Відгук про автореферат дисертації Михайленко Тетяни Юріївни «Антропогенізація ландшафтів Поділля у ХV - ХІХ століттях»

Автор: Михайленко Тетяна Юріївна

Тема: Антропогенізація ландшафтів Поділля у ХV - ХІХ століттях

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Місце виконання роботи: кафедра географії природничо-географічного факультету, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

Науковий керівник: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Офіційні опоненти:

Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Оржик Віталій Павлович, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, відділ науки національного природного парку «Хотинський»;

Захист планується на 28 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук

про автореферат дисертації

Михайленко Тетяни Юріївни

«Антропогенізація ландшафтів Поділля

у ХV - ХІХ століттях», представленої на

здобуття наукового ступеня кандидата

географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і

раціональне використання природних ресурсів

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дисертантка починає з наступного: «Одним із важливих завдань сучасного ландшафтознавства є дослідження етнокультурних ландшафтів, формування яких зумовлене переважанням регіональної етнічної диференціації у відповідних просторово-часових зрізах» (с. 1). Отже

Питання 1: Пані Тетяна, яким критерієм Ви користувалися для визначення важливості завдань ландшафтознавства, не торкнувшись питання сутності цього явища?

Мій коментар: Не можна актуальність теми описувати такими загальними фразами, за якими нічого немає! Більше того, перш, ніж обговорювати такі складні питання, слід було б позначити своє бачення і обґрунтувати його.

Питання 2: Пані, класична наука використовує два параметри – «простір» і «час», отже коли йдеться про зрізи у часі, то просторову складову просто опускають, навіщо Ви пишете про просторово-часові зрізи, і які зрізи, на Вашу думку, можуть існувати ще?

Мій коментар: Коли просторово-часовий цвяшок стирчить у мозку, нічого вдіяти не можна.

Питання 3: Пані, а чи не є важливим завданням сучасного ландшафтознавства нарешті розібратися в суті такого явища, як ландшафт?

Мій коментар: Насправді, це є головним питанням, але дисертантка отримала чітку установку свого наукового керівника – професора (чи вже академіка?) Г.І. Денисика, що проблема сутності ландшафту давно вирішена і на неї не варто витрачати час, а шановний пан Г.І. Денисик є видатним антропогенізованим псевдо-ландшафтознавцем сьогодення.

Читаємо: «Зрізи утворюють унікальну модель, вбираючи з кожного часового періоду набір ландшафтних комплексів, сформованих під впливом місцевих етносів» (с. 1).

Питання 4: Пані, а коли Ви збираєте матеріал у польових умовах, ці дані, з Вашої точки зору, також є моделлю, і у чому полягає унікальність Вашого випадку?

Мій коментар: Пані Тетяна навіть не розуміє, що наука не має справу з унікальними випадками, отже, її «моделі» не можуть бути предметом наукового дослідження.

Питання 5: Пані, чому Ви свої комплекси називаєте ландшафтними, а не географічними?

Мій коментар: Так вказав робити пан Г.І. Денисик!

Питання 6: Пані, чи можете Ви пояснити, як етноси формують Ваші комплекси?

Мій коментар: Якщо вже й говорити про впливи, то такі здійснюються членами територіальних громад (які можуть належати до різних етносів), а не етносами, по друге, що я вже неодноразово підкреслював, йдеться не про формування, а про певне перетворення, тому термін «антропогенізація» має бути замінений на термін «антропізація», але в українській географії така публіка, якій це – до одного (заднього) місця. І, головне – вказати, що цим питанням приділено недостатньо уваги. Ця стандартна оскомна фраза ні про що не каже.

Ось це і вся «актуальність», якої, насправді, немає.

Об’єкт дослідження: етнокультурні ландшафти Поділля ХV - ХІХ століть.

Питання 6: Пані, а як Ви можете, виходячи із сучасного стану, побудувати часові зрізи Ваших комплексів за період з ХV по ХІХ століття?

Мій коментар: Те, що пані пропонує, можна назвати геоархеологією, але тут головне – не перейти у сферу звичної нам археології, бо тоді прийдеться захищати дисертацію у іншій спеціалізованій раді.

Предмет дослідження: просторово-часові процеси польського природокористування на Поділлі, структура етнокультурних ландшафтів та можливості раціонального використання досвіду поляків у формуванні сучасних ландшафтів Поділля. 

Питання 7: Нічого собі! Пані, а де ж проблема, яку Ви збираєтесь вирішувати?

Мій коментар: А Бобіка то й немає, Бобік здувся.

Питання 8: Пані, що у Вашій фразі означає «просторово-часові процеси», що таке «процес»?

Мій коментар: Те, що я бачу, є звичайною наукоподібністю. Пані досі не знає, що процес – це рух через різність (у певному середовищі), яку саме і відображують у просторово-часових координатах. А природокористування – це не процес, це режим функціонування.

Питання 9: Пані, а як можна раціонально використовувати чийсь досвід?

Мій коментар: Якщо досвід є раціональним, позитивним, то його просто переймають, але важко зрозуміти, що таке «раціональне використання досвіду».

Питання 10: Пані, а Ваші поляки мали за мету саме формування ландшафтів?

Мій коментар: Розумієте, людина не розуміє, що пише, бо не розібралася з головними поняттями, які намагається використовувати. Ось і виходить псевдонауковий текст.

Питання 11: Пані, у Вас об’єктом дослідження є «етнокультурні ландшафти Поділля ХV - ХІХ століть», а предметом – «процеси польського природокористування», хоча предмет – це аспект об’єкта, як це розуміти?

Мій коментар: Ніяк! Між об’єктом і предметом дослідження немає зв’язку.

Мета дослідження: дослідити процеси антропогенізації ландшафтів Поділля польською спільнотою упродовж ХV – ХІХ століть для використання їх раціональних аспектів тепер і у майбутньому.

Питання 12. Пані, не може метою дослідження бути «дослідити», метою дослідження має бути вирішення якоїсь проблеми, а у Вас проблеми то й немає, як тут бути?

Мій коментар: А ніяк!

Завдання дослідження:

. проаналізувати та удосконалити теоретико-методологічні засади регіональних конструктивно-географічних досліджень ...;

Питання 13: Пані, так Ви же не досліджуєте «теоретико-методологічні засади», це ж не Ваша задача, навіщо Ви це написали?

Мій коментар: Більше того, дослідження, особливо, регіонального масштабу, виконується вже при наявності певних теоретико-методологічних засад. Завдання повинні мати відношення до досліджуваного об’єкту!

. виокремити й обґрунтувати часові проміжки процесу пізнання та антропогенізації ландшафтів Поділля ...;

Питання 14: Пані, я нічого не розумію, що таке «часові проміжки процесу пізнання», тобто процес пізнання протікає у  проміжках, чи як, і як це стосується Вашого об’єкту дослідження?

Мій коментар: Розумієте, люди не можуть навіть нормально сформулювати завдання, бо самі не розуміють, що «досліджують»!

. визначити основні типи антропогенних ландшафтів Поділля ....;

Питання 15: Пані, невже Ваш науковий керівник ще цього не зробив, крім того, невже Ви не знаєте, що типізація не є результатом наукового дослідження, бо є тільки способом упорядкування даних (з точки зору даного дослідника)?

Мій коментар: Мені важко це зрозуміти!

. проаналізувати структуру антропогенних ландшафтів ...;

Питання 16: Пані, невже Ваш науковий керівник ще не проаналізував цю структуру (невідомо чого)?

Мій коментар: Проаналізував, але приховав для дівчинки.

. виокремити раціональні напрями природокористування етносів на Поділлі ... .

Питання 17: Пані, а Ви розробили критерії раціональності, бо без них Вам не повірять?

Мій коментар: Просто дивно, світ з тих часів дуже змінився, а пані збирається використовувати напрями природокористування періоду ХV – ХІХ століть.

Я не побачив тут реальних завдань дослідження!

Теоретико-методологічна основа дослідження: теоретичні та методологічні положення системних досліджень конструктивної географії та ландшафтознавства ... (с. 2).

Питання 18: Пані, чи можете Ви сформулювати «теоретичні та методологічні положення системних досліджень» взагалі та їх особливості стосовно «конструктивної географії»?

Мій коментар: Ні, не може, бо те, що написано – всього тільки тінь на плетінь. Не може бути «системних досліджень», є системне бачення, системний підхід, дослідження чогось з системної точки зору. Ні пані, ні її розкручений науковий керівник цього не розуміють.

Методи дослідження: ... використано як загальнонаукові, так і конретнонаукові методи ... наукового абстрагування, узагальнення, систематизації, порівняння, синтезу, аналізу ...

Питання 19: Пані, де ж тут методи дослідження, з яких пір, наприклад, абстрагування стало методом дослідження і що взагалі означає «наукове абстрагування»?

Мій коментар: Цей Ковальов, зараза ...

Наукова новизна:

вперше:

. обґрунтовано основні періоди у розвитку процесу антропогенізації ландшафтів ...;

Питання 20: Пані, а процес – це те, що розвивається, чи протікає, у чому полягає розвиток процесу?

Мій коментар: Це є результатом того, що дисертантка не вважала за потрібне розібратися у суті понять, які вона використовувала. 

Питання 21: Пані, а до Вас ці періоди не були відомі?

. визначено й охарактеризовано основні типи антропогенізованих ландшафтів ...;

Питання 22: Пані, та де ж тут наукова новизна – типізація є всього тільки формою упорядкування даних?

Мій коментар: А хто сказав, що пані пише про наукову новизну?

. виявлено особливості пізнання природи окремого регіону ....;

Питання 23: Пані, так Ви що досліджували, Ваші антропогенізовані ландшафти, чи особливості пізнання?

Мій коментар: Розумієте, що робиться?

. досліджено структуру та виявлено особливості створених ... каркасних, фонових, осередкових і гуманістичних ... ландшафтів ...;

Питання 24: Пані, як же Ви можете у пункті «наукова новизна» писати такі слова, як «досліджено», виявлено ...?

Мій коментар: Пані не розуміє, що таке наукова новизна, вона не розуміє, що новизна є, певною мірою, відкриття того, що раніше не було відомим чи не мало пояснення.

В роботі немає наукової новизни!

Основний зміст дисертації

Розділ 1: «Теоретико-методологічні засади регіональних конструктивно-географічних досліджень ...» «проаналізовано й уточнено основні поняття і терміни ...» (с. 4).

Питання 25: Пані, головним поняттям у Вашій роботі є «ландшафт», який різними авторами трактується по-різному, чому Ви не зробили огляд позицій?

Мій коментар: А це невигідно.

Питання 26: Пані, Ви пишете про трансформацію ландшафтної сфери етносами, що, до речі, є чистим фізикалізмом, причому робота виконана на регіональному рівні, чи є це коректним?

Мій коментар: Пані розглядає ландшафт як чисто матеріальний об’єкт, який піддається впливу з боку іншого матеріального об’єкту – етносу. Це не є коректним. По-перше, ландшафт не є комплексом, таким він визначається тільки у російських авторів, що входить у протиріччя з поглядами А. Гумбольдта, який вводив це поняття, у наукову сферу. В географії існує поняття «географічний комплекс», яке саме і відповідає тому, про що пише авторка. По-друге, якщо виходити з позиції авторки, етнос (як вона це називає) має бути складовою цього комплексу, а не чимось зовнішнім, що докорінно міняє бачення. Але етнос – це абстракція, а не матеріальний об’єкт, етнос не здійснює трансформацію, це роблять люди як носії певної етнічної культури. Саме тому у моїй монографії «Ландшафт сам по себе и для человека» я розглядав таку тему, як «Ландшафтность этноса и этничность ландшафта», хоча дисертантка робить вигляд, що їй це невідомо.

Читаємо: «Пристосування натурального ландшафту до певного способу використання ресурсів, формування антропогенних компонентів й окультурення здійснюються за наявності динамічного стану етносу» (с. 5).

Питання 27: Пані, а ваш «натуральний ландшафт» - це такий, що не містить ГМО?

Питання 28: Пані, виходить, що Ваш «ландшафт» - це склад ресурсів, які той чи інший етнос використовує, входячи до його складу?

Питання 29: Пані, що Ви розумієте під «динамічним станом етносу»?

Мій коментар: Все речення виглядає так, наче його писала людина, погляди якої є вкрай застарілими із запахом нафталіну. По-перше, є звичайна підміна терміну «географічний комплекс» терміном «ландшафтний комплекс», що вносить плутанину (і це давно відомий факт!). По-друге, ніяких «натуральних ландшафтів» (як це подає авторка) на той час вже не було, бо природа цієї території вже до ХV століття була трансформована. По-третє, поняття «ресурс» не є географічним – це економічне поняття. В-четвертих, важко зрозуміти, як у рамках єдиного комплексу одні складові є ресурсом для етносу, який подається як складова цього комплексу. Вислів «динамічний стан етносу» просто вражає, бо етнос є сталим. Тут має йтися про етнічну динаміку – колонізацію різними етнічними групами даної території, а не про динамічний стан етносу. Але найбільше дивує те, що авторка заявляє про «пристосування натурального ландшафту до певного способу використання ресурсів». Виявляється, ландшафт можна пристосовувати до будь-чого. Але ж це – ахінея!

Далі йде звичайна наукоподібна балаканина, яка нічого не додає до сучасних поглядів географів.

Читаємо: «У процесі дослідження етнокультурних ландшафтів вживаються дещо відмінні за значенням поняття території, географічного простору, місця, регіону. Територія є одним із основних елементів в еволюції поняття етнокультурного ландшафту. Етнокультурна територія охоплює натуральний та етнокультурний ландшафти, територіальні ресурси і системи розселення. Водночас поняття території вузьке і не відображає вертикальної структури етнокультурного ландшафту та процесів, які супроводжують його формування. У цьому контексті доцільним є використання поняття географічного простору як такого, що розкриває головні аспекти етнокультурного регіону і може розглядатися як об’ємна сукупність відношень між географічними об’єктами, які розташовані у межах певної території і розвиваються у часі. Поняття «місце» тлумачиться широко: як положення елементу у фізичному двохвимірному просторі (території), у «вертикальному» розрізі ландшафту, в ментальній карті простору, як культурна або соціальна локація, контекст, конструкт у часі, процес (далі йдуть посилання на Гродзинського та Калушкова – О.К.)» (с. 5). 

Питання 30: Пані, Ви пишете, що вживаєте «дещо відмінні за значенням поняття території, географічного простору, місця, регіону», відмінні стосовно яких значень і на яких підставах?

Мій коментар: Для того, щоб змінити значення таких термінів, необхідні серйозні підстави, про які авторка нічого не пише. То як це розуміти? Подивіться на ці заяви: «Територія є одним із основних елементів в еволюції поняття етнокультурного ландшафту».

Питання 31: Пані, як поняття «територія» може бути задіяне у «еволюції поняття етнокультурного ландшафту» і до чого зводиться ця еволюція?

Мій коментар: Це просто довільна словесна метушня.

Питання 32: Пані, а що це за «етнокультурна територія»?

Мій коментар: Пані плутає термін «територія» з терміном «ареал».

Питання 33: Пані, а Ваші натуральний і етнокультурний ландшафти існують паралельно?

Мій коментар: Пані, слідом за її науковим керівником, не розуміє що сучасний ландшафт (незалежно від того, як його трактувати) – це цілісність, тому так звана «територія» не може охоплювати і те, і інше відокремлено. Але питання не тільки у цьому. Територія взагалі нічого не охоплює, територія – це ділянка поверхні, яка відповідає тому чи іншому утворенню, тобто це - характеристика. Те, що пише авторка, є нікудишкіне навішування локшини на вуха. Подивіться: «... територія охоплює ... територіальні ресурси і системи розселення»!

Питання 34: Пані, як територія може охоплювати територіальні ресурси ..., тим більше, що Ви самі пишете, що воно вузьке, і, тоді, що у нього може пролізти?

Мій коментар: Ніяк, можна тільки говорити про ресурси у межах певної території. Йдемо далі: «... поняття території вузьке і не відображає вертикальної структури етнокультурного ландшафту та процесів, які супроводжують його формування. У цьому контексті доцільним є використання поняття географічного простору як такого, що розкриває головні аспекти етнокультурного регіону» (с. 5).

Питання 35: Пані, а де Ви набралися такої маячні як «вертикальна структура ландшафту»?

Мій коментар: Проблема у тому, що ці автори (пан Г.І. Денисик є співавтором) сидять у глибокій ментальній ямі минулих десятиліть, коли, в першу чергу, московські розумники розробляли лисенковидні ідеї тримірного (а потім й чотиривимірного - Беручашвілі) «ландшафту», тим самим перетворивши географію і ландшафтознавство на суцільну суміш. Але вже й там (МДУ) знаходяться люди, які вказують на те, що це не має сенсу, що ландшафтознавство і географія не є тим самим. Автори роботи пропускають це, бо це заважає їм видавати себе за вчених.

Питання 36: Пані, як Ваш «географічний простір» може розкривати «головні аспекти етнокультурного регіону», і які це аспекти?

Мій коментар: Ось приклад наукоподібної надуманості! Що стосується висловлювань авторки стосовно «місця», я не маю слів. Але

Питання 37: Пані, а як виглядає Ваша «ментальна карта простору»?

Мій коментар: Дуже просто – як справжній «mental map»! Пані не розуміє, що таке простір взагалі, а береться змінювати визначення складних понять. Тепер це стало ледве не нормою.

Читаємо: «Для регіонального етнокультурного ландшафтознавства головним є поняття регіону ... етнокультурна територія, викреслена за певними ознаками і відокремлена за цими ж ознаками від інших регіонів» (с. 5). Ось вам приклад словоблуддя.

Питання 38: Пані, так у Вас же вже є головне поняття – територія, а тепер ще й регіон, причому, як виявляється, регіон – це територія, як тепер вилізти з написаної Вами абракадабри?

Мій коментар: Кожний автор має право на свою думку, пане довбаний пенсіонер! Якщо серйозно, то це просто маячня. Тим більше маячнею є «трактування етнокультурного ландшафту як регіону», що, виявляється, «можливе у випаду його освоєння етноспільнотами, які займають визначений простір (місце) і трансформують його відповідно до своїх традицій природокористування» (с. 5). Ось у чому справа – якщо є освоєння етноспільнотою, то етнокультурний ландшафт стає регіоном! При цьому авторка навіть не розуміє, що у такому разі один з термінів стає зайвим!

На стор. 6 – рис. 1. Алгоритмічна схема дослідження ...

Питання 39: Пані, навіщо у авторефераті розміщати алгоритмічну схему Вашого дослідження, вона ж ніякого відношення не має до об’єкту дослідження, а місця займає багато?

Мій коментар: Схема ж то унікальна! Вадливим є не те, за якою схемою робиться дослідження, а те, які результати отримав автор, а результати все більше вимальовуються у дульку!

Читаємо: «Етнокультурний регіон формується на основі відповідного каркасу території, роль якого виконують етнокультурні ландшафтні комплекси» (с. 6).

Ясно, як слід заплітати мозки! Виявляється, що територія ще й каркас має!

Питання 40: Пані, а якщо певна етнічна група рухається, то територія рухається разом з нею чи лишається на місці, і що, у такому разі, відбувається з регіоном?

Мій коментар: Ось яку «науку» розробляють під керівництвом професора Г.І. Денисика!

Увага, нове поняття: «каркасні селитебні ландшафти»! 

Мій коментар: Проблема у тому, що не всі п’ють, а без цього таке щастя збагнути просто неможливо. Який шедевр наукоподібності!

Скажу по секрету, далі краще не читати – повна маячня. Але ось розмова зайшла про методологічний контекст конструктивної географії –

Питання 41: Пані, чим методологічний контекст конструктивної географії відрізняється від такого просто географії?

Мій коментар: Мені лишається чекати на відповідь, якої не буде.

Розділ 2. «Аналіз просторово-часових процесів польського природокористування на Поділлі» - «визначено межі Поділля та ознаки, що виокремлюють його серед інших регіонів України ...» (с. 7).

Питання 42: Пані, Поділля, як регіон України, відоме дуже давно, це – історична назва (як, наприклад, і Слобожанщина), відповідно, якщо таке свого часу сталося, то і кордони, і ознаки також були відомі давно, що Ви привнесли нового у це питання?

Мій коментар: Пані заявляє, що межі цього регіону не співпадають з межами сучасного адміністративного регіону, але вони і не повинні співпадати, бо це – різні речі.

Питання 43: Пані, а про який адміністративний кордон Поділля йдеться, що, є така адміністративна область чи район?

Мій коментар: Так штучно формулюється проблема, яку потім «вирішують»!

Питання 44: Пані, а як у назві «Поділля» відображено його «геоекотонну та фронтирну сутність» (с. 7)?

Мій коментар: Ніяк, але це треба було написати, щоб вставити наукоподібні терміни «геоекотон» та «фронтир».

Стор. 8 – Таблиця 1: Етапи польської антропогенізації ландшафтів Поділля.

Питання 45: Пані, Ваша таблиця має чисто історичне спрямування, навіщо Ви її навели?

Мій коментар: Ну, щось же треба було поставити у автореферат.

Розділ 3. «Антропогенізація ландшафтів Поділля ...» - «проаналізовано процес заселення Поділля польською спільнотою, досліджено містечкові та сільські етнокультурні ландшафти ...» (с. 8).

Питання 46: Пані, Ви пишете, що поляки «перебудували ландшафтну структуру ...» (с. 8), але всім відомо, що ландшафт – це цілісність, отже, чи можна говорити про перебудову цілісності?

Мій коментар: Ні, не можна. Якщо цілісність піддається перебудові, вона втрачає свою сутність і набуває іншої сутністі.

На стор. 9 маємо Рис. 2 – Формування містечок ...

Питання 47: Пані, що робить ця схема розміщення містечок у, як Ви її подаєте, ландшафтознавчій роботі?

Мій коментар: Нічого не робить! Схема з дитячого журналу «Мурзик», не більше.

Читаємо: «Ядрами культурних ландшафтів були селитебні ландшафти, на яких розташовані і тривалий час функціонували місцеві етноси» (с. 9).

Питання 48: Пані, так Ваші культурні ландшафти, виявляється, мають ядрову будову?

Питання 49: Пані, виявляється, що місцеві етноси «розташовані і тривалий час функціонували», сидячи НА цих ядрах?

Мій коментар: Розумієте, яка фігня! Слава богу, ПІД ними не було пороху. Просто дивно, етноси, згідно з думками авторки, є складовою її ландшафтів, і в той же час розташовуються і функціонують на них, ні, повна фігня!

Питання 50: Пані, а костел до чого тут?

Мій коментар: Так це ж елемент ландшафту (за панночкою)!

Далі на стор. 9 – 11 маємо чудову розповідь про садиби різних типів з прикладом (рис. 3 – з журналу «Мурзик»). Я подивися на умовні позначки і жахнувся. Маємо урочища: насипна поверхня подвір’я палацу, будівля палацу, слабко покатий лесовий схил, слабко поката поверхня лесового схилу, стадіон, ґрунтові доріжки ..., ґрунтові дороги ... . дорожні насипи, покриті асфальтом ..., дерев’яний міст на бетонних опорах!

Питання 51: Пані, сподіваюсь, там є будівля туалету і якщо так, чи є він урочищем і чи могли б Ви описати структуру цього найбільш важливого урочища, нарешті, всіма улюблений унітаз (якщо він там є) – це що, фація, чи складна фація, чи урочище, що має свій басейн з водою (бачок називається) та вертикальну і горизонтальну структури, чи може навіть цілий ландшафт, тобто, пані, як це описати Вашою «науковою» мовою?

Мій коментар: Перепрошую, а як без туалету! А якщо так, то його ж треба всунути у схему дисертантки та її наукового керівника!

Читаємо: «У стайнях маєтків вирощували високопродуктивні породи коней ...» (с. 11).

Питання 52: Пані, допоможіть мені розібратися, а коні також входять до складу Ваших ландшафтів, і якщо «так», то коні – це урочища?

Мій коментар: Це не може не вражати! Розумієте, у кандидатській дисертації присутні «кухня та пекарня, комора, лазня, погреби, возовня, солодовня, броварня ....» (с. 11).

Питання 53: Пані, так це що – урочища чи фації, а Ваша комора – це та сама, «не сказала, під котору»?

Але це ще не все. Виявляється «Промислові ландшафти ... представлені сально-свічковими заводами, цегельними, цукровими заводами, броварнями ...» (с. 11).

Шановний Григорій Іванович, а я думав, Ви розумніший!

Розділ 4. «Етнокультурні ландшафти як об’єкт спадщини ...» - «обґрунтовано підходи до вирішення проблем охорони, збереження та використання польської етнокультурної спадщини ...» (с. 12).

Питання 54: Пані, чи в курсі Ви, що для того, щоб щось зберегти, треба весь час відтворювати відповідний життєвий уклад, виробничий режим, відповідний етнічний склад тощо?

Мій коментар: Ні, пані про це нічого не знає! Далі йде дуже спрощений текст, який аж ніяк не нагадує про кандидатську дисертацію (хоча це стосується всього прочитаного). А ще – картинка (стор. 13) з журналу «Дитяча мозаїка».

Висновки (всього п’ять)

Авторка пише що нею розв’язане важливе наукове завдання «щодо розуміння процесу антропогенізації ландшафтів Поділля ...» (с. 14).

Питання 55: Пані, на яких підставах Ви перебираєте на себе функцію членів ради щодо визначення того, чи розв’язане щось, чи зав’язане у неприпустиму для наукової роботи форму?

Мій коментар: Так робити не можна, це – тиск на членів спеціалізованої ради!

1. «Дослідження просторово-часової структури ... доцільно здійснювати ...» (с. 14).

Мій коментар: Такий текст не є формою фіксації наукових висновків. Заміст змістовного висновку я бачу стислий переказ змісту автореферату. Висновку немає!

2. Маємо скорочений переказ тексту автореферату, висновок відсутній!

3. Цей текст чисто описово-класифікаційний і не містить наукових висновків.

4. Знову маємо стислий переказ тесту автореферату – висновку немає.

5. Висновок відсутній!

Питання 55: Пані, а що Ви збираєтесь захищати, до чого зводяться Ваші положення захисту?

Мій коментар: Такі відсутні!

Висновок по автореферату дисертації:

Маю констатувати відсутність дослідження як такого. Це – звичайна наукоподібна профанація, написана під керівництвом ну дуже вже відомого майстра подібних речей професора Григорія Івановича Денисика.

Пане Денисик, до яких під Ви будете продукувати псевдонаукові кадри, що вміло використовують засоби словоблуддя?

У роботі об’єкт і предмет дослідження не пов’язані між собою, відсутні наукові завдання та наукова новизна, не кажучи вже про результати. Це є підставою висловитись негативно стосовно цієї розробки: робота не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій!

3.09.2016 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов