7 вересня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Бальцер Інни Володимирівни «Конструктивно-географічні підходи до реалізації сталого розвитку сільської місцевості (на матеріалі Івано-Франківської області)»

УВАГА! ПРОДОВЖЕННЯ НОБЕЛІАДИ В УКРАЇНСЬКІЙ ГЕОГРАФІЇ! У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПЛАНУЄТЬСЯ ЗАХИСТ ВИДАТНОГО ВІДКРИТТЯ: ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, КАРПАТИ ЗАСЕЛЯЛИСЯ ЛЮДЬМИ В НАПРЯМКУ “ЗНИЗУ ВГОРУ”
ВСІ ДО ЛЬВОВА!

Дисертант: Бальцер Інна Володимирівна
Тема: Конструктивно-географічні підходи до реалізації сталого розвитку сільської місцевості (на матеріалі Івано-Франківської області)

Місце виконання роботи: кафедра географії та природознавства ДВНЗ, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Науковий керівник: Гілецький Йосип Романович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії та природознавства, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника;

Офіційні опоненти:
Приходько Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру, Івано-Франківський технічний університет нафти і газу;
Питуля Мирослава Романівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри  фізичної географії, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 29 вересня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук
про автореферат дисертації
Бальцер Інни Володимирівни
«Конструктивно-географічні підходи до
реалізації сталого розвитку сільської місцевості
(на матеріалі Івано-Франківської області)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Я подивився на тему дисертації і у мене виникло питання
Питання 1: Шановна Інно, чому у назві Вашої дисертації йдеться не про досліджуваний феномен, а про підходи, причому у множинному варіанті?
Мій коментар: Це виглядає досить дивно. Підходи не досліджуються, вони пропонуються і впроваджуються, пройшовши аналітичну стадію. Але у мене є великий сумнів з приводу того, що в рамках кандидатської дисертації можна розв’язати таку надскладну задачу. Над такими задачами можуть працювати серйозні організації, що мають у складі різноманітних фахівців. Отже, я висловлюю сумнів стосовно того, що дисертантка могла вирішити це питання наодинці, не маючи достатнього досвіду.
Мене також насторожує те, що науковим керівником дисертантки є кандидат педагогічних наук – Гілецький Й.Р.. Невже вважається, що написання кандидатських дисертацій в області географії є такою простою справою, що керування довіряють людям, які не мають навіть рівню кандидата географічних наук (хоча і цього замало)!

Загальна характеристика роботи 
Актуальність теми. Звичайний текст в дусі статей компартійного періоду.
Об’єкт дослідження: сільська місцевість Івано-Франківської області.
Питання 2. Пані, що Ви розумієте під терміном «місцевість» і яким чином вона, як вказано у назві Вашої роботи, може розвиватися?
Мій коментар: Те, що дисертантка робить таку заяву, свідчить про те, що вона не розуміє, що таке місцевість взагалі і сільська конкретно. Пані, місцевість – це ділянка денної поверхні з певною структурою, яка дозволяє віднести її до певного типу поверхонь – гірська місцевість, заплавна, схилова, міська тощо. Можна вивчати структуру поверхні в межах денної місцевості (цим займається фізіографія), але сама місцевість не підлягає дослідженню. Цілісним образом місцевості є ландшафт.
Об’єкт дослідження визначений абсолютно некоректно!
Предмет дослідження: конструктивно-географічні підходи та шляхи реалізації збалансованого за основними природно-ресурсними, соціально-демографічними та екологічними показниками розвиту сільської місцевості.
Питання 3. Припустимо, що об’єктом дослідження у Вас є «сільська місцевість», тоді чому у Вашому предметі дослідження на перший план виведені «конструктивно-географічні підходи та шляхи реалізації збалансованого за основними природноресурсними, соціально-демографічними та екологічними показниками розвиту»?
Мій коментар: Предмет дослідження – це аспект об’єкта дослідження, тобто якась сторона, зріз об’єкта (у даному випадку – сільської місцевості), а не підходи та шляхи реалізації чогось.
Питання 4: Пані, звідки Ви взяли, що місцевість характеризується «природно-ресурсними, соціально-демографічними та екологічними показниками»?
Мій коментар: Перепрошую, це безграмотність!
Мета роботи: напрацювання конструктивно-географічних підходів та шляхів реалізації сталого розвиту сільської місцевості Івано-Франківської області.
Питання 5: Пані, на яких підставах Ви заявляєте таку мету дослідження?
Мій коментар: Мета дослідження має бути пов’язана з розв’язанням проблеми розуміння того чи іншого феномену, його поясненням, а не з підходами та шляхами реалізації програм розвитку.
Мета дослідження в роботі визначена некоректно! 
Завдання дослідження (всього шість):
. проаналізувати напрацьовані в конструктивній географії та суміжних науках теоретико-методологічні підходи до вивчення сталого розвитку сільської місцевості та вдосконалити методику ...;
Мій коментар: Перепрошую, це не може бути завданням наукового дослідження, максимум – це етап, що передує самому дослідженню.
. оцінити природо-ресурсний потенціал сільської місцевості ..., охарактеризувати особливості та проблеми різних напрямів природокористування в межах одиниць адміністративно-територіального поділу;
Питання 6: Пані, на яких підставах Ви приписуєте місцевості природо-ресурсний потенціал?
Мій коментар: Місцевості не характеризуються подібного роду потенціалом, тобто йдеться про те, що дисертантка взагалі не розуміє, що таке місцевість!
Питання 7: Пані, а чому Ви від місцевості перейшло до «одиниць адміністративно-територіального поділу»?
Мій коментар: Та їй по-барабану, які терміни використовувати!
. дослідити особливості розселення сільського населення області, проблеми формування та використання соціально-демографічного та працересурсного потенціалу сільської місцевості;
Питання 8: Пані, а яке відношення «особливості розселення сільського населення області» мають до конструктивно-географічних підходів ...?
Мій коментар: Це питання взагалі не корелює з питаннями, заявленими у роботі!
. встановити наслідки впливу природокористування на стан природного середовища в сільській місцевості, оцінити ступінь антропогенної трансформації ландшафтних систем;
Питання 9: Пані, невже Ви вважаєте, що «наслідки впливу природокористування на стан природного середовища» ще не встановлені?
Мій коментар: Встановлені, і дуже давно!
Питання 10: Пані, досі Ви писали про місцевість, а тепер перейшли до ландшафтних систем, чи є між ними різниця і чому Ви це зробили?
Мій коментар: Різниця є: перше – це місцевість, друге – ландшафтна система. Невже незрозуміло, бовдур старий!
. з’ясувати економічні, соціальні та екологічні передумови проживання сільського населення ... в межах одиниць природно-сільськогосподарського районування, встановити відмінності у стані реалізації потенціалу сталого розвитку сільських територій  на основі інтегральних показників;
Питання 11: Пані, а навіщо встановлювати передумови, якщо люди там давно живуть?
Мій коментар: Так треба ж щось встановити!
Питання 12: Пані, як розуміти Вашу фразу: «відмінності у стані реалізації потенціалу сталого розвитку», наприклад, чим цей потенціал зумовлений?
Мій коментар: Це питання не для такого бовдура, як ти, пане Олекса!
. окреслити загальні та своєрідні напрями реалізації потенціалу сталого розвитку сільських місцевостей, які відрізняються умовами проживання населення.
Мій коментар: Пані, Ви серйозно? Вважаю, що місце пані – міністерстві, там правда, своїх мутних вистачає, але вона загальну картину не зіпсує.
В роботі відсутні реальні завдання наукового дослідження, бо сама тема не є коректною!
Наукова новизна (всього п’ять позицій)
вперше:
. розроблена база географічних даних про сільські поселення ...;
Питання 13: Пані, що у Вас означає фраза «географічні дані», які це дані?
Мій коментар: Вчитися краще треба було, бовдур старий, це ж треба, не знає, що таке «географічні дані»!
Насправді, розробка баз даних не є науковою новизною!
. проаналізовано та оцінено природноресурсний, соціально-демографічний та працересурсний потенціали сільської місцевості ...;
Питання 14: Пані, якщо навіть Ви це зробили, то що дозволяє Вам вважати це науковою новизною?
Мій коментар: Нічого, тут використовується принцип: як хочу, так й вважаю.
. запропоновано використання індексів для оцінки економічної, соціальної та екологічної складових сталого розвитку ...;
Питання 15: Пані, якщо навіть Ви це зробили, то що дозволяє Вам вважати це науковою новизною?
Мій коментар: Нічого, тут використовується принцип: як хочу, так й вважаю.
. напрацьовано комплекс заходів, спрямованих на реалізацію сталого розвитку ...;
Питання 16: Пані, якщо навіть Ви це зробили, то що дозволяє Вам вважати це науковою новизною?
Мій коментар: Нічого, тут використовується принцип: як хочу, так й вважаю.
. розроблено тематичні картосхеми ... .
Питання 17: Пані, якщо навіть Ви це зробили, то що дозволяє Вам вважати це науковою новизною?
Мій коментар: Нічого, тут використовується принцип: як хочу, так й вважаю.
Ось так: ніякою новизною в роботі не пахне!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретичні та методичні основи дослідження сталого розвитку сільської місцевості».
Читаємо: «Аналіз ... наукових публікацій ...,законодавчих актів щодо визначення поняття «сільська територія» чи «сільська місцевість» як наукової категорії встановив, що на сьогодні не існує єдиного визначення цього поняття, а тому й чіткої ідентифікації. Тому ... запропоновано розглядати сільську місцевість (англ. Rural area) як геопросторову природно-еколого-соціально-економічну систему за межами міських поселень із домінуючою сільськогосподарською діяльністю» (с. 5).
Питання 18: Пані, скільки років Ви виношували у своїй голівці це видатне визначення?
Питання 19: Пані, так у Вас «сільська територія» і «сільська місцевість» є синонімами?
Мій коментар: Нормально!
Питання 20: Пані, а «еколого-» і «природно-» не те саме?
Питання 21: Пані, а куди тут можна вставити «географо-», чи у цьому немає потреби?
Мій коментар: І таку маячню спеціалізована рада Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка спокійно прийняла і буде проводити «захист»! Нормально!
Читаємо: «Сталий розвиток сільських територій слід трактувати як розвиток, що зумовлює стійкий стан території, а в нашому випадку – сільської місцевості» (с. 5).
Питання 22: Пані, так місцевість – це частина території чи також територія?
Питання 23: Пані, а територія також може розвиватися?
Мій коментар: Чудовий приклад наукоподібного словоблуддя!
Читаємо: «Сталий розвиток території передбачає комплексний збалансований розвиток трьох основних підсистем – економічної, соціальної та екологічної» (с. 5).
Питання 24: Пані, у куди Ви поділи географічну підсистему (у Вашій термінології), її немає?
Мій коментар: Сказано – «комплексний», бовдур старий!
На стор. 6 дається «Алгоритмічна схема ...» дослідження.
Питання 25: Пані, навіщо Ви стільки місця відвели цій схемі?
Мій коментар: Це тепер стало модним, але автори не розуміють, що важливими є результати, а не те, яким шляхом вони йшли. Абсолютно зайва схема.
Розділ 2. «Природноресурсні передумови та основні напрями природокористування в межах сільських територій ...» - «проаналізовано загальні особливості структури землекористування, її залежність від природних чинників, територіальні відмінності ...» (с. 7).
Читаємо: «Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості ...» (с. 7).
Питання 26: Пані, а Вам відома межа екологічної збалансованості для випадку розораності?
Мій коментар: Чекаю на відповідь. Те, що я бачу – звичайний описовий матеріал, що включає довідкові дані. Це стосується і матеріалів, наведених у табл.. 1.
Читаємо: «За допомогою геоінформаційного моделювання ...» (с. 8).
Питання 27: Пані, а що це за вид моделювання?
Мій коментар: Мені так цікаво!
На стор. 9 – Рис. 2. «Розподіл земельних угідь ... за ступенем їх придатності для ведення сільського господарства».
Питання 28. Пані, так Ви зобразили у такий спосіб всю територію області?
Мій коментар: Маємо приклад господарсько-центризького підходу до оцінки земель. Частина площі позначена білим кольором, але що це за землі, невідомо (може маєтки чиновників, що не потрапляють у земельний кадастр?).
Розділ 3. «Розселення населення та працересурсний потенціал сільських територій» - «проаналізовано історичні аспекти заселення та освоєння ..., підтверджено графічно, що процес заселення гірських територій відбувався «знизу вгору»» (с. 9).
Питання 29: Пані, а це навіщо?
Мій коментар: Дається матеріал, який не має жодного стосунку до теми дисертації!
Питання 30: Пані, стосовно Вашого видатного висновку – «що процес заселення гірських територій відбувався «знизу вгору»» - Ви, що, смієтесь над людьми, а як ще могли люди заселяти гірські території, шляхом парашутування?
Мій коментар: У мене питання до членів спеціалізованої ради – це що, дитячий садок?
Далі йде звичайний статистичний матеріал, в якому нічого наукового не міститься.
Розділ 4. «Антропогенні зміни та екологічна ситуація в регіоні» - «проведено аналіз сучасного екологічного стану ..., визначено ступінь антропогенної перетвореності її, а також екологічної стабільності ландшафтних систем» (с. 10 - 11).
Питання 31: Пані, що Ви розумієте під ландшафтною системою та її екологічною стабільністю?
Мій коментар: Я питаю це, бо дійсно не знаю, що це таке. Весь розділ – це набір довідникових даних.
Розділ 5. «Стан та напрями реалізації сталого розвитку сільської місцевості Івано-Франківської області» - «здійснено уточнення схеми природно-сільськогосподарського районування ..., оцінено стан реалізації сталого розвитку ...» (с. 11).
Питання 32: Пані, у Вас Ваша сільська місцевість одна на всю область?
Мій коментар: Це питання дуже непросте. Все залежить від того, що дисертантка розуміє під терміном «місцевість».
Питання 33: Пані, все ж таки, як Ви оцінюєте «стан реалізації сталого розвитку», не маючи даних про той кінцевий стан, до якого має привести Ваш сталий розвиток?
Мій коментар: Для того, щоб оцінити стан реалізації (насправді, рівень реалізації), слід мати той орієнтир, до якого даний об’єкт рухається, будучи втягнутим у цей самий «сталий розвиток». А у авторки немає жодного натяку на такий стан. Тоді виникає здивування, бо дисертантка оцінює стан (насправді - рівень) реалізації сталого розвитку, не маючи даних про кінцевий рівень. Виходить, що дисертантка не може досягти поставленої мети. Вона використовує так званий інтегральний індекс потенціалу сталого розвитку, який, згідно з текстом, складається з оцінок економічної складової, соціальної складової та екологічного стану.
Економічна складова. Для оцінки економічної складової авторка бере коефіцієнт територіальної концентрації видів господарської діяльності, природно-господарської різноманітності та пропонує індекс реалізації потенціалу природокористування (величина відхилень від теоретично обґрунтованих оптимальних співвідношень між орними землями, пасовищами та лісовкритими площами).
Питання 33: Пані, як на потенціал Вашого сталого розвитку може впливати концентрація видів господарської діяльності та природно(?)-господарське різноманіття?
Мій коментар: Потенціал – це можливість рухатись, причому рухатись від одного, більш низького, рівню у бік іншого, більш високого рівню (зворотний напрям нас не цікавить), від меншого рівню реалізації до більш високого рівню реалізації. Причому має йтися не про потенціал, а про різність потенціалів. Але визначити це можна тільки якщо є образ, модель цього, більш високого рівня реалізації. А в роботі нічого такого немає. Тому абсолютно незрозуміло, що рахує авторка. Тут немає можливості визначити потенціал, бо немає моделі того стану (оптимального), з яким можна було б порівнювати.
Питання 34: Пані, а що таке «потенціал природокористування»?
Мій коментар: Я взагалі не розумію, що це таке. Це що, скільки ми можемо отримати від природи? Може це те, наскільки людина може трансформувати Природу, щоб вона не рухнула остаточно? Дисертантка не враховує того, що все це має дуже відносний характер, залежить від рівню культури, технологій тощо. Не слід забувати, що людина «по вуха» занурена у Природу, що її господарська діяльність принципово не може вийти за межі Природи. Тому підхід дисертантки виглядає доволі сумнівним. Я не бачу при такому підході отримати більш-менш об’єктивну картину ситуації.
Соціальна складова –
Питання 35: Пані, чому демографіку Ви відносите до ряду соціальних питань і як природний та механічний приріст населення й його зайнятість можуть впливати на реалізацію Вашого сталого розвитку?
Питання 36: Пані, про який розвиток соціально-демографічного та праце-ресурсного потенціалу йдеться, як потенціал (будь-який) може розвиватися?
Мій коментар: Я бачу тут наступне – дисертантка взялася за проблему, яку не зрозуміла. Демографія не є складовою соціального профілю. Маємо неохайне використання термінів. Так, потенціал не може розвиватися, він може тільки зменшуватись чи зростати. Термін «розвиток» тут використовується абсолютно некоректно. Але звичайне зростання чисельності населення і працевлаштованості (чи чогось там ще) ніякого відношення не має до реалізації програми так званого сталого розвитку. В той же час пані не врахувала значно вагоміший фактор – рівень культури! Питання далеко не тільки у працевлаштуванні, більш важливим моментом є підвищення рівню культури. Про це свідчить страшна історія так званої бурштинової лихоманки. Важлива не кількість людей, а їх якість, тобто питання так званого сталого розвитку (в плані руху до збалансованої ситуації) – це, перш за все, питання зміни людини. Нажаль, в дисертації цього немає.
Екологічна складова – «Для оцінки екологічного стану природно-сільськогосподарських округів використали такі показники, як коефіцієнт антропогенної трансформації, об’єм скидів зворотних вод та частку площ під природно-заповідними територіями» (с. 12).
Питання 37: Пані, як ці показники зображають те, що Ви називаєте екологічним станом?
Питання 38: Пані, а що це за природно-сільськогосподарські округи?
Мій коментар: Дати повноцінну екологічну оцінку взагалі дуже важко. Але показники, використані дисертанткою, є малоінформативними у цьому плані. Пані забула, що екологічна оцінка стану середовища стосується умов існування біоти, точніше – біотизованих комплексів, в першу чергу їх сталості. А для цього слід врахувати ступінь безперервності їх розміщення та відповідність площ, зайнятих такими комплексами, розмірам ділянок, що забезпечують їх структурно-функціональну повноту і, відповідно сталість. Йдеться про наявність мережі, у якій так звані біокоридори є з’єднувальними коридорами. Це питання давно розглядалося багатьма авторами. Існує концепція країни «Біосфера». Є й інші питання, в тому числі – рівень забрудненості с/г угідь. Підхід дисертантки є дуже спрощеним і до отриманих нею результатів не можна ставитись серйозно.
А ось дуже цікаво: авторка розрахувала середньо-геометричну величину індексів трьох складових у вигляді кореню кубічного з їх суми.
Питання 39: Пані, та це ж не геометричне середнє, це ж повна фігня!
Мій коментар: Геометричне середнє – це корінь n-го ступеню з добутку n позитивних чисел, а не з їх суми (у авторефераті дається саме сума). У такому разі пані продемонструвала некомпетентність і її розрахунки можна викинути котику під хвіст (та чи сподобається це котику?).
На цьому історія «захисту» цієї дисертації має бути завершена, але лишається питання до членів спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка:
Шановне панство, де ваша совість і ваша компетентність?
На стор. 13 маємо малюнок: «Інтегральний індекс реалізації потенціалу сталого розвитку ...». Я вже показав, що так званий «інтегральний індекс» не має під собою серйозної наукової основи. Можна нарахувати що завгодно, відобразити на карті, але це не буде відображати дійсну ситуацію. І ще раз –
Питання 40: Пані, що таке «потенціал сталого розвитку», це що, рівень можливості реалізації такого руху?
Мій коментар: Без відповіді на це питання дисертація виглядає цілковитою наукоподібною вигадкою! Ніякий сталий розвиток не реалізується. Може бути програма, направлена на досягнення збалансованої ситуації, яку слід намагатися реалізувати.
На стор 14 маємо Таблицю 2 – «Заходи щодо підвищення інтегрального індексу реалізації сталого розвиту ...».
Мій коментар: Це дуже слабенький рівень. Подивіться, яким висновком авторка завершує свій труд: «... покращення соціально-демографічної ситуації, працересурсного потенціалу, розвиту інфраструктури, а заодно поліпшення екологічної ситуації може забезпечити переорієнтація економіки та традиційних видів природокористування на багатофункціональний розвиток сільських територій, передусім, розвиток індустрії відпочинку» (с. 15).  
Мій коментар: Нормально!
Питання 41: Пані, а що Ви збираєтесь захищати?
Мій коментар: Я ставлю це питання, бо не побачив жодного предмету захисту.
Висновки (всього шість):
Читаємо: «... обґрунтовано конструктивно-географічні підходи реалізації сталого розвитку ...» (с. 15).
Питання 42: Пані, а що у цій роботі має відношення до конструктивної географії і географії взагалі?
Мій коментар: Нічого! Тут є економічний, соціальний, демографічний, екологічний аспекти, а географічного немає.
1. Перепрошую, це не висновок, це – декларація і констатація зробленого авторкою, це не потребує захисту.
2. «Для розробки шляхів оптимізації природокористування важливе значення має оцінка придатності земельних угідь для різних напрямів природокористування.» (с. 15). Далі йде твердження про здійснену класифікацію земель.
Питання 43: Пані, як Ви збираєтесь захищати цей висновок?
Мій коментар: Це не підлягає захисту.
3. «Підтверджено графічно, що процес заселення гірських територій області відбувався «знизу вгору». ...» (с. 16).
Питання 44: Пані, а у Вас тема дисертації була присвячена шляхам заселення Карпат?
Мій коментар: Думаю, всім зрозуміло (крім членів спеціалізованої ради Д 35.051.08), з яким рівнем дисертанткою ми маємо справу. Це – дитячий садочок!
4. Тут ми маємо традиційний текст звітного характеру, нажаль, ніякого наукового висновку тут немає.
5. Звичайна констатація зробленого авторкою. Тут їй прийдеться відповісти на запитання, поставлені вище при розгляді тексту.
6. «Виділено ключові завдання щодо трьох основних складових частин сталого розвитку ...» (с. 17).
Питання 45: Пані, Ваш «сталий розвиток» - це єдиний рух складного утворення, про які частини Ви кажете?
Мій коментар: Всі звикли розділяти на частини, з яких потім ціле не виходить, внаслідок чого виникають проблеми.
Висновок по автореферату дисертації:
Тут немає, що обговорювати. Має місце серйозний рівень некомпетентності і дисертантки, і її наукового керівника, і членів спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Найбільшою заслугою дисертантки слід вважати висновок про те, що Карпати заселялися в напрямку «знизу вгору». Цей шедевр думки заслуговує на Нобелівську премію, бо досі ніхто не міг не тільки вирішити це питання, а навіть не замислювався над ним. Думаю, що такі псевдо-дисертації – це ганьба науки в Україні. Про який остаточний висновок можна взагалі говорити? Висновок тільки такий: роботу зняти з захисту, поставити питання про кваліфікацію «наукового керівника» пана Й.Р. Гілецького і розігнати спеціалізовану раду Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка з переатестацією кожного її члена, а також офіційних опонентів – пана Приходька М.М. та пані Питуляк М.Р.!

7.09.2016 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов "Номад"28 вересня 2016 р. о 14:51

    Дуже цікаво, чим керувалися особливо віддані географії фахівці спеціалізованої ради у Львівському університеті, коли приймали цю "дисертацію", керівником авторки якої є кандидат педагогічних наук? Виходить, що написанням кандидатських дисертацій в області географії можуть бути представники будь-яких напрямків. Якась срамота! Насправді, це приклад повної безвідповідальності. До речі, без хабаря таку роботу на остаточний захист вивести було просто неможливо.

    ВідповістиВидалити