыслами.» («Тела и пространства», дивіться сайт за адресою: http://soci-all.narod.ru/sociologia_prostranstva/sociologia_prostranstva005.html). У пані немає жодного шансу щось додати у цій ситуації.  
По-друге, «основною в дослідженнях проблем еволюції людства» завжди була людина, людство (якщо брати соціальні аспекти), і вже точно не простір. Пані, навіщо Ви пишете маячню? І куди дивився Ваш високопоставлений патрон, чи він не в курсі ...!
Тепер стосовно визначення Е.Б. Алаєва з додатками дисертантки: «ми розуміємо геопростір як сукупність відношень та взаємозв’язків між географічними об’єктами, що розташовані на конкретній території та розвиваються у часі під впливом природних та антропогенних чинників та визначаємо соціально-економічний простір як частину геопростору, утворену сукупністю соціальних груп, індивідуумів, об’єктів та суб’єктів господарювання, інституційних структур і взаємовідношеннями між ними, а також потоками речовини та енергії, сформованими в процесі їх взаємодії з природним середовищем.» (виділені фрагменти – це додатки дисертантки). Ні, я не проти того, що пан Е.Б. Алаєв – відома особа, але вже точно не науковий фонтан. Як можна визначати геопростір «як сукупність відношень» «між географічними об’єктами, ...», що «розвиваються у часі»? Перепрошую, це ж школярство! А додане авторкою – це спроба показати, що і вона не тільки ликом шита і може стати на однин – школярський – рівень з паном Алаєвим. Ці додатки абсолютно нічого не додають.
Читаємо далі: «Комплексна оцінка окремих територіальних елементів має відбуватись не лише з врахуванням топологічних та метричних властивостей геопростору, але охоплювати й кількісні та якісні характеристики його об’єктів та їх взаємозв’язків, що відповідатиме компонентному аспекту.» (с. 8).  
Питання 36: Пані, про яку «комплексна оцінку окремих територіальних елементів» йдеться?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке «елемент»: елемент – це нероздільна цілісність, що не може мати «комплексної» оцінки! Взагалі така фраза могла б з’явитися у роботі бакалаврського рівню при відсутності кваліфікованого керівника. Більше того, територія не містить елементів – це характеристика!
Питання 37: Пані, які існують «метричні властивості геопростору», яких немає у звичайного простору?
Мій коментар: Мені так цікаво, що авторка вигадає!
Читаємо: «...ми виділяємо ключові складові геопростору - природу, соціум, економіку між якими розташовані окремі види простору, що сприймаються як шари.» (с. 8).
Питання 38: Пані, а «мням-мням-простір» є складовою Вашого геопростору і між якими складовими такий простір буде розташований, як шар?
Мій коментар: Уявляєте собі, яка «глибока» філософія! Насправді, це просто шедевр навішування локшини на вуха. Бачите, як авторка видає: «Вважаємо, що в умовах глобалізації на перший план виходять інноваційно-технологічний та інформаційний простір» (с. 8).
Питання 39: Пані, а як Ви могли забути про секс-простір, корупційний простір, адмін.-простір і ще десятки і сотні просторів?
Мій коментар: Ні, це явно перевищує (зі знаком «-») будь-яку бакалаврську писульку! Бачите відповідь: «Глибша деталізація можлива, але не принципова – виділення нових підвидів або субпросторів може відбуватись до нескінченості, відповідно до процесу диференціації науки.» (с. 8).
Питання 40: Пані, де Ви були раніше – така «глибина» поглядів? Перепрошую, як таку маячню могли прийняти до захисту!?!
Читаємо: «Неоднорідність простору, змушує замислюватись над закономірностями його організації.» (с. 8).
Питання 41: Пані, так це ж поняття простору може бути сформовано внаслідок неоднорідності середовища, у якому перебуває спостережник, а у Вас що виходить?
Мій коментар: Так пані ж не читає Пригожина і Ніколіса, звідкіля їй про це знати, вона, під мудрим керівництвом псевдо-академіка Л.Г. Руденка сама собі на умі.
А далі зненацька виникає дихотомія «центр - периферія»!
Питання 42: Пані, це у Вас що – приклад неоднорідності, чи щось інше?
Мій коментар: Коли говорять про дихотомію «центр - периферія», то мають на увазі, в першу чергу, складну сукупність взаємозв’язків, які вже точно не описуються просторовим аспектом! Але якщо дисертантка збиралася вивести це питання на перший план, це мало бути відображено у назві дисертації. А ми бачимо класифікацію центрів за різними ознаками ...
Питання 43: Пані, а чому серед ознак, які Ви використали, немає жодної, яку можна було б розглядати, як географічну?
Мій коментар: Бо пані не розуміє, чим має займатися географія. Ось що вона видає: «Центр соціально-економічного простору варто розглядати як географічний об’єкт, що вирізняється якістю, концентрацією та різноманіттям найважливіших на даному етапі суспільного розвитку ресурсів та функцій і формує розгалужену систему зв’язків різного ступеню залежності (з периферією та іншими центрами).» (с. 9) – виявляється, що «центр соціально-економічного простору» - це «географічний об’єкт»!
Питання 44: Пані, у якому вузі Ви отримали диплом про вищу географічну освіту, невже у КНУ ім. Тараса Шевченка?
Мій коментар: О, там з такими уявленнями випустити можуть!
Питання 45: Пані, а що таке «комунікаційна доступність»?
Мій коментар: І мені цікаво! Але питання ось у чому: те, що я читаю в авторефераті, є давно відомим фахівцям відповідного профілю. А ось цікавий момент: «... наявність комплексних знань про конкретну територію (територіальний капітал),» (с. 9).
Питання 46: Пані, «територіальний капітал» - це у Вас метафора?
Мій коментар: Незрозуміло, навіщо наявність знань про територію називати «територіальним капіталом». Я ще розумію металобрухт, звалища, маєтки чинушек (соціальні звалища) ... 
Пані пише про прогнозування розвитку територій ...
Питання 47: Пані, а Ви вважаєте, що розвиток територій можна спрогнозувати?
Мій коментар: Можна, якщо живеш у такій державі, як Росія чи Україна. Тут все визначається Центрами-столицями, які блокують реальний розвиток регіонів. У демократичній ситуації ми матимемо самоорганізацію, що не піддається прогнозуванню. Але це не для Пані. Цікаво, що вона пише про концепцію збалансованого розвитку і про те, що підхід ««що базується на місці» (place-based approach) вперше репрезентований у звіті Ф. Барки «Порядок денний для реформованої політики єдності» у 2009 р.» (с. 10), але
Питання 48: Пані, значно раніше у моїх публікаціях пропонувалася концепція розумного/узгодженого розвитку разом з концепцією «держава/країна Біосфера», це не те саме?
Мій коментар: Схоже, що дисертантка просто не знайома з сучасною літературою. Що стосується самого тексту першого розділу, важко зрозуміти, яка його мета.

Розділ 2. «Сучасний світовий соціально-економічний простір (особливості формування і механізми регуляції)» - «проаналізовано передумови та напрями формування світового соціально-економічного простору, його зміни та основні типи зв’язків, а також основні механізми управління, сформовані на глобальному, національному, регіональному рівнях.» (с. 10).
Питання 49: Пані, так це ж не є задачею географії, навіщо Ви це написали?
Мій коментар: Оце так знайшовся знавець географії, старий клаповушник, тут рівень інший – міжнародний, та ще й під керівництвом САМОГО пана Руденка Л.Г.!
А тепер почитаємо про цивілізацію (уявляєте стрибок – від Центрів геопростору до цивілізації – здохнути можна): «в контексті аналізу світового розвитку, під цивілізацією варто розуміти спільні для певних суспільств соціально-економічні рамки життєдіяльності, цінності, що сформувались і підтримуються на основі давньої територіальної близькості та культурно-релігійної ідентичності, а також врахування геополітичних викликів та інтересів.» (с. 10).
Питання 50: Пані, а чому саме «в контексті аналізу світового розвитку», а не просто «в контексті світового розвитку»?
Мій коментар: Слово «аналіз» додає науковості!
Питання 51: Пані, а чому Ви не розглядаєте визначення цивілізації іншими авторами?
Мій коментар: Бо ми – кияни – головні, як скажемо, так і буде!
Насправді, цивілізація – це форма відносин між людським суспільством і природою, яка визначається життєвим укладом. Тому ми і маємо до цивілізаційний період і період цивілізацій в історії становлення суспільства, в тому числі аграрну, індустріальну, постіндустріальну цивілізації, тепер стається виникнення ще однієї, яку можна назвати цивілізацією людино-природної органіки ... . Що стосується так званої «православної цивілізації» (окресленою Хангтінтоном), буде точніше назвати її культурою: ми так і кажемо – православна, ісламська, буддистка язичницька культури. Те, що написано у абзаці далі, не має відношення до географії.
Пані дуже далека від розуміння суті цивілізації, і це не дивно, бо вона працювала під керівництвом САМОГО пана Л.Г. Руденка.
         Далі йде текст про просторовий розвиток: «Однією з виражених ознак сучасного просторового розвитку є посилення взаємозв’язків ...» (с. 11).
Питання 52: Пані, я розумію, що Ви не читаєте мої відгуки про автореферати псевдо-дисертацій, у яких я неодноразово ставив питання стосовно «просторового розвитку», то що це може означати, якщо йдеться про «зростаючий вплив суб’єктів» (с. 11), а ще більше - розвиток, тобто явно темпоральні явища?
Мій коментар: Автори звикли користуватися штампованими фразами, не замислюючись над їх суттю. Ніякого окремо взятого просторового розвитку не може бути, це повна маячня!
На стор. 11 – рис. 1: «Глобальна зв’язаність: центрально-периферичні диспропорції» ...
Питання 53: Пані, а що означає термін «Напівпериферія» (це таке щастя є на карті) - це щось, подібне до напівфабрикату?
Мій коментар: Бачите, геопростір складається з шарів, центрів, периферій та напівпериферій – здохнути можна! Але ...
Питання 54: Пані, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Географія не займається фінансовими потоками, капіталами, ТНК тощо, тому ...
Питання 55: Пані, у чому полягає суть географії, які особливості її домену дослідження?
Мій коментар: Олекса, не забувайся, ти маєш справу з киянкою, яка весь час треться о пана адмінакадеміка ... . Але ж мені на це начхати, нехай треться об кого завгодно.
Питання 56: Пані, навіщо Ви у авторефераті навели ось ці дані про ТНК, що це дає для розуміння проблеми?
Мій коментар: Нічого, але якщо немає, про що писати, то і це підійде.
Питання 57: Пані, Ви користуєтесь терміном «геоекономічний ареал», де Ви взяли цю абракадабру і що це означає?
Мій коментар: Додавання приставки «гео-» створює відчуття, що робота має відношення до географії, але це далеко не так. Це стосується і терміну «геополітика», який означає, що ця політика має глобальний, загально-земний, і вже точно не географічний характер. Свого часу я показав, що геополітика – це політика суспільства по відношенню до природи. Пані довільно формує терміни, тим самим демонструючи свою віддаленість від географії.
Те, що я бачу, не має відношення до науки, це давно відомі речі. Зненацька з’являється політика, міжнародні відносини, робота урядів ... (с. 12) – це не є предметом обговорення географів.
Питання 58: Пані, навіщо Ви розмістили у авторефераті це всім відоме «ля-ля-ля»?
Мій коментар: Це – звичайний огляд сучасної ситуації у світі, до наукового дослідження це відношення не має.
На стор 13 – карта «Індекс впливу країн світу».
Питання 59. Пані, що ця картинка-розмальовка робить у Вашій дисертації, Ви же займаєтесь Україною?
Мій коментар: Пані здалося, що вона може вразити цим малюнком, але це давно відомі речі (і без розрахунку індексів), ніхто на ці індекси дивитися не буде.
Я так і не зрозумів, що дає матеріал цього розділу для висвітлення наукової сторони дисертації!

Розділ 3. «Новітні виклики та можливості просторового розвитку».
Питання 60: Пані, це ж не може бути питанням дисертації, навіщо Ви написали цей розділ?
Мій коментар: Такі питання пов’язані з поточною оцінкою ситуації в аспекті геополітики (глобальної політики), над ними працюють у відповідних інститутах, що мають відношення до державної політики, але причому тут географія? І знову ми бачимо дивний «просторовий розвиток», наче можна розвиватися просторово! Це ж повна маячня!
Дивіться, про що дисертантка пише: «Ми виділяємо п’ять основних блоків глобальних викликів: критичний стан навколишнього природного середовища, зокрема і зміна клімату; обмеженість природних ресурсів на тлі економічного та демографічного зростання та, особливо, потреб енергетики; міжцивілізаційні та міжрелігійні зіткнення і конфлікти, тероризм; бідність та злидні, соціально-економічна нерівність; небезпеки технологічного розвитку.» (с. 14).
Питання 61: Пані, так все це давно відомо, як Ви це можете виділяти?
Мій коментар: Все це присутнє в оглядах міжнародних організацій, думаю, пані привласнює собі загальновідомі речі! Те, що стосується глобалізації, це також загальновідомо. Це не текст дисертації, це звичайний огляд сучасної ситуації, причому без посилання на відповідні джерела.
Читаємо: «В епоху глобалізації територія (територіальний капітал) залишається стратегічним ресурсом розвитку ...» (с. 14).
Питання 62: Пані, так у Вас «територія» і «територіальний капітал» є синонімами?
Мій коментар: Ні, це просто неохайна писанина. Пані – киянка.
На стор. 14 – таблиця «Глобалізація: тренди та виклики».
Питання 63: Пані, так Ви ще й глобалізацією займаєтесь, навіщо Ви навели таблицю, у якій – загальновідомі речі?
Мій коментар: Добре, я задаюсь питанням, коли ж почнеться дослідження, та ще й докторського рівню? Боюсь, що так буде до кінця.
Просто вражає – від глобального рівню маємо різкий перехід до «міського простору» та «сільської місцевості».
Питання 64: Пані, мені відомий термін «міське середовище», а що таке «міський простір»?
Мій коментар: У пані з її «науковим» консультантом все трансформується у простори з шарами і прошарками ... .
Питання 65: Пані, а чому у Вас простір – міський, а місцевість - сільська, тобто «простір» і «місцевість» мають однаковий сенс?
Мій коментар: Ну, трошки прорахувалась, не встежила за термінологією. Тут такі глобальні питання розв’язуються, а ти причепився до дрібноти!
Просто вражає – сторінка за сторінкою авторка сипить всім відомими фактами. Але, перепрошую, ось дивина – «Включення окремих місцевостей до глобального відтворювального циклу. Під цим розуміється прихід іноземного капіталу, ...» (с. 15).
Питання 66: Пані, а як місцевість можна у щось включити, що таке «місцевість»?
Мій коментар: Маємо приклад цілковитої безграмотності! Місцевість – це ділянка денної поверхні з характерними рисами, а включити можна тільки територію, у межах якої здійснюється якась діяльність. Де пані вчилася? А далі – знову документи, документи – звичайний огляд ...
Питання 67: Пані, з якої сторінки у Вас починається дослідження?

Розділ 4. «Оцінювання відмінностей соціально-економічного простору».
Питання 68: Пані, а як можна оцінити простір, він у Вас що, якійсь викривлений, як у пана Ейнштейна, чи може він десь розріджений а десь ущільнений, тоді де відповідні моделі?
Питання 69: Пані, так що робити, оцінка же не має відношення до науки?
Мій коментар: Розумієте, що робиться в голові цієї київської пані!
Нарешті! Визначення «просторового розвитку»: «Під останнім ми пропонуємо розуміти заплановану та обґрунтовану, на основі збалансованого врахування суспільних інтересів та ємності/стійкості природних та природно-антропогенних ландшафтів, трансформацію соціально-економічного простору.» (с. 15).
Мій коментар: Ніфіга собі! Уявляєте собі таку наукоподібну тріскотню!
Питання 70: Пані, так у Вас весь розвиток обґрунтовано-запланований, тобто Ви маєте справу з жорстко детермінованою ситуацією?
Питання 71: Пані, а чи можна говорити не про просторовий розвиток, а про розвиток простору, бо незрозуміло, просторовий розвиток чого?
Питання 72: Пані, а що таке «збалансоване врахування», чи може врахування бути збалансованим чи незбалансованим?
Мій коментар: Розумієте, пані навіть не включається у розгляд сенсів тих слів, які вживає. Вона не розуміє, що ми живемо у дуже складному середовищі, яке демонструє складну поведінку, яку не можна спрогнозувати, тобто воно для нас не є детермінованим. Пані не розуміє, що не може бути просторового розвиту – це повна маячня, і це пов’язане з тим, що вона не розібралася з поняттям простору ...
Питання 73: Пані, а що таке «природно-антропогенний ландшафт»?
Мій коментар: Я вже багато разів акцентував увагу на тому, що це – некоректний термін, не може бути ландшафт водночас і природним, і антропогенним, але дисертантка не врахувала це, хоча мої роботи читає – почала використовувати термін «áктор» (я його використовую вже кілька років), хоча й пише «актор» (театру, кіно?).
Читаємо: «Аналіз звітів за міжнародними проектами в рамках програми ЕСПОН дозволив дійти висновку, що ефективна система індикаторів, яка розробляється для оцінки сталого просторового розвитку має відповідати ряду критеріїв: врахування топологічних та метричних ознак, особливостей соціально-економічного простору; тематична збалансованість (відповідно до вимог «Порядку денного ХХІ»); врахування глобальних трендів та викликів; доступність принаймні частини показників на різних рівнях; поєднання агрегованих та первинних показників; репрезентативність; обмежена кількість або кількість відповідно до цілей оцінки (звужений та розширений набори); гнучкість; придатність для аналізу явищ та процесів з різною динамікою; політична інтегрованість (відповідність пріоритетам і стратегіям національної політики); баланс міжнародних підходів та національної специфіки при розробці.» (с. 15 - 16).
Питання 74: Пані, що означає «ефективна система індикаторів», за яким критерієм Ви визначали її ефективність?
Мій коментар: Чекаю на відповідь!
Питання 75: Пані, а що це за критерії у вигляді «врахування», «тематична збалансованість», «доступність принаймні частини показників...» тощо?
Мій коментар: Критерій – це мірило, а у дисертантки це – все, що завгодно. Так, «доступність ... показників...» - це умова, а не критерій тощо.
Питання 76: Пані, у Вас написано: «обмежена кількість або кількість відповідно до цілей оцінки (звужений та розширений набори)», то про що йдеться, «обмежена кількість» чого?
Мій коментар: Яка різниця, чого – головне, що «обмежена кількість»! Ось такі у Пані критерії!
На стор 16 – Табл. 2 «Тематичні тренди та підходи до організації планувальної діяльності».
Питання 77: Пані, як цей матеріал включається у Ваше дослідження, що це таке?
Мій коментар: Та це просто демонстрація обізнаності. Найбільше мені подобаються «Поглиблена типізація територій» та «Продуманий розподіл фінансових ресурсів» (с. 16).
Питання 78: Пані, а як виглядає «Поглиблена типізація територій»?
Мій коментар: Дуже просто – як поглиблена!
На стор. 17 дається схема «Загальний алгоритм розробки системи індикаторів сталого просторового розвитку».
Питання 79: Пані, Ви цілу сторінку автореферату виділили для того, щоб показати цей Ваш алгоритм, невже це питання є центральним у Вашому дослідженні?
Мій коментар: Просто дивно, індикатори – це всього тільки показники, що відображають стани, а тут дається цілий алгоритм їх розробки: складається враження, що це – центральне питання в дисертації. Ще одне питання стосується «збалансованого розвитку» -
Питання 80: Пані, а що це таке – «збалансований розвиток», і у чому полягає Ваше розуміння розвитку?
Мій коментар: Так, я вже вище читав, про що йдеться, але питання у тому, що розвиток в принципі не може бути збалансованим, бо сам розвиток є наслідком дисбалансу. Ніщо не буде розвиватися, якщо має місце баланс. Баланс – це зупинка! Пані і її «науковий» консультант цього не розуміють. Свого часу я у своїх публікаціях (про які дисертантка нічого не знає) використовував терміни «розумний» (sensible) або «узгоджений» (harmonized) розвиток, і це коректно.
Далі йде розповідь про «авторську методику», правда, незрозуміло чого, але потім стає зрозумілим, що йдеться про збалансований розвиток (так, той самий, який не може бути збалансованим). Я не буду розбирати всю цю маячню, бо вона не має до географії, як і до науки взагалі, жодного стосунку (це чисто соціально-економічні аспекти), але у мене виникло питання –
Питання 81: Пані, чи віддаєте Ви собі звіт у тому, що розвиток означає зміну того, що розвивається, що потребує перевизначення таких об’єктів після кожної помітної зміни (бо відбувається перехід до інших станів)?
Мій коментар: Ні, пані байдуже, вона йде прокладеним шляхом і не хоче сприймати зауваження!
Читаємо: «За тематичною ознакою «профіль» (йдеться про так званий «профіль показників» - О.К.) поділяється на шість напрямів: економіка, соціум, навколишнє середовище, політика та інституційне середовище, мережі та комунікація, інтегрований просторовий розвиток.» (с. 18).
Питання 82: Пані, я не буду обговорювати Ваші напрями, але у що інтегрований Ваш «просторовий розвиток»?
Мій коментар: Може йдеться про інтегральний просторовий розвиток? Подивимось далі по тексту, хоча я ще не побачив жодного натяку на географію – все, що завгодно – економіка, соціум, політика ..., тільки не географія. Тут же дається формула для розрахунку індексу, яку я би назвав вінегретом. При цьому жоден індекс не має географічної основи.
Питання 83: Пані, а Ви розумієте, що ні створення індексів, ні їх розрахунок не мають відношення до наукового дослідження, бо єдине, що вони можуть дати, так це певне, причому викривлене, уявлення про стан об’єкту дослідження?
Мій коментар: Ні, пані цього не розуміє. Подивіться, цілий розділ авторка присвятила індикаторам і індексам, а дослідження немає ... .

Розділ 5. «Напрями вдосконалення планувального процесу в Україні для забезпечення національних інтересів».
Читаю 19, 20 сторінки і не можу зрозуміти, що це таке. Звичайний соціально-економіко-політичний огляд. Подивіться на цей текст «докторської дисертації»: «На прикладі Києва нами виявлено такі тенденції, як зміна структури економіки, зниження зайнятості у сфері виробництва на користь сфери послуг; розширення інфраструктури ділової активності; поява готелів високого класу, торговельних і торгово-розважальних центрів, брендів; зростання котеджної забудови та інфраструктури здорового і нездорового способу життя; неконтрольовані темпи збільшення обсягу твердих відходів (особливо пластикових); ...» (с. 20). Мені це нагадує фрагмент тексту студентської курсової.
Питання 84: Пані чи можна так знущатися над наукою?
Мій коментар: Можна, якщо ти з Києва і твій «науковий» консультант – адмінакадемік Л.Г. Руденко!
На стор. 21 – карта розмальовка «Україна, Німеччина, Польща. Просторовий розвиток (за індексом)». Ні, я не проти того, щоб подібні «рози» були присутні у роботі, але у мене питання такого плану –
Питання 85: Пані, коли Ви почнете описувати результати Вашого дослідження?
Мій коментар: Тепер я розумію – не почне ніколи! Те, що намальовано, і так всім відомо, картинка нічого не додає, вона не вирішує жодної проблеми!
На стор. 22 – карта «Україна. Просторова інтеграція».
Питання 86: Пані, чи можна у докторській дисертації давати таку просту карту-схему, яка містить те, що всім відомо, що вона робить у Вашій роботі?
Мій коментар: Вона показує, що штучно роздмуханий Київ висмоктує з України всі соки і за рахунок цього демонструє гламурне життя, тим самим виступаючи в рамках України фактором дезінтеграції (Київ – реально сепарське місто, держава в державі), але про це всі знають!
На стор. 24 – схеми: «Україна. Модельні регіони. Ризики периферійності.» Те, що ми бачимо, ніяким чином не суперечить нашим уявленням: чим далі від обласних центрів, тим ці ризики вищі. Для Київської області градієнти будуть більші, для Львівської – менші. Якщо взяти, наприклад, Черкаську область, там градієнти будуть ще меншими і т. д.
Питання 87: Пані, кого Ви хотіли здивувати цим матеріалом і на що він «відкриває» очі?
Мій коментар: Цей матеріал показує надзвичайно слабенький рівень дисертантки, який ненабагато перевищує рівень вузівських випускників (середніх!).
На стор 25 – схема «Стратегія сталого просторового розвитку в системі планувального законодавства України.». Знаєте, мені не хочеться навіть братися за її розгляд, бо ...
Питання 88: Пані, Ви можете як завгодно визначати феномен ландшафту (хоча це патерн місцевості, який формується нашою свідомістю), але про які «закони про ландшафти» йдеться?
Мій коментар: Розумієте, це навіть не «Закон про землю», це закони про ландшафти, і це при тому, що авторка навіть не обговорює питання, що вона під ландшафтом розуміє!
Питання 89: Пані, а що це за «Ландшафтна програма області чи частини території», невже у області є ландшафт, і про частину території чого йдеться?
Мій коментар: Ні, це вершина профанізму! А ось ще: «Рамковий ландшафтний план району» - а це що таке?
Питання 90: Пані, що для Вас є ландшафтом і чи можна говорити про «рамковий ландшафтний план Вашої квартири»?
Мій коментар: У мене немає слів. Нічого не поробиш, там – пан Л.Г. Руденко, який на конференції у МДУ у 2011 році у негативному світлі виставив ландшафтознавство в Україні, що викликало здивування у тамошньої професури – йому дали зрозуміти, що пан не зовсім у курсі справ.
Я дочитав до кінця, але так і не зустрів нічого, щоб нагадувало наукову роботу, у якій вирішується якась проблема. Я не можу назвати цей текст навіть наукоподібним, бо це – звичайний огляд сучасного стану із заявкою на якесь майбутнє, про яке авторка нічого суттєвого не може сказати. Тому розглянемо висновки.
ВИСНОВКИ
Висновків чотирнадцять при семи завданнях, що не може не дивувати, бо кожне завдання має бути представлене певним висновком.
1. Це не висновок, а скорочений виклад частини автореферату.
2. Це не висновок, нічого конкретного, звичайне «ля-ля-ля».
3. Читаємо: «Проведене дослідження різних підходів сучасного територіального (просторового) планування дозволило визначити основні концепти, сформовані в цій площині.» (с. 27).
Питання 91: Пані, так Ви що, досліджували підходи?
Мій коментар: Розумієте, дисертантка не знає, як слід писати висновки у докторській (як у кандидатській) дисертації! Про що ми говоримо!
Питання 92: Пані, у цьому тексті у Вас зустрічається «геопланувальна парадигма», що це таке, у чому її суть?
Мій коментар: Щоб дати відповідь, треба розуміти, чим займається географія, а у авторки, я і у її «наукового» консультанта, з цим проблема.
4. Перепрошую, це звичайне «ля-ля-ля», тут немає, що обговорювати!
5. Читаємо: «Не викликає сумнівів, що саме поляризація соціально-економічного розвитку ...» (с. 28).
Питання 93: Пані, так у Вас поляризується Ваш геопростір, чи соціально-економічний розвиток?
Мій коментар: Таке я зустрічаю вперше – щоб поляризувався розвиток, цікаво, як такий розвиток виглядає?
6. Подивіться, чи може у докторській дисертації бути такий «висновок»: «На основі проведених досліджень ми виділяємо п’ять основних блоків викликів ...» (с. 28).
Мій коментар: Пані, який же це висновок, це звичайна констатація того, що Ви зробили, навіщо Ви намагаєтеся ввести в оману людей! А далі по тексту – скорочене відтворення тексту автореферату.
7. Подивіться, чи може у докторській дисертації бути такий «висновок»: «В планувальному процесі важливим і актуальним стає явище глобалізації ...» (с. 29), а далі по тексту – скорочене відтворення тексту автореферату.
8. Читаємо: «Реакція територій на вплив процесів глобалізації суттєво відрізняється.» (с. 29). А далі – про виділення індикаторів ...
Питання 94: Пані, невже у території може бути реакція, що таке «територія»?
Мій коментар: Тут не треба нічого вигадувати, територія – це ділянка денної поверхні, яку займає певне утворення, наприклад, ліс, місто, фермерське господарство тощо, тобто якщо говорити про реакцію, то це стосується саме цього утворення, а не території. Мені важко зрозуміти, на якому рівні знаходиться пані дисертантка. Тут же з’являються такі вислови, як «ритм міста», «зростання цінності індивідуального простору і часу».
Питання 95: Пані, що Ви розумієте під «індивідуальним простором і часом», в якому сенсі тут використано слово «індивідуальний»?
Мій коментар: Я гублюся у здогадках!
9. «На основі аналізу існуючих підходів до індикації просторового розвитку ... автором розроблено методику комплексної оцінки просторового розвитку ...» (с. 29).
Питання 96: Пані, невже і це, з Вашої точки зору, є висновком?
Мій коментар: Ні, це звичайна констатація того, що пані розробила якусь там методику. Дитячий садок, та й годі.
10.  «На основі розробленої методики виявлено особливості позиціювання та взаємодії України в системі «Центр - Периферія.» (с. 30), а далі те, що в авторефераті. Тут же розповідь про агресію Росії ..., наче це має відношення до теми дисертації ...
11. «Зміни міського простору під впливом процесів глобалізації поки що мають місце лише в Києві» (с. 30). Просто дивно!
12. Подивіться на цей «науковий» висновок: «Процесу планування в Україні притаманні суттєві недоліки.». Здохнути можна!
Питання 97: Пані, а чому в Україні не притаманні недоліки?
13.  Ось ще приклад «наукового» висновку: «В Україні доцільно розробити та затвердити стратегію сталого просторового розвитку» (с. 30).
14. Тут йдеться про основні напрями вдосконалення планувального процесу в Україні ...
Питання 98: Пані, і це Ви теж вважаєте науковим висновком? А як Ви будете його захищати?
Моє останнє запитання
Питання 99: Пані, що Ви хочете показати, виставивши цю липу на захист?
Мій коментар: Пані хоче показати, що в Україні можна захистити все, що завгодно, тим більше, що це далеко не перший випадок, як і те, що ті, хто матиме відношення до протягування цієї псевдо-дисертації, або неосвічені профани, або у них немає вибору, бо над ними нависає її «науковий» консультант – директор Інституту географії НАН України адмінакадемік Руденко Л.Г!
Ми маємо приклад справжнього шулерства!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ ДИСЕРТАЦІЇ
Було дуже важко дочитати до кінця. Висловити свою оцінку просто – це звичайне наукоподібне «ля-ля-ля», написане під контролем адмінакадеміка Руденка Л.Г. Тема дисертації не має жодного стосунку до географії, вона має соціально-економічно-політичне спрямування. Що робить дисертантка: вона, без будь-яких аргументів заявляє, що соціально-економічний простір є частиною геопростору, отже, ці аспекти є, начебто, географічними. Це не може не дивувати. Тоді кожний географ є водночас і соціологом, і економістом, і політологом ... Чи погодяться спеціалісти цих напрямів з цим? Впевнений, що ні. Тому у відповідних спеціалізованих радах її не приймуть, бо в роботі повністю відсутнє наукове дослідження та, як наслідок, результати. Те, що дисертантка подає як висновки, такими не є – це звичайна констатація зробленого. І це не дивно, бо в роботі немає об’єкта дослідження («явища та процеси в соціально-економічному просторі України») – це не об’єкт дослідження, таких явищ і процесів дуже багато і, головне, вони не мають відношення до географії. З предметом дослідження ще гірше, бо йдеться про «методологію та практику геопросторового дослідження», що явно виходить за межі домену географії. Така ж картина і з завданнями. Ми маємо профанацію, яку, я думаю, дуже непроста і доволі нахабна дама намагається протягти у якості докторської дисертації. Дисертантка заповнила сторінки автореферату загальними висловлюваннями і даними зі звітів міжнародних організацій, що, однак, ніяк не вплину позитивно на сприйняття цієї писанини. Тому мене не може не дивувати, що ця «дисертація» була прийнята до захисту у спеціалізованій вченій раді Д 26.163.01 Інституту географії НАН України. Звичайний наукоподібний дутик, і, до речі, не перший у цій раді. Це піднімає ряд організаційних питань, серед яких – переатестація членів ради, опонентів і «наукового» консультанта пана Руденка Л.Г. Проблема у тому, що ці люди не орієнтуються у питаннях, пов’язаних з особливостями домену географії як наукового напрямку, і не можуть відрізнити профанацію від наукових результатів.

23.09.2016 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.

5 коментарів:

  1. Олекса Ковальов "Номад"26 вересня 2016 р. о 15:57

    Не може не обурювати те, що роблять так звані хазяї географії в Україні на кшталт пана Л.Г. Руденка, Я.Б. Олійника, О.Г. Топчієва тощо. Рівень докторських дисертацій опустився нижче дна. Взяла пані Маруняк звіти (стиль, манеру), зробила огляд стану, який має чи то соціальний, чи то соціально-економічний, чи то політекономічний план (все одно все є дуже далеким від нормальних стандартів оцінки стану) і вирішила, що докторська готова. Жодного висновку! Виникає питання: що ця пані збирається захищати і що члени спеціалізованої ради збираються оцінювати? Там немає нічого, що можна було б оцінювати як науковий матеріал. Це називається так: моральна катастрофа! Не сумніваюсь, що вже знайшлися такі, хто написав на цю профанацію позитивні відгуки. І це зрозуміло - не напишеш, твоїх аспірантів не пропустять. Все замкнено у злочинне коло, яке все звужується і звужується. Подивіться: жодного фрагменту дискусії! Панує стадний менталітет! І всіх це влаштовує. Всі "ідеї" взяті з закордонних джерел, в першу чергу - територіальний розвиток, причому немає жодного рядочка з поясненням, що це таке. Ніхто не замислюється, чи може щось розвиватися територіально, або чи може розвиватися територія (це ж всього тільки характеристика). Приплела місцевість (як до корови сідло!), ландшафт, у якому вона нічого не тямить! Розрахунок виключно на адміністративну позицію свого "наукового" консультанта. Та ще й розсилку урізали, щоб Ковальов не побачив цю писульку. Класний приклад ХАМСТВА у науковій сфері тих, хто до цієї сфери ніколи не мав відношення. І у міністерстві терплять пана Л.Г. Руденка - липового академіка - на посаді директора Інституту географії НАН України.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"27 вересня 2016 р. о 15:34

    Я хочу, щоб не думали про те, що Руденко і Маруняк не розуміли, що ця її халтура не є навіть кандидатською дисертацією (насправді - просто розширена бакалаврська), все чудово вони розуміли. Але рівень моралі у цих "науковців" впав так глибоко, що їм вже не піднятися. Ці двоє і ті, хто долучився до цього "захисту", ганьблять українську науку!

    ВідповістиВидалити
  3. Які новини? Чи побували Ви на захисті?
    Борис Эмм

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов "Номад"10 жовтня 2016 р. о 15:44

    Не думаю, що на цей "захист" варто було втрачатися і в план фінансів, і в плані дорогоцінного часу. Все давно ясно: наукова сфера в Україні просто знищена, дипломи отримують випадкові люди. Таких вже дуже багато. Науковців витіснила пуста порода, а так звані хазяї географії все більше демонструють свою безвідповідальність та безпринципність. І це при тому, що, з дозволу сказати, керівництво держави голосно кричить про реформи та боротьбу з корупцією. Жаль, але виходу з цього жахливого становища я вже не бачу.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов "Номад"28 листопада 2016 р. о 15:30

    Мені стало відомо про негативне сприйняття моїх відгуків особливо обдарованими докторами географічних наук з Інституту географії НАН України і про неприпустимість певних висловлювань. Я думаю, це нормальна реакція тих, хто давно відійшов від науки і витрачає державні кошти на створення враження про, начебто, наукову діяльність. Цікаво, а як ці доктори наук сприйняли, наприклад, поведінку пана Л.Г. Руденка на конференції у МДУ (2011 рік), коли він поставив під сумнів існування в Україні ландшафтознавства? А як ці доктори наук сприйняли поведінку видатного дослідника енергетичних полів зі Львова пана Петліна під час польсько-української конференції у Сімферополі (2010 рік), а як ці доктори наук сприйняли поведінку Левицького, Черваньова, К.А. та Л.М. Нємеців, як і В.А. Пересадько, які відкрито знущалися наді мною протягом багатьох років у Каразінському університеті? Можу сказати - із задоволенням. Докторське панство, на жаль, діє не на благо української науки, а виходячи з того, наскільки вигідним є той чи інший виступ. Що стосується мого відгуку про "дисертацію" Маруняк, можу тільки повторити висновок:

    ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ ДИСЕРТАЦІЇ
    Було дуже важко дочитати до кінця. Висловити свою оцінку просто – це звичайне наукоподібне «ля-ля-ля», написане під контролем адмінакадеміка Руденка Л.Г. Тема дисертації не має жодного стосунку до географії, вона має соціально-економічно-політичне спрямування. Що робить дисертантка: вона, без будь-яких аргументів заявляє, що соціально-економічний простір є частиною геопростору, отже, ці аспекти є, начебто, географічними. Це не може не дивувати. Тоді кожний географ є водночас і соціологом, і економістом, і політологом ... Чи погодяться спеціалісти цих напрямів з цим? Впевнений, що ні. Тому у відповідних спеціалізованих радах її не приймуть, бо в роботі повністю відсутнє наукове дослідження та, як наслідок, результати. Те, що дисертантка подає як висновки, такими не є – це звичайна констатація зробленого. І це не дивно, бо в роботі немає об’єкта дослідження («явища та процеси в соціально-економічному просторі України») – це не об’єкт дослідження, таких явищ і процесів дуже багато і, головне, вони не мають відношення до географії. З предметом дослідження ще гірше, бо йдеться про «методологію та практику геопросторового дослідження», що явно виходить за межі домену географії. Така ж картина і з завданнями. Ми маємо профанацію, яку, я думаю, дуже непроста і доволі нахабна дама намагається протягти у якості докторської дисертації. Дисертантка заповнила сторінки автореферату загальними висловлюваннями і даними зі звітів міжнародних організацій, що, однак, ніяк не вплину позитивно на сприйняття цієї писанини. Тому мене не може не дивувати, що ця «дисертація» була прийнята до захисту у спеціалізованій вченій раді Д 26.163.01 Інституту географії НАН України. Звичайний наукоподібний дутик, і, до речі, не перший у цій раді. Це піднімає ряд організаційних питань, серед яких – переатестація членів ради, опонентів і «наукового» консультанта пана Руденка Л.Г. Проблема у тому, що ці люди не орієнтуються у питаннях, пов’язаних з особливостями домену географії як наукового напрямку, і не можуть відрізнити профанацію від наукових результатів.


    Якби цим докторам географічних наук було що сказати, вони мали б розпочати дискусію, нехай і жорстку, а вони займаються політиканством! Знайшлися спеціалісти в області оцінки виступів!
    Олекса Ковальов

    ВідповістиВидалити